Шляхи активізації інноваційної діяльності в Україні
Модернізація економіки України передбачає формування нової економічної політики в основіякої є інноваційний розвиток країни. Тому формування засад інноваційної політики, яка націлена на модернізацію є актуальним та доцільним. Метою статті є розробка рекомендацій щодо вдосконалення інституційних осно...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Економічний вісник Донбасу |
|---|---|
| Дата: | 2015 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2015
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/93655 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Шляхи активізації інноваційної діяльності в Україні / Н.В. Осадча // Економічний вісник Донбасу. — 2015. — № 3 (41). — С. 161-172. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859609074262343680 |
|---|---|
| author | Осадча, Н.В. |
| author_facet | Осадча, Н.В. |
| citation_txt | Шляхи активізації інноваційної діяльності в Україні / Н.В. Осадча // Економічний вісник Донбасу. — 2015. — № 3 (41). — С. 161-172. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Економічний вісник Донбасу |
| description | Модернізація економіки України передбачає формування нової економічної політики в основіякої є інноваційний розвиток країни. Тому формування засад інноваційної політики, яка націлена на модернізацію є актуальним та доцільним. Метою статті є розробка рекомендацій щодо вдосконалення інституційних основ інноваційної політики в умовах модернізації економіки України. До завдань статті відноситься аналіз законодавчих колізій формування інноваційної політики, інфраструктури інноваційного розвитку, системи державної підтримки інноваційної діяльності в Україні та країнах, що здійснювали ефективні економічні реформи в інноваційній сфері, розробка рекомендацій щодо модернізації економіки. До методів дослідження відноситься: методи економічного аналізу, синтезу, дедукцій та індукції, методи соціологічних досліджень (анкетування, опитування) та інші загальнонаукові методи. В статті досліджено та виявлено ряд перешкод, які стримують ефективний розвиток підприємств в умовах модернізації економіки та не дають їм стимулів для введення інновацій із-за відсутності державної фінансової підримки та законодавчих колізій. Визначено перелік колізій, наявних в законодавчих актах, які регулюють надання фінансової підтримки підприємствам, які займаються інноваційною діяльністю. Проаналізовано програми стимулювання інноваційних підприємств в країнах Європи та запропоновано напрями активізації інноваційної діяльності, одним із яких є внесення змін в інституційне середовище інноваційної політики та створення нового законопроекту «Про державну фінансову підтримку інноваційної діяльності», в якому сформувати пільги для підприємств, що займаються інноваційною діяльністю. Для активізації інноваційної діяльності також необхідно скоординувати роботу державних органів, вдосконалити комунікаційні процеси, законодавство щодо захисту інтлектуальної власності, створити умови до формування інноваційної культури на підприємствах. Ключовим фактором розвитку інноваційної діяльності в Україні є обов’язкове забезпечення декларованої фінансової підтримки. Для цього необхідно здійснити суттєві зміни в законодавчо-нормативні акти, створити системи інноваційних пільг в новому законопроекті «Про державну фінансову підтримку інноваційної діяльності», створити сприятливий інвестиційний клімат, що стане поштовхом для модернізації економіки.
Модернизация экономики Украины предусматривает формирование новой экономической политики в основе которой есть инновационное развитие страны. Поэтому формирование принципов инновационной политики, которая нацелена на модернизацию является актуальным и целесообразным. Целью статьи является разработка рекомендаций относительно совершенствования институционных основ инновационной политики в условиях модернизации экономики Украины. К заданиям статьи относится анализ законодательных коллизий формирования инновационной политики, инфраструктуры инновационного развития, системы государственной поддержки инновационной деятельности в Украине и странах, которые осуществляли эффективные экономические реформы в инновационной сфере, разработка рекомендаций относительно модернизации экономики. К методам исследования относятся: методы экономического анализа, синтеза, дедукций и индукции, методы социологических исследований (анкетирование, опрос) и другие общенаучные методы.
В статье исследован и выявлен ряд препятствий, которые сдерживают эффективное развитие предприятий в условиях модернизации экономики и не дают им стимулов для введения инноваций из-за отсутствия государственной финансовой поддержки и законодательных коллизий. Определен перечень коллизий, имеющихся в законодательных актах, которые регулируют предоставление финансовой поддержки предприятиям, которые занимаются инновационной деятельностью. Проанализированы программы стимулирования инновационных предприятий в странах Европы и предложены направления активизации инновационной деятельности, одним из которых есть внесение изменений в институционную среду инновационной политики и создания нового законопроекта «О государственной финансовой поддержке инновационной деятельности», в котором сформировать льготы для предприятий, занимающиеся инновационной деятельностью. Для активизации инновационной деятельности также необходимо скоординировать работу государственных органов, усовершенствовать коммуникационные процессы, законодательство относительно защиты интлектуальной собственности, создать условия до формирования инновационной культуры на предприятиях. Ключевым фактором развития инновационной деятельности в Украине является обязательное обеспечение декларируемой финансовой поддержки. Для этого необходимо внести существенные изменения в законодательно-нормативные акты, создать системы инновационных льгот в новом законопроекте «О государственной финансовой поддержке инновационной деятельности», создать благоприятный инвестиционный климат, что станет толчком для модернизации экономики.
The modernization of Ukrainian economy provide for the formation of a new economic policy which is based on the innovative development of the country. Therefore, the principles formation of innovation policy, which aims to modernization is relevant and reasonable.The object of the article is policy recommendations for improving the institutional basis of innovation policy under modernization conditions of Ukrainian economy. The tasks of article are analysis the conflicts of laws of innovation policy formation, the analysis of infrastructures of the innovative development, state support of innovation activities in Ukraine and the countries that implement effective economic reforms in innovation sphere, policy recommendations of economy modernization. The research methods include: methods of economic analysis, synthesis, induction and deductions, sociological research methods (questionnaires, surveys) and other general scientific methods. The article examines and determine a number of obstacles that hinder the effective development of businesses in the modernization of economy and do not give them incentives for introduction of innovations. The main reasons of these obstacles are the lack of state financial and conflicts of laws. The article determines the list conflicts of laws, which govern the relations in sphere of financial support to innovation enterprises. The author analyses the programs of stimulate innovation enterprises in Europe. The author offers improvement measures of innovation policy. One of these motions is legislation amendments and create a new law "About state financial support to innovation activity". This law will be determine the benefits for innovation enterprises. With the purpose of making more innovative activities also need to coordinate the work of state bodies, improve communication processes, legislation in the field of intellectual property and create conditions for formation the innovation culture among enterprises. A key factor of the development of innovative activity in Ukraine is mandatory , guarantee of financial support. It is necessary to introduce adjustments to existing laws and ensure their financing facility. In order to get that done make alterations to legal system, create the system of innovation benefits in the new law "About state financial support to innovation activity " and improve investment climate which influence on modernization process in Ukrainian economy.
|
| first_indexed | 2025-11-28T10:40:54Z |
| format | Article |
| fulltext |
Н. В. Осадча
161
Економічний вісник Донбасу № 3(41), 2015
УДК 330.341.1(477)
Н. В. Осадча,
доктор економічних наук,
Університет митної справи та фінансів, м. Дніпропетровськ
ШЛЯХИ АКТИВІЗАЦІЇ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ
Актуальність теми. Для успішного розвитку
країни, співпраці з країнами світу необхідно здій-
снювати поступову модернізацію економіки, яка по-
винна ґрунтуватися на впровадженні у виробництво
досягнень науково-технічного прогресу з метою ви-
готовлення продукції з інноваційним наповненням
та конкурентоспроможної на зовнішньому і внут-
рішньому ринках. При цьому державну політику не-
обхідно спрямувати на зміну структури економіки
шляхом пріоритетного розвитку високотехнологіч-
них виробництв як основи переведення її на іннова-
ційний шлях розвитку.
Модернізація економіки України передбачає
формування нової економічної політики, в основі
якої лежить інноваційний розвиток країни. Перема-
гають у конкурентній боротьбі в глобальному прос-
торі саме країни, які модернізують свою економіку
та орієнтують діяльність підприємств на виготов-
лення продукції інноваційного характеру.
В основі інноваційного розвитку лежить фор-
мування інституційного середовища та інфраструк-
тури, яка включає мережу бізнес-інкубаторів, індус-
тріальних, техно-наукових парків, яка б сприяла
технічному розвитку та модернізації економіки.
Створення мережі інфраструктури інноваційного
розвитку передбачає формування системи держав-
ної підтримки підприємств, які займаються іннова-
ційною діяльністю.
Після економічної та політичної кризи 2013–
2014 рр. в Україні розпочався перший етап реформ
щодо модернізації економіки країни. На першому
етапі переглянуто систему законодавства країни
щодо формування мережі індустріальних парків,
планується спростити регуляторні процедури, які
пов’язані із передачею землі в оренду та суборенду;
встановити прозорі критерії для отримання держав-
ної підтримки; ввести додаткові стимули або відтво-
рити дію існуючих; забезпечити права резидентів
індустріальних парків на безперешкодний доступ до
інформації щодо наявних потужностей (електро-,
тепло-, водопотужностей тощо) у ресурсних моно-
полістів; запровадити обов'язкову систему публіч-
ного оприлюднення інформації про індустріальні
парки.
