Гіпотеза дослідження територіальної спільноти базового рівня як економічної системи

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Вісник економічної науки України
Дата:	2008
Автор:	Монастирський, Г.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2008
Теми:	Наукові статті
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/93492
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Гіпотеза дослідження територіальної спільноти базового рівня як економічної системи / Г. Монастирський // Вісник економічної науки України. — 2008. — № 1 (13). — С. 141–147. — Бібліогр.: 22 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860133869420806144
author	Монастирський, Г.
author_facet	Монастирський, Г.
citation_txt	Гіпотеза дослідження територіальної спільноти базового рівня як економічної системи / Г. Монастирський // Вісник економічної науки України. — 2008. — № 1 (13). — С. 141–147. — Бібліогр.: 22 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Вісник економічної науки України
first_indexed	2025-12-07T17:45:52Z
format	Article
fulltext	МОНАСТИРСЬКИЙ г Г. Монастирський м, Тернопіль ГІПОТЕЗА ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ СПІЛЬНОТИ БАЗОВОГО РІВНЯ ЯК ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ Сучасні дослідники-економісти переважно захоп люються вивченням тенденцій глобалізації, розглядаю чи економічні процеси на світовому полідержавному рівні, оминаючи сферу безпосереднього здійснення еко номічної діяльності та формування економічних пере думов забезпечення життєдіяльності людини — рівень територіальних спільнот базового рівня, що є наймен шими адміністративно-територіальними одиницями кожної держави. Однією із об’єктивних причин цього є консервативний підхід до дослідження утворень базового рівня, культивування стереотипних уявлень щодо забез печення їх функціонування й розвитку. Процеси, які відбуваються сьогодні в економічному, соціальному та політичному житті людської цивілізації вимагають фор мування якісно нового погляду на базовий рівень тери торіальних спільнот, що й визначає актуальність пред ставленого дослідження. Базовий рівень адміністративно-територіального устрою є об'єктом наукового пошуку зарубіжних і вітчиз няних дослідників, які, однак, або розглядають його з позиції юридичної науки, або концентрують увагу на ре гіональних системах, не виокремлюючи їх складових, або досліджують окремі типи територіальних спільнот базового рівня, переважно міста, або вивчають окремі функціонально-галузеві комплекси місцевого господар ства (житлово-комунальне господарство, муніципальний транспорт, побутове обслуговування, освіту, охорону здо ров’я, рекреаційний комплекс тощо). Так, О. Кузнецова [1], В. Лексін та О. Швецов [2], С. Дорогунцов, Я. Олій ник, А. Степаненко [3] досліджують регіональні проце си, центральне місце в яких об’єктивно посідають тери торіальні спільноти базового рівня, проте не виокрем люють їх. О. Шпачук, О. Єгоров, Б. Адамов [4] розгля дають міста, що є окремим видом територіальної спільноти базового рівня, переважно з позиції територі ально-просторового та соціального розвитку. Цікавий підхід до дослідження міської господарської системи в рамках наукового напрямку містознавство пропонують С. Богачов, М. Мельникова, О. Лук’янченко [5]. 3. Ма кашева та І. Капіннікова [6 ], В. Зотов [7] вивчають пи тання муніципального управління з позиції інституту місцевого самоврядування, компетенції його органів та організаційного забезпечення місцевих економічних процесів. Нормативно-правовим питанням функціону вання місцевого самоврядування присвячені праці Б. Андресюка [8], О. Батанова [9], М. Корнієнка [10], А. Чемериса [11]. Для напрацювання цілісної концепції управління розвитком територіальних спільнот базово* го рівня з позиції реалізації їх економічного потенціалу та забезпечення конкурентоздатності необхідним є си стемний комплексний міждисциплінарний підхід, що дозволить розглядати ці спільноти як суб’єкти економіч них відносин та об’єкти економічної діяльності. Це врешті-решт дозволить окреслити економічне підґрун тя реалізації місії територіальних спільнот базового рівня як осередків життєдіяльності людини. Метою дослідження є обґрунтування гіпотези дос лідження територіальної спільноти базового рівня як економічної системи, що визначило логіку та структуру роботи. Територіальна спільнота базового рівня. Вихідним елементом адміністративно-територіального устрою дер жави є найменші адміністративно-територіальні оди ниці, що в кожній країні мають свою назву [12, с. 14]. Ми пропонуємо для їх узагальнення використовувати термін «територіальна спільнота базового рівня», що дозволить чітко окреслити об’єкт дослідження, уникну ти термінологічної плутанини та невизначеності. Для означення базових адміністративно-територі альних одиниць дослідники використовують поняття «територія» [13, с. 10- 11], «муніципальне утворення» [7; 12], «локальне чи територіальне утворення» [2, с. 95-96], «місцевість» «регіон» [13]. Термін «територія» має яскраве географічне забарвлення як обмежена ча стина твердої поверхні Землі з властивими їй природ ними та антропогенними властивостями й ресурсами [15, с. 50]. Він є Дещо абстрактним й не містить при в’язки до певного рівня ієрархічного устрою. Терито рією можна назвати будь-яку частину земної поверхні. Термін «регіон» як певна територія, що відрізняється від інших територій за низкою ознак та володіє дея кою цілісністю, взаємопов’язаністю