Ефективність функціонування лісосмуг як екологічних коридорів екомережі
За показником зв’язності графа екомережі аналізували ефективність лісосмуг як екологічних коридорів у проектованій локальній екологічній мережі, яку складають комплекс об’єктів природно-заповідного фонду з прилеглими природними і напівприродними ділянками, природні території з високим ступенем біорі...
Gespeichert in:
| Datum: | 2009 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Донецький ботанічний сад НАН України
2009
|
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/9197 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Ефективність функціонування лісосмуг як екологічних коридорів екомережі / С.А Приходько, О.В. Чиркова // Промышленная ботаника. — 2009. — Вип. 9. — С. 25-31. — Бібліогр.: 23 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859844067390652416 |
|---|---|
| author | Приходько, С.А. Чиркова, О.В. |
| author_facet | Приходько, С.А. Чиркова, О.В. |
| citation_txt | Ефективність функціонування лісосмуг як екологічних коридорів екомережі / С.А Приходько, О.В. Чиркова // Промышленная ботаника. — 2009. — Вип. 9. — С. 25-31. — Бібліогр.: 23 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| description | За показником зв’язності графа екомережі аналізували ефективність лісосмуг як екологічних коридорів у проектованій локальній екологічній мережі, яку складають комплекс об’єктів природно-заповідного фонду з прилеглими природними і напівприродними ділянками, природні території з високим ступенем біорізноманіття, а екологічними коридорами, крім лінейних фрагментів пасовищних угідь, водоохоронних зон, виступають лісосмуги, які їх поєднують. Наведено загальну флористичну характеристику природних ядер та екокоридорів локальної екомережі, надано їх фітосозологічну оцінку. В цілому проектована локальна екологічна мережа, завдяки включенню до її складу лісосмуг, характеризується територіальною, флористичною і функціональною єдністю, про що свідчать високі показники її зв’язності. Лісосмуги можуть функціонувати як міграційні шляхи для розселення рослин з природних ядер.
Efficiency of forest belts as ecologic corridors in a planned local ecologic network made up by a complex of wildlife objects with adjacent natural and semi-natural plots, natural areas with high level of biodiversity has been analyzed by the indicator of the econetwork cohesion graph, with forest belts, beside linear fragments of grassland and water-protected areas, linking them and serving as ecologic corridors. General floristic characterization of natural nuclei and the ecocorridors of the local econetwork have been presented; their phytosozologic estimation has been given. Generally, the planned local ecologic network, due to forest belts included into it, is characterized by territorial, floristic and functional unity, which is testified by its high cohesion indicators. Forest belts can function as migration ways for dispersion of plants from natural nuclei.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:38:24Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2009, вып. 9 25
УДК 502.7:502.72(477.60)
С.А. Приходько., О.В. Чиркова
ЕФЕКТИВНІСТЬ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЛІСОСМУГ ЯК ЕКОЛОГІЧНИХ
КОРИДОРІВ ЕКОМЕРЕЖІ
екомережа, природні ядра, екологічні коридори, просторова структура екомережі, зв’язність,
ефективність екомережі
Вступ
Екологічна мережа є комплексною багатофункціональною природною системою, націленою
на збереження різноманіття, стабілізацію екологічної рівноваги, підвищення продуктивності
ландшафтів, поліпшення стану довкілля та збалансований сталий розвиток. Основними завдан-
нями формування екомережі є збереження генетичного, видового, екосистемного та ландшаф-
тного різноманіття, забезпечення умов для міграції та розселення видів, підтримання екологічної
рівноваги [8,11,12,16,18,21 – 23].
Однією із основних проблем формування регіональної екомережі Донецької області, де ланд-
шафти значною мірою антропогенно трансформовані, є велика фрагментація природних ділянок.
