Проблеми визначення стратегічних країнових інтересів на геоекономічному атласі світу
Досліджуються проблеми формування стратегічних країнових інтересів в умовах моделювання геоекономічного атласу світу, можливих його інтерпретацій та варіантів картографії. Исследуются проблемы формирования стратегических страновых интересов в условиях моделирования геоэкономического атласа мира, в...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Культура народов Причерноморья |
|---|---|
| Дата: | 2013 |
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2013
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/92591 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Проблеми визначення стратегічних країнових інтересів на геоекономічному атласі світу / З.О. Адаманова, Т.В. Кальченко, А.О. Остапюк // Культура народов Причерноморья. — 2013. — № 263. — С. 21-24. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-92591 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Адаманова, З.О. Кальченко, Т.В. Остапюк, А.О. 2016-01-20T21:17:50Z 2016-01-20T21:17:50Z 2013 Проблеми визначення стратегічних країнових інтересів на геоекономічному атласі світу / З.О. Адаманова, Т.В. Кальченко, А.О. Остапюк // Культура народов Причерноморья. — 2013. — № 263. — С. 21-24. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/92591 339.9 Досліджуються проблеми формування стратегічних країнових інтересів в умовах моделювання геоекономічного атласу світу, можливих його інтерпретацій та варіантів картографії. Исследуются проблемы формирования стратегических страновых интересов в условиях моделирования геоэкономического атласа мира, возможных его интерпретаций и вариантов картографии. Problems of shaping of strategic countries interests in conditions of geoeconomic atlas modeling, its would be options of interpretation have been studied. uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Культура народов Причерноморья Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблеми визначення стратегічних країнових інтересів на геоекономічному атласі світу Проблемы определения стратегических страновых интересов на геоэкономическom атласе мире Problem definition of strategic of country interests in geo-economic atlas of the world Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Проблеми визначення стратегічних країнових інтересів на геоекономічному атласі світу |
| spellingShingle |
Проблеми визначення стратегічних країнових інтересів на геоекономічному атласі світу Адаманова, З.О. Кальченко, Т.В. Остапюк, А.О. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| title_short |
Проблеми визначення стратегічних країнових інтересів на геоекономічному атласі світу |
| title_full |
Проблеми визначення стратегічних країнових інтересів на геоекономічному атласі світу |
| title_fullStr |
Проблеми визначення стратегічних країнових інтересів на геоекономічному атласі світу |
| title_full_unstemmed |
Проблеми визначення стратегічних країнових інтересів на геоекономічному атласі світу |
| title_sort |
проблеми визначення стратегічних країнових інтересів на геоекономічному атласі світу |
| author |
Адаманова, З.О. Кальченко, Т.В. Остапюк, А.О. |
| author_facet |
Адаманова, З.О. Кальченко, Т.В. Остапюк, А.О. |
| topic |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| topic_facet |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| publishDate |
2013 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Культура народов Причерноморья |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Проблемы определения стратегических страновых интересов на геоэкономическom атласе мире Problem definition of strategic of country interests in geo-economic atlas of the world |
| description |
Досліджуються проблеми формування стратегічних країнових інтересів в умовах
моделювання геоекономічного атласу світу, можливих його інтерпретацій та варіантів картографії.
Исследуются проблемы формирования стратегических страновых интересов в условиях
моделирования геоэкономического атласа мира, возможных его интерпретаций и вариантов
картографии.
Problems of shaping of strategic countries interests in conditions of geoeconomic atlas modeling, its
would be options of interpretation have been studied.
