Схеми співробітництва та роль маркетингового центру у їх регулюванні
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Вісник економічної науки України |
|---|---|
| Дата: | 2008 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2008
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/93484 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Схеми співробітництва та роль маркетингового центру у їх регулюванні / Д.В Райко // Вісник економічної науки України. — 2008. — № 1 (13). — С. 100–103. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859693906231296000 |
|---|---|
| author | Райко, Д.В |
| author_facet | Райко, Д.В |
| citation_txt | Схеми співробітництва та роль маркетингового центру у їх регулюванні / Д.В Райко // Вісник економічної науки України. — 2008. — № 1 (13). — С. 100–103. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник економічної науки України |
| first_indexed | 2025-12-01T00:17:34Z |
| format | Article |
| fulltext |
РАЙКОД.В.
4. (ямойгтенкоВ. Особенности налогообложения привле
ченного капитала// Бизнес — 2000.— N° 1—2.— С. 53-54.
5. Закон України «Про податок на додану вартість»
від 03.04.1997 № 168/97-ВР.
6 . Червова Л.Г, Назарчук М.І. Правове регулювання
інвестиційної діяльності// Фінанси України.— 2005.—
Ne4.— С. 68-73.
7. Постанови КМУ від 06.05.01 N° 470.
8 . Литвиненко € .0 . Податкове стимулювання інвес
тиційної діяльності промислових підприємств / / Фінан
си України.— 2004.— № 11.— С. 33-39-
9. Захарін С.В. Державне регулювання іноземного
інвестування// Фінанси України.— 2302.— № 1.—
С. 93-101.
10. Инвестиционная среда: wwwoSjseiver.dp.ua/ua/
econom/8/
Д.В. Райко
к. е. м. Харків
СХЕМИ СПІВРОБІТНИЦТВА ТА РОЛЬ МАРКЕТИНГОВОГО ЦЕНТРУ
У ЇХ РЕГУЛЮВАННІ
Вступ. В умовах жорсткої ринкової конкуренції стра
тегічним пріоритетом для підприємства стає не залучен
ня нових клієнтів, а утримання вже існуючих. Тенденці
ями сучасного розвитку ринків є подальша еволюція від
сегментів ринкових ніш у бік обслуговування конкрет
них клієнтів, виведення на перший план купівельної ак
тивності та гнучке реагування на вимоги споживачів.
Аналіз літературних джерел. Переорієнтація з охоп
лення світових ринків збуту на цільові пріоритетні сег
менти сприяла переходу від теорії масового маркетингу
до маркетингу партнерських відносин і, як доводять ре
зультати досліджень робіт науковців-маркетологів
[1,2,3,4,5,6,7,8,9,10], цей напрямок є провідним у су
часній науці маркетингу.
Постановка задачі. Проведені науково-теоретичні
дослідження зумовило об’єктивну необхідність подаль
шого вдосконалення теоретичних і методологічних за
сад стратегічного управління маркетинговою діяльністю
відповідно до нової парадигми на шляху до побудови
партнерських відносин, яка, в свою чергу, привела до
розробки та обґрунтування нового концептуального
підходу до процесу формування та управління парт
нерськими відносинами на системному рівні стратегіч
ного управління підприємством, який ураховує всі на
ведені особливості і базується на методології стратегіч
ного управління, системного аналізу, на сучасній теорії
підприємства та на новій парадигмі маркетингу.
Практичне використання запропонованого концеп
туального підходу вимагає удосконалення та подальшого
розвитку методичного забезпечення процесу формуван
ня системи «споживач-підприємство-партнер». Як ме
тодологічний базис побудови системи маркетингу відно
син пропонуються концепції розвитку підприємства, що
вимагають застосування міждисциплінарного підходу.