На цей час опубліковано значну кількість
праць, присвячених проблемам модернізації еконо-
міки та вдосконалення інноваційної політики. Серед
учених, які зробили найбільший внесок у дослі-
дження цих питань, слід відзначити В.М. Гейця [1],
І.Г. Дежіну [2, 3], М.З. Згуровського [4], О.Б. Ленчук
[5], О.А. Мазура [6], С.В. Пустовойта [7], Н.В. Смо-
родинську [8], Є.В. Савельєва [9], Л.І. Федулову
[10]. Але питання вдосконалення інституційних за-
сад формування інноваційної політики в умовах мо-
дернізації економіки не достатньо відпрацьовано.
Метою статті є аналіз інституційного середо-
вища інноваційної політики, системи державної під-
тримки інноваційної діяльності в Україні та країнах,
що здійснювали ефективні економічні реформи в ін-
новаційній сфері, та визначення напрямів активіза-
ції інноваційної діяльності.
Результати дослідження Однією із проблем
зовнішньоекономічної діяльності України є те, що
вона продовжує залишатися сировинною базою та
імпортнозалежною, незважаючи на величезний ре-
сурсний потенціал та наявні можливості. Модерні-
зація економіки країни залишається гостропроблем-
ним питанням для країни через відсутність системи
реформ в цьому напрямі. Реформи повинні в першу
чергу стосуватися засад інноваційної політики в на-
прямі створення стимулів до розвитку наукового по-
тенціалу, який би відповідав викликам сучасної еко-
номіки; інфраструктури інноваційної діяльності;
привабливих умов для інвесторів; жорсткої системи
контролю за державною підтримкою, засад для роз-
витку інноваційної культури в країні.
Зміну інноваційної політики в першу чергу не-
обхідно розпочати з визначення пріоритетних на-
прямів інноваційної політики, що створить макси-
мально сприятливі умови для модернізації промис-
ловості.
Загальні показники, які характеризують іннова-
ційну діяльність в Україні, мають тенденцію до
зростання кількості інноваційних підприємств та об-
сягу витрат на інноваційну діяльність, але при цьому
реальних структурних зрушень та модернізації еко-
номіки не відбувається (рис. 1, 2).
Серед причин відсутності інноваційного роз-
витку є складні умови ведення бізнесу в Україні. За
рейтингом світового банку Україна займає у світі
183 місце за показниками, які характеризують лег-
кість ведення бізнесу. Найбільш проблемними скла-
довими цього рейтингу є податкова система, вве-
дення міжнародної торгівлі, реєстрація майна, відк-
риття та закриття бізнесу на території України
(табл. 1).
Згідно із Законом України «Про інноваційну ді-
яльність» від 04.07.2002 р. № 40-IV державну під-
тримку одержують суб'єкти господарювання всіх
Н. В. Осадча
162
Економічний вісник Донбасу № 2(40), 2015
форм власності, що реалізують в Україні іннова-
ційні проекти, і підприємства всіх форм власності,
які мають статус інноваційних. Визначення поняття
«інноваційна політика» в цьому законопроекті від-
сутнє, але наведено мету і принципи інноваційної
політики [15].
Рис. 1. Кількість підприємств, що займаються інноваційною діяльністю
Рис. 2. Обсяг витрат промислових підприємств на інноваційну діяльність, млн грн
Складено автором за: Наукова та інноваційна діяльність у 2008 р.: статистичний збірник. – С. 156, 179; Наукова
та інноваційна діяльність у 2013 р.: статистичний збірник. – С. 160, 182.
Головною метою державної інноваційної
політики є створення соціально-економічних, ор-
ганізаційних і правових умов для ефективного
відтворення, розвитку й використання науково-тех-
нічного потенціалу України, забезпечення впро-
вадження сучасних екологічно чистих, безпечних,
енерго- та ресурсозберігаючих технологій, вироб-
ництва та реалізації нових видів конкурентоспро-
можної продукції.
До основних принципів державної інноваційної
політики належить: орієнтація на інноваційний
шлях розвитку економіки України; визначення дер-
жавних пріоритетів інноваційного розвитку; форму-
вання нормативно-правової бази у сфері інновацій-
ної діяльності; створення умов для збереження, роз-
витку і використання вітчизняного науково-техніч-
ного та інноваційного потенціалу; забезпечення вза-
ємодії науки, освіти, виробництва, фінансово-креди-
тної сфери у розвитку інноваційної діяльності;
ефективне використання ринкових механізмів для
сприяння інноваційній діяльності, підтримка під-
приємництва у науково-виробничій сфері; здій-
снення заходів на підтримку міжнародної науково-
1397 1411 1462
1697 1758
0
200
400
600
800
1000
1200
1400
1600
1800
2000
2008 2009 2010 2011 2012
Роки
11994,6
7449,9 8045,5
14333,9
11480,6
0
2000
4000
6000
8000
10000
12000
14000
16000
2008 2009 2010 2011 2012
млн грн
Роки
Н. В. Осадча
163
Економічний вісник Донбасу № 3(41), 2015
технологічної кооперації, трансферу технологій, за-
хисту вітчизняної продукції на внутрішньому ринку
та її просування на зовнішній ринок; фінансова під-
тримка, здійснення сприятливої кредитної, податко-
вої і митної політики у сфері інноваційної діяльно-
сті; сприяння розвитку інноваційної інфраструк-
тури; інформаційне забезпечення суб'єктів іннова-
ційної діяльності; підготовка кадрів у сфері іннова-
ційної діяльності [15]. Виходячи із вищезазначеної
мети інноваційної політики, існує чотири напрями
інноваційнної політики, а саме: інноваційна полі-
тика «технологічного поштовху», інноваційна полі-
тика «ринкової орієнтації» (ґрунтується на тому, що
держава за такої політики відіграє другорядну роль,
головними учасниками є безпосередньо суб’єкти
господарської діяльності, які здійснюють іннова-
ційну діяльність з власної ініціативи); інноваційна
політика «соціальної орієнтації» спрямована на за-
лучення громадськості як рушійної сили інновацій-
ного розвитку; інноваційна політика, що спрямо-
вана на зміни економічної структури господар-
ського механізму.
Таблиця 1
Рейтинг України щодо показників,
які характеризують легкість ведення бізнесу
в Україні за 2011 р. [13]
Показник Місце у
рейтингу
2010 р.
Місце у
рейтингу
2011 р.
Відкриття бізнесу 136 118
Робота з дозволами на
будівництво
181 179
Реєстрація майна 160 164
Отримання кредиту 30 32
Захист інвесторів 108 109
Сплата податків 181 181
Міжнародна торгівля 139 139
Забезпечення вико-
нання контрактів
43 43
Закриття бізнесу 145 150
Універсальною інноваційною політикою є ком-
бінація зазначених політик з пріоритетним розподі-
лом галузей впровадження. Проте в сучасних умо-
вах економічних реформ необхідно активізувати ді-
яльність громадськості, створити умови форму-
вання неурядових організацій та спілок, які будуть
безпосередньо зацікавлені в модернізації економіки
та виступати ініціаторами інноваційного розвитку,
вносити пропозиції щодо змін в інституційному се-
редовищі інноваційної політики. Слід зазначити, що
порівняно з європейськими, українські мережі інно-
вацій інфраструктури підтримки бізнесу мають до-
статньо низький рівень взаємодії як в мережах, так і
між ними. Українські складові інфраструктури під-
тримки бізнесу та інновацій не об’єднуються в ме-
режі, оскільки вони здебільшого про них навіть не
знають.
Фінансування науки за залишковим принци-
пом, відсутність стимулів до інноваційної діяльно-
сті та державної підтримки високотехнологічних
підприємств, недосконале законодавство, тотальна
корумпованість державних чиновників призвели до
вкрай негативних структурних змін в економіці, а
саме зростання частки сировинних, низькотехноло-
гічних виробництв та занепаду високотехнологіч-
них.
Однією з форм розвитку інновацій на першій
стадії є створення наукових парків при університе-
тах країни. При цьому у ст. 65 Закону України «Про
вищу освіту» зазначається, що «основною метою на-
укової, науково-технічної та інноваційної діяльності
є здобуття нових наукових знань шляхом прове-
дення наукових досліджень і розробок та їх спряму-
вання на створення і впровадження нових конкурен-
тоспроможних технологій, видів техніки, матеріалів
тощо для забезпечення інноваційного розвитку сус-
пільства, підготовки фахівців інноваційного типу. У
ст. 66 Закону України визначено умови створення
бізнес-інкубаторів, технологічно-наукових парків
тощо [16].
