Насіннєва продуктивність декоративних злаків в умовах інтродукції на південному сході України
Досліджено насіннєву продуктивність 14 видів інтродукованих на південний схід України декоративних злаків колекції Донецького ботанічного саду НАН України. Досліджені види характеризуються високою (Lamarkia aurea (L.) Moench., Koeleria glauca (Spreng.) DC., Hordeum jubatum L.), середньою (Melica alt...
Saved in:
| Date: | 2009 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Донецький ботанічний сад НАН України
2009
|
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/9218 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Насіннєва продуктивність декоративних злаків в умовах інтродукції на південному сході України / О.О. Гридько // Промышленная ботаника. — 2009. — Вип. 9. — С. 160-163. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860251382052814848 |
|---|---|
| author | Гридько, О.О. |
| author_facet | Гридько, О.О. |
| citation_txt | Насіннєва продуктивність декоративних злаків в умовах інтродукції на південному сході України / О.О. Гридько // Промышленная ботаника. — 2009. — Вип. 9. — С. 160-163. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | Досліджено насіннєву продуктивність 14 видів інтродукованих на південний схід України декоративних злаків колекції Донецького ботанічного саду НАН України. Досліджені види характеризуються високою (Lamarkia aurea (L.) Moench., Koeleria glauca (Spreng.) DC., Hordeum jubatum L.), середньою (Melica altissima L., Phalaris canariensis L., Briza elatior Sibth. et Smith., B. maxima В. minor L., Koeleria macranta Schultes, Festuca glauca Lam., Melica nutans L., Deschampsia flexuosa, , Lagurus ovatus L.;) та низькою (Bouteloua curtipendulа (Michx.) Torr.) насіннєвою продуктивністю. Встановлено найбільш мінливі та стабільні ознаки елементів насіннєвої продуктивності інтродуцентів.
Seed productivity of 14 species of ornamental grasses introduced into Donetsk Botanical Garden, Nat. Acad. Sci. of Ukraine, has been studied. The species under consideration are characterized by high (Lamarkia aurea (L.) Moench., Koeleria glauca (Spreng.) DC., Hordeum jubatum L.), average (Melica altissima L., M. nutans L., Phalaris canariensis L., Briza elatior Sibth. et Smith, B. Maxima B. minor L., Koeleria macranta (Ledeb.) Schult., Festuca glauca Lam., Deschampsia flexuosa (L.) Nees, Lagurus ovatus L.) and low (Bouteloua curtipendula (Michx.) Torr.) seed productivity. The most variable and stable characteristics of the elements of seed productivity of the introducents have been determined.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:43:30Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2009, вып. 9160
УДК 633.2:631.531.02
О.О. Гридько
НАСІННЄВА ПРОДУКТИВНІСТЬ ДЕКОРАТИВНИХ ЗЛАКІВ В УМОВАХ
ІНТРОДУКЦІЇ НА ПІВДЕННОМУ СХОДІ УКРАЇНИ
декоративні злаки, коефіцієнт насінньофікації, мінливість, показник акліматизації
Вступ
Важливою ознакою життєздатності інтродуцента в нових умовах вирощування вважають
здатність виду до розмноження та рівень її реалізації [5,15]. Формування повноцінного жит-
тєздатного насіння інтродукованих рослин вказує на успішний їх розвиток в нових природно-
кліматичних умовах. Наявність регулярної фази плодоносіння інтродуцентів надає можливість
їх подальшого відтворення за рахунок насіннєвого розмноження та добір більш пристосованих
форм до нових умов. На думку В.І. Некрасова [15], регулярне формування плодів та життєздатно-
го насіння в культурі свідчить про успішність акліматизації та пластичність виду. І.П. Горницька
[5] регулярне формування плодів розглядає як один з показників акліматизації, а отже й успіш-
ності інтродукції рослин.
Насіннєва продуктивність – один з найважливіших якісних параметрів, що дозволяє вста-
новити закономірність адаптації рослин-інтродуцентів, вказує на успішність інтродукції виду
та подальше прогнозування перспективності впровадження для широкого культивування в зе-
леному будівництві. Більшість з досліджуваних нами видів декоративних злаків інтродукуються
на південний схід України вперше [2], а попередні інтродукційні експерименти не передбачали
вивчення особливостей їх насіннєвої продуктивності. Тому у зв’язку з їх інтродукцією в едафо-
кліматичні умови південного сходу України, питання насіннєвої репродукції досі залишається
нез’ясованим.
