Лексико-грамматическая парадигма категории вежливости в англоязычной устной речи

Статья посвящена актуальной проблематике межкультурной коммуникации, связанной с
 формированием речевых стратегий коммуникативного поведения, ориентированных на соблюдение
 правил вежливости в устной речи. За основу принято определение вежливости как коммуникативной
 категори...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Культура народов Причерноморья
Datum:2013
Hauptverfasser: Князева, Н.А., Тиличкина, Е.
Format: Artikel
Sprache:Russisch
Veröffentlicht: Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2013
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/92314
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Лексико-грамматическая парадигма категории вежливости
 в англоязычной устной речи
 / Н.А. Князева, Е. Тиличкина // Культура народов Причерноморья. — 2013. — № 255. — С. 211-214. — Бібліогр.: 12 назв. — рос.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860068613027790848
author Князева, Н.А.
Тиличкина, Е.
author_facet Князева, Н.А.
Тиличкина, Е.
citation_txt Лексико-грамматическая парадигма категории вежливости
 в англоязычной устной речи
 / Н.А. Князева, Е. Тиличкина // Культура народов Причерноморья. — 2013. — № 255. — С. 211-214. — Бібліогр.: 12 назв. — рос.
collection DSpace DC
container_title Культура народов Причерноморья
description Статья посвящена актуальной проблематике межкультурной коммуникации, связанной с
 формированием речевых стратегий коммуникативного поведения, ориентированных на соблюдение
 правил вежливости в устной речи. За основу принято определение вежливости как коммуникативной
 категории, что дает возможность выстроить стратегию вежливости в устной речи с учетом
 лексико-грамматической структуры речевых формул на лексико-семантическом и синтаксическом
 уровне. Представленные в статье результаты исследования показывают парадигму разноуровневых
 единиц языка, обладающих общей коммуникативно-прагматической функцией, но дифференцированных
 относительно языкового регистра.
 Ключевые слова: общение, стратегия, вежливость, коммуникация, этикет. Стаття присвячена актуальній проблематиці міжкультурної комунікації, пов'язаної з
 формуванням мовних стратегій комунікативної поведінки, орієнтованих на дотримання правил
 ввічливості в усному мовленні. За основу прийнято визначення ввічливості як комунікативної категорії,
 що дає можливість вибудувати стратегію ввічливості в усному мовленні з урахуванням лексико-
 граматичної структури мовних формул на лексико-семантичному і синтаксичному рівні. Представлені
 в статті результати дослідження показують парадигму різнорівневих одиниць мови, які мають
 загальну комунікативно-прагматичну функцію, але диференційовані відносно мовного регістру.
 Ключові слова: спілкування, стратегія, ввічливість, комунікація, етикет. In modern reality communication is claimed to be based on certain mechanisms of human interaction
 and interplay of corresponding speech strategies. In this respect, it makes it possible to give insights into
 coverage represented by strategies of politeness regarding conceptual, functional and linguistic aspects.
 Basically, politeness is termed as communicative category unfolded through a series of communication actions
 generalized around approach-based Positive Politeness and avoidance-based Negative Politeness, influenced by
 factors pertinent to socio-cultural attitudes, social status, distance, degree of formality, personal privacy,
 gender, background, intellectual abilities and others. Thus, it makes sense to think about certain types of speech
 activities to express sympathy, tolerance, empathy, involvement, encouragement, hesitation, compliment,
 apology, opportunity to choose and like that. One of the most important principles to bear in mind is target
 setting on being successful to ensure that both partners are working towards a common goal. Not surprisingly,
 the ability to speak English is no guarantee to hold the interaction successfully. So, this leads to seeking certain
 communication tools, which will give the confidence to make the contact effective so that another person is
 persuaded and engaged in the shared information. Hence, to produce an intended result a speaker must
 consciously attend to choices of verbal style, i.e. various forms of verbal expression through which the content of
 a message is communicated: vocabulary (words and phrases), sentences (structure and length), grammar and
 figures of speech.
