Гармонізація оподаткування прибутку підприємств в ЄС: досвід для України

Досліджено процес гармонізації оподаткування прибутку підприємств в ЄС. Визначено переваги та недоліки впровадження СССТВ. Обґрунтовано можливі наслідки гармонізації ставки податку на прибуток та бази оподаткування податком на прибуток підприємств для країн старих та нових членів Європейського союзу...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Економіка промисловості
Дата:	2015
Автор:	Вієцька, О.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2015
Теми:	Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/93183
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Гармонізація оподаткування прибутку підприємств в ЄС: досвід для України / О.В. Вієцька // Економіка промисловості. — 2015. — № 4 (72). — С. 69-92. — Бібліогр.: 61 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860230714663895040
author	Вієцька, О.В.
author_facet	Вієцька, О.В.
citation_txt	Гармонізація оподаткування прибутку підприємств в ЄС: досвід для України / О.В. Вієцька // Економіка промисловості. — 2015. — № 4 (72). — С. 69-92. — Бібліогр.: 61 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Економіка промисловості
description	Досліджено процес гармонізації оподаткування прибутку підприємств в ЄС. Визначено переваги та недоліки впровадження СССТВ. Обґрунтовано можливі наслідки гармонізації ставки податку на прибуток та бази оподаткування податком на прибуток підприємств для країн старих та нових членів Європейського союзу з урахуванням особливостей розвитку національних економік. Обґрунтовано неможливість повномасштабного включення України у процес гармонізації оподаткування прибутку підприємств в ЄС. Исследован процесс гармонизации налогообложения прибыли предприятий в ЕС. Определены преимущества и недостатки внедрения СССТВ. Обоснованы возможные последствия гармонизации ставки налога на прибыль и базы налогообложения налогом на прибыль предприятий для стран старых и новых членов Европейского союза с учетом особенностей развития национальных экономик. Обоснована невозможность полномасштабного включения Украины в процесс гармонизации налогообложения прибыли предприятий в ЕС. The process of harmonization of corporate income taxation in European Union is investigated in the article. The stages of acceptance of СССТВ are distinguished. Advantages and disadvantages of СССТВ from the position of separate member‟s states of European Union are set. The possible consequences of harmonization of corporate income taxation in European Union are divided on three directions: formula of income distribution, corporate income tax rate, and corporate income tax base. It is set that the old and new member states of European Union can have different consequences of corporate income taxation in European Union by virtue of different features of national economies. Size of economy, requirement in a capital, tax culture and moral, system of personal income taxation, accounting model, rates of GDP, and rates of inflation are considered to be the basic influencing factors. It is reasonable that distinctions in these factors require the different model for the construction of corporate income taxation. Thus, the new member states of European Union can suffer both from introduction of corporate income tax rate and corporate income tax base. It was grounded that full-scale including of Ukraine in the process of harmonization of corporate income taxation in European Union is impossible. It is related to the condition of Ukrainian economy. All analyzable factors fall behind from the new member states of European Union, and even more - from the old member states of European Union. Moreover, the aim of old member states of European Union is the maintenance of high standards, and new member states of European Union - bringing in foreign investments, and the aim of Ukraine is the solution of issue of fiscal deficit. All this requires the different model on the construction of corporate income taxation.
first_indexed	2025-12-07T18:21:29Z
format	Article
fulltext	–––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 2015, № 4 (72) 69 УДК 336.226.1:658.155.2:339.9(477) Олеся Віталіївна Вієцька канд. екон. наук Інститут економіки промисловості НАН України, Київ ГАРМОНІЗАЦІЯ ОПОДАТКУВАННЯ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВ В ЄС: ДОСВІД ДЛЯ УКРАЇНИ Підписання в 2014 р. Угоди про асоціацію між Україною та Європейсь- ким союзом (ЄС) вимагає детального дослідження проблем гармонізації опода- ткування прибутку підприємств у краї- нах-членах ЄС з метою запозичення їх досвіду при формуванні системи оподат- кування прибутку підприємств в Україні. По-перше, оподаткування прибутку підприємств посідає важливе місце у формуванні податкових надходжень та ВВП країн-членів ЄС і України (6,5% від загальних податкових надходжень у країнах-членах ЄС за даними 2013 р. та майже 11% від загальних податкових надходжень в Україні за даними 2014 р., а також від 2,7% від ВВП країн-членів ЄС за даними 2013 р. та 2% від ВВП України за даними 2014 р. [26, с. 191-192; 38; 39]). По-друге, податок на прибуток під- приємств відіграє провідну роль у стиму- люванні інвестиційно-інноваційної ді- яльності підприємств, особливо промис- лових. По-третє, гармонізація оподатку- вання прибутку підприємств в ЄС вже давно стояла на порядку денному, а 2015 р. став роком відновлення перемо- вин щодо її пожвавлення. По-четверте, наразі Україна знахо- диться на етапі повномасштабних диску- сій щодо реформування системи оподат- кування прибутку підприємств [35; 36; 40; 43; 45; 49; 51; 52; 60], що є найбільш сприятливим моментом для дослідження досвіду та наслідків оподаткування при- бутку підприємств у країнах-членах ЄС. Особливе значення при цьому має до- слідження досвіду країн нових членів ЄС та наслідків гармонізації саме для цієї групи країн. Проблеми гармонізації оподатку- вання прибутку підприємств в ЄС знай- шли широке відображення в роботах як західних, так і вітчизняних вчених. Основними напрямами таких досліджень є хронологія побудови політики податко- вої гармонізації в ЄС протягом останніх років [2; 25; 41; 48]; визначення тенден- цій у політиці оподаткування прибутку підприємств в окремих країнах-членах ЄС [15; 44; 53; 57; 61]; обґрунтування переваг та недоліків впровадження Єди- ної консолідованої бази з корпоративного податку (Common Consolidated Corporate Tax Base – СССТВ) [3; 9; 17; 18; 21; 32; 42]. Проте серед названих досліджень лише незначна кількість зосереджена на розбіжностях у системах оподаткування прибутку підприємств та умовах їх функ- ціонування в країнах старих та нових членах ЄС, а також як результат на мож- ливих наслідках повномасштабної гар- монізації оподаткування прибутку під- приємств в ЄС для цих груп країн. Так, у дослідженні A. Krajewska та S. Krajewski [17] проаналізовано можли- вість гармонізації ставки податку на при- буток та зазначено, що доцільність гар- монізації оподаткування прибутку під- приємств не викликає сумнівів, проте вона має розпочинатися не з тиску країн старих членів ЄС на країни нові члени ЄС щодо узгодження ставки податку на прибуток, а з гармонізації елементів бази оподаткування (доходів та витрат). Роз- © О.В. Вієцька, 2015 –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 70 ISSN 1562-109X 2015, № 4 (72) глядаючи розбіжності в політиці форму- вання системи оподаткування прибутку підприємств та розбіжності в економіках країн старих та нових членів ЄС, автори доходять висновку, що скорочення по- даткового навантаження – це не лише зниження ставки податку на прибуток, а в першу чергу податкова база, правила нарахування амортизації, застосування інструментів стимулювання НДДКР то- що. A. Karpowicz у своїй роботі [15] та- кож досліджує вплив можливої гармоні- зації ставки податку на прибуток у краї- нах старих та нових членах ЄС. Автор аналізує такі фактори впливу на резуль- тати повномасштабної гармонізації став- ки податку, як потреба в капіталі, розмі- ри економіки, багатство суспільства, по- даткова культура та мораль, система оподаткування доходів фізичних осіб. Результатом роботи є висновок, що полі- тика країн-членів ЄС щодо оподаткуван- ня прибутку підприємств є недостатньо гомогенною для запровадження повної гармонізації податку на прибуток підпри- ємств. Дослідження D. Pirvu [21] зосере- джено на аналізі формули розподілення оподатковуваного прибутку, запропоно- ваної СССТВ. Автор доводить, що така формула негативно вплине на податкові надходження країн нових членів ЄС, адже, враховуючи ряд факторів, для них вона виявиться дискримінаційною. Представлені дослідження достат- ньо повно висвітлюють заявлені в них проблеми щодо гармонізації ставки пода- тку на прибуток та застосування форму- ли розподілення оподатковуваного при- бутку відповідно до СССТВ. Проте вони не враховують доцільність застосування різних підходів до елементів бази оподат- кування в країнах старих та нових членах ЄС, обумовлених розбіжностями в інсти- туційних та макроекономічних показни- ках розвитку їх економік. Тому метою цієї статті є поглиблення досліджень що- до проблем гармонізації оподаткування прибутку підприємств в ЄС, визначення можливих наслідків такої гармонізації в контексті групування країн на старі та нові члени ЄС, у тому числі з позиції за- стосування різних підходів до елементів бази оподаткування в країнах старих та нових членах ЄС. Єдина консолідована база з корпо- ративного податку (СССТВ) Головною ідеєю гармонізації опо- даткування прибутку підприємств в ЄС є створення СССТВ. Наразі в ЄС застосо- вується якнайменше 