Незавершена книга... життя
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Вісник економічної науки України |
|---|---|
| Дата: | 2008 |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2008
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/93502 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Незавершена книга... життя // Вісник економічної науки України. — 2008. — № 1 (13). — С. 189–190. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860074644608909312 |
|---|---|
| citation_txt | Незавершена книга... життя // Вісник економічної науки України. — 2008. — № 1 (13). — С. 189–190. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник економічної науки України |
| first_indexed | 2025-12-07T17:13:21Z |
| format | Article |
| fulltext |
П А М ’Я Т І Т О В А Р И Ш А
Д о б р и й с п о м и н п р о з е м л я к а , т о в а р и ш а і к о л е г у
НЕЗАВЕРШЕНА КНИГА... ЖИТТЯ
13 грудня 2007 року, палац культури «Ватра» на
Тернопіллі.
В цей трохи сніжний, не щасливий день, він у ве
ликій жалобі. Тут відбувається прощання з Романом
Юліановичем Яремчуком, президентом «ОСП Корпора
ція Ватра», заслуженим машинобудівником України,
дійсним членом Академії економічних наук України,
професором в науці і батьком «Ватри», продукція якої
світить у космосі і під водою, у всім відомому мавзолею
під кремлівськими стінами у Москві і майже у кожному
службовому приміщенні та у кожній хаті українців.
Вогнище культури, яке було побудоване з його ініціати
ви для оздоровлення і відпочинку працівників, та у яко
му було вперше започатковані ансамбль пісні і танцю
«Ватра», інші розмаїті культурні, музикальні формуван
ня в т. ч. всім відомий камерний оркестр, неодноразо
вий лауреат розмаїтих мистецьких конкурсів нині у тра
урному вбранні. Були гостями тут і виступали всі вітчиз
няні та багато зарубіжних культурно — мистецьких зна
менитостей. Видатні політики і громадські діячі. В цей
час заклад зібрав родичів, друзів, колег, товаришів з не
сподіваної події. Помер відомий у краї керівник, благо
дійник, вчений, громадський діяч Роман Яремчук, зас
новник і будівничий цього великого об»єднання, цього
закладу.
Сьогодні тут тихо і сумно. З голосників якось дуже
по особливому ледь лине траурна музика, У задумі сто
ять керівники області, духовенство ватрівчани, керівни
ки Державного технічного університету, громадськість,
політики краю. Кожен подумки оглядається на прожиті
Романом Юліановичем роки. Хтось з державних керів
ників згадує як важко йому вдавалось в умовах переходу
до ринку втримати, зберегти велике, всеукраїнського
рівня електротехнічне об’єднання (колись всесоюзного
значення). Розрив виробничих зв’язків, нова монетар
на політика, не досконале податкове законодавство не
дозволяли господарити ефективно. Кадри хочуть розбі
гатись, немає чим своєчасно виплатити заробітну плату,
а він як завжди, з часів примітивного заводу електроар
матури, до створення об’єднання «Ватра» справлявся з
усіма труднощами, справився він і в цей складний пере-
будовчий час.
Сьогодні тут люди мають роботу, ефективно вико
ристовуються засоби, вдосконалюється технологія..,
одне слово, «Ватра» живе і розвивається, розростаються
ватрівські коріння в регіонах України і навіть у столиці...
Поодалік стоїть колишній ректор державного техн
ічного університету ім. Івана Пулюя Олег Шаблій, його
перший проректор Луців Ігор. Мабуть з вдякою дума
ють про те, що їхній, так званий, 7-й навчальний кор
пус, у якому сьогодні навчаються сотні студентів, облаш-
товано завдяки йому. Тут він читав їм лекції, тут він
отримав звання почесного професора кафедри менедж
менту, тут., вони вже ніколи не будуть чути його живого
голосу.
Осиротіло зажурені стоять керівники «Ватри», ко
жен з них згадують зустрічі, спілкування з цією неодноз
начною постаттю, тепер їм прийдеться все вирішувати
самостійно..
Стояв в цьому засмученому громадському колі і я.
Звичайно, я не маю права претендувати .на велику
дружбу з цією людиною. У нас були різні вікові кате
горії, засади виховання, різні школи, але була єдина
галичанська солідарність, були одинакові погляди на
життя і сьогоднішню зрадливу політику. Ми бачили
однаково майбутнє нашої держави.