Проте адміністрація науково-дослідних уста-
нов та університетів не має вагомих стимулів для ак-
тивізації своєї наукової діяльності в межах наукових
парків та розраховує на стару договірну форму ви-
конання робіт для замовників, яких стає з часом все
менше. Альтернативною формою договірної форми
виконання робіт є формування наукових парків в ви-
шах, в яких здійснювалися б «start-ups». Регіональ-
них інноваційних систем, в яких би формувалися
ідеї та відповідний попит, в країні не сформовано.
Причиною цього є законодавчі колізії, відсутність
дієвої державної підтримки, застарілий механізм на-
уково-дослідної діяльності, який не передбачає ви-
роблення конкурентоспроможних ідей та самостій-
ний пошук інвесторів.
Слід зазначити, що система управління іннова-
ційною політикою в Україні має нескоординований
характер, відсутній будь-який орган управління,
який би відповідав за інноваційну політику як єди-
ний представник, система охоплює велику кількість
різних міністерств, агентств і комітетів. Міністер-
ство освіти і науки відповідає за розробку та реалі-
зацію державної політики в науковій, технологічній
та інноваційній сфері, реалізація інноваційної полі-
тики включається й до завдань Міністерства еконо-
мічного розвитку і торгівлі. Національна академія
наук, галузеві міністерства формують власні іннова-
ційні політики, створюють інструменти реалізації,
мають систему науково-дослідних інститутів, дже-
рела фінансування (свій бюджет), матеріальну базу
Н. В. Осадча
164
Економічний вісник Донбасу № 2(40), 2015
та трудові ресурси. Необхідно скоординувати діяль-
ність органів, які реалізують інноваційну політику в
єдиній стратегії, де кожне міністерство, комітети,
інститут відповідає за етапи модернізації економіки,
реалізацію інноваційної політики та закріплення їх
функцій законодавчою нормою.
Для цього доцільно Міністерство економічного
розвитку та торгівлі визначити координуючим орга-
ном та закріпити це законодавчою нормою. В За-
коні України «Про інноваційну діяльність» необхід-
но визначити окремим розділом роль та функції мі-
ністерства щодо координації діяльності органів
влади з реалізації інноваційної політики (рис. 3).
Для усунення цих перешкод необхідно визна-
чити пріоритетні цілі як для національних, так і ре-
гіональних програм.
Рис. 3. Схема координації державних та законодавчих органів щодо активізації
інноваційного розвитку [авторська розробка]
У багатьох країн ЄС, що розпочали свої рефор-
ми двадцять років тому (включаючи Болгарію та Ру-
мунію) існує проблема розриву національних інно-
ваційних програм з регіональними, що пояснюється
різноманітністю інноваційних потенціалів кожного
регіону та країни. Перехід від регіональної до
централізованої політики інноваційного розвитку є
складним процесом, регіонам важко перебудувати
свою інноваційну політику відповідно до національ-
них програм. Після двадцяти років реформ регіона-
льні програми ЄС відстають від національних, цей
факт необхідно враховувати при формуванні іннова-
ційної політики в Україні в процесі модернізації
економіки України. В країнах ЄС не існує рішень
щодо можливості збалансування інтересів регіонів у
єдиній програмі, хоча існують компромісні рішення
між відносними перевагами багаторегіональних
програм (добре фінансованих, відсутність дублю-
вання) та регіональними програмами, які адаптовані
до вирішення регіональних питань інноваційного
розвитку та враховують специфіку регіонального
розвитку [13]. Тобто в ЄС так і невідпрацьований
єдиний підхід до координації регіональних програм
у єдиній державній програмі.
В Україні регіональна інноваційна політика є
залежною та побічною від стану та діяльності її про-
мисловості. В період модернізації економіки стан
розвитку регіональної інноваційної політики можна
охарактеризувати початковим. Слід зазначити, що
урядом України було докладено багато зусиль для
визначення конкретних цілей та започаткування
певних проектів, зроблено кроки для розвитку інно-
ваційної інфраструктури. Проте інфраструктура не
відповідає вимогам інвесторів, відсутні необхідні
комунікації, місцезнаходження індустріальних пар-
ків є незручним для інвесторів (віддаленість від
ринку збуту, транспортних шляхів, кордону, відсут-
ність наявності кваліфікованої робочої сили), немає
інформації щодо наявності та стану розвитку інфра-
Н. В. Осадча
165
Економічний вісник Донбасу № 3(41), 2015
структури. Розвиток регіональної інноваційної полі-
тики відрізняється в кожному регіоні, в західних ре-
гіонах та центрі більше уваги приділяють ство-
ренню наукових парків, умов їх роботи; на сході
сформувалась мережа індустріальних парків, були
спроби до формування вільних економічних зон
промислового типу. Багато регіонів мають труднощі
із залученням інвесторів та обранням траєкторії
інноваційного розвитку. Цей факт необхідно врахо-
вувати при формуванні національної інноваційної
політики в умовах модернізації економіки.
Інноваційна політика країн ЄС підтримується
державою на належному рівні. Сума коштів, яка ви-
діляється в Європі, вища, ніж в Україні: у ЄС
бюджет невеликих програм складає близько 90000
євро. Для великих програм передбачено фінансу-
вання від 2 до 3 млн євро. В Україні навіть найбільш
фінансовані програми мають бюджет в межах 15–
18 тис. євро (дані за 2007 та 2009 рр.) [13].
Національні та регіональні програми ЄС спря-
мовані на створення інноваційних компаній при на-
уково-дослідних установах, університетах, форму-
вання бізнесу у сфері інновацій, ефективну марке-
тингову політику просування зразків, пошук інвес-
торів. Місія та цілі такої програми залежать від на-
ціональної стратегії та амбіцій вищого керівництва.
Основні цілі програми можуть бути економічними
(розвиток окремих галузей), соціальними (ство-
рення робочих місць, охорона здоров’я, безпека).
Регіональні інноваційні програми ЄС спрямовані на
децентралізацію інноваційної політики, спочатку
визначаються цілі національної економіки, а потім
формуються регіональні програми залежно від ролі
регіону та його потреб, промислового потенціалу.
Національні кластерні програми широко застосову-
ються в країнах ЄС. Європейська кластерна обсер-
ваторія визначила 69 національних кластерних про-
грам у 31 країні, що досліджувалися. У більшості
країн є одна чи дві програми, що фінансуються дер-
жавою.
Інноваційна політика країн світу спрямована на
підтримку розвитку мережі бізнес-інкубаторів, на-
укових та технологічних парків. Перші бізнес-інку-
батори були створені у США, Великобританії та
Франції у 1960-х роках, зараз вони існують у біль-
шості промислово розвинених країн. Наукові та тех-
нологічні парки забезпечують сприятливе середо-
вище для таких підприємств, вони надають дешеві
приміщення, в яких існує необхідне виробниче
обладнання.
В Європі існує понад 900 бізнес-інкубаторів, і
щороку в інкубаторах формуються тисячі нових
компаній. Бізнес інкубатори створються за підтрим-
ки місцевих органів влади та за рахунок спонсорсь-
ких внесків. Упродовж двох останніх десятиліть
кластерні ініціативи з’явилися у всіх ринкових еко-
номіках, вони сформувалися в ефективну модель ор-
ганізації інноваційної діяльності.
В Україні сформувалось інституційне середо-
вище регулювання інноваційної діяльності, в якому
відсутня будь-яка державна фінансова підтримка
підприємств, що займаються інноваційною діяльно-
сті. Для цих підприємств передбачені тільки митні
преференції, ускладнює цю ситуацію неповернення
кредитів за ПДВ (табл. 2). Державна фінансова під-
тримка надається інвесторам, які здійснюють інвес-
тування у пріоритетні галузі економіки (табл. 3).
При цьому надання цієї підтримки припинено та ін-
весторам надаються тільки митні преференції. Ви-
значені в законодавчому акті критерії пріоритетно-
сті галузей економіки є незрозумілим для потенцій-
них іноземних інвесторів, та сфера діяльності по-
тенційних інвесторів найчастіше виходить за межі
цього законодавчого акту. В практиці ЄС критерії
пріоритетності в законодавстві не використову-
ються, для того щоб не створювати додаткових об-
межень. На перших кроках становлення інновацій-
ної системи державі доцільно зайняти роль мене-
джера, при цьому вкладення грошей в розвиток
інноваційних видів діяльності принесе прибутки до
держбюджету.
Міністерство економічного розвитку та тор-
гівлі повинно визначати точки економічного зрос-
тання, а інноваційна система країни може формува-
тися поетапно. Наприклад, на першому етапі ство-
рити одну дійову вільну економічну зону промисло-
вого типу з певними пільгами та жорсткою систе-
мою контролю щодо виходу товару без сплати по-
датків та митну територію України для одного з ви-
дів діяльності промислового виробництва.
