Питання синтезу в сучасній економічній теорії та викладанні
Розкриті сутність і різні види синтезу в сучасній економічній теорії. Досліджені результати й перспективи синтезу економічних теорій на різних етапах їх розвитку. Висвітлені процеси синтезу в галузі теорій вартості та цінності, неокласики, інституціоналізму та кейнсіанства, політичної економії Д.Рік...
Збережено в:
| Дата: | 2008 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Державна установа "Інститут економіки та прогнозування НАН України"
2008
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/9398 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Питання синтезу в сучасній економічній теорії та викладанні / П.М. Леоненко // Історія народного господарства та економічної думки України. — 2008. — Вип. 41. — С. 163-174. — Бібліогр.: 11 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859591026242486272 |
|---|---|
| author | Леоненко, П.М. |
| author_facet | Леоненко, П.М. |
| citation_txt | Питання синтезу в сучасній економічній теорії та викладанні / П.М. Леоненко // Історія народного господарства та економічної думки України. — 2008. — Вип. 41. — С. 163-174. — Бібліогр.: 11 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| description | Розкриті сутність і різні види синтезу в сучасній економічній теорії. Досліджені результати й перспективи синтезу економічних теорій на різних етапах їх розвитку. Висвітлені процеси синтезу в галузі теорій вартості та цінності, неокласики, інституціоналізму та кейнсіанства, політичної економії Д.Рікардо та економічної теорії Дж.М.Кейнса. Показані суперечності та неоднозначність сприйняття наслідків синтезу представниками різних напрямів економічної теорії.
Раскрыты сущность и разные виды синтеза в современной экономической теории. Исследованы результаты и перспективы синтеза экономических теорий на разных этапах их развития. Освещены процессы синтеза в области теорий стоимости и ценности, неоклассики, институционализма и кейнсианства, политической экономии Д.Рикардо и экономической теории Дж.М.Кейнса. Показаны противоречия и неоднозначность восприятия последствий синтеза представителями разных направлений экономической теории.
The essence and synthesis of different types in contemporary economic theory. Study results and prospects synthesis of economic theories on different stages of their development. Highlights of the synthesis of theories of value and values neoclassics, institutionalism and keyns theory, the political economy of D.Ricardo and the economic theory of J.M.Keyns. Showing contradiction and ambiguity of the perception of the effects of synthesis of the different areas of economic theory.
|
| first_indexed | 2025-11-27T15:29:40Z |
| format | Article |
| fulltext |
ІСТОРІЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ
УДК 330.8:330.88(477)
П.М. Леоненко
ПИТАННЯ СИНТЕЗУ В СУЧАСНІЙ ЕКОНОМІЧНІЙ
ТЕОРІЇ ТА ВИКЛАДАННІ
Розкриті сутність і різні види синтезу в сучасній економічній
теорії. Досліджені результати й перспективи синтезу економічних
теорій на різних етапах їх розвитку. Висвітлені процеси синтезу в
галузі теорій вартості та цінності, неокласики, інституціоналізму
та кейнсіанства, політичної економії Д.Рікардо та економічної тео-
рії Дж.М.Кейнса. Показані суперечності та неоднозначність сприй-
няття наслідків синтезу представниками різних напрямів економіч-
ної теорії.
Ключові слова: сучасна економічна теорія, проблема синтезу,
розвиток науки.
Постановка проблеми. Серед актуальних питань розвитку су-
часної економічної теорії та її історії важливе місце посідає проблема
синтезу. Проте йдеться не про синтез як загальнонауковий метод
дослідження в поєднанні з аналізом, а про синтез як особливу форму
розвитку науки взагалі та один із можливих шляхів виходу її із кри-
зових процесів, переходу на нові наукові парадигми чи конкуруючі
науково-дослідні програми зокрема. Розгляд проблеми синтезу в пов-
ному обсязі в історико-економічному контексті актуалізує тему,
сприяє науковому вирішенню нагальних питань теорії та практики,
підводить до формування нових теорій і напрямів економічної науки.
Тим самим створюються необхідні передумови для якісно нового
розвитку сучасної економічної теорії та господарської практики.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. У вітчизняній та за-
рубіжній літературі спостерігається своєрідний «маятниковий» інте-
рес до питання синтезу в економічній теорії. Протягом 90-х років
XX ст. – першого десятиліття XXI ст. відбулося коливання «маятни-
ка» у бік сплеску уваги до зазначеної проблеми. Очевидно, цьому
сприяли системні трансформації, кризові явища в економіці та теорії
© П.М. Леоненко, 2008
ISSN 0320-4421. Історія нар. госп-ва та екон. думки України. 2008. Вип. 41.
