Нормування виробничих запасів на підприємстві

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Вісник економічної науки України
Date:2008
Main Authors: Іващенко, О.В., Студенікіна, Ю.Є.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут економіки промисловості НАН України 2008
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/93472
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Нормування виробничих запасів на підприємстві / О.В. Іващенко, Ю.Є. Студенікіна // Вісник економічної науки України. — 2008. — № 1 (13). — С. 43–46. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-93472
record_format dspace
spelling Іващенко, О.В.
Студенікіна, Ю.Є.
2016-01-28T20:50:11Z
2016-01-28T20:50:11Z
2008
Нормування виробничих запасів на підприємстві / О.В. Іващенко, Ю.Є. Студенікіна // Вісник економічної науки України. — 2008. — № 1 (13). — С. 43–46. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
1729-7206
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/93472
uk
Інститут економіки промисловості НАН України
Вісник економічної науки України
Наукові статті
Нормування виробничих запасів на підприємстві
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Нормування виробничих запасів на підприємстві
spellingShingle Нормування виробничих запасів на підприємстві
Іващенко, О.В.
Студенікіна, Ю.Є.
Наукові статті
title_short Нормування виробничих запасів на підприємстві
title_full Нормування виробничих запасів на підприємстві
title_fullStr Нормування виробничих запасів на підприємстві
title_full_unstemmed Нормування виробничих запасів на підприємстві
title_sort нормування виробничих запасів на підприємстві
author Іващенко, О.В.
Студенікіна, Ю.Є.
author_facet Іващенко, О.В.
Студенікіна, Ю.Є.
topic Наукові статті
topic_facet Наукові статті
publishDate 2008
language Ukrainian
container_title Вісник економічної науки України
publisher Інститут економіки промисловості НАН України
format Article
issn 1729-7206
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/93472
citation_txt Нормування виробничих запасів на підприємстві / О.В. Іващенко, Ю.Є. Студенікіна // Вісник економічної науки України. — 2008. — № 1 (13). — С. 43–46. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT ívaŝenkoov normuvannâvirobničihzapasívnapídpriêmství
AT studeníkínaûê normuvannâvirobničihzapasívnapídpriêmství
first_indexed 2025-11-26T01:35:58Z
last_indexed 2025-11-26T01:35:58Z
_version_ 1850602254859501568
fulltext ИВАЩЕНКО О.В., СТУДЕНІКІНА Ю.Є. Отдельного рассмотрения требует еще одна доволь­ но специфическая причина, «завязанная» на систему мотивации персонала. Другими словами, в металлотор­ говом бизнесе фиксируется довольно распространенное явление, когда сотрудники отдела продаж, ответственные по контрактам с покупателями, не мотивированы на сво­ евременный возврат дебиторской задолженности. Необ­ ходимость эффективной мотивации сотрудников отдела продаж во многом связана с особенностями продаж ме­ таллопродукции. Наибольший удельный вес здесь при­ ходится на реализацию продукции клиентам из сектора В2В (business-to-business). Отпуск товара физическим лицам в этой сфере бизнеса составляет меньше 5-10 % в общем объеме продаж. При этом металлоторговля в ос­ новном представляет собой активные продажи. Менед­ жеры ищут клиентов, общаются и принимают заказы (как правило, по телефону). Все основано на личном контак­ те с покупателем. Кроме того, металлопродукция явля­ ется обезличенным товаром, и высока вероятность пере­ хода покупателя к другому поставщику. Поэтому ключе­ вой становится проблема мотивации сотрудников отдела продаж — для обеспечения роста реализации металла и успешного развития компании в целом. Но это теория, в действительности же, сотрудники отдела продаж в металлоторговых фирмах очень часто мотивируются только в привязке к объемам продаж (выполнение плана в количественном или денежном выражении). Результатами того подхода является то, что: персонал отдела продаж работает только над увеличе­ нием объема продаж или на выполнение плана, после чего «останавливает свою активность»; не принимается во внимание размер