елементів, які її складають [16, с. 16], традиційно відноситься або до об’єднань країн певного континенту, або до адмініст ративно-територіальних одиниць країни наступного за національним рівня та їх об’єднань. Термін «муніци пальне утворення» походить від назви найменшої адмі ністративно-територіальної одиниці в Російській Фе дерації й використовується вітчизняними науковцями для означення первинного територіального рівня, од нак не окреслений нормативно-правовою базою та є іншомовним запозиченням, що не підтримується ба гатьма українськими вченими та політиками. На нашу думку його використання є правомірним у вітчизняній науці, оскільки підкреслює інтегрованість нашої дер жави в світовий та європейський економічний й полі тично-правовий простір, в якому простежується загаль на тенденція муніципалізації [17]. Використовуючи територіально-управлінський під хід можемо стверджувати, що територіальна спільнота базового рівня (ТСБР) — первинна адміністративно-те риторіальна одиниця держави,що характеризується по єднанням територіально-просторової, економічної і соціально-демографічної компонент. У даному визна ченні ознака «територіальна» вказує на те, що ТСБР має певну територію, на якій здійснюється життєдіяльність громади, що її формує, та економічна діяльність суб’єктів господарювання. «Спільнота» означає, що всі суб’єкти, які функціонують в ТСБР, об’єднані спільною ідеєю, яка є квінтесенцією їх стратегічних орієнтирів. Базовість характеризує те, що ТСБР є основним систе- моформуючим елементом регіонів та держави загалом, ® 2008/№1 141 МОНАСТИРСЬКИЙ г. де безпосередньо здійснюється економічна й соціальна діяльність. Рівневість вказує на те, що ТСБР є ланкою ієрархічної структури політичної системи держави та національної економіки. ТСБР є системою, оскільки володіє всіма рисами системи: — наявність компонентів (компонентами ТСБР є населення, територія, економіка, в складі якої, в свою чергу, можна виділити локальні ринки, функціонально- галузеві комплекси місцевого господарства); — наявність зв’язків (всі компоненти ТСБР пов’я зані, як між собою, так й із зовнішнім середовищем); — наявність структури (компоненти ТСБР не є ха отичними, а певним чином структуровані, що забезпе чує стійкість та надає системі стабільності); — наявність взаємодії (компоненти ТСБР вплива ють один на одного і лише у взаємодії всіх елементів і зв’язків можливими є процеси, за допомогою яких до сягається місія цієї спільноти); — перебіг процесів (в ТСБР одночасно протікає низка процесів (демографічних, економічних, соціальних, еколо гічних, інформаційних, політичних), кожен з яких пов’яза ний з певними змінами. Процеси змінюють ресурси, що входять в систему, перетворюючи їх в певний продукт); — цілісність та емерджентні властивості (ТСБР во лодіє певними властивостями, які виникають лише в результаті взаємодії компонентів системи: конкурентний статус, конкурентоздатність, ментальність, підприєм ницький клімат, комфортність); — можливість ідентифікації (ТСБР володіє властивос тями, на основи яких її можна відрізнити від інших спільнот); — наявність зовнішнього середовища (ТСБР ото чують чинники, які не є частиною спільноти, але істот но впливають на неї); — наявність концепції (ТСБР має місію, цілі та певні загальні цінності). ТСБР є територіально-просторовою, економічною, соціальною, політичною та екологічною системою (табл. 1). Територіальна спільнота базового рівня як полісистема Т а б л и ц я 1 Прояви ТСБР як системи Підсистеми Характеристика системи ТСБР як територіально" * просторова система територіально-ландшафтна, природно-ресурсна, архітектурно- забудовча характеризує ТСБР як статично утворення, що формується при родними та антропогенними елементами, що визначають його зовнішній вигляд, географічне положення ' ТСБР як економічна система підприємницька, фінансова, ін- фраструктурна, майнова визначає здатність ТСБР створювати умови для забезпечення життєдіяльності, відтворення й примноження економічних ре сурсів, можливість конкурувати з іншими спільнотами ТСБР як соціальна система демографічна, культурно- історична, соціально-трудова, на ціонально-етнічна включає основний компонент ТСБР — людину й систему інсти тутів, що зумовлена її існуванням як соціально-біологічної істо ти ТСБР як екологічна система антропогенна, охоронно-заповідна породжена взаємодією біологічного та антропогенного середо вища, що визначає комфортність умов життя й можливість ста лого розвитку ТСБР ТСБР як політична система управлінська, громадсько- партійна включає інститути, які визначають стратегію розвитку ТСБР та її елементів, здійснюють програмування й регулювання функціо нування та розвитку локальних підсистем Досягнення соціального добробуту, реалізація полі тичних цілей, використання територіально-просторових ресурсів відбувається за допомогою економічних ва желів, що дає підстави висунути гіпотезу про пріори тетність розгляду ТСБР як .