163
як імпульси для оновлення та розвитку суспільства й науки. Щоправ-
да, йдеться насамперед про питання синтезу в галузі теорії цінності та
вартості. Вони ґрунтовно розглянуті у працях Л.П.Горкіної [3],
А.А.Чухна, П.І.Юхименка, П.М.Леоненка [9], В.С.Афанасьєва [1],
П.Р.Леіашвілі [5], М.С.Шухова [11], у збірнику статей під редакцією
В.Н.Черковця [4] не лише в плані теоретичної розробки, але й під ку-
том зору відображення їх в історії економічної думки. Амплітуда ко-
ливань різних точок зору на значення та здійсненність синтезу різних
теорій вартості й цінності надзвичайно велика. На одному полюсі
знаходяться вчені-економісти, що визнають можливість такого синте-
зу, а на другому полюсі згуртовані ті, хто заперечує її. Привернемо
увагу до серії книг відомих російських учених-економістів «Эконо-
мическая мысль России: единство теории полезности и трудовой тео-
рии стоимости» (В.Я.Єльмєєв, С.С.Губанів, В.І.Корняков, В.І.Сись-
ков, М.С.Шухов та ін.). В них здійснені спроби розробити нову еко-
номічну теорію – кориснісно-затратну або трудову теорію споживної
вартості, показати взаємозв’язок її з попереднім розвитком економіч-
ної науки [11, с. 3–12].
Щодо синтезу теорії граничної корисності та трудової теорії ва-
ртості, то він, на думку сучасних прихильників формування нової
економічної теорії – трудової теорії споживної вартості, – можливий
«лише за умови економічного, а не суб’єктивно-психологічного трак-
тування змісту граничної корисності. Економічна трактовка зводить-
ся до визначення прирощення економії праці споживача за рахунок
прирощення корисності продуктів» [11, ч. 1, с. 24].
Економічна література з питань синтезу теорій, шкіл та напрямів
сучасної економічної думки, полеміки навколо цього питання відзна-
чається малочисельністю – думки «розкидані» по небагатьох окремих
монографіях та журнальних публікаціях.
Серед праць західних економістів з питань синтезу теорій та на-
прямів економічної науки і здійснення одного з варіантів такого син-
тезу відзначимо монографію професора Фрібургського університету
(Швейцарія) Г.Бортіса [2].
Мета дослідження – з’ясувати сутність різних видів синтезу та
їх застосування при розробці економічної теорії як необхідної умови
її подальшого плідного розвитку та створення економічної системи
соціального і постіндустріального спрямування.
Виклад основного матеріалу. Поняття «синтез» в сучасній еко-
номічній літературі трактується по-різному (див. табл. 1). Наведемо
окремі приклади кожного із зазначених у таблиці 1 видів синтезу.
Блискучим прикладом найзагальнішого синтезу, що його наводять
164
165
відомі західні дослідники історії економічних учень (Й.Шумпетер,
М.Блауг, Т.Негіші та ін.) є розробка економічного вчення К.Маркса. З
цього приводу Й.Шумпетер зазначав, що через весь Марксів аналіз
проходить фундаментальна ідея – ідея не просто теорії необмеженої
кількості роз’єднаних схем чи логіки економічних величин узагалі, а
теорії фактичної послідовності цих схем чи економічного процесу,
так, як він відбувається, під дією внутрішніх сил, в історичному часі,
творячи кожної хвилини той стан, який сам по собі визначатиме на-
ступний. На думку Й.Шумпетера, має першорядне значення для ме-
тодології економіки і фактично є досягненням К.Маркса таке. «До
нього економісти завжди або самі опрацьовували історію економіки,
або використовували історичні праці інших, – писав Й.Шумпетер. –
Але факти з історії економіки розглядалися окремо. Їх включали в
теорію, якщо це взагалі робилося, просто як ілюстрації чи як підтвер-
дження висновків. Поєднання з теорією було чисто механічне. Марк-
сова ж «суміш» була хімічна, тобто він використовував згадані факти
як складову частину аргументів, що мали привести до певних виснов-
ків. Він був першим видатним економістом, який сам зрозумів і сис-
тематично проповідував, що економічну теорію можна обернути на
історичний аналіз, а історичний виклад фактів – на histoire raisonnée»
[10, с. 67].
Приклади часткового синтезу – розвиток змісту різних катего-
рій («багатство», «продуктивна праця» та ін.), а також окремі теорії в
різних напрямах економічної думки як окремі випадки більш загаль-
них однопорядкових теорій (наприклад, класичні, кейнсіанські, нео-
та посткейнсіанські теорії економічного зростання у системі загальної
теорії зростання економіки).
Добре відомими прикладами загального синтезу виступають:
неокласичний напрям як наслідок інтеграції класичної теорії та
маржиналізму, неокласичний синтез як єдність неокласики і кейнсі-
анства.
Розглянемо один із новітніх варіантів загального синтезу, запро-
понованого авторами й укладачами (В.С.Афанасьєв, О.Г.Худокормов
та ін.) п’ятитомної російськомовної праці «Світова економічна дум-
ка. Крізь призму віків» (2004–2005). Він полягає у трактуваннях всіх
новацій австрійської школи не як ірраціонального сприйняття діяль-
ності товаровласників, а, по суті, як прямого продовження і конкрети-
зації трудової теорії вартості Сміта–Рікардо–Маркса. Більш того, ні-
бито представники австрійської школи розвинули вчення К.Маркса
про формування суспільно необхідних затрат праці на виробництво
товару. В.С.Афанасьєв пише: «Парадокс у взаємовідносинах
166
Таблиця 1. Погляди вчених на синтез теорій, шкіл, напрямів сучасної економічної теорії *
Поняття синтезу Можливість і
бажаність синтезу
Неможливість
синтезу
Результати і перспективи можли-
вості / неможливості синтезу
Підходи вчених до викладання
«синтезованих» теорій, напрямів
Найзагальніший синтез:
– історії та економічної
теорії;
– конвергенція теорій.