 Key words: communication, strategy, courtesy, communication, etiquette.
first_indexed 2025-12-07T17:08:51Z
format Article
fulltext СТУДЕНЧЕСКИЕ ПУБЛИКАЦИИ 211 Князева Н.А., Тиличкина Е. УДК 81.276.6 ЛЕКСИКО-ГРАММАТИЧЕСКАЯ ПАРАДИГМА КАТЕГОРИИ ВЕЖЛИВОСТИ В АНГЛОЯЗЫЧНОЙ УСТНОЙ РЕЧИ Аннотация. Статья посвящена актуальной проблематике межкультурной коммуникации, связанной с формированием речевых стратегий коммуникативного поведения, ориентированных на соблюдение правил вежливости в устной речи. За основу принято определение вежливости как коммуникативной категории, что дает возможность выстроить стратегию вежливости в устной речи с учетом лексико-грамматической структуры речевых формул на лексико-семантическом и синтаксическом уровне. Представленные в статье результаты исследования показывают парадигму разноуровневых единиц языка, обладающих общей коммуникативно-прагматической функцией, но дифференцированных относительно языкового регистра. Ключевые слова: общение, стратегия, вежливость, коммуникация, этикет. Анотація. Стаття присвячена актуальній проблематиці міжкультурної комунікації, пов'язаної з формуванням мовних стратегій комунікативної поведінки, орієнтованих на дотримання правил ввічливості в усному мовленні. За основу прийнято визначення ввічливості як комунікативної категорії, що дає можливість вибудувати стратегію ввічливості в усному мовленні з урахуванням лексико- граматичної структури мовних формул на лексико-семантичному і синтаксичному рівні. Представлені в статті результати дослідження показують парадигму різнорівневих одиниць мови, які мають загальну комунікативно-прагматичну функцію, але диференційовані відносно мовного регістру. Ключові слова: спілкування, стратегія, ввічливість, комунікація, етикет. Summary. In modern reality communication is claimed to be based on certain mechanisms of human interaction and interplay of corresponding speech strategies. In this respect, it makes it possible to give insights into coverage represented by strategies of politeness regarding conceptual, functional and linguistic aspects. Basically, politeness is termed as communicative category unfolded through a series of communication actions generalized around approach-based Positive Politeness and avoidance-based Negative Politeness, influenced by factors pertinent to socio-cultural attitudes, social status, distance, degree of formality, personal privacy, gender, background, intellectual abilities and others. Thus, it makes sense to think about certain types of speech activities to express sympathy, tolerance, empathy, involvement, encouragement, hesitation, compliment, apology, opportunity to choose and like that. One of the most important principles to bear in mind is target setting on being successful to ensure that both partners are working towards a common goal. Not surprisingly, the ability to speak English is no guarantee to hold the interaction successfully. So, this leads to seeking certain communication tools, which will give the confidence to make the contact effective so that another person is persuaded and engaged in the shared information. Hence, to produce an intended result a speaker must consciously attend to choices of verbal style, i.e. various forms of verbal expression through which the content of a message is communicated: vocabulary (words and phrases), sentences (structure and length), grammar and figures of speech. Key words: communication, strategy, courtesy, communication, etiquette. Интерес к проблемам межкультурной коммуникации и национально-культурной специфике поведения приводит к признанию того, что вербальная коммуникация это не только обмен информацией, но также средство поддержания или прекращения социальных отношений на уровне ‘интеракционального’ общения, целью которого является установление межличностного контакта для достижения взаимопонимания. Представления о том, что любое общение обладает определенным механизмом речевого взаимодействия, были отражены в ряде исследованиях диалогической речи [2; 3; 4; 5; 6]. Наблюдения за речевыми приемами, реализуемыми по ходу диалога, выявили, что в высказывании, адресованном партнеру по коммуникации, говорящий передает различные оттенки своего уважительного или неуважительного отношения, объединенных в понятие ‘вежливость’, как непосредственной составляющей процесса общения в различных коммуникативных ситуациях. Намечая перспективу исследования необходимо отметить то, что вежливость представляет собой сложное явление, тесно связанное с основными принципами социокультурной организации общества и межличностными отношениями между его членами и их коммуникативным сознанием, которое находит отражение в коммуникативных категориях, под чем понимаются общие коммуникативные понятия, регулирующие нормы человеческого общении [5]. Перечисленные основания позволяют четко представить предмет исследования – речевые стратегии вежливости – и