|
| issn |
1562-0808 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/92591 |
| citation_txt |
Проблеми визначення стратегічних країнових інтересів на геоекономічному атласі світу / З.О. Адаманова, Т.В. Кальченко, А.О. Остапюк // Культура народов Причерноморья. — 2013. — № 263. — С. 21-24. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT adamanovazo problemiviznačennâstrategíčnihkraínovihínteresívnageoekonomíčnomuatlasísvítu AT kalʹčenkotv problemiviznačennâstrategíčnihkraínovihínteresívnageoekonomíčnomuatlasísvítu AT ostapûkao problemiviznačennâstrategíčnihkraínovihínteresívnageoekonomíčnomuatlasísvítu AT adamanovazo problemyopredeleniâstrategičeskihstranovyhinteresovnageoékonomičeskomatlasemire AT kalʹčenkotv problemyopredeleniâstrategičeskihstranovyhinteresovnageoékonomičeskomatlasemire AT ostapûkao problemyopredeleniâstrategičeskihstranovyhinteresovnageoékonomičeskomatlasemire AT adamanovazo problemdefinitionofstrategicofcountryinterestsingeoeconomicatlasoftheworld AT kalʹčenkotv problemdefinitionofstrategicofcountryinterestsingeoeconomicatlasoftheworld AT ostapûkao problemdefinitionofstrategicofcountryinterestsingeoeconomicatlasoftheworld |
| first_indexed |
2025-11-25T22:46:19Z |
| last_indexed |
2025-11-25T22:46:19Z |
| _version_ |
1850572571481735168 |
| fulltext |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
21
information management both at the regional and national level. During the Third Conference of the Aarhus
Convention (June 8-13,2008, Riga, Latvia) a decision concerning Ukrainian environmental policy was made by the
parties. The main provision of which was to send the notice to the Government of Ukraine. This indicates a
Government failure of the Convention's requirements and lack of awareness about the environmental condition of
the region.
For the purpose of correction this situation and ensuring fulfillment of requirements such solutions can be
offered:
-Fixed assistance to development of information centers, territorial executive bodies concerning environmental
protection;
- Creation a system of ecological training and advanced training for government employees;
- Development of the organizational mechanism at the local, regional and national levels for population
participation in the course of ecological education (in interests of a sustainable development).
As it was suggested in the hypothesis, the experience of green approaches to marketing in Norway is more
practical than in Ukraine. In Ukraine these tools are theoretical in natureand less effective. In Norwaysuch
instruments have been used for more than 10 years and their introduction into the Ukrainian economy may
contribute to the transition from traditional marketing to the innovative marketing approach. Undoubtedly the
concept of sustainable developmentrequires such transformation.
Sources and Literature:
1. Armstrong G. Principles of Marketing / G. Armstrong, Ph. Kotler. - Upper Saddle River: Prentice Hall, 2005. -
768 p.
2. Coddington W. Environmental Marketing / W. Coddington. - New York: McGraw-Hill, 1993. - 462 p.
3. Green Markets International. Green Trade & Development [Electronic resource] - Mode of Access:
http://www.green-markets.org/context.htm
4. Lendyel O. Use of instruments of environmental marketing concept in sustainable development of the region /
Lendyel O.,Myshko C., Yarema V. - Prague: Marketing ì MenedžmentInnovacìj, 2011. - Vol. 2, issue 4/1, p.
222-232
5. Miedzinski A. Eco-innovation. Final report for sectoral innovation watch [Electronic resource] - Mode of
Access: http://www.technopolis-group.com/resources/downloads/661_report_final.pdf
6. OECD. Inclusive green growth: for the future we want [Electronic resource] - Mode of
Access:http://www.oecd.org/greengrowth/Rio+20%20brochure%20FINAL%20ENGLISH%20web%202.pdf
7. Садченко Е. Экологический маркетинг: понятия, теория, практика и перспективы развития /
Е. Садченко. - Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 2011. - 146 с.
Адаманова З.О., Кальченко Т.В., Остапюк А.О. УДК: 339.9
ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ СТРАТЕГІЧНИХ КРАЇНОВИХ ІНТЕРЕСІВ НА
ГЕОЕКОНОМІЧНОМУ АТЛАСІ СВІТУ
Анотація. Досліджуються проблеми формування стратегічних країнових інтересів в умовах
моделювання геоекономічного атласу світу, можливих його інтерпретацій та варіантів картографії.
Ключові слова. геоекономіка, лімологія, траскордонність, геоекономічний атлас, інтереси, карти
геоекономічного атласу, моделі геоекономічного атласу, геоекономічна стратегія
Аннотация. Исследуются проблемы формирования стратегических страновых интересов в условиях
моделирования геоэкономического атласа мира, возможных его интерпретаций и вариантов
картографии.
Ключевые слова. геоэкономика, лимология, транграничность, геоэкономический атлас, интересы,
карты геоэкономического атласа, модели геоэкономического атласа, геоэкономическая стратегия.
Summary. Problems of shaping of strategic countries interests in conditions of geoeconomic atlas modeling, its
would be options of interpretation have been studied.
