Іван Васильович Вернадський як статистик
У статті у стислій формі характеризується внесок у формування статистичної науки відомого вітчизняного вченого-економіста Івана Васильовича Вернадського. В статье в сжатой форме характеризуется вклад в формирование статистической науки известного отечественного ученого-экономиста Ивана Васильевича В...
Saved in:
| Date: | 2008 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Державна установа "Інститут економіки та прогнозування НАН України"
2008
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/9392 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Іван Васильович Вернадський як статистик / А.Л. Дмитрієв // Історія народного господарства та економічної думки України. — 2008. — Вип. 41. — С. 255-260. — Бібліогр.: 10 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859654691225337856 |
|---|---|
| author | Дмитрієв, А.Л. |
| author_facet | Дмитрієв, А.Л. |
| citation_txt | Іван Васильович Вернадський як статистик / А.Л. Дмитрієв // Історія народного господарства та економічної думки України. — 2008. — Вип. 41. — С. 255-260. — Бібліогр.: 10 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| description | У статті у стислій формі характеризується внесок у формування статистичної науки відомого вітчизняного вченого-економіста Івана Васильовича Вернадського.
В статье в сжатой форме характеризуется вклад в формирование статистической науки известного отечественного ученого-экономиста Ивана Васильевича Вернадского.
In article in compressed form is characterized contribution to the forms statistical science known domestic is taught-go-economist Ivan Vasilievich Vernadskiy.
|
| first_indexed | 2025-12-07T13:38:19Z |
| format | Article |
| fulltext |
УДК 330.8:311
А.Л. Дмитрієв
ІВАН ВАСИЛЬОВИЧ ВЕРНАДСЬКИЙ ЯК СТАТИСТИК
У статті у стислій формі характеризується внесок у форму-
вання статистичної науки відомого вітчизняного вченого-
економіста Івана Васильовича Вернадського.
Ключові слова: предмет статистики, взаємозв’язок політичної
економії та статистики, І.В.Вернадський.
Постановка та ступінь вивченості теми. Ім’я Івана Васильо-
вича Вернадського (1821–1884) – видатного представника «київської
школи» політичної економії – досить добре відомо. Його життю і на-
уковій діяльності присвячено цілий ряд публікацій [6, 7, 9, 10]. Біль-
шість дослідників звертали увагу на його праці з політичної економії
та її історії. У середині XIX ст. політична економія і статистика були
тісно пов’язані між собою, і навіть університетські кафедри іменува-
лися кафедрами політичної економії та статистики. Однак внесок
І.В.Вернадського у статистичну науку залишається мало вивченим.
Навіть у фундаментальній праці М.В.Птухи «Очерки по истории ста-
тистики в СССР» І.В.Вернадському приділяється всього кілька рядків
[8, с. 74, 77]. Хоча, зважаючи на його науковий доробок, вчений без-
умовно заслуговує на те, щоб зайняти адекватне місце в історії росій-
ської та української статистики.
Мета дослідження – коротко висвітлити основні ідеї І.В.Вер-
надського про статистику як науку.
Основні результати. Науково-педагогічна діяльність І.В.Вер-
надського розпочинається з 1849 р., коли він став професором Уні-
верситету св. Володимира в Києві, а незабаром – професором кафед-
ри політичної економії Московського університету (1850–1856 рр.). У
1856 р. Вернадський переїхав до Петербургу, де почалася його служ-
ба як чиновника з особливих доручень при Міністерстві внутрішніх
справ. У 1857–1859 рр. він викладав статистику і політичну економію
в Головному педагогічному інституті, у 1861–1868 рр. – в Імператор-
ському Олександрівському ліцеї. Протягом 1857–1861 рр. разом зі
своєю дружиною М.М.Шигаєвою видавав тижневик «Економічний
© А.Л. Дмитрієв, 2008
ISSN 0320-4421. Історія нар. госп-ва та екон. думки України. 2008. Вип. 41.
255
покажчик» і додаток до нього – журнал «Економіст» (1858–1865 рр.).
Саме московсько-петербурзький період у житті вченого став най-
більш плідним і в галузі статистики.
Серед наукових праць вченого з питань статистики слід відзна-
чити наступні роботи: «Задачи статистики» (1852) [2], «Исторический
очерк статистики» (1855) [3], «Библиографический очерк истории
систематической статистики» (1858) [1], а також курси лекцій, прочи-
тані студентам Петербурзького технологічного інституту «Статисти-
ка» (1866) [5] і «Лекции промышленной статистики» (1867) [4]. За-
значені твори вченого дають системний і відносно повний огляд тео-
ретичних питань статистики, яка трактується як наука про суспільст-
во. В них наводяться загальне визначення, сучасний (на той час) стан
статистичної практики, історія самої науки. У його працях вперше в
російській статистичній літературі викладено цілісне й відносно за-
кінчене учення про статистику як науку, що вивчає суспільство. Крім
того, він одним з перших вітчизняних вчених чітко висловлювався за
визнання статистики точною наукою, подібною до математики.