економічної системи. Методологічні засади дослідження територіальної спільноти базового рівня як економічної системи. Нова гіпотеза дозволяє вибудувати теоретичну базу, яка, в свою чергу, є основою формування нової концепції дослідження ТСБР. Економічна наука розглядає економічну систему як сукупність усіх видів економічної діяльності людей у процесі їх взаємодії, спрямованих на виробництво, обмін, розподіл та споживання товарів і послуг, а також на регулювання такої діяльності, відповідно до мети суспільства. Основними. її елементами є продуктивні сили, техніко-економічні відносини, організаційно-еко номічні відносини, відносини економічної власності, господарський механізм [18, с. 444]. Це визначення можна поширити й на ТСБР, оскільки вона володіє окресленими характеристиками. Як економічна система ТСБР набуває таких влас тивостей: — продуктивності. Вказує на те, що економічні суб’єкти ТСБР беруть участь в трансформаційному про цесі, здійснюючи перетворення внутрішніх! зовнішніх ресурсів в готовий продукт, що споживається в середині спільноти або продається за її межі; — прибутковості. Економічна діяльність ТСБР орі єнтується на розширене відтворення з метою одержан ня прибутку, частина якого реінвестується та спрямо вується у вигляді податків і зборів в місцевий бюджет, або соціального ефекту, що також можна розглядати як додатковий дохід домашніх господарств; — відкритості. Залучення ТСБР в економічний кру гообіг зумовлює постійний двосторонній обмін із зовнішнім середовищем ресурсами та виробленим про дуктом. Фактично, сьогодні не існує закритих ТСБР, що здійснюють натуральне господарство; — взаємозалежності. Перебіг економічних процесів ТСБР значною мірою залежить від економічної політи ки, конкурентного впливу зовнішнього середовища. В свою чергу, економіка ТСБР може відігравати значний вплив на економічні процеси в регіоні та державі; — ієрархічносгі. ТСБР як економічна система є складовою регіональної економічної системи, яка інтег рована в національну економіку, що, в свою чергу, є компонентом світової економічної системи; — ризиковості. Функціонування ТСБР в умовах мінливого агресивного висококонкурентного ринково- 142 В ІС Н И К ЕК О Н О М ІЧ Н О Ї Н А У К И У К РА ЇН И Ф МОНАСТИРСЬКИЙ ґ. го середовища пов’язане із значними внутрішніми та зовнішніми ризиками, які обов’язково потрібно врахо вувати для вибору оптимального варіанту економічної поведінки; — інноваційності. ТСБР як економічна система є полігоном різноманітних інновацій, без яких її розви ток є неможливим; — динамічності. В сучасних умовах статичність економічної системи та її елементів загрожує стагнацією й руйнуванням, лише постійні кількісні та якісні зміни можуть забезпечити її розвиток; — ефективності. Ефективність функціонування ТСБР переважно визначається за допомогою оцінки еко номічних показників (валовий продукт території, темпи зростання промислового виробництва, рівень дебіторсь кої й кредиторської заборгованості, середній рівень за робітної плати), що, в свою чергу, є необхідним базисом формування показників соціального розвитку; — керованості. Хоча, як і будь-яка економічна си стема, ТСБР володіє властивістю саморегулювання, од нак, внаслідок впливу об’єктивних й суб’єктивних еко номічних чинників, її збалансований розвиток можли вий лише під впливом державних, самоврядних, ринко вих та громадських регуляторів; — консервативності. Ця властивість ТСБР як еко номічної системи обумовлена тим, що об’єктний склад місцевої економіки є умовно стабільним (наявність ви робничих потужностей, підприємств, особливо вели ких), що обумовлено, досить часто ситуаційними харак теристиками (економіко-географічне положення, істо ричні 'традиції господарювання, природно-ресурсний потенціал). Його зміна не може бути миттєвим проце сом, що визначає певну інерційність ТСБР. Не можна ототожнювати ТСБР як економічну си стему та місцеве господарство, оскільки місцева еконо мічна система, окрім місцевого господарства (як сукуп ності функціонально-галузевих комплексів), включає економічні інтереси членів територіальної громади, еко номічну політику місцевих органів влади, локальні рин ки (товарів, послуг, кредитно-фінансових ресурсів, цінних паперів, інформації, знань) тощо. Запропонований економічний підхід дозволяє роз глядати ТСБР як корпоративну структуру [19, с. 43-44, 191-199]. На сучасному етапі ТСБР як економічні системи в Україні перебувають в умовах трансформаційних змін, що зумовлено їх переходом від системи адміністратив но-командного до ринкового типу, серед яких можна констатувати наступні: — зміна структури економіки ТСБР в процесі при ватизації державних підприємств та передачі в комуналь ну власність об’єктів державної власності. На сьогодні структура економічної системи первинних адміністра тивно-територіальних одиниць в Україні характеризуєть ся наявністю організацій приватної, комунальної та дер жавної форм власності. За даними Асоціації міст Украї ни на початок 2008 року частка об’єктів комунальної власності в загальній чисельності зареєстрованих юри дичних осіб в Україні складала, в середньому, 7,6 %, проте в деяких містах досягала рівня 38 % [20]. У складі комунальної власності сформувалися такі комунальні функціонально-галузеві комплекси: житлово-комуналь ного господарства, середньої та дошкільньОЇ освіти, амбулаторної та первинної стаціонарної охорони здоро в’я, соціального обслуговування, комунального паса жирського транспорту, культури, комунальних ринків і торгівлі. Таким чином, створені передумови для розгля ду ТСБР як муніципальних економічних систем, основ ним продуктом яких є муніципальні послуги, що по винні надаватися якісно, результативно та ефективно; — поява елементів теорії муніципального дуалізму. З прийняттям Закону України «Про місцеве самоврядуван ня в Україні» повноваження органів місцевого самовря дування поділяються на власні та делеговані. В процесі реалізації власних повноважень уся відповідальність за їх виконання покладається на місцеві органи представниць