Оцінка економічного зростання: проблема питання
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Вісник економічної науки України |
|---|---|
| Дата: | 2008 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2008
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/93489 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Оцінка економічного зростання: проблема питання / Я.В. Хоменко // Вісник економічної науки України. — 2008. — № 1 (13). — С. 125–128. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860090450748112896 |
|---|---|
| author | Хоменко, Я.В. |
| author_facet | Хоменко, Я.В. |
| citation_txt | Оцінка економічного зростання: проблема питання / Я.В. Хоменко // Вісник економічної науки України. — 2008. — № 1 (13). — С. 125–128. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник економічної науки України |
| first_indexed | 2025-12-07T17:22:47Z |
| format | Article |
| fulltext |
ХОМЕНКО Я.В.
Я.В. Хоменко
канд. екон. наук, м. Кик
ОЦІНКА ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ: ПРОБЛЕМА ПИТАННЯ
Все частіше критерієм результативності функціону
вання економіки стає економічне зростання. Найбільш
конкурентоспроможною та ефективною визнається еко
номіка тієї країни, у якій економічне зростання
відрізняється відносною сталістю та супроводжується
відповідною структурною трансформацією господарсько
го комплексу і підвищенням якості його виробничих сил.
Для забезпечення та підтримки довгострокового
зростання в країні та її регіонах необхідно чітко розумі
ти його природу, що можливо досягти тільки завдяки
його якісній оцінки.
Проблема вибору ефективних методів оцінки еко
номічного зростання залишалася і залишається цент
ральним питанням світової науки. Ще в 1947 р. С. Куз-
нець у своїй праці «Вимірювання: розміри економічно
го зростання» [1] спробував систематизувати основні
підходи до його оцінки, виявити проблеми та супереч
ності, що існують. Автор обгрунтував доцільність про
ведення комплексної оцінки, для чого в рамках першо
го підходу запропонував представити економіку держа
ви як виробничу систему і надалі оцінювати її на всіх
стадіях циклу виробництва: стадії обміну, розподілу,
споживання, виробництва та накопичення. Другий
підхід передбачав побудову моделі економіки, встанов
лення характеру взаємовідносин між її ключовими еле
ментами і оцінку сталості її функціонування та зростан
ня. Третій підхід базувався на визначенні ключових
функцій, цілей і задач в рамках держави та оцінці еко
номічного зростання з позиції готовності економіки
усталено виконувати ці функції та досягати поставлених
цілей та задач. В усіх випадках система індикаторів, які
використовуються, була настільки універсальна, що
дослідник міг користуватися нею з однаковим успіхом
для оцінки економічного зростання будь-якої країни.
Сучасні питання методології дослідження економіч
ного зростання розглядалися на міжнародній конфе
ренції «Старі та нові теорії зростання: дослідження про
блеми» в м. Піза (2001 р.). Її основні результати узагаль
нив та систематизував у своїй книзі «Оцінка старих та
нових теорій зростання» Н. Сальвадорі [2].
Російські науковці О. Гранберг і Ю. Зайцева пробле
му економічного зростання розглядають з позицій якості
економічного простору, його нерівномірного розвитку,
збереження цілісності національної економіки в умовах
виняткової просторової неоднорідності. Головним інди
катором економічної динаміки на національному рівні
вони визнають темп зростання ВВП, а на регіонально
му — темп зростання валового регіонального продукту
(ВРП) [3].
Д. Чистилін розглядає проблему динаміки основних
макропоказників з позиції нелінійних хвильових про
цесів. Інтегруючи елементи нелінійної фізики в теорію
економічного циклу, науковець формулює межі сталого
економічного зростання [4].
Наразі економічне зростання все частіше розгля
дається в світлі концепції сталого розвитку. Остання ж
актуалізує його соціально-екологічні аспекти і потребує
переорієнтації поглядів на питання вибору критеріїв ста
лого економічного зростання та методів його оцінки. В
цьому контексті зацікавленість викликає методологія
дослідження, запропонована З.В. Іерасимчук [5, с. 201-
207]. Авторка проводить комплексну оцінку соціального,
економічного та екологічного розвитку регіонів України
та визначає інтегральний індекс сталого розвитку. Дина
міку процесів, що відбуваються в регіоні, вона аналізує
за допомогою середньорічних темпів зростання оціноч
них показників, а її узагальнену оцінку надає шляхом
розрахунку інтегрального темпового індексу зростання за
відповідний період. Такий підхід реалізується із застосу
ванням методу експертних оцінок та статистичних ме
тодів — індексного і середніх величин.