Частковий синтез –
«попередня категорія (те-
орія) виявляється окремим
випадком нового тракту-
вання».
Загальний синтез –
інтеграція окремих напря-
мів економічної теорії
(В.В.Радаєв) [4, с. 90].
Специфічні види част-
кового синтезу. Пропози-
ції прихильників «прими-
рення» марксистської по-
літекономії з маржиналіз-
мом: аналіз «глибинних»
відносин – за К.Марксом,
а «зовнішніх» форм руху –
за А.Маршаллом. Це ме-
ханічний, ненауковий син-
тез (В.Н.Черковець)
[4, с. 16].
Синтез в математичній
логіці діалектичної. Од-
нак такого синтезу не від-
булося (Є.В.Краснікова)
[4, с. 38].
Синтез або сумі-
щення економічної
теорії К.Маркса і
економікс не лише
можливий, але й
необхідний
(О.І.Московський)
[4, с. 92–93].
«Принципова мож-
ливість сумісності
марксизму і еконо-
мікс ґрунтується на
тому, що нормальне
функціонування ка-
піталізму імпліцит-
но передбачає ме-
ханізм адаптації до
ринку, і, навпаки,
адаптація економіч-
них агентів до рин-
кових середовищ
спрямована на ство-
рення умов норма-
льного відтворення
капіталізму, на до-
сягнення рівноваги»
(А.В.Сорокін)
[4, с. 189–190].
Неможливе поєднання в
одну теорію різних що-
до методології теорій не
лише за суттю, але й
формально (В.Н.Чер-
ковець) [4 , с. 30].
Можливість синтезу
різних напрямів шкіл і
течій в єдиний потік,
систему єдиної еконо-
мічної науки не зумов-
лена (В.А.Бірюков)
[4, с. 37].
Внаслідок часткового синтезу роз-
вивається, збагачується зміст окре-
мих категорій (теорій). Результат
загального синтезу – становлення
нового, більш загального відобра-
ження економічної дійсності порів-
няно з відбиттям її в тому чи іншому
окремому напрямі. (В.В.Радаєв) [4,
с. 90–91].
Синтез – природній спосіб розвитку
економічної теорії, а також одна з
важливих умов забезпечення фунда-
ментальності університетської еко-
номічної освіти, оскільки в іншому
випадку вона буде або однобічною,
або архаїчною (О.І.Московський)
[4, с. 92–93]
Виявилося декілька підходів до ви-
ходу на нові рубежі в розвитку еко-
номічної науки:
– розробка економіки перехідного
періоду (або перехідної економіки);
– розробка нової парадигми полі-
тичної економії;
– синтез основних напрямів еконо-
мічної теорії.
Всі три підходи на певному етапі їх
розвитку прийдуть до кінцевого
пункту – нової економічної теорії,
що відбиває нові і динамічно мінли-
ві економічні реалії (К.А.Хубієв)
[4, с. 114–115].
У викладанні економічної теорії
сформувалися три діаметрально
протилежних підходи до вирішення
питання про співвідношення тра-
диційної політичної економії та
економікс:
1) Сучасною теоретичною основою
комплексу економічних дисциплін
є економікс, в межах якої немає
місця політичній економії.
2) Теоретичною основою економі-
чної освіти є політекономія.
3) Необхідний синтез політичної
економії і економікс у межах єди-
ного курсу економічної теорії.
Всі три підходи мають загальний
недолік: вони протиставляють по-
літекономію і економікс. Проте
несумісні економікс і марксистська
політекономія (А.Н.Чеканський)
[4, с. 183–184].
Очевидно, раціональна постановка
питання у підручниках повинна
орієнтуватися не на принципи
«взаємодоповнення», а на принцип
паралельного висвітлення і у кра-
щому випадку показу на одній мо-
делі різних підходів, як, наприклад,
у відомих макромоделях сукупної
рівноваги неокласичного синтезу
(В.Н.Черковець) [4 , с. 30].
* Джерело: Складено автором на основі аналізу видання: «Капитал» и Экономикс. Вопр. методологии, теории, преподавания / Под
ред. В.Н.Черковца. – М.: ТЕИС, 1998. – 220 с.
марксистської економічної теорії та австрійської школи полягає в то-
му, що в концепціях останньої, ідеологічно орієнтованих проти марк-
систської економічної теорії взагалі і проти її трудової теорії вартості
зокрема, набула подальшого розвитку центральна ланка трудової тео-
рії вартості Маркса – його вчення про суспільно необхідну працю» [1,
с. 18].