Keywords. geoeconomics, limology, transfrontierness, geoeconomic atlas, interests, maps of geoeconomic atlas,
models of geoeconomic atla, geoeconomic strategy.
Вступ. На сьогодні як ніколи нагальною постає проблема визначення геоекономічних інтересів в
системі поглиблення глобальної взаємозалежності і внутрішньо-зовнішніх конфліктів і суперечностей.
Розмежування і класифікація інтересів за цивілізаційними пріоритетами, сферою географічного охоплення,
видами діяльності, формами захисту тощо відходить на другий план в умовах формування геоекономічного
простору. Ключовими аспектами сучасної геоекономічної панорами фахівці виділяють:
1. Нівелювання кордонів між внутрішньою і зовнішньої діяльністю, внутрішньою і зовнішньою
політикою держав в процесі глобалізації
2. Активний розвиток процесів економізації політики.
3. Динамічне функціонування світової господарчої системи, що формує економічний «регламент» як
сукупність правил функціонування національних економік.
4. Поєднання типів (моделей) зовнішньоекономічних зв’язків національної економіки з зовнішнім світом,
що впливають на формування цілісної глобальної системи.
Постановка задачі. В таких умовах чітке визначення блоку геоекономічних інтересів держави є
ключовим задля забезпечення:
Адаманова З.О., Кальченко Т.В., Остапюк А.О.
ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ СТРАТЕГІЧНИХ КРАЇНОВИХ ІНТЕРЕСІВ НА ГЕОЕКОНОМІЧНОМУ
АТЛАСІ СВІТУ
22
теоретико-методологічних засад формування геоекономічної стратегії держави;
створення практико орієнтованого комплексу методів вирішення геоекономічних проблем (тактичний
інструментарій);
формування геоекономічного мислення (підготовка і перепідготовка спеціалістів, що працюють в сфері
зовнішньоекономічної діяльності).
Зміст даних проблем розкривається наявними або уявляємими геоекономічними інтересами держави,
які можна сформулювати так:
«вбудовування» у глобальну систему, виходячи не з поточної кон’юнктури, а враховуючи майбутні її
динамічні тренди;
цілеспрямоване створення сприятливих геоекономічних ситуацій з використанням широкого арсеналу
засобів стратегічного маневрування;
формування вмінь управляти формою інтеграційних союзів, їх гнучким переливом з одного стану в
інший, створювати нові альянси, використовувати різноманітні форми економічної взаємодії;
навчання технології ведення конкурентної боротьби, її стратегічним методам.
Принциповою умовою реалізації таких інтересів та їх позитивного впливу на розробку ефективної
геоекономічної стратегії держави є виявлення закономірностей трансформації національної економіки, які
вливають на формування цілісної системи її взаємодії з глобальною економікою, на її характер. В межах
такого підходу геоекономічна стратегія держави повинна враховувати три взаємозалежні елементи:
закономірності розвитку національного економічного комплексу, специфічні особливості національної
доктрини та характеристики глобальної системи.
При цьому слід також враховувати істотні корективи в лімології (науки про кордони), коли на зміну
геополітичним кордонам приходять кордони геоекономічні. Поряд з цим відкриваються і інші рухомі
кордони (цивілізаційні, культурологічні, демографічні, інноваційні тощо) Все це в комплексі створює дуже
складну мережу регіонального подрібнення, де кордони не співпадають, а пересікаються. Наприклад,
транскордонність є характерною ознакою глобальної економіки: у відтворювальній сфері - поява
блукаючих інтернаціоналізованих відтворювальних ядер, що перетворюють деякі країни на «країни-
системи», що включають до власного складу величезні «чужі» господарчі зони (території); у фінансовій
сфері - потужні транскордонні фінансові потоки; в інформаційній - світова комп’ютерна мережа з великою
швидкістю передавання інформації; у правовій сфері - відмова від норм міжнародного права на користь
корпоративного права; у військовій сфері - орієнтація військової компоненти не стільки на захист
суверенних кордонів, скільки на захист економічних кордонів «країн-систем», зовнішніх геоекономічних
плацдармів.