обратиться к изучению их лингвистического аспекта, в чем мы видим актуальность и важность поставленных задач. В качестве источника экспериментального материала были использованы практические курсы современного английского языка, включающие речевой материал по обмену информацией [8; 9; 10]. Вежливость представляется целесообразным определить как национально-специфическую коммуникативную категорию, содержанием которой является система ритуальных стратегий коммуникативного поведения, направленных на гармоничное бесконфликтное общение при соблюдении общественно-принятых норм и ожиданий партнера [2, с. 102]. Другими словами, вежливость – это система коммуникативных стратегий и тактик, используемых в реальном общении и нацеленных на бесконфликтную коммуникацию и взаимопонимание. В основе категории лежит концепт вежливости, который определяется как проявление уважения и внимания к другим; однако несомненной является его культурологическая неоднозначность с разными толкованиями: вежливый – соблюдающий правила приличия, учтивый, предупредительный [11]; polite – showing consideration for others in manners, speech, Князева Н.А., Тиличкина Е. ЛЕКСИКО-ГРАММАТИЧЕСКАЯ ПАРАДИГМА КАТЕГОРИИ ВЕЖЛИВОСТИ В АНГЛОЯЗЫЧНОЙ УСТНОЙ РЕЧИ 212 etc.[12]. Как мы видим, на фоне русского понимания, лишенного церемониальности, строгого соблюдения норм этикета и сосредоточенного на необходимости соблюдения правил приличия, английская вежливость предполагает формальную этикетную деятельность, предписанную социальными нормами. Объяснение этому находим, прежде всего, в принадлежности англичан к культуре индивидуалистического типа, предполагающего уважительное отношение к каждому, независимо от возраста или социального положения [1]. Ориентированность английской вежливости на партнера по коммуникации вынуждает совершать речевые действия, не всегда совпадающие с его собственными чувствами и желаниями. Сопоставительный анализ был бы несомненно интересен, однако более перспективным на данном этапе представляется разработка стратегии вежливости в устной англоязычной речи с учетом лексико-грамматической структуры речевых формул, а также особенностей их функционирования. Учитывая многоаспектность проблемы, нашедшей отражение в ряде гуманитарных дисциплин, сосредоточимся на ее изучении в контексте культуры речи и связанного с ней речевого этикета, опираясь на понимании вежливости как речеповеденческой категории, которая реализуется в речи определенным набором лексико-грамматических средств с целью достижения положительного коммуникативного эффекта. В этом смысле наблюдаемыми являются лингвистические и интеракциональные характеристики, по которым можно определить, как и какими средствами такие цели могут быть достигнуты. В центре внимания находятся лингвистические параметры речевой стратегии вежливости (выбор, предпочтение языковых средств, степень их ритуализованности через особенности морфо-синтаксической организации, лексико-семантического наполнения). Например: Good morning, ladies and gentlemen, if I may have your attention, please? Sorry, I don’t really follow you. OK, what I’m saying is … Can you be more specific? Well, I’d suggest … It’s all been very straightforward so far, so hopefully we should be ready well before the deadline. I’m afraid Wednesday is going to be difficult. Fine. I’ll put you through. Как мы видим, на речевом уровне коммуникативная стратегия представляет собой соотнесение различных речевых действий с целью коммуникации и набором языковых средств, при помощи которых она реализуется. Система средств выражения вежливости объединяет разноуровневые единицы языка, обладающие общей коммуникативно- прагматической функцией, но дифференцированных относительно определенного языкового регистра, что проявляется в механизмах коммуникативного воздействия через определенные речевые стратегии. Обращает на себя внимание их способность модифицировать смысловую направленность высказывания, выступая способом реализации интенции того или иного речевого акта. Сравним: Give me a coffee. Coffee, please. I’d like a coffee, please. Can I have a coffee, please? Could I have a coffee, please? May I have a coffee, please? I wonder if I could have a coffee, please. Очевидным является то, что специфика вежливости в речевом общении требует не только знания этикетных высказываний, но и того, в каком коммуникативном контексте они могут быть использованы с точки зрения воздействия на собеседника: степень вежливости не всегда определяется на уровне семантики высказывания и требует привлечения широкого контекста. Иными словами, проблема заключается в уместности коммуникативных действий как составляющих стратегии вежливости. Накопленный авторами иллюстративный материал позволяет выделить комплекс социокультурных факторов, влияющих на допустимость выбора этикетных формул, а именно: дистантность \ контактность, ориентированность на статус \ личность (личная автономия