Становлення Укрзалізниці як головної складової залізничного комплексу
Розглядаються основні організаційно-економічні заходи становлення головної складової залізничного комплексу – залізничного транспорту України в період 1991–2001 рр. Досліджуються політико-економічні, організаційні, юридичні, міжнародні аспекти створення «Укрзалізниці», яка б забезпечувала внутрішні...
Gespeichert in:
| Datum: | 2008 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Державна установа "Інститут економіки та прогнозування НАН України"
2008
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/9383 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Становлення Укрзалізниці як головної складової залізничного комплексу / А.М. Хахлюк // Історія народного господарства та економічної думки України. — 2008. — Вип. 41. — С. 87-99. — Бібліогр.: 11 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860251968245596160 |
|---|---|
| author | Хахлюк, А.М. |
| author_facet | Хахлюк, А.М. |
| citation_txt | Становлення Укрзалізниці як головної складової залізничного комплексу / А.М. Хахлюк // Історія народного господарства та економічної думки України. — 2008. — Вип. 41. — С. 87-99. — Бібліогр.: 11 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| description | Розглядаються основні організаційно-економічні заходи становлення головної складової залізничного комплексу – залізничного транспорту України в період 1991–2001 рр. Досліджуються політико-економічні, організаційні, юридичні, міжнародні аспекти створення «Укрзалізниці», яка б забезпечувала внутрішні й зовнішні транспортно-економічні зв’язки та потреби населення в перевезеннях. Особлива увага зосереджується на проблемних аспектах реалізації організаційно-політичних та економічних заходів за умов економічної кризи 1990-х років.
Рассматриваются основные организационно-экономические мероприятия становления главной составляющей железнодорожного комплекса – железнодорожного транспорта Украины в период 1991–2001 гг. Исследуются политико-экономические, юридические, международные аспекты создания «Укрзалізниці», которая обеспечивает внутренние и внешние транспортно-экономические связи и потребности населения в перевозках. Особое внимание сосредоточивается на проблемных аспектах реализации организационно-политических и экономических мероприятий в условиях экономического кризиса 1990-х годов.
There are considered main organizing-economic actions of the formation main forming railway complex - a rail-freight traffic of the Ukraine during 1991-2001 years. Politician-economic, legal, international aspects of the creation "Ukrzaliznicya", which provides internal and external transport-economic relationship and need of the population in transportation, were researched. Emphases on problem aspect of the realization of managing-political and economic action in condition of economic crisis 1990-th years.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:44:31Z |
| format | Article |
| fulltext |
ІСТОРІЯ НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА
УДК 656.2
А.М. Хахлюк
СТАНОВЛЕННЯ УКРЗАЛІЗНИЦІ ЯК ГОЛОВНОЇ
СКЛАДОВОЇ ЗАЛІЗНИЧНОГО КОМПЛЕКСУ
Розглядаються основні організаційно-економічні заходи станов-
лення головної складової залізничного комплексу – залізничного
транспорту України в період 1991–2001 рр. Досліджуються політи-
ко-економічні, організаційні, юридичні, міжнародні аспекти ство-
рення «Укрзалізниці», яка б забезпечувала внутрішні й зовнішні
транспортно-економічні зв’язки та потреби населення в перевезен-
нях. Особлива увага зосереджується на проблемних аспектах реалі-
зації організаційно-політичних та економічних заходів за умов еко-
номічної кризи 1990-х років.
Ключові слова: залізничний комплекс України, ринкові зміни.
Постановка проблеми. Залізничний транспорт є важливою
складовою залізничного комплексу та виробничої інфраструктури
держави. Його основні виробничі фонди складають близько 9% вар-
тості основних фондів усіх галузей економіки. Він забезпечує життє-
діяльність багатогалузевого господарства за умов становлення неза-
лежності і реструктуризації економіки. Тому нагальною постала про-
блема з’ясування заходів з організації діяльності та налагодження
управління залізничним транспортом в контексті з утвердженням не-
залежності держави.
Аналіз досліджень і публікацій. Функціонування залізничного
комплексу за умов незалежності та, зокрема, становлення Укрзаліз-
ниці, свого часу стало предметом уваги вчених і фахівців Мінтран-
сзв’язку, транспортної академії України, Української державної ака-
демії залізничного транспорту, Дніпропетровського національного
університету залізничного транспорту ім. академіка В.Лазаряна, Ки-
ївського університету економіки та технологій транспорту та ін. Ос-
новні засади становлення Укрзалізниці досліджували В.М.Гурпак,
© А.М. Хахлюк, 2008
ISSN 0320-4421. Історія нар. госп-ва та екон. думки України. 2008. Вип. 41.
