Перспективи інноваційно-інвестиційного розвитку промислових підприємств Донбасу

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Вісник економічної науки України
Дата:	2008
Автор:	Кленін, О.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2008
Теми:	Наукові статті
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/93475
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Перспективи інноваційно-інвестиційного розвитку промислових підприємств Донбасу / О.В. Кленін // Вісник економічної науки України. — 2008. — № 1 (13). — С. 54–58. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859836753725095936
author	Кленін, О.В.
author_facet	Кленін, О.В.
citation_txt	Перспективи інноваційно-інвестиційного розвитку промислових підприємств Донбасу / О.В. Кленін // Вісник економічної науки України. — 2008. — № 1 (13). — С. 54–58. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Вісник економічної науки України
first_indexed	2025-12-07T15:34:56Z
format	Article
fulltext	КЛЕНЫ О.В. 5. Кирич Н.Б. Від стабілізації суспільного виробницт ва — до сталого розвитку суспільства: Монографія,— Тернопіль: ТДТУ, 2003,— 203 с. 6 . Олійник G , Шматкова П, Маринченко П., Бутнік О. Інноваційні пріоритети галузі / / Харчова промис ловість,— 2006,— Ns 5,— С. 4-7. 7. Харів П.С., Аіщрушків Б.М., Кирич Н.Б. Економіка підприємств,— Тернопіль: Економічна думка, 2000,— 442 с. 8 . Щербак І.А. Державне регулювання інноваційного розвитку трудового потенціалу міжнародних транспорт них коридорів У країни// Вісник економічної науки України,- 2007,- Ns 1 , - С, 171-174. О.В. Кленін м. Маріуполь ПЕРСПЕКТИВИ ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ ДОНБАСУ Проблема економічного зростання, як в розрізі території, національного господарства, так и на рівні ок ремого підприємства, тісно пов’язана з наявністю ре сурсів для розвитку, Найважливішим джерелом еконо мічного зростання є інвестиції. Європейський вибір України і, відповідно, необхідність її інтеграції у висо- котехнологічне конкурентне середовище зумовили не обхідність формування інноваційної моделі розвитку, в якій головним джерелом тривалого економічного зрос тання є наукові придбання та їхнє технологічне засто сування, яке дасть можливість підвищити конкуренто спроможність економіки країни взагалі, а також еконо міки регіону, міста та окремого підприємства. Різним теоретико-методологічним аспектам інвес тиційних процесів, інноваційно-інвестиційного розвит ку як на рівні підприємств, так і на рівні регіону, країни присвячено праці багатьох дослідників: А. Мерзляка, І. Сергеева, О. Удалих, ІО. Федорчука [1-4]. В той же час недостатньо розкритими та дискусійними залишаються до цього часу питання пошуку джерел фінансування інноваційного розвитку та відтворення основного капі талу вітчизняних промислових підприємств. У зв’язку з цим метою роботи є аналіз проблем і перспектив інноваційно-інвестиційного розвитку про мислових підприємств у великому промисловому регі оні (на прикладі підприємств м. Донецька і Донецької області) та розробка на цьому грунті пропозицій щодо удосконалення управління інвестиційними та відтворю- вальними процесами. Термін «інвестиції» походить від латинського слова «invest», що означає вкладати. У загальноприйнятому трактуванні інвестиції — це вкладання коштів в основ ний капітал з метою отримання прибутку. Економічну природу інвестицій зумовлено законо мірностями процесу розширеного відтворення. Вона по лягає у використанні додаткової частки суспільного про дукту, національного доходу для збільшення кількості та якості елементів продуктивних сил суспільства. Закон України «Про інвестиційну діяльність» від 18 вересня 1991 р. дає визначення інвестицій як грошових, майнових, інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності з метою отримання прибутку чи досягнення соціального ефекту. У першому випадку інвестиції розглядаються як засіб збільшення капіталу, а у іншому — як засіб надан ня соціальних послуг, які у кінцевому рахунку сприяти муть соціально-економічному розвитку суспільства. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» [5] визначає інвестицію як господарську операцію, яка передбачає придбання основних фондів, нематеріальних активів, корпоративних прав і цінних паперів в обмін на кошти або майно. Інвестиційна діяльність — це послідовна, цілеспря мована діяльність, що полягає в капіталізації об’єктів власності, у формуванні та використанні інвестиційних ресурсів, регулюванні процесів інвестування і міжнарод ного руху інвестицій та інвестиційних товарів, створенні відповідного інвестиційного клімату і має на меті отри мання прибутку або певного соціального ефекту. Вона є найбільш потужною формою реалізації економічних інтересів. Так, законодавство України визначає інвестиційну діяльність як послідовну, цілеспрямовану діяльність, що полягає в капіталізації об’єктів власності, у формуванні та використанні інвестиційних ресурсів, регулюванні процесів інвестування і міжнародного руху інвестицій та інвестиційних товарів, створенні відповідного інвес тиційного клімату, яка має на меті отримання прибутку або певного соціального ефекту. Реалізація інноваційної стратегії економічного зро стання потребує прискореного розвитку високотехноло- гічних виробництв, спроможних виробляти наукоємну продукцію з високою доданою вартістю, формування ек спортного потенціалу цих виробництв, підвищення тех нологічного рівня підприємств завдяки прогресивним вітчизняним і світовим науково-технічним досягненням. Для того, щоб постійно обновляти склад основних фондів, підвищувати питому вагу активної частини ос новних фондів, поліпшувати використання основних фондів, необхідно: по-перше, забезпечити своєчасне запровадження в дію і повне освоєння знову введених у дію основних фондів і виробничих потужностей. По- друге, необхідно постійне підвищення технічного рівня виробництва на базі впровадження нової техніки і тех нології, для того, щоб витрати на ці цілі в розрахунку на одиницю продуктивності, застосовуваного устаткуван ня чи іншого корисного ефекту, знижувалися. При цьо- 54 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ Ф КДЕНШ О, В. му важливе значення має удосконалення структури ос новних фондів, підвищення питомої ваги їхньої актив ної частини. Також важливим фактором підвищення ефективності є повне використання екстенсивних фак торів, що пов’язано з поліпшенням експлуатації всього наявного устаткування. Аналіз динаміки інвестиційних процесів в м. До нецьку та Донецькій області дозволяє констатувати, що протягом 2007 р. 32 підприємствами та організаціями м. Донецька здійснено розробку та впровадження 69 інве стиційних проектів загальною вартістю 100,7 млн. гри. Реалізація проектів здійснювалась переважно за рахунок власних коштів підприємств та організацій (40,6 %), а також коштів замовників на проведення робіт і наукових досліджень та залучених грошових коштів (49,4 %). За рахунок державного бюджету профінансовано 10,0 % від вартості освоєних коштів. Найбільш сприятливими для впровадження інновацій були підприємства обробної промисловості, машинобудування та металургії. Обсяг реалізованої інноваційної продукції, виробленої підприє мствами міста, склав понад 270 млн. грн. [6 , с. 176-177]. В місті на протязі останніх років спостерігається позитивна динаміка інвестицій в основний капітал. У 2006 році обсяг капітальних вкладень збільшився на 23,5 %. За 2007 рік підприємствами та організаціями- замовниками усіх форм власності за рахунок усіх дже рел фінансування освоєно 4705,2 млн. грн. капітальних вкладень в основний капітал. По обсягу інвестицій в основний капітал місто займає перше місце в області. Інвестиційні процеси в Донецькій області набира ють також набирають темпи. У 2007 р. обсяг прямих іноземних інвестицій в Донецьку область збільшився в півтора рази і на 1 січня 2008 р. досяг 1,4 млрд. доларів США. У 2007 р. інвестиції поступали переважно у виг ляді грошових внесків (236 млн. доларів, або 48 % від всіх надходжень), зокрема на суму 130 млн. доларів іно земними інвесторами придбані акції підприємств об ласті. П ’ята частина інвестицій внесена у вигляді рухо мого і нерухомого майна. В цілому сума коштів, вкладе них в промисловість області, зросла на третину, але питома вага промислових видів діяльності в обласному обсязі іноземних інвестицій, що поступили протягом 2007 р., зменшилася з 64 до 55 % [7]. Щодо інноваційно-інвестиційної діяльності на регі ональному рівні, то пріоритетні напрямки промислової політики визначено Програмою розвитку Донецької об ласті до 2010 року «Донецька