Результати. Аналіз сучасних концепцій лімології свідчить про значну увагу дослідників до
комунікативної функції кордонів, що з часом тільки посилюється і здобуває вираз у зміні оцінки
пріоритетів і проблем розвитку регіонів, а також ролі органів влади і управління різних рівнів у їх
вирішенні. Таке розуміння кордонів як зони впливу, тяготіння, обслуговування має і геоекономічне
підґрунтя. При цьому слід враховувати, що в сучасний період розвиток національних (формальних) і
геоекономічних (неформальних, рухливих) кордонів є взаємопов’язаним. Бар’єрність формальних кордонів
стримує динаміку неформальних, наприклад завдяки обмеженням для іноземних інвесторів. Навпаки,
контактність формальних кордонів завдяки конкурентоспроможності дозволяє економічним агентам
ефективніше здійснювати експансію на ринки країн партнерів, розширювати зони збута товарів та послуг,
конструювати економічну стратегію компаній і банків з урахуванням потенціала зарубіжних ринків.
Контактість кордонів є необхідною умовою для формування геоекономічних інтересів. При цьому
загальною закономірністю є пряма залежність контактності кордонів від рівня розвитку країн-партнерів, їх
цивілізаційної близькості, тотожності національних економічних і правових систем. Високий ступінь
контактності кордонів є запорукою формування великих ринкових просторів і зниження бар’єрності їх
державних кордонів.
На основі аналізу форм прояву контактності і бар'єрності можна виділити чотири типии кордонів:
1. кордони, що відчужують, які є характерними для закритих систем, де економіка є підпорядкованою
військовим цілям, а зовнішні обміни є мінімальними;
2. напівпрозорі кордони, для яких є характерною часткова асиметрична прозорість, оскільки економічна
взаємодія відбувається на міждержавному рівні;
3. кордони, що з’єднуються - є відкритими кордонами у вигляді зони інновацій;
4. інтеграційні кордони - виникають на завершальному етапі формування єдиного простору, наприклад,
транскордонних регіонів.
Під час характеристики геоекономічних кордонів як зон впливу і економічної влади слід враховувати,
що вони можуть виконувати різноманітні функції в процесі формування та розвитку геоекономічного
простору. Наприклад, з урахуванням геоекономічних і геофінансових закономірностей розвитку сучасних
країн та регіонів світу можна виділити наступні критерії класифікації кордонів:
1. розмежування між сферами діяльності;
2. об’ємні конфігурації як ви вичленування об’ємних підпросторів з глобального простору
(геофінансового, геоінформаційного, геостратегічного, геоекономічного);
3. транскордонність як структурне членування, що пов’язано з поняттям «розмивання кордонів», тобто їх
змінністю і здатності до розширення у різноманітних вимірах;
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
23
4. співвідношення кордонів, що обумовлюється інтенсивністю геофінансів;
5. розмежування наднаціональних і національних систем, що одночасно здобуває прояв в тому числі в
діяльності інтернаціоналізованих виробничих систем.
Класифікацію геоекономічних кордонів слід доповнити типами просторів-кордонів, що фіксують певні
образи територій:
фронтір - поняття, що є характерним для епохи освоєння земельних просторів на Заході;
буфер - простір між країнами, що є втягненими у військовий конфлікт;
лімітроф - проміжний простір, між цивілізаційний пояс.
Завдання лімології, таким чином, зводиться до побудови геоекономічного атласу - багаторівневої,
високо рушійної міждержавної системи, що дозволяє на засадах володіння передовими інтелектуальними,
інформаційними та комунікаційними можливостями швидко адаптуватися до її вимог, а також
інтегруватися до її складу. Геоекономічний атлас пропонується розглядати в якості інтерпретації
глобального простору в об’ємній формі, що є зручним задля стратегічного оперування, прийняття
стратегічних рішень. Геоекономічний атлас являє собою багатошарову об'ємну композицію - своєрідне
інформаційне поле, на якому функціонують національні економіки з власними інтересами, контурами
стратегічних альянсів, системою інтеграційних пріоритетів. Тому перехід до геоекономічної стратегії з
використанням геоекономічного атласу супроводжується переходом від оперування тільки геополітичними
категоріями до новітньої доктрини всебічного просторового охоплення.
Створення геоекономічного атласу повинно спиратися на достовірну інформативну базу, на
опрацьовані методики ситуативного стратегічного комбінування даних, на постановку і вирішення
різноманітних стратегічних завдань, розробку типових ситуативних стратегічних варіантів (комбінацій),
формування високих геоекономічних технологій.