Результати. Розглядаючи можливі варіанти схем
співробітництва ел ем ен т системи «споживач-пщприє-
мство-партнер», необхідно зважити на таку характери
стику, як фаза життєвого циклу елементів та самої сис
теми в цілому. Оскільки об’єктом даного дослідження є
промислове підприємство, то будемо дотримуватися тієї
точки зору, що саме підприємство виступає ініціатором
створення партнерських відносин. Тому доцільно вихо
дити з пріоритетності цього елементу на початковому
етапі розвитку системи партнерства. Через це логічною
є побудова схем співробітництва елементів системи з
орієнтацією на етапи життєвого циклу підприємства та
його складові, а саме підрозділу зі стратегічного управ
ління маркетингом на підприємстві. Нарис. 1 показано
модель еволюції структури маркетингу, що створена за
принципом моделей життєвого циклу об’єктів, які ви
являють ознаки системності [4, 11, 12, 13, 14].
Рис. 1. Модель еволюції структури маркетингу
на підприємстві в межах системи
«споживач—підприємство—партнер»
На першому етапі [і0—і,] підприємство проходить
період зростання як щодо розмірів, так і щодо зв’язків
з факторами мікро- та макросередовища. На цьому етапі
підприємство створює базис розвитку маркетингу парт
нерських відносин, що стає передумовою дня зміцнен
ня зв’язку, в першу чергу, зі споживачами. Таким чином,
споживач і його потреби стають центром бізнес-стра-
тегії підприємства й узгоджуються з усіма елементами
системи маркетингу партнерських відносин: процесом,
знаннями, технологіями, кадрами, структурою, керів
ництвом та суб’єктивними факторами (рис. 2 ). Іншими
словами, стосунки між цими двома підсистемами через
транзакції та довгострокові угоди перетворюються на
партнерські відносини з повното взаємною залежністю.
100 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ Ф
РАЙКО Д.В.
Рис. 2. Маркетинг на першому етапі становлення системи
«споживач—підприємство—партнер» [3, 4, 15]
Аналіз наукових джерел з дослідження зазначеної
проблеми [4, 13, 14] доводить, що саме на етапі «роз
квіту сил» реорганізація відділу маркетингу стає цен
тральною проблемою, оскільки підприємство має до
статню сукупність зрілих ресурсів для розвитку шля
хом співробітництва та відповідну необхідність у зміні
систем управління, стилю керівництва та організацій
ної структури. Таким чином, на етапі зрілості струк
тури стратегічного управління маркетинговою діяль
ністю слід вживати заходи, спрямовані на підготовку
реорганізації.
Безпосередньо реорганізація здійснюється на дру
гому етапі еволюції (див. рис. З [ t,- t2]), де відбувається
інтеграція функцій маркетингу підприємства та його
бізнес-партнерів. Важливим на даному етапі є те, що
маркетинг відіграє ключову роль у «зібранні» елементів
системи в єдину сукупність — систему. Таким чином на
підприємстві створюється маркетинговий центр, що
безпосередньо має у підпорядкуванні зв'язки з контра
гентами і контактними аудиторіями та займається прий
няттям й опрацюванням усіх інформаційних потоків.
Виконання працівниками структур стратегічного управ
ління маркетингом додаткових обов’язків не може бути
реалізоване без надання їм відповідних повноважень,
які, в свою чергу, мають обслуговуватися службами ко
ординації та контролю. Така ситуація створює не
обхідність для проведення нової реорганізації системи,
внаслідок якої можуть бути об’єднані навіть деякі ком
поненти обох систем — підприємства і партнерів (кад
ри, бізнес-стратегії тощо).
Рис. 3. Маркетинг на другому етапі становлення системи
«споживач—підприємство—партнер» [16, 17]
На третьому етапі процесу спостерігається наявність
потрібних ресурсів для реалізації вертикальної та горизон
тальної інтеграції. Завданням служб маркетингу на цьому
етапі є узгодження з партнерами визначених аспектів про
цесу партнерських відносин: стратегії, структури і керів
ництва (рис. 4). Інтеграція стратегій має відбуватися на
рівні розвитку, що є необхідним для подальшого зміцнен
ня взаємовідносин з партнерами. Підприємство, що органі
зоване згідно з маркетингом партнерських відносин, по
винно мати керівників, які спеціалізуються на особливих
категоріях відносин (з поточними та потенційними покуп
цями, службовцями, постачальниками, інвесторами, орга
нами державного управління та ін.), що потребує створен
ня нових відділів чи підрозділів та деталізації роботи ме-
неджерів-маркетолоіів. Керівництво підприємств-парт-
нерів має усвідомлювати переваги принципу маркетингу
партнерських відносин та створення системи «споживач-
підприємство-партиер» і повинно погодитися на забезпе
чення й підтримання таких взаємовідносин.