Як бачимо, інтерес завжди викликали і викликають
оціночні критерії та індекси, які дозволяють не тільки
охарактеризувати економічне зростання за певний пері
од часу, але й провести з їх допомогою його порівняння
з іншими періодами або з іншими країнами та регіона
ми. Ключовим питанням сучасної економічної теорії все
так же залишається визначення характеру економічно
го зростання та критеріїв його сталості.
Отже, мета статті полягає у обгрунтуванні головних
критеріїв сталості економічного зростання та виборі
найбільш адекватного методу визначення його характеру.
Раніше для економічної науки традиційними понят
тями при описанні динамічних процесів були «зростання
виробництва», «приріст виробництва», «темпи приросту
виробництва», «підйом», «спад», «стагнація». Так чи інак
ше, вони пов’язувались зі зростанням виробництва в
умовах циклічного розвитку економіки за рахунок онов
лення основного капіталу. Однак, наразі уявлення про
оціночні параметри економічного зростання змінились по
мірі трансформації змістового складу цього поняття.
Економічне зростання первісно трактували як дов
гострокове збільшення здатності господарства забезпе
чити все більш різноманітні потреби населення за до
помогою все більш ефективних технологій і відповідних
інституціональних та ідеологічних змін [6 , с. 13].
Сучасна точка зору світової спільноти на проблему
зростання виразилась появою такої категорії як «стале
економічне зростання». Під ним розуміється збільшен
ня обсягів виробництва суспільного продукту на основі
розширеного відтворення та якісного удосконалення
факторів виробництва при ефективному використанні
ресурсів та збереженні природного середовища з метою
найбільш повного задоволення економічних і соціаль
них потреб нинішнього та прийдешнього поколінь з
урахуванням прогресивних стандартів життя людей [7].
На наш погляд, наразі економічне зростання все більше
має корелювати з соціальними критеріями. Воно являє серй
озну проблему розвитку суспільства, яка заслуговує на особ
ливу увагу та оцінку. Його аналіз буде результативним лише
якщо буде базуватися на підході, який передбачає дослід
ження взаємозв’язку між економічного, соціальною та еко
логічною складовими життєвої діяльності соціуму. Важливо
також виявити і ступінь його сталості.
® 2008/№1 125
ХОМЕНКО Я.В.
Традиційно економічне зростання розглядають за
допомогою показників сумарного ВНП і ВНП на душу
населення [8 , с. 596]. Однак тепер уже недостатньо ко
ристуватись тільки цими індикаторами. В них є обме
ження, про яке говорив С. Фішер, «,.;зміни у ВНП мо
жуть недостатньо відбивати зміни на рівні існування
домашніх господарств з трьох важливих причин. По-
перше, ВНП є показником економічної діяльності, а д ля
визначення добробуту людей більше підходить показник
особистого споживання товарів та послуг, а не ВНП. По-
друге, величина вільного часу, який має більшість лю
дей, за останні роки значно збільшилась, і це зробило їх
заможнішими, що, однак, не враховується звичайними
показниками доходів. По-третє, заходи з охорони навко
лишнього середовища потребують витрат, які ніяк не
враховуються в розрахунках ВНП» [9, с. 655].
Крім того, оцінка сталості динаміки цих показників
потребує аналізу довгих часових рядів. Тривалість же
нових умов господарювання дорівнює близько 20 років.
Цього періоду поки недостатньо для констатації сталості
зростання на основі ВНП, тому останній не слід розг
ладити як головний оціночний параметр. Наразі все
більшу увагу привертають індекси динаміки виробництва
і випуску товарів та послуг, рівня добробуту нації, по
казники ефективності виробництва. Одним з критеріїв
сталості економічного зростання вважаються темпи зро
стання експорту [10]. Цікавим є і порівняння динаміки,
головних макроекономічних показників, наприклад,
темпів зростання ВВП та темпів зростання населення.
