Проблеми Княжої Доби на сторінках журналу "Rossica Antiqua”

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2013
Автор:	Папа, І.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України 2013
Назва видання:	Княжа доба: історія і культура
Теми:	Рецензії та огляди
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/93735
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Проблеми Княжої Доби на сторінках журналу "Rossica Antiqua” / І. Папа // Княжа доба: історія і культура. — 2013. — Вип. 7. — С. 239-245. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-93735
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-937352025-02-23T17:49:00Z Проблеми Княжої Доби на сторінках журналу "Rossica Antiqua” Папа, І. Рецензії та огляди 2013 Article Проблеми Княжої Доби на сторінках журналу "Rossica Antiqua” / І. Папа // Княжа доба: історія і культура. — 2013. — Вип. 7. — С. 239-245. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. 2221-6294 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/93735 uk Княжа доба: історія і культура application/pdf Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Рецензії та огляди Рецензії та огляди
spellingShingle	Рецензії та огляди Рецензії та огляди Папа, І. Проблеми Княжої Доби на сторінках журналу "Rossica Antiqua” Княжа доба: історія і культура
format	Article
author	Папа, І.
author_facet	Папа, І.
author_sort	Папа, І.
title	Проблеми Княжої Доби на сторінках журналу "Rossica Antiqua”
title_short	Проблеми Княжої Доби на сторінках журналу "Rossica Antiqua”
title_full	Проблеми Княжої Доби на сторінках журналу "Rossica Antiqua”
title_fullStr	Проблеми Княжої Доби на сторінках журналу "Rossica Antiqua”
title_full_unstemmed	Проблеми Княжої Доби на сторінках журналу "Rossica Antiqua”
title_sort	проблеми княжої доби на сторінках журналу "rossica antiqua”
publisher	Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
publishDate	2013
topic_facet	Рецензії та огляди
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/93735
citation_txt	Проблеми Княжої Доби на сторінках журналу "Rossica Antiqua” / І. Папа // Княжа доба: історія і культура. — 2013. — Вип. 7. — С. 239-245. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.
series	Княжа доба: історія і культура
work_keys_str_mv	AT papaí problemiknâžoídobinastorínkahžurnalurossicaantiqua
first_indexed	2025-11-24T05:59:45Z
last_indexed	2025-11-24T05:59:45Z
_version_	1849650300203302912
fulltext	Іванна ПАПА ПРОБЛЕМИ КНЯЖОЇ ДОБИ НА СТОРІНКАХ ЖУРНАЛУ “ROSSICA ANTIQUA” “Rossica Antiqua” (далі – RA) виходить, починаючи від 2010 р., двічі на рік за редакцією д.і.н., проф., завідувача кафедри музеології Олександра Майоро- ва як новий науковий журнал історичного факультету Санкт-Петербурзького державного університету. До редакційної комісії входить гроно відомих до- слідників: Юрій Алексєєв (Санкт-Петербург, Росія), Леонтій Войтович (Львів, Україна), Андрій Дворніченко (Санкт-Петербург, Росія), Даріуш Домбров- ський (Торунь, Польща), Олена Конявська (Москва, Росія), член-кореспондент НАН України Олександр Моця (Київ, Україна), член-кореспондент РАН Єв- ген Носов (Санкт-Петербург, Росія), Геліан Прохоров (Санкт-Петербург, Росія), член-кореспондент РАН Борис Флоря (Москва, Росія), академік РАН Валентин Янін (Москва, Росія). Видання включене до індексів цитування РИНЦ, Google Scholar. Журнал присвячений широкому колу проблем середньовічного ми- нулого східних слов’ян та їх сусідів – вивченню процесів розвитку давньо- руської держави, внутрішніх суспільно-політичних відносин, формуванню земель і князівств, їх зовнішніх політичних, економічних, культурних зв’язків. Хронологічно його тематика охоплює період від VI до початку XVI ст. (часу утворення централізованої Московської держави). Що відрізняє це періодичне видання від інших такого типу? Найпер- ше спроба реалізації кількох амбітних завдань. Засновники прагнуть по- єднати