область-2010». Зокрема, для машинобудівного комплексу пріоритетом є: реструктури зація виробничих потужностей підгалузей та підприємств відповідно до кон’юнктури внутрішнього ринку, підви щення конкурентносгіроможної продукції шляхом змен шення ресурсоємності виробництва, виводу з експлуатації морально застарілих і фізично зношених агрегатів, онов лення виробничих фондів і в цілому проведення глибо кої структурної та технічної перебудови галузі з метою раціонального використання виробничих потужностей, оновлення виробничих потужностей і виробничих фондів. Реструктуризація машинобудівельиих, підпри ємств повинна, перш за всі передбачити виведення з експлуатації фізично і морально зношеного устаткуван ня, яке не може забезпечити виробництво конкуренто спроможної продукції та ефективне виробництво. В умовах відкритого ринку постійно-відбувається процес витиснення з економіки відстаючих малопродук тивних технологій і поширення щодо більш ефективних виробництв. Продуктивність технологічної системи виз начається її здатністю робити продуктів усіх видів більше, ніж їх затрачається на виробництво, на величи ну доданої вартості. Високопродуктивна технологічна система здатна робити щодо більше доданої вартості, чим низько продуктивна. Підвищення продуктивності технологічних систем супроводжується інвестиційними процесами. Виникає питання про реальні оцінки дже рел інвестицій, їхніх обсягів, частки і структури ВІДНОС НО як величини доходів інвесторів, так і засобів вироб ництва. Інвестиційний процес сприяє відновленню ви робничих фондів. Варто зауважити, що самі інвестиції ще не вирішують проблеми структурної перебудови виробництва. Ця задача може бути позитивно вирішена тільки на основі створення нових технологій і нових виробничих потужностей. В залежності від ринкової кон'юнктури, підприємства, що здійснюють виробничу діяльність, можуть формувати інвестиційні процеси різної інтенсивності і різних напрямків. Найважливіши ми факторами при цьому виступають власні фінансові ресурси й інші джерела фінансування, що визначають можливості інвестування. Обмежувальними факторами є обов’язкові платежі підприємства, що скорочують можливості інвестування. Разом з тим, інвестиційні процеси на підприємствах машинобудівного комплексу Донецької області, як свідчать дані табл. 1, є вкрай об меженими, на рівні 1- 2 % до основних фондів. Інвести ційне регулювання повинне здійснюватися на основі абсолютних і відносних інвестиційних нормативів, що визначають структуру доходів і витрат, виходячи з об сягів інвестицій з розподілом їх у часі. Таблиця 1 Співвідношення балансового прибутку та відрахувань, які спрямовуються на развиток виробництва машинобудівних підприємств Підприємства Частка балансового прибутку, яка спрямовується на розвиток виробництва, % Відрахування на розвиток виробництва в % до основних фондів ЗАТ «НКМЗ» 3.3 0,38 Концерн «Азовмаш» 8.3 . 1.63 ВАТ «Старокраматороький машинобу ді вельннй завод» 40.9 1.68 Завод «Славважмаш» 28,7 0,51 ВАТ «Ясинуватський машинобудівельннй завод» 9.9 0.22 AT «Донбаскабель» 3,36 0,35 ВАТ «Констянтинівський завод високовольтної апаратури» 13,5 0,66 Торезський електротехнічний завод 24.4 1,88 Донецький енергозавод 4,9 0,17 ВАТ «Сніжнянськхіммаш» 9,2 0.05 ВАТ «Краматорський завод важкого станкобудування» 10.1 0.17 В AT. «Енеогомашепеиоталь» 3.1 0,06 ВАТ «Завод технологічного і спеціального обладнання» 14,5 0.07 2006/№2 55 КЛЕНІН О.В. Основними напрямками інвестиційної діяльності підприємства є, по-перше, поточне інвестування для підтримки, модернізації і заміщення використовуваних засобів виробництва без істотної зміни основної діяль ності; по-друге, перспективне інвестування в нові засо би виробництва з істотною зміною характеру і змісту основної діяльності на основі оригінальних інвестицій них проектів. Як вже зазначалося, джерелами інвестицій можуть бути власні доходи власників підприємств і влас ників акцій, а також залучені на зворотній основі. Нор мативи прямих інвестицій у виробництво, що рекомен дуються для підприємств машинобудівельного комплек су Донецької області, приведені, в табл. 2. В основу мо делей інвестиційного регулювання і формування норма тивів покладені наявні зв’язки і співвідношення в ре альних господарських процесах. Таблиця 2 Нормативи прямих інвестицій у