Наукові комунікації XXI століття: електронні ресурси для науки та освіти України
Висвітлено загальні проблеми сучасного етапу розбудови інформаційного суспільства та суспільства знань, викладено питання інформаційного забезпечення вчених і освітян України, зокрема на підставі проекту INTAS. Розглянуто тенденції розвитку сучасних моделей наукової комунікації (НК), зокрема, електр...
Saved in:
| Date: | 2006 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Національна бібліотека України ім.В.І.Вернадського
2006
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/938 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Наукові комунікації ХХІ століття: електронні ресурси для науки та освіти України / Т. Ярошенко // Бібл. вісн. — 2006. — N 5. — С. 17-22. — Бібліогр.: 11 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859682284570935296 |
|---|---|
| author | Ярошенко, Т. |
| author_facet | Ярошенко, Т. |
| citation_txt | Наукові комунікації ХХІ століття: електронні ресурси для науки та освіти України / Т. Ярошенко // Бібл. вісн. — 2006. — N 5. — С. 17-22. — Бібліогр.: 11 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| description | Висвітлено загальні проблеми сучасного етапу розбудови інформаційного суспільства та суспільства знань, викладено питання інформаційного забезпечення вчених і освітян України, зокрема на підставі проекту INTAS. Розглянуто тенденції розвитку сучасних моделей наукової комунікації (НК), зокрема, електронних видань, розкрито окремі аспекти нових моделей НК (відкритий доступ). Проаналізовано особливості трансформації ролі бібліотек у контексті необхідності розбудови колекцій електронних ресурсів, життєвого циклу електронних ресурсів у бібліотеках. Охарактеризовано бази даних EBSCO (майже 10 000 назв повнотекстових академічних електронних журналів, довідників), надані для української академічної громади Консорціумом "Інформатіо", зокрема, Academic Search Premier, MasterFILE Premier, LIST, Zenralblatt MATH, MEDLINE.
|
| first_indexed | 2025-11-30T20:37:53Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2006. № 5.
Íàóêîâ³ êîìóí³êàö³¿ XXI ñòîë³òòÿ: åëåêòðîíí³ ðåñóðñè äëÿ íàóêè òà îñâ³òè Óêðà¿íè
17
наук.-практ. конференції, Тернопіль, 18–19 трав. 2006 р. –
Тернопіль, 2006. – С. 58–59.
3. Крівіч Т. Можливості використання сучасних техно-
логій у роботі галузевого патентного фонду ДНМБ МОЗ
України // Наук. праці Нац. б-ки України ім. В. І. Вер-
надського. – 2004. – Вип. 13. – С. 229–236.
4. Кулаковська Т. Науково-інформаційна діяльність у
науково-дослідних установах НАН України (2002 р.) //
Бібліотечний вісник. – 2003. – № 3. – С. 45–50.
5. Новгородська Л. М., Мовчун Н. О. До питання підви-
щення ефективності підготовки деяких засобів наукової
комунікації // Проблеми сучасного медичного науко-
знавства: Матеріали наук.-практ. конференції, Тернопіль,
18–19 травня 2006 р. – Тернопіль, 2006. – С. 76–78.
6. Огуннаіке Ж. Науково-бібліографічна система па-
тентно-інформаційного забезпечення в контексті вимог
інноваційної діяльності // Наук. праці Нац. б-ки України
ім. В. І. Вернадського. – 2004. – Вип. 13. – С. 222–228.
7. Орлеанська Н. Медичні бібліотеки в інформаційно-
му забезпеченні інноваційних процесів у медичній га-
лузі // Бібліотечний вісник. – 2004. – № 1. – С. 20–25.
8. Уваренко А. Р. Інноваційна політика вітчизняної
охорони здоров’я: проблеми та шляхи її вирішення //
Охорона здоров’я України. – 2001. – № 1 (1). – С. 34–36.
9. Уваренко А. Р. Сучасне уявлення про інноваційні
процеси в охороні здоров’я та проблеми для вирішення //
Наукові інформаційні проблеми забезпечення іннова-
ційних процесів у галузі: Матер. наук.-практ. конф.,
Київ, травень 2002 р. – К., 2002. – С. 3–6.
УДК 004:001(477)+007:37(477)
Тетяна ЯРОШЕНКО,
директор наукової бібліотеки Національного університету
«Києво-Могилянська академія»
Íàóêîâ³ êîìóí³êàö³¿ XXI ñòîë³òòÿ:
åëåêòðîíí³ ðåñóðñè äëÿ íàóêè òà îñâ³òè Óêðà¿íè
Статтю присвячено загальним проблемам сучасного етапу розбудови інформаційного суспільства та суспільства
знань, актуальним питанням інформаційного забезпечення вчених та освітян України, у тому чіслі через проект INTAS.