на його сторінках найновіші наукові підходи до вивчення згаданих проблем, зробити дослідження міждисциплінарними, об’єднавши вчених різних гуманітарних спеціальностей – істориків, археологів, етнологів, лінг- вістів, літературознавців, мистецтвознавців. Пріоритетними напрямами визначено залучення до наукового обігу нових джерел та запрошення до співпраці закордонних авторів. Редколегія дає можливість оприлюднити результати своєї роботи не лише добре знаним, а й молодим науковцям, що дозволяє останнім отримати коментарі відомих фахівців, підтверджен- ня чи спростування власних припущень – окреслення перспективних на- прямів подальших пошуків. Першу спробу створити таке видання здійснено 2006 р., коли світ по- бачив збірник статей під тією ж назвою за редакцією А. Ю. Дворніченка та О. В. Майорова1 з тематичними блоками: етногенез слов’ян і Русі, література 1 Rossica Antiqua. 2006: исследования и материалы / Отв. ред. А. Ю. Дворничен- ко; А. В. Майоров. – Санкт-Петербург, 2006. – 413 с. РЕЦЕНЗІЇ ТА ОГЛЯДИ 240 Іванна ПАПА і книжність, політичні інститути, генеалогія, Русь і Європа, Русь і Орда, рецензії та огляди нової літератури. Він зібрав схвальні відгуки2, однак не отримав продовження, хоча сама ідея та тематика набули нового розвитку починаючи від 2010 р. Автори збірника 2006 р. торкнулися вибраних про- блем княжої доби: особливостей процедури спадкування, взаємозв’язку титулатури і володіння, роботи з синодиками як джерелами до князів- ської генеалогії, питань васальної залежності галицько-волинських князів від угорських королів, взаємовідносин руських князівств зі спадкоємцями Золотої Орди. На його сторінках вміщено статті, автори яких надалі пу- блікувалися у RA. Для прикладу, Марта Фонт (Печ, Угорщина) розгляну- ла принципи успадкування князівської й королівської влади у Східній та Центрально-Східній Європі в Х–ХІ ст. на основі порівняння Пжемислідів, П’ястів, Арпадів і Рюриковичів. Олександр Філюшкін (Санкт-Петербург, Ро- сія) проаналізував становлення і розвиток власницького титулу російських князів у XV–XVI cт. та відзначив зв’язок між елементами титулу й володін- нями чи новоприєднаними землями. Даріуш Домбровський наголосив на проблемі скупості джерельних відомостей до княжої генеалогії на прикла- ді волинських Ізяславовичів й окреслив можливі шляхи отримання нової інформації з нібито добре відомих текстів. Євгеній Пчолов (Москва, Росія) зосередився на Стефанівському синодику (Псков, початок ХVI cт.), у якому зберігся перелік представників княжого дому Рюриковичів, і виклав прин- ципи роботи з таким видом джерел для ідентифікації складу родини. Ми- рослав Волощук (Івано-Франківськ, Україна) торкнувся проблеми васаль- них відносин галицько-волинського князя Данила Романовича і угорського короля Белли ІV в 30-х роках XIII cт. Булат Рахімзянов (Казань, Росія) на прикладі Касимовського ханства показав взаємини руських князівств і по- літичних утворень, які виникли після розпаду Золотої Орди. Отож, відродження у 2010 р. RA уже як періодичного видання стало по- дією у східноєвропейській медієвістиці. Зосередимо увагу на публікаціях, присвячених княжій добі. Хоча вони належать до широкого тематичного поля й досить різносторонні, їх об’єднують методи досліджень, інтерпре- тацій, критики джерел, що дозволяє по-новому поглянути на окремі відомі сторінки минулого. У 2010 р. до проблематики княжої доби на його сторінках вдалися Сергій Пашин (Тюмень, Росія), Олександр Майоров, Хартмут Рюсс (Мюн- стер, Німеччина). Їх роботи присвячені нововіднайденим джерелам до князівських біографій, аналізу нових видань з князівської генеалогії та ди- пломатики й джерельній верифікації стереотипів князівських образів, ви- творених в історіографії. Зокрема С. Пашин у рецензії на книгу Д. Домб- ровського “Генеалогія Романовичів” відзначив, що автору вдалося виявити численні помилкові судження, усталені в літературі про Галицько-Волин- ське князівство, а також обґрунтувати новозапропоновані спостереження 2 Чебаненко С. [Рец. на кн.:] ROSSICA ANTIQUA: Исследования и материа- лы. 2006 / Отв. ред. А. Ю. Дворниченко, А. В. Майоров // Петербургские славян- ские и балканские исследования. – 2008. – № 1(03). – С. 130–133. 