"В лѣто 6360. Поча ся прозывати руская земля”. Початковi статтi Повісті временних літ та Новгородського літопису

"В лѣто 6360. Поча ся прозывати руская земля”. Початковi статтi Повісті временних літ та Новгородського літопису

Розглядаються джерела опису “початку Руської землі” у Повісті временних літ та Новгородському першому літописі (“поча ся прозывати Руская земля”, “начало Рускои земли”). Окрему увагу привертають розбіжності у датах 6360/852 і 6362/854 рр. та змісті перших річних літописних статей....

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2014
Main Author: Вілкул, Т.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України 2014
Series:Княжа доба: історія і культура
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94002
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:"В лѣто 6360. Поча ся прозывати руская земля”. Початковi статтi Повісті временних літ та Новгородського літопису / Т. Вілкул // Княжа доба: історія і культура. — 2014. — Вип. 8. — С. 73-104. — Бібліогр.: 115 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-94002
record_format dspace
spelling nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-940022025-02-09T15:12:46Z "В лѣто 6360. Поча ся прозывати руская земля”. Початковi статтi Повісті временних літ та Новгородського літопису "In the year 6360 the land of Rus’ was first named". The first articles of the Primary Chronicles and the Novgorod first Chronilce Вілкул, Т. Розглядаються джерела опису “початку Руської землі” у Повісті временних літ та Новгородському першому літописі (“поча ся прозывати Руская земля”, “начало Рускои земли”). Окрему увагу привертають розбіжності у датах 6360/852 і 6362/854 рр. та змісті перших річних літописних статей. The paper deals with the sources of the Primary Chronicle and Novgorodian First Chronicle in their accounts of Rus’ history “beginning” (“поча ся прозывати Руская земля”, “начало Рускои земли”). Special attention pays to the discrapancy in the dates 6360/852 or 6362/854 years and these entries content variety. Моя вдячність за уточнення та цінні зауваження Олексію Толочку, Надії Мілютенко, Павлу Кузенкову . 2014 Article "В лѣто 6360. Поча ся прозывати руская земля”. Початковi статтi Повісті временних літ та Новгородського літопису / Т. Вілкул // Княжа доба: історія і культура. — 2014. — Вип. 8. — С. 73-104. — Бібліогр.: 115 назв. — укр. 2221-6294 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94002 [94:003.3](477)“6360” uk Княжа доба: історія і культура application/pdf Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
description Розглядаються джерела опису “початку Руської землі” у Повісті временних літ та Новгородському першому літописі (“поча ся прозывати Руская земля”, “начало Рускои земли”). Окрему увагу привертають розбіжності у датах 6360/852 і 6362/854 рр. та змісті перших річних літописних статей.
format Article
author Вілкул, Т.
spellingShingle Вілкул, Т.
"В лѣто 6360. Поча ся прозывати руская земля”. Початковi статтi Повісті временних літ та Новгородського літопису
Княжа доба: історія і культура
author_facet Вілкул, Т.
author_sort Вілкул, Т.
title "В лѣто 6360. Поча ся прозывати руская земля”. Початковi статтi Повісті временних літ та Новгородського літопису
title_short "В лѣто 6360. Поча ся прозывати руская земля”. Початковi статтi Повісті временних літ та Новгородського літопису
title_full "В лѣто 6360. Поча ся прозывати руская земля”. Початковi статтi Повісті временних літ та Новгородського літопису
title_fullStr "В лѣто 6360. Поча ся прозывати руская земля”. Початковi статтi Повісті временних літ та Новгородського літопису
title_full_unstemmed "В лѣто 6360. Поча ся прозывати руская земля”. Початковi статтi Повісті временних літ та Новгородського літопису
title_sort "в лѣто 6360. поча ся прозывати руская земля”. початковi статтi повісті временних літ та новгородського літопису
publisher Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
publishDate 2014
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94002
citation_txt "В лѣто 6360. Поча ся прозывати руская земля”. Початковi статтi Повісті временних літ та Новгородського літопису / Т. Вілкул // Княжа доба: історія і культура. — 2014. — Вип. 8. — С. 73-104. — Бібліогр.: 115 назв. — укр.
series Княжа доба: історія і культура