28 різних систем для визначення бази оподатковування прибу- тку підприємств, що робить систему об- ліку дорогою та обтяжливою для підпри- ємств, які працюють одразу в декількох країнах-членах ЄС. Метою ж СССТВ є створення єдиного набору правил, які міжнародні підприємства ЄС зможуть використовувати для розрахунку оподат- ковуваного прибутку. На практиці між- народні підприємства зможуть подавати єдину консолідовану звітність для всієї своєї діяльності на території ЄС. На ос- нові даних такої звітності, застосовуючи просту формулу, заявлений підприєм- ством консолідований прибуток буде розподілятися на окремі частини з метою їх оподаткування податком на прибуток за ставкою тієї країни-члена, де він був отриманий. Передбачається, що СССТВ має сприяти [21, с. 319; 16, с. 22]: уніфікації національних податкових систем країн-членів ЄС і, як наслідок, консолідації в рамках ЄС усіх доходів та витрат міжнародних підприємств; ліквідації схем оптимізації податко- вих систем країн-членів ЄС, а також схем мінімізації податків шляхом переходу в юрисдикції з більш сприятливими фіс- кальними режимами; –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 2015, № 4 (72) 71 зниженню ризику подвійного опо- даткування; ліквідації окремих дискри- мінаційних ситуацій та обмежень для міжнародних підприємств; скороченню витрат міжнародних підприємств, пов‟язаних з дотриманням правил податкового законодавства, що передбачає отримання знань та застосу- вання бухгалтерського і податкового об- ліку усіх країн-членів ЄС, у яких таке підприємство веде свою діяльність, а та- кож скороченню адміністративних ви- трат, пов‟язаних з документообігом по трансфертному ціноутворенню; скороченню адміністративних ви- трат з боку податкових адміністрацій країн-членів ЄС за рахунок зникнення необхідності у їх комунікації та коорди- нації між собою; спрощенню процесу прийняття ін- вестиційних рішень міжнародними під- приємствами за рахунок порівняння ли- ше номінальних ставок податку на при- буток підприємств країн-членів ЄС. Більше того, розраховано, що між- народні підприємства можуть зекономи- ти на адмініструванні податку на прибу- ток підприємств до 2 млрд євро, а також отримати потенційні вигоди від можли- вості розширення своєї діяльності за ра- хунок виходу на нові ринку приблизно 1 млрд євро [9]. Вперше ідея створення СССТВ бу- ла оприлюднена ще в 2001 р., проте не отримала достатньої підтримки, адже декілька країн-членів ЄС були не згодні з наданням Європейській комісії (ЄК) пра- ва посягати на їх національний суверені- тет у сфері оподаткування. Перше обго- ворення СССТВ датувалося 2006 р., у ході якого 12 країн висловилися «за»; 7, у тому числі Ірландія, Великобританія, Литва, Латвія, Словаччина, Мальта, Кіпр, – «проти»; останні – на той момент «ще не вирішилися». Наступним етапом обговорення був 2011 р., коли лідери ЄС говорили про більшу фіскальну та соціальну гармоні- зацію в ЄС для вирішення проблеми дов- гої кризи. Проте ця ідея також не отри- мала достатньої підтримки з боку країн- членів ЄС, адже не вдавалося дійти єди- ної точки зору щодо окремих принципо- вих аспектів. Так, наприклад, уряд Ні- дерландів пояснював своє негативне ста- влення до СССТВ у чинній редакції тим, що вона призведе до зниження інвестицій та ВВП, а також підвищить витрати уря- дів на забезпечення відповідності нормам двох податкових систем – національної та загальноєвропейської. Уряд Нідерлан- дів також наполягав на тому, що у фор- мулі розподілення оподатковуваного прибутку не враховані головні фактори вартості – нематеріальні та фінансові активи. Також його занепокоєння викли- кало правило, відповідно до якого визна- чальною є країна, де розташоване голов- не підприємство холдингу. А отже, якщо в цій країні неможливо провести поглиб- лений аудит, це вплине на весь отрима- ний в ЄС оподатковуваний прибуток [34]. Незважаючи на таке вкрай негатив- не ставлення до СССТВ з боку окремих країн-членів ЄС, існують країни, які до- волі позитивно віднеслися до такої ініці- ативи та зробили певні кроки на шляху до гармонізації оподаткування прибутку підприємств в ЄС. Так, наприклад, у 2012 р. Франція та Німеччина створили «Зелену книгу німецько-французького співробітництва з оподаткування бізне- су», в рамках якої розпочато роботу над податковою гармонізацією не лише бази, а й ставок податку на прибуток [44]. У 2015 р. ЄК знову повернулася до обговорення проблем створення СССТВ, що було пов‟язано з голосним скандалом з низькоподатковими європейськими юрисдикціями, які з користю використо- вували великі міжнародні підприємства 1 . 1 На увазі мається скандал з Amazon, Starbucks та Apple. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 72 ISSN 1562-109X 2015, № 4 (72) Незважаючи на це, основними аргумен- тами проти впровадження СССТВ окре- мими країнами-членами ЄС продовжува- ло висуватися те, що прийняття СССТВ суперечить принципу субсидіарності; розподіл консолідованої податкової бази може виявитися складним і непередбачу- ваним; підприємства можуть маніпулю- вати формулою таким чином, що основна частина податкової бази розподіляти- меться в країни з низькою ставкою по- датку на прибуток; може виникнути ри- зик втрати суверенітету у сфері оподат- кування прибутку підприємств [16, с. 21]. Наразі головним противником вве- дення СССТВ є Великобританія, яка вважає такий крок спробою впливати на неї у фінансовій сфері. Так, Великобри- танія оприлюднила дослідження, яке бу- ло проведене Палатою Громад Велико- британії, та показало, що ЄК не до кінця оцінює усі наслідки такої реформи та її вплив на економіки окремих країн-членів ЄС. Більше того, у Великобританії не вважають введення CCCТВ обов‟язковим для спрощення та підвищення ефектив- ності системи оподаткування в ЄС, адже воно не може усунути усі бар‟єри для ведення міжнародної діяльності, а високі витрати на підготовку фінансової звітно- сті, подвійне оподаткування тощо можна вирішити й іншими інструментами, а саме забезпеченням більшої скоордино- ваності дій серед регулюючих органів різних країн [42]. Така агресивна позиція Великобри- танії пояснюється тим, що обов‟язкове введення СССТВ усуне більшість прин- ципових елементів у стратегії її податко- вої конкуренції, яка полягає у зниженні ставки податку на прибуток (наприклад, 32,3% у 1991 р. та 21,3% у 2015 р. [6; 7]); створенні сприятливих умов для міжна- родних підприємств з дочірніми підпри- ємствами в офшорних зонах; податкові пільги для підприємств, які володіють патентами, тощо. Незважаючи на це, ЄК вважає чин- ну систему оподаткування прибутку під- приємств в ЄС недосконалою та такою, що не відповідає сучасним реаліям, адже конкуренція між країнами-членами ЄС збільшується, а інструменти досягнення справедливої податкової конкуренції ви- черпані. Виходячи з цього, принципови- ми розбіжностями між пропозиціями 2011 р. та 2015 р. є те, що в 2011 р. СССТВ передбачалася як додаткова сис- тема, що обмежувало її ефективність як інструменту протидії переміщенню при- бутку міжнародними підприємствами, а в 2015 р. СССТВ передбачається як обов‟язкова система для міжнародних підприємств. Більше того, наразі ЄК по- вернулася до роботи над законодавством, яке зобов‟яже усі країни-члени ЄС пе- рейти на СССТВ, виконуючи детальні інструкції, які мають з‟явитися вже на початку 2016 р. [5]. Після вирішення технічних про- блем, пов‟язаних з упровадженням по- даткової бази і визначенням долі кожної конкретної країни, ті країни-члени ЄС, які так і не виконають своїх зобов‟язань, будуть вимушені у примусовому порядку прийняти пропозицію відповідно зі стат- тею 96 1 Договору про ЄС [57, с. 7]. Отже, в цьому контексті можна говорити про передачу податкового суверенітету країн- членів ЄС до ЄС як єдиної організації, яка виконує контроль над усіма країна- ми-членами [57]. 1 У випадку коли ЄК встановлює, що не- відповідність, яка існує між законодавчими по- ложеннями, приписами або адміністративними діями країн-членів ЄС, порушує умови конкурен- ції на спільному ринку і що викликане цим пору- шення має бути усунуто, вона вступає в консуль- тації із зацікавленими країнами-членами. Якщо такі консультації не призводять до угоди про усунення такого порушення, то Рада приймає за пропозицією Комісії необхідні директиви квалі- фікованою більшістю голосів. Комісія та Рада можуть прийняти будь-які інші відповідні заходи, передбачені Договором про ЄС. –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 2015, № 4 (72) 73 Наслідки гармонізації оподатку- вання прибутку підприємств в ЄС У табл. 1 представлено загальне по- ложення країн-членів ЄС у контексті оподаткування прибутку підприємств відповідно до міжнародного рейтингу Paying taxes. Із таблиці видно, що остан- німи роками спостерігається тенденція до покращення позицій країн нових членів ЄС (мінус 27 пунктів за останні 4 роки), що може бути пояснено рядом позитив- них змін у системах оподаткування, в тому числі оподаткування прибутку під- приємств: скорочення кількості платежів, а також зменшення часу на подання по- даткової звітності. Проте цього виявило- ся недостатньо, щоб досягти рівня країн старих членів ЄС як за даними 2012 р., так і за даними 2015 р. (це при тому, що на середній розрахунок країн старих чле- нів ЄС сильно вплинула Італія, яка в 2015 р. посіла 141 місце). Таблиця 1 Порівняння оподаткування прибутку підприємств в окремих країнах-членах ЄС 1 Показники Старі члени ЄС Нові члени ЄС Paying taxes 2012 р./2015 р. 51/54 114/87 Платежі, кількість на рік, од., 2012 р./2015 р. 11/10 21/14 у тому числі з податку на прибуток 2012 р./2015 р. 2/2 4/1 Час на подання звітності, годин на рік, 2012 р./2015 