241ПРОБЛЕМИ КНЯЖОЇ ДОБИ НА СТОРІНКАХ ЖУРНАЛУ “ROSSICA ANTIQUA” та привернути увагу до генеалогічного фактора в політичній історії цих земель3. О. Майоров у рецензії на фундаментальну працю Олега Купчин- ського “Акти та документи Галицько-Волинського князівства…” зосере- дився на значному вкладі дослідника в аналіз за особливою методикою як автентичних актів, так і фальсифікатів4 та слушності тверджень про істотне місце документальних джерел у літописах й новизні дослідження згадок про втрачені документи, що робить цю публікацію одним з найпомітні- ших явищ новітнього актового джерелознавства. У статті про невідомий факт біографії князя Данила Романовича О. Ма- йоров опублікував та прокоментував текст мандату імператора Фрідріха ІІ від 15 січня 1240 р. про виплату послам “короля Русі” 500 марок сріблом як винагороди за підтримку імператора у боротьбі з австрійським герцогом Фрідріхом Бабенберґом5. Тоді ж імператор нібито навіть мав надати ново- придбаному союзникові королівський титул, підкреслюючи вищий його статус порівняно з бунтівливим герцогом, який тривалий час наполегливо домагався відповідної титулатури. Х. Рюсс проаналізував джерельні відомості про життя київської кня- гині Євпраксії, доньки князя Всеволода Ярославовича і дружини імпера- тора Священної Римської імперії Генріха ІV, відомої у Західній Європі під ім’ям Адельгейда6. Вона виступила проти чоловіка на церковних соборах у Констанці та П’яченці, що спричинило негативне трактування її постаті в джерелах XI cт. Історик розглянув підстави складення такого уявлення про імператрицю та встановив, що частина з відповідних аргументів є ви- нятково гіпотетичними, слушно відзначивши потребу всестороннього до- слідження джерел, їх походження, симпатій-антипатій авторів, що дасть змогу наблизитися до об’єктивної версії подій чи портрета особи. У 2011 р. на сторінках RA до тематики княжої доби звернулися Мартін Ді- мнік (Торонто, Канада), Леонтій Войтович, Олександр Майоров, Мирослав Во- лощук. Вони зосередили увагу на своєрідності князівського правління у Нов- городі, питаннях авторства “Слова о полку Ігоревім”, особливостях зовнішньої політики князя Данила Романовича та русько-угорських відносин в X–XIII cт. М. Дімнік у розвідці “Новгородські князі (970–1136)” розглянув ранню історію взаємовідносин Новгорода і його князів7. Він наголосив на запро- шенні Рюрика на правителя, що разом з нащадками мав управляти Новго- родом як спадковою вотчиною. Автор вбачає функціонування саме такого типу влади у Новгороді від середини Х ст. до першої половини ХІІ ст. – аж 3 Пашин С. [Рец. на кн.:] Dąbrowski D. Rodowód Romanowiczów ksiąząt hali- cko-wołyńskich. Poznań; Wrocław, 2002. 348 s. // RA. – Санкт-Петербург, 2010. – № 1. – С. 170–173. 4 Майоров А. В. [Рец. на кн.:] Купчин- ський О. Акти та документи Галицько- Волинського князiвства XIII – першої по- ловини XIV столiть. Дослiження. Тексти. Львів, 2004. 1283 с. // RA. – 2010. – № 1. – С. 173–176. 5 Его ж. Неизвестный факт биографии Даниила Галицкого // RA. – 2010. – № 2. – C. 140–148. 6 Рюсс Х. Евпраксия-Адельгейда: био- графический етюд // RA. – 2010. – № 2. – С. 54–112. 7 Димник М. Новгородские князья (970–1136) // RA. – 2011. – № 1. – С. 3–41. 