«Правило тріади» в дослідженні долинно-річкових ландшафтів і річкових ландшафтно-технічних систем
Розглянуто застосування правила тріади в дослідженні долинно-річкових ландшафтів і
 річкових ландшафтно-технічних систем. Запропонована графічна модель, яка показує триєдину суть
 географічних об'єктів. На основі попередніх наукових робіт виділено нові тріади в структурі річкови...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Культура народов Причерноморья |
|---|---|
| Datum: | 2013 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2013
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/92474 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | «Правило тріади» в дослідженні долинно-річкових ландшафтів і річкових ландшафтно-технічних систем / О.Д. Лаврик // Культура народов Причерноморья. — 2013. — № 265. — С. 107-110. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860159797173682176 |
|---|---|
| author | Лаврик, О.Д. |
| author_facet | Лаврик, О.Д. |
| citation_txt | «Правило тріади» в дослідженні долинно-річкових ландшафтів і річкових ландшафтно-технічних систем / О.Д. Лаврик // Культура народов Причерноморья. — 2013. — № 265. — С. 107-110. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Культура народов Причерноморья |
| description | Розглянуто застосування правила тріади в дослідженні долинно-річкових ландшафтів і
річкових ландшафтно-технічних систем. Запропонована графічна модель, яка показує триєдину суть
географічних об'єктів. На основі попередніх наукових робіт виділено нові тріади в структурі річкових
долин. Детально охарактеризовано тріади в межах річища, заплави, схилів і надзаплавних терас. У
висновку коротко говориться про перспективи використання правила для річкових ландшафтно-
технічних систем усіх фізико-географічних зон України.
Рассмотрено применение правила триады в исследовании долинно-речных ландшафтов и
речных ландшафтно-технических систем. Предложена графическая модель, которая показывает
триединую суть географических объектов. На основании предыдущих научных работ выделены новые
триады в структуре речных долин. Дана детальная характеристика триад в пределах русла, поймы,
склонов и надпойменных террас. В заключении кратко говорится о перспективах использования правила
для речных ландшафтно-технических систем всех физико-географических зон Украины.
The application of the rules of the triad in the study of river valleys and river landscape and
landscape-technical systems. Proposed graphical model that shows the triune essence of geographical objects.
Based on previous research papers highlighted new triad in the structure of the river valleys. A detailed
characteristics of triads within the channel, floodplain, slopes and fluvial terraces. Analyzed classification,
valley, basin and paradinamic triad. Proposed use of the separation of river landscape and technical systems on
three equally important components for subsequent analysis. On an example of landscape profiles analyzed
triads in valleys and river landscapes and river landscape-technical systems. Particular attention is paid to the
division into three components landscape of ponds and reservoirs. Usually applied to the study of the triad of
landscape structure canals, bridges, viaducts, pipelines, dams. In conclusion, briefly discuss the prospects of
using the rules for the river landscape and technical systems all geographical zones of Ukraine.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:54:35Z |
| format | Article |
| fulltext |
Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ
107
фотосинтеза. Максимальный фотосинтез наблюдается при плотности потока падающей ФАР больше, чем
0.7-0.9 кал/(см2·мин) и температуре воздуха 220С.
При оптимальной влажности и температуре 220С максимальный фотосинтез составляет 22.3 мг СО2
/(дм2·час), а при недостатке влаги - 6,6 мг СО2/(дм2·час). При понижении температуры воздуха
интенсивность фотосинтеза понижается.
Выводы. С помощью численных экспериментов определены особенности влияния разных
агрометеорологических условий на интенсивность фотосинтеза. Получена количественная оценка влияния
солнечной радиации, температуры воздуха, влагообеспеченности, при которых интенсивность фотосинтеза
гороха достигает максимальных значений.
Источники и литература:
1. Полевой А. Н. Теория и расчет продуктивности сельскохозяйственных культур / Анатолий Николаевич
Полевой. – Л.:Гидрометеоиздат, 1983. – 175 с.
2. Антоний А. К. Зернобобовые культуры на корм и семена / А. К. Антоний, А. П. Пылов – Л.: Колос,
1980. – 221 с.
3. Гуляев Б. И. Фотосинтез, продукционный процесс и продуктивность растений / Б. И. Гуляев,
И. И. Рожко. – К. : Наукова думка, 1989.–112 c.
4. Панина В. Ф. Показатели оценки агрометеорологических условий формирования урожая зерна гороха. /
Валентина Федоровна Панина. – Л. : «Метеорология и гидрология», 1965. – 67. – №2.