87
Т.А.Мукмінова, стан економіки залізниць та основні напрямки його
поліпшення – Г.М.Кірпа, Ю.Ф.Кулаєв, процеси реструктуризації й
оновлення виробничих фондів – Ю.М.Федюшин, В.І.Букін, Ю.Є.Па-
щенко, проблеми реформування – Ю.М.Цвєтов та В.М.Макаренко,
загальні принципи стратегічного розвитку мережі залізниць –
П.О.Яновський, розвиток маркетингу, міжнародний досвід реформу-
вання залізниць аналізували – Є.Н.Шерепа, В.Т.Доманський,
М.І.Данько. Особливості функціонування залізниць висвітлювали їх
начальники – М.В.Мостовий (Львівська залізниця), С.П.Болоболін
(Одеська), В.М.Остапчук (Південна), І.В.Гладкіх (Придніпровська),
О.М.Кривопішин (Південно-Західна залізниця). Проте повного, ціліс-
ного й послідовного висвітлення процесу становлення Укрзалізниці
як Державної адміністрації залізничного транспорту, що підпорядко-
вана Міністерству транспорту України, в перше десятиліття незалеж-
ності України зроблено не було.
Мета дослідження. Головна мета даного дослідження полягає в
тому, щоб розкрити основні заходи молодої незалежної держави що-
до розбудови економічних, правових та законодавчих засад організа-
ції управління та функціонування залізничного транспорту – головної
складової залізничного комплексу в надто складний, кризовий період
її розвитку.
Основні результати дослідження. Період 1991–2001 рр. харак-
терний докорінною зміною соціально-економічних відносин, утво-
ренням принципово нової економіки та систем управління незалежної
держави. За цей час демонтовано основні підвалини адміністративно-
командної системи, сформовано основний каркас ринкової інфра-
структури та ринкових інститутів, утверджено основи відповідної за-
конодавчої бази [6].
Із проголошенням Верховною Радою України 24 серпня 1991 р.
Акта про незалежність України майно, що було на той момент у ме-
жах кордону держави, стало її власністю. Одразу виникла проблема
організації чіткої, безперебійної роботи залізничного комплексу.
Адже він, маючи екстериторіальний характер, міг успішно функціо-
нувати лише за умов централізованої координації роботи всіх струк-
турних підрозділів, причетних до перевізного процесу.
В даній праці, на основі аналізу державних документів (законів
України та указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів
та ін.), прийнятих у розглядуваний період, зроблена спроба дослідити
організаційні та законодавчі основи становлення Укрзалізниці.
Насамперед, слід було визначити основні принципи, на яких по-
винна була ґрунтуватись робота залізничного транспорту за нових
88
умов. Узагальнено їх можна звести до трьох основних позицій: все
майно залізничних підприємств, організацій та установ на території
України, за винятком взаємно погоджених випадків, є власністю
України; залізничний транспорт повинен всебічно сприяти ефектив-
ному розвитку економіки України і забезпеченню потреб населення в
перевезеннях, а також транспортно-економічним зв’язкам у рамках
економічного співробітництва; нагальним завданням стало створення
єдиних цілеспрямованих умов регулювання міждержавних відносин
на основі міжурядових угод.
Для реалізації зазначених принципів необхідно було створити
організаційні структури управління залізницями, які на той час були
представленні такою схемою: Державна асоціація залізниць України
– орган, який об’єднує всі залізниці та інші технологічно пов’язані з
ними підприємства й організації, а також їх соціальну інфраструкту-
ру; управління шести залізниць з діючими організаційними структу-
рами. На перехідний період зберігалась чинність діючих нормативних
документів, які регламентували умови й технологію перевезень та
безпеку руху.
З метою організації ефективного управління залізничним транс-
портом та забезпечення потреб народного господарства й населення в
перевезеннях Кабінет Міністрів України 14 грудня 1991 р. прийняв
Постанову «Про створення Державної адміністрації залізничного
транспорту України» (№ 356). Цією постановою було передбачено,
що Укрзалізниця є державним органом управління, який здійснює ке-
рівництво залізничним транспортом. У її відання були передані До-
нецька, Львівська, Одеська, Південна, Південно-Західна та Придніп-
ровська залізниці, а також всі інші розташовані на території України
підприємства, установи й організації, що були підпорядковані Мініс-
терству шляхів СРСР.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 лютого 1992 р.
(№ 70) було затверджено перше Положення про Укрзалізницю. В її
складі було створено Раду, на першому засіданні якої 18 лютого
1992 р. були визначені принципи планування, обсяги та якісні показ-
ники роботи залізниць. Становлення України як незалежної держави
вимагало, насамперед, підписання угод між Україною та сусідніми
державами про прикордонне залізничне сполучення, налагодження
митного контролю, вирішення низки проблем з технічної й експлуа-
таційної роботи на прикордонних переходах, а також питання тариф-
ної політики.