Мета та завдання
Мета дослідження – виявити та визначити потенційні можливості насіннєвої репродукції ін-
тродуцентів різного фізико-географічного походження для надання рекомендацій щодо введення
їх в культуру на південному сході України.
Об’єкт та методики досліджень
Об’єкт дослідження − насіннєвий матеріал місцевої репродукції 2007 – 2009 рр. 14 ви-
дів декоративних злаків (Poaceae Barnh.) колекції Донецького ботанічного саду НАН України
1987 – 2003 років інтродукції.
Визначення насіннєвої продуктивності у злаків проводили за загальноприйнятою методи-
кою, що ґрунтується на одночасному визначенні кількості квіток та насінин у фазу плодоносіння
[3, 12 – 14]. Для оцінки насіннєвої продуктивності видів відбирали по 15 суцвіть з генеративних
пагонів досліджуваних видів рослин. Потенційну та реальну насіннєву продуктивність визначали
перемноженням середньої кількості квіток або насінин в колосі на їх кількість у суцвітті. Амплі-
туду мінливості визначали за такими елементами насіннєвої продуктивності: кількість колосків в
суцвітті, кількість насіннєвих зачатків та насінин у колосі, кількість насіннєвих зачатків та насінин
у суцвітті. Оцінку амплітуди мінливості проводили за шкалою рівня мінливості С.О. Мамаєва [11].
Статистичну обробку результатів проводили за загальноприйнятими методиками [9].
Результати досліджень та їх обговорення
При інтродукції квітниково-декоративних рослин одним з лімітуючих факторів даного регіо-
ну є низька вологість повітря. Також, клімат південного сходу України характеризується періо-
дичними посухами та суховіями. На території Донецького кряжу ймовірність розповсюдження
посухи в період з квітня до жовтня складає 10% [17]. Середня кількість днів з суховіями складає
16 – 20 днів. Посуха та суховії порушують водний баланс рослин та впливають на нормальний їх
розвиток в умовах інтродукції.
Наші спостереження вказують, що досліджені декоративні злаки в умовах району інтродук-
ції регулярно формують життєздатне насіння, що переконливо свідчить про успішну інтродукцію
даних видів в едафо-кліматичні умови південного сходу України. Насіння усіх досліджених зраз-
ків характеризується високими посівними якостями [6].
© О.О. Гридько
ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2009, вып. 9 161
Потенційна насіннєва продуктивність (ПНП) вказує на потенційні можливості виду до насін-
нєвого розмноження, а її максимальна величина відбиває генетичну здатність виду до запліднення
[8,10,16]. Серед досліджених видів декоративних злаків встановлено, що максимальною потен-
ційною насіннєвою продуктивністю характеризуються Briza elatior Sibth. et Smith. та Deschampsia
flexuosa (L.) Trin. (відповідно, 558,0±5,02 та 462,0±4,19 насінних зачатків на генеративний пагін),
мінімальною – Briza maxima L. та Lamarkia aurea (L.) Moench. (відповідно, 43,0±1,26 та 40,0±1,50
насінних зачатків на генеративний пагін) (табл.1).
Реальна насіннєва продуктивність (РНП) вказує на результат сезонного розвитку рос-
лин [8,10,16]. Аналіз отриманих даних свідчить, що реальна насіннєва продуктивність дослід-
жених декоративних злаків варіює від 22,0±2,39 (Melica altissima L. та Phalaris canariensis L.)
до 372,0±2,34 (Briza elatior) насінин на генеративний пагін.
Для усіх досліджених видів між кількістю насінин у суцвітті та кількістю насінних зачатків
існує тісний кореляційний зв’язок (r=0,78 – 0,98), а реальна насіннєва продуктивність змінюється
аналогічно потенційній.