Окреслено тенденції розвитку сучасних моделей наукової комунікації, у тому числі електронні видання. Розглянуто
окремі аспекти нових моделей (відкритий доступ та ін.), трансформації ролі бібліотек з огляду на необхідність роз-
будови колекцій електронних ресурсів, а також питання життєвого циклу електронних ресурсів у бібліотеках.
К л ю ч о в і с л о в а: інформаційне суспільство, наукові комунікації, електронні видання, електронні бібліотечні
ресурси, наука, освіта.
сього лише 15 років тому, в серпні 1991 р.,
«батько» «всесвітньої павутини» Тім Бер-
нерс-Лі створив перший у світі веб-сайт,
опублікувавши на ньому опис нової технології
World Wide Web (WWW), заснованої на протоколі
передачі даних HTTP, системі адресації URI і мові
гіпертекстової розмітки HTML. Ця історична по-
дія ознаменувала нову еру розвитку людства, яку
часто називають четвертою революцією. Дійсно, з
появою комп’ютерних комунікаційних технологій,
і особливо інтернету та веб, з’явилися нові, майже
безмежні можливості не лише у інформаційному
забезпеченні, а й у всіх сферах подальшого роз-
витку цивілізації, яка стоїть на шляху створення
інформаційного суспільства, суспільства, заснова-
ного на знаннях (Knowledge society). Епохою чет-
вертої революції (після появи мови, писемності та
книгодрукування) називають сучасний етап роз-
витку людства – глобальну інформатизацію, коли
інформаційна діяльність стала провідним факто-
ром соціально-культурного та суспільного розвит-
ку людства, а ІКТ є сучасним універсальним та ба-
гатофункціональним інструментом розвитку дер-
жави і суспільства в глобалізованому світі.
Розбудова інформаційного суспільства, а відтак
суспільства знань є особливо актуальною для Ук-
раїни, потребує інтелектуального забезпечення в
усіх сферах життя людини, суспільства, економі-
ки, держави з огляду на світові тенденції, проте
має свої суперечності. З одного боку, Україна з
48-мільйонним населенням має один із найвищих
у світі індексів освіченості (98 %), величезний ін-
телектуальний потенціал. З іншого боку, належить
до групи країн із низькотехнологічною промисло-
У
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2006. № 5.18
Ðîëü á³áë³îòåê ó ôîðìóâàíí³ ºäèíîãî íàóêîâî-³íôîðìàö³éíîãî ïðîñòîðó Óêðà¿íè
вістю та слаборозвиненою інфраструктурою: тех-
нічний рівень і масштаби застосування інформа-
ційних технологій в Україні залишаються значно
нижчими порівняно з європейськими показника-
ми. Зокрема рівень охоплення фіксованими теле-
фонними лініями зв’язку в Україні сягає 30 % (у
Європі – 40 %); мобільною телефонією відповідно –
5,5 % (50 %); інтернетом – 4,5 % (36 %).
Як відомо, освіта й наука – важливі інструменти
суспільної трансформації, які забезпечують цін-
ності та життєздатність суспільства. Тільки спира-
ючись на науку, освіту, технології та інновації кра-
їна може вийти на європейський рівень прогресу.
Наразі абсолютно зрозумілим є усвідомлення за-
лежності рівня розвитку науки та освіти від рівня
впровадження інформаційно-комунікаційних тех-
нологій та формування інформаційної культури.
Вченому, досліднику, викладачеві, студенту, спеці-
алісту потрібні потужні інформаційні ресурси, і
вітчизняні, і зарубіжні, швидкий та зручний до-
ступ до світової наукової інформації через наукову
періодику, наукову літературу, бази даних тощо.
Чи можливо забезпечити такий доступ до інфор-
мації в Україні?
Говорячи про моделі наукових комунікацій у
XXI сторіччі, звичайно ж, не можна не зважати на
стрімкий розвиток новітніх інформаційних техно-
логій, що надають унікальні можливості у розпо-
всюдженні наукової інформації, а інколи і зміню-
ють сам характер наукової комунікації. Важливим
джерелом у системі наукової комунікації, її най-
більш успішним та вдалим засобом, як відомо, є
науковий журнал – першоджерело для опубліку-
вання наукових ідей, теорій, результатів дослі-
джень, місце для критичного розгляду нових ідей
тощо. Нині нараховують близько 115 тис. назв на-
укових часописів, з яких від 20 до 45 тис. – елек-
тронні (залежно від того, який тип видань вважати
такими). Це означає близько 2 млн відрецензова-
них статей щороку, у яких понад 12 мільйонів на-
уковців пост-гутенбергової ери прагнуть поділи-
тися результатами своїх досліджень і засвідчити
авторство свого наукового доробку. Ідеться саме
про якісні дослідження, які витримали незалежне
рецензування (peer review).