242 Іванна ПАПА поки, очевидно, князі відмовилися від цієї форми правління, а новгородці припинили пошуки власної династії. Л. Войтович вдався до знаного дискусійного питання про авторство “Слова о полку Ігоревім”, що зумовила праця гарвардського історика Ед- варда Кінана, який сприйняв “Слово” пізнішим текстом XVIII cт. нібито з-під пера чеського славіста Йозефа Добровського8. На користь автентич- ності пам’ятки Л. Войтович навів сюжети про “мечі харалужні”, Пліснесь- ко, “дунайські епізоди”. Він визнав неможливість остаточно встановити ім’я автора, хоча припустив, що ним міг бути князь Володимир Святославо- вич або скальд, наближений до сіверського князя Ігоря Святославовича. У статті “Лев Данилович і загадка “австрійського вузла” зосереджено увагу на аналізі ситуації у Центрально-Східній Європі на завершальному етапі війни за спадщину австрійських Бабенберґів за участю Чехії, Угорщини, Польщі й Галицько-Волинської держави9. Л. Войтович показав роль у цій боротьбі князя Лева Даниловича та заплутаний політичний контекст і ро- динні зв’язки, а також залучив свідчення латиномовних джерел, які дають альтернативний погляд на роль князя у другій половині ХІІІ ст. Водночас слушно привернуто увагу до значення родинних контактів у політичних відносинах – як внутрішніх, так і зовнішніх, бо нерідко саме вони спричи- няли події чи визначали їх хід, що часто недооцінюється. О. Майоров у дослідженні “Апостольський престол і Нікейська імпе- рія у зовнішній політиці Данила Галицького” розглянув історію першої церковної унії з Римом та коронацію князя Данила Романовича10. Він по- трактував римське зближення виявом не послаблення контактів з Візантією, а, навпаки, – підтримання її зовнішньополітичного курсу, зокрема зусиль Нікейської імперії, спрямованих на відновлення контролю над Константи- нополем після 1204 р. А в статті “Прусське питання у зовнішній політиці Данила Галицького” О. Майоров зупинився на участі князя Данила Романо- вича після коронації у прусському хрестовому поході 1254–1255 рр., дійшов- ши висновку, що не тільки татарська загроза, а й власні політичні інтереси штовхнули князя на зближення із Заходом11. Петербурзький історик вказав, що походові передував договір з Тевтонським орденом про поділ ятвязьких земель, реалізований за відсутності підтримки ятвягам від їхніх сусідів. М. Волощук у рецензії на книгу М. Фонт “Королі династії Арпадів і князі Рюриковичі” відзначив її як одну з нечисленних публікацій на тему русько-угорських відносин ІХ–ХІІІ ст., засновану на аналізі не лише руських, а й угорських джерел12. Рецензент схвалив побудову праці за проблемним 8 Войтович Л. В. К дискуссии о подлин- ности “Слова о полку Игореве” и его ав- торах // RA. – 2011. – № 1. – С. 42–59. 9 Его же. Лев Данилович и загадки “австрийского узла” (1272–1278) // RA. – 2011. – № 2. – С. 120–139. 10 Майоров А. В. Апостольский престол и Никейская империя во внешней поли- тике Даниила Галицкого // RA. – 2011. – № 1. – С. 60–99. 11 Его же. Прусский вопрос во внешней политике Даниила Галицкого // RA. – 2011. – № 2. – С. 102–119. 12 Волощук М. М. [Рец. на кн.:] Marta Font. Árpád-házi királyok és Rurikida feje- delmek. Szeged, 2005. 330 l. // RA. – 2011. – № 2. – С. 140–143. 243ПРОБЛЕМИ КНЯЖОЇ ДОБИ НА СТОРІНКАХ ЖУРНАЛУ “ROSSICA ANTIQUA” 13 Перхавко В. Б. Русско-итальянские пересечения и соприкосновения в X–XII веках // RA. – 2012. – № 1. – С. 3–32. 14 Паршин И. Л. Битва при Дюрнкруте 26 августа 1278 г.: альянс Льва Данилови- ча и Пшемысла II Оттокара // RA. – 2012. – № 1. – С. 95–106. 15 Домбровский Д. Отношение жителей Галичины и Волыни к Даниилу Романо- вичу. Между политической практикой, идеологической программой и взгляда- ми придворных историков (к изучению механизмов исторической памяти на Руси) // RA. – 2012. – № 2. – С. 24–42. принципом та увагу до аналізу династичних зв’язків між Арпадами й Рю- риковичами, які визначали контакти через шлюби, спільні походи, союзи, а також наголошення присутності руського населення на території Угор- щини. На його думку, дослідження важливе не тільки підсумковими ви- сновками, а насамперед окресленими перспективами і напрямами подаль- ших студій над русько-угорськими взаємовідносинами. У 2012 р. на сторінках журналу побачили світ присвячені тематиці кня- жої доби публікації Валерія Перхавка (Москва, Росія), Іллі Паршина (Львів, Україна), Даріуша Домбровського (Торунь, Польща), Адріана Юсуповича (Варшава, Польща), Мирослава Волощука (Івано-Франківськ, Україна), Ольги Щодрої (Львів, Україна), Сергія Чебаненка (Санкт-Петербург, Росія). Зокрема, порушено проблеми русько-італійських взаємин через призму дипломатії Рюриковичів, особливості зовнішньої політики князя Данила Романовича та відносин між підданими й правителем і їх відображення у джерелах, що є “історичною політикою”, а також особливості етимології літописних понять, служби вихідців з руських земель в Угорському королівстві. В. Перхавко виклав проблему русько-італійських відносин Х–ХІІ ст. крізь призму прямих і опосередкованих джерел та свідчень13. Він показав становлення таких контактів не лише на території Русі, а й в Італії, Візан- тії, Палестині, присутності вихідців з Русі в Італії і навпаки. Визначальним чинником русько-італійських відносин до ХІІІ ст. визнано міжконфесійний діалог, зокрема, у дипломатичних стосунках між Рюриковичами та Рим- ським престолом. Також автор відзначив становлення серед давньоруських книжників бачення Риму як центру католицизму й водночас перетворення для Русі відомостей про Рим на “місток” до античної спадщини. І. Паршин проаналізував латиномовні джерела ХV ст. про участь князя Лева Даниловича у битві поблизу Дюрнкрута в 1278 р.14 У хроніках князь згадується як “rex Rusciae” і, відповідно до їх інформації, він мав брати участь у битві на стороні чеського короля Пшемисла Оттокара ІІ проти Рудольфа І Ґабсбурґа. Описана ситуація відображає маловідомі cторінки дипломатії Лева Даниловича в останній чверті XIII cт. і ще раз підтверджує його участь у тогочасній європейській політиці як рівноцінного “гравця”. Д. Домбровський зосередився на формуванні образу відносин між під- даними і правителем на прикладі ставлення жителів Галицької землі та Волині до князя Данила Романовича15, привернувши увагу до певних за- фіксованих у літописах стереотипів і механізму їх появи. Зокрема, йдеться про вплив на характер тексту походження літописця, його політичних сим- патій. Автор слушно визнав недостатнім дослівне прочитання літописного тексту, вказавши на потребу врахування різних факторів – як політичних, 244 Іванна ПАПА так і соціальних та культурно-правових. Цікавими є також думки про існу- вання “історичної політики” та її особливості при дворі князя, їх подаль- ший вплив на літературний образ правителя на сторінках літопису. А. Юсупович вдався до етимології інформації Галицького-Волинського літопису про галицьких “вигонців” та проаналізував різні варіанти її тлума- чення16. Він відкинув версію про ототожнення терміна “вигонці” з поняттям “вигнанці”. На його думку, термін “вигонці” ближчий до поняття “вихідці”, мешканці. Варшавський історик розглянув спільні риси з тлумаченням тер- міна як “вихідці з територій, прилеглих до гирла річки”, а також припустив можливість ототожнення поняття “вигонці” з розмовним “бродники”. За- пропоновані припущення проілюстровано аналізом літописних відомос- тей про учасників битви на р. Калці та ще раз вказано на редагування пер- вісного тексту цієї розповіді. Стаття також показала важливість деталей в історії, втім і лінгвістичних, та потребу уважної роботи з ними. М. Волощук розглянув приплив руського населення до Угорського ко- ролівства упродовж XIII–XIV cт.17 При цьому він відзначив присутність ви- хідців з Русі на службі у представників династії Арпадів та Анжу, зокрема на прикладі загону йобагіонів, привернувши увагу до особливостей їх май- нового, правового та сімейного статусу. Слушними є міркування про необ- хідність подальшого глибшого дослідження “Русі за межами Русі”, що, зо- крема, дасть змогу по-новому поглянути на окремі відомі історичні факти. О. Щодра у рецензії на том праць Л. Войтовича “Галицько-Волинські