просроченной задолженности (от- ірузки при наличии «просрочки»); не прилагаются уси­ лия для обеспечения продаж по более высокой цене. Чтобы исключить подобные проблемы, систему мотивации этих менеджеров необходимо изменить сле­ дующим образом. Во-первых, она должна быть направ­ лена на рост объема продаж с максимизацией маржи- НОРМУВАННЯ ВИРОБНИЧИХ Вступ. Управління запасами є складним комплек­ сом заходів, у якому завдання фінансового менеджмен­ ту тісно переплітаються із завданням виробничого ме­ неджменту й маркетингу. Вони мають на меті забезпе­ чення безперебійного процесу виробництва й реалізації продукції при мінімізації поточних витрат на обслуго­ вування запасів. Виконання цієї основної мети почи­ нається з визначення норм запасів. Управління запасами — це політика компанії, спрямо­ вана на мінімізацію загальної суми виграт на утримання за­ пасів за умови задовільного обслуговування клієнтів [1, с. 50]. нальиой прибыли и минимизацией размера просрочен­ ной задолженности. Во-вторых, стоит пересмотреть принцип (методику) определения бонусов-вознаграЖде- ний для сотрудника отдела продаж. Можно посовето­ вать ввести показатель для расиста бонусной части за­ работной платы такого менеджера по следующей фор­ муле: Бонус — (Пр — П р) — N, где Пр — маржинальная прибыль по продажам сотруд­ ника за период, Пр’ — неполученная маржинальная прибыль по просроченной задолженности по продажам сотрудника, N — процент бонусной части, который подбирается опытным путем с учетом рыночной зара­ ботной платы персонала по продажам. Как видим, если руководство предприятия не будет забывать основные правила и указанные точки опоры, ему будет вполне под силу разработать программу повышения эффективнос­ ти управления оборотными средствами. Реализация этой программы позволит оптимизировать оборотный капи­ тал и высвободить дополнительные ресурсы для разви­ тия и инвестиций. Литература 1. Аптекарь С.С., Близкий Р.С. Металлургическое предприятие в системе ресурсопотребления / / Економі­ ка промисловості.— 2004.— № 1(23).— С. 25-27. 2. Арсеньев В.В. Современное состояние производства метизов в России// Сталь,— 2002.— № 3.— С. 96—97. 3. Адно Ю. «Пятый» передел в черной металлургии// МЭ и М О ,- 1992,- № 8 . - С. 136-141. 4. Экономические проблемы черной металлургии Ук­ раины: Монография / Под ред. А.И. Амопш и С.С. Ап­ текаря.— Донецк: ДонГУЭХ 2005.— 383 с. 5. Iron A ge.- 1975.- Ne 1 6 .- Р. 29-34. 6 . Шалимов В. Позитив прямых продаж// Металл.— 2007,- № 3 . - С. 28-29. 7. Соколенко А. Работа с оборотом / / Металл.— 2 0 0 7 .-№ 1 1 . - С. 44-47. Q.B. Іваїпенко к. т. н. Ю.Є. Студентами м. Запоріжжя ЗАПАСІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ Запаси є складовою оборотних коштів.підприєм- ства„ а ефективне використання оборотних коштів ба­ гато в чому залежить від правильного визначення спо­ живи в них. Період часу від моменту споживання ви­ робничих запасів, перетворення їх у готову продукцію до її реалізації, може бути досить тривалим. Надходжен­ ня виторгу від реалізації продукції часто не збігається з моментом споживання матеріальних ресурсів. Це виз­ начає необхідність формування оборотних коштів у певному розмірі, що має на увазі їх нормування, тобто визначення оптимальної величини. 2008 /Ш 43 ВАЩЕНКО О.В., СТУДЕНтНА Ю.Є. Постановка проблеми. Розкриття особливостей нор­ мування оборотних коштів підприємства та виробничих запасів, зокрема. Результати. Під нормуванням оборотних коштів розуміється процес визначення економічно обґрунтова­ ної споживи підприємства в оборотних коштах. До нор­ мованих оборотних коштів відносять оборотні виробничі фонди й готову до реалізації продукцію. На підприємстві визначення споживи в оборотних коштах повинне бути зв’язане з кошторисом витрат на виробництво й виробничі плани підприємства. У вироб­ ничому плані потрібно обгрунтувати випуск конкретних видів продукції в потрібній кількості й у певний термін. Крім того, відображаються можливі виробничі витрати по випуску продукції, що визначають у сумі виробничу со­ бівартість продукції. Саме величина виробничих витрат лежить в основі