Нову еру у науковій комунікації кінця XX – по-
чатку XXI ст. відкрили електронні журнали (як і
електронні видання в цілому), забезпечуючи таку
оперативність і повноту задоволення інформацій-
них потреб у знаннях, якої не могло бути в еру дру-
кованих журналів. Від появи наприкінці 1980-х ро-
ків електронні журнали продовжують виступати
вдалою альтернативою своїм друкованим формам,
претендуючи з початку XXI століття вже на пріо-
ритетну роль. Нечуваними з огляду на історію ви-
давничої справи темпами відбувся розвиток елек-
тронних журналів за перші 10–15 років їхнього іс-
нування (понад 45 тис. на сьогодні). Зрозуміло, що
в майбутньому кількість «born digital» публікацій
лише зростатиме.
Електронний журнал – періодичне електронне
видання (виходить у світ через певні встановлені
проміжки часу сталою для кожного року кількістю
номерів (випусків), не повторюючи зміст, нумеро-
ваними та (чи) датованими випусками, що мають
однакову назву), джерело наукової інформації та
засіб наукової комунікації, що є закінченим елек-
тронним ресурсом, яке вміщує групу електронних
документів (статей), які пройшли редакційно-ви-
давничу обробку (для наукових журналів і проце-
дуру рецензування), і мають вихідні відомості,
призначені для довготривалого зберігання, роз-
повсюдження у незмінному вигляді, всі копії якого
відповідають оригіналу. Префіксні складові термі-
нів, таких як електронний (electronic-), мережевий
(networked-), онлайновий (online-), інтернетний
(Internet-), вебовий (Web-), що визначають форми,
у яких поширюється журнал, є взаємозамінними.
Стрімкий розвиток електронних журналів, без-
умовні переваги, які мають електронні журнали,
призводять навіть до прогнозів щодо припинення
вже в недалекому майбутньому видання традицій-
них (паперових) журналів («криза серіальних ви-
дань»). Нові технології спричинили й подальші
дискусії у фахових колах навколо моделей науко-
вої комунікації взагалі, і запропонували альтерна-
тивні моделі, серед найвідоміших наразі «відкри-
тий доступ» (2 моделі: відритий архів чи інститу-
ційний репозитарій та «журнали відкритого до-
ступу»), а також перехід від журнально орієнтова-
ної моделі у розповсюдженні наукової інформації
на модель статейно орієнтовану (pay per article).
Для українських науковців, які особливо потерпа-
ють від браку доступу до інформації та мають усклад-
нення (фінансові, мовні, організаційні) у публіка-
ціях у закордонній науковій періодиці, особливо
привабливою здається модель відритого доступу
та відкритого архіву. Ініціатива відкритого досту-
пу «стартувала» в 2001 р. як альтернативна модель
наукової комунікації, що забезпечує безкоштовний
доступ читачів до якісної (рецензованої) наукової
літератури у публічному інтернеті з правом чита-
ти, завантажувати, копіювати, поширювати, роз-
друковувати, посилатися на повнотекстові статті.
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2006. № 5. 19
Íàóêîâ³ êîìóí³êàö³¿ XXI ñòîë³òòÿ: åëåêòðîíí³ ðåñóðñè äëÿ íàóêè òà îñâ³òè Óêðà¿íè
Директорія часописів відкритого доступу
(www.doaj.org) у 2006 р. налічує вже понад 2 тис.
назв фахових електронних наукових часописів від-
критого доступу.
Для читачів вони безкоштовні, вартість рецензу-
вання й публікації сплачується науковою інститу-
цією, у якій працює автор, чи самими авторами.
Модель відкритого архіву (інституційних депози-
таріїв) – публічно доступних архівів науково-ос-
вітніх організацій, у яких дослідники архівують
свої друковані статті та інші дослідницькі матеріа-
ли – також популярна наразі у світі, і вже нарахо-
вує 477 архівів зі 41 країни світу, де, окрім друко-
ваних статей, архівуються статті ще недруковані,
бакалаврські, магістерські, докторські дисертації
тощо. Такі наукові цифрові колекції дають змогу
оперативно працювати з різним цифровим контен-
том, швидко підготувати онлайнові навчальні ма-
теріали, електронні часописи й книжки. Протокол
обміну метаданими Ініціативи відкритих архівів
(ОАІ) робить архіви сумісними один з одним і ко-
ристувачі можуть знайти матеріали таких архівів,
не знаючи про їхнє існування, розташування й
зміст.