р. 158/155 324/289 у тому числі з податку на прибуток 2012 р./2015 р. 33/33 73/65 Загальна ставка податку, % від прибутку, 2012 р./ 2015 р. 44,5/45,0 45,7/43,2 у тому числі з податку на прибуток 14,0/15,5 12,2/13,2 Складено за даними: [19; 20]. Очевидно, що в країнах-членах ЄС системи оподаткування прибутку підпри- ємств формувалися виходячи з націона- льних особливостей кожної конкретної країни [18, с. 5]. Саме це і пояснює різні підходи до побудови системи оподатку- вання прибутку підприємств у країнах старих та нових членах ЄС і, як наслідок, їх різні оцінки міжнародними рейтинга- ми. Враховуючи це, існують дослід- ження, відповідно до яких переваги пов- номасштабного впровадження СССТВ є сумнівними, а позитивні наслідки від них будуть нерівномірно поширені се- ред країн старих та нових членів ЄС [15]. Це пов‟язано з певними особливостями на- ціональних економік кран-членів ЄС, які й обумовлюють різні наслідки від гармо- нізації оподаткування прибутку підпри- ємств в ЄС. Можливі наслідки від гармонізації можна розділити на три основні напрями: наслідки від упровадження форму- ли розподілення прибутку; наслідки від уведення єдиної ставки податку на прибуток; наслідки від запровадження єдиної бази оподаткування. Перший напрямок виходить за рам- ки цього дослідження. Слід лише заува- жити, що існують роботи, які по-різному оцінюють запропоновану формулу для розподілення прибутку, а також висува- _________________________ 1 Середні розрахунки проведено за такими країнами: старі члени ЄС: Австрія, Бельгія, Велико- британія, Данія, Ірландія, Іспанія, Італія, Люк- сембург, Нідерланди, Німеччина, Португалія, Франція, Швеція; нові члени ЄС: Польща, Словаччина, Сло- венія, Чехія, Угорщина. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 74 ISSN 1562-109X 2015, № 4 (72) ють різні пропозиції щодо її удоскона- лення [1; 14; 31]. Другий напрямок є вкрай супереч- ливим. Адже наразі питання гармонізації стосується лише бази оподаткування, тоб- то, як і сьогодні, обрання ставки податку на прибуток буде залишатися прерогати- вою суверенного права самої країни-члена ЄС [8]. Проте висувається точка зору, що гармонізація ставки податку на прибу- ток – це питання часу [2, с. 3; 15, с. 101]. Розглядаючи перспективу гармоні- зації ставки податку на прибуток, висува- ється ряд особливостей національних економік країн старих та нових членів ЄС, які можуть вплинути на нерівномір- ність поширення переваг такого заходу. Потреба в капіталі. Країни нові члени ЄС частіше, а також у більшому розмірі мають знижувати податкове на- вантаження з податку на прибуток задля залучення капіталу у свої країни, а отже, впровадження єдиної ставки податку на прибуток може виявитися згубним саме для цієї групи країн [15]. Адже вже зараз існує певний кон- флікт між країнами-членами ЄС щодо встановлених ставок податку на прибу- ток підприємств (рис. 1). Так, старі члени ЄС (Німеччина, Франція, Швеція) неза- доволені політикою країн нових членів ЄС щодо скорочення ставки податку на прибуток. Складено за даними: [6; 7]. Рис. 1. Ставка податку на прибуток в окремих країнах-членах ЄС за 1991-2015 рр., % На думку окремих авторів [15], та- кий підхід стимулює розвиток на терито- рії ЄС недобросовісної конкуренції, пов‟язаної, з одного боку, з фактичним покриванням втрат від зниження ставки податку на прибуток прямими фінансо- вими субсидіями, що надходять від кра- їн-членів ЄС з високим рівнем оподатку- вання та високими державними витрата- ми, а з іншого – зі сприянням подальшого зниження ставок задля отримання конку- рентних переваг. –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 2015, № 4 (72) 75 Як вважають інші автори [17], з по- зиції країн нових членів ЄС значне ско- рочення ставки податку на прибуток по- яснюється тим, що розширення ЄС та відкриття кордонів може сприяти відпли- ву капіталу до більш стійких економік, а скорочення ставки податку на прибуток може сприяти залученню іноземних інве- стицій. Також країни нові члени ЄС споді- валися на те, що фінансова допомога від ЄС дозволить покращити економічну та соціальну інфраструктуру без додаткових обмежень, зростання державних витрат та податкового навантаження на підпри- ємства [17, с. 13-14]. Більше того, ствер- джується, що політика, коли країни з трансформаційною економікою, особли- во на початку процесу їх трансформації, створюють могутні податкові стимули для приваблення іноземних інвестицій, має сприйматися не як податковий дем- пінг, а як справедлива конкуренція, адже у менш розвинених країнах більш низьке податкове навантаження може бути ін- терпретоване як винагорода, наприклад, за фінансовий ризик [17, с. 8]. Розміри економіки та багатство суспільства. Як представлено на рис. 2, виходячи з розмірів ВВП, країни нові члени ЄС мають принципово менші роз- міри економіки, ніж країни старі члени ЄС. При цьому існують дослідження, відповідно до яких країни з меншими розмірами економіками більш вразливі від мобільності капіталу, ніж країни з більшими розмірами економіками [15, c. 104]. Це пов‟язано з тим, що відплив певної кількості капіталу викликає більш серйозні наслідки саме для країн з мен- шими розмірами економік, що може зро- бити повну гармонізацію вкрай невигід- ною для країн нових членів ЄС. Складено за даними: [10]. Рис. 2. ВВП з урахуванням паритету купівельної спроможності в окремих країнах-членах ЄС за 1991-2014 рр., млн US $ –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 76 ISSN 1562-109X 2015, № 4 (72) Складено за даними: [13]. Рис. 3. ВВП на душу населення в окремих країнах-членах ЄС за 1991-2014 рр., US $ ВВП на душу населення в країнах старих членах ЄС також вищий, ніж у країнах нових членах ЄС (рис. 3). Потре- ба у підтриманні ставки податку на при- буток на більш високому рівні в країнах старих членах ЄС може бути пояснена тим, що у них суспільство є більш бага- тим та більш платоспроможним, щоб заплатити пропорційно більші податки (відповідно до принципу вертикальної справедливості) [15, c. 109]. Отже, гар- монізація оподаткування прибутку під- приємств може суперечити принципам оподаткування, адже вартість податків повинна відповідати специфіці економіки кожної країни. Суспільні блага та агломераційні екстерналії. У країнах старих членах ЄС більш високе податкове навантаження з податку на прибуток підприємств є на- слідком надання більшого обсягу су- спільних благ для платників податку, ніж у країнах нових членах ЄС з більш низь- ким податковим навантаженням з подат- ку на прибуток підприємств. Також у країнах з високим рівнем оподаткування прибутку підприємств агломераційні екс- терналії (переваги більш розвиненої ін- фраструктури, економії на логістиці то- що) також на більш високому рівні [15, c. 107-109]. Це пояснюється тим, що політика країн нових членів ЄС спрямована на залучення іноземного капіталу, а політи- ка країн старих членів ЄС – на забезпе- чення високих стандартів, що передбачає концентрацію значної частки ВВП у бю- джеті країни [53, с. 144]. Тому набли- ження систем оподаткування прибутку підприємств до єдиного рівня може нега- тивно вплинути на країни нові члени ЄС, які програють країнам старим членам ЄС –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 2015, № 4 (72) 77 у питанні надання суспільних благ та сприянню розвитку агломераційних екс- терналій. Оподаткування доходів фізичних осіб. Враховуючи той факт, що в країнах нових членах ЄС оподаткування доходів фізичних осіб нижче, ніж у країнах ста- рих членах ЄС (рис. 4), гармонізація опо- даткування прибутку підприємств з мож- ливим збільшенням ставки податку на прибуток для країн нових членів ЄС мо- же викривляти рішення індивідів щодо обрання форми ведення бізнесу або ви- магати підвищення ставки податку на доходи фізичних осіб. Складено за даними: [28]. Рис. 4. Ставка податку на доходи фізичних осіб в окремих країнах-членах ЄС за 2014 р., % Такий підхід також може виявитися вкрай непопулярним серед країн нових членів ЄС, адже рівень доходів населення в цих країнах принципово нижчий, ніж у країнах старих членах ЄС (рис. 5). Податкова культура та мораль. Очевидним є той факт, що податкова ку- льтура в країнах старих членах ЄС є на більш високому рівні, ніж у країнах но- вих членах ЄС. Так, податкові органи є менш корумпованими (рис. 6), рівень тіньової економіки – меншим (рис. 7), платники податків більш – відповідаль- ними. А отже, встановлення оподатку- вання прибутку підприємств навіть на якомусь середньому для країн старих та нових членів ЄС рівні може виявитися вкрай непродуктивним, адже спричинить штучне зниження податкового наванта- ження в кранах старих членах ЄС, а та- кож зростання рівня корупції та тіньової економіки в країнах нових членах ЄС. Останній та найбільш актуальний напрямок гармонізації – це впровадження єдиної бази оподаткування. На ефектив- ність, а отже, і на конкурентоспромож- ність податкової системи кожної конкре- тної країни може безпосередньо впливати загальна інституційна та макроекономіч- на ситуація, яка потребує різних підходів до побудови системи оподаткування прибутку підприємств. Так, наприклад: –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 78 ISSN 1562-109X 2015, № 4 (72) Складено за даними: [28]. Рис. 5. Рівень доходів фізичних осіб з урахуванням паритету купівельної спроможності в окремих країнах-членах ЄС за 2014 р., % Складено за даними: [29; 30]. Рис. 6. Рейтинг Transparency International в окремих країнах-членах ЄС за 2010 та 2014 рр. –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 2015, № 4 (72) 79 Складено за даними: [23; 24]. Рис. 7. Частка тіньової економіки в окремих країнах-членах ЄС