Наприкінці березня 1992 р. у Варшаві, де розташований Вико-
навчий комітет Організації співпраці залізниць (ОСЗ), відбулося його
89
засідання, на якому було розглянуто прохання Державної адміністра-
ції залізничного транспорту України про вступ до ОСЗ. На XX сесії
наради Міністрів Організації співпраці залізниць в Улан-Баторі у
червні 1992 р. Державна адміністрація залізничного транспорту Укра-
їни увійшла до складу членів ОСЗ. Укрзалізниця приєдналася до Уго-
ди про міжнародне залізничне пасажирське та вантажне сполучення.
25 січня 1992 р. в Москві керівники органів управління залізни-
чним транспортом і залізниць держав–учасниць СНД уклали «Угоду
про основні принципи експлуатаційної роботи залізниць держав СНД
на перехідний період». Нею передбачалося створення Ради із залізни-
чного транспорту СНД, яка складалася з глав адміністрацій та органів
управління залізничним транспортом держав Співдружності. Вона
була вищим органом для розгляду та затвердження основних поло-
жень, що забезпечують стійке транспортне обслуговування за умов
ринкових відносин у рамках СНД.
У Києві 20 березня 1992 р. на засіданні Ради глав держав СНД
було затверджено Положення про Раду із залізничного транспорту
держав–учасниць Співдружності та Положення про дирекцію Ради.
Таким чином, були створені координаційні органи залізничного
транспорту СНД. На них покладалися координація скерування ваго-
нопотоків, розроблення проектів основних положень, які регламен-
тують взаємодію та економічну відповідальність при перевезенні па-
сажирів і вантажів між державами Співдружності, та при транзитних
перевезеннях у сполученні із третіми країнами загальним парком ва-
гонів і контейнерів.
Протягом 1992 р. главами держав Співдружності були підписані
угоди про заходи щодо забезпечення покращання розрахунків між го-
сподарюючими організаціями держав–учасниць СНД, про співробіт-
ництво у сфері зовнішньоекономічної діяльності, про принципи й по-
рядок виконання військових перевезень (Ташкент, 15 травня 1992 р.),
про організацію роботи міждержавних стикових пунктів залізниць на
перехідний період (Київ, 25 червня 1992 р.) та про принципи спільно-
го використання вантажних вагонів у міждержавному сполученні
(Мінськ, 20 жовтня 1992 р.). У цей час у Кабінеті Міністрів України
розглядався проект Державної програми приватизації майна держав-
них підприємств, який було розроблено відповідно до схваленої Вер-
ховною Радою України Концепції роздержавлення і приватизації під-
приємств, землі та житлового фонду, а також законів України про
приватизацію.
Приватизаційні процеси на залізницях України мали власну спе-
цифіку, що була пов’язана з нормами і правилами, єдиним техноло-
90
гічним транспортним комплексом, яким раніше керувало МШС
СРСР. 26 листопада 1992 р. було підписано Указ Президента України
«Про Міністерство транспорту України», яке створювалося для орга-
нізації розвитку національної транспортної системи та вдосконалення
державного регулювання транспортним комплексом України.
До основних завдань новоствореного міністерства належали:
державна політика в галузі транспорту, створення національної
транспортної системи, забезпечення безпеки руху, взаємодія всіх ви-
дів транспорту та координація їх діяльності, підготовка нормативних
актів та цільових державних програм з питань транспорту, формуван-
ня основних напрямів економічної, науково-технічної, соціальної по-
літики та економічної безпеки, зовнішньоекономічна діяльність, сер-
тифікація, тарифна та інвестиційна політика. Для виконання цих
завдань у структурі Мінтрансу було створено департаменти авіацій-
ного, автомобільного, залізничного, морського і річкового транспорту
та автомобільних шляхів. Їм було передано функції органів управлін-
ня від державних адміністрацій авіаційного, залізничного та морсько-
го транспорту.
Укрзалізниця на 1 січня 1993 р. мала у своєму складі 6 заліз-
ниць, 27 відділків, близько 2 тис. залізничних станцій, 75 локомотив-
них і 83 вагонних депо, три метрополітени, понад 300 дистанцій колії,
енергопостачання, автоматики, телемеханіки і зв’язку, вантажно-
розвантажувальних робіт, цивільних споруд та інші підприємства. У
складі залізничного транспорту України функціонувало орендне під-
приємство промислового залізничного транспорту, у складі якого
працювали 32 самостійних підприємства промислового залізничного
транспорту.
У 1992 р. на підприємствах промисловості й сільського госпо-
дарства України було навантажено 613 тис. вагонів, розвантажено
956 тис. вагонів, перевезено 91 млн т і перероблено 54 млн т ванта-
жів. Розгорнута довжина залізничної колії становила 51 тис. км, що
складало 15% довжини всіх залізничних ліній колишнього Міністерс-
тва шляхів СРСР. Третина експлуатаційної довжини залізниць Украї-
ни була електрифікована, на них виконувалося 66% вантажообігу.
Автоблокуванням було оснащено 60% довжини ліній. За 1992 р.