За даними Ґреґа Шварца щодо Astrophysical
Journal, 72 % статей, які друкуються у відкрито-
му інтернет-доступі (переважно у фізичному ар-
хіві ArXiv), цитуються вдвічі частіше від решти
28 % статей, що друкуються тільки у режимі пе-
редплати часопису. Пітер Субер на підставі звіту
найбільшого видавця наукових часописів Reed El-
sevier порахував, що середня кількість «заванта-
жень» статей у ScienceDirect за останній рік стано-
вить 28, тоді як у випадку часопису відкритого
доступу BioMedCentral ця кількість сягає 2500.
Отже, статті, надруковані у режимі відкритого
доступу, використовуються у 89 разів частіше у біо-
медичних дисциплінах та у 35 разів частіше у фі-
зичних дисциплінах. Серед інших переваг: широ-
кий і вимірювальний доступ читачів, легкість по-
шуку потрібних текстів, потужна читацька аудито-
рія, інтеграція до глобальних наукових баз даних,
зменшення наукової ізоляції та нові можливості
для спільних наукових проектів. Модель відкрито-
го архіву видається найкращою у справі організа-
ції вітчизняних наукових інформаційних ресурсів,
зокрема публікацій університетських громад Ук-
раїни.
І все ж, журнал на сьогодні як форма наукової
комунікації, засіб публікації наукової інформації
(точніше джерело першопублікації наукової ідеї:
правило Франца Інгельфінґера, колишнього редак-
тора «The New England Journal of Medicine», що
відстоює виключне право першої публікації ре-
зультатів дослідження у часописах) – модель, яка
з’явилась більше 350 років тому і залишається
ефективною, пріоритетною та вдалою моделлю у
письмовій науковій комунікації, серцем наукової
комунікації, в основі якої лежить рецензування.
Отже, функціями наукового журналу є реєстрація
авторства, сертифікація якості дослідження (шля-
хом незалежного рецензування), наукове спілку-
вання та збереження результатів досліджень через
видання (у т. ч. електронне).
До переваг електронних журналів (ЕЖ) для корис-
тувача слід віднести: оперативність підготовки та
поширення публікацій (стаття доступна відразу піс-
ля схвалення редакційною радою, інколи на 4–6 мі-
сяців раніше, ніж у друкованому варіанті журна-
лу); цілодобовий доступ із будь-якого робочого
місця в інтернеті (дослідник не має потреби витра-
чати час у бібліотеках); надзвичайно широкий
спектр пошукових можливостей, яких просто не
могло бути в друкованих журналах; можливість
налагодження інтерактивного зв’язку «автор – ко-
ристувач» (більшість публікацій містять відсилку
на електронну пошту або веб-адресу автора); мож-
ливість «скачування» публікації (електронний
текст зручний для подальшої роботи); навігацію
(найбільш поширений метод пошуку інформації у
науковців – через цитування, зокрема в журналь-
них статтях, а веб-технології мають ідеальну плат-
форму для цього, оскільки будуються на зв’язках
сайтів та документів, і мають оптимальні можли-
вості для навігації, тож сучасні технології дають
змогу через лінки отримати зручний доступ від
цитованих робіт до їх повних текстів); як правило,
додатковий матеріал ЕЖ, якого немає в друковано-
му (в т. ч. через мультимедіа); систему персональ-
ного налаштування, яка надає користувачеві будь-
які персональні налаштування для зручності в по-
шуці та отриманні необхідної інформації. Для уні-
верситетів важливою функцією ЕЖ є також їх
включення до засобів дистанційної освіти.
Бібліотеки всього світу переживають зараз пере-
хідний етап, змушені працювати з колекцією дру-
кованих журналів, і одночасно з журналами елек-
тронними, як і взагалі з електронними ресурсами
(е-книгами, е-бібліотеками, е-журналами, базами
даних тощо). Досить складний перехідний період
для університетських бібліотек, що покликані за-
безпечити науковою інформацією всю академічну
спільноту, налаштувати відповідний кваліфікова-
ний, оперативний сервіс доступу до електронних
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2006. № 5.20
Ðîëü á³áë³îòåê ó ôîðìóâàíí³ ºäèíîãî íàóêîâî-³íôîðìàö³éíîãî ïðîñòîðó Óêðà¿íè
ресурсів для своїх користувачів у межах не лише
бібліотеки, а й усього університетського містечка.
До переліку переваг ЕЖ додамо і вирішення спек-
тра бібліотечних питань: практично відсутні ви-
трати на процеси обробки, збереження та циркуля-
ції, а також необхідність оправлення, зберігання
тощо, дефіциту площ у книгосховищах; можли-
вість відстежувати статистику використання, що
дає змогу більш кваліфіковано проводити політи-
ку комплектування; можливість одночасного вико-
ристання того ж числа журналу одночасно багать-
ма користувачами. Окрім того, ЕЖ не може бути
загублений, зіпсований, пошкоджений тощо. Управ-
ління колекцією електронних ресурсів потребує
змін чи не в усіх технологічних процесах, а також
у плануванні, відповідному кадровому забезпечен-
ні тощо. І ці зміни вітчизняним бібліотекам ще
потрібно буде здійснити.
