М.І. Туган-Барановський і Санкт-Петербурзький університет
У статті на конкретному матеріалі простежується характер відносин, що складалися у М. І. Тугана-Барановського з керівництвом Санкт-Петербурзького університету. Висвітлюються основні моменти його науково-педагогічної діяльності, пов’язаної з університетом. В статье на конкретном материале прослежи...
Saved in:
| Date: | 2005 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Державна установа "Інститут економіки та прогнозування НАН України"
2005
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/9336 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | М.І. Туган-Барановський і Санкт-Петербурзький університет / Л.Д. Широкорад // Історія народного господарства та економічної думки України. — 2005. — Вип. 37-38. — С. 327-331. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859665526070968320 |
|---|---|
| author | Широкорад, Л.Д. |
| author_facet | Широкорад, Л.Д. |
| citation_txt | М.І. Туган-Барановський і Санкт-Петербурзький університет / Л.Д. Широкорад // Історія народного господарства та економічної думки України. — 2005. — Вип. 37-38. — С. 327-331. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | У статті на конкретному матеріалі простежується характер
відносин, що складалися у М. І. Тугана-Барановського з керівництвом
Санкт-Петербурзького університету. Висвітлюються основні моменти
його науково-педагогічної діяльності, пов’язаної з університетом.
В статье на конкретном материале прослеживается характер
отношений, сложившихся у М. И. Тугана-Барановского с руководством
Санкт-Петербургского университета. Освещаются основные моменты
его научно-педагогической деятельности, связанной с университетом.
|
| first_indexed | 2025-11-30T11:01:32Z |
| format | Article |
| fulltext |
327
24. Лортикян Э. Л. Украинские экономисты первой трети XX столетия: Очерки истории
экономической науки и экономического образования. — Xарьков : «Харків», 1995.
— 193 с.
25. Птуха М. В. М. І. Туган-Барановський як економіст // Історія народного
господарства та економічної думки України : Міжвід. зб. наук. праць. — Вип. 33-34
/ Редколегія : Т. І. Дерев’янкін (відп. ред.) [та ін.]. — Київ, 2002. — С. 208-219.
26. Птуха М. В. П’ять років існування III Соціально-Економічного Відділу Української
Академії Наук (1919-1923). — Київ, 1924. — 28 с.
27. Солнцев С. Туган-Барановский [М.И.] // Энциклопед. словарь Рус. Библиограф.
Ин-та Гранат. — Изд. 7-е, перераб. — Т. 41. — Ч. IX. — Москва, [Б. г.].
— Стб. 490-495.
28. Туган-Барановський М. І. Вплив ідей політичної економії на природознавство та
філософію // Філософська і соціологічна думка. — 1993. — № 9-10. — С. 112-131.
29. Туган-Барановский М. И. Избранное : Периодические промышленные кризисы.
История английских кризисов. Общая теория кризисов. — М. : Наука — РОССПЭН,
1997. — 576 с.
30. Туган-Барановский М. И. Основы политической экономии. — М. : РОССПЭН, 1998.
— 664 с.
31. Туган-Барановський М. Політична економія : Курс популярний / Вст. ст.
Л. П. Горкіної: Михайло Іванович Туган-Барановський – мислитель, вчений,
громадянин / Відп. ред. Т. І. Дерев’янкін. — К. : Наук. думка, 1994. — 264 с.
(Вст. ст. — С. 3-55).
32. Туган-Барановский М. И. Теоретические основы марксизма. — 3-е изд. — [СПб.] :
Ред. журн.«Мир Божий», 1906. — IV + 229 с.
33. Фещенко В. М. Видатний вчений, публіцист, громадський діяч : До 125-річчя з дня
народження академіка М. І. Тугана-Барановського // Вісник Академії наук УРСР.
— 1990. — № 1. — С. 78-81.
Л. Д. Широкорад
М. І. ТУГАН-БАРАНОВСЬКИЙ
І САНКТ-ПЕТЕРБУРЗЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
У статті на конкретному матеріалі простежується характер
відносин, що складалися у М. І. Тугана-Барановського з керівництвом
Санкт-Петербурзького університету. Висвітлюються основні моменти
його науково-педагогічної діяльності, пов’язаної з університетом.