Зробите це у вигляді експерименту в одному із
регіонів країни для визначення ризиків та механізму
функціонування її у сучасних економічних умовах.
На другому етапі доцільно створити план фор-
мування таких зон та надання пільг науко-індустрі-
альним паркам. При цьому ініціатива формування
вільних зон та інноваційних систем повинна вихо-
дити «зверху», тобто збоку уряду, що зменшить про-
яви корупції на перших етапах створення інновацій-
них систем.
Так, в Законі України «Про інноваційну діяль-
ність» № 40-IV від 04.07.2002 р. також відсутній ме-
ханізм податкових пільг для стимулювання іннова-
ційної діяльності.
Закон описує модель інноваційних відносин
традиційно орієнтованої економіки, що будується
виключно на механізмах прямого і непрямого дер-
жавного фінансування, які фактично не працюють.
В ньому відсутня чіткість у визначеннях таких по-
нять, як «інноваційна діяльність», «інноваційне
підприємство», «інноваційна інфраструктура»,
«суб’єкти інноваційної діяльності», «національна
інноваційна система».
Н. В. Осадча
166
Економічний вісник Донбасу № 2(40), 2015
Таблиця 2
Законодавчі акти, які регулюють надання фінансової підтримки підприємствам,
що займаються інноваційною діяльністю
Нормативно-правові акти Державна фінансова підтримка
Закон України «Про інноваційну діяльність» від 04.07.2002 р.
№ 40-IV
Відсутня
Закон України «Про інвестиційну діяльність» від 18.09.1991 р.
№ 1560-XII
Припинено
Закон України «Про індустріальні парки» від 21.06.2012 р.
№ 5018-VI
Припинено / надаються тільки митні префе-
ренції
Закон України «Про стимулювання інвестиційної діяльності у
пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робо-
чих місць» від 06.09.2012 р. № 5205-VI
Припинено / надаються тільки податкові та
митні преференції
Закон України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльно-
сті в Україні» від 16.10.2012 р. № 5460-VI
Державної підтримки немає. Визначаються
пріоритетні напрями інноваційної діяльно-
сті
Постанова КМУ «Про затвердження Державної цільової еконо-
мічної програми енергоефективності і розвитку сфери виробни-
цтва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та альтерна-
тивних видів палива на 2010-2015 рр.» від 01.03.2010 р. № 243
Припинено
Закон України «Про режим іноземного інвестування» від
19.03.96 р. №94/96-ВР
Державної підтримки немає.
Формується правовий режим інвестиційної
діяльності, надаються державні гарантії у
разі зміни законодавства, гарантується ком-
пенсація і відшкодування збитків іноземним
інвесторам
Таблиця 3
Державна фінансова підтримка, яка надається
інвесторам згідно із Законом України
«Про стимулювання інвестиційної діяльності
у пріоритетних галузях економіки з метою
створення нових робочих місць»
(надання фінансової підтримки припинено)
Держана підтримка Реалізація
Зниження ставки на
прибуток:
з 2013 до 2017 рр.
ставка податку – 0%;
з 2017 по 2022 рр. –
8%;
з 2023 р. – 16%.
Поетапне підвищення
ставки податку
Звільнення від мита та
можливість відстро-
чення сплати податку
на додану вартість
при імпорті облад-
нання та комплекту-
ючих, які необхідні
для реалізації проекту
Звільнення від мита.
Відстрочення шляхом
надання митниці подат-
кового векселя на суму
податкового зобов’я-
зання за кредитом по
ПДВ
Встановлення методи
прискореної аморти-
зації
Можливість швидкого
повернення інвестицій
за рахунок застосування
методи прискореної
амортизації
Стан справ з державною підтримкою іннова-
ційної діяльності свідчить про повну її відсутність,
що вважається проявом корупції. Слід зазначити,
що інноваційна діяльність на стадії start-ups супро-
воджується великим ризиком та повністю відсутня
мотивація у науковців щодо створення інновацій-
ного продукту.
У Європейському Союзі розповсюджена прак-
тика надання прямої фінансової підтримки підпри-
ємствам, полегшення доступу до джерел фінансу-
вання, зменшення податкового тягаря, усунення бю-
рократичних перепон. В країнах з розвинутою рин-
ковою економікою існують такі форми стимулю-
вання інноваційних підприємств: створення фондів
впровадження інновацій з урахуванням можливого
комерційного ризику (Великобританія, Нідерлан-
ди); відстрочення сплати мита або звільнення від
нього, якщо винахід стосується економії енергії (Ав-
стрія); пряме фінансування (субсидії, позики), що
сягають 50% витрат на створення нової продукції і
технологій (Франція, США й інші країни); спрощене
оподатковування для підприємств, що діють в інно-
ваційній сфері; надання позичок, зокрема без ви-
плати відсотків (Швеція); безкоштовне ведення ді-
ловодства за заявками індивідуальних винахідників,
безкоштовні послуги патентних повірених (Нідер-
ланди, Німеччина) [17]. Слід відначити досвід такої
країни, як Ірландія, яка магістральним напрямом
своєї економічної політики визначила створення
інноваційного офшора та запровадила максимальні
Н. В. Осадча
167
Економічний вісник Донбасу № 3(41), 2015
податкові пільги для інновацій серед своїх прикор-
донних сусідів. У країнах ОЕСР обсяг податкових
стимулів значно збільшився за останні 15 років. По-
даткові стимули переважно передбачаються для
сфери розробок та досліджень і вважаються непря-
мими заходами стимулювання наукових досліджень
та інноваційної діяльності. В країнах ЄС існує два
основних види податкових стимулів:
1) податкові кредити і зниження розміру пода-
тків на оподатковуваний прибуток;
2) відшкодування сплачених податків [13].
Програми стимулювання інноваційної діяльно-
сті відрізняються податковими пільгами, спеціаль-
ними умовами цільових програм, в них визначені
система стимулів та податків для неприбуткових
компаній, іноземних і національних наукових дос-
ліджень. Система стимулів для кожної галузі у біль-
шості випадків сформована окремо, передбачено
трансфер технологій. Відсутність державної фінан-
сової підтримки підприємств, що займаються інно-
ваційною діяльністю, та існуюча система їх оподат-
кування в Україні залишаються найголовнішою пе-
решкодою для розвитку підприємництва. Для Укра-
їни доцільно використовувати систему пільг країн,
які проходили ті ж етапи становлення інноваційної
системи. Так, дія парків у Польщі здійснюється на
підставі дозволу Міністра економіки. Для управля-
ючого парку існує таке коло пільг:
1) управляючий звільняється від податку на
придбання або права збуту на нерухомість, що пере-
буває на території індустріального парку (СЕЗ);
2) міністр економічного розвитку своїм розпо-
рядженням може звільнити управляюче товариство
від податку на прибуток від юридичних осіб у ви-
тратній частині протягом фінансового року або в на-
ступному році з метою розвитку зони, в тому числі
на придбання управляючим нерухомості або інших
речей, які будуть використовуватись для ведення
підприємницької діяльності на території зони, та-
кож на модернізацію і розширення економічної і те-
хнічної інфраструктури на території зони [17].
За умови використання досвіду Польщі щодо
надання пільг для підприємців в Україні сформу-
ються умови і менш обтяжливі для Держбюджету
України, ніж ті що сформульовані в Законі України
«Про стимулювання інвестиційної діяльності у прі-
оритетних галузях економіки з метою створення но-
вих робочих місць» та можуть бути використані за-
мість існуючих. При цьому буде сформований ді-
йовий механізм розвитку інноваційної діяльності та
підґрунтя для залучення інвесторів.
Існуючі наукові розробки та ідеї не відповіда-
ють сучасним викликам економіки та практично не
приваблюють інвесторів. Для активізації інновацій-
ної діяльності необхідно здійснити реформи в цій
сфері в напрямі створення єдиної системи держав-
ного регулювання інноваційної діяльності, надання
фінансової підтримки інноваційній діяльності (як в
більшості країн Європи), створити систему обме-
жень, щоб уникнути прояви корупції, жорстку сис-
тему контролю за наданням державної фінансової
підтримки. При формуванні балансу стимулів та об-
межень інноваційної діяльності в України необхідно
враховувати європейський досвід та сучасні ви-
клики національної економіки.
Щодо формування сприятливих умов для роз-
витку інноваційної діяльності необхідно перегля-
нути Закон України «Про пріоритетні напрями інно-
ваційної діяльності в Україні» від 16.10.2012 р.
№ 5460-VI та Закон України «Про стимулювання
інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях
економіки з метою створення нових робочих місць»
від 06.09.2012 р. № 5205-VI, визначити в них дер-
жавну фінансову підтримку та доповнити пріори-
тетні напрями інноваційної діяльності. Одним з
можливих варіантів є формування окремого пере-
ліку пріоритетів інноваційної діяльності, який за-
тверджується Кабінетом Міністрів України або Мі-
ністерством економічного розвитку і торгівлі. Для
економічних реформ інноваційної сфери на перших
етапах модернізації економіки необхідно врахову-
вати досвід країн, які проходили такі ж етапи стано-
влення економіки у сучасному світі, як Україна, та
мають вагомі результати в цьому процесі. Так, у
Польщі створені спеціальні єдині умови для всіх
техно-індустіальних парків, які переглядаються ра-
дою міністрів.