Бібліотеками України накопичений вже майже
семирічний досвід роботи з ЕЖ, починаючи з 1999 р.,
коли за грантом МФВ було організовано річний
доступ до ЕЖ видавництва Springer для 98 бібліо-
тек. З 2000 р. бібліотеки України мають можли-
вість доступу до баз даних EBSCO (див.
http://www.ebsco.com) за проектом «Електронна
інформація для бібліотек» (Electronic Information
For Libraries), який є спільною ініціативою Інсти-
туту відкритого суспільства (Будапешт) і найбіль-
шого у світі видавництва періодики та компанією
EBSCO Publishing. Координатором цього проекту
в Україні є Асоціація «Консорціум-Інформатіо»
(http://www.informatio.org.ua), яка, крім баз даних
EBSCO, пропонує цілий спектр електронних ін-
формаційних ресурсів. За досить невеликі кошти,
що може собі дозволити кожна академічна устано-
ва, можна отримати доступ до 10 баз даних EBSCO
(майже 10 тис. назв повнотекстових академічних
електронних журналів, довідників тощо). Отже, з
майже 150 баз даних, пропонованих EBSCO, для
української академічної громади через Консорці-
ум «Інформатіо» пропонуються 10 найпопулярні-
ших: Academic Search Premier (мультидисциплі-
нарна БД, охоплює 4650 серіальних видань, з яких
3600 повнотекстових peer-reviewed журналів із
ретроспективою чисел, починаючи з 1975 р., серед
відомих журналів «Acta Sociologica», «American
Historical Review», «American Journal of Political
Science», «American Sociologist», «British Journal of
Psychology», «British Journal of Sociology», «Central
European History», «Contemporary Literature»,
«Early American Literature», «International Journal of
Psychology», «Journal for the Scientific Study of
Religion», «Political Science Quarterly», «Journal of
General Psychology», «Journal of International
Affairs», «Journal of Politics», «Theological Studies»,
«Women’s Studies» та ін.); Business Source Premier
(одна з найбільших повнотекстових баз даних на-
дає доступ до більше, ніж 8000 журналів, включа-
ючи 1100 рецензованих видань. Тематично база
даних охоплює широке коло питань, які належать
до сфери бізнесу, включаючи питання економіки,
фінансів, менеджменту, бухгалтерського обліку
тощо. База охоплює такі відомі журнали, як
«Harvard Business Review», «Administrative Science
Quarterly», «Academy of Management Journal»,
«Industrial & Labor Relations Review», «Journal of
Management Studies», «Journal of Marketing
Management», «Journal of Marketing Research»,
«Journal of Marketing», «Journal of International
Marketing» та ін); Regional Business News (повно-
текстові матеріали з видань США по бізнесу);
ERIC (інформаційна система, що підтримується
Департаментом освіти та Національною освітян-
ською Бібліотекою США – важливе джерело ін-
формації для всіх дослідників проблем освіти.
Містить понад 2200 збірок матеріалів і включає в
себе посилання на додаткові джерела інформації,
алфавітні покажчики та реферати з більше, ніж
1000 журналів з проблем освіти та дотичних тем);
MasterFILE Premier (забезпечує доступ до пов-
нотекстових матеріалів з близько 2000 видань із
ретроспективою чисел, починаючи з 1975 р., і ви-
світлює широкий спектр питань науково-популяр-
ного характеру; також містить 500 повнотекстових
довідників («Magill Book Reviews», «American He-
ritage Dictionary» та ін.), 84 011 біографій, 83 472 ар-
хівних документа, а також велику збірку зобра-
жень – фотографій, мап тощо. Серед популярних
журналів – «Foreign Affairs», «History Today»,
«Judaism», «Library Journal», «National Review»,
«Natural History» та ін.); Newspaper Source (до-
ступ до вибраних повнотекстових матеріалів із
більше, ніж 240 газет та інших джерел поточної ін-
формації таких відомих видань, як «USA Today»,
«The Christian Science Monitor», «The Times» (Lon-
don), «Boston Globe», «Detroit Free Press», «Hous-
ton Chronicle», «Miami Herald», «San Jose Mercury
News» та інші); MEDLINE (надає авторитетну ін-
формацію з медицини, догляду за хворими, стома-
тології, ветеринарії, системи охорони здоров’я то-
що. База даних створена Національною медичною
бібліотекою США і дає змогу здійснювати пошук
рефератів по більше, ніж 4600 сучасних біомедич-
них журналах); Health Source (інформація на теми
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2006. № 5. 21
Íàóêîâ³ êîìóí³êàö³¿ XXI ñòîë³òòÿ: åëåêòðîíí³ ðåñóðñè äëÿ íàóêè òà îñâ³òè Óêðà¿íè
здоров’я, включаючи наукову інформацію з меди-
цини, дієтології і раціонального харчування, до-
гляду за дітьми, спортивної медицини та загально-
медичних питань; містить повні тексти з близько
300 журналів); Clinical Pharmacology (доступ до
інформації про сучасні публікації про ліки, які від-
пускаються за рецептами в США, а також рідкісні
ліки трав’яного та рослинного походження, харчо-
ві дієтичні добавки, ліки, які продаються без ре-
цепта та які знаходяться на стадії апробації. Ще
одна база даних, яку пропонує EBSCO безкоштов-
но, доступна для всіх охочих, що цікавляться біб-
ліотечно-інформаційними технологіями – спеціа-
лізована бібліографічна база даних LISTA – Lib-
rary, Information Science & Technology Abstracts).
