Проблеми формування економічного мислення у молоді в сучасній Україні та шляхи їх вирішення
Saved in:
| Published in: | Вісник економічної науки України |
|---|---|
| Date: | 2008 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2008
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/93476 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Проблеми формування економічного мислення у молоді в сучасній Україні та шляхи їх вирішення / І.І. Кукурудза // Вісник економічної науки України. — 2008. — № 1 (13). — С. 58–61. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-93476 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Кукурудза, І.І. 2016-01-28T20:53:06Z 2016-01-28T20:53:06Z 2008 Проблеми формування економічного мислення у молоді в сучасній Україні та шляхи їх вирішення / І.І. Кукурудза // Вісник економічної науки України. — 2008. — № 1 (13). — С. 58–61. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 1729-7206 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/93476 uk Інститут економіки промисловості НАН України Вісник економічної науки України Наукові статті Проблеми формування економічного мислення у молоді в сучасній Україні та шляхи їх вирішення Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Проблеми формування економічного мислення у молоді в сучасній Україні та шляхи їх вирішення |
| spellingShingle |
Проблеми формування економічного мислення у молоді в сучасній Україні та шляхи їх вирішення Кукурудза, І.І. Наукові статті |
| title_short |
Проблеми формування економічного мислення у молоді в сучасній Україні та шляхи їх вирішення |
| title_full |
Проблеми формування економічного мислення у молоді в сучасній Україні та шляхи їх вирішення |
| title_fullStr |
Проблеми формування економічного мислення у молоді в сучасній Україні та шляхи їх вирішення |
| title_full_unstemmed |
Проблеми формування економічного мислення у молоді в сучасній Україні та шляхи їх вирішення |
| title_sort |
проблеми формування економічного мислення у молоді в сучасній україні та шляхи їх вирішення |
| author |
Кукурудза, І.І. |
| author_facet |
Кукурудза, І.І. |
| topic |
Наукові статті |
| topic_facet |
Наукові статті |
| publishDate |
2008 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Вісник економічної науки України |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| format |
Article |
| issn |
1729-7206 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/93476 |
| citation_txt |
Проблеми формування економічного мислення у молоді в сучасній Україні та шляхи їх вирішення / І.І. Кукурудза // Вісник економічної науки України. — 2008. — № 1 (13). — С. 58–61. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT kukurudzaíí problemiformuvannâekonomíčnogomislennâumolodívsučasníiukraínítašlâhiíhviríšennâ |
| first_indexed |
2025-11-26T09:40:27Z |
| last_indexed |
2025-11-26T09:40:27Z |
| _version_ |
1850619637345026048 |
| fulltext |
КУКУРУДЗА I.I.
Важливе значення має не стільки скорочення
строків і спрощення процесу прирощення прибутку,
скільки зростання ефективності капіталізації. За умови
самофінансування не має потреби сплачувати відсотків
за кредитами і доходів по цінним паперам; частка диві
дендів у загальній сумі прибутку скорочується за раху
нок збільшення частки нерозподіленого прибутку, амор
тизаційного фонду і резервів. У підсумку зростає доля і
маса прибутку, який спрямовується на накопичення.
Інвестиції стають «дешевшими»,
Стимулювання інвестицій за рахунок власних
коштів підприємства є інструментом активної держав
ної структурної політики; дозволяючи окремим регіо
нам, галузям або підприємствам використовувати само
фінансування у більшому або меншому ступеню, дер
жава впливає на галузеву і регіональну структуру госпо
дарства, У зв’язку з цим перспективи подальших дослі
джень можуть бути пов’язані з пошуком напрямів та
джерел фінансування технічного переозброєння промис
лових підприємств та визначенням ролі державних та
місцевих органів управління в цьому процесі.
Література
1. Мерзляк А. Тенденції і закономірності формуван
ня та використання внутрішніх джерел інвестиційних
ресурсів регіону / / Вісник Української Академії держав
ного управління при Президентові України.— 2002,—
№ 3 .- С. 108-118.