виробництво, рекомендовані для підприємств машинобудівного комплексу Донецько! області (в процентах до середньорічної вартості осноиних фондів) Об’єкти капітальних вкладень Джерела інвестицій Амортизаційний фонд і виробничі заощадження Прибуток Акціонерний капітал Субсидії Кредити і позики Боргові зобов’язання Всього Піддержання потужностей, що екоплуатуютьоя, в робочому отані 8 8 Створення додаткових виробничих погужноотей 1 1 і 1 4 Покращення якооті продукту, отаорення додаткових опоживчих властивостей 1 1 1 3 Створення принципово нового продукту, нових технологій і нових виробничих погужноотей 4 4 1 2 2 13 Сервіоне обслуговування виробів довгострокового користування 1 1 2 Придбання прав та інтелектуальної влаонооті 1 1 1 3 Покращення застосовуваної технології виробництва 1 1 2 Розвиток виробничої і ринкової інфраструктури 1 1 2 І 1 1 7 Вони носять прогнозний характер і містять класи фікаційні критерії д ля обґрунтування області застосуван ня, тимчасової побудови, інвестиційних цілей і засобів їх досягнення, величини і співвідношення інвестицій і доходів, ступеню надійності реалізації, точності резуль татів. При цьому розглядається ідеальна модель з наступ ною її реалізацією в конкретних інвестиційних проек тах, дається абсолютна і порівняльна оцінка приватних і загальних рішень. Інвестиційні нормативи можуть виступати у виді різних фінансових коефіцієнтів, що встановлюють співвідношення між окремими компо нентами інвестицій. Недостатні темпи оновлення виробничих основних фондів, технологій і продукції приводять до швидкого старіння устаткування і не дозволяють підприємству успішно конкурувати на товарних ринках. Таке поло ження в кінцевому рахунку веде до втрати фінансових ресурсів і капіталу. Низька ефективність виробництва, в даний час, більшості підприємств Донецької області зумовлена саме цими причинами. Найважливішою умовою ефективного функціону вання підприємств у ринковому середовищі є забезпе чення принципу самофінансування, що передбачає здійснення господарської діяльності за рахунок власних джерел (амортизації і нерозподіленого прибутку), а та кож притягнутих кредитних ресурсів. Серед запропоно ваних джерел інвестицій, представлених у табл. 2 , най більша питома вага припадає на амортизаційний фонд. Серед джерел інвестиційного ресурсу амортизаційні відрахування займають головне місце завдяки синхрон ності між кругообігом основних фондів і формуванням амортизаційного фовду, їх меншої схильності до кон’юн ктурних коливань, що пов’язані з результатами госпо дарської діяльності. Вони в більшій мірі, ніж прибуток, можуть бути фінансовою базою самостійності підприємству сфері відтворення основних-фондів. Тому не випадково в економіці розвинутих країн самофінан сування відіграє визначальну роль. Так, у Японії частка власних джерел фінансування оновлення основного капіталу складає 68,9 %, залучених — 31,1 %, у США, відповідно, — 63,5 % і 36,5 %, у Великобританії — 62,1 % і 37,9 %, у ФРН — 55,3 % і 44,7 %. Тобто практично у всіх розвинутих країнах більшість потреб у фінансуванні капітальних вкладень забезпечується на основі само фінансування. Таким чином, в сучасних умовах амортизаційні відрахування — це головне джерело фінансування капі таловкладень. На них приходиться 2/3 валових інвес тицій у розвинутих країнах. В Україні останнім часом прийнятий ряд заходів щодо впорядкування системи амортизаційних списань і вико ристання коштів амортизаційних фондів. Однак впровад ження динамічної системи прискореного амортизаційно го списання основного капіталу є однією з найважливі ших задач державного регулювання економіки. Держава приділяє таку велику увагу заходам щодо стимулювання інвестиційної діяльності з огляду на той факт, що інвестиції є вирішальним чинником довгост рокового економічного зростання. Державна інвестицій на політика є визначальною, вона покликана встанов- ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ Ф5 6 клБлт о.в. лювати цивілізовані правила гри в галузі інвестицій, захищати права інвесторів та інтереси держави при здійсненні інвестиційної діяльності, сприяти активізації інвестиційних процесів на всіх рівнях. Тобто інвестицій на політика на макрорівні повинна сприяти пожвавлен ню інвестиційної діяльності на регіональному і мікрорівні. Управління інвестиціями з боку регіональних органів держаної влади і місцевого самоврядування зу мовлена необхідністю формування і забезпечення раці онального і ефективного використання інвестиційних ресурсів регіону. Слід зазначити, що регіональна інвес тиційна політика у великій мірі детермінована загаль нодержавними заходами щодо регулювання умов здійснення інвестиційної діяльності. Таким чином, по лем діяльності регіональних органів держаної влади і місцевого самоврядування при здійсненні інвестиційної політики є заходи щодо оптимального використання існуючого в регіоні виробничого потенціалу. Ефективним заходом щодо укріплення фінансів господарюючих суб’єктів є застосування прискореної амортизації основних фондів. Економічний ефект від застосування методу прискореної амортизації — це до даткові кошти, які залишаються у розпорядженні підприємств. Через механізм прискорених амортизацій них списань основний капітал відтворюється у вартіс ному відношенні скоріше, чим він зношується фізично і морально. Відбувається інтенсивне розширене відтво рення капіталу. Прискорене амортизаційне описанью є однією із форм капіталізації прибутку. Таке перетворення прибутку на капітал є одним із найдешевших, зручним і швидким, тому, що воно не опосередковано ні залученням коштів з ринку вільного капіталу, ні виплатою дивідендів акціонерам по акціям, і, саме головне, воно не супроводжується сплатою податків до бюджету. Досвід держаного регулювання еко номічних процесів в розвинутих країнах свідчить, що в сучасних умовах прискорене амортизаційне списання ос новного капіталу швидше відображає масштаб держаного регулювання від творення з метою звільнення прибутків від податків за умови їх обов’язкового інвестування, чим дійсний процес зносу обладнання, споруд. Масове застосування дозволеного державою при скореного амортизаційного списання основного капіта лу має такі наслідки: — зростають дійсні чисті прибутки господарюючих суб’єктів за рахунок укриття їх в амортизаційному фонді від податків. При інших рівних умовах чистий прибу ток зростає на розмір податку з частки прибутку, яка була укрита в амортизаційному фонді; — прискорюється оборотність капіталу. Технічний знос його, природно, зостається таким, як і раніше, але вартісний обіг відбувається скоріше; — зростають темпи і доля накопичення в національ ному доході у зв’язку з тим, що укритий в амортизацій ному фонді прибуток вилучається із розподілу на нако пичення і споживання; цілком іде на накопичення у вигляді економічно примусових капіталовкладень; — головний вплив прискореного амортизаційного списання на економіку — можливість відриву мотивації капіталовкладень від стану кон’юнктури, що перетворює норми і порядок амортизаційного списання основного капіталу на потужний інструмент державного регулю вання економіки. Який може застосовуватися для впли ву на стан економіки як в цілому, так і диференційова но у часі, щодо галузей і регіонів; — прискорене амортизаційне списання зумовлює відрив балансової вартості основних фондів від їх ринкової вартості. Так, у розглянутому прикладі, остаточний ефект від застосування прискореної амортизації склав 11738,3 грн., що складе 5 % від балансової вартості верстата. На жаль обмеженням щодо застосування приско рених амортизаційних списань може бути те, що при скорена амортизація дає переваги лише рентабельним підприємствам. В цілому прискорена амортизація основного капіталу є потужним засобом держаного регулювання економіки, вплив якого на масштаби і структуру валових Капіталов кладень можна прогнозувати. її Можна застосовувати як інструмент регіонального впливу на інвестиційні проце си через запровадження норм і порядок амортизаційно го списання основного капіталу. Міжнародний досвід свідчить, що застосування прискореної амортизації забез печує від 2/3 до 3/4 валових інвестицій [2, с. 224]. Таким чином слід зазначити, що для економіки України вкрай актуальна задача якісної зміни структури виробничого ресурсу — це модернізація основного капі талу, розширення номенклатури, зниження ресурсо- та енергоємності одиниці продукції, зниження витрат, підвищення конкурентоспроможності, стимулювання прогресивних змін в регіональних і галузевих структу рах. Для досягнення цих цілей значно ефективнішим у порівнянні із централізованим фінансуванням є