или зависимость), приоритетные ценности культуры, степень формальности \ неформальности, степень экспрессивности, степень допустимого прямого воздействия. В данном исследовании за основу взята идея П. Браун и С. Левинсона о выделении двух фундаментальных типов вежливости: положительной, основанной на сближении, и отрицательной, основанной на дистанцировании; суть вежливого поведения заключается в демонстрировании солидарности при сохранении определенной дистанции [7]. Наблюдается, таким образом, соблюдение баланса при использовании противоположных действий для достижения коммуникативных целей при наличии дистанции между собеседниками, что и демонстрирует уважение друг к другу. Основой позитивной вежливости с положительным имиджем партнеров является стратегия взаимного подчинения, в то время как негативная вежливость, выражая дистанцированную позицию, основана на стратегии избегания, что ведет к сглаженности возможных угроз личной неприкосновенности [5]. Для примера обратимся к следующему диалогическому фрагменту: It’s funny but I always used to think that the best way to give someone bad news was to tell them face to face, but I have just been reading an article that says actually email is often the best way. I think email is very dangerous for doing that. It can be so direct and you can’t see or necessarily predict how the other person will react. Well, apparently, precisely the fact that you can’t see their reaction means that you will be more comfortable delivering negative feedback, and you won’t have to be polite which you might be if you have the person in front of you. But they do say it depends on the case, for instance, it works particularly well if you have to give bad news to your boss. But not if you are going to fire someone, I hope… Анализ собранного иллюстративного материала показал вариативность речевых стратегий от более общих, направленных на достижение общих социальных целей, до конкретного общения с узкими коммуникативными целями. В связи с этим уместно разграничивать общие и частные стратегии вежливости. Однако исчерпывающая классификация частных стратегий представляется весьма затруднительной в силу многообразия самих коммуникативных ситуаций. В этом случае, на наш взгляд, СТУДЕНЧЕСКИЕ ПУБЛИКАЦИИ 213 целесообразно идти от общих стратегических задач к частным, решаемым применительно к конкретному речевому акту. Основные результаты наблюдений в этом направлении представлены в приведенном ниже материале. Позитивная вежливость Общая стратегия: сближение собеседников, демонстрация взаимных симпатий, взаимопонимания, сотрудничества (I’m glad we’ve sort it out. You know what I find interesting is that when you’re, sort of, at dinner parties something that gets more and more acceptable these days is talking about politics). Частная стратегия: выражение отношений говорящего к происходящему: приветствие (Mr Granger,I’d like you to meet Nick Thomas. How do you do, Nick. Pleased to meet you, Mr Granger. Please, call me Philip.), благодарность (I’ve got all that. Thanks for your help), оценка (Don’t you think it might be better if...), интерес (Business is down. Oh, really? What are the problems?), комплимент (It’s not really my style, but it really suits you), привлечение внимания (Make sure your survey emphasizes the positive advantages of vending machines, you know what I mean?), желание быть понятым (Let me get it clear), одобрение (OK, that sounds like a good idea), эмпатия (So, you feel they don’t appreciate you. In what way? Yes, you should. I’ve told you before), подтверждение общей точки зрения (But they’ve always been, they’ve been saying that for centuries, haven’t they and it hasn’t seemed to have happened). Негативная вежливость Общая стратегия: демонстрация личной автономии без угрозы личному пространству адресата, т.е. соблюдение дистанции (I’m not really with you. Look, so, basically what I’m trying to say is …look, let me give you an example. It’s like if I were a secretary in Bulgaria, or wherever.). Частная стратегия: оказание коммуникативного давления на собеседника, не покушаясь на его свободу: побуждение (Everybody is at lunch, but if you give me your name and number I’ll get someone to call you.), просьба (Is it alright if you talk about what happened this morning?), избегание критики (I hope that both sides can arrive at some sort of agreement or compromise), приказа (So either use them if you can, if you get an opportunity to use them, or to somehow either relate them to other words that are similar.), некорректного вопроса (And how do you feel about that, does it make you, does it embarrass you that you have to ask him?), смягчение через извинение (Do you think you can do it better? Sorry.We’ll try again.), уклончивость (I don’t have a strong opinion on this. There are arguments for and against.), возможность выбора (I’m sorry, it looks as if I’m going to be busy