У дореволюційній Росії Санкт-Петербурзький університет був
головним центром вітчизняної науки, у тому числі науки економічної. Тут
працювали видатні на той час учені – засновники цілого ряду наукових
шкіл і напрямів. Природно, що М. І. Туган-Барановський мріяв і вчитися, і
працювати саме у цьому університеті.
© Л. Д. Широкорад, 2005
ISSN 0320-4421. Історія нар. госп-ва та екон. думки України. 2005. Вип. 37-38.
328
І разом з тим, у силу свого особливого становища, С.-Петербурзький
університет завжди перебував під більш жорстким, ніж інші російські
університети, ідеологічним і адміністративним контролем. От чому в надто
опозиційно настроєного М. І. Тугана-Барановського відносини з цим
університетом складалися дуже непросто. У 1886 р. студент фізико-
математичного факультету С.-Петербурзького університету М. І. Туган-
Барановський був висланий зі столиці за активну участь у студентській
демонстрації, організованій у зв’язку з 25-річчям від дня смерті
М. О. Добролюбова. Завершувати освіту йому довелося у Харківському
університеті.
Після опублікування у 1894 р. монографії «Промышленные кризисы
в современной Англии, их причины и влияние на народную жизнь», яка
відразу ж закріпила за її автором репутацію видатного економіста, і захисту
магістерської дисертації на цю ж тему М. І. Туган-Барановський у 1895 р.
був допущений до читання лекцій по кафедрі політичної економії і
статистики С.-Петербурзького університету [2]. У 1897 р., однак, він
вибуває зі складу приват-доцентів і перестає читати лекції. У наступному,
1898 р. він захищає (у Московському університеті) докторську дисертацію
на тему «Русская фабрика в прошлом и настоящем» і знову включається до
штату приват-доцентів по юридичному факультету. Але у 1899 р.
М. І. Туган-Барановський все ж звільняється з університету [3].
До самої революції 1905 р. С.-Петербурзький університет був
закритий для М. І. Тугана-Барановського. Революція змінила ситуацію.
Відповідно до проголошеної в серпні 1905 р. часткової автономії
університетів професори отримали самоуправління, а студенти – право
сходок. У результаті, як відмічалося в запиті правої фракції Державної
думи «О положении дел в высшей школе» (1910 р.), «вже з 1905 р.
кадетські течії, що узяли гору в професурі, послідовно, систематично
користуються своїм правом для здійснення партійної тенденції,
намагаючись провести до складу професорських колегій і на посади
молодших викладачів виключно політичних однодумців … Сам уряд,
відмовляючись легалізувати конституційно-демократичну партію, тим
визнає її протидержавною, але одночасно він дивиться з повною
байдужістю на вищеописані явища, які ведуть до загибелі нашу молодь»
[5]. В університети повернулося багато видатних російських учених, серед
них і М. І. Туган-Барановський. На посаду приват-доцента він був
зарахований з 1 січня 1906 р. На цей раз він пропрацював у
С.-Петербурзькому університеті рівно 7 років. Він читав тут лекції та вів
практичні заняття з політекономії, яка вивчалася на першому курсі
юридичного факультету. Крім нього, лекції з політекономії читали
ординарний професор П. І. Георгієвський та іноді – приват-доценти
В. В. Святловський та В. Г. Яроцький.
Основним лектором вважався П. І. Георгієвський. Це була людина
більш консервативних, ніж М. І. Туган-Барановський, переконань, яка
329
входила до різних владних структур, була обласкана владою. М. І. Туган-
Барановський же був членом нелегальної конституційно-демократичної
партії. Викладаючи курс політекономії, П. І. Георгієвський орієнтувався на
традиційні для того часу джерела (Дж.-С. Мілль, В. Рошер, Г. Шмоллер
та ін.). Що ж до М. І. Тугана-Барановського, то хоча він ще у 1902 р.
оголосив, що «найважливішим завданням соціальної думки нашого часу»
вважає «критичне подолання марксизму», все ж він розумів це «критичне
подолання» як конструктивний процес «створення нової соціальної
системи, до якої увійде багато елементів марксизму, але в переробленому,
очищеному і перетвореному вигляді».