Лаврик О.Д. УДК 911.2
ПРАВИЛО ТРІАДИ» В ДОСЛІДЖЕННІ ДОЛИННО-РІЧКОВИХ ЛАНДШАФТІВ
І РІЧКОВИХ ЛАНДШАФТНО-ТЕХНІЧНИХ СИСТЕМ
Анотація. Розглянуто застосування правила тріади в дослідженні долинно-річкових ландшафтів і
річкових ландшафтно-технічних систем. Запропонована графічна модель, яка показує триєдину суть
географічних об'єктів. На основі попередніх наукових робіт виділено нові тріади в структурі річкових
долин. Детально охарактеризовано тріади в межах річища, заплави, схилів і надзаплавних терас. У
висновку коротко говориться про перспективи використання правила для річкових ландшафтно-
технічних систем усіх фізико-географічних зон України.
Ключові слова. долинно-річковий ландшафт, ландшафтно-технічна система, правило тріади,
дослідження, об’єкт.
Аннотация. Рассмотрено применение правила триады в исследовании долинно-речных ландшафтов и
речных ландшафтно-технических систем. Предложена графическая модель, которая показывает
триединую суть географических объектов. На основании предыдущих научных работ выделены новые
триады в структуре речных долин. Дана детальная характеристика триад в пределах русла, поймы,
склонов и надпойменных террас. В заключении кратко говорится о перспективах использования правила
для речных ландшафтно-технических систем всех физико-географических зон Украины.
Ключевые слова. долинноречной ландшафт, ландшафтно-техническая система, правило триады,
исследования, объект.
Summary. The application of the rules of the triad in the study of river valleys and river landscape and
landscape-technical systems. Proposed graphical model that shows the triune essence of geographical objects.
Based on previous research papers highlighted new triad in the structure of the river valleys. A detailed
characteristics of triads within the channel, floodplain, slopes and fluvial terraces. Analyzed classification,
valley, basin and paradinamic triad. Proposed use of the separation of river landscape and technical systems on
three equally important components for subsequent analysis. On an example of landscape profiles analyzed
triads in valleys and river landscapes and river landscape-technical systems. Particular attention is paid to the
division into three components landscape of ponds and reservoirs. Usually applied to the study of the triad of
landscape structure canals, bridges, viaducts, pipelines, dams. In conclusion, briefly discuss the prospects of
using the rules for the river landscape and technical systems all geographical zones of Ukraine.
Key words. valley landscape, landscape-technical system, rule of the triad, research, object.
Постановка проблеми. Однією з важливих і невирішених проблем сучасного ландшафтознавства
залишається диференціація цілого на складові. Досліджуючи будь-який об’єкт, кожен географ шукає
відповіді на низку питань: як зрозуміти суть об’єкту, складові частини якого нерозривно пов’язані між
собою? Чи всі об’єкти можна розділити на рівнозначні частини? У чому раціональність цього поділу та
для чого він потрібен? Розпочавши дослідження цього географічного об’єкта, ми розуміємо, що лише після
поділу його на окремі складові можна розробити класифікацію, проаналізувати структуру, прослідкувати
міжсистемні взаємозв’язки, зрозуміти причини трансформації тощо. Вирішення зазначеної проблематики
знаходимо у «правилі тріади», яке відображає триєдину суть (рис. 1) усіх складових географічної оболонки.
За Ф.М. Мільковим, «властивості географічного об’єкту змінюються у відомому напрямі від однієї його
зовнішньої межі до іншої, і це дозволяє розрізняти в об’єктів три частини - середню, з найбільш
характерними для нього ознаками, та дві бічні, які мають риси суміжних об’єктів» [7, с. 91].
Правило тріади відіграє провідну роль у дослідженні об’єктів, які були проаналізовані недостатньо або
взагалі не розглянуті науковцями. Саме до такої категорії належать долинно-річкові ландшафти - складні
цілісні системи, пізнання яких розпочалося лише з 60-х років ХХ ст. Окремою науковою проблемою є
Лаврик О.Д.
ПРАВИЛО ТРІАДИ» В ДОСЛІДЖЕННІ ДОЛИННО-РІЧКОВИХ ЛАНДШАФТІВ І РІЧКОВИХ
ЛАНДШАФТНО-ТЕХНІЧНИХ СИСТЕМ
108
вивчення річкових ландшафтно-технічних систем, що приурочені до долинно-річкових ландшафтів і
нерозривно поєднані з ними. Розробки на зазначену тематику майже відсутні, хоча вони мають важливе
практичне значення.