визначення споживи в оборотних коштах. Позиції виробничого плану необхідно проробити не тільки на майбутній період, але й на перспективу — на 2-3 роки для того, щоб оцінити можливу динаміку вит­ рат на виробництво й зміну величини оборотних коштів для утворення виробничих запасів і заділів незавершено­ го виробництва. Виробничі запаси повинні бути міїймальними стосовно до конкретних розумів постачання й достатніми, щоб забезпечити безперебійну роботу підприємства, тобто оптимальними. Однак у перспектив­ них розрахунках, крім цього, ураховується фактор росту цін. Розмір коштів, вкладених у незавершене виробниц­ тво, багато в чому залежить від тривалості виробничого циклу, що визначається технологією виробництва про­ дукції, її техніко-економічними характеристиками й споживчими властивостями. Визначення величини оборотних коштів, необхідних для утворення запасів готової продукції на складі, тісно пов’язане із прогнозуванням обсягів реалізації продукції. У противному випадку, випущена продукція осаде на складі, і значна частина коштів буде відвернена з обороту, що може вплинути на стабільність фінансового стану підприємства й привести до банкрутства. При цьому зростає необхідність визначення споживи у власних оборотних коштах для нор­ мального функціонування підприємства. Однієї з основних складових оборотних коштів підприємства є виробничі запаси. Виробничі запаси — це комплексна група, що включає сировину, матеріали, покупні напівфабрикати, паливо, тару, запасні частини, малоцінні й швидкозношувані предмети. У зв’язку з різним характером функціонування їх у процесі вироб­ ництва, методи нормування окремих елементів вироб­ ничих запасів неоднакові [2 , с. 62]. Норматив оборотних коштів — це планова величи­ на коштів, яка постійно необхідна підприємству дім його виробничої діяльності. Загальний норматив оборотних коштів або сукупність в оборотних коштах підприємства визначається як сума нормативів, розрахованих по ок­ ремих елементах оборотних коштів. Норма запасу — це розрахункова величина мінімальної кількості матеріальних ресурсів, яка необ­ хідна підприємству для забезпечення безперебійного виробництва продукції або реалізації товарів [3, с. 73]. Метою нормування виробничих запасів є не­ обхідність визначити такий їх рівень, який би забезпечу­ вав рівномірність і ритмічність випуску продукції. Норма запасу залежить від наступних факторів: — потреба підприємства в різних видах сировини й матеріалів; — періодичність виготовлення й відвантаження продукції постачальником; . — обсяги поставок; — можливість гарантованого комплексу поставок покупцеві; — місце розміщення підприємства-покупця щодо продавця; — види використаного транспорту; — сезонність поставки й використання матеріалів; — комплектність і номенклатурно-якісні парамет­ ри запасів. Норми запасів установлюються в різних вимірни­ ках: натуральних (тонах, ̂ метрах, штуках і т.д.), грошо­ вих і в днях. Натуральні й грошові вимірники характе­ ризують абсолютну величину запасу, а запас у днях — відносну. Нормування оборотних коштів забезпечує безперервність процесу виробництва й сприяє ефектив­ ному використанню ресурсів промислового підприєм­ ства [4, с. 177]. Якість і обгрунтованість норм і нормативів у значній мірі залежать від методів їх розрахунку. При визначенні норм запасів використовують три групи методів: евристичні, методи техніко-економічних роз­ рахунків і журливі методи. Евристичні методи припускають використання дос­ віду фахівців, які вивчають звітність за попередній пе­ ріод, аналізують ринок і ухвалюють рішення щодо мінімально необхідних запасів. Засновані, у значній мірі, на суб’єктивному розумінні тенденцій розвитку попиту. До групи евристичних, зокрема, ставиться дослідно-ста­ тистичний метод. Якщо поставлене завдання в області управління запасами досить складне, може використовуватися досвід не одного, а декількох фахівців. Аналізуючи потім по спеціальному алгоритмі їх суб’єктивні оцінки ситу­ ації й пропонованих рішень, можна одержати досить гарне ріїнення, що майже не відрізняється від оптималь­ ного. Цей метод так само ставиться до групи