Суб'єктивні фактори Суб’єктивні флкіори
Рис. 4. Маркетинг па третьому етапі становлення
системи «споживач—підприємство—партнер» [3, 4, 16]
Зазначимо, що інтеграція має стосуватися і суб’єк
тивних факторів діяльності підприємства, зокрема куль
тури та стилю управління. Відмінності чи подібності в
культурі й цінностях мають бути усвідомлені й ураховані,
оскільки вони можуть стати перешкодою у створенні та
збереженні відносин.
Варто зауважити, що зображена на рисунку 4 схема
співробітництва ілюструє лише зв’язок між двома
підприємствами. Насправді ж підприємство має створю
вати такі відносини з багатьма учасниками, що викону
ють різні функції та розташовані на різних ділянках
ланцюга створення і надання цінностей чи забезпечен
ня й обслуговування цього процесу. Зв’язок між ними
так само проходить крізь внутрішні маркетингові цент
ри підприємств, і за стратегії зміцнення зв’язків так само
спостерігається інтеграція головних компонентів із дот
риманням принципів маркетингу партнерських відно
син. Функції, що виконуються таким центром, відпові
дають принципам синергізму і є наступними:
— виявлення сфер діяльності, суб’єктів зі схожими
інтересами, що можуть буга спрямовані на об’єднання
потенційних об’єктів інтеграції;
— забезпечення цілісності зв’язків, що утворюють
ланцюг взаємовідносин через формальні зв’язки усере
дині підприємства та із зовнішніми зацікавленими сто
ронами — іншими елементами системи;
— управління можливостями системи, що гарантує
ефективне й раціональне здійснення процесів; розроб-
2 0 0 8 /№ 1 101
РАЙКОД.В.
ка споживацької стратегії для кожного пріоритетного
покупця й узгодження стратегії підприємства зі страте
гіями партнерів;
— співробітництво й інтеграція: маркетологу необ
хідно брати активну і провідну участь у забезпеченні
доступу до головних осіб, які приймають рішення щодо
визначення стратегій та інших.видів стратегічного
співробітництва, що спрямовані на інтеграцію деяких
аспектів діяльності підприємства, споживача і партнерів;
— розробка системи комунікацій, що надає мож
ливість інтерактивного зв’язку зі споживачами і парт
нерами у режимі реального часу.
Зрозуміло, що такому маркетинговому центру дово
диться виконувати величезну кількість інформаційних
транзакцій для забезпечення безперервної реалізації три
сторонніх партнерських домовленостей та стратегічного
управління маркетинговою діяльністю учасників, а саме:
— промислових підприємств, що можуть кооперу
ватися між собою для спільного використання ресурсів,
заохочення інвесторів, виконання функцій із захисту
прав підприємців, ініціювання маркетингових дослі
джень, вивчення ринку й потреб споживачів, політич
них розслідувань, співробітництва з громадськими
організаціями та ін.;
— споживачів з ініційованими ними спілками, що,
як відомо, становлять велику систему із відповідними
державними, процесуальними та іншими зв’язками;
— постачальників устаткування, сировини, інфор
маційних технологій, знань, що є залежними від
підприємства та мають відстежувати зміни на ринку.
Висновок. Очевидно, що нові умови розвитку систе
ми «споживач-підприємство-партнер» і нова роль мар
кетингу потребує оновленої системи координації в страте
гічному управлінні маркетинговою діяльністю на мезо- та
макрорівні. Потреба в координації ще більш невід’ємна
через велику сукупність взаємозв’язків, що зумовлюють
потрійну взаємозалежність елементів: фактори, що вво
дяться одним елементом (постачальником) стають резуль
татом іншого (підприємства) та забезпечують третього
(споживача) і навпаки (інформаційні й фінансові потоки).