фінан сування капіталовкладень за рахунок внутріїпніх джерел, при якому держава будує свою фіскальну систему таким чином, що значна частка прибутку у різних формах зо стається у розпорядженні підприємців на умовах інвес тування їх в самі короткі строки у виробничий капітал. Тому, в сучасних умовах стимулювання самофінансуван ня господарюючих суб’єктів найбільш повно відповідає потребам розширеного відтворення капіталу, має забез печити швидкий, зручний і дешевий шлях перетворен ня прибутків непрацюючий капітал. Хоча це зовсім не виключає централізованого фінансування у галузях, де приватний капітал не виявляє достатньої ініціативи: у галузі інфраструктури, наукових досліджень, особливо фундаментальних, при підготовці кадрів, деяких галу зях добувної промисловості, енергетики. Звичайний процес фінансування капіталовкладень за рахунок коштів, які залучені з ринку вільного капіта лу, відбувається у наступній послідовності: виробницт во товарів — реалізація прибутку — сплата податків — розподіл суми дивідендів на споживаєму і частину, що заощаджується — придбання нй заощаджуєму частину дивідендів акцій — інвестиції. Замість придбання акцій після виплати дивідендів можуть бути другі ланки: роз міщення коштів на банківському рахунку — придбання банком акцій або надання кредиту — інвестиції. При самофінансування декілька ланок вилучають ся і ланцюжок виглядає таким чином: виробництво то варів — реалізація прибутку — сплата податків з нероз поділеного прибутку — інвестиції або реалізація прибут ку — укриття значної частини прибутку від оподаткуван ня в амортизаційному фонді — інвестиції. 2008/№1 57 КУКУРУДЗА I.I. Важливе значення має не стільки скорочення строків і спрощення процесу прирощення прибутку, скільки зростання ефективності капіталізації. За умови самофінансування не має потреби сплачувати відсотків за кредитами і доходів по цінним паперам; частка диві дендів у загальній сумі прибутку скорочується за раху нок збільшення частки нерозподіленого прибутку, амор тизаційного фонду і резервів. У підсумку зростає доля і маса прибутку, який спрямовується на накопичення. Інвестиції стають «дешевшими», Стимулювання інвестицій за рахунок власних коштів підприємства є інструментом активної держав ної структурної політики; дозволяючи окремим регіо нам, галузям або підприємствам використовувати само фінансування у більшому або меншому ступеню, дер жава впливає на галузеву і регіональну структуру госпо дарства, У зв’язку з цим перспективи подальших дослі джень можуть бути пов’язані з пошуком напрямів та джерел фінансування технічного переозброєння промис лових підприємств та визначенням ролі державних та місцевих органів управління в цьому процесі. Література 1. Мерзляк А. Тенденції і закономірності формуван ня та використання внутрішніх джерел інвестиційних ресурсів регіону / / Вісник Української Академії держав ного управління при Президентові України.— 2002,— № 3 .- С. 108-118. 2. Сергеев И.В., Веретенникова И.И. Организация и финансирование инвестиций: Учеб, пособие.-- М.: Финансы и статистика, 2000,— 272 с, 3. Удалых О.А. Управление инвестиционной деятель ностью в промышленном регионе: Дис.... канд. экон. наук: 08.02.03 / НАН Украины, НЭП,— Д., 2002,— 188 с. 4. Федорчук Ю.М. Логистическая концепция управ ления потоками инвестиционных ресурсов через систе му свободных экономических зон: Автореф. д ис.... канд. экон. наук: 08.00.05.— Саратов: Саратовский гос. техн. ун-т, 2 0 0 1 ,— 22 с. 5. Закон України Про внесення змін до Закону Ук раїни «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22 травня 1997 р. № 283/97-ВР / / Відомості Верховної Ради України від 22.08.1997,— 1997 р., № 27, стаття 181. 