кої влади, що зумовлює необхідність ефективного управ ління наявними ресурсами на основі врахування ситуації у внутрішньому середовищі територіальної системи та впливу мінливого зовнішнього середовища; — формування моделі взаємодії у реалізації проце су влади на місцях. Елементи цієї моделі простежують ся в процесі формування місцевих бюджетів, врахуван ня інтересів окремих ТСБР в процесі розроблення та реалізації регіональних програм соціально-економічно го і культурного розвитку. Слід зазначити, що якщо загалом можна стверджу вати, що економіка України є економікою ринкового типу з елементами державного регулювання, то на рівні багатьох ТСБР, особливо малих, перехідний період за тягнувся, на зміну командно-адміністративній економіці прийшла економіка «дикого» ринку або натурально- кустарного господарства. Теорії місцевого економічного розвитку: необхідність модернізації. Економічна й управлінська наука містить багато теорій місцевого економічного розвитку [1, с. 14— 40; 3, с. 13-36, 75-96; 102-114; 16, с. 38-91; 21, с. 80- 93; 22, с. 26-43], які треба переоцінити з позиції адек ватності існуючим реаліям. Сучасна теорія та практика управління економіч ним розвитком ТСБР є полігоном культивування бага тьох стереотипів, породжених як історичним досвідом, так і усталеними науковими упередженнями, зумовле ними тривалим домінуванням певних теорій місцевого економічного розвитку (теорії депресивності, теорії місцевого самоврядування як інституту соціального об слуговування, теорії природних монополій, соціологіч них теорій розвитку громад, теорії скупної причинності). Формування ефективної моделі управління економічним розвитком ТСБР в Україні вимагає виявлення та спро стування цих стереотипів. Ґрунтовний аналіз прикладних та теоретико-мето- дологічних аспектів управління ТСБР дозволив вияви ти такі стереотипні уявлення. Лише формування повноцінного інституту місцевого самоврядування спроможне забезпечити економічний і соці альний розвиток ТСБР. Існування цього стереотипи, витоки якого сягають часів надання містам Магдебурзь кого права, визначило те, що більшість досліджень з питань муніципального управління зводиться до обго ворення проблем місцевого самоврядування як інститу ту влади. Хибність цього уявлення пов’язана з тим, що пересічному громадянину байдуже, який орган чи орга нізація надаватиме йому послуги — державна, комуналь ® 2008/Ш 143 МОНАСТИРСЬКИЙ г. на (муніципальна), приватна, чи змішана. Людей ціка вить результат їх діяльності, що виявляється в комфор тності проживання в певному поселенні. В цьому кон тексті необхідно знайти оптимум між програмно орієн тованим державним управлінням, економічно забезпе ченим місцевим самоврядуванням та розвитком приват ної ініціативи. Лише їх гармонійне поєднання спромож не забезпечити комплексний розвиток територій, оскіль ки кожен з вищеназваних елементів має свою місію, що певним чином пов’язана з ТСБР. Існують депресивні території, неспроможні само стійно вийти з кризової ситуації, що потребують обоє 'яз- кової зовнішньої допомоги. Певним чином існування цього стереотипу є виправданим, оскільки, відповідно до принципів ситуаційного управління, кожна територія володіє різним набором ресурсів та функціонує в різних умовах. Однак, як показав, наприклад, досвід Японії, не завжди наявність значних природних, територіально- просторових ресурсів спроможна забезпечити динаміч ний розвиток території. Важливим тут є пошук ресурс них домінант, що можуть забезпечити промоцію тери торії для інвестицій та стати детонаторами економічно го зростання. Теорія депресивності породжує неопатер- налізм, за якого керівники місцевих органів влади, замість пошуку шляхів антикризового розвитку, чекають зовнішньої допомога у вигляді дотацій, субсидій та суб- венцій. На нашу думку депресивність має більш суб’єк тивне, аніж об’єктивне забарвлення, що потребує зас тосування спеціальних технологій менеджменту для надання поштовху економічному розвитку тих тери торій, що мають «клеймо» депресивної території. Немає депресивних територій — навіть пустеля й зона екологіч ного лиха володіє певною атракційністю, натомість не сприятливі тенденції в розвитку ТСБР, які представни ки центральної та місцевої влади називають «депресив ними», є наслідком неефективної управлінської діяль ності владних інститутів. Житлово-комунальне господарства є сферою функціо нування виключно природних монополій. Це твердження, мабуть, є найконсервативнішим уявленням про муніци пальну економіку, що зумовлює низький рівень конку ренції в цьому секторі. Це, врешті-решт, позначається на низькій якості комунальних послуг та непрозорому ме ханізмі встановлення ціни на них. Сучасний досвід функ ціонування житлово-комунального комплексу в розвину тих країнах свідчить, що жоден з його сегментів об’єктив но не є полігоном природних монополій. Це визначаєть ся, як рівнем розвитку сучасних технологій, так і зростан ням конкурентності муніципальної економіки. Знову ж таки у виграші залишається член територіальної громади, який має право визначити, наприклад, користуватися йому комунальним водогоном, брати воду з артезіанських свер дловин чи з підземних ємностей для збереження води. Критеріями тут; окрім економічної доцільності, є екологіч на безпечність, соціальна доступність та, насамперед, якість послуги. їх врахування обумовлює вибір суб’єкта надання послуг в житлово-комунальній сфері. Таким чи ном, теорія природних монополій в житлово-комунально