за 1991-2014 рр. різні моделі взаємодії бухгалтерсь- кого та податкового обліку по-різному впливають на впровадження податкових змін та облік інструментів стимулювання інвестиційно-інноваційної діяльності; чим більша частка тіньової еконо- міки та корупції в країні, тим підприємс- тва більш індиферентні до політики по- даткового стимулювання в рамках опода- ткування прибутку підприємств; темпи зростання ВВП та темпи зро- стання інфляції впливають на ефектив- ність податкового стимулювання в рам- ках оподаткування прибутку підпри- ємств; агломераційні екстерналії вплива- ють на норму реальної економічної амор- тизації, яка у свою чергу впливає на полі- тику податкової амортизації. Модель бухгалтерського обліку. Бі- льшості країн старих членів ЄС прита- манна континентальна модель бухгалтер- ського обліку, яка передбачає орієнтацію бізнесу на крупний банківський капітал та відповідність вимогам фіскальних установ. І лише Ірландія, Великобританія та Нідерланди є прибічниками британо- американської моделі, якій притаманне домінування бухгалтерського обліку. Модель бухгалтерського обліку країн нових членів ЄС відноситься до рефор- маційної, що пояснюється тим, що ці кра- їни наразі знаходяться на етапі станов- лення своїх систем бухгалтерського облі- ку та оподаткування. Наслідками існування різних моде- лей бухгалтерського обліку є формування трьох видів взаємовідносин між бухгал- терським та податковим обліком: неза- лежність або низька залежність (напри- клад, Данія, Нідерланди); залежність по- даткового обліку від бухгалтерського (наприклад, Австрія, Бельгія, Німеччина, Франція, Іспанія, Італія, Великобрита- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 80 ISSN 1562-109X 2015, № 4 (72) нія); залежність бухгалтерського обліку від податкового (наприклад, Греція) [31]. Все це обумовлює різні підходи до фор- мування систем бухгалтерського та по- даткового обліку і, як наслідок, буде ви- магати різних підходів до впровадження СССТВ (табл. 2). Таблиця 2 Загальні аспекти формування систем бухгалтерського та податкового обліку Незалежність податкового обліку від бухгалтерського Залежність податкового обліку від бухгалтерського бухгалтерський облік відокремлений від податкового фінансовий результат як точка відліку для розрахунку бази оподаткування розрахунок бази оподаткування без прив‟язки до фінансового результату додатні та від‟ємні коригування фінансо- вого результату потреба у системі правил для розрахунку бази оподаткування потреба у системі правил для коригувань потреба в узгодженні обох результатів ризик «податкового забруднення» фінан- сового обліку Складено за даними: [46]. Тіньова економіка та корупція. Враховуючи можливість індиферентності підприємств до податкових стимулів у випадку з високої часткою тіньової еко- номіки та корупції, слід зауважити, що частка тіньової економіки як у країн ста- рих членів ЄС, так і країн нових членів ЄС поступово скорочується (рис. 7), про- те в останніх вона майже в 1,5 раза вища (13,06 та 19,71 % відповідно). Також у країнах нових членах ЄС рівень корупції є вищим, що підтверджується оцінка- ми рейтингу Transparency International (рис. 6). Незважаючи на рівень тіньової еко- номіки та корупції, усі країни-члени ЄС активно використовують податкове сти- мулювання, в тому числі НДДКР (табл. 3). При цьому найбільш розповсю- дженим методом стимулювання НДДКР серед країн старих членів ЄС є податкові кредити (застосовує 77% країн), а серед країн нових членів ЄС – зниження ставки податку на прибуток (застосовує 80% країн). Отже, країни нові члени ЄС нама- гаються встановлювати максимально прості інструменти податкового стиму- лювання інвестиційно-інноваційної дія- льності. Це може бути пояснено тим, що підприємства країн нових членів ЄС не схильні вступати до тісних взаємовідно- син з державою, що передбачено засто- суванням, наприклад, податкових креди- тів. І навпаки, перелік інвестиційно- інноваційних стимулів у країнах старих членах ЄС достатньо широкий, адже, по- перше, внаслідок незначної частки тіньо- вої економіки можна стверджувати, що більшість підприємств зацікавлено в отриманні податкових преференцій, а по- друге, внаслідок низької закорумповано- сті державних установ підприємства не бояться вступати у будь-які взаємовідно- сини задля отримання податкових пере- ваг. Такий підхід до стимулювання НДДКР дає можливість країнам старим членам ЄС посідати високі місця в The Global Innovation Index – у середньому 17 місце в 2015 р. Країни нові члени ЄС у цьому році посіли у середньому 34 міс- це [27]. –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 2015, № 4 (72) 81 Таблиця 3 Загальна інформація щодо податкового регулювання НДДКР у контексті оподаткування прибутку підприємств в окремих країнах-членах ЄС станом на 2014-2015 рр. Країна Прискорена амортизація для активів НДДКР Зниження ставки податку на прибуток Податкові вирахування Податкові кредити Звільнення від оподатку- вання Податкові канікули Старі члени AUT + BEL + + + + DEU DNK + + ESP + + + FRA + + + + GBR + + + IRL + + + ITA + + LUX + + NLD + + + + PRT + SWE + Нові члени CZE + + HUN + + + POL + + SVK + + SVN + Складено за даними: [33]. Щодо наслідків гармонізації опо- даткування прибутку підприємств в ЄС, то впровадження СССТВ передбачає 100% списання витрат на інновації в то- му ж році, у якому вони були понесені. На перший погляд, це є вкрай вигідним підходом для будь-якого підприємства та країни. Проте існує точка зору, відповідно до якої повне списання інвестицій на ви- трати не завжди є прийнятним підходом для податкового обліку капіталовкладень [40]. Такий підхід може призвести до податкових субсидій капіталу, дискримі- нації робочої сили, а також можливості маніпулювання капіталовкладеннями задля оптимізації прибутку. Особливо імовірним це може виявитися саме в кра- їнах нових членах ЄС, що в цілому під- тверджується даними табл. 3, відповідно до яких податкові списання не викорис- товуються у жодній країні новому члені ЄС. Виходячи з цього впровадження СССТВ може мати скриті загрози для економік країн нових членів ЄС. Темпи зростання ВВП та темпи зростання інфляції. На рис. 8-9 представ- лена інформація щодо темпів зростання ВВП та темпів зростанні інфляції в кра- їнах старих та нових членах ЄС. Прове- дені раніше дослідження [37] показали, що ці показники мають безпосередній вплив на нейтральну норму податкової амортизації. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 82 ISSN 1562-109X 2015, № 4 (72) Складено за даними: [11; 12]. Рис. 8. Темпи зростання ВВП в окремих країнах-членах ЄС за 1991-2015 рр., % Складено за даними: [23; 24]. Рис. 9. Темпи зростання інфляції в окремих країнах-членах ЄС за 1991-2015 рр. –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 2015, № 4 (72) 83 Враховуючи темпи зростання ВВП, темпи зростання інфляції в аналізованих групах країн, а також результати раніше проведених досліджень [37], можна стверджувати, що при застосуванні ме- ханізму індексації норма нарахування амортизації для машин і обладнання в країнах старих членах ЄС є стимулю- ючою (норма реальної економічної амор- тизації – 11%, нейтральна норма подат- кової амортизації – 22% 1 ), а в країнах нових членах ЄС – наближається до ней- тральної (норма реальної економічної амортизації – 11%, нейтральна норма податкової амортизації – 17% відповідно) (табл. 4). Таким чином, запровадження став- ки податкової амортизації на єдиному рівні, що передбачено СССТВ, по- різному вплине на ефективність податко- вої амортизації в країнах старих та нових членах ЄС. Для однієї групи країн вона може виявитися стимулюючою, а для інших – дестимулюючою. Так, напри- клад, ставка в розмірі 20% буде стиму- люючою для країн нових членів ЄС та дестимулюючою для країн старих членів ЄС (з урахуванням нейтральної норми податкової амортизації, розрахованої для кожної групи країн виходячи з їх макрое- кономічних показників), а попередньо запропонована СССТВ ставка в розмірі 25% [58] буде вкрай стимулюючою для нових членів ЄС та майже нейтральною для країн старих членів ЄС. Агломераційні екстерналії. Агломе- раційні екстерналії у вигляді розвиненої інфраструктури безпосередньо вплива- ють на норму реальної економічної амор- тизації. Очевидно, що машини та облад- нання скоріше зношуються та потребу- ють більших коштів на ремонт, коли во- ни експлуатуються в умовах недоскона- 1 Враховується 1% інфляції для нейтралі- зації можливих наслідків інфляції для підпри- ємств, які за будь-яких обставин відмовляються від проведення індексації. лої інфраструктури (дороги, лінії елект- ропостачання тощо). Тому країни з менш розвиненою інфраструктурою потребу- ють більш щедрих норм нарахування податкової амортизації, щоб досягти рів- ня нейтральних норм амортизації, та ще більш щедрих – для досягнення рівня стимулюючих норм амортизації [37]. Наразі відсутні повномасштабні до- слідження, у яких було б розраховано норми реальної економічної амортизації залежно від рівня інфраструктури в кра- їні, проте це має бути враховано у проце- сі гармонізації оподаткування прибутку підприємств в ЄС як фактор, який уне- можливлює встановлення єдиних правил нарахування податкової амортизації для усіх країн-членів ЄС. Особливо це актуа- льно у ситуації, коли прискорені норми податкової амортизації використовують- ся як інструмент стимулювання інвести- цій та інновацій (див. табл. 3). Висновки та перспективи гармо- нізації оподаткування прибутку під- приємств в ЄС для України Відповідно до проведеного дослі- дження гармонізація оподаткування при- бутку підприємств в ЄС має сприяти роз- витку спільного європейського ринку та полегшенню міжнародним підприєм- ствам ведення діяльності на території ЄС. Поряд із цим потенційна гармонізація оподаткування прибутку підприємств передбачає і ряд наслідків, які виходять далеко за межі оподаткування. Як пока- зало дослідження, національні системи економік країн-членів ЄС суттєво відріз- няються. Країни старі та нові члени ЄС можуть бути по-різному готові до впро- вадження єдиних правил оподаткування прибутку підприємств. Так, різні вихідні умови – інституційні (модель бухгалтер- ського обліку, частка тіньової економіки, корупція) та макроекономічні (темпи зростання ВВП, темп зростання інфля- ції) – вимагають і різних підходів до ви- значення ставки та бази оподаткування. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 84 ISSN 1562-109X 2015, № 4 (72) Таблиця 4 Системи податкової амортизації в окремих країнах-членах ЄС у 2015 р. 1 № з/п Країна Будівлі та споруди Машини та обладнання Метод нарахування Норма нарахування, % Строки нарахування, роки Метод нарахування Норма нарахування, % Строки нарахування, роки DB SL DB SL DB SL DB SL Старі члени 1 AUT SL – 3,0 – 33,3 SL – 14,3 – 7,0 2 BEL DB or SL 7,0 5,0 7,0 9,6 DB or SL 28,6 14,3 3,0 2,0 3 DEU SL – 3,0 – 33,3 SL – 10,0 – 10,0 4 DNK SL – 4,0 – 25,0 DB 25,0 – – – 5 ESP SL – 2,1 – 47,6 SL – 8,4 – 11,9 6 FRA SL – 5,0 – 20,0 DB or SL 28,1 6,4 5,0 3,0 7 GBR SL – – – – DB 18,0 – – – 8 IRL SL – 4,0 – 25,0 SL – 12,5 – 8,0 9 ITA SL2 1,0 4,0 1,0 24,5 SL2 6,3 12,5 1,0 7,5 10 LUX SL – 4,0 – 25,0 DB or SL 30,0 8,0 4,0 3,0 11 NLD SL – 2,5 – 40,0 SL – 50,0 – 2,0 12 PRT SL – 5,0 – 20,0 DB 35,7 – – – 13 SWE SL – 4,0 – 25,0 DB 30,0 – – – Середня оцінка Х 4,0 3,8 4,0 27,4 Х 25,2 15,2 3,25 6,0 Нові члени 14 CZE CZK30 – 3,3 – – CZK06 16,7 – – – 15 HUN SL 2,0 – – – SL – 14,5 – 7,0 16 POL SL 2,5 – – – SL – 10,0 – 10,0 17 SVK CZK20 – 5,0 – – CZK06 16,7 – – – 18 SVN SL 3,0 – – – SL – 20,0 – 5,0 Середня оцінка Х 2,5 4,2 – – Х 16,7 14,8 – 7,3 Складено за даними: [4]. 1 Умовні позначення: SL – прямолінійний метод; DB – метод зменшення залишкової вартості; DB or SL – метод зменшення залишкової вартості з переходом на прямолінійний метод; SL2– прямолінійний метод зі змінною ставкою; CZK30, CZK20, CZK06 – метод нарахування амортизації, при якому у першому році норма нарахування амортизації розраховується за допомогою строку нарахування амортизації та кількості років, які залишилися. Наприклад, для машин та обладнання зі строком 6 років норма нарахування амортизації розраховується як: 100/6=16,7%. Наступні роки розраховуються так: (100-16,7)*2/(6-1+1)=27,77%. – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – Е к о н о м іка п р о м и сло во ст і E co n o m y o f In d u stry – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 8 4 IS S N 1 5 6 2 -1 0 9 X 2 0 1 5 , № 4 (7 2 ) –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 2015, № 4 (72) 85 1. Виконаний аналіз показав, що країни старі та нові члени ЄС у серед- ньому мають різні позиції в рейтингу Paying Taxes, що пов‟язано з різними під- ходами до формування системи оподат- кування прибутку підприємств. Щодо України, то починаючи з 2012 р. вона зробила значний прорив у рейтингу Pay- ing taxes та підняла свої позиції зі 181 до 106 місця в 2015 р. Наразі Україна суттє- во відстає від країн старих членів та все ще не досягла рівня країн нових членів ЄС. Позитивними факторами, які впли- нули на покращення позицій вітчизня- ної податкової системи, є скорочення кількості платежів, а також скорочення ставки податку на прибуток. Незважаю- чи на те, що в Україні підприємства ви- конують лише 5 податкових платежів на рік (що в 2-3 рази менше, ніж підприєм- ства країн старих та нових членів ЄС відповідно), в тому числі 1 платіж з по- датку на прибуток підприємств (що до- рівнює показнику країн нових членів ЄС та в 2 рази менше, ніж у країнах старих членах ЄС), вони витрачають 350 годин на рік на подання звітності, в тому числі 100 годин на подання звіт- ності з податку на прибуток. У цілому це є покращенням порівняно з поперед- німи роками, проте це не є покращен- ням у контексті оподаткування прибут- ку підприємств (мінус 2 години за останні 4 роки), а також порівняно з окремими країнами-членами ЄС. Під- приємства країн нових членів ЄС ви- трачають майже в 2 рази менше часу, а країн старих членів ЄС – майже в 3 рази менше часу на подання звітності з пода- тку на прибуток. Також протиріччя такої ситуації полягає в тому, що скорочення кількості платежів, а також зниження загальної ставки податку у відсотках до прибутку, в тому числі з податку на прибуток під- приємств (9,7% – в Україні; 15,5% – у країнах старих членах ЄС; 13,2% – у кра- їнах нових членах ЄС) дозволило Україні покращити свій загальний рейтинг Paying taxes–2015 та перейти на 106 місце, проте скорочення кількості платежів та скоро- чення ставки податку на прибуток досяг- ли свого максимуму. Адже з податку на прибуток залишився лише 1 платіж на рік, а враховуючи проблеми з наповнен- ням Державного бюджету України, Між- народний валютний фонд не рекомендує Україні знижувати ставку податку на прибуток з 18% до 16% [47]. А отже, роз- раховувати на подальше покращення рейтингів за рахунок цих двох найпрос- тіших з точки зору регулювання показ- ників не приходиться. 2. Як відомо, модель бухгалтерсь- кого обліку більшості країн старих членів ЄС відноситься до континентальної, ін- ших – до британо-американської. Модель бухгалтерського обліку країн нових чле- нів ЄС, як правило, відноситься до ре- формаційної. Все це обумовлює різні підходи до взаємодії систем бухгалтерсь- кого та податкового обліку і, як наслідок, вимагатиме різних підходів до впрова- дження СССТВ. Незважаючи на той факт, що з 2015 р. в Україні змінено підхід до роз- рахунку оподатковуваного прибутку та законодавчо закріплено домінування бух- галтерського обліку, модель бухгалтер- ського обліку України відноситься до реформаційної, що відповідає моделі бі- льшості країн нових членів ЄС. Адже така часта зміна домінуючого інституту (бухгалтерського обліку та оподаткуван- ня) не дає можливості віднести модель бухгалтерського обліку України до будь- якої історично сформованої моделі. Бі- льше того, наразі продовжуються диску- сії щодо обрання нової прийнятної для вітчизняної економіки системи оподатку- вання прибутку підприємств. Така неста- більність у взаємодії бухгалтерського та податкового обліку може ускладнити –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 86 ISSN 1562-109X 2015, № 4 (72) потенційний процес гармонізації оподат- кування прибутку підприємств в Україні. 3. Обґрунтовано, що важливими факторами, які можуть негативно впли- нути на можливість гармонізації оподат- кування прибутку підприємств у країнах- членах ЄС, є частка тіньової економіки та рівень корупції. Адже ці показники мо- жуть вплинути на вибір та ефективність інструментів стимулювання інвестицій- но-інноваційної діяльності підприємств. Щодо економіки України, то частка тіньової економіки становить 47% за да- ними на 2015 р. Також Україна посідає 142 місце за рейтингом Transparency International 2014 [30]. Виходячи з цього можна стверджувати про недостатній рівень податкової культури та моралі, результатом чого може стати потенційна незацікавленість вітчизняних підпри- ємств в отриманні податкових стимулів. Таким чином, пропозиція СССТВ щодо списання повної вартості капіталовкла- день у перший рік їх виникнення може призвести в Україні до маніпулювання прибутком підприємств шляхом створен- ня схем мінімізації податків, безконтро- льним перенесенням збитків на майбутні періоди без принципових змін щодо інве- стиційно-інноваційної діяльності підпри- ємств. 4. Визначено, що такі макроеконо- мічні показники, як темпи зростання ВВП та темпи зростання інфляції в країні, вимагають різних підходів до по- будови політики податкової амортизації. Так, наприклад, запропонована СССТВ норма податкової амортизації в розмірі 25% по-різному вплине на інвестиційно- інноваційну діяльність у країнах старих та нових членах ЄС. Щодо прогнозів міжнародних аналітиків, в Україні в 2015 р. макроекономічні показники є вкрай незадовільними: темпи зростання інфляції – 50,8%, а падіння ВВП – 12% [58]. У такій ситуації треба бути дуже обережними з упровадженням інвести- ційно-інноваційних стимулів, у тому чи- слі податкової амортизації. Адже висока інфляція може призвести до повного ні- велювання стимулюючих норм податко- вої амортизації без застосування ефекти- вного механізму індексації. І це при то- му, що протягом останніх років у подат- ковому законодавстві України закріплена норма, відповідно до якої індексація про- водиться не на повний індекс інфляції, а на скоригований на 10%. Усі ці обставини потрібно врахову- вати при побудові політики податкової амортизації, адже в таких несприятливих умовах нейтральна норма податкової амортизації має бути значно вищою, ніж у країнах старих та нових членах ЄС, що робить пропозицію щодо встановлення єдиних норм нарахування амортизації неприйнятною для українських підпри- ємств. 