З вересня 2002 р. в Україні реалізується проект
INTAS «Доступ до електронних журналів для вче-
них нових незалежних держав». Проект забезпе-
чує науковців України (виключно через бібліотеки
інституцій, де вони працюють) оперативною на-
уковою інформацією з електронних журналів відо-
мої європейської видавничої групи Springer (понад
1200 назв), Blackwell Science (понад 400 назв), ба-
зи даних (Zentralblatt Mathematik) та сервісу до-
ставки документів. Очікувалось, що проект діяти-
ме до кінця 2006 р., але проект подовжено до кін-
ця 2007 р. Електронна бібліотека SpringerLink
(http://link.springer.de) відомого наукового видав-
ництва Springer, яке недавно поглинуло інше відо-
ме видавництво Kluwer, забезпечує доступ до пов-
них текстів понад 1200 академічних журналів, зде-
більшого це природничі науки (медицина, фізика,
хімія, біологія, біохімія тощо) та близько 30 – гу-
манітарні науки. Серед цих журналів такі відомі
українським науковцям назви, як «Anatomy and
Embryology», «Applied Microbiology and
Biotechnology», «Applied Physics», «Archives
of Microbiology», «Bioprocess and Biosystems
Engineering», «Analytical and Bioanalytical Chemistry»,
«Colloid and Polymer Science», «Comparative Clinical
Pathology», «Computational Statistics», «Computing»,
«Computing and Visualization in Science», «Current
Microbiology», «Ecosystems», «European Journal of
Applied Physiology», «European Physical Journal»,
«European Radiology», «Information Systems and
e-Business Management», «International Journal of
Biometeorology», «Journal of Biological Inorganic
Chemistry», «Journal of Economics», «Knowledge and
Information Systems», «Public International Law»,
«Theory of Computing Systems», «World Journal of
Urology» та багато інших. Ретроспектива доступу –
з 1996 р., але є і «глибокий архів», тобто з першо-
го числа першого випуску. Сервіс «Online first»
навпаки пропонує ознайомитися з найостаннішими
відрецензованими вже статтями до їхньої публікації
у друкованому вигляді (пошук і цитування таких
статей можливий за Digital Object Identifier (DOI)).
Пошук можливий постатейно чи за окремими
числами журналу. Всі статті – для зручності ко-
ристування – організовано у 12 тематичних чи га-
лузевих онлайнових колекцій («Біомедичні на-
уки», «Комп’ютерні науки», «Хімія», «Фізика та
астрономія», «Російська Наукова Бібліотека»,
«Китайська Наукова Бібліотека»). Зручне персо-
нальне налаштування дозволяє кожному користу-
вачу (за бажанням) «просити» систему повідомля-
ти про всі нові статті за певним предметом, авто-
ром чи назвою журналу, управляти своїми власни-
ми налаштуваннями тощо. Система пропонує та-
кож досить значний додатковий електронний мате-
ріал до статей (зображення, відео, звук) за допомо-
гою яких можна не лише прочитати про результа-
ти дослідження, а й побачити чи почути.
Blackwell Synergy забезпечує доступ до 430 жур-
налів з колекції STM (наука, техніка, медицина)
видавництва Backwell Science (http://www.black-
wellpublishing.com). Серед цих журналів – «Acta
Radiologica»,і «Acta Zoologica», «Animal Science
Journal», «Annals of Applied Biology», «Birth:
Issues in Perinatal Care», «Animal Genetics», «The
Plant Journal», «Health Services Research» та ін. Усі
статті доступні в повному тексті в HTML зі зв’яз-
ками зі змістом, посиланнями, довідками тощо, а
також у PDF – форматі для зручності в роздруку-
ванні. Працюють також зв’язки за посиланнями,
ключовими словами та інформацією про авторів з
іншими базами даних, такими як PubMed (MEDLINE)
чи ISI, що також значно допомагає в пошуці необ-
хідної інформації.