Отже, логічним видається створення єдиного регі
онального маркетингового центру (на зразок міжфунк-
ціональної команди), який забезпечував би задоволен
ня інтересів усіх компонентів системи «споживач-
підприємство-партнер» з їхніми зв’язками та фінансу
вався б спілками підприємців та органами державного
управління.
Доцільність втручання в ці перетворення органів
державного управління підтверджується наступними
перевагами для владних структур: можливість регулю
вання діяльності суб’єктів господарювання, встановлен
ня різноманітних правових режимів для окремих
суб’єктів економіки чи їх груп або альянсів та, безумов
но, контроль за дотриманням законодавства.
Переваги для підприємців за умови втручання дер
жави пояснюються такими аргументами: надання послуг
посередництва як біржового, так і небіржового (регіо
нальні й обласні аукціони, ярмарки); розробка, запро
вадження та забезпечення необхідних інформаційних
технологій і засобів ділових комунікацій; створення
структур з моніторингу ринків; організація і належна
підтримка рекламних та інформаційних агентств, стати
стичних закладів, консультаційних й аудиторських ком
паній [14,18].
Подальший розвиток. У подальшому, за умов свідо
мого професійного підходу, такі регіональні центри в
організаційній формі можуть стати стрижнем єдиної
маркетингової мережі задоволення інтересів споживачів
у певних видах товарів, що має бути стратегічною ме
тою для учасників та ініціаторів.
Однією з найбільш актуальних форм практичної
реалізації маркетингу у системі партнерських відносин є
інтеграція у систему стратегічного управління маркетин
говою діяльністю модулів CRM (Customer Relationships
Management) [19,20,21,22], що є черговим етапом еволюції
маркетингу. CRM являє собою спеціалізоване програмне
забезпечення, орієнтоване на збирання величезних ма
сивів інформації, аналіз та виявлення особливостей і за
кономірностей, і надає такі нові можливості: використан
ня переваг розвитку мобільного зв’язку, нових способів
захисту інформації, засобів авторизації та аудиту, підви
щення надійності роботи мережевого і комп’ютерного
устаткування, поява багатоланкових систем розподілу,
розвиток засобів інтеграції.
Для забезпечення взаємозалежності елементів сис
теми рекомендується взаємне регулювання — окремими
і груповими координаторами [4,13]. Групова координація
передбачає створення у межах маркетингового центру
груп чи команд, що мають певні навички, працюють над
досягненням спільної мети та використовують єдиний
підхід і несуть спільну відповідальність — регулярних
комітетів чи спеціально створюваних комісій. Питання
координації мають вирішуватися на нарадах таких груп у
ході обговорення особистих уподобань партнерів та спо
живачів і завдань підприємства, на ґрунті яких прийма
ються погоджені рішення, із застосуванням функцій ана
літичних CRM. Такі групи можуть стати одним із засобів
координації різних функцій системи, що об’єднують,
співробітників різних підрозділів різних підприємств.
Література
1. Менеджмент: Век ХХ-век XXI: Сборник статей /
Под ред. О. С. Виханского, А. И. Наумова; сост.
И. А. Петровская.— М.: Экономистъ, 2004.— 336 с.
2. Портер М. Стратегія конкуренції: Пер. з англ.— К.:
Основа, 1997.— 546 с.
3. Гордон Ян. X. Маркетинг партнерских отношений:
новые стратегии и технологии привлечения клиентов:
Пер. с англ.— СПб.: Питер, 2001.— 386 с.
4. Дойль П. Маркетинг-менеджмент и стратегии:
[Пер. с англ.] - 3-є изд., междунар.— СПб.: Питер, 2002.
5. Пастухова В. В. Стратегічне управління підприєм
ством: філософія, політика, ефективність: Моногра
ф ія ,- К.: КНЕУ, 2002,- 294 с.