Відмінності кількісних показників потенційної та реальної насіннєвої продуктивності
дослід жених видів відображають видоспецифічність даної ознаки, встановленої для кожного
роду досліджених видів окремо. Тому, при визначенні здатності виду до розмноження та рівнем
акліматизації до умов інтродукції важливим є ступінь реалізації потенційних можливостей, ви-
ражений коефіцієнтом насінньофікації [3]. Отримані дані свідчать, що при достатньо великих
відмінностях абсолютних показників насіннєвої продуктивності досліджених видів коефіцієнт
насінньофікації становить 17,2 – 95,6%. Через значну відмінність величини коефіцієнта насін-
ньофікації інтродуковані декоративні злаки розподілили на 3 групи:
- високопродуктивні (величина коефіцієнта насінньофікації становить 75 – 100%): Lamarkia
aurea, Koeleria glauca DC. (Spreng.), Hordeum jubatum L.;
- види з середньою продуктивністю (25 – 75%): Melica altissima, Phalaris canariensis, Briza
elatior, B. maxima, B. minor L., Koeleria macranta Schultes, Festuca glauca Lam., , Melica nutans L.,
Deschampsia flexuosa, Lagurus ovatus L.;
- низькопродуктивні (0 – 25%): Bouteloua curtipendulа (Michx.) Torr.
Отже, досліджувані види інтродуковані декоративні злаки реалізують свої потенційні мож-
ливості на середньому та високому рівнях, що свідчить про відповідність їх біоекологічних влас-
тивостей умовам району інтродукції.
Величина реальної насіннєвої продуктивності видів неоднакова та з роками змінюється. Ві-
домо, що насіннєва продуктивність залежить від дії біотичних та абіотичних факторів [10,14,16].
Таблиця 1. Показники насіннєвої продуктивності декоративних злаків в умовах інтродукції на
південному сході України
Вид Роки
життя
Насіннєва продуктивність*
Коефіцієнт
насінньофікації
(КН), %потенційна
(ПНП)
Реальна
(РНП)
Bouteloua curtipendula (Michx.) Torr. 6 – 8 208,0±6,66 36,0±5,20 17,2
Briza elatior Sibth. et Smith. 2 – 4 558,0±5,02 372,0±2,34 66,7
B. maxima L. 1 43,0±1,26 31,0±0,96 73,4
B. minor L. 1 164,0±4,05 90,0±3,90 54,5
Deschampsia flexuosa (L.) Trin. 5 – 7 462,0±4,19 337,0±2,28 72,9
Festuca glauca Lam. 2 – 4 130,0±3,13 81,0±2,98 62,3
Hordeum jubatum L. 1 50,0±1,66 48,0±1,58 95,6
Koeleria glauca (Spreng.) DC. 3 – 5 198,0±4,07 127,0±0,96 85,8
K. macranta Schultes 3 – 5 212,0±3,19 106,0±3,47 61,6
Lagurus ovatus L. 1 78,0±4,43 58,0±3,81 74,2
Lamarkia aurea (L.) Moench. 1 40,0±1,50 31,0±2,22 78,4
Melica altissima L. 5 – 7 56,0±2,56 22,0±2,39 39,6
M. nutans L. 1 – 3 86,0±3,52 58,0±4,15 67,4
Phalaris canariensis L. 1 51,0±2,23 22,0±2,01 41,7
Примітка. *М±m – середнє арифметичне значення ± похибка.
ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2009, вып. 9162
Встановлено, що в період підвищених температур повітря разом з надлишком або нестачею воло-
ги у злаків формується мінімальна кількість насіння, що пояснюється дрібним розміром суцвіття,
а також порушенням процесів запліднення та формування насіння [7].
Вивчення мінливості насіннєвої продуктивності інтродуцентів у їх поколіннях дозволяє
з’ясувати спрямованість адаптаційних процесів. Отримані дані дали змогу оцінити ступінь мін-
ливості та стабільності досліджених параметрів різних елементів насіннєвої продуктивності ін-
тродукованих злаків (табл. 2). Відповідно до шкали рівня мінливості С.О. Мамаєва [11], найбільш
мінливі ознаки – це кількість насінин в колосі (Сv = 19,4 – 43,1%), а також кількість насінин в
суцвітті (13,8 – 45,4%). Такі ознаки, як кількість колосків в суцвітті, насіннєвих зачатків в коло-
сках та в суцвіттях варіюють на низькому (4,0 – 8,9%) та середньому (5,7 – 16,1% та 7,8 – 17,9)
рівнях мінливості.