2. Сергеев И.В., Веретенникова И.И. Организация и
финансирование инвестиций: Учеб, пособие.-- М.:
Финансы и статистика, 2000,— 272 с,
3. Удалых О.А. Управление инвестиционной деятель
ностью в промышленном регионе: Дис.... канд. экон.
наук: 08.02.03 / НАН Украины, НЭП,— Д., 2002,— 188 с.
4. Федорчук Ю.М. Логистическая концепция управ
ления потоками инвестиционных ресурсов через систе
му свободных экономических зон: Автореф. д ис.... канд.
экон. наук: 08.00.05.— Саратов: Саратовский гос. техн.
ун-т, 2 0 0 1 ,— 22 с.
5. Закон України Про внесення змін до Закону Ук
раїни «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22
травня 1997 р. № 283/97-ВР / / Відомості Верховної Ради
України від 22.08.1997,— 1997 р., № 27, стаття 181.
6 . Програма економічного і соціального розвитку м.
Донецька на 2008 рік,— Донецьк: Донецька міська рада,
2007,- 413 с.
7. Иностранные инвестиции растут, а их структура
продолжает меняться. Електронний ресурс. Режим до
ступу до сайту: http: //www. donetskstat. gov. ua/region/
index, php — Заголовок з екрану.
ІД, Кукурудза
д-р екон. м ук, академік АЕН України,
м. Черкаси
ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОГО МИСЛЕННЯ У МОЛОДІ
В СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ
Про залежність результатів господарської діяльності
від рівня освіти працівників знали ще у давні часи. Так,
Платон зазначав, що освіта має високу економічну
цінність, оскільки робить громадян «розсудливими»,
тобто він вважав, що освіта формує економічне мислен
ня. Цікаві думки щодо взаємовпливу освіти та економі
ки висловив А Сміт, котрий, зокрема, писав, що затра
ти на освіту людини можна класифікувати як капіталов
кладення, яке з часом обернеться для неї більш висо
кою заробітною платою. Якщо слова класика перекла
сти на нинішню фразеологію, то можна сказати, що в
його висловлюванні міститься зародок поширеної в наш
час в країнах'Заходу теорії людського капіталу. Її суть
дуже коротко можна розкрити тезою про те, що освіта
підвищує здатність людини до праці, внаслідок чого стає
можливим економічне зростання.
В умовах значного поширення освіти проблеми
впливу знань на якість робочої сили та її продуктивність
у процесі праці постійно перебувають в центрі уваги
багатьох вітчизняних і зарубіжних вчених, в тому числі
й таких, як Г. Беккер, 36. Бохняж, О. Ірішнова, С. До-
рогунцов, Р. Лукас, К. Маркс, А. Маршалл, І. Шамова,
Т. ІІІульЦ та інші. У їхніх працях розглядаються пробле
ми трансформування у людський капітал, як правило,
вищої та професійно-технічної освіти, причому не зав
жди тільки економічної. Так, директор Центру націй
36. Бохняж (СІЛА) зазначає, що «інвестування в людсь
кий капітал є найважливішим чинником подолання
економічних, соціальних та екологічних негараздів і
заснування розвинутого й заможного суспільства. Досвід
Сполучених Штатів виразно свідчить, що понад 60
відсотків усіх багатств досягнуто завдяки людському
капіталу» [1, с. 3].
Проте з початком ринкових перетворень у колишніх
соціалістичних країнах значно зросла потреба передусім
в економічних знаннях, з якими багато хто пов’язує
можливість займатися власним бізнесом або влаштува
тися на більш престижну роботу. Переконливим дока
зом небувалого зростання попиту на економічну освіту
в Польщі, пише Дж. Радзіловський (Міннесотський
університет), є те, що за десять років після початку
ринкової трансформації кількість студентів, котрі вив
чають економіку та управління нею, збільшилась на
денній формі навчання у сім разів, на вечірній формі та
навчанні у вихідні дні — більш ніж у 17 разів, тоді як
загальне число студентів збільшилось лише у 3,5 раза [2,
58 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ Ф
КУКУРУДЗА I.I.