Ще один парадокс вбачаємо в тому, що такий розвиток, на дум-
ку В.С.Афанасьєва, фактично відбувався за умови, коли теоретики
австрійської школи «не використовували і не могли використовувати
категорію суспільно необхідної праці, оскільки вона не вміщувалася у
властивий їм ідеологічний простір» [1, с. 22].
Внаслідок всіх цих обставин, робить висновок учений, концепції
австрійської школи про корисність і благо, суб’єктивну цінність і гра-
ничну корисність, компліментарні блага, блага нижчого і вищого по-
рядку та їх співвідношення тощо не лише не є спростуванням трудо-
вої концепції, а служать важливим обґрунтуванням її правильності.
Водночас на противагу концепціям «економікс» щодо пріоритетності
теорій маржиналізму В.С.Афанасьєв робить висновок про те, що пе-
релічені вище складові концепцій австрійської школи «на ділі висту-
пають як специфічні розділи трудової теорії вартості» [1, с. 35]. В ре-
зультаті, вважає вчений, «з’являється перспектива формування єдиної
наукової політичної економії на теоретико-методологічній базі вчен-
ня про суспільно необхідну працю» [1, с. 35].
Проте чи існують у дійсності ті парадокси, на які вказує автор?
Для аргументованої відповіді на це питання візьмемо до уваги при-
наймні дві вирішальні обставини.
Перша. Уявлення про «парадокси» виникає через безпідставне
твердження про ігнорування представниками класичної політекономії
й марксизму при розгляді суспільної вартості потреб споживачів. «Як
класична школа А.Сміта і Д.Рікардо, так і К.Маркса, – пише
В.С.Афанасьєв, – при розгляді проблеми формування суспільно необ-
хідної праці досліджували її лише з точки зору товаровиробників,
опускаючи питання про вплив на цей процес покупців та їх потреб»
[1, с. 21].
Насправді К.Маркс вказав на зв’язок між величиною ринкової
вартості (ринкової ціни) і обсягом суспільної потреби в тому чи ін-
шому товарі (його корисністю). Конкретний аналіз впливу попиту
(корисності) на ціну, взаємодія ціни, попиту і пропозиції, проведені
ученим у 10-му розділі III тому «Капіталу». Цей аналіз пов’язаний з
використанням К.Марксом таких категорій і взаємозв’язків, як функ-
ціональна залежність між кількістю товару і його ціною, величиною
167
попиту, обсягом попиту (його зміною), рівноважна ціна, різна роль
попиту й пропозиції у коротко- та довгостроковому періодах. Дореч-
но привернути увагу до того, що цей аспект досліджень К.Маркса
досить детально проаналізований рядом сучасних учених-економістів
[5, с. 11].
Друга обставина. Автор «парадоксів» продовжує використову-
вати термінологію «буржуазна політекономія», «буржуазні економіс-
ти», «класова конфронтація» та ін. щодо сучасності й водночас від-
криває «ефект доповнюваності». Суть його така: ідеологічно проти-
борствуючі економічні концепції, що дають кожна окремо однобічне,
до того ж різнорівневе й різноспрямоване трактування економічних
явищ, у своїй сукупності створюють можливість скласти цілісне еко-
номічне знання, яке відповідає цілісності досліджуваного об’єкту [1,
с. 18]. Очевидно, за певних сприятливих умов цей «ефект доповню-
ваності» можливий, проте лише в межах переосмислення («перетрак-
тування») теорій.
Щодо марксистських і немарксистських економічних концепцій,
то синтез можливий лише між неомарксизмом (за ортодоксальною
марксистською термінологією – ревізіонізмом) і немарксизмом. Дійс-
но, саме в цій площині з 1990-х років спостерігаються активні спроби
синтезу, зокрема між неомарксизмом та інституціоналізмом [8].
Нарешті, весь попередній історичний досвід, нинішнє станови-
ще економічної теорії переконливо свідчать про ілюзорність споді-
вань на формування єдиної наукової політичної економії. Насправді
для сучасної економічної теорії характерні такі ознаки, як фрагмента-
рність, плюралізм, багатопарадигмальність, конфронтаційність, аль-
тернативність тощо. Тенденція розвитку економічної теорії в XX –
першому десятилітті XXI ст. полягає не в їх зникненні чи послаблен-
ні, а, навпаки, в їх постійному відтворенні в розширених масштабах.
Свідомо залишаємо осторонь аналізу один із загальновідомих
варіантів синтезу, який ґрунтовно проаналізований у вітчизняній та
зарубіжній літературі: кейнсіансько-неокласичний синтез. Зауважимо
лише, що новітній розгляд його як синтезу неокласики і спотвореного
трактування дійсного кейнсіанства (Р.Клауер, А.Лейонхуфвуд та ін.)
відкриває широкі можливості для нових варіантів синтезу. Деякі з
них ґрунтовно розглянуті у праці Г.Бортіса [2].