Мета. На основі попереднього досвіду проаналізувати наявні ландшафтні тріади в річкових долинах,
запропонувати новий поділ в окремих структурних частинах долинно-річкових ландшафтів і застосувати
правило тріади для диференціації річкових ландшафтно-технічних систем.
Аналіз попереднього досвіду. Уперше правило тріади запропонував використовувати Ф.М. Мільков у
1978 р. при дослідженні лише заплавного типу місцевостей [6]. Повне обґрунтування цього правила він дав
у монографії [7] і виділив висотну та горизонтальну тріади заплави. Г.І. Денисик використав правило тріади
у фізико-географічному районуванні при виокремленні нової антропогенної зони України - «лісополя» [4] і
Серединного ландшафтний поясу Східно-Європейської фізико-географічної країни [5] та акцентував увагу
молодих науковців на прикладному значенні цього підходу [2]. На практиці правило тріади було
використане вінницькими та чернівецькими географами, які детально проаналізували природу та
ландшафти долин Південного Бугу [8] і Дністра [9]. Загалом усі публікації стосувалися переважно тріад у
натуральних ландшафтах, застосування правила щодо поділу ландшафтно-технічних систем (ЛТхС) не було
здійснено. Варто відмітити, що не всі ландшафтознавці дотримуються правила тріади. Так, О.В. Бережной
[1] під час диференціації схилових ландшафтів виділяє не три, а чотири зони. Що доводить певну
дискусійність цієї статті та перспективу подальшої розробки.
Рис.1. Триєдина суть географічних об’єктів
В - центральний об’єкт; А, С - суміжні об’єкти; ВВ - середня частина об’єкта з найбільш характерними
для нього ознаками; АВ, ВС - бічні частини з проявом ознак суміжних об’єктів; стрілки - напрями змін
властивостей.
Результати досліджень. У ландшафтній оболонці Землі є безліч тріад. Поряд з часовими, які
використовуються для визначення етапів розвитку ландшафтів, є просторові - вертикальні та горизонтальні,
що характеризують структуру об’єктів. Зовнішнім межам просторових тріад відповідають крайні точки
відліку часу, а середня ланка часової тріади ідентифікує стан географічного об’єкта в середній частині його
розвитку [7]. Детальніше зупинимося на другій групі тріад (рис. 2А), які необхідно враховувати при
дослідженні долинно-річкових ландшафтів.
Класифікаційна тріада. Залежно від рельєфу типологія річкових ландшафтів включає три таксони: 1)
рівнинний - підклас характеризується виробленим поздовжнім профілем рівноваги, широким днищем,
незначним похилом, наявністю чітко виражених аквальних ділянок річища з швидкою та повільною течією,
рівномірними видами діяльності водного потоку; 2) гірсько-рівнинний - підклас поєднує ознаки гірських і
рівнинних річкових ландшафтів; 3) гірський - підклас виокремлюється великим похилом, вузькою
долиною, швидкою течією та переважанням процесів розмиву. У залежності від довжини річища та площі
басейну виділяють три типи річок: 1) малі мають до 100 км довжини та площу 2000 км2; 2) середні - від 100
до 500 км довжини та площу 2000 до 50 000 км2; 3) великі - понад 500 км довжини та площу понад
50 000 км2.
Річищна тріада. У поперечному перерізі річище складається з трьох частин: 1) правий берег; 2) власне
днище річища; 3) лівий берег. У повздовжньому розрізі у річищі чергуються: 1) плесова ділянка верхньої
течії; 2) ділянка перекату; 3) плесова ділянка нижньої течії.
Заплавна тріада. У межах висотних рівнів заплави: 1) низька заплава - вербняки та вільшняки на
прирічищних ділянках; 2) середня заплава - луки різного ступеня зволоження з ділянками затоплюваних
лісів; 3) висока заплава - затоплюється не щорічно, ґрунтовий покрив наближений до зонального.
Горизонтальні мікрозони: 1) прирічищна - підвищена, складена піщаним і супіщаним алювієм;
2) центральна - рівні ділянки з глинистими та суглинистими ґрунтами; 3) притерасна - знижена і заболочена
[2].