Стаття І.В.Вернадського «Задачи статистики», опублікована в
урядовому «Журнале Министерства народного просвещения»
(1852 р.), була реакцією на процеси становлення методології статис-
тичних досліджень. Власне кажучи, вона стала своєрідним закликом
до учених стати на прогресивну позицію щодо визначення завдань,
предмету і методу статистики.
Кожному з освічених людей відомий термін «статистика», писав
І.Вернадський, кожен з них чув і вживав вираз «статистичні дані».
Немає майже жодного явища суспільного життя, жодної «зміни в ор-
ганізмі нашому» або жодного руху, що не могли бути предметом ста-
тистичного спостереження та дослідження. В результаті статистика
проникає усюди, де є суспільне життя. Межі статистики невимірні, як
нескінченні потреби людини й обставини, за яких вона існує [2, с. 1].
На думку І.Вернадського, усі визначення статистики можна звести до
двох основних: 1) статистика повинна носити суто описовий харак-
тер; 2) статистика – теоретична наука. Перший аспект зумовлює трак-
тування статистики як опису держав. Такого підходу дотримувалися
представники державознавства (Г.Конринг, А.Модер, А.Ф.Людер та
ін.). Однак він не витримував критики з двох причин: 1) він не задо-
вольняв вимогам правильного визначення; 2) не виражав наукового
змісту статистики. І.Вернадський наводить численні визначення
предмету статистики, запропоновані іноземними вченими, такими як
Гесс, Мейзель, Ремер, Фішер, Манерт, і відзначає їх однобічність, що
виявляється в трактуванні статистики в дусі державознавства. Лише
256
визначення М.Шевальє – «статистика – це виклад чистих формул, у
яких можуть виражатися різні характери утворення, тобто вона є ра-
хівництво, пристосоване до загальних фактів утворення (цивілізації)»
– він вважав найбільш вдалим [2, с. 1]. Але все-таки найкращим
І.Вернадський вважав визначення А.Кетле – статистика є наука, що
навчає виводити з вихідних кількісних характеристик закони «после-
дования общественных явлений» [2, с. 1]. Викликало у І.Вернадсько-
го підтримку і визначення статистики, дане П.Дюфо – статистика є
наука про закони, за якими розвиваються суспільні факти.
На думку Вернадського, немає необхідності ділити статистику
на дві частини, як це пропонував Г.Кніс. Є лише різні види дослі-
дження: одне надає матеріали, збираючи дані, а інше – виводить з них
статистичні закони. Без першого не може існувати друге, але й без
другого не може бути зрозумілим предмет першого. Значний протест
викликала у І.Вернадського спроба деяких дослідників займатися
простим колекціонуванням фактів: «Не одні голі факти, і навіть не
їхні взаємні відносини тільки, а їхній взаємний причинний зв’язок,
закони, що діють у них, повинна представляти статистика» [2, с. 8].
Цього вимагає від неї визначення статистики як науки і до цього по-
винні прагнути всі сучасні дослідження. «Тільки за умови такого змі-
сту вона перестає бути грою бездіяльного розуму, породженням три-
вожної цікавості; тільки при ньому вона стає гідною назви науки і
свого століття» – підсумовував І.Вернадський [2, с. 8].
Згідно з І.Вернадським статистика є викладенням тих законів,
яким підпорядковуються суспільні явища в їхньому розвитку. При-
чому такий підхід охоплює всі явища, що включаються зазвичай до
сфери статистики, і пов’язане це з «урозумінням» законів, за якими
здійснюються суспільні явища. «Предметом статистичних досліджень
ми поклали суспільство; але суспільство складається з людей: тому
людське громадське життя в його широкій багатообразності стано-
вить зерно статистичного ведення» [2, с. 10]. На думку І.Вернадсько-
го, основним методом статистичного пізнання є середні величини і
пропорції. Пізніше, в «Библиографическом очерке истории система-
тической статистики», характеризуючи взаємозв’язок, що складається
між тим напрямком статистики, що він підтримував, й описовою ста-
тистикою, вчений писав: «замість мети – пізнання держави на даний
момент часу, він ставить іншу – пізнання законів природи, які діють у
державі, що її обумовлюють і її створюють. Замість форми предмету
він досліджує сам предмет» [1, с. 44]. Приблизно такі ж ідеї вислов-
лював Вернадський і в «Лекциях промышленной статистики» перед
студентами Санкт-Петербурзького технологічного інституту: «Наука,
257
переважно є теорією, що викладає загальні висновки, закони природ-
них явищ. Отже, опис відомих предметів, хоча і є важливим матеріа-
лом для знання і хоча пропоновані ним цифри і можуть дати більш
точне уявлення про предмет, і при цьому можуть вести до різного ро-
ду розуміння, проте ніяк не пояснення причин і ходу відомих явищ, а
в цьому полягає основне завдання всіх наукових досліджень» [4, с. 6].