Для останньої третини XX – першого десятиліття XXI ст. харак-
терно становлення низки нових «синтезних» напрямів сучасної еко-
номічної теорії. Серед них – класико-кейнсіанська політична еконо-
мія; нова макроекономіка інформаційної епохи або кейнсіансько-
інституціональний синтез; неокласично-інституціональний синтез
168
(неоінституціоналізм); посткейнсіансько-інституціональний синтез;
інституціонально-неомарксистський синтез та ін. Всі ці напрями пре-
тендують на адекватне відбиття сучасної економічної дійсності,
обґрунтування рекомендацій для економічної політики. Вони все ще
перебувають на стадії становлення і гарячих дебатів, але вважаються
ключовими перспективними напрямами сучасної економічної теорії.
Неважко помітити серед них як ті, що синтезують елементи кейнсіан-
ства чи посткейнсіанства з неокласикою, так і ті, що синтезують еле-
менти гетеродоксальних (або неортодоксальних, «єретичних») шкіл і
течій економічної думки. В основу їх покладені насамперед різні ме-
тодологічні допущення, а також різне ставлення їх представників до
державного регулювання ринкової економіки.
У 18-му виданні підручника «Економіка» П.Самуельсон і
В.Нордхаус, по-перше, чітко сформулювали принципове положення
про умови можливості і сутність загального синтезу в галузі макро-
економіки; по-друге, проаналізували спроби синтезу концепцій нових
класиків і нових кейнсіанців; по-третє, запропонували обережний
прогноз можливостей у сфері подальшого синтезу. На думку відомих
американських вчених-економістів, «погляди кейнсіанської, старої і
нової класичної, монетаристської і т.д. шкіл добре ув’язуються між
собою, якщо розглядати їх як поглиблений аналіз тих чи інших аспе-
ктів споживацьких очікувань, ринкової рівноваги і сукупного попи-
ту» [6, с. 33]. Щодо спроб синтезу нових класиків і нових кейнсіанців,
то він втілився в макроекономічних моделях, які використовують такі
припущення: «ринки праці та товарів відзначаються негнучкістю зар-
плати та цін; ціни і кількості на фінансових ринках аукціонного типу
швидко пристосовуються до наслідків економічних потрясінь і змі-
нювання очікувань; очікування на аукціонних ринках носять перспе-
ктивний характер» [6, с. 1260]. При цьому економісти розрізняють
концепцію адаптивних (або «ретроспективних») і раціональних
(або «перспективних») очікувань. Дійсно, новокласичний-
новокейнсіанський синтез ще очікує свого подальшого аналізу, але
основи його вже закладені в наукових дослідженнях та підручниках з
макроекономіки.
Привернемо увагу до спроб ряду нових кейнсіанців трактувати
макроекономіку з позицій інформаційної економіки, розгляду остан-
ньої як «фундаментальної зміни пануючої в економічній науці пара-
дигми» [7, с. 525]. За рахунок відбиття у синтезованій «новій макро-
економіці» (поєднання концепцій нових класиків і нових кейнсіанців)
фундаментальних характеристик постіндустріального, інформаційно-
го суспільства відбувається збагачення загальної економічної теорії.
169
Вважаємо, що включення різних аспектів дослідження постіндустріа-
льного (інформаційного) суспільства до концепцій нової макроеко-
номіки є перспективним напрямом розвитку сучасної економічної
теорії.
Професор Г.Бортіс з посткейнсіансько-інституціональних пози-
цій обґрунтував можливість, необхідність та перспективи класико-
кейнсіанського синтезу і побудови на його основі класико-
кейнсіанської політичної економії. На думку вченого, на шляху ство-
рення нової синтезованої теорії постає дві проблеми. Перша відно-
ситься до з’ясування поняття «класичний», а друга – до розуміння
зв’язку між класичними та кейнсіанськими елементами аналізу.
Г.Бортіс ускладнює поняття класики, розрізняючи погляди А.Сміта і
Д.Рікардо, які зазвичай в економічній теорії та історії економічної
думки розглядаються як представники класичної політичної економії.
Фундаментальні відмінності між поглядами цих основополож-
ників класичного напряму М.Добб, Г.Бортіс та ряд інших учених вба-
чають у двох цілком різних теоретичних підходах до розгляду соціа-
льно-економічних явищ. Вихідним пунктом розгляду для А.Сміта є
індивідуум та обмін, а всі головні економічні проблеми – вартості,
розподілу, зайнятості – є ринковими проблемами. Ринки регулюють
поведінку споживачів, націлену на досягнення максимальної користі,
робітників, які намагаються одержати максимальну плату, підприєм-
ців, які прагнуть зменшити виробничі витрати з метою отримання
максимальних доходів. Початковою точкою для Д.Рікардо служить
суспільство загалом та виробництво зокрема, а саме – круговий
суспільний процес виробництва. У ньому створюється матеріальний
базис суспільства: додаткова вартість, вироблена у процесі виробни-
цтва, дає можливість встановити інституційні надбудови, що склада-
ються з політичних, правових, соціальних та культурних інститутів.