с. 10]. При цьому він наводить достатньо аргументів на
користь тези про те, що отримані молодими людьми
економічні знання дали «майже негайні економічні ре
зультати.. для регіональної та національної економіки»
[2 , с. 12].
Про те, що в умовах ринкових перетворень відбу
вається зростання попиту на економічні 'знання,
свідчить і вітчизняна практика, зокрема стрімке
збільшення студентів економічних спеціальностей.
Щоправда, якщо в країнах Центральної та Східної Євро
пи так само, як і в провідних країнах світу, всіляко
підтримують розвиток економічної освіти, вважаючи її
найважливішим чинником економічного зростання, то
в Україні розвитку економічної освіти не приділяється
належна увага, а подекуди цей розвиток навіть галь
мується.
Робиться це передусім шляхом зменшення обсягів
держзамовлення на підготовку фахівців економічних
спеціальностей. Скажімо, при ліцензійному обсягу 50
осіб денної форми навчання МОН України фінансує
лише 4 -5 місць. Таким чином штучно створюється ви
сокий конкурс, який відлякує багатьох абітурієнтів та
їхніх батьків, неспроможних сплачувати величезні суми
за навчання дітей. Свої дії МОН України виправдовує
тим, що сьогодні в країні начебто економістів готують
більше, ніж потрібно.
На наш погляд, той, хто запустив в обіг цю тезу, а тим
більше реалізує її, свідомо чи несвідомо прагне утримати
економіку України на нинішньому низькому рівні. Адже
всім мало б буги зрозуміло, що «перевиробництво» еко
номістів якщо і є насправді, то воно зумовлене не тим, що
їх багато підготували, а тим, що економіка продовжує
перебувати у затяжній кризі і більшість великих
підприємств, які формували попит на економістів, не
працює зовсім або ледь жевріє. Але ж уряд робить все
можливе, а інколи і неможливе, аби подолати кризу. І коли
це станеться, тоді сповна проявиться хибність курсу на
гальмування розвитку економічної освіти.
Характерно, що в той час, коли відбувається об-
вальне скорочення обсягу держзамовлення на еко
номістів, обсяг держзамовлення на підготовку фахівців
з іноземних мов зростає. Таку ситуацію пояснюють не
обхідністю забезпечення загальноосвітніх шкіл фахів
цями з іноземних мов. Дійсно, школа відчуває дефіцит
вчителів іноземних мов, але не тому, що їх мало готу
ють, а тому, що переважна більшість працює секрета
рями у фірмах або виїжджає за кордон, щоб там пра
цювати гувернантками та нянями, Тоді як економісти,
створюючи малі чи середні підприємства, рухали б
вітчизняну економіку.
Як свідчить досвід країн Центральної та Східної
Європи, в умовах ринкових перетворень зростав попит
на економічні знання серед усіх майбутніх фахівців з
вищою освітою. Однак він не забезпечується, оскільки
відбулося скорочення обсягу аудиторних годин, що
відводяться на вивчення курсу основ економічної теорії.
Якщо до ринкових перетворень на вивчення курсу полі
тичної економії студентами гуманітарного профілю
відводилося 140 годин, і всі вони були аудиторними, то
сьогодні на вивчення основ економічної теорії дається
108 годин, з яких аудиторними є, як правило, 35-50 %.
Решту годин відводять на самостійну роботу.
Аналогічна ситуація і з вивченням курсів галузевих
економік, які в минулому були обов’язковими для усіх
вищих навчальних закладів. Скажімо, у педагогічних
інститутах та університетах тривалий час вивчався, як
обов’язковий, курс економіки освіти. Проте з нинішніх
державних стандартів він випав зовсім. І це в той час,
коли ринкова трансформація економіки нашої держави
вимагає від кожного випускника добротної економічної
підготовки. Причому не тільки з економічної теорії, а й
з економіки відповідної галузі.