Таблиця 2. Ступінь мінливості різних елементів насіннєвої продуктивності інтродукованих
декоративних злаків на південному сході України
Вид
Коефіцієнт варіації, %
кількість
колосків
в суцвітті
кількість
насіннєвих
зачатків в
колосі
кількість
насінин в
колосі
кількість
насіннєвих
зачатків в
суцвітті
кількість
насінин в
суцвітті
Bouteloua curtipendula (Michx.) Torr. 8,1 15,9 23,8 10,2 45,4
Briza elatior Sibth. et Smith. 5,9 13,4 36,1 14,5 39,0
B. maxima L. 6,0 10,0 21,5 9,3 9,7
B. minor L. 4,2 12,2 22,3 7,8 13,8
Deschampsia flexuosa (L.) Trin. 4,7 15,7 19,4 12,7 28,5
Festuca glauca Lam. 8,9 9,8 22,8 17,3 43,1
Hordeum jubatum L. -* -* -* 10,5 10,4
Koeleria glauca (Spreng.) DC. 7,5 12,5 29,0 14,8 22,9
K. macranta Schultes 7,3 16,1 38,7 12,2 27,8
Lagurus ovatus L. 7,6 13,4 43,1 17,9 20,7
Lamarkia aurea (L.) Moench. 4,9 5,7 21,5 12,0 22,4
Melica altissima L. 8,1 6,9 25,6 14,4 33,8
M. nutans L. 6,3 13,1 27,9 9,0 21,7
Phalaris canariensis L. 4,0 6,1 27,0 13,8 29,5
Примітка. * Знаком « - » позначена відсутність колосків. Суцвіття Hordeum jubatum L. – колос.
Низький коефіцієнт варіації вивчених ознак інтродукованих декоративних злаків вказує на
високий ступінь стабільності даних ознак. Цілком ймовірно, що така мінливість повністю відо-
бражає співвідношення генотипічної та фенотипічної мінливості ознак. Кількість насіннєвих за-
чатків одного колоска, кількість колосків одного суцвіття – таксономічно та спадково обумовлені
ознаки. Кількість насінин у колосі та у суцвітті – ознака досить мінлива, бо реалізація потен-
ційних можливостей насіннєвого розмноження залежить від впливу кліматичних умов та умов
вирощування.
Отже, аналіз отриманих даних показав, що кількість насіннєвих зачатків у суцвітті інтроду-
кованих декоративних злаків характеризується низьким (Briza minor, B. maxima, Melica nutans)
та середнім рівнем мінливості, а кількість насінин – високим та дуже високим (Festuca glauca,
Bouteloua curtipendula). Наявність достатнього діапазону мінливості ознак можна охарактеризу-
вати як показник успішності інтродукції та адаптованості конкретної інтродукційної групи рос-
лин [8,11].
Висновки
Таким чином, за результатами проведених досліджень встановлено, що інтродуковані види
декоративних злаків на південний схід України характеризуються регулярним формуванням на-
сіння та відрізняються різним рівнем насіннєвої продуктивності: високим – 3 види, середнім –
10 видів та низьким – 1 вид; середнім та високим коефіцієнтом насінньофікації (39,6 – 95,6%),
що свідчить про достатній ступінь адаптації до природно-кліматичних умов району інтродукції.
Успішна інтродукція досліджених декоративних злаків за показниками насіннєвої репродукції
свідчить про екологічну пластичність видів в умовах інтродукції на південний схід України та
дозволяє рекомендувати досліджені види в зелене будівництво регіону.
ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2009, вып. 9 163
1. Базилевская Н.А. Теории и методы интродукции растений / Н.А. Базилевская. – М.: Изд-во Моск.
Ун-та, 1964. – 130 с.
2. Берестенникова В.И. Интродукция и перспективы использования декоративных злаков в озеленении /
В.И. Берестенникова // Интродукция и акклиматизация растений. – 1997. − Вып. 28. − С. 67 − 70.
3. Вайнагий И.В. О методике изучения семенной продуктивности растений / И.В. Вайнагий // Ботан.
