Територіальна організація природокористування та диференціація екологічних процесів Херсонської області
Saved in:
| Published in: | Культура народов Причерноморья |
|---|---|
| Date: | 1999 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
1999
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/91950 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Територіальна організація природокористування та диференціація екологічних процесів Херсонської області / М.М. Стецишин // Культура народов Причерноморья. — 1999. — № 6. — С. 436-438. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860159781975621632 |
|---|---|
| author | Стецишин, М.М. |
| author_facet | Стецишин, М.М. |
| citation_txt | Територіальна організація природокористування та диференціація екологічних процесів Херсонської області / М.М. Стецишин // Культура народов Причерноморья. — 1999. — № 6. — С. 436-438. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Культура народов Причерноморья |
| first_indexed | 2025-12-07T17:54:14Z |
| format | Article |
| fulltext |
Стецишин М.М.
ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗЦІЯ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ТА ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНИХ
ПРОЦЕСІВ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ.
Природокористування в широкому розумінні визначається як сукупність всіх форм експлуатації природ-
но-ресурсного потенціалу (ПРП) і заходів по його збереженню.
Природокористування включає:
а) видобуток і переробку природних ресурсів, їх відновлення та відтворення;
б) використання і охорону природних умов життєвого середовища;
в) збереження, відтворення і раціональну зміну екологічного балансу природних систем, що є основою збе-
реження природно-ресурсного потенціалу розвитку суспільстваi.
Особливо складною проблемою є розвиток природокористування в агропромисловому комплексі: АПК з
усіх господарських комплексів найтісніше пов’язаний з довкіллям. Безпосередній зв’язок ведення аграрного
виробництва з природними умовами і ресурсами зумовлює специфіку аграрних відносин в цілому. Крім цього
на процеси природокористування в АПК впливає територіальна організація (ТО) господарського комплексу,
розміщення і взаємозв’язки її структурних елементів, еколого-господарське навантаження в них.
Аналіз спеціалізації та розміщення об’єктів господарської діяльності дозволяє визначити, що на території
Херсонської області сформувався насамперед Херсонський промисловий вузол з головним промисловим цен-
тром у м. Херсон та промисловими пунктами Цюрупинськ і Гола Пристань. Спеціалізується він на суднобуду-
ванні та судноремонті, електротехнічному і сільськогосподарському машинобудувані, текстильній і харчовій
(плодоовочеконсервна, м’ясомолочна, борошномельна, кондитерська) промисловості, будівельній індустрії.
Херсонський промисловий вузол складає ядро розвитку Південно-Західного (Нижньодніпровсь-
ко-Приморського) економічного підрайону області у складі Білозерського, Голопристаньського та Цюрупинсь-
кого адміністративних районів. Тут розвивається сільське господарство приміського типу, рекреаційна діяль-
ність. Центрами рекреації є Херсон, Гола Пристань, с. Кринки Цюрупинського району (турбаза ім. Остапа
Вишні). Значні території у пониззі Дніпра поблизу Херсона зайняті садово-городніми товариствами, дачами;
придніпровські та приморські населені пункти (смт Білозерка, Олександрівка, Станіслав, Новозбурівка, Залізний
Порт) є центрами масового відпочинку.
Південно-Західний економічний підрайон і Херсонський промисловий вузол зокрема зосереджують перева-
жаючі обсяги виробництва товарної продукції області. Разом з тим в даному регіоні відчувається найбільше ан-
тропогенне навантаження на природні комплекси.
Немаловажну роль в ТО господарського комплексу Херсонської області має Південний або Приморський
господарський підрайон у складі Генічеського, Новотроїцького, Чаплинського, Каланчацького та Скадовського
адміністративних районів. Головними центрами організації території є Геничеськ і Скадовськ - адміністративні і
промислово-рекреаційні центри із спеціалізацією на харчовій промисловості, металообробці, промисловості
будівельних матеріалів. У сільському господарстві переважає вирощування зернових, соняшнику, ово-
че-баштанних і кормових культур на зрошуваних землях, садівництво і виноградарство, молочно-м’ясне ско-
тарство, свинарство і птахівництво.
Головне господарське навантаження на навколишне середовище здійснює рекреація та зрошувальне земле-
робство. Концентрація останього особливо небажана у приморських районах, де рівень забруднення підземних
вод у 10-15 разів перевищує допустимі показники.
Північно-Східний господарський підрайон відзначається переважно аграрною спеціалізацією (виробництво
зернових, соняшнику, овочебаштанних культур, садівництво і виноградарство, молочно-м’ясне скотарство, вів-
чарство, свинарство і птахівництво). Функціонує у складі Верхньорогачинського, Великопетихського, Нижнь-
осірогозького, Іванівського, Горностаївського та Каховського адміністративних районів. Промислове вироб-
ництво зосереджено у Каховці та Новій Каховці; які формують промисловий вузол із спеціалізацією на вироб-
ництві будівельних матеріалів та галузях харчової промисловості. У Великопетихському районі зосереджені
кар’єри по видобутку вапняків. Головне екологічне навантаження на територію здійснює зрошуване землероб-
ство, особливо у Каховському районі.