5. З проведеного дослідження мож- на дійти загального висновку про те, що рівень інституційного та макроекономіч- ного розвитку в Україні не відповідає європейському, тому інститути, адапто- вані для країн-членів ЄС, не можуть у повному обсязі застосовуватися в Укра- їні. З 2015 р. в Україні розпочалася пов- номасштабна податкова реформа, в ре- зультаті якої на початку 2015 р. було по- вністю змінено механізм розрахунку по- датку на прибуток. Більшість проведених змін було внесено відповідно до вимог іноземних кредиторів, а саме МВФ, ЄС та США [56]. Доцільність розширення податкової бази з метою подолання бю- джетного дефіциту спричинили в 2015 р. ліквідацію усіх пільг з оподаткування прибутку підприємств. Наявні дані щодо доходів бюджету, недоотриманих внаслі- док зниження ставок податку на прибу- ток підприємств у 2011-2013 рр., демон- струють відповідні втрати бюджету в усіх галузях економіки щорічно у серед- ньому 12 млн грн, що приблизно дорів- –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 2015, № 4 (72) 87 нює 1% ВВП України [59]. Таким чином, на відміну від старих та нових членів ЄС, метою подальшого податкового рефор- мування яких є забезпечення високих стандартів життя платників податків, благоустрою, соціального комфорту та залучення іноземних інвестицій, метою податкової реформи в Україні буде ви- ступати врахування вимог міжнародних організацій та подолання бюджетного дефіциту. Саме це унеможливлює засто- сування єдиних підходів до оподаткуван- ня прибутку підприємств в Україні та країнах-членах ЄС. Враховуючи можливі наслідки по- тенційної гармонізації оподаткування прибутку підприємств в ЄС, а також су- часні реалії вітчизняної економіки, мож- на стверджувати, що наразі Україна ще не готова до впровадження єдиних з єв- ропейськими країнами правил форму- вання оподатковуваного прибутку. Але на сьогодні це не є тією проблемою, яка вимагає першочергового вирішення, адже процес гармонізації оподаткування прибутку підприємств в ЄС є поки що відносно далекою перспективою. Проте потенційна ймовірність досягнення такої гармонізації потребує від України прове- дення заходів, спрямованих на підготов- ку до включення в цей процес. У нинішній час ЄС об‟єднує країни з різними моделями взаємодії бухгалтер- ського та податкового обліку, різними підходами до визначення оподатковува- ного прибутку, різними ставками податку на прибуток, різними інструментами по- даткового стимулювання. Кожен з цих підходів має свої переваги та недоліки і, в принципі, кожен з них може бути адап- тований для застосування в Україні. Це також стосується і впровадження СССТВ. Проте, як показало проведене дослідження, заходи з підготовки до гар- монізації оподаткування прибутку під- приємств не обмежуються лише приве- денням окремих елементів оподаткуван- ня прибутку підприємств у відповідність з європейськими. Більшість проблем, пов‟язаних з потенційною гармонізацією, обумовлена розбіжностями у моделях взаємодії систем бухгалтерського та по- даткового обліку (а точніше – у невизна- ченості України щодо своєї моделі), все ще незадовільним станом податкової ку- льтури та моралі, високим рівнем макро- економічної нестабільності в Україні. Звідси випливає, що реформування сис- теми оподаткування прибутку підпри- ємств в Україні в контексті підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС доцільно організувати в два етапи. Перший етап – формування такої системи оподаткування прибутку підпри- ємств, яка сприятиме вирішенню поточ- них проблем економіки України (зокре- ма, бюджетного дефіциту, низької подат- кової культури, високої частки тіньової економіки, корупції), а також дати по- штовх потенційному розвитку промисло- вості та стимулюванню інвестиційно- інноваційної діяльності підприємств. Другий етап – врахування вимог ЄС щодо гармонізації оподаткування при- бутку підприємств. Критерієм переходу від першого до другого етапу має стати стабілізація мак- роекономічного та інституційного сере- довища. Враховуючи оцінки агентства S&P [55], з 2016 р. Україну чекає еконо- мічне зростання: 2% зростання ВВП у 2016 р.; до 3,5% – у 2017 р., до 4% – у 2018 р.). Щодо прогнозів інфляції, то в 2016 р. вона очікується в розмірі 20%, у 2017 р. – 14%, у 2018 р. – 9%. При таких розрахунках впровадження другого етапу може бути розпочато вже з 2019 р., адже такі макроекономічні показники в цілому відповідатимуть рівню країн нових чле- нів ЄС. Поряд з цим слід зауважити, що існують і інші менш оптимістичні оцінки, відповідно до яких темпи зростання ін- фляції в Україні до 2020 р. триматимуть- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 88 ISSN 1562-109X 2015, № 4 (72) ся на рівні понад 44 % [54]. У такому ви- падку перший етап може тривати роками. Виходячи з порівняльного аналізу запропонованих Комітетом Верховної Ради України з питань податкової та митної політики [51] і Міністерством фінансів України [50] пропозицій у сфері податкової політики держави, основними напрямами удосконалення системи опо- даткування прибутку підприємств на першому етапі можуть стати: фіксація ставки податку на поточному рівні та одночасне розширення бази оподатку- вання за рахунок тимчасового незастосу- вання у системі оподаткування прибутку підприємств податкових пільг, а також упровадження нейтральної системи по- даткової амортизації одночасно з механі- змом повної індексації (без застосування 10% обмеження). При цьому ефектив- ність цих напрямів багато в чому залежа- тиме від реформування системи адмініс- трування податків. Також слід зауважити, що детальне обґрунтування запропонованих напрямів удосконалення системи оподаткування прибутку підприємств потребує подаль- ших досліджень, а також запровадження у практику статистичних спостережень проведення постійного моніторингу що- до їх впливу на Державний бюджет Укра- їни та інвестиційно-інноваційну діяль- ність підприємств. Література 1. Becker J. Tax enforcement and tax havens under formula apportionment / J. Becker, C. Fuest // Int Tax Public Finan- ce. – 2009. – № 17. – Р. 217-235. 2. Bénassy-Quéré A. Tax harmoniza- tion in Europe: moving forward [Електрон- ний ресурс] / A. Bénassy-Quéré, A. Tran- noy, G. Wolff // Les notes du conseil d”analyse économique. – 2014. – July. – №14. – 12 p. – Режим доступу: www.ca- eeco.fr (дата звернення: 08.11.2015). 3. Bettendorf L. The economic effects of EU-reforms in corporate income tax sys- tems / L. Bettendorf, Van der Horst A., De Mosij R, M. Devereux, S. Loretz // 2009. – European Commission. – Режим доступу: http://ec.europa.eu/taxation_customs/resour- ces/documents/common/publications/studies/ ccctb/cortax.pdf (дата звернення: 08.11.2015). 4. CBT tax database [Електронний ресурс] // Saïd Business School. – 2015. – Режим доступу: http://www.sbs.ox.ac.uk/ faculty-research/tax/publications/data (дата звернення: 08.11.2015). 5. Common Consolidated Corporate Tax Base (CCCTB) [Електронний ресурс] // European Commission. – 2015. – Режим доступу: http://ec.europa.eu/taxation_cus- toms/taxation/company_tax/common_tax_b ase/index_en.htm (дата звернення: 08.11.2015). 6. Corporate income tax rate [Елект- ронний ресурс] // OECD. – 2015. – Режим доступу: http://stats.oecd.org/Index.aspx? DataSetCode=TABLE_II1 (дата звернен- ня: 08.11.2015). 7. Corporate tax rates 2015 [Елект- ронний ресурс] // Deloitte. – 2015. – Ре- жим доступу: http://www2.deloitte.com/ content/dam/Deloitte/global/Documents/Tax/ dttl-tax-corporate-tax-rates-2015.pdf (дата звернення: 08.11.2015). 8. Council Directive on a Common Consolidated Corporate Tax Base (CCCTB) 2011.0058 (СТІ) [Електронний ресурс] // European Commission. – 2011. – Режим доступу: http://ec.europa.eu/taxation_cus- toms/resources/documents/taxation/company_ tax/common_tax_base/com_2011_121_en.pdf (дата звернення: 08.11.2015). 9. European Corporate tax base: mak- ing it easier and cheaper to do business in the EU [Електронний ресурс] // European Commission. – 2011. – Матеріали сайта: http: // europa.eu/rapid/press-release_IP-11- 319_en.htm (дата звернення: 08.11.2015). http://ec.europa.eu/index_en.htm http://ec.europa.eu/taxation_customs/resources/documents/common/publications/studies/ccctb/cortax.pdf http://ec.europa.eu/taxation_customs/resources/documents/common/publications/studies/ccctb/cortax.pdf http://ec.europa.eu/taxation_customs/resources/documents/common/publications/studies/ccctb/cortax.pdf http://ec.europa.eu/index_en.htm http://ec.europa.eu/taxation_customs/taxation/company_tax/common_tax_base/index_en.htm http://ec.europa.eu/taxation_customs/taxation/company_tax/common_tax_base/index_en.htm http://ec.europa.eu/taxation_customs/taxation/company_tax/common_tax_base/index_en.htm http://ec.europa.eu/taxation_customs/resources/documents/taxation/company_tax/common_tax_base/com_2011_121_en.pdf http://ec.europa.eu/taxation_customs/resources/documents/taxation/company_tax/common_tax_base/com_2011_121_en.pdf http://ec.europa.eu/taxation_customs/resources/documents/taxation/company_tax/common_tax_base/com_2011_121_en.pdf http://ec.europa.eu/index_en.htm http://ec.europa.eu/index_en.htm http://ec.europa.eu/index_en.htm –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 2015, № 4 (72) 89 10. GDP (current US $) [Електрон- ний ресурс] // World Bank. – 2015. – Ре- жим доступу: http://data.worldbank.org/ indicator/NY.GDP.MKTP.CD/countries/ UA-EU-7E?display=default (дата звернен- ня: 08.11.2015). 11. GDP and main components [Електронний ресурс] // EuroStat. – 2015. – Режим доступу: http://ec.europa. eu/eurostat/en/web/products-datasets/-/NA MA_GDP_C (дата звернення: 08.11.2015). 12. GDP growth [Електронний ре- сурс] // World Bank. – 2015. – Режим до- ступу: http://data.worldbank.org/indicator/ NY.GDP.MKTP.KD.ZG/countries/EU?disp- lay=default (дата звернення: 08.11.2015). 13. GDP per capita (current US$) [Електронний ресурс] // World Bank. – 2015. – Режим доступу: http://data.world- bank.org/indicator/NY.GDP.PCAP.CD?dis- play=default (дата звернення: 08.11.2015). 14. James R. Income misattribution under formula appointment / R. James, J. Hines // Economic Review. – 2010. – Vol. 54. – P. 108-120. 