С. Кузнець відзначає: «Подібно до того, як зростан
ня організму вимірюється приростом ваги, росту і т.ін.,
зростання нації вимірюється приростом її добробуту і
населення» [1, с. 11]. Тому використання у досліджен
нях таких показників, як зростання населення та зрос
тання його доходів є обов’язковою умовою об’єктивності
оцінки. Однак слід пам’ятати, що рівень середньодушо-
вих доходів може відповідати різним моделям його роз
поділу. У двох країнах з однаковим рівнем доходів його
фактичний розподіл може бути вкрай непропорційним.
Важливим свідоцтвом сталості зростання крім
збільшення реальних доходів на душу населення вва
жається тенденція підвищення долі збережень у струк
турі розходів населення [10].
На научній конференції з проблем економічного
зростання, проведеній економічним факультетом МДУ,
відзначалось, що наразі стале економічне зростання
може розгладитися лише у випадку інновацій у межах
відгворювального циклу, а не як зростання, що викли
кане кількісними змінами. Воно базується, перед усім,
на відновленні людського, речового капіталу та техно
логій. Була також аргументована доцільність розмежу
вання кількісної та якісної складових зростання. Одним
з найпростіших способів оцінки змін останньої є виз
начення співвідношення загального темпу зростання і
темпу зростання внутрішнього споживання первинних
ресурсів [11].
Дослідженню якості економічного зростання при
свячені роботи Л. Петкової [12, 13]. За її визначенням
категорія «якість економічного зростання» має кілька
рівнів відображення: якість факторів економічного зро
стання, якість створення товарів та послуг, якість управ
ління економічним зростанням та якість життя населен
ня [12]. Необхідною умовою успішного соціально-еко
номічного реформування вона вважає безпосередню
детермінованість рівня життя населення країни зі сту
пенем економічного зростання. На макроекономічному
рівні вона визначає рівень якості економічного зростан
ня за допомогою показників валового внутрішнього
продукту, валової доданої вартості, чистого національ
ного продукту, національного доходу тощо. Запропоно
ваний нею підхід Щодо розрахунку якості економічного
зростання країни дозволяє оцінити не тільки кількісні,
але й внутрішні, інтенсивні характеристики загальное
кономічного процесу та його результатів.
Висока якість зростання може бути досягнута тільки
за умови домінування науково-технічного прогресу, інве
стицій та людського капіталу серед головних його фак
торів.
Необхідність визнання якісного економічного зро
стання пріоритетом сучасної економічної політики дер
жави доводиться у праці К Хубієва [14]. Автор відзна
чає важливість створення та реалізації державної про
грами зростання, основу якої складає модернізація ви
робництва, зміна соціально-політичної орієнтації су
спільства, налагодження зв’язку між економічним зро
станням та соціально-економічною динамікою.
Економічне зростання досить суперечливе за своєю
природою, чим вище рівень соціально-економічного
розвитку, тим серйозніше і глибше суперечності. Серед
них слід окремо відзначити протилежну динаміку дея
ких індикаторів розвитку. Що, як коментує А. Селезньов,
«об’єктивно обумовлено та закономірно: зростанню
виробництва у інтенсивній формі протистоїть його ско
рочення в екстенсивній формі; підвищення продуктив
ності праці передбачає зниження сукупних в т р а т на
відтворення одиниці благ або послуг; зростання органіч
ної побудови капіталу пов’язане зі зниженням долі
«людського капіталу» у його загальній масі» [15]. У про
цесі економічного розвитку постійно нагадує про себе
суттєве зниження виробництва у галузях, які не мають
перспективи при переході до технологічного укладу. Ці
економічні закони діють і сьогодні, і чим більше
«відкритість» національної економіки, тим вони
складніші. У зв’язку з чим питання вибору та обґрунту
вання критеріїв сталості економічного зростання стає
досить проблематичним.
З нашої точки зору, розв’язати низку суперечнос
тей у оцінці зростання дозволить вивчення економічної
динаміки.
Проблеми економічної динаміки та її дослідження
не нові. Динамічні ідеї у економічному аналізі викори
стовувалися ще А. Маршалом, головним чином у його
положеннях з приводу зростання і послідовності подій.