У концепції Донецької регіональної екомережі були визначені загальні принципи і теоретичні
підходи щодо її створення [16]. Основні структурні елементи модельної схеми екомережі До-
нецької області – це каркасні природні ядра біорізноманітності національного і регіонального
рівнів та природні екологічні коридори – річкові системи регіону. Каркасні природні ядра, які
представлені незначними за площею об’єктами природно-заповідного фонду (ПЗФ) і територі-
ально зібрані в компактні групи у межах одного річкового водозбору, мають важливе топологічне
положення як вузлові елементи екомережі. До таких каркасних ядер віднесено комплекс об’єктів
ПЗФ та природні території з високим ступенем біорізноманітності верхньої частини долини р.
Казенний Торець, які можна розглядати як фрагмент локальної екомережі.
Відповідно до принципу максимальності створення екологічної мережі, існуючі об’єкти
природно-заповідного фонду виступають ключовими територіями у екологічній мережі будь-
якого рангу [5,7,14,21]. Створення екологічної мережі локального типу дозволяє вийти за межі
заповідних територій та забезпечити збереження природи і ландшафтів на місцевому рівні за
умов будь-якої діяльності людини.
Створення умов міграції і розселення видів – основне призначення екологічних коридорів,
тому їх мережа проектується насамперед заради ефективного виконання саме цієї функції. Також
важливими їхніми функціями є бар'єрна, екотопічна, оптимізуючого впливу на прилеглі угіддя,
естетична, водоохоронна, протиерозійна та інші.
Екологічними коридорами виступають об’єкти лінійного типу [9], до яких належать лісо-
смуги. Залежно від типу лісосмуг вони виконують відповідні функції. Основною функцією
яружно-балкових лісосмуг є затримка та регулювання поверхневого водного стоку зі зваженими і
розчиненими в ньому забруднюючими речовинами. Яружно-балкові лісосмуги запобігають зми-
ванню і розмиву ґрунту на схилах, що пролягають нижче, сприяють рівномірному снігорозпо-
ділу. Полезахисні лісосмуги виконують функцію захисту сільгоспугідь від несприятливих умов
(вітрової та водної ерозії, засухи, суховіїв). Вони оберігають родючий шар ґрунту від висихання,
перезволоження, видування вітрами, насичують мікроелементами та органічними добривами, і
тим самим підвищують врожайність сільськогосподарських культур. Лісосмуги вздовж автомо-
більних доріг виконують вітрозахисну, снігозахисну та декоративну функції. Разом з цим, лісо-
смуги є місцем зростання багатьох видів рослин.
При проектуванні локальної екомережі необхідно враховувати ефективність функціонування
всіх її елементів. На локальному рівні екологічними коридорами, що поєднують природні терито-
рії з високим ступенем біорізноманіття, можуть виступати лісосмуги. Особливу увагу необхідно
приділити вивченню можливостей виконання функцій екологічних коридорів лісосмугами різно-
го призначення, які прилягають до центрів природного біорізноманіття. Тому, мета даної роботи –
на прикладі фрагмента локальної екологічної мережі з’ясувати ефективність функціонування лі-
сосмуг як екологічних коридорів.
© С.А. Приходько., О.В. Чиркова
ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2009, вып. 926
Матеріали та методика досліджень
Дослідження були розпочаті у 1992 році з метою виявлення місцезнаходжень рідкісних і
зникаючих видів рослин, які охороняються на різних рівнях, цінних рослинних угруповань та
організації їх охорони в системі державного природоохоронного фонду у Добропільському райо-
ні Донецької області. В результаті у 1994 році до державного природно-заповідного фонду було
включено два заповідних урочища місцевого значення – Брандушка, Кучерів Яр, два ботанічних
заказника місцевого значення – балки Грузька і Гектова. У 2008 – 2009 рр. об’єктом дослідження
стали ці заповідні території, які відповідають критеріям природних ядер екомережі локального
рівня, та прилеглі до них лісосмуги для вивчення можливості виконання ними функції екологіч-
них коридорів.
Дослідження проводили за допомогою методів флор-ізолятів, маршрутного флористичного
обстеження з веденням польової документації, збору гербарію.