ВВАВ ВС
ВА С
Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ
109
Рис.2. Тріади в долинно-річкових ландшафтах (А) і річкових ландшафтно-технічних системах (Б)
Ландшафтні профілі. Натуральні геокомпоненти: 1 - корінні породи (граніти та гнейси); 2 - сучасні
алювіальні відклади; 3 - флювіогляціальні піски й супіски; 4 - лесоподібні та покривні суглинки; 5 -
поверхневі води; 6 - заплавні лучні ґрунти; 7 - заболочені ґрунти й торфянники; 8 - дерново-середньо- та
сильно-підзолисті ґрунти; 9 - ясно-сірі й сірі лісові ґрунти; 10 - чорноземи опідзолені; 11 - перезволожені
чорноземи (мочари); 12 - різнотравно-злакові луки; 13 - вербняки; 14 - чорновільшанники; 15 -
агрофітоценози; 16 - сосново-ялинові ліси; 17 - сосново-широколисті ліси; 18 - байрачні ліси; 19 -
широколисті (грабово-дубові) ліси. Антропогенні геокомпоненти: 20 - ґрунтосуміші; 21 - залізобетон; 22 -
асфальт. Межі: 23 - тріад; 24 - складових тріад. Інші позначення: 25 - напрями масо- та енергопотоків; 26 -
складові тріад.
Схилова тріада. У межах висотних рівнів схилу: 1) зона бровки - найвища частина, яка відділяє схил
від плакору; 2) зона власне схилу - нахилена у бік днища поверхня з кутом нахилу до 90º; 3) зона підошви -
найнижча частина схилу, суміжна із заплавою.
Надзаплавно-терасова тріада. У межах висотних рівнів тераси: 1) схилова зона - крутий уступ (до 35º),
який відділяється від майданчика бровкою; 2) майданчикова зона - рівна або похила частина долини, що
має найбільші довжину й товщину залягання алювію; 3) тилова зона, де накопичуються делювіальні
шлейфи суміжної вищої тераси або схилу
Долинна та басейнова тріади. На повздовжньому профілі рівноваги виокремлюються: 1) верхня течія,
де переважає ерозійна діяльність водного потоку; 2) середня течія, у якій відбувається транспортування
зруйнованого матеріалу; 3) нижня течія, де здійснюється акумуляція алювію. На поперечному профілі
розташовані: 1) правобережжя (крутий схил у північній півкулі); 2) днище (річище та заплава);
3) лівобережжя (надзаплавні тераси та схил). У межах висотно-ландшафтних рівнів долину диференціюють
на: 1) «молодий» акумулятивний рівень; 2) «типовий» або перехідний рівень; 3) «старий» денудаційний
рівень [3]. Аналогічно долинам у басейні річки також виділяють три частини: 1) верхню; 2) середню; 3)
нижню.
Парадинамічна міжбасейнова тріада, в основі якої лежить суміжність розташування ландшафтних
комплексів (ЛК) між вододілами та обмін між ними речовиною, енергією та інформацією. У поперечному
розрізі розташовуються: 1) лівобережні долинні ЛК одного басейну з уповільненим масо- та
енергообміном; 2) вододільні ЛК, де здійснюється перерозподіл парадинамічних і парагенетичних зв’язків
між суміжними басейнами; 3) правобережні долинні ЛК іншого басейну з крутим схилом, де відбувається
пришвидшений масо- та енергообмін.
У дослідженні річкових ландшафтно-технічних систем простежується триєдині закономірності тріад,
які були охарактеризовані вище. Однак, на відміну від просторових тріад в долинно-річкових ландшафтах,
основою виділення категорій ЛТхС є часова тріада. Зважаючи на різні за характером етапи розвитку
річкових ландшафтно-технічних систем, виділяються такі стадії: 1) «зародження» ЛТхС, під час якої
провідну роль у ЛІС відіграє інженерно-технічна споруда; 2) функціонування ЛТхС, коли в ЛТгС
природний блок домінує над технічним; 3) «затухання» ЛТхС, в якій інженерно-технічна споруда
Лаврик О.Д.
ПРАВИЛО ТРІАДИ» В ДОСЛІДЖЕННІ ДОЛИННО-РІЧКОВИХ ЛАНДШАФТІВ І РІЧКОВИХ
ЛАНДШАФТНО-ТЕХНІЧНИХ СИСТЕМ
110
самознищується, а власне антропогенний ландшафт комплекс продовжує розвиватися за природними
закономірностями.
Використання просторових тріад дає змогу чітко розділити річкові ландшафтно-технічні системи на
складові, що спрощує проведення ландшафтних зйомок на практиці.