му секторі, як показує практика, є хибною, що пов’язане, як з науково-технічним прогресом, так і з пошуком ефек тивних ресурсозберігаючих технологій надання якісних ко мунально-побутових послуг. В комунальній власності може перебувати майно, яке ■зорієнтоване, насамперед, на одержання соціального, а не економічного ефекту. Цей стереотип насаджується у вітчизняній науці та практиці для того, щоб виправдати певним чином деформації в структурі комунальної влас ності в Україні, переважну частку якої складають об’єкти соціальної інфраструктури, що є наслідком прорахунків у процесі роздержавлення власності. Комунальна власність не стала полігоном муніципального підприє мництва, джерелом зміцнення фінансово-економічної основи місцевого самоврядування. В свою чергу, тери торіальна громада та сформовані нею органи місцевого самоврядування є повноправними суб’єктами економі чних відносин, що мають право володіти всіма форма ми власності та брати участь у всіх оборудках, здатних приносити прибуток. В США, Німеччині, країнах Скан динавії муніципалітети є ефективними учасниками еко номічних процесів та володіють підприємницьким ре сурсом, маючи в своїй власності підприємства матері ального виробництва чи сфери послуг, банки, лізингові компанії, частки в статутному капіталі акціонерних то вариств тощо. Іншим питанням є спрямування одержа ного прибутку — в реінвестування чи на соціальні по треби громади. Напрямками економізації комунальної власності може стати створення комунальних підприємств, зорієнтованих на одержання прибутку, диверсифікація використання суб’єктів соціальної інфраструктури на основі застосування механізму бюд- жетування та впровадження елементів підприємницько го менеджменту, ефективне управління комунальними земельними ресурсами. Комунальна соціальна інфраструктура е наперед виз наченим реципієнтом. Існування такої позиції окреслює проблему виключного соціального вектору місцевих бюджетів, що не мають достатніх ресурсів для форму вання складової, зорієнтованої на перспективу, — бюд жету розвитку. Натомість соціальна сфера ТСБР може стати полігоном впровадження, як сучасних форм уп равління власністю (оренди, концесії, застави, привати зації, спільного використання), так і технологій муні ципального корпоративного менеджменту й підприєм ництва (бюджетування, комерціалізації, диверсифікації послуг) тощо. Існування окреслених стереотипів блокує модерні зацію управління економічним розвитком ТСБР, не обхідність якої обумовлена: високим рівнем консерватиз му моделі та технологій управління місцевим економіч ним розвитком; невідповідністю технологій управління, які застосовуються, трансформації об’єкта управління, що визначає сутність і зміст управлінського процесу; необх ідністю врахування нової парадигми місцевого розвитку на засадах муніципалізації; неузгодженістю управлінських впливів з боку суб’єктів різних ієрархічних рівнів. Вказа не обумовлює модернізацію існуючих та розробку нових теорій місцевого економічного розвитку з урахуванням гіпотези дослідження ТСБР як економічної системи на основі відмови від архаїчно-догматичного підходу до за безпечення розвитку низового територіального рівня, впровадження новаторсько-інноваційної концепції уп- равління на засадах менеджменту. Концепція технологічного підходу до управління економ ічним розвитком територіальних спільнот базового рівня. Ди 144 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ Ф МОНАСТИРСЬКИЙ г. намічна трансформація більшості економічних, соціальних та політичних інститутів в Україні не може не позначитися на процесі управління економічним розвитком ТСБР, що формують середовище безпосереднього функціонування та розвитку конкретних організацій та окремих громадян. Можна виділити декілька підходів до формування концептуальних засад управління економічним розвит ком ТСБР: — нормативно-юридичний. Даний підхід базується на реалізації управлінських впливів суб’єктів муніципаль ного управління на основі реалізації норм правових актів різного рівня. Він характеризується надмірною консер вативністю, негнучкістю та неможливістю швидко адап тувати параметри функціонування місцевої економіки до мінливих умов зовнішнього середовища; Система технологій реалізації економічного — інтуїтивно-ситуаційний. Цей підхід характеризує муніципальне управління, що реалізується на основі, хаотичного точкового використання окремих управлі нських важелів без достатнього методологічного обґрун тування на основі інтуїції. Він може бути виправданим в короткий часовий проміжок, однак з огляду на довго строкову перспективу є надзвичайно ризиковим; — технологічний. Даний підхід [19, с. 260-363] пе редбачає управління розвитком муніципальної економі ки на основі реалізації системи економічних інстру ментів, що в свою чергу реалізуються через сукупність управлінських технологій (табл. 2). На нашу думку, влас не цей підхід найбільше відповідає сучасним умовам з огляду на необхідність модернізації управління місцевим економічним розвитком. Т а б л и ц я 2 іструмеитарію муніципального менеджменту Елемент інструментарію Технології реалізації інструменту муніципального менеджменту Стратегічне управління Стратегічне планування, стратегічне бачення, стратегічний вибір, моніторинг реалізації страте гії, колективна відповідальність, SWOT-аналіз, ПЕСТ-аналіз,-матриця стратегічної відповіднос ті (СВ), технології активізації інтуїції та творчих здібностей фахівців (мозковий штурм, метод гірлянд та