Біоморфологічний аналіз проводили за лінійною системою життєвих форм [4]. Ценоелементи
флори, розподілені за флороценотипами, виділені з використанням класифікаційної схеми флоро-
ценотипів помірних флор та прийнятою аналогічною схемою для південного сходу України [1].
Ефективність модельної локальної екологічної мережі оцінювали з використанням метрич-
них та топологічних критеріїв. На основі цих показників визначали відповідність оптимальній
структурі даної екомережі. Основним параметром ефективності екомережі є показник зв’язності
її графа, який визначає, наскільки розвинута екомережа через зв'язок її біоцентрів (вершин графу)
за допомогою екокоридорів (ребер графу). За показником зв’язності графа екомережі аналізували
ефективність лісосмуг, як екологічних коридорів в локальній екологічній мережі [16].
Результати досліджень та їх обговорення
Дослідження проводили на західному макросхилі Донецького кряжу в басейні Казенного
Торця, поблизу вододілів рік Казенний Торець і Самара. Згідно геоботанічному районуванню
України [2] територія відноситься до Слав’янсько-Артемівського району Донецького геобота-
нічному округу лугових і різнотравно-типчаково-ковилових та петрофітних степів, рослинності
кам’янистих відслонень і широколистяних лісів Приазовсько-Чорноморської степової підпровін-
ції Причорноморської (Понтичної) степової провінції Європейсько-Азіатської степової області.
За флористичним історико-географічним районуванням України [3,6], це Донецький флористич-
ний історико-географічний район, який пов'язаний з Донецьким кряжем. Враховуючи деталь-
не флористичне районування південного сходу України [1], територія знаходиться в Торецько-
Луганському підрайоні Донецького району Донецького округу Східнопричорноморської підпро-
вінції, Причорноморсько-Донської провінції Паннонсько-Причорноморської-Прикаспійської об-
ласті, для якої характерно розповсюдження багатих різнотравно-типчаково-ковилових степів.
Рослинний покрив природних ядер представлений, в основному, різнотравно-типчаково-
ковиловими степами та їх різними варіантами: чагарниковими і петрофітними степами. Наяв-
ність на дні та схилах Гектової балки та урочища Брандушка деяких типово лісових видів свід-
чить, що раніше частини балок були вкриті лісом.
Система показників, які характеризують ефективність екомережі, виходить з того, що ме-
режа є графом [5,13,19,21]. Вершинами його є природні ядра, а ребрами – екологічні коридори.
В даному проекті локальної екомережі біоцентрами виступають об’єкти природно-заповідного
фонду з прилеглими природними і напівприродними ділянками, природні території з високим
ступенем біорізноманіття, а екологічними коридорами, крім лінійних фрагментів пасовищних
угідь, водоохоронних зон, – лісосмуги, які їх поєднують.
Основне значення екологічних коридорів в функціонуванні екомережі полягає в забезпеченні
зв’язків між біоцентрами. Екологічна мережа повинна бути ефективною, для чого вона має бути
перш за все зв’язною. Ефективність екомережі характеризують показники зв’язності графу. В
свою чергу зв’язність графу визначається кількістю та розташуванням його ребер. Чим більш
розвинута мережа ребер графу, тим більш ефективною є екологічна мережа. У даному випад-
ку її можна відобразити у вигляді графа-дерева (Рис.). Основними оцінками зв’язності графа є
наступні чотири індекси [21]: α-індекс дослідної моделі локальної екомережі дорівнює 0,9, що
характеризує наявність та насиченість екологічної мережі циклами. Це свідчить про достатню,
але не максимально можливу кількість альтернативних шляхів міграції з біоцентрів. Значення
ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2009, вып. 9 27
β-індексу дорівнює 2,1, що менше за максимально можливе, коли всі біоцентри об’єднуються
екокоридорами в цикли, що означає можливість подальшого розвитку екологічної мережі у на-
прямі збільшення кількості екологічних коридорів. При γ-індексі 0,9 кожний біоцентр пов'язаний
з іншим. Значення ε-індексу дорівнює 2,4, тобто це значно більше ніж, таке, що характеризує
мінімальну зв’язність (табл. 1). Отже, у представленій локальній екологічній мережі лісосмуги, в
якості екологічних коридорів локального значення, достатньо ефективно виконують міграційну
функцію.