На відміну від А.Сміта, Д.Рікардо вважав, що розподіл пов’язаний не
з поведінкою індивідуумів на ринках, а з пропорціями, тобто
зв’язками частин і цілого, між класами та суспільством, незалежно
від особливостей поведінки. Тому А.Сміта розглядають як засновни-
ка теоретичної економіки, а Д.Рікардо – як фахівця з політичної еко-
номії. Щодо класичної політичної економії, то вона, на думку
Г.Бортіса, охоплює не лише систему Д.Рікардо, але також і значну
систему здобутків Ф.Кене й К.Маркса [2, с. 125].
У трактуванні зв’язку між поглядами Д.Рікардо й Дж.М.Кейнса
представники класико-кейнсіанського синтезу наголошують на тому,
що «Кейнс не тільки ніколи не критикував класичний підхід до вар-
тості й розподілу, але й демонстрував глибоку схильність до нього»
170
[2, с. 126]. Водночас вважається помилковим прийняття Кейнсом
першого неокласичного постулату («заробітна плата дорівнює грани-
чному продукту праці») з доповненням його концепцією граничної
ефективності капіталу. Заперечення Кейнса проти неокласичної тео-
рії, виведені з урахуванням часу та невизначеності щодо майбутньо-
го1, в поєднанні з грошима як засобом збереження цінностей, дійсно,
не доведені достатньо строго, що виключило б подальше повернення
неокласичної теорії загальної рівноваги. Розгляд процесу виробницт-
ва як суспільного та кругового приводять прибічників класико-
кейнсіанського синтезу до висновку про відсутність регулярного дов-
гострокового зв’язку між кількостями факторів виробництва та їх ці-
нами в неокласичному розумінні. Отже, ринки факторів виробництва
не працюють належним чином, а в довгостроковому періоді це озна-
чає, що за допомогою вказаного граничного принципу неможливо
вирішити проблеми виробництва, розподілу та зайнятості.
Згідно з поглядами представників класико-кейнсіанської політ-
економії, довгострокова теорія зайнятості та безробіття базується на
принципі ефективного попиту, а це означає, що регулювання кількос-
тей необхідно комбінувати з класичним підходом до вартості й роз-
поділу. Він, на відміну від неокласики, передбачає розгляд теорії вар-
тості та розподілу окремо від теорії зайнятості. Крім того, у класичній
теорії зайнятості рівень зайнятості залежить від накопичення капіталу
і, на відміну від закону Сея, повна зайнятість не постулюється. Зага-
льний висновок зводиться до того, що не існує логічних перешкод до
поєднання класичних теорій вартості й розподілу з теорією зайнятості
Дж.М.Кейнса при одночасній відмові від класичної теорії зайнятості,
основаної на законі Сея. Разом з тим професор Г.Бортіс зауважує:
особливо прикро, що в більшості країн центристські та навіть соціал-
демократичні партії відмовилися від Кейнсової священної мети дося-
гти повної зайнятості й ставлять за мету лише «задовільний» рівень
зайнятості. Загальний висновок із розгляду та порівняння неокласич-
ної економічної теорії та класико-кейнсіанської політичної економії
1 Зважаючи на важливість положення про невизначеність та непізнаність майбутнього
в сучасних економічних теоріях, використання його «за» і «проти» в різних «синтезах», на-
ведемо позицію Дж.М. Кейнса. Під «невизначеним» знанням, вважав учений, не мається на
увазі просто розмежування між тим, що відомо напевно, і тим, що лише вірогідно. У цьому
розумінні гра у рулетку або виграш у лотерею не є прикладом невизначеності; очікувана
тривалість життя є лише незначною мірою невизначеною… Цей термін вживається у тому
розумінні, в якому невизначеними є перспектива війни в Європі, або ціна на мідь і ставка
відсотка через двадцять років, або старіння нового винаходу, або становище власників при-
ватного багатства у соціальній системі 1970 року. Не існує наукової основи для вичислення
будь-якої вірогідності цих подій. Ми цього просто не знаємо.
171
такий: «Кейнс занадто сильно вкорінений в неокласичний світ (він
дотримувався першого з неокласичних постулатів та використовував
поняття граничної ефективності капіталу), щоб бути в змозі запропо-
нувати повну й незалежну альтернативу неокласичній теорії. Його
найважливіший принцип ефективного попиту може бути точно вста-
новленим лише в комбінації з теорією вартості та розподілу за Рікар-
до. Це і є наріжний камінь запропонованого тут класико-
кейнсіанського синтезу» [2, с. 332–333].
До класико-кейнсіанського синтезу мають відношення дві чис-
ленні групи економістів. Перша група – це ті фахівці з політичної
економії, які спочатку описали історичний розвиток та функціону-
вання інститутів у традиціях німецької історичної школи та амери-
канського інституціоналізму. Друга група класико-кейнсіанських
спеціалістів із політичної економії – це теоретики, попередниками
яких є Ф.Кене, Д.Рікардо, К.Маркс, Дж.М.Кейнс та М.Калецький. До
цієї групи належать такі видатні економісти, як Дж.Робінсон,
Дж.Харкорт, Н.Калдор, Л.Пазінетті, П.Сраффа та їхні послідовники.