Та, мабуть, найбільшої допомоги потребує шкільна
ланка економічної освіти, яка залишається практично
поза увагою науковців. Звичайно, коли вчені говорять
про те, що одним з чинників стабільного економічного
розвитку провідних країн є високий рівень економічної
освіти населення, то вони мають на увазі всю систему
освіти: від дошкільної до післядигоюмної. Однак
шкільна економічна освіта, на наш поглад, варта дещо
більшої уваги науковців, оскільки її роль у формуванні
економічного мислення, а отже і в суспільному розвит
ку, дуже помітна.
З огляду на це, в нашому дослідженні поряд з розг
лядом нагальних проблем вищої економічної освіти ста
виться завдання окреслити основні проблеми шкільної
економічної освіти в Україні та спробувати знай ти шля
хи піднесення її ролі у суспільному відтворенні.
Виходячи з того, що одним із чинників сталого еко
номічного розвилку є рівень економічного мислення
населення, провідні країни світу більш як півстоліття тому
почали приділяти особливу увагу вивченню економічних
дисцишгін в загальноосвітніх навчальних закладах [4,
с. 101]. Внаслідок цього навіть у початковій школі в сере
дині 70-х років обсяг часу на вивчення економічних дис-
цишгін було доведено до 2-4 годин на тиждень.
Тоді як у школах України, як і в школах інших рес
публік колишнього СРСР, економічні дисципліни не
вивчалися, хоча економічно орієнтовані предмети, такі,
як суспільствознавство, природознавство, географія,
історія, основи виробництва тощо, давали загальні відо
мості про економіку. Відсутність шкільних курсів еко
номіки дещо згладжувала система економічної освіти,
яка на той час діяла в кожному підприємстві, організації
та установі. Вона забезпечувала вивчення основ еконо
мічних знань, передового досвіду та економічної полі
тики стосовно до потреб певної сфери народного гос
подарства і з врахуванням рівня підготовки та особис
тих інтересів кожного працівника.
Сьогодні ж будь-яка система економічної освіти в
трудових колективах відсутня. А це означає, що роль
школи у формуванні економічного мислення суттєво
зростає. Будучи доступною для всіх юнаків та дівчат, вона
покликана підготувати їх до життя і праці у доволі не
простому, навіть можна сказати, жорстокому ринковому
середовищі. І це завдання може реалізувати шкільна еко
номічна освіта. Як переконує досвід країн з розвинутою
ринковою економікою, вона спроможна підготувати ту
частину молоді, котра не буде навчатися у ВНЗ, до само
стійного прийняття ефективних рішень з економічних
питань, критичної оцінки результатів соціально-еконо
мічного розвитку та політичних процесів.
Та вся біда в тому, що в школах нашої держави на
вивчення економічних дисциплін відводиться вкрай
& 2008/№1 59
КУКУРУДЗА LI.
мало навчального часу. Згідно з нормативними докумен
тами, тільки и 10-у класі вивчається обов’язковий курс
з економіки з розрахунку одна година на тиждень, тоб
то всього 30-35 годин. Щоправда, в окремих школах,
головним чином міських, спромоглися запровадити ще
факультативи або ж організувати поглиблене вивчення
економіки.
Беруться за цю важливу справу ентузіасти, люди,
котрі усвідомлюють роль та значення економічної осві
ти на переломному етапі нашої історії. Ентузіасти-вчені,
такі, як професор Радіонова І.Ф., розробляють програ
ми курсів і пишуть підручники, ентузіасти-педагоги
беруться ті курси викладати.
На жаль, переважна більшість тих, хто читає еко
номічні дисципліни в школі, не має ні відповідної еко
номічної освіти, ні досвіду роботи у виробничий сфері.