Більш радикальна спрямованість лекцій М. І. Тугана-Барановського,
крім безперечного таланту лектора, багато в чому визначила їх незрівнянно
більший успіх порівняно з лекціями П. І. Георгієвського. Як відзначав у
1911 р. професор Новоросійського університету В. Я. Грибовський, «якщо
вчений … не поділяє суспільних теорій, захоплюючих молодь у даний
момент, то вона відвернеться від нього, як від «відсталого» реакціонера…
Наша … молодь гідність професорів визначає більшою або меншою
лівизною. Чим лівіше, чим радикальніше професор, тим густіше збирається
аудиторія і тим більш чуттєвіше сприймає вона слова, що знаходять собі
відгук у принесених до вищої школи готових ідеалах» [4]. Втіленням цих
двох типів учених як раз і були Георгієвський та Туган-Барановський. За
словами Питирима Сорокіна, який навчався в 1910-1914 рр. на юридичному
факультеті С.-Петербурзького університету, згодом всесвітньо відомого
соціолога, «обидва вони викладали паралельні курси з політичної економії,
але число студентів, що записувалися на курс Тугана-Барановського, було
у багато разів більше ніж у Георгієвського. Їхні доходи також різнилися
відповідно … І взагалі, чесна конкуренція в науковій творчості відігравала
більш важливу роль у російських, ніж в американських університетах»
[6, с. 65].
Цікаво, що сам П. І. Георгієвський критикував систему, відповідно до
якої приват-доцент міг викладати паралельний (з тим, що викладає
професор) обов’язковий курс, з якого необхідно складати іспит. «Статут
1884 р., – писав він, – очевидно, не передбачив невигідних наслідків від
заохочуваних ним конкурентних курсів приват-доцентів … Взагалі статут
1884 р. увесь просякнутий початком недовіри до професорів та наївної …
довіри до приват-доцентів. У цьому ми бачимо надзвичайно важливий
недолік статуту…» [1, с. 13].
З 1911-1912 навчального року П. І. Георгієвський припиняє
викладання на юридичному факультеті, і курс політекономії закріплюється
за М. І. Туганом-Барановським. Таке висування Тугана-Барановського було
цілком неприпустиме для міністерських властей. 20 липня 1912 р. товариш
міністра народної освіти барон М. А. Таубе сповістив попечителя
С.-Петербурзького учбового округу про те, що доручення викладання
загального обов’язкового курсу з політекономії М. І. Тугану-
330
Барановському затверджується тільки на осіннє півріччя 1912 р. через
передбачуване заміщення цієї кафедри. Дійсно, з 1913 р. курс «Політична
економія (загальний курс теорії та історії)» на юридичному факультеті
С.-Петербурзького університету викладає ординарний професор
І. І. Чистяков (який раніше працював у Новоросійському університеті). Для
М. І. Тугана-Барановського ж було заплановано лише проведення
практичних занять з політекономії. По суті це був крок, спрямований на те,
щоби позбавити С.-Петербурзький університет від Тугана-Барановського.
І цей розрахунок виправдався. За словами М. Д. Кондратьєва, «Михайло
Іванович з болем у душі покидає університет» і переходить на роботу в
Петроградський політехнічний інститут імператора Петра Великого.
11 жовтня 1914 р. директор цього інституту в листі до ректора
Петроградського університету повідомив про обрання Радою інституту
М. І. Тугана-Барановського на посаду ординарного професора
політекономії.
Причини, що перешкоджали М. І. Тугану-Барановському зайняти
посаду професора Петроградського університету, зникли лише після
повалення царського режиму. Майже одразу ж після Лютневої революції,
20 березня 1917 р. Рада Петроградського університету обрала Тугана-
Барановського професором університету по кафедрі політичної економії та
статистики. У липні 1917 р. ректор університету повідомив М. І. Тугана-
Барановського про те, що згідно з постановою юридичного факультету
Тугану-Барановському доручено завідування Економічним кабінетом
Петроградського університету.