Розуміння того, що навіть статична теорія не може бути
повністю розроблена без чітко сформульованої динаміч
ної схеми, просліджується і у працях Пола А. Самуэль-
сона [16, с. 1526]. Міркування про природу економічної
динаміки є у дослідженнях К. Жюгляра, У. Мітчелла,
А. Шпітгоффа [16, с. 1531].
Необхідність використання у дослідженнях дина
мічної теорії обумовлена трьома обставинами. По-пер
ше, більша частина макроекономічних показників по
в’язані з іншими економічними величинами, які не
належать одному й тому ж моменту часу, але мають
126 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ Ф
ХОМЕНКО Я.В.
відношення до минулого або очікуваного майбутнього.
По-друге, кожний елемент економічної системи зале
жить від стану інших, і, нарешті, ця теорія вирішує за
дачі, які є надзвичайно складними і не можуть бути
вирішені простим додаванням динамічних уточнень до
статичної теорії.
Наразі, без сумніву, цікавими є амплітуди коливан
ня оціночних показників зростання. Як тільки вони
починають знижуватися, у економічній системі виникає
об’єктивна необхідність у змінах, які потрібні для
підтримання її життєдіяльності. Найкращим чином опи
сати їх можна за допомогою математичних функцій. Ці
функції доцільно розглядати і як основу для визначен
ня характеру зростання. Здійснити подібний аналіз мож
на за допомогою прийомів та методів економіко-мате-
матичних розрахунків, представлених у праці О.Г. Гран-
берга «Динамічні моделі народного господарювання»
[17]. Згідно з цією методологією дослідження зростання
проводиться на основі аналізу динаміки абсолютних
приростів його оціночних показників. Особливе значен
ня при цьому надається визначенню трендової моделі,
що описує її найкращим чином.
На наш погляд, основні тенденції розвитку слід
визначати за допомогою абсолютних ланцюгових при
ростів оціночних показників. Самі ж показники необхід
но спочатку привести до цін базисного року з урахуван
ням індексу інфляції, а щоб надати математичного
оформлення тенденції її слід представити у вигляді
функції показника, що вивчається, від часу.
Побудова трендової моделі передбачає низку етапів
[17, с. 24-25].
На першому етапі за допомогою програмного па
кета MS Excel будується декілька функцій тренда, які
описують динаміку абсолютного приросту оціночного
показника, Потім проводиться їх оцінка методами рег
ресивного аналізу. Перевага надається тим функціям, які
мають кращі значення формальних критеріїв: меншу
суму квадратів відхилень,, меншу остаточну дисперсію,
більший коефіцієнт детермінації. «Краща» функція оби
рається шляхом порівняння цих значень.
Базовим критерієм оцінки якості трендової моделі
визнається коефіцієнт детермінації R2, який є мірою, що
дозволяє визначити, в якому ступені знайдена функція
пояснює поведінку змінних величин, що оцінюються. Та
функція, коефіцієнт детермінації якої найбільший, виз
нається моделлю тренду и слугує основою для визначен
ня типу економічного зростання. Для її вибору викори
стовуються, як правило, безперервні та диференційовані
функції, кожна з яких описує певний тип економічного
зростання. Так, лінійна функція описує зростання з
постійним абсолютним приростом, показова або експо
ненціальна — зростання зі збільшеним абсолютним при
ростом і т.ін. (табл. 1).
Таблиця 1
Іїши економічного зростання та їх основні трецдові моделі*
Типи економічного зростання Тип функції Функція
I — інтенсивне зростання — показова,
— експоненціальна,
— парабола другого порядку.
— ступенева (при Ь>1)
у = а(\+Ь)*
у = СІЄ
у = а+Ьх+схг
у = <и?
II — стале зростання — лінійна у-а+ Ь х
ПІ — повільне зроотання — лінійно-логарифмічна, у = а+Ып(х)
— ступенева (при Ь<1), у = ахь
— парабола другого порядку (при с<0),
— гіпербола першого порядку,
— гіпербола другого порядку. у = а —
X
Ь с у = а --------г
X X
* Таблиця складена на основі систематизації матеріалу [17, с. 19-23].