6 . Голубков Е. П., Голубкова Е. Н., Северин В. Д. Мар
кетинг. Выбор лучшего решения.— М.: Экономика,
1993,- 412 с.
7. Алдер Г! Маркетинг будущего: диалог сознаний:
Общение с потребителями в XXI веке.: Пер. с англ.—
М.: Фаир-Пресс: Гранд, 2003,— 448 с.
8 . Кемпбелл Э., Саммерс Лачс К. Стратегический
синергизм.— 2 -е изд.— СПб.: Питер, 2004.— 486 с.
9. Акулова И. А. Концептуальные основы организа
ции системы маркетинга партнерских отношений,— X.:
Бизнес-Информ, 2005.— № 9-Ю .— С. 25-28.
102 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ Ф
СЕМЕНОВ А.Г.
10. Кущ С. П. Сравнительный анализ основных кон
цепций теории маркетинга взаимоотношений / / Вест
ник Санкт-Петербургского университета.— 2003.—
№ 3 2 .- С. 44-48.
11. Забелин П. В. Основы корпоративного управления
концернами,— М.: Приор, 1998,— 312 с,
12. Бутчер Стефан. Программы лояльности и клубы
постоянных клиентов: Пер. с англ.— М.: Изд. дом «Ви
льямс», 2004.— 384 с.
13. Забродский В. А., Кизим Н. А. Развитие крупно
масштабных экономико-производственных систем.— X.:
Бизнес-Информ, 2000,— 286 с.
14. Мильнер Б. 3. Теория организации,— М.: ИНФ-
РА-М, 2005,- 712 с.
15. Шершнева 3. Е., Оборская С. В. Стратегическое
управление,- К.: КНЕУ, 1999.- 512 с.
16. Котлер Ф, Основы маркетинга: Пер. с англ.— М.:
Прогресс, 1990,— 610 с.
17. Изюмов С. Алхимия CRM / / Корпоративные си
стемы,— 2006.— N il.— С. 28-37.
18. Мескон М., Альберг М., Хедоури Ф. Основы ме
неджмента.— М.: Дело, 1992,— 790 с.
19. Голубева О. I. Менеджмент маркетингової діяль
ності / / Матеріали конференції «Сучасні проблеми гу
манізації та гармонізації управління»,— X.: ХНУ, 2004.
20. Лоза Ю. М. Эволюция клиент-ориенгарованных техно
логий / / Корпоративные системы.— 2006.— № 1,— С. 34-38.
21. Пауков С. В. Развитие ключевых клиентов. Труд
ный клиент: Руководство для менеджеров,— М.: Мед.
информ. агентство, 2004.— 274 с.
22. Савельев Е. В. Маркетинг партнерских .связей / /
Практический маркетинг.— 2003,— Nsll.— С. 32-38.»
А.Г. Семенов
член-кор. АЕН України, м. Донецьк
ОЦІНКА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ДИВЕРСИФІКОВАНОЇ ПРОДУКЦІЇ
Вступ, Проблема конкурентоспроможності про
дукції носить у сучасному світі універсальний характер.
Від того, наскільки успішно вона зважується, залежить
багато чого в економічному і соціальному житті будь-
якої країни, практично будь-якого споживача.
В умовах розвитого конкурентного ринку маркетинг
стає ефективним засобом рішення проблеми якості і
конкурентноздатності товарів, випробуючи, у свою чер
гу, їх зворотний вплив, що розширює або знижує його
можливості.
Перехід до ринкової економіки, який відбувається
в Україні з великими труднощами, змушує по-новому
глянути на проблему якості виходячи з того, що якщо
не сьогодні, то завтра розвитий конкурентний ринок
буде диктувати рівень і динаміку розвитку якості про
дукції, визначати конкурентноздатність її виготовлю
вачів.
Існує об’єктивна необхідність в умовах ринкових
відносин підсилити роль якості як одного з вирішаль
них факторів успіху виробника на ринку. У зв’язку з
загостренням екологічних проблем в Україні і в усьому
світі особливе значення для конкурентоспроможності
продукції здобувають такі ознаки якості, як безпека для
життя населення й екологічна чистота продукції.