Значну увагу І.Вернадський приділяв різниці між двома наука-
ми: географією і статистикою. Справа в тому, що в середині XIX ст.
чіткого розподілу між окремими економічними науками в Росії не
склалося, і тому в деяких авторів можна бачити змішування статис-
тики з політичною економією, географією, фінансами. Вернадський
стверджував, що географія і статистика розрізняються за предметом
(географія має предметом прояв і вплив «законів місцевості», а стати-
стика – «законів суспільства») і за формою. Географія, вивчаючи, пе-
реважно, місцевість як незмінну і постійну, займається її описом і «за
формою є описовою наукою». У статистики – навпаки – об’єкт по-
стійно змінюється. Відзначав І.Вернадський і необхідність розділяти
статистику та історію, причому особливо йому імпонувала фраза
А.Шлецера: «статистика є зупинена історія, а історія – безперервна
статистика» [2, с. 21] (хоча його ідеї він серйозно заперечував). Най-
ближче, згідно з Вернадським, до статистики наближається філософія
історії, оскільки вона, так само як і статистика, шукає загальні прави-
ла в історичних даних, намагаючись вловити характер подій.
Значне місце у своїй науковій роботі І.Вернадський приділяв
взаємозв’язку політичної економії і статистики. Змішуванням цих
двох наук, на його думку, займаються ті вчені, які розглядають полі-
тичну економію як «фізіологію суспільства». «Ставлячи, таким чи-
ном, науку на ґрунт, зовсім їй не приналежний, вони несамохіть впа-
дали в сумнів, чи не складають обидві науки однієї і тієї ж самої» –
підсумовував І.Вернадський [2, с. 25]. Тому багато вчених намагалися
максимально зблизити ці науки. Характерним прикладом щодо цього
може служити, на думку І.Вернадського, французький економіст
Ж.-Б.Сей, який не надавав статистиці статусу справжньої науки. Віт-
чизняний учений В.С.Порошин так само бачив у статистиці і полі-
тичній економії одну науку. Те саме можна спостерігати і в праці
І.І.Срезневського «Досвід про предмет і елементи статистики та полі-
тичної економії порівняно» (Харків, 1839). За І.Вернадським, статис-
тика близько стоїть до політичної економії, якщо розуміти останню в
сенсі науки про добробут, – обидві вони мають предметом суспільст-
во в його різних проявах. Але статистика шукає універсальні закони,
що діють у ньому, а теорія добробуту – додаток цих законів до побу-
258
ту. Тому між статистикою і політичною економією існує така сама
різниця, як між теоретичною і прикладною математикою.
Спеціально І.Вернадський зупинявся на виділенні «допоміжних»
наук для статистики: «такою, – писав він, – може служити кожна, що
досліджує яку б то не було сторону громадського життя, або який-
небудь прояв діяльності історичної: отже, всі історичні, політичні,
юридичні і камеральні науки; а для методу – науки математичні і
природничі» [2, с. 27].
Велике значення вчений надавав розмежуванню науки та прак-
тики. У результаті, як суто практичні, можуть бути виділені такі види
статистики: військова, пожежна, господарська, розписів, шлюбів то-
що. Однак вони виникають лише через змішування статистики з ме-
тодом або від незнання вимог науки. «Кожна наука, – писав
І.Вернадський, – за своєю ідеєю, неодмінно являє єдине ціле, органі-
чне; видів її – строго кажучи – бути не може: тому що новий вид її, як
новий організм з організму: є частини науки, є різні напрямки та ви-
клади в науці, але немає видів. Ознака існування останніх, у відомій
систематиці, є ознака тільки неповного розвитку форми науки, її ди-
тинства. Статистика, як наука, на жаль, ще не вийшла з такого стану»
[2, с. 29]. У результаті, на думку І.Вернадського, можна виділити два
види статистики, різні за методикою й обробкою даних: описова або
історична (статистика у власному розумінні слова) і математична (по-
літична арифметика, суспільна фізика) – наука в строгому значенні
слова. Для появи економічної статистики необхідно зв’язати її з тими
відкриттями, що були зроблені в теорії статистики. Тільки в цьому
випадку вона зможе стати справжньою наукою.