Zentralblatt MATH (http://www.zblmath.fiz-
karlsruhe.de/MATH/home) – одна з найбільших у
світі спеціалізованих бібліографічних баз даних із
математики, містить анотації про понад 2 млн ста-
тей із 2300 серіальних видань та журналів за пері-
од із 1868 р. (!) до сьогодні. Власниками бази є Єв-
ропейське математичне товариство, відомий між-
народний інформаційний інститут FIZ Karlsruhe та
Академія наук у Гейдельберзі (Німеччина) разом із
видавництвом Springer-Verlag. База, що мала назву
Zentralblatt fur Mathematik und ihre Grenzgebiete,
заснована ще в 1931 р., і має репутацію найдавні-
шої бібліографічної бази даних. Близько 95 % ін-
формації – англійської мовою, інші – французькою
та німецькою.
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2006. № 5.22
Ðîëü á³áë³îòåê ó ôîðìóâàíí³ ºäèíîãî íàóêîâî-³íôîðìàö³éíîãî ïðîñòîðó Óêðà¿íè
Ще один ресурс, запропонований проектом
INTAS – Бібліотека електронних журналів (Elekt-
ronische Zeitschriftenbibliothek EZB) пропонує дос-
туп до 26 252 назв повнотекстових академічних
електронних журналів, з яких 3126 оригінальних
(online-only) та 11 226 безкоштовних, тобто віль-
них для доступу. Ця Бібліотека є результатом
спільного проекту університетської Бібліотеки Ре-
генсбурга (Universitatsbibliothek Regensburg) та
Університетської бібліотеки Технічного університе-
ту в Мюнхені (Universitatsbibliothek der Technischen
Universitat Munchen). Пошук можливий за назвами
журналів та за предметами.
У межах проекту є можливість для науковців за-
мовити необхідну статтю (електронний варіант) із
будь-якого журналу (розділу книги, матеріалів
конференцій, патентів тощо), які є в Національній
бібліотеці Німеччини з науки та технологій (по-
шук за каталогом http://tiborder.gbv.de), а це одна з
найбільших у світі бібліотек (понад 8 млн томів,
21 тис. назв журналів). Замовлення, як і весь ме-
неджмент проекту, виконується через бібліотеки
наукових закладів чи інституцій.
Станом на липень 2006 р. до проекту приєдна-
лось 252 бібліотеки України: академічні, універси-
тетські, публічні, відомчі. Координаторами цього
проекту є Національна бібліотека Німеччини з на-
уки та технологій, Університетська бібліотека в
Ганновері (м. Ганновер, ФРН) та Наукова бібліоте-
ка Національного університету «Києво-Могилян-
ська академія».
Слід зазначити, що проектом не обмежено кіль-
кість комп’ютерів у кожному закладі, який хоче
отримувати доступ. Таким чином можна підклю-
чити хоч усі комп’ютери інституту чи університе-
ту і отримувати доступ з кафедри чи з лабораторії.
Доступ відбувається за контролем IP-адрес, а отже
не потребує додаткової авторизації доступу. Для
участі у проекті достатньо зареєструвати анкету
через Наукову бібліотеку Національного універси-
тету «Києво-Могилянська академія» – і отримува-
ти необмежений, безкоштовний для українських
учасників (сплачений проектом) доступ до важли-
вих наукових електронних ресурсів. Інформація про
проект – на сайті http://www.library.ukma.kiev.ua/.
Слід зазначити досить високу активність універ-
ситетських та інших академічних бібліотек у вико-
ристанні електронних ресурсів, засвідчену статис-
тикою використання. І все ж в Україні залишають-
ся невирішеними багато питань, пов’язаних із се-
редовищем світових інформаційних ресурсів: і для
науковців, і для наукових інституцій, і для бібліо-
тек: від фінансових, організаційних та технічних
проблем до проблем інформаційного менеджмен-
ту. Безумовно, слід відзначити технічні проблеми:
канали інтернету, мережеві проблеми, недостатня
кількість комп’ютерів та іншого обладнання, про-
грамного забезпечення тощо.
Ми запрошуємо бібліотеки України до співпраці
у цій важливій для всіх нас справі, а науковців,
викладачів, студентів – до використання електрон-
них наукових ресурсів.
Література
Баркова О. В. Інформаційна технологія формування
фонду електронних документів // Наук. пр. Нац. б-ки Укра-
їни ім. В. І. Вернадського. – К., 2002. – Вип. 8. – С. 209–220.
Інформаційне Суспільство: шлях України. – К.: Бібліо-
тека Інформаційного Суспільства, 2004. – 287 с.