Процес створення геоекономічного атласу може мати певну послідовність, що враховує вирішення
окремих стратегічних завдань на кожному етапі його конструювання (табл.1).
Таблиця 1. Процес створення геоекономічного атласу*
Етап Зміст етапу
Попередній
Розробка технічного завдання на створення електронної версії геоекономічного атласу, в тому числі його
національної частини. Формування ідеології національного атласу, його теоретичного ядра і структури
Збір інформації
Інформаційне наповнення геоекономічного атласу. Вироблення системи агрегованих показників,
обґрунтування використання інформаційних технологій
Моделювання Створення картографічних, логічних і математичних моделей, що забезпечують стратегічне оперування
Прийняття рішень
Оперування за допомогою атласу світу з використанням високих геоекономічних технологій. Відпрацювання
набору стратегічних рішень, перевірка різноманітних ситуативних варіантів
Підготовка кадрів
Формування методологічної і методичної бази для програм підготовки спеціалістів високого компетентнісного
рівня
*Таблиця складена авторами
Найбільш прийнятною й реалістичною формою геополітичного атласу може бути його багаторівнева
інтерпретація, що представляється набором (пакетом) розташованих одна за іншою карт. При цьому ці
карти віддзеркалюють основні блоки країнових стратегічних інтересів. Карти геополітичного атласу
являють собою предметні “зрізи” геоекономічного простору, що відображають основні сфери, рівні,
інтереси світової системи (економіко-фінансові, організаційно-стратегічні, цивілізаційні тощо).
Зазвичай до таких карт відносять:
політичну карту світу є тим “історичним полем”, де проглядаються реальні та гіпотетичні осі, центри
впливу, полюси і т.і., розігруються геополітичні ситуації з вплітанням військової компоненти,
геополітичні експансіоністські устремління, що провокують конфлікти не тільки регіонального, але і
глобального масштабу;
організаційно-економічну карту, що є простором для нанесень кордонів взаємодії наднаціональних
структур;
карту видів діяльності (геоекономічний регіоналізм) є пов’язаною з подрібненням геоекономічного
простору в залежності від спеціалізації тих чи інших регіонів на певних видах продукції, що склалася;
геофінансову карту, що відображає формування особливих потоків у геоекономічному просторі, в тому
числі і віртуальних, які практично відірвалися від відтворювальних систем, що були раніш органічно
пов’язаними з ними;
митну карту, що є однією з складових частин геоекономічного атласу світу, що відображає
інтерпретацію митної діяльності (систему державних митних установ). На ній є наочно представленою
розстановка митних переходів (служб, пунктів) як в традиційній системі міждержавного розподілу
праці, так і в нових глобальних (геоекономічних і геофінансових) координатах, що визначаються
міжанклавним (міжфірмових) розподілом праці, появою на світовій карті економічних кордонів, які не
співпадають з державними;
військово-стратегічну карту. У своїй новітній ролі військова компонента виступає в якості захисту
блукаючих інтернаціоналізованих відтворювальних ядер. Її вектор (ареал) змінюється вслід за зміною
геоекономічної конфігурації національних інтересів;
товарно-вартісну карту. На ній інтернаціоналізація втілюється в експортно-імпортних операціях, що
опосередковують всю систему геоекономічного подрібнення світового простору, в межах якого
переплелися різноманітні форми розподілу праці. Тут світовий ринок виступає у складному
Адаманова З.О., Кальченко Т.В., Остапюк А.О.
ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ СТРАТЕГІЧНИХ КРАЇНОВИХ ІНТЕРЕСІВ НА ГЕОЕКОНОМІЧНОМУ
АТЛАСІ СВІТУ
24
багатоярусному вигляді. На його різних поверхах (ярусах) формується власна кон’юнктура: від
стратегічної (стратегічний поверх товарного обертання) до традиційної (традиційний поверх з його
чутливою повсякденною ринковою кон’юнктурою);
договірну карту, що відображає стимули і мотивації до формування наднаціонального шару
організаційних структур (потоків, рівнів), що є відмінним від національного і закріплюється у
глобальних нормативно-правових домовленостях, меморандумах. В той же час на цій карті
відображаються гострі суперечності, які є пов’язаними з колізіями національних норм з міжнародними.