15. Karpowicz A. EU-15 countries, new member states and harmonization of corporate income tax [Електронний ресурс] / A. Karpowicz // University of Szeged Doctoral School in Economics. – 2014. – Режим доступу: http://www.eco. u-szeged.hu/download.php?docID=40326 (дата звернення: 08.11.2015). 16. KMPG Guide to CCCTB [Елект- ронний ресурс] // KPMG International Co- operative. – 2011. – 90 р. – Режим досту- пу: http://www.kpmg.com/ccctb (дата звер- нення: 08.11.2015). 17. Krajewska A. Is corporate Income Tax Harmonization Possible in an Enlarged European Union? [Електронний ресурс] / A. Krajewska, S. Krajewski // Compara- tive. – 2007. – Режим доступу: http://www.comparative.uni.lodz.pl/attach- ments/article/12/01_full.pdf (дата звернен- ня: 08.11.2015). 18. McLure Ch.E. Harmonizing Cor- porate Income Taxes in the European Com- munity: Rationale and Implication [Елект- ронний ресурс] / Ch.E. McLure // NBER. – 2007. – Режим доступу: http://www.nber. org/chapters/c2361.pdf (дата звернення: 08.11.2015). 19. Paying taxes 2012 [Електронний ресурс] // PWC. – 2011. – Режим доступу: http://www.pwc.com/gx/en/paying-taxes/as- sets/paying-taxes-2012.pdf (дата звернен- ня: 08.11.2015). 20. Paying taxes 2015 [Електронний ресурс] // PWC. – 2014. – Режим доступу: http://www.pwc.com/gx/en/paying-taxes/pdf/ pwc-paying-taxes-2015-low-resolution.pdf (дата звернення: 08.11.2015). 21. Pirvu D. Why CCCTB Disadvan- tages less Developed Countries of the Euro- pean Union / D. Pirvu // Practical Applica- tion of Science. – 2013. – Vol. 1. – Issue 1 (1). – P. 317-332. 22. Questions and Answers on the CCCTB [Електронний ресурс] // European Commission. – 2011. – Режим доступу: http://europa.eu/rapid/press-release_MEMO- 11-171_en.htm?locale=en (дата звернення: 08.11.2015). 23. Schneider F. New Estimates for the Shadow Economies all over the World [Електронний ресурс] / F. Schneider, A. Buehn, C. Montenegro // Department of economy of Johannes Kepler Universi- tät Linz. – 2010. – Режим доступу: http://www.econ.jku.at/members/Schneider/ files/publications/LatestResearch2010/SHA DOW_ECONOMIES_ITax.pdf (дата звер- нення: 08.11.2015). 24. Schneider F. Size and Develop- ment of the Shadow Economy of 31 Euro- pean and 5 other OECD Countries from 2003 to 2015: Different Developments [Електронний ресурс] / F. Schneider // Department of economy of Johannes Kepler Universität Linz. – 2015. – Режим доступу: http://www.econ.jku.at/members/Schneider/ http://www.kpmg.com/ccctb http://www.pwc.com/gx/en/paying-taxes/pdf/pwc-paying-taxes-2015-low-resolution.pdf http://www.pwc.com/gx/en/paying-taxes/pdf/pwc-paying-taxes-2015-low-resolution.pdf http://ec.europa.eu/index_en.htm http://ec.europa.eu/index_en.htm http://ec.europa.eu/index_en.htm http://www.jku.at/content?feedback_form=view#contactform http://www.jku.at/content?feedback_form=view#contactform http://www.econ.jku.at/members/Schneider/files/publications/LatestResearch2010/SHADOW_ECONOMIES_ITax.pdf http://www.econ.jku.at/members/Schneider/files/publications/LatestResearch2010/SHADOW_ECONOMIES_ITax.pdf http://www.econ.jku.at/members/Schneider/files/publications/LatestResearch2010/SHADOW_ECONOMIES_ITax.pdf http://www.jku.at/content?feedback_form=view#contactform http://www.jku.at/content?feedback_form=view#contactform http://www.jku.at/content?feedback_form=view#contactform –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 90 ISSN 1562-109X 2015, № 4 (72) files/publications/2015/ShadEcEurope31.pdf (дата звернення: 08.11.2015). 25. Tax Reforms in EU Member States 2015: tax policy challenges for economic growth and fiscal sustainability [Електронний ресурс] // European Com- mission. – 2015. – 128 p. – Режим доступу: http://ec.europa.eu/economy_finance/publi- cations/eeip/pdf/ip008_en.pdf (дата звер- нення: 08.11.2015). 26. Taxation Trends in European Union [Електронний ресурс] // European Commission. – 2014. – Режим доступу: http://ec.europa.eu/taxation_customs/resourc es/documents/taxation/gen_info/economic_ analysis/tax_structures/2014/report.pdf (да- та звернення: 08.11.2015). 27. The Global Innovation Index 2015 [Електронний ресурс] // The Global Innovation Index. – 2015. – Режим досту- пу: https://www.globalinnovationindex.org/ userfiles/file/reportpdf/GII-2015-v5.pdf (да- та звернення: 08.11.2015). 28. Top statutory personal income tax rate and top marginal tax rates for em- ployees OECD. – 2015. – Режим досту- пу: https://stats.oecd.org/Index.aspx?Data SetCode=TABLE_I7 (дата звернення: 08.11.2015). 29. Transparency International 2010 [Електронний ресурс] // Transparency In- ternational. – 2010. – Режим доступу: http://www.transparency.org/cpi2010/results (дата звернення: 08.11.2015). 30. Transparency International 2014 [Електронний ресурс] // Transparency In- ternational. – 2010. – Режим доступу: https://www.transparency.org/cpi2014/results (дата звернення: 08.11.2015). 31. Van der Horst A. Will Corporate Tax Consolidation improve Efficiency in the EU [Електронний ресурс] / A. Van der Horst, L. Bettendorf, H. Rojas-Romagosa // Tinbergen Institute Discussion Paper. – 2007. – Режим доступу: http://econpapers. repec.org/paper/tinwpaper/20070076.htm (дата звернення: 08.11.2015). 32. Vrijburg H. 50 years of EU corporate income tax harmonization initiati- ves: Is Enhanced Cooperation the solution? [Електронний ресурс] / H. Vrijburg // People. – 2010. – Режим доступу: http://people.few.eur.nl/vrijburg/Papers/Vrij- burg%20(2010)%20chapter%20FEI%20BV. pdf (дата звернення: 08.11.2015). 33. Worldwide R&D incentives re- ference guide 2014-15 [Електронний ре- сурс] // Ernst & Young Global Limited. – 2015. – Режим доступу: http://www.ey. com/Publication/vwLUAssets/EY-worldw- de-randd-incentives-reference-guide/$FILE/ EY-worldwide-randd-incentives-reference- guide.pdf (дата звернення: 08.11.2015). 34. Альтернативная система расче- та налогооблагаемой прибыли в ЕС [Эле- ктронный ресурс] // ABLV. – 2011. – Ре- жим доступа: https://www.ablv.com/ru/ press/2011-06-03-alternativnaja-sistema-ras- cheta-nalogooblagaemoj-pribyli-v-es (дата обращения: 08.11.2015). 35. Амелин А. Модернизация на- лога на прибыль станет драйвером роста экономики [Электронный ресурс] / А. Амелин // VoxUkraine. – 2015. – Режим доступа: http://voxukraine.org/2015/08/26/ modernizaciya-naloga-na-pribyl/ (дата об- ращения: 08.11.2015). 36. Виступ Міністра фінансів на Національній раді реформ 3 вересня 2015 року [Електронний ресурс] // Міністерст- во фінансів України. – 2015. – Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua/news/ view/vistup-ministra-finansiv-na-nacionalnij- radi-reform-3-veresnja-2015-roku?category= dohidna-politika&subcategory=podatki (дата звернення: 08.11.2015). 37. Вишневский В. Пути совершен- ствования системы налоговой аморти- зации / В. Вишневский, О. Виецкая // Экономика Украины. – 2011. – № 2. – С. 49-59. 38. Державний комітет статистики України [Електронний ресурс]: [веб- сайт]. – 2015. – Режим доступу: http://ec.europa.eu/economy_finance http://ec.europa.eu/taxation_customs/resources/documents/taxation/gen_info/economic_analysis/tax_structures/2014/report.pdf http://ec.europa.eu/taxation_customs/resources/documents/taxation/gen_info/economic_analysis/tax_structures/2014/report.pdf http://ec.europa.eu/taxation_customs/resources/documents/taxation/gen_info/economic_analysis/tax_structures/2014/report.pdf http://www.transparency.org/cpi2010/results https://www.transparency.org/cpi2014/results –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 2015, № 4 (72) 91 http://www.ukrstat.gov.ua (дата звернення: 08.11.2015). 39. Доходи бюджету України за 2014 р. [Електронний ресурс] // Ціна держави. – 2015. – Режим доступу: http://costua.com/budget/revenue/#1 (дата звернення: 08.11.2015). 40. Конрад Р. Налоговая реформа – это не просто изменение законодатель- ства [Электронный ресурс] / Р. Конрад // VoxUkraine. – 2015. – Режим доступа: http://voxukraine.org/2015/09/03/robert-con- rad-tax-reform-is-not-simply-changing-the- law-ru/ (дата обращения: 08.11.2015). 41. Копчинська К. Європейські тенденції в оподаткуванні прибутку під- приємств / К. Копчинська // Науковий вісник Полісся. – 2015. – № 2. – С. 148- 153. 42. Кутяева О. Британия категори- чески против единой базы корпоративно- го налога в Европе [Электронный ресурс] / О. Кутяева // GSL. – 2011. – Режим до- ступа: https://gsl.org/ru/news/%D0%B1% D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0% BD%D0%B8%D1%8F-%D0%BA%D0% B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE% D1%80%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1% 81%D0%BA%D0%B8-%D0%BF%D1%80 %D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%B2-% D0%B5%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0 %BE/ (дата обращения: 08.11.2015). 43. Кухта П. Налоговая реформа – что обсуждается [Электронный ресурс] / П. Кухта // WoxUkraine. – 2015. – Режим доступа: http://voxukraine.org/2015/08/26/ tax-reform-whats-on-the-table-ru/# (дата обращения: 08.11.2015). 44. Кучерова І. Конвергенція наці- ональних податкових систем: здобутки та перспективи / І. Кучерова // Сталий роз- виток економіки. – 2013. – № 4. – C. 400- 404. 45. Лебедев В. Налоговое давле- ние: наружное и внутреннее [Электрон- ный ресурс] / В. Лебедев // Экономиче- ская газета. – 2015. – Режим доступа: http://www.neg.by/publication/2015_07_21_ 19855.html?print=1 (дата обращения: 08.11.2015). 46. Маркезе С. Фінансова звітність загального призначення та податкова звітність [Електронний ресурс] / С. Мар- кезе // Матеріали міжнародного семінару в рамках програми REPARIS з регулю- вання бухгалтерського обліку та аудиту (Австрія, м. Відень) – 2006. – Режим дос- тупу: http://svitppt.com.ua/ekonomika/fi- nansova-zvitnist-zagalnogo-priznachennya- ta-podatkova-zvitnist.html (дата звернення: 08.11.2015). 