На місцях намагаються допомогти їм шляхом організації
курсової перепідготовки та постійно діючих семінарів,
проте, як визнають самі організатори курсової пере
підготовки, те, що вони роблять, не вирішує проблему
якості викладачів і якості викладання [4, с. 103].
Проблемами перепідготовки українських учителів
економічних Дисциплін у свій час пройнялися волонте
ри з Національної ради з економічної освіти СІЛА. За
їх участю було створено Всеукраїнську асоціацію вик
ладачів економіки, розроблялися рекомендації щодо
змісту навчальних курсів і методичного забезпечення
навчального процесу, надано допомогу підручниками й
навчальними посібниками.
Однак на одному ентузіазмі та допомозі зарубіжних
волонтерів економічне виховання шкільної молоді не
забезпечити. Необхідно, щоб турботою про нього прой
нялися вітчизняні організатори освіти, бо тільки вони
можуть вирішити питання про запровадження в усіх
школах повноцінного обов’язкового курсу з економіки
та забезпечення школи висококваліфікованими викла
дачами економіки. Причому цей курс мав би відповіда
ти щонайменше двом вимогам: по-перше, сприяти
більш свідомому вибору молодцю сфери майбутньої
діяльності і, по-друге, прискорювати адаптацію її до
ринку праці.
На наш погляд, ті економічні цикли, які сьогодні
читаються в школах, таким вимогам не відповідають не
тільки тому, що вони малі за обсягом. А головним чи
ном тому, що для їх засвоєння необхідний більш висо
кий рівень загальноосвітньої підготовки. Ці курси тео
ретичні і за складністю наближаються до тих, що вив
чаються у вищих навчальних закладах.
Думається, у 9-12 класах загальноосвітньої школи
вивчення обов’язкового циклу економічних дисциплін
доцільно було б здійснювати протягом не менше 4 го
дин на тиждень за такою схемою: у дев’ятому класі —
основи економіки промисловості, у десятому — основи
сільського господарства, в одинадцятому — основи еко
номіки невиробничої сфери, у дванадцятому — основи
управління економічними процесами.
Саме така структура шкільного циклу економічних
дисциплін забезпечила б пізнання мобілізуючих вис
новків економічної науки щодо змісту, шляхів та методів
здійснення перетворень в економіці і дала б необхідні
знання для роботи в народному господарстві та заняття
власним бізнесом тим юнакам і дівчатам, котрі після
закінчення загальноосвітньої школи не попадуть ні в
коледжі, ні в університети. Сьогодні вчорашні випуск
ники, щоб не заблукати у лабіринтах ринку, вимушені
самотужки опановувати ази економічної науки.
Збільшення навчального часу на вивчення еконо
мічних дисциплін у загальноосвітній школі дало мож
ливість залучати до їх викладання фахівців з економі
ки, передусім спеціалістів з економічної теорії, яких
сьогодні готують практично в усіх класичних універ
ситетах. Адже студенти спеціальності «економічна те
орія» вивчають методику викладання економічної
теорії і, крім фаху економіста, отримують додаткову
спеціальність викладача економічної теорії. До речі,
згідно з новими державними стандартами, студенти
всіх спеціальностей напряму «економіка та підприєм
ництво» можуть обрати з циклу вибіркових дисциплін
пакет, вивчення якого дає право отримати фах не тільки
економіста, а й викладача економіки. Однак допоки не
буде збільшено обсяг навчального часу на вивчення
економічних дисциплін, залучити висококваліфікова
них фахівців до навчального процесу в школі немож
ливо, оскільки їм не вистачає погрібної кількості го
дин тижневого навантаження.