all morning. Could you make it in the afternoon?) использование имен, титулов (Sorry, Ms Hardie. There must have been a misunderstanding.), перемена темы (That may be true, but you’re missing the whole point, which is…), сдержанность (I don’t think I’ve been put off by reading anything that we’ve published so far.) При этом представляется целесообразным учитывать стилистическую дифференциацию этикетных формул, выделяя формальную, нейтральную и неформальную вежливость. Сравним: Please let me apologize for any inconvenience this may cause you (formal). I’m afraid I won’t be able to do it straight away (neutral). No problem, it can wait (informal). It’s been really nice talking to you (formal). It was good to see you again (neutral). Well, be seeing you (informal). Данный материал приводит к мысли о том, что задача коммуникантов состоит в оптимальном выборе стратегий вежливости в соответствии с социокультурными нормами и ожиданиями партнера во избежание излишней формальности или фамильярности. В качестве примера приведем высказывания с разной степенью вежливости: Could I use your phone? / Might I possibly use your phone? / Sorry to trouble you, but do you mind if I use your phone? / May I use your phone? / Would you mind if I use your phone? / I wonder if I could use your phone. Обращает на себя внимание тот факт, что выбранный способ речевого оформления должен быть мотивирован с точки зрения структурно-семантического содержания, стилистической и прагматической значимости. Таким образом, возникает вопрос о том, какие языковые ресурсы следует использовать для реализации такого замысла, каковы характерные признаки высказывании, указывающие на тип речевой стратегии. Лексико-семантический уровень  Семантические клише, обобщенно представляющих значение того или иного коммуникативного хода: Thank you a lot. That’s a good idea. That would be lovely (accepting). No, that’s all right, thank you. Well, I’d rather not. I can manage, thank you (refusing). I’m sorry. Pardon me. I apologize. I’m afraid (apologizing).  Слова, связанные с соответствующими концептами и возможными референтами (участниками коммуникации, событиями, объектами): No food or drink is permitted in the pool area. Might I ask you a personal question? You should be calm and relaxed. What seems to be the problem?  Употребление перфомативов или метаописание коммуникативного намерения: I regret to inform you that we are unable to supply part of the order that you made with us last month. Do you want to come along? Please excuse me, but I really have to go now. So basically what you’re saying is … Let me explain what I mean.  Слова определенной эмоциональной окраски и ценностной ориентации с выраженной стилистической значимостью: Great. Fine. Pretty good. I’m afraid I’ve got to call off tomorrow’s meeting. I hope I haven’t messed up your arrangements too much. Sounds interesting. To what manager, sorry?  Лексические показатели экспрессивности, демонстрирующие установку на интерпретацию событий: I would say the main thing is…the best thing is… Brilliant. That’s so nice. It’s lovely. That’s the only one. Pretty good.  Дискурсивные слова и выражения: in a way, in a sense, even if, even though, nevertheless, not to mention the fact that, I am inclined to believe, taking everything into account, needless to say. Лексико-грамматический и синтаксический уровень Князева Н.А., Тиличкина Е. ЛЕКСИКО-ГРАММАТИЧЕСКАЯ ПАРАДИГМА КАТЕГОРИИ ВЕЖЛИВОСТИ В АНГЛОЯЗЫЧНОЙ УСТНОЙ РЕЧИ 214  Обозначение объективной модальности через повелительное и сослагательное глагольное наклонение: Do come in. Make yourself at home. Let me give you a hand. It would appear that… I don’t think I would go along with that… I don’t really like that, but if I had to choose…  Обозначение модальными глаголами и модальными фразами субъективной модальности как средство смягчения категоричности:… if you could pick me up, that would be great. Could we make it a little later? Perhaps we should take our seats? What do you think might be the reason for that? That’s got to be a good thing.  Предпочтительное использование пассивного залога: Am I allowed to park here? You’re not supposed to do that. I’m afraid it isn’t recommended to eat such a lot.  Предпочтительное использование видо-временных форм: Is that Louise speaking? I was wondering if you could do me a favour. I’m feeling a bit better today. I just wanted to ask you if anything could be done about smoking. A lot of people are going to be happy to hear that.  Частицы и наречия степени, модифицирующие глаголы, прилагательные или существительные в составе именного сказуемого: Could you speak up a bit, please? We really need to meet. It’s just we’ve been looking for. This is really an example of… It’s perfectly all right. Can I just remind you to say your name when you speak?  