залізницями України було відправлено 737,3 млн т вантажів, переве-
зено 1,5 млрд т, що більше ніж на залізницях країн ЄС разом узятих.
Водночас, після прийняття Указу Президента України «Про Мі-
ністерство транспорту України» і Декрету Кабінету Міністрів Украї-
ни «Про управління майном, що знаходиться у загальнодержавній
власності» Державна адміністрація залізничного транспорту України
91
практично перетворилася на асоційовану ланку управління без будь-
яких прав, а головне, без важелів впливу на процес перевезень,
управління майном, призначення посадових осіб, затвердження ста-
тутів, створення централізованих фондів. Це призвело до втрати
управління галуззю, зниження рівня дисципліни, відповідальності й
авторитету керівного складу.
Створені Міністерство транспорту і Департамент залізничного
транспорту в його складі суттєво ускладнювали структуру управління
підприємствами. Ця структура передбачала таку схему управління:
Мінтранс – Департамент – Укрзалізниця – залізниці – підприємства.
Громіздкість цієї схеми особливо позначилась на прийнятті рішень,
пов’язаних з експлуатаційною й економічною діяльністю, спрямуван-
ням експортних вантажів у морські порти, на прикордонні станції, а
також при узгодженні проектів законодавчих актів і нормативних до-
кументів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1993 р.
(№ 168) Л.Л.Железняк призначається першим заступником Міністра
транспорту України. Поступово починає визначатися державна стру-
ктура управління залізницями. Йде робота над доопрацюванням По-
ложення про Укрзалізницю. Перебіг подій, відсутність коштів у бю-
джеті, скорочення управлінських структур знімають з порядку денно-
го питання про створення залізничного міністерства, а робота спря-
мовується на те, щоб надати певні повноваження і зміцнити новий
орган управління залізницями України – Укрзалізницю.
Із 15 по 18 червня 1993 р. у Варшаві (Польща) відбулася XXI се-
сія Наради міністрів ОСЗ. В її роботі взяли участь представники Бі-
лорусі, Болгарії, Угорщини, В’єтнаму, Китаю, Кореї, Латвії, Литви,
Молдови, Монголії, Польщі, Російської Федерації, Румунії, Словаць-
кої Республіки, України, Чеської Республіки, Естонії. У зв’язку з
утворенням на терені колишнього СРСР нових держав, політичними
та економічними змінами в Європейському Союзі рішенням XX сесії
Наради міністрів ОСЗ (Улан-Батор, червень 1992 р.) був створений
новий орган – Конференція генеральних директорів (відповідальних
представників) залізниць, яка є керівним органом ОСЗ зі співробітни-
цтва на рівні залізниць.
На ХХІ сесії розглядалося 5 питань, в основному щодо діяльнос-
ті ОСЗ у сфері залізничного транспорту за нових умов. Були пого-
джені і прийняті нові документи: Положення про Організацію спів-
робітництва залізниць, регламент Комітету ОСЗ, що відображали
зміни й визначали правила розвитку співробітництва членів ОСЗ.
92
30 липня 1993 р. була прийнята Постанова Кабінету Міністрів
України «Про затвердження Положення про Державну адміністрацію
залізничного транспорту України» (№ 586). Положенням було визна-
чено, що Укрзалізниця є органом управління залізничним транспор-
том загального користування, підвідомчим Мінтрансу. Основні за-
вдання нового органу полягали в такому: організація злагодженої ро-
боти залізниць, об’єднань, підприємств та організацій залізничного
транспорту з метою задоволення потреб суспільного виробництва і
населення в перевезеннях; управління процесом залізничних переве-
зень, регулювання у сфері організації та забезпечення цього процесу;
вирішення питань ефективного використання залізничного рухомого
складу, його збереження, оновлення, ремонту, забезпечення
матеріально-технічними та паливно-енергетичними ресурсами; про-
ведення єдиної інвестиційної й технічної політики на залізничному
транспорті, впровадження досягнень науки і техніки, нових техноло-
гій; здійснення соціальної політики на залізничному транспорті.
Для розроблення основних напрямів розвитку залізничного
транспорту, вирішення найважливіших питань його господарської ді-
яльності була створена Рада Укрзалізниці. Очолив Укрзалізницю ге-
неральний директор, якого призначав Кабінет Міністрів України. Ви-
трати на її утримання зараховувалися на собівартість виробництва.
Почалася робота зі створення структури управління, комплектування
кадрами, розроблення нормативної бази, функціонування національ-
ної мережі залізниць.
У серпні була затверджена цільова програма розвитку транспор-
тного комплексу до 2000 р. Вона була спрямована на забезпечення
формування й удосконалення транспортного комплексу держави шля-
хом координації роботи всіх видів транспорту, використання загаль-
них вимог та нормативів, впровадження прогресивних технологій і
нової техніки, ефективного розвитку матеріально-технічної бази.