асоціацій, метод вирішальних матриць, морфологічний аналіз, метод сценаріїв), тех нології отруктуризації проблем Муніципальний фі нансовий менеджмент Бюджетування, кредитування, бюджетний аналіз, фінансовий аналіз, датування, диференційова не оподаткування, фінансовий контролінг, фінансовий інжиніринг, банківські інструменти, фі нансово-вартісний аналіз, фінансові санкції Муніципальна логістика Управління запасами, аналіз ресурсопотоків, оптимізація траєкторії руху ресурсопотоків, АВС- аналіз, XYZ-аналіз, фінансова логістика Муніципальний маркетинг Маркетингові дослідження, ресурсний аналіз, моніторинг соціально-економічного стану, вста новлення тарифів, визначення конкурентних переваг та інвестиційної привабливості, бенчмар- кінг, просування та позиціонування території, зв’язки з громадськістю, оцінка інвестиційного рейтингу Проектний менеджмент Тендери, експертиза проектів, проектний аналіз, дисконтування, узгодження інтересів учасників проекту, проектне фінансування, формування проектного портфелю, генерація проектів, муні ципальне замовлення Кадровий менеджмент Підбір кадрів, набір кадрів, оцінка кадрів, просування по службі, мотивація персоналу, розвиток перооналу, формування корпоративної культури, кластерне управління, побудова та оцінка ор ганізаційної структури Інформаційні технології Інтранет, екстранет, інтернет, електронний муніципалітет, веб-сайт, електронна пошта, бази та банки даних, програмне забезпечення, CASE-технології, геоінформаційні системи, автоматизо вані системи управління Ризик-менеджмент Страхування, профілактика ризиків, оцінка ризиків, прогнозування ризиків Антикризове управління Санація, банкрутство, створення резервів, моніторинг кризи, діагностика соціально- економічного стану, організаційний реінженіринг, реструктуризація боргів, факторинг, взаемо- заліки Ситуаційне муніципальне управління Сценарії розвитку, моделювання, адаптивне планування, моніторинг зовнішнього та внутріш нього середовища, оперативний менеджмент, матриця БКГ, матриця GE, матриця Хоуфера Застосування технологічної концепції управління місцевим економічним розвитком дозволить реалізувати наступні завдання: формування науково-методологічної основи муніїщпального управління; забезпечення програ- мованості управління економічними процесами на локаль ному рівні; врахування світового досвіду муніципального управління; впровадження креативних засад управління економічним розвитком ТСБР на принципах менеджмен ту. Формування системи технологій управління муніци пальним економічним розвитком потребує концентрації зусиль муніципальної управлінської науки в контексті прикладної реалізації теоретичних концепцій місцевого економічного розвитку на основі міждисциплінарного підходу крізь призму модернізаційної парадигми. Висунення гіпотези дослідження ТСБР як еконо мічної системи дозволяє визначити сукупність наріжних проблем, які слід розв’язати в процесі побудови нової концепції управління їх економічним розвитком: — формування теоретичної сутності концепції місцевого розвитку та його економічної складової з ура хуванням саморозвитку території та зовнішніх динаміч них поштовхів і гальмівних бар’єрів; — формування ефективної місцевої економічної політики, спрямованої на подолання структурних дис пропорцій місцевої економіки, підтримку підприєм ництва, стимулювання інвестиційної активності; — становлення інститутів власності в ТСБР, зокре ма комунальної власності, та застосування сучасних Ф 2 0 0 8 /№ 1 145 МОНАСТИРСЬКИЙ г. форм управління власністю. На сьогодні форми управ ління комунальною власністю — оренда, приватизація, продаж, застава, концесія, іпотека застосовуються дещо хаотично без обґрунтування доцільності використання певної форми, що визначає необхідність розроблення механізму оптимізації управління комунальним майном; — забезпечення одновекторності й розмежування управлінських впливів з боку центральних, регіональних та місцевих органів влади щодо економічного розвитку ТСБР. Управлінська діяльність владних інститутів повин на враховувати позитивний ефект синергії. Існуюче управлінське поле в Україні характеризується нерівно мірністю; вплив на деякі сфери місцевого розвитку є гіперболізованим (місцеві фінанси, місцеве підприєм ництво, тарифи на житлово-комунальні послуги), інші, натомість, практично взагалі не регулюються органами влади (локальний ринок нерухомості, будівництво, на дання послуг нелегалізованими суб’єктами); — оцінка конкурентозданості різних типів ТСБР та проблема реалізації конкурентного потенціалу. Як вип ливає з визначеної вище гіпотези, найменші адмініст ративно-територіальні одиниці, будучи суб’єктами рин кових відносин, конкурують між собою за інвестиції, імідж, економічний, соціальний, політичний рейтинг. Однак, багато ТСБР, маючи вигідні вихідні конкурентні позиції, реалізують їх неефективно, що пов’язано з низь ким рівнем маркетингової спрямованості управлінської діяльності' органів місцевого самоврядування; — формування антикризової концепції розвитку ТСБР, яка б дозволила побудувати її кризовий паспорт, визначити індикатори кризової ситуації та механізм ста білізації, виходячи з концепції ієрархічності управління місцевим економічним розвитком. Кризовий паспорт території дозволить керівникам органів місцевого само врядування відійти від управління методом спроб, ви користовуючи концепцію «розумного муніципалітету», яка дасть змогу забезпечити розвиток місцевої системи на основі проактивних, а не реактивних