Тріади у гідроенергетичних, ставкових і млинарських РЛТхС є подібними між собою, оскільки ядром
кожного перерахованого ландшафтного комплексу є водойма, сформована будівництвом греблі. При
висотній диференціації ландшафтних комплексів ставків і водосховищ виділяються 3 рівні: 1) верхній б’єф
- затоплене водою днище долини вище від греблі; 2) власне гребля - водопідпірна інженерно-технічна
споруда з гідроелектростанцією або млином; 3) нижній б’єф - днище долини нижче від греблі з ґрунтами,
які зазнали осушення. Поздовжню структуру ставків і водосховищ характеризують ландшафтні комплекси:
1) верхів’я - заростаючі водно-болотною рослинністю замулені ділянки у місці входження річки у
затоплену заплаву; 2) центру - ділянки затопленого річища та заплави з глибинами, характерними для
більшої частини водойми; 3) пригреблевого глибоководдя - найглибша частина водойми, розташована
поблизу греблі. Поперечна структура геоекотонів ставків і водосховищ включає такі комплекси:
1) затоплене водосховищем днище долини; 2) прибережний водно-болотний ландшафтний комплекс;
3) суміжні ландшафтні комплекси суходолу.
У поперечному перерізі виокремлюється ряд ідентичних тріад у структурі різних класів річкових
ландшафтно-технічних систем (рис. 2Б).
Тріада у РЛТхС каналів. За аналогією з річищем канал формується з: 1) правого берега; 2) власне днища
каналу; 3) лівого берега.
Тріада в опорних РЛТхС. Мости, віадуки, трубопроводи, перетинаючи долину, диференціюють на:
1) устої правобережної частини долини; 2) прогонові споруди через днище річища (долини); 3) устої
лівобережної частини долини.
Тріада в дамбових РЛТхС. Дамба в межах заплави складається з трьох частин: 1) відкос з боку річища
(каналу), укріплений залізобетонними плитами або кам’яною кладкою; 2) гребінь дамби, заасфальтований
та обсаджений деревами; 3) відкос з боку заплави, задернований і зарослий лучно-злаковою рослинністю.
Обваловане протипаводковими дамбами річище формується з: 1) правобережної дамби; 2) власне річища;
3) лівобережної дамби.
Висновок. Правило тріади відіграє важливу роль у дослідженні долинно-річкових ландшафтів і
річкових ландшафтно-технічних систем. Досвід окремих робіт [8; 9] доводить його теоретичну та
практичну цінність. У перспективі використання цього підходу можна застувати для річкових ландшафтно-
технічних систем усіх фізико-географічних зон України. Диференціація цілого на частини дає можливість
узагальнити дані про структуру і функціонування долинно-річкових ландшафтних комплексів глобального
масштабу, а відповідно знайти причини їх сучасних змін внаслідок господарського впливу людини.
Джерела та література:
1. Бережной А. В. Склоновая микрозональность ландшафтов среднерусской лесостепи / Бережной А. В. –
Воронеж : Изд-во Воронеж. Ун-та, 1983. – 137 с.
2. Денисик Г. Ландшафти річкових долин : правило тріади і осередкові процеси / Григорій Денисик,
Оксана Тімець // Річкові долини. Природа – ландшафти – людина : [зб. наук. праць / наук. ред.
Круль В., Рідуш Б.]. – Чернівці : Рута, 2007. – С. 23–26.
3. Денисик Г. І. Висотна диференціація рівнинних ландшафтів України : монографія / Г. І. Денисик,
Л. М. Кирилюк. – Вінниця : ПП «ТД «Едельвейс і К», 2010. – 236 с.
4. Денисик Г. І. Лісополе України : [монографія] / Денисик Г. І. – Вінниця : Вид-во «Тезис», 2001.– 284 с.
5. Денисик Г. І. Серединний ландшафтний пояс Східно-Європейської фізико-географічної країни /
Г. І. Денисик // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла
Коцюбинського. Серія : Географія.- Вінниця, 2007. – Вип. 13. – С. 5–11.
6. Мильков Ф. Н. Долинноречные ландшафтные системы / Ф. Н. Мильков // Известия Всесоюзного
Географического общества. – 1978. – Т. 110, Вып. 4. – С. 289–296.
7. Мильков Ф. Н. Физическая география : учение о ландшафте и географическая зональность :
[монография] / Мильков Ф. Н. – Воронеж : Изд-во ВГУ, 1986. – 328 с.