В умовах переходу України до повноцінної ринко
вої економіки боротьба за споживача на внутрішньому
і зовнішньому ринках вимагає створення і виробництва
дійсно конкурентноздатних товарів. У цьому зв’язку ви
никає проблема пошуку економічно раціональних рівнів
конкурентноздатності товарів і витрат на їхнє досягнен
ня. Усе це підвищує роль управління в цілеспрямовано
му впливі на якість, а через нього — на конкурентноз
датність продукції.
Забезпечення конкурентноздатності продукції на
необхідному рівні припускає необхідність її кількісної
оцінки. Без такої оцінки конкурентноздатності всі міри,
що передбачаються підприємством, по підтримці про
дукції (товару) на належному рівні залишаться благим
побажанням.
Конкурентноздатність оцінюється шляхом зістав
лення параметрів аналізованої продукції з параметрами,
необхідними споживачу, чи з параметрами виробу-зраз-
ка. Порівнювані параметри повинні виражатися в одна
кових величинах виміру. Порівняння виробляється по
групах технічних І економічних параметрів.
Основні положення. При оцінці конкурентноздат
ності можуть застосовуватися диференціальний, комп
лексний і змішаний методи. При обмежених можливо
стях одержання необхідної інформації для оцінки кон
курентноздатності, труднощах підбора зразка-аналога
можуть застосовуватися спрощені методи.
Проблему забезпечення конкурентноздатності не
обхідно розглядати у взаємозв’язку між конкурентноз-
датністю продукції, підприємства, галузевою і країнної
конкурентноздатністю. Особливо очевидна цей взаємоз
в’язок в авіаційній промисловості, де конкурентна бо
ротьба ведеться не тільки на рівні підприємств але і на
національному рівні, тобто на рівні держави і на глобаль
ному міжнародному рівні (мова йде про створення
транснаціональних компаній).
На ринку послуг по ремонті і технічному обслуго
вуванні авіадвигунів ВАТ «Мотор Січ» має об’єктивні
переваги, оскільки підприємство є виробником-моно-
полістом двигунів АІ-24, АІ-20, ТВЗ-І17, АІ-9, АІ-9В,
АІ-8 , АІ-25, АІ-25ТЛ, Д-36, Д-136, Д-18, а також єди
ним у світі виготовлювачем запасних частин до цих
© 2 0 0 8 /Ш 103
ВЕНУ 2008-1(13) - 0100
ВЕНУ 2008-1(13) - 0101
ВЕНУ 2008-1(13) - 0102
ВЕНУ 2008-1(13) - 0103
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-93484 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1729-7206 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T00:17:34Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Райко, Д.В 2016-01-28T21:32:59Z 2016-01-28T21:32:59Z 2008 Схеми співробітництва та роль маркетингового центру у їх регулюванні / Д.В Райко // Вісник економічної науки України. — 2008. — № 1 (13). — С. 100–103. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. 1729-7206 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/93484 uk Інститут економіки промисловості НАН України Вісник економічної науки України Наукові статті Схеми співробітництва та роль маркетингового центру у їх регулюванні Article published earlier |
| spellingShingle | Схеми співробітництва та роль маркетингового центру у їх регулюванні Райко, Д.В Наукові статті |
| title | Схеми співробітництва та роль маркетингового центру у їх регулюванні |
| title_full | Схеми співробітництва та роль маркетингового центру у їх регулюванні |
| title_fullStr | Схеми співробітництва та роль маркетингового центру у їх регулюванні |
| title_full_unstemmed | Схеми співробітництва та роль маркетингового центру у їх регулюванні |
| title_short | Схеми співробітництва та роль маркетингового центру у їх регулюванні |
| title_sort | схеми співробітництва та роль маркетингового центру у їх регулюванні |
| topic | Наукові статті |
| topic_facet | Наукові статті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/93484 |
| work_keys_str_mv | AT raikodv shemispívrobítnictvatarolʹmarketingovogocentruuíhregulûvanní |