Посилання І.Вернадського на А.Кетле при визначенні статисти-
чної науки не є випадковим. Вчення про постійні та випадкові причи-
ни і висунення статистики як методу пізнання, утвердження середніх
як найважливішого прийому статистики, вчення про два роди серед-
ніх, визнання визначальної ролі теорії ймовірності – усі ці положення
теорії Кетле приймалися І.Вернадським. Учений розмежовував «се-
редні величини» і «середні числа». Середні числа, на його думку, не
виражають статистичного закону, що відкривається тільки за допомо-
гою середніх величин, які виявляються за допомогою теорії ймовір-
ності.
Основний висновок. Наукові праці І.Вернадського були
останніми значними теоретичними роботами дореформеного часу
(XIX ст.), в яких статистика трактувалася як наука про суспільство.
259
В статье в сжатой форме характеризуется вклад в формиро-
вание статистической науки известного отечественного ученого-
экономиста Ивана Васильевича Вернадского.
Ключевые слова: предмет статистики, взаимосвязь политиче-
ской экономии и статистики, И.В.Вернадский.
1. Вернадский И. Библиографический очерк истории систематической стати-
стики // Экономист. – 1858. – Том 1. – Кн. 1. – Разд. 2.
2. Вернадский И. Задачи статистики // Журнал Министерства народного про-
свещения. – 1852. – Ч. 74. – С. 61–91.
3. Вернадский И.В. Исторический очерк промышленной статистики. – [Моск-
ва, 1855]. – 92 с.
4. Вернадский И.В. Лекции промышленной статистики, читанные студентам
Технологического института в 1866/7 году. – С.-Петербург, [1867]. – 272 с.
5. [Вернадский И.В.] Статистика [Лекции для студентов Технологического
института]. – [С.-Петербург.: Изд. А.Шестакова, 1866]. – 160 с.
6. Горкiна Л.П. Нариси з iсторiї політичної економiї в Українi. – Київ: Наук.
думка, 1994. – 244 с.
7. История русской экономической мысли. – Том 2. – Ч. 2. – М.: Соцэкгиз,
1960. – 676 с.
8. Птуха М.В. Очерки по истории статистики в СССР. – Том 2. – М.: Изд-во
АН СССР, 1959. – 476 с.
9. Русские экономисты (XIX – начала XX вв.) / Ред.-сост. А.А.Зубченко,
Л.И.Зайцева. – М.: Ин-т экономики РАН, 1998. – 275 с.
10. Цаголов Н.А. Очерки истории русской экономической мысли периода па-
дения крепостного права. – М.: Госполитиздат, 1956. – 464 с.
Одержано 31.07.2008.
260
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-9392 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0320-4421 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T13:38:19Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Державна установа "Інститут економіки та прогнозування НАН України" |
| record_format | dspace |
| spelling | Дмитрієв, А.Л. 2010-06-30T13:50:58Z 2010-06-30T13:50:58Z 2008 Іван Васильович Вернадський як статистик / А.Л. Дмитрієв // Історія народного господарства та економічної думки України. — 2008. — Вип. 41. — С. 255-260. — Бібліогр.: 10 назв. — укp. 0320-4421 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/9392 330.8:311 У статті у стислій формі характеризується внесок у формування статистичної науки відомого вітчизняного вченого-економіста Івана Васильовича Вернадського. В статье в сжатой форме характеризуется вклад в формирование статистической науки известного отечественного ученого-экономиста Ивана Васильевича Вернадского. In article in compressed form is characterized contribution to the forms statistical science known domestic is taught-go-economist Ivan Vasilievich Vernadskiy. uk Державна установа "Інститут економіки та прогнозування НАН України" Історія економічної думки Іван Васильович Вернадський як статистик Иван Васильевич Вернадский как статистик Ivan Vasilievich Vernadskiy as statistician Article published earlier |
| spellingShingle | Іван Васильович Вернадський як статистик Дмитрієв, А.Л. Історія економічної думки |
| title | Іван Васильович Вернадський як статистик |
| title_alt | Иван Васильевич Вернадский как статистик Ivan Vasilievich Vernadskiy as statistician |
| title_full | Іван Васильович Вернадський як статистик |
| title_fullStr | Іван Васильович Вернадський як статистик |
| title_full_unstemmed | Іван Васильович Вернадський як статистик |
| title_short | Іван Васильович Вернадський як статистик |
| title_sort | іван васильович вернадський як статистик |
| topic | Історія економічної думки |
| topic_facet | Історія економічної думки |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/9392 |
| work_keys_str_mv | AT dmitríêval ívanvasilʹovičvernadsʹkiiâkstatistik AT dmitríêval ivanvasilʹevičvernadskiikakstatistik AT dmitríêval ivanvasilievichvernadskiyasstatistician |