Таблиця 1. Показники ефективності екологічної мережі
Ознака, індекс Значення індексу, достатнє для
функціонування екомережі
Значення індексу для даної
локальної екомережі
Наявність та насиченість
екологічної мережі циклами, α 1 0,9
Ступінь розвинутості мережі
екокоридорів, β 1 2,1
Ступінь альтернативності
вибору
шляхів міграції, γ
1 0,9
Показник дефіциту графа, ε 1 2,4
В основі оцінки зв’язності графу екологічної мережі лежать топологічні показники, але вони
не враховують метричних особливостей. До метричних ознак екомережі відносяться площинні
та лінійні характеристики, які використовуються для обчислення щільності екологічних коридо-
рів, рівня зв’язності екологічної мережі, ступеня та індексу фрагментованості.
Метричні та топологічні параметри характеризують ефективність екологічної мережі в ціло-
му. Показник щільності екологічних коридорів складає 0,02. Для даної екомережі щільність еко-
логічних коридорів доволі висока, що забезпечує міграцію видів між центрами біорізноманіття.
Ступінь фрагментованості екомережі відносно невеликий і дорівнює 0,94, але він нерівномірний
і може бути зменшений за рахунок включення до локальної екомережі перспективних ділянок
біля селищ Никанорівка, Золотий Колодязь, Октябрьське (див. рис.).
Процес міграції рослин визначається наявністю умов для їх розселення. Частково такі умови
в агроландшафті степової зони можуть створюватися завдяки лісосмугам. Одним з важливих по-
казників для лісосмуг, як міграційних коридорів є оцінка флористичної подібності природних
ядер та лісосмуг.
Флора природних ядер нараховує 388 видів судинних рослин, які відносяться до 239 родів,
58 родин, 42 порядків, що складає більше 21% флори південного сходу України та характеризує
досить велике флористичне багатство. Аналіз систематичної структури флори виявив перевагу у
флорі видів родин Asteraceae Dumort., Fabaceae Lindl., Brassicacea Burnett, Rosaceae Juss., Poaceae
Barnhart, Caryophillaceae Juss., Lamiaceae Juss., Scrophulariaceae Juss., що є характерним і для
регіональної флори [1]. На долю 10 провідних родин флори природних ядер приходиться 265 ви-
дів, що складає 68,3% від загального складу виявленої флори та 159 родів, що складає 66,5% від
загальної кількості родів (табл. 2).
В лісосмугах відмічено 118 видів судинних рослин, які відносяться до 88 родів, 32 родин,
29 порядків. Cистематична структура флори лісосмуг в цілому подібна до структури флори при-
родних ядер, за винятком зниження ролі видів з родин Brassicacea та Caryophillaceae у лісо-
смугах, що можливо пов’язано з більш мезофітними умовами зростання. На долю 10 провідних
родин флори лісосмуг приходиться 83 види, що складає 70,3% від загальної кількості видів, від-
мічених в лісосмугах, та 63 роди (71,6%) (табл.3).
Ступінь вимогливості до зволоження видів локальної екомережі відображена у їх розподілі
на 7 груп (табл. 4). В природних ядрах найбільш чисельна група ксеромезофітів (41,2%) та груп,
що тяжіють до неї, – мезоксерофітів (27%) та еумезофітів (19,0%). У флорі лісосмуг співвідно-
шення між екологічними групами зберігається, але спостерігається збільшення частки еумезофі-
тів (25,2%). В цілому екологічна структура флори проектованої локальної екомережі аналогічна
зі структурою флори південного сходу України.
ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2009, вып. 928
Рисунок. Схема фрагменту локальної екомережі
Таблиця 2. Спектр провідних родин флори природних ядер
№ Родина Ранг родини
Кількість % від загальної кількості
видівродів видів
1 Asteraceae 1 33 61 15,7
2 Fabaceae 2 14 29 7,5
3 Brassicaceae 3 – 4 21 28 7,2
4 Rosaceae 3 – 4 16 28 7,2
5 Poaceae 5 13 25 6,4
6 Caryophillaceae 6 14 24 6,2
7 Lamiaceae 7 16 22 5,7
8 Scrophulariaceae 8 8 19 4,9
9 Boraginaceae 9 12 15 3,9
10 Apiaceae 10 12 14 3,6
ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2009, вып. 9 29
Таблиця 3. Спектр провідних родин флори лісосмуг
№ Родина Ранг родини
Кількість % від загальної кількості
видівродів видів
1 Asteraceae 1 13 19 16,1
2 Fabaceae 2 9 13 11,0
3 Rosaceae 3 – 4 10 11 9,3
4 Poaceae 3 – 4 7 11 9,3
5 Lamiaceae 5 – 6 6 7 5,9
6 Scrophulariaceae 5 – 6 4 7 5,9
7 Ranunculaceae 7 4 5 4,2
8 Apiaceae 8 4 4 3,4
9 Brassicaceae 9 – 10 3 3 2,5
10 Dipsacaceae 9 – 10 3 3 2,5
Таблиця 4. Екологічна структура флори проектованої локальної екологічної мережі
Екологічна група за водним
режимом
% від загальної кількості видів у
природних ядрах
% від загальної кількості видів у
лісосмугах
Еуксерофіти 11,8 9,4
Мезоксерофіти 27,0 22,7
Ксеромезофіти 41,2 37,0
Еумезофіти 19,0 25,2
Гідромезофіти 0,3 –
Мезогідрофіти 0,8 –
За габітусом та тривалістю життєвого циклу в досліджуваних флорах переважають трав’янисті
полікарпіки – 58,8%. (табл. 5). Значну роль відіграють рослини з коротким життєвим циклом: ма-
лорічники та однорічники. Характерною є значна участь деревних рослин у флорі лісосмуг.
Основне ценотичне ядро складають види степового та неморальнолісового флороценотипів
(табл. 6). Зростає частка неморальнолісових видів в лісосмугах (18,5%). Значна участь синантро-
пофітону посилює динамічність та нестійкість флори в цілому.
Таблиця 5. Біоморфологічна структура флори проектованої локальної екологічної мережі
Габітус та тривалість життєвого
циклу
% від загальної кількості видів у
природних ядрах
% від загальної кількості видів
у лісосмугах
Деревні рослини
дерева
кущі та напівкущі
напівдеревні рослини
10,9
2,1
4,5
4,3
18,6
7,6
7,6
3,4
Трав’янисті полікарпіки 58,8 56,3
Трав’янисті монокарпіки 29,2 26,1
Таблиця 6. Еколого-ценотична структура флори проектованої локальної екологічної мережі
Флороценотип % від загальної кількості видів
у природних ядрах
% від загальної кількості видів у
лісосмугах
Неморальнолісовий 13,1 18,5
Степовий 50,3 48,7
Петрофільний 4,5 2,5
Псаммофільний 2,9 –
Лучний 11,2 10,1
Галофільний 1,3 1,7
Синантропний 16,0 17,6
ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2009, вып. 930
В природних ядрах відмічено 15 раритетних видів, що знаходяться на різних рівнях охо-
рони. Так, до Європейського червоного списку віднесені 2 види: Genista tanaitica P. Smirn.,
Vincetoxicum intermedium Taliev, до Червоної книги України – 10 видів: Bulbocodium versicolor
(Ker.-Gawl.) Spreng, Genista tanaitica P. Smirn., Onosma tanaitica Klokov, Paeonia tenuifolia L.,
Stipa borysthenica Klokov, S. capillata L., S. grafiana Stev., S. joannis Čelak, S. lessingiana Trin. et
Rupr., Pulsatilla bogemica (Scalysky) Tzvelev, на регіональному рівні охороняються 3 види: Adonis
wolgensis Stev., Amygdalus nana L., Jurinea centauroides Klokov. [20]. Відмічено чотири рідкісних
рослинних угруповання, занесених до «Зеленої книги України» [10]: Paeonieta tenuifoliae, Stipeta
capillatae, Stipeta lessingianae, Amygdalus nanae. Особливе значення серед них мають угруповання
за участю Paeonia tenuifolia у всіх досліджених природних ядрах, які дуже різноманітні за видовим
складом та характеризуються високою рясністю. Також велике созологічне значення має збережен-
ня популяцій Bulbocodium versicolor в заказниках Гектова балка, Кучерів Яр та урочищі Брандушка,
які є єдиними достовірно відомими місцезнаходженнями виду на Донецькому кряжі [15].