змін; — визначення та забезпечення економічної безпе ки ТСБР. В науці та практиці ставиться питання еконо мічної безпеки держави, підприємства. Однак цю кате горію необхідно поширити й на ТСБР, питання еконо мічної безпеки якої пов’язане із збереженням й примно женням фінансово-економічного потенціалу місцевого самоврядування, можливістю самовизначення вектору економічного розвитку, забезпеченням безперебійної роботи підприємницького сектору та стабільного еконо мічного зростання; — паралелізація стратегічних векторів розвитку ТСБР, регіону та держави. Стратегія розвитку ТСБР повинна зосереджуватися в рамках регіональної стра тегії, яка в свою чергу деталізує загальнодержавні стра тегічні орієнтири; — впровадження інновацій в управління, в тому числі розробка та практична реалізація технологій еко номічного інструментарію муніципального менеджмен ту. Консервативна концепція управління розвитком ТСБР, що базується на бюрократизованій адміністра тивній реалізації повноважень органами місцевого са моврядування, закріпленими в законодавстві, не відпо відає ринковим засадам функціонування муніципальних утворень в умовах мінливості й агресивності зовнішнь ого середовища. Тут необхідним є креативний динаміч ний адаптивно-ситуаційний підхід, що ґрунтується на принципах менеджменту; — регулювання та трансформація діяльності при родних монополій, що функціонують на території ТСБР використання конкурентного підходу до муніципального господарства; — економічна проекція адміністративно-територі альних реформ та реформування моделі влади в країнах пострадянського простору. Результатом’цих реформ має стати не лише територіальне розширення громад, не модифікація моделі владного апарату, а зміцнення еко номічної бази локального розвитку, що є необхідною умовою зростання соціального добробуту як місії будь- якої соціально-економічної системи; — врахування економічних чинників соціального розвитку ТСБР, в тому числі, як зазначалося вище, впро вадження економічних принципів у функціонування соці альної інфраструктури. Не можна розривати економічну й соціальну складову місцевого розвитку, оскільки соціаль ний розвиток є результатом економічного проіресу; — формування сучасної моделі управління функці онально-галузевими комплексами ТСБР. Функція органів муніципального управління — забезпечити гар монійний взаємодоповнюючий розвиток всіх сфер місцевого господарства з урахування єдиної стратегії розвитку територіальної системи; — використання інтеграційних зв’язків на місцево му рівні. Внутрішня й зовнішня, функціональна та те риторіальна інтеграція є одним із шляхів вирішення багатьох місцевих проблем; — розвиток ідеї корпоратизації ТСБР, що дозволить їм ефективно використовувати переваги ринкової фор ми економічного розвитку (володіння, розпорядження й використання власності, посилення колективної заці кавленості й відповідальності суб’єктів забезпечення місцевого розвитку); — визначення економічної ефективності управлін ня розвитком ТСБР. Кожне рішення суб’єктів управлі ння цим розвитком так чи інакше позначається на ди наміці розвитку територіальної спільноти взагалі й його економічної складової зокрема, що визначає не обхідність об’єктивної оцінки такого впливу. Розв’язання вказаних проблем вимагає застосуван ня системного, міждисциплінарного, гуманістичного, синергійного, компаративного, ситуаційного підходів. Виробленім ірунтовних теоретико-методологічних засад та прикладних розробок реалізації цих підходів стано витиме перспективне поле наукових розвідок в сфері за безпечення економічного розвитку територіальних спільнот базового рівня. Література 1. Кузнецова О. В. Экономическое развитие регионов: теоретические и практические аспекты государственного регулирования.— М.: Изд-во ЛКИ, 2007.— 304 с. 2. Лексин В.Н., Швецов А.Н. Государство и регионы: теория и практика государственного регулирования тер риториального развития.— М.: Изд-во ЛКИ, 2007.— 368 с. 3. Дорогунцов С., Олійник Я., Степаненко А. Теорія розміщення продуктивних сил і регіональної економі ки.— К.: Стафед-2, 2001.— 144 с. 146 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ Ф ТАРНАВСЬКА И Л і 4. Адамов Б.І. Економічна сутність міста і законо мірності еволюції міських поселень.— Донецьк: ІЕП НАН України, 1996,- 25 с. 5. Проблемы теории и практики развития городской хозяйственной системы: М онография/ Богачев С.В., Мельникова М.В., Лукьянченко А.А. / НАН Украины. Ин-т экономико-правовых исследований,— Донецк: ООО «Юго-Восток, Лтд», 2006.— 381 с. 6 . Макашева З.М., Калиникова И. О. Муниципальное управление (методологические основы): Учебное посо бие/ Г У У - М., 2001.- 51 с. 7. Система муниципального управления: Учебник/ Под ред. Зотова В.Б.— 3-є изд.— СПб: Питер, 2007.— 560 с. 8 . Андресюк Б.П. Місцеве самоврядування в сучасній Україні: проблеми і перспективи.— К.: Стилос, 1997.— 232 с. 9. Батанов О.В. Конституційно-правовий статус те риторіальних громад в Україні: Монографія.— К.: Ін- Юре, 2003.- 512 с. 10. Корнієнко М. Місцеве самоврядування / / Демок ратичні зошити.— Вип. 7.— 36 с. 11. Місцеве самоврядування: організація роботи сільського, селищного голови / За заг. ред. А. Чемери- са.— Львів: Ліга-Прес, 1999.— 320 с. 12. Мельник А.Ф., Монастирський ЕЛ., Дудкіна О.П. Муніципальний менеджмент: Навчальний посібник.— К.: Знання, 2006.— 420 с. 13. Маршалова А.С., Новоселов А.С. Основы регио нального воспроизводства: Курс лекций.— М.: ОАО «Иэд-во «Экономика», 1998.