В Законі України «Про індустріальні парки»
від 21.06.2012 р. № 5018-VI також припинена дер-
жавна підтримка, надаються тільки митні преферен-
ції. Державна підтримка щодо кредитування та фі-
нансування інноваційної діяльності була передба-
чена в Законі України «Про інноваційну діяльність»
та в Постанові Кабінету Міністрів України «Про за-
твердження Державної цільової економічної про-
грами енергоефективності і розвитку сфери вироб-
ництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії
та альтернативних видів палива на 2010 – 2015 рр.»
від 01.03.2010 р. № 243 (табл. 4).
Державну підтримку щодо кредитування та фі-
нансування також припинено. За таких умов іннова-
ційна діяльність в країні, яка знаходиться на пер-
шому етапі модернізації економіки, не може існу-
вати.
Для активізації інноваційної діяльності в уні-
верситетах необхідно спростити процедуру ство-
рення інноваційних компаній «start-ups», визначити
процедуру включення майнових інтелектуальних
прав до статутних фондів, а також процедуру пере-
дачі дивідендів інститутам. Окремі питання виника-
ють щодо надання університетам більшої фінансо-
вої автономії, для здійснення певних фінансових
операцій, оминаючи в більшості випадків тривалі і
виснажливі процедури подачі заяв до Казначейства
Н. В. Осадча
168
Економічний вісник Донбасу № 2(40), 2015
України, надати можливість університетам витра-
чати доходи від зазначених коштів на інтернаціона-
лізацію, підтримку досліджень і розробок або ко-
мерційну діяльність.
Таблиця 4
Державна підтримка щодо кредитування
та фінансування інноваційної діяльності
(припинена)
Нормативні акти,
відповідно з якими
надається підтримка
Зміст підтримки
Згідно із Законом України «Про інноваційну діяль-
ність» надаються:
– державні гарантії щодо за-
лучених кредитних ресурсів
для інвестиційних проектів;
– компенсація за рахунок бю-
джетних коштів відсотків за
кредитами;
– фінансування реалізації ін-
вестиційних проектів
– зниження відсоткових
ставок за кредитами;
– повне або часткове по-
криття кредиту;
– зниження обсягу залу-
чених коштів для реалі-
зації проекту
Згідно із Постановою Кабінету Міністрів України
«Про затвердження Державної цільової економічної
програми енергоефективності і розвитку сфери виро-
бництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії
та альтернативних видів палива на 2010–2015 рр.»
від 01.03.2010 р. № 243 надається:
– компенсація за рахунок бю-
джетних ресурсів відсотків
за кредитами;
– фінансування реалізації ін-
вестиційних проектів
– повне або часткове по-
криття витрат відсотків
за залученими креди-
тами;
– зниження обсягу кош-
тів, які необхідні для ре-
алізації проекту
Необхідно переглянути засади кредитної полі-
тики для підприємств, що займаються інноваційною
діяльністю, пропонується визначити в Законі Укра-
їни «Про інноваційну діяльність» компенсацію від-
сотка за кредитами, безвідсоткове кредитування чи
надання державних гарантій. Доцільно здійснювати
діяльність за рахунок Національної венчурної ком-
панії, яку необхідно створити шляхом початкового
створення фінансово-кредитної установи у струк-
турі Держінформнауки та поступово трансформу-
вати у національну венчурну організацію.
Для активізації інноваційної діяльності необ-
хідно відновити державну фінансову підтримку
шляхом внесення правок в законодавчі акти, які
регламентують її одержання та в яких її дія припи-
нена, створити новий законопроект «Про державну
фінансову підтримку інноваційної діяльності», в
якому надавалися б державна фінансова підтримка
та пільги щодо розвитку венчурного підприємни-
цтва. До державної фінансової підтримки в Україні
необхідно ввести: пільги на ПДВ; пільги на податок
на прибуток один рік; звільнення від податку на не-
рухомість; митні преференції при ввезенні облад-
нання; компенсація (повна або часткова) відсотку по
кредитах, що сплачуються підприємствами банкам
та 50% іншим фінансово-кредитним установам за
кредитування інноваційних проектів; безвідсоткове
кредитування (з інфляційною індексацією) іннова-
ційних проектів у пріоритетних напрямках. При
цьому необхідно законодавчо закріпити державні
гарантії банкам, які займаються кредитуванням
інноваційних проектів (табл. 5). Введення пільг з од-
ночасною жорсткою системою контролю з її вико-
ристання призведе до активізації інноваційної діяль-
ності. Наприклад, введення митних преференцій
при ввезенні обладнання призведе до активізації ін-
вестиційної діяльності в переробній промисловості,
а саме в таких видах діяльності: виробництво елек-
тронного устаткування, виробництво ком’ютерів,
електронної продукції, виробництво гумових та
пластмасових виробів, виробництво хімічних речо-
вин і хімічної продукції, текстильного виробництва,
виробництво готових металевих виробів, виробни-
цтво автотранспортних засобів та причепів.
Механізмом формування державної підтримки
може бути створення фондів вечурного фінансу-
вання на регіональному рівні і виділення в Держ-
бюджеті, обласних бюджетів коштів для державної
фінансової підтримки. Ця практика розповсюджена
в більшості кран світу.
За даними ЮНЕСКО, загальний рівень фінан-
сування наукової і науково-технічної діяльності у
розрахунку на одного наукового працівника в Укра-
їні приблизно у 6 разів нижчий, ніж у США та Ні-
меччині, в 5 разів – у Японії та у 1,3 раза – у Росій-
ській Федерації. «Недостатній обсяг фінансування
наукової і науково-технічної діяльності за рахунок
коштів державного бюджету протягом останніх 10
років унеможливлює виконання державних цільо-
вих наукових і науково-технічних програм, на вико-
нання яких спрямовується лише 6-7% загального об-
сягу фінансування наукової і науково-технічної ді-
яльності» [25]. Це визнаний державою факт та закрі-
плений в розпорядженні Кабінету Міністрів Укра-
їни від 8 жовтня 2012 р. № 780-р. Наприклад, в Фін-
ляндіяї в бюджеті на 2009 р. було заплановано
виділення 1,9 млрд євро на науку та дослідження.
В Нідерландах існує схема Technical Develop-
ment Credits, яка передбачає надання малому бізнесу
позик, що також можуть не повертатися у випадку
технічної чи комерційної невдачі. Шведський інвес-
тиційний фонд ALMI Foretagspartner AB, основним
акціонером якого є уряд, звільняє фірми, що одер-
жали на 6-10 років кредити з метою забезпечення
стартового капіталу, від сплати відсотків у перші
два роки і виплати самого боргу по позиці протягом
перших чотирьох років. У Німеччині і Франції для
таких цілей створюються спеціальні фінансові ін-
ститути, де держава виступає як великий акціонер
чи вторинний гарант. В Ізраїлі була створена держа-
вна компанія Yozma, основною ідеєю створення
компанії – залучити до партнерства широко відомих
і успішних на Заході венчурних підприємців.
Н. В. Осадча
169
Економічний вісник Донбасу № 3(41), 2015
Таблиця 5
Законодавчі зміни, які необхідно зробити для активізації інноваційної діяльності
Нормативно-правові акти Державна фінансова підтримка
Створити новий Законопроект «Про державну фінан-
сову підтримку інноваційної діяльності» та ввести
зміни в існуючий Закон України «Про індустріальні
парки» від 21.06.2012 р. № 5018-VI
Пільги на ПДВ.
Пільги на податок на прибуток один рік.
Звільнення від податку на нерухомість.
Митні преференції при ввезенні обладнання.
Компенсація (повну або часткову) відсотку по креди-
тах, що сплачуються підприємствами банкам та ін-
шими фінансово-кредитним установам за кредиту-
вання інноваційних проектів.
Безвідсоткове кредитування (з інфляційною індекса-
цією) інноваційних проектів у пріоритетних напрям-
ках.
Надання державних гарантій банкам, що здійснюють
кредитування інноваційних проектів у пріоритетних
напрямах
Закон України «Про інвестиційну діяльність» від
18.09.1991 р. № 1560-XII
Створити національну венчурну компанію, яка буде
здійснювати фінансування інноваційних проектів.
Відтворити фінансову підтримку кредитування: зни-
ження відсоткових ставок за кредитами.