Висновки
В цілому, проектована локальна екологічна мережа, завдяки включенню до її складу лісо-
смуг, характеризується територіальною, флористичною і функціональною єдністю, про що свід-
чать високі показники її зв’язності. Лісосмуги можуть функціонувати як міграційні шляхи для
розселення рослин з природних ядер.
1. Бурда Р.И. Антропогенная трансформация флоры / Раиса Ивановна Бурда. – Киев: Наук. думка, 1991.
– 167 с.
2. Геоботанічне районування Української РСР. – К.: Наук. думка. – 1977. – 302 с.
3. Географічна енциклопедія України: в 3-х т. – К.: УЕ, 1990. – Т.2. – 480 с.
4. Голубев В.Н. Принцип построения и содержания линейной системы жизненных форм покрытосеменных
растений / В.Н. Голубев // Бюл. Моск. о-ва испыт. природы, отд-ние биол. – 1972. – 77 вып. 6. –
С 72−80.
5. Гродзинський М.Д. Основи ландшафтної екології: Підручник / М.Д. Гродзинський– К.: Либідь, 1993. –
224 с.
6. Дубовик О.М. Матеріали до флористичного районування Донецького Лісостепу // Укр. ботан. журн. –
1970. − 27, № 3. − С. 279−283.
7. Екологічний потенціал наземних екосистем / [Голубець М.А., Марискевич О.Г., Крок Б.О. та ін.]. –
Львів: Поллі, 2003. – 180 с.
8. Закон України «Про природно-заповідний фонд України» // Відомості ВРУ, 1992. − № 34. –
С. 1130−1167.
9. Закон України «Про екологічну мережу України» // Відомості ВРУ, 2004. − № 45. – С. 502.
10. Зеленая книга Украинской ССР: Редкие, исчезающие и типичные, нуждающиеся в охране растительные
сообщества/ Под общ. ред. Ю.Р. Шеляг-Сосонко. – Киев: Наук. думка, 1987. – 216 с.
11. Мовчан Я.І. Екомережа як інноваційний інструмент впровадження елементів екологічно збалансовано-
го розвитку // Екологічний вісник. – 2007. – №5 (45). – С. 10–12.
12. Mовчан Я.І. Шляхи втiлення екомережi України // Розбудова екомережi України. – Київ, 1999. −
С. 104 – 112.
13. Оре О. Теория графов / О. Оре. – [2-е изд.] – М.: Наука, 1980. – 336 с.
14. Пащенко В.I. Зонально-регiональний огляд природних ландшафтiв рiвнинної територiї України /
В.I. Пащенко // Розбудова екомережi України. Київ, 1999. − С. 26–36.
15. Приходько С.А. Нові місцезнаходження Bulbocodium versicolor (Ker.-Gawl.) Spreng. (Liliaceae) в Донба-
сі // Укр. ботан. журн. – 1994. – 51, № 2/3. – С. 228 – 231.