Укрзалізницею був взятий курс на розроблення перспективних
довгострокових програм розвитку залізничного транспорту в усьому
діапазоні його функціонування. Почався процес формування, укомп-
лектування кадрами нової структури управління галуззю. Створюва-
лись головні управління, визначалися основні напрями й форми їх
роботи.
За новими вимірами створювали, утверджували систему само-
стійних українських залізниць. Однак докорінно змінити на краще
ритм залізничного конвеєру не вдалося. Серед низки причин
головною була економічна криза в державі. Те, що сталося з економі-
кою України, не має історичних аналогів. Протягом 1991–1993 рр.
93
валовий внутрішній продукт (ВВП) зменшився на 39%. Рівень інфля-
ції в Україні, за даними Світового банку, був найвищим у світі. Поча-
вся загрозливий процес деіндустріалізації України. В серпні 1994 р.
індекс реального обсягу промислової продукції проти рівня 1990 р.
становив 51,2%. Тобто промислове виробництво скоротилося майже
вдвічі. Під час великої депресії в США воно скоротилося лише на
46% [3, с. 80]. В листопаді 1998 р. ВВП зменшився у 2,4 рази [8]. І
тільки у другій половині 1999 р. розпочалося його реальне зростання.
Криза в економіці призвела й до прогресуючого падіння обсягів
перевезень. Якщо у 1992 р. навантаження й відправлення вантажів
залізницями становило більше 700 млн т, то у 1993 р. – вже трохи бі-
льше 500, а у 1998 р. – лише 200 млн т [3].
Із 31 січня 1994 р. залізниці України переходили на самостійні
розрахунки, запроваджувалися міжнародні принципи оплати за пере-
везення вантажів. Реально оцінюючи становище з фінансовим забез-
печенням, залізниці взяли курс на цілеспрямовану роботу по збіль-
шенню прибутків за рахунок підсобно-допоміжної діяльності. Це ма-
ло скеровувати трудові колективи на пошук резервів додаткового
отримання коштів. Головним тепер стала не кількість навантажених
вагонів за добу, а те, скільки зароблено коштів і де, яким чином зеко-
номлено на втратах.
У 1995 р. тривав активний пошук оптимальної структурної пе-
ребудови залізничного транспорту України. На зборах і нарадах різ-
ного рівня – від цехів підприємств до Мінтрансу і Кабінету Міністрів
– йшли бурхливі дискусії щодо реструктуризації, спрощення верти-
кальної управлінської піраміди. Йшлося про створення в системі залі-
зничного транспорту України на різних рівнях об’єднань, холдинго-
вих компаній, нарешті, на рівні Укрзалізниці – фінансово-
промислової групи. На базі українського об’єднання промислових
підприємств залізничного транспорту «Укрзалізпром» влітку 1996 р.
була здійснена спроба створити фінансово-промислову групу (ФПГ),
яка б змінила структуру управління підприємствами, залишивши за
центральним апаратом питання маркетингу, фінансів, координацію
інвестицій [6].
Основою слугувало «Положення про створення (реєстрацію),
реорганізацію та ліквідацію промислово-фінансових груп», затвер-
джене постановою Кабінету Міністрів України від 20 липня 1996 р.
(№ 781). В ньому стверджується, що метою створення ПФГ є реаліза-
ція державних програм розвитку пріоритетних галузей виробництва і
структурної перебудови економіки України [7]. Обговорювалися мо-
жливості розвитку ринкової інфраструктури – комерційних банків,
94
страхових і трастових компаній, випуску і продажу акцій залізничних
підприємств та організацій. Передбачалося, що ринкові зміни на
залізничному транспорті сприятимуть зміцненню зв’язків з реальни-
ми фінансовими інвесторами із країн Західної Європи. А тим часом
на заході України визріли події іншого порядку, які мали велике зна-
чення не лише для Укрзалізниці, а й для економіки країни загалом.
Наприкінці травня було відкрито залізничний перехід через кордон з
Польщею в районі міста Рава-Руська, а невдовзі ще одне вікно в Єв-
ропу «прорубали» спеціалісти Львівської залізниці. Через станцію
Дякове, що на Закарпатті, почали курсувати пасажирські поїзди між
румунським портовим містом Констанца і польським – Краків.