Повне або часткове покриття кредиту; зниження обсягу
залучених коштів для реалізації проекту або сформу-
вати у вигляді, який пропонується автором законопро-
екту «Про державну фінансову підтримку інноваційної
діяльності»
Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвер-
дження Державної цільової економічної програми
енергоефективності і розвитку сфери виробництва
енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та аль-
тернативних видів палива на 2010–2015 рр.» від
01.03.2010 р. № 243
Відтворити фінансову підтримку та узгодити з новими
законодавчими актами
Існуючі в Україні венчурні фонди не викону-
ють тих функцій, які притаманні для них у міжна-
родній практиці щодо активізації інноваційної дія-
льності. Для повноцінного функціонування в Укра-
їні венчурних фондів необхідно запровадити низку
організаційно-правових заходів: залучення до інвес-
тування венчурного підприємництва не тільки юри-
дичних, але й фізичних осіб, створити систему від-
повідних гарантій як з боку держави, так і з боку му-
ніципальних органів, запровадити заохочувальні ме-
ханізми податкових пільг.
Незважаючи на низку законів, наказів, та нор-
мативно-правових актів, які було прийнято для ви-
рішення цих питань, інноваційний бізнес залиша-
ється у непрозорому та затратному регуляторному
середовищі.
В ЄС сформована мережа підтримки підприєм-
ництва (EEN), яка допомогає міжнародним партне-
рам у введенні бізнесу, і спрощує технологічну спів-
працю підприємств і дослідних інститутів. В Укра-
їні існують проблеми щодо практичного викорис-
тання наукового потенціалу. Власники українських
підприємств віддають перевагу придбанню техноло-
гій в країнах ЄС замість розробки технологічних рі-
шень у співпраці з українськими державними на-
уково-дослідними інститутами університетами. Го-
ловною проблемою цього є відсутність стимулів у
науковців до комерціалізації своїх розробок, на-
дання розробок відповідно до потреб вітчизняних
підприємств. Законодавство з прав інтелектуальної
власності досі є суперечливим.
Вартість патентування для вітчизняних науков-
ців є високою та на 40-85% вища, а ніж у західних
країнах. З метою захисту та комерціалізації об’єктів
права інтелектуальної власності, створених за раху-
нок коштів державного бюджету необхідно передба-
чити надання безкоштовної ліцензії та створити
умови щодо можливості її використання на потреби
держави. Законодавство, що регулює створення на-
укових парків є недосконалим, в ньому відсутні по-
штовхи для їх створення та будь-яка фінансова під-
тримка.
В Україні також необхідно створювати та здій-
снювати фінансування центрів Європейської мережі
підтримки підприємництва (ЄМП) з метою забезпе-
чення інфраструктури підтримки бізнесу та іннова-
цій, можливості надання сучасних брокерських пос-
луг та послуг з трансферу технологій. З цією метою
Міністерству економічного розвитку та торгівлі не-
обхідно:
Н. В. Осадча
170
Економічний вісник Донбасу № 2(40), 2015
1) скоординувати діяльність міжнародних, на-
ціональних та регіональних центрів з трансферу те-
хнологій;
2) забезпечити доступ до науково-технічної ін-
формації, що дозволить вітчизняним підприємцям
користуватися інформацією щодо розробок вітчиз-
няних науково-дослідних інститутів та університе-
тів;
3) привести законодавство з проведення тенде-
рів на НДДКР у відповідність зі стандартами дер-
жав-членів ЄС;
4) створити процедуру відбору розробок прозо-
рою і відкритою, залучати незалежних експертів.
Висновки. Українська інноваційна система пе-
ребуває на стадії реорганізації з метою модернізації
економіки. Одним із перших етапів активізації інно-
ваційної діяльності є створення зони вільної торгівлі
промислового типу для переробної промисловості з
закріпленою законодавчою нормою системою пільг.
Державну фінансову підтримку доцільно створю-
вати з врахуванням досвіду країн, які пройшли такі
ж етапи становлення, що й Україна. У механізмі
створення та координації інноваційної діяльності
Міністерству економічного розвитку та торгівлі не-
обхідно надати координуючу роль у визначенні
пріоритетів інноваційного розвитку, точок еконо-
мічного зростання та закріпити це законодавчою но-
рмою. На другому етапі доцільно сформувати план
створення таких зон та надання пільг науко-індуст-
ріальним паркам, системам контролю за пільгами та
відповідальності за порушення. Для формування
інноваційної політики, яка б задовольняла сучасним
викликам, необхідно використовувати схему регу-
ляторного режиму інноваційної діяльності, який би
включав цілі, суб’єкти, стимули та обмеження, алго-
ритми реалізації інноваційної діяльності, ресурси,
стратегії.
Для визначення привабливості та цінності роз-
робок вітчизняних науковців для інвесторів необ-
хідно здійснювати моніторинг та оцінку інновацій-
ного розвитку, досліджувати розробки науковців,
аналізувати вже існуючі розробки (базу Українсь-
кого інституту науково-технічної та економічної ін-
формації), систематизувати в аналітичні матеріали
та розміщувати їх на сайтах, до яких мали б доступ
підприємці, їх спілки (ці дослідження може здій-
снювати Держінформнауки).
Для вдосконалення законодавчо-нормативної
бази регулювання інноваційної політики необхідно
внести зміни в Закон України «Про інвестиційну ді-
яльність» від 18.09.1991 р. № 1560-XII, Закон Укра-
їни «Про індустріальні парки» від 21.06.2012 р.
№ 5018-VI, Закон України «Про стимулювання інве-
стиційної діяльності у пріоритетних галузях еконо-
міки з метою створення нових робочих місць» від
06.09.2012 р. № 5205-VI, Закон України «Про пріо-
ритетні напрями інноваційної діяльності в Україні»
від 16.10.2012 р. № 5460-VI, Постанову Кабінету
Міністрів України «Про затвердження Державної
цільової економічної програми енергоефективності
і розвитку сфери виробництва енергоносіїв з від-
новлюваних джерел енергії та альтернативних видів
палива на 2010-2015 рр.» від 01.03.2010 р. № 243, За-
кон України «Про режим іноземного інвестування»
від 19.03.96 р. №94/96-ВР в напрямі формування
стимулів для активізації інноваційної діяльності, ко-
ординації діяльності міністерств та відомств при
формуванні та реалізації інноваційної політики.
Література
1. Геєць В. «Кластери і мережеві структури в
економіці – тема досить цікава, але на сьогодні ще
не до кінця вивчена…» / В. Геєць// Економіст. –
2008. – № 10. – С. 10–11. 2. Дежина И.Г. Механизмы
стимулирования коммерциализации исследований и
разработок / И.Г. Дежина, Б.Г. Салтыков. – М.:
ИЭПП, 2004. – 151 с. 3. Дежина И.Г. Технологиче-
ские платформы и инновационные кластеры: вместе
или порознь? / И.Г. Дежина. – М.: Изд-во Института
Гайдара, 2013. – 124 с. 4. Дослідницькі універси-
тети як центри інноваційного розвитку країни
[Електронний ресурс] / Інтерв’ю ректора Національ-
ного технічного університету «Київський політехні-
чний інститут» журналісту газети «Дзеркало тижня»
// Дзеркало тижня. – 2011. – № 2. – Режим доступу:
http://www.dt.ua/articles/73711#article. 5. Ленчук Е.
Формирование инновационной инфраструктуры в
российских регионах / Е. Ленчук // Вестник Инсти-
тута экономики Российской академии наук. – 2013. –
№ 5. – С. 76–91. 6. Мазур А.А. Технологічні парки
України: цифри, факти, проблеми / А.А. Мазур, С.В.
Пустовойт // Наука та інновації. – 2013. – Т. 9,
№ 3. – С. 59–72. 7. Пустовойт С.В. Стан інновацій-
ної діяльності та тенденції розвитку технологічних
парків в Україні [Електронний ресурс] / С. В. Пусто-
войт, В. С. Петрук, І. О. Совершенна // Економіка та
управління підприємствами машинобудівної га-
лузі. – 2013. – № 1. – С. 86–93. – Режим доступу:
http://nbuv.gov.ua/j-pdf/eupmg_2013_1_10.pdf.
8. Смородинская Н. Организация особых экономи-
ческих зон в мировой и российской практике: кон-
цептуальные аспекты / Н. Смородинская // Вестник
Института экономики Российской академии наук. –
2011. – № 3. – С. 16–36. 9. Савельєв Є.В. Пріоритети
у рфеормуванні української економіки / Є.В. Саве-
льєв, В.Є. Куриляк // Економіка України. – 2015. –
№ 5. – С. 79–89. 10. Федулова Л.І. Методологічні
засади формування технологічних кластерів / Л.І.
Федулова // Економіка і прогнозування. – 2010. –
№ 3. – С. 61–73. 11. Перший етап модернізації еко-
номіки України: досвід та проблеми: моногр. / О.М.