етюди” з опублікованими в різних часописах і збірниках статтями остан- ніх десяти років (2000–2010) ствердила, що вони охоплюють практично всі основні аспекти політичної історії галицьких і волинських земель від VIII до кінця XIV ст. Їх відзначає добре знання історіографії, різноманітних дже- рел, врахування ролі генеалогічних зв’язків у політичних перипетіях, що нерідко провадить до інакшого сприйняття поодиноких ніби загальновідо- мих фактів історії18. У рецензії С. Чебаненка на книгу О. Майорова відзначено прагнення розкрити взаємовідносини Русі з Візантією, Західною Європою та Римом у ХІІ–ХІІІ ст., зокрема, через особливу увагу до Галицько-Волинського князів- ства й діяльності князів Романа Мстиславовича, Данила Романовича та кня- гині Єфросинії Анни19. Рецензент вказав на ґрунтовність праці, заснованої на широкій джерельній та історіографічній базі. Прикметною особливістю індивідуального методу подано увагу до малознаних джерел, наприклад 16 Юсупович А. Галицкие “выгнаньцы” или “выгонци”? // RA. – 2012. – № 2. – С. 114–133. 17 Волощук М. М. Русские йобагионы на службе венгерских Арпадов и Анжу в XIII–XIV вв. // RA. – 2012. – № 2. – С. 134– 166. 18 Щодра О. М. [Рец. на кн.:] Леонтій Войтович. Галицько-Волинські етю- ди. Біла Церква: Видавець Олександр Пшонкiвський, 2011. 477 с. // RA. – 2012. – № 1. – С. 152–160. 19 Чебаненко С. Б. [Рец. на кн.:] Ма- йоров А. В. Русь, Византия и Запад- ная Европа. Из истории внешне- политических и культурных связей XII–XIII вв. СПб.: “Дмит рий Буланин”, 2011. 800 с. (Studiorum slavicorum orbis. Вып. 1) // RA. – 2012. – № 1. – С. 161–168. 245ПРОБЛЕМИ КНЯЖОЇ ДОБИ НА СТОРІНКАХ ЖУРНАЛУ “ROSSICA ANTIQUA” тексту Ніколо да Кальві про коронацію князя Данила Романовича. Також слушно вказано на вдумливе ставлення до деталей, нових джерел, які дозво- ляють розставити відповідні акценти в обширному матеріалі. Підсумовуючи, варто відзначити, що позитивними сторонами журналу “Rossica Antiqua” є публікація студій як знаних, так і молодих істориків не лише з Росії, а й України, Польщі, Угорщини, Німеччини, Канади, а також звернення до міждисциплінарних підходів при вивченні історії княжої доби та особлива увага до маловідомих тем. Це дає змогу свіжо й інколи несподі- вано подивитися на нібито добре знані події. Огляд найновіших публікацій показує актуальний рівень осмислення відповідного кола проблем у різних країнах, а також перспективні напрями і методологію наукового пошуку, що особливо важливе для молодих науковців. Розміщення публікацій на інтер- нет-сторінці видання робить їх доступними для усіх бажаючих та розши- рює коло читачів20. Цікавим заходом видавців є створення сторінки видання в “живому журналі” (livejournal). Це не тільки виконує популяризаторську функцію, а й водночас забезпечує можливість обговорення заторкнутих про- блем на форумі, що є важливим у сучасному інформаційному суспільстві21. Видається доцільним вміщення на його сторінках оглядів сучасних здобутків західноєвропейських і американських дослідників з відповідної проблематики, а також створення підрозділу “дискусійних питань” для до- кладнішого розгляду невирішених проблем, історичних стереотипів, шля- хів їх з’ясування, розвінчування міфів. Формат і зміст видання є як вдалою формою нового погляду на серед- ньовічне минуле Київської держави та її сусідів, так і спробою простеження їх подальшої історичної еволюції. Заходи редколегії відповідають вимогам сьогодення, а міжнародний колектив авторів забезпечує різносторонній погляд на спільні сторінки минулого, що, безперечно, матиме позитивні результати в майбутньому. Львівський національний університет імені Івана Франка 20 http://history.spbu.ru/index.php?chpu= Rossica_antiqua 21 http://rossica-antiqua.livejournal.com/ profile?admins=owner&socconns=friends

Проблеми Княжої Доби на сторінках журналу "Rossica Antiqua”

Репозитарії

Схожі ресурси