Проте М. І. Тугану-Барановському не судилося вже було повернутися
до університету. 7 вересня 1917 р. Тимчасовий уряд затвердив його
генеральним секретарем по відомству фінансів Українського генерального
секретаріату [7]. У зв’язку з неповерненням із дозволених відряджень та
відпусток юридичний факультет Петроградського університету 17 вересня
1918 р. постановив припинити з 1 вересня видачу утримання ряду
професорів, у тому числі М. І. Тугану-Барановському, а 13 січня 1919 р.
постановив представити Раді університету про визнання вказаних осіб
такими, які вибули зі складу професорів Першого Петроградського
університету.
В статье на конкретном материале прослеживается характер
отношений, сложившихся у М. И. Тугана-Барановского с руководством
Санкт-Петербургского университета. Освещаются основные моменты
его научно-педагогической деятельности, связанной с университетом.
1. Георгиевский П. И. О реформе университетов в России. — С.-Петербург, 1909.
— 49 с.
2. Годичный акт Императорского С.-Петербургского университета 8-го февраля
1896 г. — С.-Петербург, 1897. — С. 15-16.
331
3. Годичный акт: Отчет о состоянии и деятельности Императорского
С.-Петербургского университета за 1899 г. — С.-Петербург, 1900. — С. 15.
4. Задачи истинного академизма: Доклад, читанный 21 янв. во Всерос. нац. клубе
ординарным профессором Имп. Новорос. ун-та В. М. Грибовским // Вестник
студенческой жизни. — № VI-VII. — С.-Петербург : 30 апр. 1911 г. — С. 5, 7.
5. Запрос: О положении дел в высшей школе (Внесенный правой фракцией Гос.
Думы) // Вестник студенческой жизни. — Вып. I (IV). — С.-Петербург : 19 сент.
1910 г. — С. 21-22.
6. Сорокин П. Дальняя дорога: Автобиография. — М. : «Терра» – «Terra», 1992.
— 304 с.
7. Состав Украинской Рады // Изв. Центр. Исп. Комитета и Петроград. Совета раб. и
солд. деп. — 7 сент. 1917 г. — № 164. — С. 5.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-9336 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0320-4421 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-30T11:01:32Z |
| publishDate | 2005 |
| publisher | Державна установа "Інститут економіки та прогнозування НАН України" |
| record_format | dspace |
| spelling | Широкорад, Л.Д. 2010-06-30T09:23:33Z 2010-06-30T09:23:33Z 2005 М.І. Туган-Барановський і Санкт-Петербурзький університет / Л.Д. Широкорад // Історія народного господарства та економічної думки України. — 2005. — Вип. 37-38. — С. 327-331. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 0320-4421 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/9336 У статті на конкретному матеріалі простежується характер відносин, що складалися у М. І. Тугана-Барановського з керівництвом Санкт-Петербурзького університету. Висвітлюються основні моменти його науково-педагогічної діяльності, пов’язаної з університетом. В статье на конкретном материале прослеживается характер отношений, сложившихся у М. И. Тугана-Барановского с руководством Санкт-Петербургского университета. Освещаются основные моменты его научно-педагогической деятельности, связанной с университетом. uk Державна установа "Інститут економіки та прогнозування НАН України" Історія економічної думки М.І. Туган-Барановський і Санкт-Петербурзький університет М.И. Туган-Барановский и Санкт-Петербургский университет Article published earlier |
| spellingShingle | М.І. Туган-Барановський і Санкт-Петербурзький університет Широкорад, Л.Д. Історія економічної думки |
| title | М.І. Туган-Барановський і Санкт-Петербурзький університет |
| title_alt | М.И. Туган-Барановский и Санкт-Петербургский университет |
| title_full | М.І. Туган-Барановський і Санкт-Петербурзький університет |
| title_fullStr | М.І. Туган-Барановський і Санкт-Петербурзький університет |
| title_full_unstemmed | М.І. Туган-Барановський і Санкт-Петербурзький університет |
| title_short | М.І. Туган-Барановський і Санкт-Петербурзький університет |
| title_sort | м.і. туган-барановський і санкт-петербурзький університет |
| topic | Історія економічної думки |
| topic_facet | Історія економічної думки |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/9336 |
| work_keys_str_mv | AT širokoradld mítuganbaranovsʹkiiísanktpeterburzʹkiiuníversitet AT širokoradld mituganbaranovskiiisanktpeterburgskiiuniversitet |