За мірою ж становлення держав в якості глобальних підприємців, процес глобального правового
регулювання відіграє все більшу роль;
ресурсну (сировинну) карту. Сучасна модель споживання ресурсів у багатьох аспектах визначає темпи і
спрямованість глобального розвитку. Вичерпаність природних ресурсів, гонитва за світовим
прибутком, манія розвитку, що диктуються мілітаристським, геополітичим менталітетом і мисленням,
лежать в основі нераціонального використання інтелектуальних, фінансових, трудових та інших
ресурсів. Все це є характерним для техногенної фази сучасного розвитку - постіндустріалізму.
Геоекономіка висвітлює нову роль ресурсів у світових відтворювальних циклах. Країни, що володіють
тими чи іншими ресурсами, повинні стати визнаними учасниками світових ІВЯ, тобто тими, що беруть
участь на законних засадах у формуванні і перерозподілі світового доходу, що реалізується в межах
ІВЯ. Ось чому на ресурсній карті геоекономічного атласу наносяться контури сировинних,
енергетичних, людських ресурсів, що були задіяними у глобальних відтворювальних процесах;
екологічну карту, що дозволяє передбачати зародження осередків екологічних катастроф, влітаючи
екологічну компоненту до національних доктрин розвитку. Ареали таких зон повинні бути нанесеними
на господарчу карту світу, на яку слід звертати увагу в процесі прийняття довготермінових
стратегічних рішень;
етноекономічну карту, що є покликаною відображати поступове формування новітніх утворень -
етноекономічних систем, що чітко проявляють себе в якості особливих зон. Ці зони здобувають
характерного виразу на фоні цивілізаційного ареалу, де відбувається бурхливий розвиток
постіндустріальної моделі з її найвищою техногенною фазою. На фоні такого процесу чіткими
контурами виступає ареал етнонаціональних систем, що апріорі чинять спротив постіндустріальній
трансформації і зберігають цінності, що є відмінними від західних цінностей постіндустріалізму.
З нашої точки зору, побудова геоекономічного атласу світу і накладання на нього специфічних зон
країнових інтересів дозволить суттєво спростити завдання стратегічного планування. Хоча, звичайно,
використання моделі геоекономічного атласу, не позбавлене недоліків, що можуть бути інтерпретованими
наступним чином (табл.2).
Таблиця 2. Недоліки моделі геоекономічного атласу*
Обмеження створення геоекономічного атласу Обмеження використання геоекономічного атласу
високі витрати інформаційного пошуку, селекції та обробки
термінологічна неоднозначність
дискусійність набору карт
проблема підготовки кадрів
інформаційні загрози (якість, повнота, достовірність)
проблеми інтерпретації інформації
*Таблиця складена авторами
Висновки. Таким чином, геоекономічний атлас світу виступає в якості концептуально-логістичної
узагальненої моделі глобальної системи, що дозволяє охопити і проаналізувати у реальному часі усю
рухому картину світового ринку. Прийняття стратегічних рішень з використанням геоекономічного атласу
передбачає «векторне пронизування (накладення) «карт», що дає можливості комплексно реагувати в
геоекономічній системі, а отже, провадити активну, наступальну глобальну стратегію, що відрізняється від
пасивної, торговельно-посередницької доктрини і стратегії, що визначається лише очікуванням
сприятливою кон’юнктури.
Джерела та література:
1. Дергачев В. А. Геоэкономика (Современная геополитика): [учебник для вузов]. - К.: ВИРА-Р, 2002. -
345 с.
2. Кальченко Т. В. Глобальна економіка / Т. В. Кальченко. - К.:КНЕУ, 2009. - 364 с.
3. Кочетков Э. Г. Геоэкономика. Освоение мирового экономического пространства / Э. Г. Кочетков: [учеб.
для вузов.] - М.: Норма, 2006. - 528 с.
4. Моро-Дефарж Ф. Введение в геополитику./ Ф. Моро-Дефарж. - М.: Кокнорд, 1996. - 467 с.
5. Панарин И. Информационная война и геополитика./ И. Панарин. - М.: Поколение, 2006. - 273 с.
6. Акаев А. А. Прогноз и моделирование кризисов в мировой экономике / А. А. Акаев, А. В. Коротаев, Г.
И. Малинецкий. - М.: ЛКИ / URSS, 2010. - 167 с.
7. Черная И. П. Геоэкономика / И.П. Черная [учебн. пособ.] - М.:Издательско-торговая корпорация
«Дашков и К», 2012. - 248 с.
|