Зрозуміло, що на це потрібна добра воля МОН
України. Маємо на увазі, наявність прагнення забезпе
чувати школу фахівцями з економіки. Сьогодні такого
прагнення, як нам думається, нема, оскільки МОН си
стематично зменшує обсяг держзамовлення на підготов
ку економістів, в тому числі і фахівців з економічної
теорії. Торік, наприклад, держзамовлення на спеці
альність «економічна теорія» в Черкаському національ
ному університеті імені Богдана Хмельницького стано
вило лише сім осіб. Якщо врахувати, що в області вже
сьогодні діє понад 20 шкіл і гімназій з поглибленим
вивченням економіки, то щоб задовольнити їх попит на
фахівців з економіки, потрібно не менше 4 -5 років,
Якби поглиблене вивчення економіки було запровадже
не в усіх загальноосвітніх навчальних закладах, то це
спричинило б потребу в більш ніж 21 тис. економістів-
викладачів [3, с. 456].
Розвиток шкільної економічної освіти потрібен
також для поліпшення якості підготовки економістів.
Адже високий рівень підготовки фахівців буде лише тоді,
коли, з одного боку, молодь обиратиме професію еко
номіста свідомо і, з іншого боку — вищий навчальний
заклад матиме можливість виявити професійні задатки
абітурієнтів. Без вивчення обширних галузево спрямо
ваних економічних курсів у школі досягти цього немож
ливо. Скажімо, як може університет визначити нахил
абітурієнта до роботи економістом, якщо той складає
вступне випробування не з економіки, а з математики
чи географії?
Адже економісту потрібні не математика як така,
не знання річок та морів, а вміння аналізувати, знахо
дити причинно-наслідкові зв’язки між економічними
процесами та явищами, виробляти рекомендації щодо,
прискорення економічного розвитку, складати плани,
програми, прогнози тощо.
Певною перепоною на шляху до набуття економі
чних знань майбутніми спеціалістами та школярами є
відсутність якісних підручників. Щоправда, дехто може
сказати, що сьогодні взагалі існує голод на підручники.
ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ Ф60
КУЧЕР В.Л.
І це правда. Фінансова скрута не дозволяє вищим на
вчальним закладам та загальноосвітнім школам забез
печити усіх своїх вихованців навіть тими підручниками,
яких достатньо на базах і прилавках магазинів. Але,
можливо, то і добре, що на ті підручники не витрача
ються державні кошти. Адже на хвилі розмов про «цеі-
деологізацію» навчальної літератури практично відбула
ся її переідеологізація. Причому гіршого ґатунку. Скажі
мо, якщо в минулому при деякій заідеологізованості
підручники з політичної економії все ж таки відобража
ли досягнення світової економічної науки і спиралися
на вітчизняну практику господарювання, то всі наявні
сьогодні книжки з основ економічної теорії нагадують
кон’юнктурні пропагандистські опуси. Вони нічого не
дають ні розуму, ні серцю майбутнього спеціаліста, а
лише акцентують його увагу на недоліках планової си
стеми радянської пори і всіляко замовчують або вбілю
ють чорні плями ринкової системи господарювання.
Інакше кажучи, наявні підручники з основ еконо
мічної теорії серйозно хибують вульгарною ідеологіза
цією і навіть міфізацією. Вони не навчають студентів
вмінню здійснювати аналіз економічних процесів та
явищ, не допомагають пізнавати істину і робити пра
вильні наукові висновки.
З врахуванням викладеного, очевидно, слід визна
ти, щй експеримент зі стихійною підготовкою підруч
ників не вдався. Змінити ситуацію на краще можна було
б шляхом видання базового підручника на конкурсній
основі з попереднім широким обговоренням його струк
тури і змісту.
І, нарешті, ще одна проблема, без вирішення якої
не можна розраховувати на якісне викладання і вивчен
ня курсу економічної науки. Це проблема обсягу на
вчального навантаження професорсько-викладацького
складу. В свій час викладачі суспільних дисциплін мали
фіксований обсяг навчального навантаження, який ста
новив не більше 550 годин за рік. Сьогодні навчальне
навантаження, згідно з Законом «Про вищу освіту», не
повинно перевищувати 900 годин за рік, хоча насправді
воно становить 1000-1200 годин. Зрозуміло, що за та
ких умов не можна розраховувати на високу якість на
вчального процесу.