47. МВФ рекомендует Украине от- ложить снижение ставок НДС и налога на прибыль [Электронный ресурс] // Не- зависимое Бюро Новостей. – 2013. – Ре- жим доступа: http://nbnews.com.ua/ru/news/ 103623/ (дата обращения: 08.11.2015). 48. Мелень О. Актуальні питання оподаткування прибутку / О. Мелень, С. Лукаш // Вісник НТУ «ХПІ». – 2013.– № 67. – С. 107-111. 49. Мінфін – проти запровадження в Україні податку на розподілений при- буток [Електронний ресурс] // FINBAL- ANCE. – 2015. – Режим доступу: http://finbalance.com.ua/news/Minfin-roz- kritikuvav-ideyu-zaprovadzhennya-v-Ukra- ni-podatku-na-rozpodileniy-pributok (дата звернення: 08.11.2015). 50. Податкова реформа. Міністер- ство фінансів України [Електронний ре- сурс] // Міністерство фінансів України. – 2015 р. – 15 с. – Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua/uploads/0/839-% 20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5 %D0%BA%D1%82%D1%83%20%D0%9F %D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D 0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1 %97%20%D1%80%D0%B5%D1%84%D0 %BE%D1%80%D0%BC%D0%B8%20%D 0%9C%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%8 1%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%81%D 1%82%D0%B2%D0%B0%20%D1%84%D 1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1% http://costua.com/budget/revenue/#1 –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 92 ISSN 1562-109X 2015, № 4 (72) 81%D1%96%D0%B2%20%281%29.pdf (дата звернення: 08.11.2015). 51. Пояснювальна записка до про- екту Закону «Про внесення змін до Пода- ткового кодексу України щодо податко- вої лібералізації» [Електронний ресурс] // Верховна Рада України. – 2015. – Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb 2/webproc34?id=&pf3511=56874&pf35401 =361619 (дата звернення: 08.11.2015). 52. Стратегічні пріоритети і за- вдання податкової реформи в Україні [Електронний ресурс] // Національний інститут стратегічних досліджень. – 2015. – Режим доступу: http://www niss.gov.ua/con- tent/articles/files/podatkova_ref-21822.pdf (дата звернення: 08.11.2015). 53. Сущенко О. Гармонізація по- даткового законодавства в ЄС: сучасний стан та напрямки подальшого розвитку / О. Сущенко // Фінанси, облік і аудит. – 2013. – № 2. – C. 138-153. 54. Украина – Цена базовой инф- ляции – прогноз [Электронный ресурс] // Trading Economics. – 2015. – Режим дос- тупу: http://ru.tradingeconomics.com/ukraine/ core-inflation-rate/forecast (дата обраще- ния: 08.11.2015). 55. Украина получила прогноз по ВВП и инфляции сразу на три года (Ин- фографика) [Электронный ресурс] // Od- nako.su. – 2015. – Режим доступа: http://odnako.su/news/finance/-412001-ukrai- na-poluchila-prognoz-po-vvp-i-inflyacii-sra- zu-na-tri-goda-infografika/ (дата обраще- ния: 08.11.2015). 56. Ульянова Н. Украина: налог на прибыль [Электронный ресурс] / Н. Уль- янова, О. Дерлюк // ICF. – 2015. – Режим доступа: http: // icf-ua.com/article/ukraina-- nalog-na-pribyl (дата обращения: 08.11.2015). 57. Хамакерс Х. Тенденции разви- тия налогообложения в Европе [Элект- ронный ресурс] / Х. Хамакерс // Налого- вед. – 2004. – № 10. – Режим доступа: http://nalogoved.ru/art/102/ (дата обраще- ния: 08.11.2015). 58. Худший год Украины [Элект- ронный ресурс] // Газета.ru. – 2015. – Ре- жим доступа: http://www.gazeta.ru/busi- ness/2015/09/23/7772441.shtml (дата обра- щения: 08.11.2015). 59. Хьольцлер Х. Звіт про резуль- тати дослідження державної підтримки суб‟єктів господарювання в Україні [Електронний ресурс] / Х. Хьольцлер, Е. Лібанова, Т. Єфименко // Harmonisa- tion of public procurement system of Ukraine with EU standards. – 2015. – 211 с. – Режим доступу: http://eupublic- procurement.org.ua/wp-content/uploads/2015/ 04/STATE-SUPPORT-STUDY_UKR_20.04. 2015.pdf (дата звернення: 08.11.2015). 60. Шавалюк Л. Нові податки як засіб протидії рецесії. Якою буде нова податкова система [Електронний ресурс] / Л. Шавалюк // Український тиждень. – 2015. – Режим доступу: http://tyzhden.ua/ Economics/141087/PrintView (дата звер- нення: 08.11.2015). 61. Шевчук В. Гармонізація подат- кового законодавства у країнах Європей- ського союзу: досвід для України / В. Шевчук, Р. Римарська // Стратегічні пріоритети. – 2008. – № 3. – С. 100-111. Надійшла до редакції 11.11.2015 р. http://www.gazeta.ru/business/2015/09/23/7772441.shtml http://www.gazeta.ru/business/2015/09/23/7772441.shtml
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-93183
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	1562-109Х
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T18:21:29Z
publishDate	2015
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
record_format	dspace
spelling	Вієцька, О.В. 2016-01-24T16:07:31Z 2016-01-24T16:07:31Z 2015 Гармонізація оподаткування прибутку підприємств в ЄС: досвід для України / О.В. Вієцька // Економіка промисловості. — 2015. — № 4 (72). — С. 69-92. — Бібліогр.: 61 назв. — укр. 1562-109Х https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/93183 336.226.1:658.155.2:339.9(477) Досліджено процес гармонізації оподаткування прибутку підприємств в ЄС. Визначено переваги та недоліки впровадження СССТВ. Обґрунтовано можливі наслідки гармонізації ставки податку на прибуток та бази оподаткування податком на прибуток підприємств для країн старих та нових членів Європейського союзу з урахуванням особливостей розвитку національних економік. Обґрунтовано неможливість повномасштабного включення України у процес гармонізації оподаткування прибутку підприємств в ЄС. Исследован процесс гармонизации налогообложения прибыли предприятий в ЕС. Определены преимущества и недостатки внедрения СССТВ. Обоснованы возможные последствия гармонизации ставки налога на прибыль и базы налогообложения налогом на прибыль предприятий для стран старых и новых членов Европейского союза с учетом особенностей развития национальных экономик. Обоснована невозможность полномасштабного включения Украины в процесс гармонизации налогообложения прибыли предприятий в ЕС. The process of harmonization of corporate income taxation in European Union is investigated in the article. The stages of acceptance of СССТВ are distinguished. Advantages and disadvantages of СССТВ from the position of separate member‟s states of European Union are set. The possible consequences of harmonization of corporate income taxation in European Union are divided on three directions: formula of income distribution, corporate income tax rate, and corporate income tax base. It is set that the old and new member states of European Union can have different consequences of corporate income taxation in European Union by virtue of different features of national economies. Size of economy, requirement in a capital, tax culture and moral, system of personal income taxation, accounting model, rates of GDP, and rates of inflation are considered to be the basic influencing factors. It is reasonable that distinctions in these factors require the different model for the construction of corporate income taxation. Thus, the new member states of European Union can suffer both from introduction of corporate income tax rate and corporate income tax base. It was grounded that full-scale including of Ukraine in the process of harmonization of corporate income taxation in European Union is impossible. It is related to the condition of Ukrainian economy. All analyzable factors fall behind from the new member states of European Union, and even more - from the old member states of European Union. Moreover, the aim of old member states of European Union is the maintenance of high standards, and new member states of European Union - bringing in foreign investments, and the aim of Ukraine is the solution of issue of fiscal deficit. All this requires the different model on the construction of corporate income taxation. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економіка промисловості Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості Гармонізація оподаткування прибутку підприємств в ЄС: досвід для України Гармонизация налогообложения прибыли предприятий в ЕС: опыт для Украины Harmonization of corporate income taxation in EU: experience for Ukraine Article published earlier
spellingShingle	Гармонізація оподаткування прибутку підприємств в ЄС: досвід для України Вієцька, О.В. Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості
title	Гармонізація оподаткування прибутку підприємств в ЄС: досвід для України
title_alt	Гармонизация налогообложения прибыли предприятий в ЕС: опыт для Украины Harmonization of corporate income taxation in EU: experience for Ukraine
title_full	Гармонізація оподаткування прибутку підприємств в ЄС: досвід для України
title_fullStr	Гармонізація оподаткування прибутку підприємств в ЄС: досвід для України
title_full_unstemmed	Гармонізація оподаткування прибутку підприємств в ЄС: досвід для України
title_short	Гармонізація оподаткування прибутку підприємств в ЄС: досвід для України
title_sort	гармонізація оподаткування прибутку підприємств в єс: досвід для україни
topic	Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості
topic_facet	Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/93183
work_keys_str_mv	AT víêcʹkaov garmonízacíâopodatkuvannâpributkupídpriêmstvvêsdosvíddlâukraíni AT víêcʹkaov garmonizaciânalogoobloženiâpribylipredpriâtiivesopytdlâukrainy AT víêcʹkaov harmonizationofcorporateincometaxationineuexperienceforukraine

Гармонізація оподаткування прибутку підприємств в ЄС: досвід для України

Репозитарії

Схожі ресурси