8. Середнє Побужжя : [монографія] ; за ред. Г. І. Денисика. – Вінниця : Гіпаніс, 2002. – 280 c. – (Поділля:
природа і ландшафти).
9. Середнє Придністров'я : [монографія] ; за ред. Г. І. Денисика. – Вінниця : ПП «Видавництво «Теза»,
2007. – 431 с. – (Поділля: природа і ландшафти).
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-92474 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-0808 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:54:35Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Лаврик, О.Д. 2016-01-19T20:21:15Z 2016-01-19T20:21:15Z 2013 «Правило тріади» в дослідженні долинно-річкових ландшафтів і річкових ландшафтно-технічних систем / О.Д. Лаврик // Культура народов Причерноморья. — 2013. — № 265. — С. 107-110. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/92474 911.2 Розглянуто застосування правила тріади в дослідженні долинно-річкових ландшафтів і
 річкових ландшафтно-технічних систем. Запропонована графічна модель, яка показує триєдину суть
 географічних об'єктів. На основі попередніх наукових робіт виділено нові тріади в структурі річкових
 долин. Детально охарактеризовано тріади в межах річища, заплави, схилів і надзаплавних терас. У
 висновку коротко говориться про перспективи використання правила для річкових ландшафтно-
 технічних систем усіх фізико-географічних зон України. Рассмотрено применение правила триады в исследовании долинно-речных ландшафтов и
 речных ландшафтно-технических систем. Предложена графическая модель, которая показывает
 триединую суть географических объектов. На основании предыдущих научных работ выделены новые
 триады в структуре речных долин. Дана детальная характеристика триад в пределах русла, поймы,
 склонов и надпойменных террас. В заключении кратко говорится о перспективах использования правила
 для речных ландшафтно-технических систем всех физико-географических зон Украины. The application of the rules of the triad in the study of river valleys and river landscape and
 landscape-technical systems. Proposed graphical model that shows the triune essence of geographical objects.
 Based on previous research papers highlighted new triad in the structure of the river valleys. A detailed
 characteristics of triads within the channel, floodplain, slopes and fluvial terraces. Analyzed classification,
 valley, basin and paradinamic triad. Proposed use of the separation of river landscape and technical systems on
 three equally important components for subsequent analysis. On an example of landscape profiles analyzed
 triads in valleys and river landscapes and river landscape-technical systems. Particular attention is paid to the
 division into three components landscape of ponds and reservoirs. Usually applied to the study of the triad of
 landscape structure canals, bridges, viaducts, pipelines, dams. In conclusion, briefly discuss the prospects of
 using the rules for the river landscape and technical systems all geographical zones of Ukraine. uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Культура народов Причерноморья Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ «Правило тріади» в дослідженні долинно-річкових ландшафтів і річкових ландшафтно-технічних систем «Правило триады» в исследовании долинно-речных ландшафтов и речных ландшафтно-технических систем «Rule of the triad» in research valley landscapes and river landscape-technical systems Article published earlier |
| spellingShingle | «Правило тріади» в дослідженні долинно-річкових ландшафтів і річкових ландшафтно-технічних систем Лаврик, О.Д. Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| title | «Правило тріади» в дослідженні долинно-річкових ландшафтів і річкових ландшафтно-технічних систем |
| title_alt | «Правило триады» в исследовании долинно-речных ландшафтов и речных ландшафтно-технических систем «Rule of the triad» in research valley landscapes and river landscape-technical systems |
| title_full | «Правило тріади» в дослідженні долинно-річкових ландшафтів і річкових ландшафтно-технічних систем |
| title_fullStr | «Правило тріади» в дослідженні долинно-річкових ландшафтів і річкових ландшафтно-технічних систем |
| title_full_unstemmed | «Правило тріади» в дослідженні долинно-річкових ландшафтів і річкових ландшафтно-технічних систем |
| title_short | «Правило тріади» в дослідженні долинно-річкових ландшафтів і річкових ландшафтно-технічних систем |
| title_sort | «правило тріади» в дослідженні долинно-річкових ландшафтів і річкових ландшафтно-технічних систем |
| topic | Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| topic_facet | Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/92474 |
| work_keys_str_mv | AT lavrikod pravilotríadivdoslídžennídolinnoríčkovihlandšaftívíríčkovihlandšaftnotehníčnihsistem AT lavrikod pravilotriadyvissledovaniidolinnorečnyhlandšaftovirečnyhlandšaftnotehničeskihsistem AT lavrikod ruleofthetriadinresearchvalleylandscapesandriverlandscapetechnicalsystems |