журн. − 1974. – 59, №6. − С. 826 − 831.
4. Вирачева Л.Л. Отбор перспективных форм по показателям продуктивности / Л.Л. Вирачева // Бюл. Гл.
ботан. сада. − 1976. − Вып. 102. − С. 28 − 30.
5. Горницкая И.П. Интродукция тропических и субтропических растений, ее теоретические и практичес-
кие аспекты / И.П. Горницкая. – Донецк: Донеччина, 1995. – 304 с.
6. Гридько О.О. Життєздатність та морфометричні параметри насіння декоративних злаків, інтродуко-
ваних в Донецький ботанічний сад НАН України / О.О. Гридько // Промислова ботаніка. – 2008. –
Вип. 8. – С. 201 – 206.
7. Жученко А.А. Адаптивный потенциал культурных растений: (Эколого-генетические основы) / А.А. Жу-
ченко. – Кишинев, 1988. – 768 с.
8. Зайнуллина К.С. Семенная продуктивность видов рода Bromopsis Fourr. при выращивании на северо-
востоке России / К.С. Зайнуллина, В.П. Мишуров // Растит. ресурсы. − 1994. − 35, вып. 1. − С. 60 − 67.
9. Зайцев Г.Н. Математический анализ биологических данных / Г.Н. Зайцев. − М.: Наука, 1991. − 184 с.
10. Левина Р.Е. Репродуктивная биология семенных растений / Р.Е Левина. – М.: Наука, 1981. − 96 с.
11. Мамаев С.А. Основные принципы методики исследования внутривидовой изменчивости древесных
растений / С.А. Мамаев // Индивидуальная и эколого-географическая изменчивость растений. –
Свердловск: УНЦ АН СССР, 1975. – С. 3 – 14.
12. Методические рекомендации по определению потенциальной и реальной продуктивности пшеницы. –
М., 1980. − 40 с.
13. Методические указания по семеноведению интродуцентов. − М.: Наука, 1980. − 64 с.
14. Натрова З. Продуктивность колоса зерновых культур / З. Натрова, Я. Смочек; пер. с чеш. Г.Н. Мирош-
ниченко; под ред. и с предисл. О.Д. Быкова и М.И. Зеленского. – М.: Колос, 1983. − 45 с.
15. Некрасов В.И. Актуальные вопросы развития теории акклиматизации растений / В.И. Некрасов. − М.:
Наука, 1980. − 102 с.
16. Попова Н.В. Семенная продуктивность костреца безостого / Н.В. Попова // Проблемы селекции
кормовых культур и исходный материал. − Т. 103. − Л., 1986. − С. 71 − 75.
17. Природа Украинской ССР. Климат. – Киев: Наук. думка, 1981. – 231 с.
Донецький національний університет Надійшла 18.08.2009
УДК 633.2:631.531.02
НАСІННЄВА ПРОДУКТИВНІСТЬ ДЕКОРАТИВНИХ ЗЛАКІВ В УМОВАХ ІНТРОДУКЦІЇ
НА ПІВДЕННОМУ СХОДІ УКРАЇНИ
О.О. Гридько
Донецький національний університет
Досліджено насіннєву продуктивність 14 видів інтродукованих на південний схід України декоративних
злаків колекції Донецького ботанічного саду НАН України. Досліджені види характеризуються висо-
кою (Lamarkia aurea (L.) Moench., Koeleria glauca (Spreng.) DC., Hordeum jubatum L.), середньою (Melica
altissima L., Phalaris canariensis L., Briza elatior Sibth. et Smith., B. maxima В. minor L., Koeleria macranta
Schultes, Festuca glauca Lam., Melica nutans L., Deschampsia flexuosa, , Lagurus ovatus L.;) та низькою
(Bouteloua curtipendulа (Michx.) Torr.) насіннєвою продуктивністю. Встановлено найбільш мінливі та ста-
більні ознаки елементів насіннєвої продуктивності інтродуцентів.
UDC 633.2:631.531.02
SEED PRODUCTIVITY OF THE ORNAMENTAL GRASSES IN THE CONDITIONS OF INTRODUCTION
IN THE SOUTH-EAST OF UKRAINE
O.O. Grydko
Donetsk National University
Seed productivity of 14 species of ornamental grasses introduced into Donetsk Botanical Garden, Nat. Acad.