Висновки. 1. В останній третині XIX – на початку XX ст. еко-
номічну теорію накрила перша хвиля синтезу трудової теорії вартості
і теорії граничної корисності (М.І.Туган-Барановський, В.К.Дмитрієв,
С.Л.Франк, Р.М.Орженцький та ін.). Вона не привела до пріоритету
будь-якої «синтезованої» теорії вартості (цінності). Навпаки, посили-
лось протистояння представників марксистської теорії трудової вар-
тості і маржиналістів. Водночас відбувся відхід ряду вчених-
економістів від «легального марксизму». В узагальненій формі дис-
кусія та її результати відображені з марксистських позицій у праці
М.І.Бухаріна «Політична економія рантьє» (1914), а в сучасній літе-
ратурі з неомарксистських позицій ґрунтовно проаналізована в моно-
графії М.С.Шухова «Цінність і вартість (досвід системного аналізу)»
(1994).
2. Друга хвиля синтезу охопила економічну теорію у другій по-
ловині XX ст. Результатом її став так званий кейнсіансько-
неокласичний синтез (П.Самуельсон, Дж.Хікс та ін.) як поєднання
кейнсіанської макро- та неокласичної мікротеорії. На відміну від син-
тезу в галузі теорій вартості та цінності, він виявився плідним в тео-
ретичному і практичному аспектах, незважаючи на низку невиріше-
них проблем.
3. Упродовж 70–90-х років XX ст. помітна нова хвиля синтезу в
економічній теорії. З одного боку, розгорнулася полеміка навколо пе-
регляду внеску марксистів і основоположників австрійської школи в
теорію вартості (цінності), зроблені спроби синтезу переглянутих
172
первісних концепцій (в основному маржиналістських). Відчутним ре-
зультатом їх стало подальше розмежування поглядів ортодоксальних
марксистів і неомарксистів. Реакція економічної науки Заходу на ці
новації поки що не виявилась.
З іншого боку, широко розвернувся процес синтезу в галузі різ-
них, у тому числі протилежних, напрямів сучасної економічної теорії.
Внаслідок цього виникають нові теоретичні сполучення – неоінсти-
туціоналізм, класико-кейнсіанська політекономія, різні варіанти по-
сткейнсіанства тощо. У сучасному спектрі (класифікації) дуже розга-
лужених економічних теорій «синтезовані» напрями посідають різні
місця щодо центру – кейнсіансько-неокласичного синтезу.
Процес синтезу на всіх етапах обумовлений причинами внутрі-
шнього розвитку економічної науки, змінами у соціально-
економічному розвиткові суспільства, корінними інтересами різних
класів та груп населення.
Невирішеною теоретичною проблемою продовжує залишатися
питання: чи охоплює синтез «тверде ядро» парадигм, чи лише «захи-
сний пояс», а чи, можливо, те й інше? Між тим сучасна економічна
теорія продовжує залишатися фрагментарною, мозаїчною, багатопа-
радигмальною тощо, проте в сукупності своїх концепцій, шкіл,
напрямів виконує властиві їй функції.
Раскрыты сущность и разные виды синтеза в современной
экономической теории. Исследованы результаты и перспективы
синтеза экономических теорий на разных этапах их развития. Осве-
щены процессы синтеза в области теорий стоимости и ценности,
неоклассики, институционализма и кейнсианства, политической эко-
номии Д.Рикардо и экономической теории Дж.М.Кейнса. Показаны
противоречия и неоднозначность восприятия последствий синтеза
представителями разных направлений экономической теории.
Ключевые слова: современная экономическая теория, проблема
синтеза, развитие науки.
1. Афанасьев В.С. Введение // Мировая экономическая мысль: Сквозь призму
веков. В 5 т. / Сопред. ред. Г.Фетисов, А.Худокормов. – Том 2. – Москва:
Мысль, 2005. – С. 3–40.
2. Бортіс Г. Інвестиції, поведінка та економічна теорія: Внесок до класико-
кейнсіанської політичної економії / Пер. з англ. – К.: Вид. дім «КМА»,
2007. – 560 с.
3. Горкіна Л.П. М.І.Туган-Барановський в економічній теорії та історії / Відп.
ред. І.І.Лукінов. – К.: ІЕ НАН України, 2001. – 268 с.
173
4. «Капитал» и Экономикс. Вопр. методологии, теории, преподавания / Под.
ред. В.Н.Черковца. – М.: ТЕИС, 1998. – 220 с.
5. Леиашвилли П.Р. Анализ экономической ценности. – М.: Экономика, 1990.
– 192 с.
6. Самуэльсон П.Э., Нордхаус В.Д. Экономика / Пер. с англ. 18-е изд. – М.;
СПб.; К.: ООО «И.Д. Вильямс», 2007. – 1360 с.
7. Стиглиц Дж.Е. Информация и смена парадигмы в экономической науке
// Мировая экономическая мысль: Сквозь призму веков. В 5 т. / Сопред.
ред. Г.Фетисов, А.Худокормов. – Том 5. – Кн. 2. – М.: Мысль, 2005.