Найменш розвинутим у промисловому відношенні в Херсонській області є Північний підрайон області, що
охоплює територію Високопільського, Великоолександрівського, Нововоронцовського і Бериславського рай-
онів. У виробництві товарної продукції провідна роль належить агропромисловому комплексу. Галузі проми-
словості спеціалізуються переважно на переробці сільськогосподарської сировини та виробництві будівельних
матеріалів. Найбільшим містом регіону є Берислав з аналогічною спеціалізацією господарстваii.
Аналіз внутрішньообласної спеціалізації галузей АПК, розміщення основних елементів природного агроре-
сурсного потенціалу, основних екологічних процесів на території Херсонської області дозволив визначити те-
риторіальну диференціацію видів природокористування в АПК та екологічного навантаження на навколишнє
середовище. По показникам інтегрального навантаження на навколишнє середовище (табл. 1) та критеріями їх
оцінки в умовних балах (табл. 2) можна визначити диференціацію екологічних процесів у Херсонській області.
До найбільш сприятливих для розвитку інтенсивного сільського господарства територій належать Великоолек-
сандрівський, Голопристанський, Цюрупинський райони. Тут серед видів природокористування переважає зем-
ле- та водокористування. Тваринництво ж має значні резерви розвитку при умові інтенсифікації кормовироб-
ництва. Залишається проблемою збільшення площ під полезахисними лісосмугами та штучними лісами.
Названі райони можна віднести до територій, що мають резерви для сприйняття антропогенного наванта-
ження.
До територій з конфліктною екологічною ситуацією (>1,8-2,5 балів) відносяться Бериславський, Високо-
пільський та Нижньосірогозький райони, де відносно невисока питома вага ріллі (Береславський район) або
зрошуваних земель (Високопільський та Нижньосірогозський райони) у структурі землекористування і є певні
резерви для розвитку тваринництва.
Найбільше поширення в області мають території з небезпечною екологічною ситуацією у природокористу-
ванні (2,6-3 бали). До них належать Білозерський, Великопетихський, Верхньорогачинський, Генічеський,
Іванівський, Каланчакський райони та приміський АПК на території, що підлягає міськраді м. Херсона. У цих
районах є значна питома вага зрошуваних земель, ріллі у землекористуванні, практично вичерпані або незначні
можливості для розвитку тваринництва.
Нарешті, до районів кризової екологічної ситуації відносяться (3,1-5 балів) Каховський, Нововоронцовський,
Скадовський та Чаплинський райони, де питома вага зрошення становить 40-50% і більше у структурі сільгос-
пугідь, а також значна кількість поголів’я сільськогосподарських угідь.
Крім районів природокористування або екологічного навантаження за ступенем інтенсивності як реальних
елементів ТО природокористування, у Херсонській області можна виділити зони значного екологічного наван-
таження у радіусі 0.5-1 км по узбережжях Чорного та Азовського морів. Вона викликана забрудненням токсич-
ними та радіоактивними елементами рр. Дунай, Дністер, Південний Буг, Дніпро.
Нарешті важливими елементами ТО природокористування є промислові центри. Серед них виділяється
насамперед м. Херсон, де щільність викидів шкідливих речовин в атмосферу досягає 240-260 кг на км2 тери-
торії. У структурі викидів переважають газоподібні та рідкі інгредієнти: сірчастий ангідрід, окис вуглицю і азо-
ту. Для інших міст цей показник менший, а структура забруднення представлена переважно пилом різного, у т.ч.
органічного походження, а також вуглекислим газом iii.
Таким чином для Херсонської області характерне значне еколого-виробниче навантаження на довкілля і як
наслідок цього відсутність практично умовно-чистих у екологічному відношенні територій. Тому завданням
найближчого часу повинно стати забеспечення вдосконалення організації і управління раціонального природо-
користування з урахуванням ринкових чинників господарського механізму та економічних важелів регулювання
екологічної обстановки в регіоні.