— 192 с. 14. Українсько-шведський проект розвитку місцевого са моврядування в м. Ірпені Київської області,— К , 1998,—208 с. 15. Алаев Э.Б. Социально-экономическая геогра фия.— М.: Мысль, 1983,— 412 с. 16. Іранберг А.Е Основы региональной экономики: Учебник,- М.: ГУВШЭ, 2004,- 496 с. 17. Монастирський ЕЛ. Муніципалізація ж нова па радигма місцевого розвитку / / 36. тез доповідей міжна родної науково-практичної конференції «Організаційні та економічні проблеми розвитку муніципальних утво рень»,— Тернопіль: Економічна думка, 2006.— С. 18-23. 18. Економічна енциклопедія. В Зт,— Т 1.— Київ: Академія, 2000.— 864 с. 19. Мельник А.Ф., Монастирський ЕЛ. Управління розвитком муніципальних утворень: теорія, методологія, практика: Монографія,— Тернопіль: Економічна думка, 2007.- 476 с. 2 0 . http://www.auc.org.ua. 21. Блейклі Е.Дж. Планування місцевого економічно го розвитку: теорія і практика / Пер. з англ.— Львів: Літопис, 2002,— 416 с. 22. Слава С., Ірін Е Місцевий економічний розвиток: сучасні концепції та методи: Вибірковий огляд досвіду США в контексті умов України.— Ужгород; Мадісон: Приватне вид-во «Мистецька лінія», 2000.— 236 с. Н.П. Тарнавська канд. екон. наук, м. Тернопіль МЕТОДОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД ДО ФОРМУВАННЯ КРЕАТИВНОЇ МЕРЕЖІ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ Постановка проблеми. Пошук домінанти у розвитку систем управління конкурентоспроможністю суб’єктів господарювання доцільно здійснювати у руслі глобаль ної тенденції інтелектуалізації економіки, зосередивши увагу на побудові і реалізації концепції управління, інтег рованої з новітніми підходами інноватики та базуючись на закономірності інтелектуалізації суспільних відносин з використанням критерію інноваційного лідерства. Таку концепцію доцільно розглядати як систему поглядів на зміну мети управління конкурентоспроможністю на мак ро- і мікрорівнях, розуміння сутності конкурентоспро можності ж інноваційного ресурсу формування конку рентних переваг на основі продукування, поширення та абсорбції інновацій, а також переміщення домінанти розвитку систем управління конкурентоспроможністю в розвиток креативної мережі. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Творчий процес завжди хаотичний, тому при організаційному проектуванні суб’єктів господарювання в «епоху без закономірностей», як називають нинішній етап еконо мічного розвитку, пропонується реалізувати теорію хао су і синергетику [1]. Такий підхід реалізується поєднан ням процесів самоорганізації і зростання внутрішньої ентропії. Терміни «креативність», «креативний продукт», «креативний процес» трактуються неоднозначно, у ши рокому або вузькому розумінні, і науковці по-різному співвідносять творчість і креативність: креативність як технологічна компонента творчості; креативність як складова частина теорії творчості; творчість як складо ва креативності. Отже, можна стверджувати про відсутність чіткого розмежування творчості і креативності як важливих ас пектів інноваційної діяльності (творчість в управлінні чи управління творчістю). На думку автора, творчий про цес вільний від прагматичної мети, спонтанний і регу люється мотивами вищого порядку, визначається при чинами і межами натхнення автора, а також культурною традицією. Сутністю ж креативного процесу є впоряд кування творчості в означених кількісно-якісних межах. @ 2008/№1 147 http://www.auc.org.ua ВЕНУ 2008-1(13) - 0141 ВЕНУ 2008-1(13) - 0142 ВЕНУ 2008-1(13) - 0143 ВЕНУ 2008-1(13) - 0144 ВЕНУ 2008-1(13) - 0145 ВЕНУ 2008-1(13) - 0146 ВЕНУ 2008-1(13) - 0147
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-93492
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	1729-7206
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T17:45:52Z
publishDate	2008
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
record_format	dspace
spelling	Монастирський, Г. 2016-01-29T07:38:04Z 2016-01-29T07:38:04Z 2008 Гіпотеза дослідження територіальної спільноти базового рівня як економічної системи / Г. Монастирський // Вісник економічної науки України. — 2008. — № 1 (13). — С. 141–147. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. 1729-7206 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/93492 uk Інститут економіки промисловості НАН України Вісник економічної науки України Наукові статті Гіпотеза дослідження територіальної спільноти базового рівня як економічної системи Article published earlier
spellingShingle	Гіпотеза дослідження територіальної спільноти базового рівня як економічної системи Монастирський, Г. Наукові статті
title	Гіпотеза дослідження територіальної спільноти базового рівня як економічної системи
title_full	Гіпотеза дослідження територіальної спільноти базового рівня як економічної системи
title_fullStr	Гіпотеза дослідження територіальної спільноти базового рівня як економічної системи
title_full_unstemmed	Гіпотеза дослідження територіальної спільноти базового рівня як економічної системи
title_short	Гіпотеза дослідження територіальної спільноти базового рівня як економічної системи
title_sort	гіпотеза дослідження територіальної спільноти базового рівня як економічної системи
topic	Наукові статті
topic_facet	Наукові статті
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/93492
work_keys_str_mv	AT monastirsʹkiig gípotezadoslídžennâteritoríalʹnoíspílʹnotibazovogorívnââkekonomíčnoísistemi

Гіпотеза дослідження територіальної спільноти базового рівня як економічної системи

Репозитарії

Схожі ресурси