– С. 523–545.
8. Сухарев О.С. Институциональная теория и экономическая политика. К но-
вой теории передаточного механизма в макроэкономике. – М.: Экономика,
2007. – 804 с.
9. Чухно А.А., Юхименко П.І., Леоненко П.М. Сучасні економічні теорії:
Підручник. – К.: Знання, 2007. – 878 с.
10. Шумпетер Й.А. Капіталізм, соціалізм і демократія / Пер. з англ. – К.: Осно-
ви, 1995. – 528 с.
11. Шухов Н.С. Ценность и стоимость (опыт системного анализа). В 2-х ч. –
М.: Изд-во стандартов, 1994. – Ч. 1. – 295 с.; Ч. 2. – 364 с.
Одержано 28.11.2008.
УДК 330.8:336.27(477)
В.В. Небрат
РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛІЗ ПРАКТИКИ УРЯДОВИХ
ЗАПОЗИЧЕНЬ ТА РОЗРОБКА ТЕОРІЇ ДЕРЖАВНОГО
КРЕДИТУ В УКРАЇНСЬКІЙ ЕКОНОМІЧНІЙ ДУМЦІ
другої половини ХІХ – початку ХХ ст.
У статті проаналізовано внесок українських вчених-
економістів другої половини ХІХ – початку ХХ ст. в історико-
теоретичну розробку проблеми державного кредиту. Обґрунтову-
ється положення про новаторські підходи вітчизняних учених до
трактування банківської системи та урядових запозичень у кон-
тексті розвитку ринкових відносин.
Ключові слова: державний кредит, теорія фінансів, боргова
політика уряду, українська економічна думка другої половини ХІХ –
початку ХХ ст.
© В.В. Небрат, 2008
ISSN 0320-4421. Історія нар. госп-ва та екон. думки України. 2008. Вип. 41.
174
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-9398 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0320-4421 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-27T15:29:40Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Державна установа "Інститут економіки та прогнозування НАН України" |
| record_format | dspace |
| spelling | Леоненко, П.М. 2010-06-30T14:18:00Z 2010-06-30T14:18:00Z 2008 Питання синтезу в сучасній економічній теорії та викладанні / П.М. Леоненко // Історія народного господарства та економічної думки України. — 2008. — Вип. 41. — С. 163-174. — Бібліогр.: 11 назв. — укp. 0320-4421 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/9398 330.8:330.88(477) Розкриті сутність і різні види синтезу в сучасній економічній теорії. Досліджені результати й перспективи синтезу економічних теорій на різних етапах їх розвитку. Висвітлені процеси синтезу в галузі теорій вартості та цінності, неокласики, інституціоналізму та кейнсіанства, політичної економії Д.Рікардо та економічної теорії Дж.М.Кейнса. Показані суперечності та неоднозначність сприйняття наслідків синтезу представниками різних напрямів економічної теорії. Раскрыты сущность и разные виды синтеза в современной экономической теории. Исследованы результаты и перспективы синтеза экономических теорий на разных этапах их развития. Освещены процессы синтеза в области теорий стоимости и ценности, неоклассики, институционализма и кейнсианства, политической экономии Д.Рикардо и экономической теории Дж.М.Кейнса. Показаны противоречия и неоднозначность восприятия последствий синтеза представителями разных направлений экономической теории. The essence and synthesis of different types in contemporary economic theory. Study results and prospects synthesis of economic theories on different stages of their development. Highlights of the synthesis of theories of value and values neoclassics, institutionalism and keyns theory, the political economy of D.Ricardo and the economic theory of J.M.Keyns. Showing contradiction and ambiguity of the perception of the effects of synthesis of the different areas of economic theory. uk Державна установа "Інститут економіки та прогнозування НАН України" Історія економічної думки Питання синтезу в сучасній економічній теорії та викладанні Вопросы синтеза в современной экономической теории и преподавании Questions of the syntheses in modern economic theory and teaching Article published earlier |
| spellingShingle | Питання синтезу в сучасній економічній теорії та викладанні Леоненко, П.М. Історія економічної думки |
| title | Питання синтезу в сучасній економічній теорії та викладанні |
| title_alt | Вопросы синтеза в современной экономической теории и преподавании Questions of the syntheses in modern economic theory and teaching |
| title_full | Питання синтезу в сучасній економічній теорії та викладанні |
| title_fullStr | Питання синтезу в сучасній економічній теорії та викладанні |
| title_full_unstemmed | Питання синтезу в сучасній економічній теорії та викладанні |
| title_short | Питання синтезу в сучасній економічній теорії та викладанні |
| title_sort | питання синтезу в сучасній економічній теорії та викладанні |
| topic | Історія економічної думки |
| topic_facet | Історія економічної думки |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/9398 |
| work_keys_str_mv | AT leonenkopm pitannâsintezuvsučasníiekonomíčníiteoríítavikladanní AT leonenkopm voprosysintezavsovremennoiékonomičeskoiteoriiiprepodavanii AT leonenkopm questionsofthesynthesesinmoderneconomictheoryandteaching |