Мав честь бути у вузькому колі його друзів, коли
відзначали його 60-річчя та при рідзначенні його 70-
літнього ювілею. Мав запрошення на відзначення 50-
ліття «Ватри» та виступив там із здравницею на, так
званому, бенкеті з нагоди святкувань. Спостерігав як він
втомлюється — подумалось від переживань,
Так сталося, що згадані святкування майже збігли
ся з моїм 60-літтям. Звичайно, я розраховував на при
сутність Романа Юліановича. Він прийшов, але дещо
завчасу. Привітавши з днем народження, ми присіли за
столом, випили по чарочці і він щиросердечно почав
вибачатись, що не може бути до кінця, бо дуже втомив
ся. Я серцем відчував що це так, тому подякував, що при
такій колосальній зайнятості знайшов час для моєї
скромної особи. А втома справді була такою великою,
що закінчилася всім відомо яким чином.. .
Він віддав себе всього своєму електротехнічному
творінню, своєму трудовому колективу. Йому посвятив
навіть останні дні свого життя, провівши виробничі
наради буквально в останній день, а міг мати легше
життя. Наприклад, очолити якусь політичну силу і, на
певне, мав би успіх. Та він не зрадив собі, вирішив зай
матися виробничою практикою, господарством, керував
багатотисячним колективом, який повинен був жити і
виконувати функціональні обов’язки у гармонії з сусп
ільством, яке таке різнобарвне у політичному, релігій
ному, громадському, мистецько-культурному та науко
вому планах. І це йому вдавалось.
Був один чи два інциденти, які загострили наші
стосунки і які потім об’єднали і, надіюсь, принесли обом
немало задоволення від спілкування, обговорення пол
ітичних, громадських і побутово-житейських проблем.
Справа була ось у чому. Я, перебуваючи на посаді зас
тупника голови облплану, отримав від обкому партії
доручення організувати виставку «Товари Тернопільщи
ни», яка приурочувалась до Всесоюзної науково-прак
тичної конференції, яка мала відбутись через два місяці.
Терміни для організації такого відповідального заходу
більш чим короткі. Але тоді доручення не обговорюва
лись. Не брались до уваги відсутність проектно-кошто
рисної документації, матеріалів, експонатів і, кінець
кінців, робочих рук. Всі проблеми розв’язувались воль
овими методами. Вимушений був звернутись до про
відних господарських керівників області, серед яких і був
® 2 0 0 8 /№ 1 189
ПАМ’ЯТІ ТОВАРИША
Роман Юліанович. Звичайно, що мені, навіть у такій
посаді, було важко не то
щоб зустрітись, а навіть до дзвонитись до такого
керівника. Між іншим, він тоді був членом виконкому
обласної ради. Прийшлось через секретаря пригрозити,
що на черговому засіданні виконкому чи господарсько
му активі виступлю і скажу що Генеральний «Ватри» ігно
рує розпорядження обкому партії. Звичайно, потім зкон-
тактували і всі проблеми повирішували, при чому з вла
стивою йому педантичністю. Після ще кількох зустрічей,
спілкувань виникла періодична потреба порадитись, по
спілкуватись, просто побачитись. Неодноразово їздили
разом однією автомашиною на збори Академії економі
чних наук Уіфаїни. Проживали в одному номері. Не на
дивуюся його різносторонній розвииутості. Він добре себе
почував і в прикладному мистецтві, літературі, поезії. Від
нього я слухав вірші українських поетів і зарубіжних.
Могли обговорювати історичні процеси і ... містику.
Справді, з цією людиною було дуже цікаво. Мабуть не
випадково нам вдалося підготувати цілий рад спільних
статей з економічної тематики, в тому числі і такі, які
повертають з небуття імена напшх, відомих у світі зем
ляків серед яких ім’я Сергія Подолинського у контексті
трактувань книги Миколи Руденка «Енергія прогресу».
Між іншим, іменем Сергія Подолинського, після цього
назвали Всеукраїнську цремію у галузі економіки.