Інакше кажучи, Україні потрібна продумана політи
ка щодо здійснення економічного виховання молоді в
умовах ринкової трансформації економіки. Вона повин
на включати цілу низку заходів, серед яких найважлив
ішими і найбільш невідкладними, на наш погляд, є такі.
По-перше, відмова від штучного гальмування розвитку
економічної освіти через системи ліцензування та акре
дитації, припинення безпідставних заяв про перевироб
ництво економістів в країні, оскільки вони негативно
впливають на вибір професії молоддю. По-друге, за
провадження обов’язкового поглибленого вивчення еко
номічних дисциплін у 9 - 1 2 класах загальноосвітніх шкіл
та гімназій з тим, щоб їхні випускники могли реалізува
ти себе у сфері промисловості, сільському господарстві
та невиробничій сфері навіть без продовження навчан
ня у ВНЗ. По-третє, збільшення обсягів держзамовлен
ня на підготовку фахівців з економіки, які здатні читати
економічні курси в школі.
Від того, наскільки швидко будуть реалізовані заз
начені заходи, в значній мірі залежить не тільки подо
лання економічної кризи, а й економічний розвиток
нашого суспільства. Про це свідчить досвід країн Цент
ральної та Східної Європи, які завдяки розвитку освіти
змогли в короткі строки збільшити свої багатства на ЗО—
35 % [1, с. 3]. Хто цього не робитиме, той неминуче зали
шиться на узбіччі соціально-економічного прогресу.
Література
1. Бохняж 36. Програму дій розроблено, настав час її
втілення / / Синергія.— 2001.— № 2—3.— С. 2-3.
2. Радзіловський Дж. Освіта для змін: реформа мене
джмент- та бізнес-освіти у Центральній та Східній
Європі, 1989-2001 / / Розбудова менеджменг-освіти в
Україні. Матеріали 4-ої щорічної міжнародної конфе
ренції 5 -7 грудня 2002 року, м. Київ.— 2002.— С. 10-13.
3. Статистичний щорічник України за 2005 рік.—
Київ, 2006.- 576 с.
4. Чепурна Н.М. Стан економічної освіти учнів у за
гальноосвітніх закладах Черкаської області / / Матеріали
міжнародної науково-практичної конференції «Еконо
мічна освіта: проблеми і перспективи».— Черкаси,
1999.- С. 101-103.
В A t e a
канд. жон. наук
г. Донецк
МОДЕЛИРОВАНИЕ ПРОЦЕССА ОЦЕНКИ ПРОДОЛЖИТЕЛЬНОСТИ ЖИЗНЕННОГО
ЦИКЛА ИНВЕСТИЦИОННЫХ ПРОЕКТОВ УГЛЕДОБЫВАЮЩИХ ПРЕДПРИЯТИЙ
Угольная отрасль Украины является наиболее про
блемным звеном народного хазяйства. Многие шахты
являются убыточными и требуют больших дотаций. Это
обуславливает необходимость поиска методических под
ходов, позволяющих сократить затраты и повысить
эффективность работы шахт Донбасса [1]. В методоло
гических положениях и инструктивных материалах по
разработке бизнес-планов инвестиционных проектов
нет жестких требований к перечню организационных и
экономических показателей, которые в обязательном
порядке должны быть обоснованы в проектах [2 , с. 806;
3, с. 5]. Вместе с тем, как отмечается в работах [4, 5, 6]
инвестиционное развитие угольных шахт имеет целый
ряд специфических особенностей, которые делают не
возможным применение обычных методов расчетов при
оценке эффективности инвестиций.
2008/№1 61
ВЕНУ 2008-1(13) - 0058
ВЕНУ 2008-1(13) - 0059
ВЕНУ 2008-1(13) - 0060
ВЕНУ 2008-1(13) - 0061
|