евристич­ них і зветься методом експертних оцінок. Сутність методу техніко-економічних розрахунків складається у поділі сукупного запасу залежно від цільо­ вого призначення на окремі групи, наприклад, номен­ клатурні або асортиментні позиції. Далі для виділених груп окремо розраховуються страхові, поточні й сезонні запаси, кожний з яких, у свою чергу, може бути розді­ лений на деякі елементи. Наприклад, страховий запас — на випадок підвищення попиту або порушення терміну завезення матеріалів від постачальників. Метод техні­ ко-економічних розрахунків дозволяє досить точно виз­ начати необхідний розмір запасів, однак трудомісткість його велика. Попит на товари або продукцію найчастіше являє собою випадковий процес, що може бути описаний методами математичної статистики. Одним з найбільш простих економіко-математичних методів визначення розміру запасу є метод екстраполяції (згладжування), що дозволяє перенести темпи, що склалися в утворенні запасів у минулому, на майбутнє. Наприклад, на підставі інформації про розмір запасів за минулі чотири періо­ 44 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ ІВАЩЕНКО О.В., СТУДЕНІКША Ю.Є. ди, на основі методу екстраполяції можна визначити розмір запасів на майбутній період за формулою: У5= 0 , 5 ( 2 - Y4 + - Y 3 - T t) , (1) де Y} — нормативний рівень запасу на майбутній п’ятий період; Yv Yy Y4 — рівні запасу (в абсолютних величи­ нах, днях або відсотках до обороту) відповідно за пер­ ший, третій і четвертий періоди [1, с. 50]. Удосконалювання нормативної бази пропонує ши­ роке впровадження більш точних методів і нормативів, створення розрахунково-обґрунтованих норм на всі види робіт і процесів. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів Украї­ ни й Національного банку України від 19 квітня 1993 року № 279 «Про нормативи запасів товарно-матеріаль­ них цінностей державних підприємств і організацій, джерела їх покриття» Міністерством економіки Украї­ ни разом з Міністерством фінансів України розроблене «Типове положення визначення норм запасів товарно- матеріальних цінностей» [5]. Згідно «Методичних рекомендацій про порядок визначення нормативів власних оборотних коштів», розроблених Державним Комітетом Промислової Полі­ тики України у 2000 році, підприємства недержавної форми власності самостійно визначають методику роз­ рахунку нормативів оборотних коштів на базі запропо­ нованих рекомендацій [6 ]. На багатьох підприємствах для визначення норма­ тивів оборотних коштів використовується метод прямого розрахунку, етапами реалізації якого є: 1. Визначення норм запасу по окремих видах мате­ ріальних цінностей. Норма, запасу, являє собою показ­ ник, що виражається в днях. 2. Розрахунок одноденної витрати матеріальних цінностей, виходячи з кошторису витрат на виробницт­ во. У незавершеному виробництві при визначенні од­ ноденних витрат необхідно виходити з величини витрат­ на виробництво товарної продукції. 3. Визначення нормативу оборотних коштів по кожній статті в грошовому вираженні шляхом множен­ ня одноденних витрат в грошовому вираженні на норму запасу в днях. 4. Обчислення сукупного нормативу або загальної потреби в матеріальних цінностях підприємства шляхом підсумовування нормативів по окремих статтях. 5. Заключний етап нормування — визначення норм і нормативів по окремих матеріальних цінностях для підрозділів підприємства, де вони використовуються й виготовляється продукція. Норми запасу в днях застосовуються протягом де­ кількох років, якщо істотно не змінюються умови ви­ робництва, постачання й збуту, методика розрахунків. Метод прямого розрахунку забезпечує розробку обґрунтованих нормативів на підприємстві з урахуван­ ням всіх факторів, зв’язаних з особливостями постачан­ ня, виробництва й реалізації продукції. У складі виробничих запасів найбільшу питому вагу займають сировина й матеріали. Норматив запасу сиро­ вини (матеріалів, покупних напівфабрикатів) визнача­ ють за формулою: ІІз = Нпз ■ Сю, (2) де ІІз — норматив виробничих коштів, зокрема сирови­ ни (матеріалів, покупних напівфабрикатів), тис. грн.; Нпз — норма запасу в днях; Спз — однодеіщі