1996 рік увійшов до історії нашої країни як рік прийняття Осно-
вного закону держави – Конституції України. Для залізниць України
він знаменний ще й тим, що Верховною Радою 4 липня прийнято За-
кон України «Про залізничний транспорт», який створив міцну юри-
дичну базу для подальшого розвитку залізничного транспорту нашої
держави, дав можливість за умов становлення ринкових відносин
проводити більш ефективну політику реструктуризації, поставив у
рамки закону взаємини залізниць з органами влади усіх рівнів. Цей
закон став відправним у перегляді раніше прийнятих нормативних
документів і приведенні їх у відповідність з ним. У статті 2 цього За-
кону чітко зафіксовано: «Залізничний транспорт є однією з важливих
базових галузей економіки України, забезпечує її внутрішні та зовні-
шні транспортно-економічні зв’язки і потреби населення у переве-
зеннях. Діяльність залізничного транспорту, як частини єдиної транс-
портної системи країни, сприяє нормальному функціонуванню всіх
галузей суспільного виробництва, соціальному і економічному розви-
тку та зміцненню обороноздатності держави, міжнародному співробі-
тництву України» [2, с. 6]. В документі також визначено основні еко-
номічні та фінансові засади діяльності залізничного транспорту, за-
кладено нормативну базу організації безпеки руху, роботи за умов
надзвичайних обставин, охорони вантажів та об’єктів галузі, трудо-
вих відносин працівників тощо.
Проте загальна криза в державі не оминула залізничної галузі.
Обсяги перевезень протягом 1991–1996 рр. скоротилися у 2,2 раза,
відбулося катастрофічне старіння рухомого складу, колійного госпо-
дарства (майже кожен п’ятий кілометр залізничної колії експлуатува-
вся з простроченим терміном капітального ремонту) [9]. У зв’язку з
цим Кабінет Міністрів приймає Постанову «Про заходи щодо стабілі-
зації роботи залізниць», в якій вимагає від Мінтрансу та Укрзалізни-
ці зменшити експлуатаційні витрати, привести виробничу базу та
95
чисельність працівників залізничного транспорту у відповідність з
виконуваними обсягами робіт, обчислення тарифних відстаней та пе-
ревезення вантажів здійснювати на підставі фактично виконаної ро-
боти [9].
Поліпшенню організації управління та взаємодії залізниць в
рамках відомства сприяла Постанова Кабінету Міністрів України
«Про безкоштовну передачу рухомого складу залізничного транспор-
ту та визначення осіб, відповідальних за внесення податку на додану
вартість до бюджету з об’єктів оподаткування на залізничному
транспорті» від 24 вересня 1997 р. (№ 1056). Відповідно до цієї по-
станови безкоштовна передача рухомого складу однією залізницею
або підприємством залізничного транспорту загального користування
державної форми власності була спрощена і стала здійснюватись за
поданням начальника залізниці на основі рішення Укрзалізниці. Це
сприяло підвищенню мобільності й доцільності використання рухо-
мого складу в масштабах усього залізничного відомства. Наказом
Міністерства транспорту України від 23 червня 1999 р. (№ 326) був
затверджений «Порядок безкоштовної передачі рухомого складу залі-
зничного транспорту однією залізницею або підприємством залізнич-
ного транспорту загального користування державної форми власнос-
ті», в якому конкретизувалися мотиви та порядок передачі.
Основні види діяльності залізниць та Укрзалізниці в цілому слід
було визначити і законодавчо затвердити. Цьому сприяла Постанова
Кабінету Міністрів України та затверджений нею 16 лютого 1998 р.
(№ 173) Перелік робіт (послуг), що належить до основної діяльності
залізничного транспорту. До таких робіт, зокрема, належали: поточне
утримання, профілактичний огляд, обслуговування та всі види ремо-
нту основних фондів, інвентаря, що використовується в основній гос-
подарській діяльності; експлуатація локомотивів, вагонів, дизель- та
електропоїздів, їх екіпірування та прибирання; підготовка вагонів і
контейнерів до перевезень; маневрова робота супроводження поїздів;
продаж квитків та ін.
Функціонування залізничного транспорту є складовою частиною
загального господарського розвитку і означає діяльність усіх взаємо-
пов’язаних підприємств та структурних підрозділів галузі, спрямова-
ну на виконання єдиного перевізного процесу. Вона включає експлу-
атаційну діяльність – пов’язану з перевезенням пасажирів, вантажів,
вантажобагажу, пошти тощо, і підсобно-допоміжну діяльність –
пов’язану з виконанням низки дорожніх операцій та організацією ви-
робництв, продукція (послуги) яких використовуються переважно для
потреб експлуатаційної діяльності залізниць.
96
Важливою віхою у становленні залізничного транспорту неза-
лежної України стало затвердження постановою Кабінету Міністрів
України від 6 квітня 1998 р. (№ 457) Статуту залізниць України. Зі
змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів
України від 11 жовтня 2002 р. (№ 1510) та від 25 грудня 2002 р.
(№ 1973), Статут залізниць України діє й по нині. В ньому зазнача-
ється, що залізничний транспорт є однією з базових галузей економі-
ки України, що забезпечує її внутрішні та зовнішні транспортно-
економічні зв’язки та потреби населення в перевезеннях. Основною
організаційною ланкою визнана залізниця. Статут визначає
обов’язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств,
організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транс-
портом. Статутом регламентується порядок укладання договорів, ор-
ганізація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу,
вантажобагажу й пошти, основні положення експлуатації залізничних
під’їзних колій, а також взаємовідносин залізниць з іншими видами
транспорту [2, с. 16].