Після вибору типу функції, що найкращим чином
описує тренд, можна визначити характер економічного
зростання. Пропонується наступна типологія зростання:
I- й тип — інтенсивне зростання — супроводжуєть
ся збільшенням абсолютного приросту оціночного по
казника;
II- й тип — стале зростання — супроводжується
відносно сталим абсолютним приростом оціночного
показника;
III- й тип — повільне зростання — супроводжуєть
ся зменшенням абсолютного приросту оціночного по
казника.
Отже, у процесі дослідження були визначені мож
ливі критерії сталого економічного зростання. Головни
ми з них визнані темпи зростання валового продукту,
експорту, виробництва та випуску товарів та послуг, зро
стання населення та його доходів. Цікавим є і порівнян
ня динаміки головних макроекономічних показників,
яке дозволяє виявити основні диспропорції у розвитку
соціальної та економічної сфер, Обрано метод визначен
ня характеру економічного зростання. Його перевага
полягає в тому, що він базується на дослідженні амплі
туд коливання абсолютних приростів оціночних показ
ників і дозволяє зрозуміти довгострокову тенденцію їх
поведінки. Знання ж головних тенденцій у динаміці
макроекономічних показників дозволить вирішити про
блему узгодження циклічних коливань у розвитку соц
іальної та економічної сфер.
Література
1. Kuznets S. Measurement: Measurement of Economic
Growth / / The Journal of Economic History.— 1947.— Vol. 7,
Supplement: Economic Growth: A Symposium.— P. 10-34,
2. Old and New Growth Theories: an Assessment / Edited
by Neri Salvadory.— Cheltenham: Edward Elgar Publishing
Limited, 2003,— 348 p.
® 2008/Ш 127
ЯГМУРДЖИАВ.
3. Гранберг А., Зайцева Ю. Темпы роста в националь
ном экономическом пространстве / / Вопросы экономи
к и .- 2002.- № 9 . - С. 4-17.
4. Чистилин Д. О волновой природе экономических
ц иклов // Экономика Украины.— 2006.— № 5 . -
С. 38-46.
5. Герасимчук З.В. Регіональна політика сталого роз
витку: методологія формування, механізми реалізації:
Монографія,— Луцьк: Надстир’я, 2001.— 528 с.
6 . Эффективный экономический рост: теория и
практика: Учеб, пособ. для студентов эконом, вузов /
Под ред. Т.В. Чечеловой.— М.: Изд-no «Экзамен»,
2003,- 320 с.
7. Бицюра Ю. До проблеми визначення понять ста
лого економічного зростання та розвитку / / Економіст—
2006— N9 5— С. 62-65.
8 . Сакс Дж.Д., Ларрен Ф.Б. Макроэкономика. Гло
бальный подход/ Пер. с англ— М.: Дело, 1996— 848 с.
9. Фишер С., Дорн Буш Р., Шмалензи Р. Экономика /
Пер. с англ, со 2-го изд— М.: «Дело ЛТД», 1993— 864 с.
10. Расулев А. Индикаторы и варианты достижения
устойчивого экономического роста / / Общество и эко
номика— 2001— Ns 10— С. 29-46.
11. Экономический рост и вектор развития современ
ной России. Научная жизнь / / Вести. Моек, ун-та. Сер.
6 . Экономика— 2004— Ns 2— С. 86—107.
12. Петкова Л. Концептуальні засади оцінки та про
гнозу нової якості економічного зростання України / /
Регіональна економіка— 2005— Ns 2— С. 48-58.
13. Петкова Л. К вопросу о качестве экономического
роста Украины / / Экономика Укрианы— 2005— Ns 6—
С. 45-49.
14. Хубиев К. Противоречия экономического роста / /
Экономист— 2005— Ns 8 — С. 46—54.
15. Селезнев А. Разнонаправлегаюсть экономических
процессов / / Экономист— 2005— Ns 3— С. 30-40.
16. Шумпетер И.А. История экономического анали
за: В 3 т. / Пер. с англ— СПб.: Экономическая школа,
2001— Т. 3— 678 с.
17. Гранберг А.Г. Динамические модели народного
хозяйства— М.: Изд-во «Экономика», 1985— 240 с.