Избирательное использование коммуникативных типов предложений: It’s been difficult though, hasn’t it? Please feel free to ask me questions whenever you want. How’s it going? Really, busy, actually. How about you? Do call if you need anything else.  Синтаксические фразеологизированные схемы: That was very kind of you. I appreciate your help. Don’t mention it. It doesn’t matter. Look, I’d better be going. How can I help? Could I speak to Liza, please?  Нефразеологизированные модели, организованные лексически свободными компонентами: Thanks for looking (being such a good audience, trying, helping). You’ve made a what, sorry? That just about brings it to an end. Don’t worry. It can wait. Do you fancy coming/having drinks? What are you researching into if I can ask?  Эмоциональные варианты экспрессивного синтаксиса: Yeah, they are great. Yeah, not too, not too much pressure I hope. No, no, no. No, it’s really nice and we do get to know each other very well over, you know, the week. Indeed. The main thing is to be as clear as possible using the language.  Транспозиция синтаксических структур для использования в несвойственных денотативных значениях с дополнительными коннотациями: Is it all right if I open the window? Might I possibly use your phone? It’s no trouble. Why don’t you let us do the dishes tonight?  Единицы речевого этикета, функционирующие в стереотипных ситуациях: You’re welcome. To be honest… I agree. How’s it going? How about you? Go ahead. Thank you very much. That’s alright. Not at all. Well done. Yes, I’d love to. Исследование вербального уровня категории вежливости показало эффективность использования определенных коммуникативных стратегий, основанном на выборе соответствующих языковых средств. Именно через них ощущается специфика английского стиля коммуникации, проявляющаяся в таких характеристиках, как дистантность, некатегоричность, кооперативная комфортность, демонстративная приветливость, запланированная эмотивность, личностный приоритет, – что свидетельствует об ориентированности на существующие нормы оформления высказываний и строгое следование им. Таким образом, перспектива дальнейшего исследования видится в изучении прагматических и социокультурных факторов, влияющих на мотивацию выбора коммуникантов. Источники и литература: 1. Гудков Д. Б. Теория и практика межкультурной коммуникации / Д. Б. Гудков. – М. : Гнозис, 2003. – 341 с. 2. Иссерс О. С. Коммуникативные стратегии и тактики русской речи / О. С. Иссерс. – М. : КомКнига, 2006. – 284 с. 3. Ларина Т. В. Категория вежливости в английской и русской коммуникативных культурах / Т. В. Ларина. – М. : Изд-во РУДН, 2004 – 345 с. 4. Тер-Минасова С. Г. Язык и межкультурная коммуникация / С. Г. Тер-Минасова. – М. : Слово, 2000. – 262 с. 5. Ратмайр Р. Прагматика извинения : Сравнительное исследование на материале русского языка и русской литературы / Р. Ратмайр; пер.с нем. – М. : Языки Слав. Культуры, 2005. – 168 с. 6. Стернин И. А. Национальная специфика коммуникативного поведения / И. А. Стернин // Языковое сознание и образ мира. – М., 1997. – С. 147-150. 7. Brown P. Levinson S. Politeness : Some Universals in Language Usage / P. Brown, S.Levinson. – Cambridge University Press, 2007. – 225 с. 8. Haines S. Landmark. Advanced / S. Haines. – Oxford University Press, 2007. – 130 с. 9. Wallwork A. International Express. Upperintermediate / A. Wallwork. – Oxford University Press, 2008. – 137 с. 10. Viney P. Handshake: A Course in Communication / P. Viney. – Oxford University Press, 2005. – 175 с. 11. Словарь современного русского литературного языка. – М.: Русский язык, 1994. 12. Longman Dictionary of Contemporary English. – Longman, 1995.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-92314
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1562-0808
language Russian
last_indexed 2025-12-07T17:08:51Z
publishDate 2013
publisher Кримський науковий центр НАН України і МОН України
record_format dspace
spelling Князева, Н.А.
Тиличкина, Е.
2016-01-16T18:42:06Z
2016-01-16T18:42:06Z
2013
Лексико-грамматическая парадигма категории вежливости
 в англоязычной устной речи
 / Н.А. Князева, Е. Тиличкина // Культура народов Причерноморья. — 2013. — № 255. — С. 211-214. — Бібліогр.: 12 назв. — рос.
1562-0808
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/92314
81.276.6
Статья посвящена актуальной проблематике межкультурной коммуникации, связанной с
 формированием речевых стратегий коммуникативного поведения, ориентированных на соблюдение
 правил вежливости в устной речи. За основу принято определение вежливости как коммуникативной
 категории, что дает возможность выстроить стратегию вежливости в устной речи с учетом
 лексико-грамматической структуры речевых формул на лексико-семантическом и синтаксическом
 уровне. Представленные в статье результаты исследования показывают парадигму разноуровневых
 единиц языка, обладающих общей коммуникативно-прагматической функцией, но дифференцированных
 относительно языкового регистра.