Таким чином, залізниця отримала головний економіко-правовий
документ, який регламентує її роботу. Він став своєрідним підсум-
ком, що ознаменував завершення складного періоду становлення й
розвитку, пошуку шляхів виживання за умов переходу до ринкових
відносин.
Основним досягненням перших 5 років функціонування заліз-
ничного транспорту незалежної України було збереження цілісності
галузі, закріпленої у 1996 р. Законом України «Про залізничний
транспорт». Однак економічні негаразди тривали. Наприкінці 90-х
років галузь вразив «вірус» посередництва та бартеру. Обігові кошти
вимивались комерційними структурами.
Переломним моментом для залізничного транспорту став квіт-
невий (2000 р.) Указ Президента України, який визначив основні на-
прями його подальшого функціонування та розвитку. Реалізація ви-
мог Указу Президента України дозволила, за тієї самої законодавчої
бази і незначних зрушень в економіці держави стабілізувати роботу
залізничного транспорту, ліквідувати посередництво та бартеризацію
і за короткий термін погасити борги до бюджету та по заробітній пла-
ті залізничникам.
Українські залізниці стали рентабельними. Якщо у 2000 р. вони
мали 1040 млн грн. збитків, то у 2001 р. було отримано понад 40 млн
грн. чистого прибутку. Позитивний баланс фінансової діяльності за-
лізничного транспорту за 2001 р. становив 1080 млн грн., а з враху-
ванням витрат, які зросли на 2600 млн грн., економічна ефективність
97
роботи Укрзалізниці зросла проти 2000 р. на 3850 млн грн. (або у 1,5
раза). Позитивні результати діяльності дозволили розпочати віднов-
лення інфраструктури й технічних засобів. За кошти залізниць було
реконструйовано десятки вокзалів, серед яких столичний Київський
вокзал, що став одним із кращих у Європі. Розпочато виготовлення
сучасних пасажирських вагонів у Кременчуці, дизель- та електропої-
здів у Луганську, електровозів у Дніпропетровську, колійної техніки
у Старокраматорську.
Додатково отримані кошти дозволили у 2001 р. майже в 2 рази
збільшити асигнування на виплату заробітної плати та вирішення ін-
ших соціальних питань.
Висновки. Десятиліття незалежності України стало періодом
реформування однієї з головних складових залізничного комплексу
держави – залізничного транспорту. В умовах переходу від командно-
адміністративної до ринкової системи господарювання проведена
розбудова ринкової інфраструктури та ринкових інституцій, створені
організаційні та законодавчі основи становлення Укрзалізниці, як го-
ловного органу управління залізничним транспортом.
В державі створена законодавча база, основою якої стали закони
України: «Про транспорт», «Про залізничний транспорт», затвердже-
ний Постановою Кабміну «Статут залізниць України» та інші доку-
менти, що забезпечують нормативно-правове регулювання переве-
зень вантажів і пасажирів залізницями.
Також забезпечений вихід Укрзалізниці на міжнародну арену.
Вона стала членом Організації співробітництва залізниць (ОСЗ), бра-
ла активну участь у розробці й прийнятті документів, що регламен-
тують роботу ОСЗ, визначають правила міжнародного співробітницт-
ва.
Рассматриваются основные организационно-экономические ме-
роприятия становления главной составляющей железнодорожного
комплекса – железнодорожного транспорта Украины в период
1991–2001 гг. Исследуются политико-экономические, юридические,
международные аспекты создания «Укрзалізниці», которая обеспе-
чивает внутренние и внешние транспортно-экономические связи и
потребности населения в перевозках. Особое внимание сосредоточи-
вается на проблемных аспектах реализации организационно-
политических и экономических мероприятий в условиях экономиче-
ского кризиса 1990-х годов.
Ключевые слова: железнодорожный комплекс Украины, рыноч-
ные изменения.
98
1. Європейський вибір: Концептуальні засади стратегії економічного та
соціального розвитку України на 2002–2011 рр. Послання Президента
України до Верховної Ради України 18 червня 2002 р. // Урядовий кур’єр. –
2008. – 20 червня.
2. Залізничний транспорт в Україні. Нормативна база / Упоряд. О.М.Роїна. –
К.: КНТ, 2005. – 480 с.
3. Ключеров Г. Как украинский состав «отцепили» от исчезнувшей страны
// Магістраль. – 2008. – 30 липня.
4. Краснодемська З. Поїзд у завтра готується рушити вже сьогодні // Урядо-
вий кур’єр. – 1996. – 23 липня.
5. Кучма Л.Д. Кроки становлення національної економіки, 1994–2004 роки:
Доповіді та виступи Президента України. Офіційні документи. У 2 кн. –
Кн. 1. – К.: Либідь, 2008. – 520 с.