А.В. Ягмурджи
м. Маріуполь
ЕВОЛЮЦІЯ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ КОРПОРАЦІЙ:
ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТ
На сьогодні питома вага суб’єктів господарювання,
які діють у організаційно-правовій формі корпорацій
(господарських товариств) у структурі економічних
агентів на загальносвітовому рівні є досить значною, що
змушує визнати високу ефективність та надійність фун
кціонування останніх. Вимоги до організації діяльності
корпорацій на даний час визначаються як на національ
ному, так і наднаціональному рівнях (яка останнім ча
сом переважає), що свідчить про значну інтеграцію су
часних правових систем з метою уніфікації правової рег
ламентації відносин за участю корпорацій. Таке поло
ження більше є закономірністю, аніж випадковістю,
оскільки історія розвитку корпоративних форм госпо
дарювання свідчить про об’єднання окремих суб’єктів
господарювання та держав не тільки у питаннях ство
рення корпорацій, але і з приводу визначення єдиних
правил діяльності цих суб’єктів. Саме дослідженню істо
ричних, економічних та правових передумов виникнен
ня та розвитку корпорацій присвячене нижченаведене
дослідження, актуальність виконання якого на погляд
автора не викликає сумнівів.
У науковій літературі економіко-правового профі
лю приділяється значна увага питанням створення, фун
кціонування та правової регламентації діяльності кор
порацій, зокрема ці аспекти розкриваються у працях До-
линскоїВ.В., Белова В.А., Шершеневича Г.Ф., Камін-
ки А.І. та інших вчених. Проте недостатньо опрацьова
ними виявляються питання висвітлення історико-пра-
вових та організаційно-економічних аспектів у проце
сах становлення та розвитку корпорацій.
Метою дослідження є висвітлення особливостей
еволюційних процесів становлення та розвитку корпо
рацій і визначення їх впливу на сучасні корпоративні
відносини у світі.
Представляється доцільним розглянути основні ета
пи формування економіко-правових засад функціону
вання корпоративних утворень (акціонерних ) а також
акцентуємо увагу на стані розвитку корпоративних
відносин на сучасному етапі в Україні в умовах ринко
вої економіки.
На нашу думку, початок був покладений у Старо
давньому світі і, перш за все, у Римській імперії, тобто
в римському праві.
Зростання території римської держави, завоюван
ня суміжних держав (Греції, Корсіки, Сардінії, значної
частини Сіцілії і т.д.), розвиток торгівлі з іншими наро
дами, розширення господарської діяльності (будівниц
тво флоту, поставки суспільні роботи) вели до розвитку
римського нрава.
Потреби господарства, на нашу думку, викликали
до життя такий прийом юридичної техніки, як впровад
ження в обіг майнової маси, відособленої від майна
фізичних осіб. Як показують дослідження, спочатку це
були союзи з релігійними цілями (sodalitates, collegia
128 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ Ф
ВЕНУ 2008-1(13) - 0125
ВЕНУ 2008-1(13) - 0126
ВЕНУ 2008-1(13) - 0127
ВЕНУ 2008-1(13) - 0128
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-93489 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1729-7206 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:22:47Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Хоменко, Я.В. 2016-01-29T07:36:02Z 2016-01-29T07:36:02Z 2008 Оцінка економічного зростання: проблема питання / Я.В. Хоменко // Вісник економічної науки України. — 2008. — № 1 (13). — С. 125–128. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 1729-7206 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/93489 uk Інститут економіки промисловості НАН України Вісник економічної науки України Наукові статті Оцінка економічного зростання: проблема питання Article published earlier |
| spellingShingle | Оцінка економічного зростання: проблема питання Хоменко, Я.В. Наукові статті |
| title | Оцінка економічного зростання: проблема питання |
| title_full | Оцінка економічного зростання: проблема питання |
| title_fullStr | Оцінка економічного зростання: проблема питання |
| title_full_unstemmed | Оцінка економічного зростання: проблема питання |
| title_short | Оцінка економічного зростання: проблема питання |
| title_sort | оцінка економічного зростання: проблема питання |
| topic | Наукові статті |
| topic_facet | Наукові статті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/93489 |
| work_keys_str_mv | AT homenkoâv ocínkaekonomíčnogozrostannâproblemapitannâ |