Електронні журнали. – К.: Британська Рада в Україні,
1999. – 140 с.
Костенко Л. Й. Бібліотека суспільства знань: концеп-
туальна модель // Бібліотекознавство. Документознав-
ство. Інформологія. – 2006. – № 1. – С. 23–28.
Кучма І. Право першої ночі? Відкритий доступ // Дзерка-
ло тижня. – 2004. – № 11. – 20–26 берез. – С. 16.
Національна система електронних бібліотек / А. О. Чек-
марьов, Л. Й. Костенко, Т. П. Павлуша; Нац. б-ка України
ім. В. І. Вернадського. – К., 1998. – 50 с.
Україна на шляху до суспільства знань: освіта, наука,
культура / За ред. А. В. Пазюка. – К.: МГО «Прайвесі
Юкрейн», 2005. – 69 с.
Ярошенко Т. Електронний журнал у дзеркалі публіка-
цій у професійній пресі // Вісник Книжкової палати. –
2006. – № 5. – С. 29–32.
Ярошенко Т. Управління колекціями електронних
журналів: нова роль бібліотек у створенні інформацій-
ного освітньо-наукового простору України // Бібліотеч-
на планета. – 2005. – № 4. – С. 14–18.
Ярошенко Т. Еволюція журналу як засобу наукової ко-
мунікації: від друкованих видань до оригінальних елек-
тронних журналів // Вісник Книжкової палати. – 2005. –
№ 10 (111). – С. 29–34; № 11 (112). – С. 28–33.
Tenopir C., King D. W. Towards Electronic Journals:
Realities for Scientists, Librarians, and Publishers. –
Washington : Special Libraries Association, 2000. – 488 p.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-938 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1029-7200 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-30T20:37:53Z |
| publishDate | 2006 |
| publisher | Національна бібліотека України ім.В.І.Вернадського |
| record_format | dspace |
| spelling | Ярошенко, Т. 2008-07-09T10:55:37Z 2008-07-09T10:55:37Z 2006 Наукові комунікації ХХІ століття: електронні ресурси для науки та освіти України / Т. Ярошенко // Бібл. вісн. — 2006. — N 5. — С. 17-22. — Бібліогр.: 11 назв. — укp. 1029-7200 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/938 004:001(477)+007:37(477) Висвітлено загальні проблеми сучасного етапу розбудови інформаційного суспільства та суспільства знань, викладено питання інформаційного забезпечення вчених і освітян України, зокрема на підставі проекту INTAS. Розглянуто тенденції розвитку сучасних моделей наукової комунікації (НК), зокрема, електронних видань, розкрито окремі аспекти нових моделей НК (відкритий доступ). Проаналізовано особливості трансформації ролі бібліотек у контексті необхідності розбудови колекцій електронних ресурсів, життєвого циклу електронних ресурсів у бібліотеках. Охарактеризовано бази даних EBSCO (майже 10 000 назв повнотекстових академічних електронних журналів, довідників), надані для української академічної громади Консорціумом "Інформатіо", зокрема, Academic Search Premier, MasterFILE Premier, LIST, Zenralblatt MATH, MEDLINE. uk Національна бібліотека України ім.В.І.Вернадського Роль бібліотек у формуванні єдиного науково-інформаційного простору Наукові комунікації XXI століття: електронні ресурси для науки та освіти України Scientific communications of the 21 century: electronic resources for Ukrainian science and education Article published earlier |
| spellingShingle | Наукові комунікації XXI століття: електронні ресурси для науки та освіти України Ярошенко, Т. Роль бібліотек у формуванні єдиного науково-інформаційного простору |
| title | Наукові комунікації XXI століття: електронні ресурси для науки та освіти України |
| title_alt | Scientific communications of the 21 century: electronic resources for Ukrainian science and education |
| title_full | Наукові комунікації XXI століття: електронні ресурси для науки та освіти України |
| title_fullStr | Наукові комунікації XXI століття: електронні ресурси для науки та освіти України |
| title_full_unstemmed | Наукові комунікації XXI століття: електронні ресурси для науки та освіти України |
| title_short | Наукові комунікації XXI століття: електронні ресурси для науки та освіти України |
| title_sort | наукові комунікації xxi століття: електронні ресурси для науки та освіти україни |
| topic | Роль бібліотек у формуванні єдиного науково-інформаційного простору |
| topic_facet | Роль бібліотек у формуванні єдиного науково-інформаційного простору |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/938 |
| work_keys_str_mv | AT ârošenkot naukovíkomuníkacííxxistolíttâelektronníresursidlânaukitaosvítiukraíni AT ârošenkot scientificcommunicationsofthe21centuryelectronicresourcesforukrainianscienceandeducation |