витрати сировини (матеріалів, покупних напівфабрикатів), тис. грн./день [7, с. 51]. Одноденні витрати сировини (матеріалів, покупних напівфабрикатів) визначають по кошторису витрат на виробництво планованого кварталу без відрахування зворотних відходів. Величина одноденних витрат по номенклатурі споживаної сировини, матеріалів і покуп­ них напівфабрикатів обчислюється шляхом розподілу суми їх витрат на виробництво планованого періоду (квартал) на кількість днів у періоді (кварталі). Норма запасу в днях визначається як середня ве­ личина, розрахована на основі норм по видах або гру­ пах матеріальних цінностей. Якщо номенклатура сиро­ вини й матеріалів дуже велика, то норма розробляється по основних їх вадах (групах), що становлять не менш 70 % всієї вартості споживаних матеріальних цінностей. Норма запасу в днях включає наступні елементи: — технологічний запас; — поточний (складський) запас; — гарантійний (страховий) запас; — сезонник запас. Технологічний і гарантійний запаси утворюють мінімально необхід ний запас, що повинен бути на складі на випадок непередбачених обставин. Разом з поточним запа­ сом мінімальний запас утворює максимальний запас або загальний запас матеріальних ресурсів [8, с. 606-607; 9, с. 37]. Технологічний запас включає час на підготовчі операції (дроблення лома металу, підготовка матеріалів і т.п.), якщо вони не є складовою частиною виробничо­ го циклу. Норма поточного (складського) запасу залежить від частоти й рівномірності поставок матеріалів, рівномір­ ності їх споживання у виробництві. Норма, як правило, включає середній поточний запас у розмірі 50 % від тривалості інтервалу між поставками. Інтервал поставок визначають на основі договорів з постачальниками або ж, виходячи з фактичних даних про надходження за попередній період (рік) [4, с. 182-183]. У тих випадках, коли при розробці норм оборотних коштів, у частині поточного запасу, по окремих видах матеріалів відсутні планово-календарні терміни поставок, середній інтервал між поставками визначають на підставі даних про фактичне надходження матеріалів. Для цього кількість днів у році (365) варто розділити на загальну кількість поставок даного виду матеріалу за звітний рік. При розрахунку середнього інтервалу не враховують дрібні партії й надмірно великі надходження. Сировина й матеріали, що надходять від декількох постачальників, можуть істотно відрізнятися по обсягу поставок і по тривалості інтервалів, що обумовлюється рядом причин— особливостями в транспортуванні, періодичністю випуску даних матеріальних цінностей у постачальників і т. п. У таких випадках середній інтер­ вал між поставками обчислюється як середньозважена величина. При цьому кожна поставка сировини й мате­ ріалів множиться на інтервал у днях до наступної по­ ставки й сума отриманих добутків ділиться на загаль­ ний обсяг поставки, прийнятий для розрахунку серед­ ньозваженого інтервалу. ® 2008/Ш 45 КИРИЛЕНКО О. Гарантійний (страховий) запас створюється з метою попередження наслідків від можливих перебоїв у поста­ чанні через порушення умов поставок або затримки вантажу в процесі транспортування, а також при зміні постачальником термінів відвантаження в межах, що допускаються особливими умовами поставки або дого­ вором. Норма страхового запасу встановлюється в ме­ жах 50 % від поточного запасу. В окремих випадках норма оборотних коштів по страховому запасу деяких ввдів матеріалів може бути збільшена понад 50 % від норми поточного запасу (зимовий запас). Величина сезонного запасу встановлюється за да­ ними про фактичні умови поставок і потреби в матері­ алах [10 , с. 180]. На основі норм оборотних коштів, розрахованих по елементах — технологічному, поточному, страховому, сезонному запасам, визначають норматив по видах, гру­ пах і в цілому по сировині й матеріалам. Норматив допоміжних матеріалів обчислюється шляхом множення норми на величину одноденних вит­ рат по кошторису на виробництво в планованому пері­ оді (кварталі). Норми (у днях) по видах (групах) допо­ міжних матеріалів розраховують у такому ж порядку, як і по основних матеріалах. Норматив запасів палива