В свою чергу, з іменем Романа Яремчука зв’язано
запровадження Академією економічних наук, «Золотої
медалі» за визначні заслуги в економічній науці та еко
номіці ім. Туган-Барановського. Він завжди підтриму
вав всі нові ідеї.
Принагідно хочеться згадати, що сьогодні у нашій
соціальній державі практично ніхто не займається роз
витком соціальної науки і впровадженням соціальних
ідей з боку громадськості. Так от, у даний час, на Терно
пільщині уперше в Україні створено Академію соціаль
но управління. Для організації матеріальної та мораль
ної зацікавленості ректоратом ІДТУ ім. Івана Пулюя,
президією Академії вирішено запровадити орден ім.
князя Костянтина Острозького — відомого мецената,
іменем якого названа вулиця у нашому місті. Ного тво
ріння — Острозька Академія, створення за його кошт
першої друкарні, у якій вперше видано на українській
мові новий завіт з Псалтирем, лікувальні заклади у Тер
нополі, які, між іншим, успішно функціонують до сьо-
годніїпнього дня. Так от, хотілось з Романом Юліанови-
чем обговорити це питання і, можливо, черговий раз
попросити допомоги у виготовлені цього ордена — не
судилося!
Роман Юліанович передавав свій великий життєвий
і професійний досвід молоді і студентам. Приступив до
написання своєрідного чи, точніше, оригінального на
вчального посібника з, як сьогодні прийнято говорити
— менеджменту — не судилося!
Колись у розмові Роман Юліанович поділився дум
кою кардинально реформувати управління корпорацією
за новітніми європейськими взірцям — не судилося!
Мабуть судилося завершувати задумане ним його
послідовникам з виробництва, соратникам з науки, по
братимам з громадської діяльності.
Ми часто використовуємо порівняння: не дописа
на книга життя. Роман Юліанович Яремчук відійшов у
вічність та нам, його сучасникам, побратимам і сорат
никам належить дописувати в історії краю його задуми,
проекти, мрії. Нашій молоді потрібно читати те, що ним
зафіксовано в історії розвитку електроенергетичної на
уки, електротехнічної галузі, галузі науково-технічного
прогресу і менеджменту.
Час невблаганно віддаляє нас від тієї миті, коли ми
були разом, коли спільно переживали тривоги і радості,
вирішували наші такі здавалося великі і одночасно, на
відстані часу, такі мізерні проблеми. Та у наших серцях
завжди горітиме «Ватра», оця за словами Богдана Ново-
сядлого, патетична симфонія світла, яка розпалювалася
його іскрою, полум’ям його життя, цілих 50 років і яка
горітиме вічно ... для Тернополя, для нас з вами.
За словами Володимира Бриня, автора Гімну «Ват
ри»: «Дай, Боже, «Ватрі», Мудрих нащадків, Щоб її зірка
Щастям світила...»
Справді, Дай Боже цьому електротехнічному об’єд
нанню гідних продовжувачів його благородної справи.
Вічная пам’ять сину української землі, академіку
АЕНУ Роману Яремчуку. Його справи назавжди зали
шаться у нашій пам’яті, у нашому житті.
Керівник Західного центру АЕНУ, зав. кафедрою
менеджменту підприємницької діяльності ТДТУ імені
Івана Пулюя, д. е. н, проф, заслужений діяч науки і
техніки України, письменник
Богдан Андрушків
190 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
ВЕНУ 2008-1(13) - 0189
ВЕНУ 2008-1(13) - 0190
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-93502 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1729-7206 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:13:21Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | 2016-01-29T07:43:34Z 2016-01-29T07:43:34Z 2008 Незавершена книга... життя // Вісник економічної науки України. — 2008. — № 1 (13). — С. 189–190. — укр. 1729-7206 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/93502 uk Інститут економіки промисловості НАН України Вісник економічної науки України Пам'яті товариша Незавершена книга... життя Article published earlier |
| spellingShingle | Незавершена книга... життя Пам'яті товариша |
| title | Незавершена книга... життя |
| title_full | Незавершена книга... життя |
| title_fullStr | Незавершена книга... життя |
| title_full_unstemmed | Незавершена книга... життя |
| title_short | Незавершена книга... життя |
| title_sort | незавершена книга... життя |
| topic | Пам'яті товариша |
| topic_facet | Пам'яті товариша |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/93502 |