16. Регіональна екологічна мережа Донецької області: концепція, програма та схема / [Остапко В.М.,
Глухов О.З., Блакберн А.А. та ін.]; під заг. ред. В.М. Остапко– Донецьк: ТОВ «ТЕХНОПАРК», 2008.
– 96 с.
17. Скляр В.Г. Системний підхід до оптимізації охорони природних комплексів / В.Г. Скляр, Ю.Л. Скляр //
Укр. ботан. журн. – 2003. – 60. − № 4. – С. 388−396.
18. Формування регіональних схем екомережі (методичні рекомендації) / За ред. Ю.Р. Шеляга-Сосонка. –
Київ: Фітосоціоцентр, 2004. – 71 с.
19. Харари Ф. Теория графов / Ф. Харари; под ред. Г.П. Гаврилова; пер. с англ. и предисл. В.П. Козырева.−
[2-е изд.] – М.: Едиториал УРСС, 2003.– 296 с.
20. Червона книга України: Рослинний світ / Редкол.: Ю.Р. Шеляг-Сосонко (відп. ред.) та ін. – К.: УЕ,
1996. – 608 с.
21. Шеляг-Сосонко Ю.Р. Концепция, методы и критерии создания экосети Украины / Ю.Р. Шеляг-Сосонко,
М.Д. Гродзинський, В.Д. Романенко – Киев: Фитосоциоцентр, 2004. – 144 с.
ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2009, вып. 9 31
22. Шеляг-Сосонко Ю.Р. Науковий та методичний контекст концепції стратегії розвитку природно-
заповідної справи / Ю.Р. Шеляг-Сосонко, С.Ю. Попович // Заповідна справа в Україні. – 2004. –
Вип. 1, № 8. – С. 1−14.
23. Boitani L. Ecological Networks as Conceptual Frameworks or Operational Tools in Conservation / Boitani L.,
Falcucci A., Maiorano L., Rondinini C. // Conservation Biology. – 2007. − 21, № 6. − Р. 1414-1422(9).
Донецький ботанічний сад НАН України Надійшла 17.09.2009
УДК 502.7:502.72(477.60)
ЕФЕКТИВНІСТЬ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЛІСОСМУГ ЯК ЕКОЛОГІЧНИХ КОРИДОРІВ В ЕКОМЕРЕЖІ
С.А. Приходько, О.В. Чиркова
Донецький ботанічний сад НАН України
За показником зв’язності графа екомережі аналізували ефективність лісосмуг як екологічних коридорів у
проектованій локальній екологічній мережі, яку складають комплекс об’єктів природно-заповідного фонду
з прилеглими природними і напівприродними ділянками, природні території з високим ступенем біоріз-
номаніття, а екологічними коридорами, крім лінейних фрагментів пасовищних угідь, водоохоронних зон,
виступають лісосмуги, які їх поєднують. Наведено загальну флористичну характеристику природних ядер
та екокоридорів локальної екомережі, надано їх фітосозологічну оцінку. В цілому проектована локальна
екологічна мережа, завдяки включенню до її складу лісосмуг, характеризується територіальною, флорис-
тичною і функціональною єдністю, про що свідчать високі показники її зв’язності. Лісосмуги можуть
функціонувати як міграційні шляхи для розселення рослин з природних ядер.