встановлюється по видах палива (крім газу), використовуваного як для техноло­ гічних цілей, так і для господарських потреб підприєм­ ства. Величина нормативу по цій статті визначається аналогічно методу розрахунку нормативу запасів сиро­ вини й основних матеріалів. Сукупний норматив виробничих запасів підприєм­ ства на плановий рік визначають шляхом підсумовуван­ ня всіх раніше встановлених нормативів по кожній статті нормованих оборотних коштів у грошовому вираженні. Виходячи із загальної потреби підприємства в оборот­ них коштах розраховують приріст (зменшення^ норма­ тиву оборотних коштів у плановому році в порівнянні зі звітним роком у вигляді різниці між нормативами на кінець і на початок планового року. Ці дані використо­ вують при складанні фінансового плану підприємства. Висновки. На закінчення треба помітити який би метод управління запасами не обрало підприємство, існують мінімальні вимоги, щоб дана система могла б забезпечити можливість реалізувати різні методи плану­ вання запасів. Окрім того, їх виконання, як правило, відразу ж безпосередньо позначається на зменшенні вартості доставки й зниженні витрат на зберігання за­ пасів. Ці вимоги стосуються налагодження необхідної логістики операцій, а також постановки управлінського обліку. Література 1. Пестрецова О. Управление запасами как процесе получение прибыли// Справочник экономиста,— 2 0 0 7 . - № 2 , - С. 50-51. 2. Семенов ГА., Ткаченко А.М. Организация управ­ ления активами предприятия и их источниками: Моно­ графия.— Запорожье: ЗГИА, 2004.— 342 с. 3. Сліпачук О. Управління запасами / / Справочник экономиста,— 2006 — № 6 ,— С. 73-76. 4. Зайцев Н.Л. Экономика промышленного предпри­ ятия: Учебное пособие.— М.: ИНФРА-М, 1996.— 284 с. 5. Зиновий порядок визначення норм запасів товар­ но-матеріальних цінностей. Розроблено Міністерством економіки України та міністерством фінансів України.— 1993.- № 63(170).- 314 с. 6 . Методические рекомендации о порядке определе­ ния нормативов собственных оборотных средств. Выпу­ щены Государственным Комитетом Промышленной Политики Украины.— 2000.— 212 с. 7. Примак ТО. Економіка підприємства: Навч. по­ сібник;— 2-ге вид., стер.— К : Вікар, 2002.— 176 с. 8 . Менеджмент: Предпринимательская деятельность в рыночной экономике. / Дитер Борман, Людмила Во­ ронина, Рудольф Федерман.— Гамбург: S + W. Steuer- und Wirtschaftsverlag, 1992,— 906 с. 9. Николайчук В.Е. Заготовительная и производствен­ ная логистика.— СПб.: Питер, 2001.— 160 с. 10. Зайцев Н.Л. Экономика промышленного предпри­ яти я ,-М .: ИНФРА-М, 1998.- 336 с. О. Кириленко м. Тернопіль АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ МОДЕРНІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНИХ ФІНАНСІВ УКРАЇНИ Ефективність функціонування економічної систе­ ми значною мірою залежить від стану державних фінансів. Практика управління фінансовою системою України, яка склалася на сьогодні, не відповідає завдан­ ням, що стоять перед країною, а саме: не сприяє ство­ ренню сприятливих умов для сталого економічного зро­ стання та переходу до інноваційно-інвестиційного роз­ витку, не повного мірою забезпечує дотримання соціаль­ них пріоритетів реалізації фінансової політики. Зміни, які відбувалися останніми роками у сфері державних фінансів, носили головним чином епізодич­ ний і фрагментарний характер, торкалися окремих вузь- коспеціалізованих аспектів складної і багатогранної системи державного управління. Процес вдосконален­ ня податкової, бюджетної, пенсійної, митної систем та інших складових державних фінансів як правило був спрямований суто на вирішення тих проблем, які на­ громадилися в окремих ланках фінансової системи і не торкався покращення усієї системи державного госпо­ дарювання. Все це зумовило виникнення окремих нега­ тивних тенденцій та системних проблем в державному секторі економіки та державних фінансах. Перш за все спостерігається негативна тенденція стабільного зростання обсягів державного споживання. 46 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ Ф ВЕНУ 2008-1(13) - 0043 ВЕНУ 2008-1(13) - 0044 ВЕНУ 2008-1(13) - 0045 ВЕНУ 2008-1(13) - 0046