 Ключевые слова: общение, стратегия, вежливость, коммуникация, этикет.
Стаття присвячена актуальній проблематиці міжкультурної комунікації, пов'язаної з
 формуванням мовних стратегій комунікативної поведінки, орієнтованих на дотримання правил
 ввічливості в усному мовленні. За основу прийнято визначення ввічливості як комунікативної категорії,
 що дає можливість вибудувати стратегію ввічливості в усному мовленні з урахуванням лексико-
 граматичної структури мовних формул на лексико-семантичному і синтаксичному рівні. Представлені
 в статті результати дослідження показують парадигму різнорівневих одиниць мови, які мають
 загальну комунікативно-прагматичну функцію, але диференційовані відносно мовного регістру.
 Ключові слова: спілкування, стратегія, ввічливість, комунікація, етикет.
In modern reality communication is claimed to be based on certain mechanisms of human interaction
 and interplay of corresponding speech strategies. In this respect, it makes it possible to give insights into
 coverage represented by strategies of politeness regarding conceptual, functional and linguistic aspects.
 Basically, politeness is termed as communicative category unfolded through a series of communication actions
 generalized around approach-based Positive Politeness and avoidance-based Negative Politeness, influenced by
 factors pertinent to socio-cultural attitudes, social status, distance, degree of formality, personal privacy,
 gender, background, intellectual abilities and others. Thus, it makes sense to think about certain types of speech
 activities to express sympathy, tolerance, empathy, involvement, encouragement, hesitation, compliment,
 apology, opportunity to choose and like that. One of the most important principles to bear in mind is target
 setting on being successful to ensure that both partners are working towards a common goal. Not surprisingly,
 the ability to speak English is no guarantee to hold the interaction successfully. So, this leads to seeking certain
 communication tools, which will give the confidence to make the contact effective so that another person is
 persuaded and engaged in the shared information. Hence, to produce an intended result a speaker must
 consciously attend to choices of verbal style, i.e. various forms of verbal expression through which the content of
 a message is communicated: vocabulary (words and phrases), sentences (structure and length), grammar and
 figures of speech.
 Key words: communication, strategy, courtesy, communication, etiquette.
ru
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
Культура народов Причерноморья
Студенческие публикации
Лексико-грамматическая парадигма категории вежливости в англоязычной устной речи
Лексико-граматична парадигма категорії ввічливості в англійській усній мові
Lexico-grammatical paradigm of category of politeness in english oral speech
Article
first published
spellingShingle Лексико-грамматическая парадигма категории вежливости в англоязычной устной речи
Князева, Н.А.
Тиличкина, Е.
Студенческие публикации
title Лексико-грамматическая парадигма категории вежливости в англоязычной устной речи
title_alt Лексико-граматична парадигма категорії ввічливості в англійській усній мові
Lexico-grammatical paradigm of category of politeness in english oral speech
title_full Лексико-грамматическая парадигма категории вежливости в англоязычной устной речи
title_fullStr Лексико-грамматическая парадигма категории вежливости в англоязычной устной речи
title_full_unstemmed Лексико-грамматическая парадигма категории вежливости в англоязычной устной речи
title_short Лексико-грамматическая парадигма категории вежливости в англоязычной устной речи
title_sort лексико-грамматическая парадигма категории вежливости в англоязычной устной речи
topic Студенческие публикации
topic_facet Студенческие публикации
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/92314
work_keys_str_mv AT knâzevana leksikogrammatičeskaâparadigmakategoriivežlivostivangloâzyčnoiustnoireči
AT tiličkinae leksikogrammatičeskaâparadigmakategoriivežlivostivangloâzyčnoiustnoireči
AT knâzevana leksikogramatičnaparadigmakategoríívvíčlivostívanglíisʹkíiusníimoví
AT tiličkinae leksikogramatičnaparadigmakategoríívvíčlivostívanglíisʹkíiusníimoví
AT knâzevana lexicogrammaticalparadigmofcategoryofpolitenessinenglishoralspeech
AT tiličkinae lexicogrammaticalparadigmofcategoryofpolitenessinenglishoralspeech