Алимов, О.І. Амоша та ін.; за заг. ред. В.І. Ляшенка;
ІЕП НАН України, КПУ. – Запоріжжя: КПУ, 2014. –
798 с. 12. Пояснювальна записка до проекту Закону
Н. В. Осадча
171
Економічний вісник Донбасу № 3(41), 2015
України «Про внесення змін до Закону України
«Про наукову і науково-технічну діяльність» [Елек-
тронний ресурс]. – Режим доступу: http://kno.
rada.gov.ua/komosviti/control/uk/ doccatalog/ list? curr
Dir=60270. 13. Інновації в Україні: Європейський
досвід та рекомендації для України. – К.: Фенікс. –
2011. – Т. 3. – 76 с. 14. Наукова та інноваційна діяль-
ність у 2008 р.: статистичний збірник. – К.: Держ-
комстат, 2009. – 256 с. 15. Про інноваційну діяль-
ність: Закон України від 04.07.2002 р. № 40-IV
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://
zakon4. rada.gov.ua/laws/show/40-15 (редакція від
05.12.2012 р.). 16. Про вищу освіту: Закон України
від 01.07.2014 р. № 1556-VII [Електронний ре-
сурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/
laws/show/ 1556-18/page. 17. Лебедева Л. В. Сучас-
ний інноваційна політика держави в України: проб-
леми та перспективи реформування [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: http://www.economy.
nayka. com.ua/?op=1&z=2664. 18. Бизнес в Польше.
Особые экономические зоны [Електронний ре-
сурс]. – Режим доступу : http://poland.
allbusiness.ru/content/document_r_F9F131C0-1116-
4C30-A995-BDA33C4D4756.html. 19. Про наукові
парки: Закон України від 25.06.2009 р. № 1563-VI
[Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1563-17 (редак-
ція від 05.12.2012). 20. Про державне регулювання
діяльності у сфері трансферу технологій: Закон Ук-
раїни від 14.09.2006 р. № 143-V [Електронний ре-
сурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/
laws/show/143-16/page. 21. Про спеціальний режим
інноваційної діяльності технологічних парків: Закон
України від 16.07.1999 р. № 991-XIV [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/
laws/show/991-14. 22. Податковий кодекс України
від 02.12.2010 р. № 2755-VI [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/
2755-17. 23. Про внесення змін до Податкового ко-
дексу України та деяких законодавчих актів України
щодо податкової реформи: Закон України від
28.12.2014 р. № 71-VIII VI [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/
71-19. 24. Ляшенко В.І. Регулювання розвитку еко-
номічних систем: теорія, режими, інститути / В.І.
Ляшенко. – Донецьк: ДонНТУ, 2006. – 668 с. 25. Про
схвалення Концепції реформування системи фінан-
сування та управління науковою і науково-техніч-
ною діяльністю: розпорядження КМУ від 8 жовтня
2012 р. № 780-р [Електронний ресурс]. – Режим до-
ступу: http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/ show/ 780-
2012-%D1%80.
Осадча Н. В. Шляхи активізації інноваційної
діяльності в Україні
Модернізація економіки України передбачає
формування нової економічної політики в основі
якої є інноваційний розвиток країни. Тому форму-
вання засад інноваційної політики, яка націлена на
модернізацію є актуальним та доцільним. Метою
статті є розробка рекомендацій щодо вдосконалення
інституційних основ інноваційної політики в умовах
модернізації економіки України. До завдань статті
відноситься аналіз законодавчих колізій форму-
вання інноваційної політики, інфраструктури інно-
ваційного розвитку, системи державної підтримки
інноваційної діяльності в Україні та країнах, що
здійснювали ефективні економічні реформи в інно-
ваційній сфері, розробка рекомендацій щодо модер-
нізації економіки. До методів дослідження відно-
ситься: методи економічного аналізу, синтезу, де-
дукцій та індукції, методи соціологічних досліджень
(анкетування, опитування) та інші загальнонаукові
методи. В статті досліджено та виявлено ряд пере-
шкод, які стримують ефективний розвиток підпри-
ємств в умовах модернізації економіки та не дають
їм стимулів для введення інновацій із-за відсутності
державної фінансової підримки та законодавчих ко-
лізій. Визначено перелік колізій, наявних в законо-
давчих актах, які регулюють надання фінансової
підтримки підприємствам, які займаються іннова-
ційною діяльністю. Проаналізовано програми сти-
мулювання інноваційних підприємств в країнах Єв-
ропи та запропоновано напрями активізації іннова-
ційної діяльності, одним із яких є внесення змін в
інституційне середовище інноваційної політики та
створення нового законопроекту «Про державну фі-
нансову підтримку інноваційної діяльності», в
якому сформувати пільги для підприємств, що зай-
маються інноваційною діяльністю. Для активізації
інноваційної діяльності також необхідно скоорди-
нувати роботу державних органів, вдосконалити ко-
мунікаційні процеси, законодавство щодо захисту
інтлектуальної власності, створити умови до форму-
вання інноваційної культури на підприємствах.
Ключовим фактором розвитку інноваційної діяль-
ності в Україні є обов’язкове забезпечення декларо-
ваної фінансової підтримки. Для цього необхідно
здійснити суттєві зміни в законодавчо-нормативні
акти, створити системи інноваційних пільг в новому
законопроекті «Про державну фінансову підтримку
інноваційної діяльності», створити сприятливий ін-
вестиційний клімат, що стане поштовхом для моде-
рнізації економіки.
Ключові слова: інноваційна політика, пільги,
державна фінансова підримка, наукові розробки,
модернізація економіки
Осадчая Н. В. Пути активизации инноваци-
онной деятельности в Украине
Модернизация экономики Украины предусмат-
ривает формирование новой экономической поли-
тики в основе которой есть инновационное развитие
страны. Поэтому формирование принципов иннова-
Н. В. Осадча
172
Економічний вісник Донбасу № 2(40), 2015
ционной политики, которая нацелена на модерниза-
цию является актуальным и целесообразным. Целью
статьи является разработка рекомендаций относи-
тельно совершенствования институционных основ
инновационной политики в условиях модернизации
экономики Украины. К заданиям статьи относится
анализ законодательных коллизий формирования
инновационной политики, инфраструктуры иннова-
ционного развития, системы государственной под-
держки инновационной деятельности в Украине и
странах, которые осуществляли эффективные эко-
номические реформы в инновационной сфере, раз-
работка рекомендаций относительно модернизации
экономики. К методам исследования относятся: ме-
тоды экономического анализа, синтеза, дедукций и
индукции, методы социологических исследований
(анкетирование, опрос) и другие общенаучные ме-
тоды.
В статье исследован и выявлен ряд препят-
ствий, которые сдерживают эффективное развитие
предприятий в условиях модернизации экономики и
не дают им стимулов для введения инноваций из-за
отсутствия государственной финансовой под-
держки и законодательных коллизий. Определен пе-
речень коллизий, имеющихся в законодательных ак-
тах, которые регулируют предоставление финансо-
вой поддержки предприятиям, которые занимаются
инновационной деятельностью. Проанализированы
программы стимулирования инновационных пред-
приятий в странах Европы и предложены направле-
ния активизации инновационной деятельности, од-
ним из которых есть внесение изменений в институ-
ционную среду инновационной политики и созда-
ния нового законопроекта «О государственной фи-
нансовой поддержке инновационной деятельно-
сти», в котором сформировать льготы для предпри-
ятий, занимающиеся инновационной деятельно-
стью. Для активизации инновационной деятельно-
сти также необходимо скоординировать работу гос-
ударственных органов, усовершенствовать комму-
никационные процессы, законодательство относи-
тельно защиты интлектуальной собственности, со-
здать условия до формирования инновационной
культуры на предприятиях. Ключевым фактором
развития инновационной деятельности в Украине
является обязательное обеспечение декларируемой
финансовой поддержки. Для этого необходимо вне-
сти существенные изменения в законодательно-нор-
мативные акты, создать системы инновационных
льгот в новом законопроекте «О государственной
финансовой поддержке инновационной деятельно-
сти», создать благоприятный инвестиционный кли-
мат, что станет толчком для модернизации эконо-
мики.
Ключевые слова: инновационная политика,
льготы, государственная финансовая поддержка,
научные разработки, модернизация экономики.
Osadcha N. V. Ways to enhance innovation ac-
tivity in Ukraine
The modernization of Ukrainian economy provide
for the formation of a new economic policy which is
based on the innovative development of the country.
Therefore, the principles formation of innovation pol-
icy, which aims to modernization is relevant and reason-
able.
The object of the article is policy recommenda-
tions for improving the institutional basis of innovation
policy under modernization conditions of Ukrainian
economy. The tasks of article are analysis the conflicts
of laws of innovation policy formation, the analysis of
infrastructures of the innovative development, state sup-
port of innovation activities in Ukraine and the coun-
tries that implement effective economic reforms in in-
novation sphere, policy recommendations of economy
modernization. The research methods include: methods
of economic analysis, synthesis, induction and deduc-
tions, sociological research methods (questionnaires,
surveys) and other general scientific methods.