Таблиця 1
Територіальна організація природокористування та екологічне навантаження в АПК Херсонської
області
N
n/n
Адміністратив-
ні райони
Частка зо-
раних зе-
мель у
структурі
с/г угідь, %
Площа зе-
лених нас-
аджень, га
Кількість
внесення
мін. добрив
кг/га
Еродо-
ваність те-
риторії, %
Частка
підтоплених
земель, %
Частка за-
солених
земель, %
Інтегральне
госпо-
дарське
наванта-
ження
1 Білозерський 19.0 6.6 22.0 7.0 0.4 2.4 12
2 Бериславський 34.5 5.6 16.0 7.1 0.3 3.0 15
3 Великоолек-
сандрівський
11.0 2.6 11.0 8.4 0.1 3.0 15
4 Великолепе-
тихський
4.0 6.3 10.0 7.9 0.4 1.6 8
5 Верхньоро-
гачинський
7.0 1.3 10.0 7.1 0.7 2.8 14
6 Високопільсь-
кий
0.0 2.5 15.0 7.2 - 2.0 10
7 Генічеський 24.6 2.9 7.0 7.3 0.7 2.6 13
8 Голопри-
станьський
31.6 16.9 19.0 8.0 0.2 1.8 9
9 Горностаївсь-
кий
27.0 2.3 16.0 8.2 0.2 3.8 19
10 Іванівський 25.5 1.4 9.0 8.1 0.6 2.6 13
11 Каланчакський 32.5 2.5 22.0 8.3 0.3 2.8 14
12 Каховський 51.7 3.3 23.0 7.7 0.9 3.6 18
13 Нижньосірого-
зький
5.2 2.2 10.0 7.4 ... 2.4 12
14 Нововорон-
цовський
10.9 1.5 14.0 7.1 0.6 3.2 16
15 Новотроїцький 44.2 1.7 8.0 7.2 0.4 2.8 14
16 Скадовський 48.9 3.6 17.0 8.0 1.1 3.4 17
17 Цюрупинський 29.4 12.5 23.0 8.3 0.5 1.4 7
18 Чаплинський 42.3 2.3 34.0 7.0 0.2 2.8 20
м. Херсон 40.0 3.1 - 6.9 1.0 2.4 14
Всього по об-
ласті
27.0 30.4 16.0 7.9 0.5 2.3 9
Таблиця 2
Критерії оцінки ступеню екологічної ситуації
Оцінка
ступеню
гостроти
екологіч-
ної ситу-
ації,
балів
Екологічна ха-
рактеристика
території за під-
сумковим балом
Частка
ріллі у
струк-
турі с/г
угідь,
%
Питома
вага
зрошу-
вальних
земель у
струк-
турі с/г
угідь, %
Землі,
що за-
знають
водної
ерозії, %
від пло-
щі с/г
угідь
Площа
зеле-
них
насад-
жень,
тис. га
Землі,
що заз
нають
вітрової
ерозії, %
від пло-
щі с/г
угідь
Кіль-
кість
мін.
до-
брив,
кг/га
Кіль-
кість
голів
ху-
доби
на 1
га с/г
угідь
1
Території, що
мають резерви
для сприйняття
антропогенного
навантаження
(<1.8)
80-85
<7
до 1.5
6.0 і
більше
до 7.0
до 10
25-30
2
Території з кон-
фліктною еко-
логічною ситу-
ацією (1.8-2.5)
85.1-90
7.1-11
1.6-2.5
3.5-5.9
7.1-9.0
11-15
31-35
3
Території з не-
безпечною еко-
логічною ситу-
ацією (2.6-3)
90.1-95
11.1-30.0
2.6-3.5
2.6-3.5
10.1-12.0
16-20
36-40
4
Території з кри-
зовою екологіч-
ною ситуацією
(3.1-5)
>95.1
30.1-40.0
3.6-5.9
1.6-2.5
12.1-17.0
21-25
41-45
5
Території еко-
логічної біди
(>5) 98
40.0 і
більше
6.0 і
більше <1.5 17.1-23.0 26-35 46-50
i Реймерс Н.Ф. Природопользование. Словарь-справочник.-М.: Мысль, 1990.-С. 404-405.
ii Рожкован М.В., Топчієв О.Г. Народногосподарський комплекс Херсонської області// УРЕ.-Т.3-К., 1993.-С. 265-360.
iii Экологические проблемы Украины и пути их решения . Сб. научн. тр./ Отв. ред. В.Г. Сахаев. -К., 1991.- 186 С.
Критерії оцінки ступеню екологічної ситуації
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-91950 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-0808 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:54:14Z |
| publishDate | 1999 |
| publisher | Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Стецишин, М.М. 2016-01-15T14:21:06Z 2016-01-15T14:21:06Z 1999 Територіальна організація природокористування та диференціація екологічних процесів Херсонської області / М.М. Стецишин // Культура народов Причерноморья. — 1999. — № 6. — С. 436-438. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/91950 uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Культура народов Причерноморья Материалы V научных чтений Територіальна організація природокористування та диференціація екологічних процесів Херсонської області Article published earlier |
| spellingShingle | Територіальна організація природокористування та диференціація екологічних процесів Херсонської області Стецишин, М.М. Материалы V научных чтений |
| title | Територіальна організація природокористування та диференціація екологічних процесів Херсонської області |
| title_full | Територіальна організація природокористування та диференціація екологічних процесів Херсонської області |
| title_fullStr | Територіальна організація природокористування та диференціація екологічних процесів Херсонської області |
| title_full_unstemmed | Територіальна організація природокористування та диференціація екологічних процесів Херсонської області |
| title_short | Територіальна організація природокористування та диференціація екологічних процесів Херсонської області |
| title_sort | територіальна організація природокористування та диференціація екологічних процесів херсонської області |
| topic | Материалы V научных чтений |
| topic_facet | Материалы V научных чтений |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/91950 |
| work_keys_str_mv | AT stecišinmm teritoríalʹnaorganízacíâprirodokoristuvannâtadiferencíacíâekologíčnihprocesívhersonsʹkoíoblastí |