6. Москаленко П. К созданию финансово-промышленной группы // Магіст-
раль. – 1996. – 30 липня.
7. Про затвердження Положення про створення (реєстрацію), реорганізацію
та ліквідацію промислово-фінансових груп. Постанова Кабінету Міністрів
України від 20 липня 1996 р., № 781 // Урядовий кур’єр. – 1996. – 1 серпня.
8. Про заходи щодо економічної стабілізації та стимулювання виробництва.
Виступ Президента України із позачерговим Посланням до Верховної Ради
України 19 листопада 1998 р. // Урядовий кур’єр. – 1998. – 21 листопада.
9. Про заходи щодо стабілізації роботи залізниць. Постанова Кабінету
Міністрів України від 20 липня 1996 р., № 774 // Урядовий кур’єр. – 1996. –
1 серпня.
10. Хахлюк А.М. Залізничний комплекс УРСР в період дванадцятої п’ятирічки
(1986–1990 рр.) // Історія народного господарства та економічної думки
України: Зб. наук. праць. – Вип. 39–40 / Редколегія: Т.І.Дерев’янкін (відп.
ред.) та ін. – Київ, 2007. – С. 131–140.
11. Шляхом радикальних економічних реформ. Звернення Президента України
до Верховної Ради України 11 жовтня 1994 р. // Урядовий кур’єр. – 1994. –
13 жовтня.
Одержано 3.12.2008.
99
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-9383 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0320-4421 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:44:31Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Державна установа "Інститут економіки та прогнозування НАН України" |
| record_format | dspace |
| spelling | Хахлюк, А.М. 2010-06-30T13:10:56Z 2010-06-30T13:10:56Z 2008 Становлення Укрзалізниці як головної складової залізничного комплексу / А.М. Хахлюк // Історія народного господарства та економічної думки України. — 2008. — Вип. 41. — С. 87-99. — Бібліогр.: 11 назв. — укp. 0320-4421 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/9383 656.2 Розглядаються основні організаційно-економічні заходи становлення головної складової залізничного комплексу – залізничного транспорту України в період 1991–2001 рр. Досліджуються політико-економічні, організаційні, юридичні, міжнародні аспекти створення «Укрзалізниці», яка б забезпечувала внутрішні й зовнішні транспортно-економічні зв’язки та потреби населення в перевезеннях. Особлива увага зосереджується на проблемних аспектах реалізації організаційно-політичних та економічних заходів за умов економічної кризи 1990-х років. Рассматриваются основные организационно-экономические мероприятия становления главной составляющей железнодорожного комплекса – железнодорожного транспорта Украины в период 1991–2001 гг. Исследуются политико-экономические, юридические, международные аспекты создания «Укрзалізниці», которая обеспечивает внутренние и внешние транспортно-экономические связи и потребности населения в перевозках. Особое внимание сосредоточивается на проблемных аспектах реализации организационно-политических и экономических мероприятий в условиях экономического кризиса 1990-х годов. There are considered main organizing-economic actions of the formation main forming railway complex - a rail-freight traffic of the Ukraine during 1991-2001 years. Politician-economic, legal, international aspects of the creation "Ukrzaliznicya", which provides internal and external transport-economic relationship and need of the population in transportation, were researched. Emphases on problem aspect of the realization of managing-political and economic action in condition of economic crisis 1990-th years. uk Державна установа "Інститут економіки та прогнозування НАН України" Історія народного господарства Становлення Укрзалізниці як головної складової залізничного комплексу Становление Укрзализници как главной составляющей железнодорожного комплекса Formation of Ukrzaliznicya as main forming railway complex Article published earlier |
| spellingShingle | Становлення Укрзалізниці як головної складової залізничного комплексу Хахлюк, А.М. Історія народного господарства |
| title | Становлення Укрзалізниці як головної складової залізничного комплексу |
| title_alt | Становление Укрзализници как главной составляющей железнодорожного комплекса Formation of Ukrzaliznicya as main forming railway complex |
| title_full | Становлення Укрзалізниці як головної складової залізничного комплексу |
| title_fullStr | Становлення Укрзалізниці як головної складової залізничного комплексу |
| title_full_unstemmed | Становлення Укрзалізниці як головної складової залізничного комплексу |
| title_short | Становлення Укрзалізниці як головної складової залізничного комплексу |
| title_sort | становлення укрзалізниці як головної складової залізничного комплексу |
| topic | Історія народного господарства |
| topic_facet | Історія народного господарства |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/9383 |
| work_keys_str_mv | AT hahlûkam stanovlennâukrzalíznicíâkgolovnoískladovoízalízničnogokompleksu AT hahlûkam stanovlenieukrzaliznicikakglavnoisostavlâûŝeiželeznodorožnogokompleksa AT hahlûkam formationofukrzaliznicyaasmainformingrailwaycomplex |