6 . Програма економічного і соціального розвитку м. Донецька на 2008 рік,— Донецьк: Донецька міська рада, 2007,- 413 с. 7. Иностранные инвестиции растут, а их структура продолжает меняться. Електронний ресурс. Режим до ступу до сайту: http: //www. donetskstat. gov. ua/region/ index, php — Заголовок з екрану. ІД, Кукурудза д-р екон. м ук, академік АЕН України, м. Черкаси ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОГО МИСЛЕННЯ У МОЛОДІ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ Про залежність результатів господарської діяльності від рівня освіти працівників знали ще у давні часи. Так, Платон зазначав, що освіта має високу економічну цінність, оскільки робить громадян «розсудливими», тобто він вважав, що освіта формує економічне мислен ня. Цікаві думки щодо взаємовпливу освіти та економі ки висловив А Сміт, котрий, зокрема, писав, що затра ти на освіту людини можна класифікувати як капіталов кладення, яке з часом обернеться для неї більш висо кою заробітною платою. Якщо слова класика перекла сти на нинішню фразеологію, то можна сказати, що в його висловлюванні міститься зародок поширеної в наш час в країнах'Заходу теорії людського капіталу. Її суть дуже коротко можна розкрити тезою про те, що освіта підвищує здатність людини до праці, внаслідок чого стає можливим економічне зростання. В умовах значного поширення освіти проблеми впливу знань на якість робочої сили та її продуктивність у процесі праці постійно перебувають в центрі уваги багатьох вітчизняних і зарубіжних вчених, в тому числі й таких, як Г. Беккер, 36. Бохняж, О. Ірішнова, С. До- рогунцов, Р. Лукас, К. Маркс, А. Маршалл, І. Шамова, Т. ІІІульЦ та інші. У їхніх працях розглядаються пробле ми трансформування у людський капітал, як правило, вищої та професійно-технічної освіти, причому не зав жди тільки економічної. Так, директор Центру націй 36. Бохняж (СІЛА) зазначає, що «інвестування в людсь кий капітал є найважливішим чинником подолання економічних, соціальних та екологічних негараздів і заснування розвинутого й заможного суспільства. Досвід Сполучених Штатів виразно свідчить, що понад 60 відсотків усіх багатств досягнуто завдяки людському капіталу» [1, с. 3]. Проте з початком ринкових перетворень у колишніх соціалістичних країнах значно зросла потреба передусім в економічних знаннях, з якими багато хто пов’язує можливість займатися власним бізнесом або влаштува тися на більш престижну роботу. Переконливим дока зом небувалого зростання попиту на економічну освіту в Польщі, пише Дж. Радзіловський (Міннесотський університет), є те, що за десять років після початку ринкової трансформації кількість студентів, котрі вив чають економіку та управління нею, збільшилась на денній формі навчання у сім разів, на вечірній формі та навчанні у вихідні дні — більш ніж у 17 разів, тоді як загальне число студентів збільшилось лише у 3,5 раза [2, 58 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ Ф ВЕНУ 2008-1(13) - 0054 ВЕНУ 2008-1(13) - 0055 ВЕНУ 2008-1(13) - 0056 ВЕНУ 2008-1(13) - 0057 ВЕНУ 2008-1(13) - 0058
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-93475
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	1729-7206
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T15:34:56Z
publishDate	2008
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
record_format	dspace
spelling	Кленін, О.В. 2016-01-28T20:52:37Z 2016-01-28T20:52:37Z 2008 Перспективи інноваційно-інвестиційного розвитку промислових підприємств Донбасу / О.В. Кленін // Вісник економічної науки України. — 2008. — № 1 (13). — С. 54–58. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 1729-7206 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/93475 uk Інститут економіки промисловості НАН України Вісник економічної науки України Наукові статті Перспективи інноваційно-інвестиційного розвитку промислових підприємств Донбасу Article published earlier
spellingShingle	Перспективи інноваційно-інвестиційного розвитку промислових підприємств Донбасу Кленін, О.В. Наукові статті
title	Перспективи інноваційно-інвестиційного розвитку промислових підприємств Донбасу
title_full	Перспективи інноваційно-інвестиційного розвитку промислових підприємств Донбасу
title_fullStr	Перспективи інноваційно-інвестиційного розвитку промислових підприємств Донбасу
title_full_unstemmed	Перспективи інноваційно-інвестиційного розвитку промислових підприємств Донбасу
title_short	Перспективи інноваційно-інвестиційного розвитку промислових підприємств Донбасу
title_sort	перспективи інноваційно-інвестиційного розвитку промислових підприємств донбасу
topic	Наукові статті
topic_facet	Наукові статті
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/93475
work_keys_str_mv	AT klenínov perspektiviínnovacíinoínvesticíinogorozvitkupromislovihpídpriêmstvdonbasu

Перспективи інноваційно-інвестиційного розвитку промислових підприємств Донбасу

Репозитарії

Схожі ресурси