The article examines and determine a number of
obstacles that hinder the effective development of busi-
nesses in the modernization of economy and do not give
them incentives for introduction of innovations. The
main reasons of these obstacles are the lack of state
financial and conflicts of laws. The article determines
the list conflicts of laws, which govern the relations in
sphere of financial support to innovation enterprises.
The author analyses the programs of stimulate innova-
tion enterprises in Europe. The author offers improve-
ment measures of innovation policy. One of these mo-
tions is legislation amendments and create a new law
"About state financial support to innovation activity".
This law will be determine the benefits for innovation
enterprises. With the purpose of making more innova-
tive activities also need to coordinate the work of state
bodies, improve communication processes, legislation
in the field of intellectual property and create conditions
for formation the innovation culture among enterprises.
A key factor of the development of innovative activity
in Ukraine is mandatory , guarantee of financial sup-
port. It is necessary to introduce adjustments to existing
laws and ensure their financing facility. In order to get
that done make alterations to legal system, create the
system of innovation benefits in the new law "About
state financial support to innovation activity " and im-
prove investment climate which influence on moderni-
zation process in Ukrainian economy.
Keywords: innovation policy, benefits, state finan-
cial support, research and development, modernization
of the economy.
Стаття надійшла до редакції 21.08.2015
Прийнято до друку 16.09.2015
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-93655 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1817-3772 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-28T10:40:54Z |
| publishDate | 2015 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Осадча, Н.В. 2016-02-01T14:07:18Z 2016-02-01T14:07:18Z 2015 Шляхи активізації інноваційної діяльності в Україні / Н.В. Осадча // Економічний вісник Донбасу. — 2015. — № 3 (41). — С. 161-172. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. 1817-3772 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/93655 330.341.1(477) Модернізація економіки України передбачає формування нової економічної політики в основіякої є інноваційний розвиток країни. Тому формування засад інноваційної політики, яка націлена на модернізацію є актуальним та доцільним. Метою статті є розробка рекомендацій щодо вдосконалення інституційних основ інноваційної політики в умовах модернізації економіки України. До завдань статті відноситься аналіз законодавчих колізій формування інноваційної політики, інфраструктури інноваційного розвитку, системи державної підтримки інноваційної діяльності в Україні та країнах, що здійснювали ефективні економічні реформи в інноваційній сфері, розробка рекомендацій щодо модернізації економіки. До методів дослідження відноситься: методи економічного аналізу, синтезу, дедукцій та індукції, методи соціологічних досліджень (анкетування, опитування) та інші загальнонаукові методи. В статті досліджено та виявлено ряд перешкод, які стримують ефективний розвиток підприємств в умовах модернізації економіки та не дають їм стимулів для введення інновацій із-за відсутності державної фінансової підримки та законодавчих колізій. Визначено перелік колізій, наявних в законодавчих актах, які регулюють надання фінансової підтримки підприємствам, які займаються інноваційною діяльністю. Проаналізовано програми стимулювання інноваційних підприємств в країнах Європи та запропоновано напрями активізації інноваційної діяльності, одним із яких є внесення змін в інституційне середовище інноваційної політики та створення нового законопроекту «Про державну фінансову підтримку інноваційної діяльності», в якому сформувати пільги для підприємств, що займаються інноваційною діяльністю. Для активізації інноваційної діяльності також необхідно скоординувати роботу державних органів, вдосконалити комунікаційні процеси, законодавство щодо захисту інтлектуальної власності, створити умови до формування інноваційної культури на підприємствах. Ключовим фактором розвитку інноваційної діяльності в Україні є обов’язкове забезпечення декларованої фінансової підтримки. Для цього необхідно здійснити суттєві зміни в законодавчо-нормативні акти, створити системи інноваційних пільг в новому законопроекті «Про державну фінансову підтримку інноваційної діяльності», створити сприятливий інвестиційний клімат, що стане поштовхом для модернізації економіки. Модернизация экономики Украины предусматривает формирование новой экономической политики в основе которой есть инновационное развитие страны. Поэтому формирование принципов инновационной политики, которая нацелена на модернизацию является актуальным и целесообразным. Целью статьи является разработка рекомендаций относительно совершенствования институционных основ инновационной политики в условиях модернизации экономики Украины. К заданиям статьи относится анализ законодательных коллизий формирования инновационной политики, инфраструктуры инновационного развития, системы государственной поддержки инновационной деятельности в Украине и странах, которые осуществляли эффективные экономические реформы в инновационной сфере, разработка рекомендаций относительно модернизации экономики. К методам исследования относятся: методы экономического анализа, синтеза, дедукций и индукции, методы социологических исследований (анкетирование, опрос) и другие общенаучные методы. В статье исследован и выявлен ряд препятствий, которые сдерживают эффективное развитие предприятий в условиях модернизации экономики и не дают им стимулов для введения инноваций из-за отсутствия государственной финансовой поддержки и законодательных коллизий. Определен перечень коллизий, имеющихся в законодательных актах, которые регулируют предоставление финансовой поддержки предприятиям, которые занимаются инновационной деятельностью. Проанализированы программы стимулирования инновационных предприятий в странах Европы и предложены направления активизации инновационной деятельности, одним из которых есть внесение изменений в институционную среду инновационной политики и создания нового законопроекта «О государственной финансовой поддержке инновационной деятельности», в котором сформировать льготы для предприятий, занимающиеся инновационной деятельностью. Для активизации инновационной деятельности также необходимо скоординировать работу государственных органов, усовершенствовать коммуникационные процессы, законодательство относительно защиты интлектуальной собственности, создать условия до формирования инновационной культуры на предприятиях. Ключевым фактором развития инновационной деятельности в Украине является обязательное обеспечение декларируемой финансовой поддержки. Для этого необходимо внести существенные изменения в законодательно-нормативные акты, создать системы инновационных льгот в новом законопроекте «О государственной финансовой поддержке инновационной деятельности», создать благоприятный инвестиционный климат, что станет толчком для модернизации экономики. The modernization of Ukrainian economy provide for the formation of a new economic policy which is based on the innovative development of the country. Therefore, the principles formation of innovation policy, which aims to modernization is relevant and reasonable.The object of the article is policy recommendations for improving the institutional basis of innovation policy under modernization conditions of Ukrainian economy. The tasks of article are analysis the conflicts of laws of innovation policy formation, the analysis of infrastructures of the innovative development, state support of innovation activities in Ukraine and the countries that implement effective economic reforms in innovation sphere, policy recommendations of economy modernization. The research methods include: methods of economic analysis, synthesis, induction and deductions, sociological research methods (questionnaires, surveys) and other general scientific methods. The article examines and determine a number of obstacles that hinder the effective development of businesses in the modernization of economy and do not give them incentives for introduction of innovations. The main reasons of these obstacles are the lack of state financial and conflicts of laws. The article determines the list conflicts of laws, which govern the relations in sphere of financial support to innovation enterprises. The author analyses the programs of stimulate innovation enterprises in Europe. The author offers improvement measures of innovation policy. One of these motions is legislation amendments and create a new law "About state financial support to innovation activity". This law will be determine the benefits for innovation enterprises. With the purpose of making more innovative activities also need to coordinate the work of state bodies, improve communication processes, legislation in the field of intellectual property and create conditions for formation the innovation culture among enterprises. A key factor of the development of innovative activity in Ukraine is mandatory , guarantee of financial support. It is necessary to introduce adjustments to existing laws and ensure their financing facility. In order to get that done make alterations to legal system, create the system of innovation benefits in the new law "About state financial support to innovation activity " and improve investment climate which influence on modernization process in Ukrainian economy. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економічний вісник Донбасу Менеджмент інновацій Шляхи активізації інноваційної діяльності в Україні Пути активизации инновационной деятельности в Украине Ways to enhance innovation activity in Ukraine Article published earlier |
| spellingShingle | Шляхи активізації інноваційної діяльності в Україні Осадча, Н.В. Менеджмент інновацій |
| title | Шляхи активізації інноваційної діяльності в Україні |
| title_alt | Пути активизации инновационной деятельности в Украине Ways to enhance innovation activity in Ukraine |
| title_full | Шляхи активізації інноваційної діяльності в Україні |
| title_fullStr | Шляхи активізації інноваційної діяльності в Україні |
| title_full_unstemmed | Шляхи активізації інноваційної діяльності в Україні |
| title_short | Шляхи активізації інноваційної діяльності в Україні |
| title_sort | шляхи активізації інноваційної діяльності в україні |
| topic | Менеджмент інновацій |
| topic_facet | Менеджмент інновацій |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/93655 |
| work_keys_str_mv | AT osadčanv šlâhiaktivízacííínnovacíinoídíâlʹnostívukraíní AT osadčanv putiaktivizaciiinnovacionnoideâtelʹnostivukraine AT osadčanv waystoenhanceinnovationactivityinukraine |