Sci. of Ukraine, has been studied. The species under consideration are characterized by high (Lamarkia aurea
(L.) Moench., Koeleria glauca (Spreng.) DC., Hordeum jubatum L.), average (Melica altissima L., M. nutans L.,
Phalaris canariensis L., Briza elatior Sibth. et Smith, B. Maxima B. minor L., Koeleria macranta (Ledeb.) Schult.,
Festuca glauca Lam., Deschampsia flexuosa (L.) Nees, Lagurus ovatus L.) and low (Bouteloua curtipendula
(Michx.) Torr.) seed productivity. The most variable and stable characteristics of the elements of seed productivity
of the introducents have been determined.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-9218 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1728-6204 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:43:30Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Донецький ботанічний сад НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Гридько, О.О. 2010-06-29T07:49:17Z 2010-06-29T07:49:17Z 2009 Насіннєва продуктивність декоративних злаків в умовах інтродукції на південному сході України / О.О. Гридько // Промышленная ботаника. — 2009. — Вип. 9. — С. 160-163. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 1728-6204 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/9218 633.2:631.531.02 Досліджено насіннєву продуктивність 14 видів інтродукованих на південний схід України декоративних злаків колекції Донецького ботанічного саду НАН України. Досліджені види характеризуються високою (Lamarkia aurea (L.) Moench., Koeleria glauca (Spreng.) DC., Hordeum jubatum L.), середньою (Melica altissima L., Phalaris canariensis L., Briza elatior Sibth. et Smith., B. maxima В. minor L., Koeleria macranta Schultes, Festuca glauca Lam., Melica nutans L., Deschampsia flexuosa, , Lagurus ovatus L.;) та низькою (Bouteloua curtipendulа (Michx.) Torr.) насіннєвою продуктивністю. Встановлено найбільш мінливі та стабільні ознаки елементів насіннєвої продуктивності інтродуцентів. Seed productivity of 14 species of ornamental grasses introduced into Donetsk Botanical Garden, Nat. Acad. Sci. of Ukraine, has been studied. The species under consideration are characterized by high (Lamarkia aurea (L.) Moench., Koeleria glauca (Spreng.) DC., Hordeum jubatum L.), average (Melica altissima L., M. nutans L., Phalaris canariensis L., Briza elatior Sibth. et Smith, B. Maxima B. minor L., Koeleria macranta (Ledeb.) Schult., Festuca glauca Lam., Deschampsia flexuosa (L.) Nees, Lagurus ovatus L.) and low (Bouteloua curtipendula (Michx.) Torr.) seed productivity. The most variable and stable characteristics of the elements of seed productivity of the introducents have been determined. uk Донецький ботанічний сад НАН України Насіннєва продуктивність декоративних злаків в умовах інтродукції на південному сході України Seed productivity of the ornamental grasses in the conditions of introduction in the South-East of Ukraine Article published earlier |
| spellingShingle | Насіннєва продуктивність декоративних злаків в умовах інтродукції на південному сході України Гридько, О.О. |
| title | Насіннєва продуктивність декоративних злаків в умовах інтродукції на південному сході України |
| title_alt | Seed productivity of the ornamental grasses in the conditions of introduction in the South-East of Ukraine |
| title_full | Насіннєва продуктивність декоративних злаків в умовах інтродукції на південному сході України |
| title_fullStr | Насіннєва продуктивність декоративних злаків в умовах інтродукції на південному сході України |
| title_full_unstemmed | Насіннєва продуктивність декоративних злаків в умовах інтродукції на південному сході України |
| title_short | Насіннєва продуктивність декоративних злаків в умовах інтродукції на південному сході України |
| title_sort | насіннєва продуктивність декоративних злаків в умовах інтродукції на південному сході україни |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/9218 |
| work_keys_str_mv | AT gridʹkooo nasínnêvaproduktivnístʹdekorativnihzlakívvumovahíntrodukcíínapívdennomushodíukraíni AT gridʹkooo seedproductivityoftheornamentalgrassesintheconditionsofintroductioninthesoutheastofukraine |