UDC 502.7:502.72(477.60)
EFFICIENCY OF FOREST BELTS AS ECOLOGIC CORRIDORS IN AN ECOSYSTEM
S.A. Prykhodko, O.V. Chirkova
Donetsk Botanical Garden, Academy of Sciences of Ukraine
Efficiency of forest belts as ecologic corridors in a planned local ecologic network made up by a complex of
wildlife objects with adjacent natural and semi-natural plots, natural areas with high level of biodiversity has been
analyzed by the indicator of the econetwork cohesion graph, with forest belts, beside linear fragments of grassland
and water-protected areas, linking them and serving as ecologic corridors. General floristic characterization of
natural nuclei and the ecocorridors of the local econetwork have been presented; their phytosozologic estimation
has been given. Generally, the planned local ecologic network, due to forest belts included into it, is characterized
by territorial, floristic and functional unity, which is testified by its high cohesion indicators. Forest belts can
function as migration ways for dispersion of plants from natural nuclei.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-9197 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1728-6204 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:38:24Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Донецький ботанічний сад НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Приходько, С.А. Чиркова, О.В. 2010-06-25T11:59:35Z 2010-06-25T11:59:35Z 2009 Ефективність функціонування лісосмуг як екологічних коридорів екомережі / С.А Приходько, О.В. Чиркова // Промышленная ботаника. — 2009. — Вип. 9. — С. 25-31. — Бібліогр.: 23 назв. — укp. 1728-6204 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/9197 502.7:502.72(477.60) За показником зв’язності графа екомережі аналізували ефективність лісосмуг як екологічних коридорів у проектованій локальній екологічній мережі, яку складають комплекс об’єктів природно-заповідного фонду з прилеглими природними і напівприродними ділянками, природні території з високим ступенем біорізноманіття, а екологічними коридорами, крім лінейних фрагментів пасовищних угідь, водоохоронних зон, виступають лісосмуги, які їх поєднують. Наведено загальну флористичну характеристику природних ядер та екокоридорів локальної екомережі, надано їх фітосозологічну оцінку. В цілому проектована локальна екологічна мережа, завдяки включенню до її складу лісосмуг, характеризується територіальною, флористичною і функціональною єдністю, про що свідчать високі показники її зв’язності. Лісосмуги можуть функціонувати як міграційні шляхи для розселення рослин з природних ядер. Efficiency of forest belts as ecologic corridors in a planned local ecologic network made up by a complex of wildlife objects with adjacent natural and semi-natural plots, natural areas with high level of biodiversity has been analyzed by the indicator of the econetwork cohesion graph, with forest belts, beside linear fragments of grassland and water-protected areas, linking them and serving as ecologic corridors. General floristic characterization of natural nuclei and the ecocorridors of the local econetwork have been presented; their phytosozologic estimation has been given. Generally, the planned local ecologic network, due to forest belts included into it, is characterized by territorial, floristic and functional unity, which is testified by its high cohesion indicators. Forest belts can function as migration ways for dispersion of plants from natural nuclei. uk Донецький ботанічний сад НАН України Ефективність функціонування лісосмуг як екологічних коридорів екомережі Efficiency of forest belts as ecologic corridors in an ecosystem Article published earlier |
| spellingShingle | Ефективність функціонування лісосмуг як екологічних коридорів екомережі Приходько, С.А. Чиркова, О.В. |
| title | Ефективність функціонування лісосмуг як екологічних коридорів екомережі |
| title_alt | Efficiency of forest belts as ecologic corridors in an ecosystem |
| title_full | Ефективність функціонування лісосмуг як екологічних коридорів екомережі |
| title_fullStr | Ефективність функціонування лісосмуг як екологічних коридорів екомережі |
| title_full_unstemmed | Ефективність функціонування лісосмуг як екологічних коридорів екомережі |
| title_short | Ефективність функціонування лісосмуг як екологічних коридорів екомережі |
| title_sort | ефективність функціонування лісосмуг як екологічних коридорів екомережі |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/9197 |
| work_keys_str_mv | AT prihodʹkosa efektivnístʹfunkcíonuvannâlísosmugâkekologíčnihkoridorívekomereží AT čirkovaov efektivnístʹfunkcíonuvannâlísosmugâkekologíčnihkoridorívekomereží AT prihodʹkosa efficiencyofforestbeltsasecologiccorridorsinanecosystem AT čirkovaov efficiencyofforestbeltsasecologiccorridorsinanecosystem |