work_keys_str_mv AT vílkult vlѣto6360počasâprozyvatiruskaâzemlâpočatkovistattipovístívremennihlíttanovgorodsʹkogolítopisu
AT vílkult intheyear6360thelandofruswasfirstnamedthefirstarticlesoftheprimarychroniclesandthenovgorodfirstchronilce
first_indexed 2025-11-27T06:50:34Z
last_indexed 2025-11-27T06:50:34Z
_version_ 1849925297406738432
fulltext Тетяна ВІЛКУЛ “В ЛѢТО 6360. ПОЧА СЯ ПРОЗЫВАТИ РУСКАЯ ЗЕМЛЯ”. ПОЧАТКОВI СТАТТI ПОВІСТІ ВРЕМЕННИХ ЛІТ ТА НОВГОРОДСЬКОГО ЛІТОПИСУ У цій статті* йтиметься про “початок історії” – перші річні записи По- вісті временних літ (ПВЛ) та Новгородського першого літопису молодшої редакції (НПЛ мл). У ПВЛ найраніше датоване повідомлення припадає на 6360/852 р., у НПЛ мл початкову дату “встановлено” на два роки пізніше, 6362/854 р. Зауважено, що окремі відомості й навіть цілі серії річних статей обох літописів від недатованої частини, тобто Вступу в ПВЛ та Передмови у НПЛ мл до 1074 р. частково або повністю співпадають. При цьому, однак, точки відліку хронології неконгруентні. ПВЛ під 852 р. пропонує згадку про воцаріння імператора Михаїла ІІІ, за якого відбувся похід русі на Констан- тинополь під проводом Аскольда й Діра (детальніше під 866 р.), та розра- хунки років з короткою анотацією різних історичних подій, починаючи від Адама й закінчуючи смертю князя Святополка Ізяславовича (1113). НПЛ під 854 р. заповнена інформацією з часів Михаїла, Кия, Щека та Хорива(!), по- ходу Аскольда й Діра, має навіть звістку про Олега-“воєводу” князя Ігоря. Різниця дат і змісту літописних повідомлень здавна непокоїла дослід- ників і, поряд з іншими розбіжностями, прислужилася до виникнення те- орії Олексія Шахматова. Уся початкова частина новгородського літопису за Синодальним списком НПЛ (Москва, Державний історичний музей)1 до 1016 р., для якої відсутні записи старшої редакції, є основою так званої кон- цепції “Початкового зводу”. Згідно з нею, НПЛ мл має відображати ранній київський звід “1090-х” років2, тоді як ПВЛ створена “пізніше”, в 1110-х ро- ках. Крім того, у літописних статтях за другу половину ІХ–Х ст. багато запо- зичень із хронографічних джерел, зокрема, Хроніки Георгія Амартола. Тут * Моя вдячність за уточнення та цінні зауваження Олексію Толочку, Надії Мі- лютенко, Павлу Кузенкову . 1 Цей рукопис – єдиний представник старшої редакції НПЛ (зібр. Синодальне, № 786, ХІІІ–ХIV ст.). Як підраховано, він не має перших 16 зошитів і починається од- разу від середини статті 1016 р. – з викладу про битву князів Ярослава та Святополка. 2 “Початковий звід 1090-х років” (тер- мін О. Шахматова, рос. “Начальный свод”, укр. “Початковий звід” або “По- чаткове зведення”), не плутати з Почат- ковим літописом – синонімом для самої ПВЛ (фактично, переклад англ. Primary Chronicle). Про гіпотетичний “Початко- вий звід 1090-х років” як реконструйо- вану пам’ятку (реальної такої не існує) див.: Толочко О. П. Початкове літописне зведення // Енциклопедія історії Украї- ни. – Київ, 2011. – Т. 8. – С. 470–471. УДК [94:003.3](477)“6360” 74 Тетяна ВІЛКУЛ творець гіпотези “Початкового зводу”, а за ним Василій Істрін, Олег Тво- рогов та ін. намагалися “розвести” київське й новгородське літописання3. У НПЛ мл припускають використання винятково “Хронографа по вели- кому ізложенію” (ХВІ) – датованого “ХІ ст.” збірника з ексцерптів Георгія Амартола і деяких інших хронік. Натомість у ПВЛ вбачають вплив повного перекладу Хроніки Амартола, нарощений на ХВІ. Не претендуючи на пере- гляд концепцій, на що потрібен обсяг книги, а ніяк не статті, спробуємо розважитися докладнішим розглядом двох цікавих статей двох ранніх дав- ньоруських літописів. Як побачимо, у НПЛ мл справді відшукується ХВІ, але сліди ведуть не до ХІ, а ХІV чи початку XV ст. Походження дат 6362 та 6360 рр. Перша загадка київського та новго- родського записів – зміщення на два роки у початкових датах: 6360 р. для ПВЛ та 6362 р. для НПЛ мл. Походження точки відліку ПВЛ здавна поясню- вали використанням візантійських джерел та дефектами перекладу4 (див. далі), проте тут віддамо традиційну першість НПЛ мл і почнемо з 6362 р. Цей рік, як визнано, послуговує індикатором використання ХВІ. Як виникло розуміння того, що на НПЛ мл вплинуло хронографічне джерело? Розбіж- ності хронології двох літописів багато значили для О. Шахматова, який за- пропонував декілька підходів до вирішення цієї проблеми. Для давніх пері- одів вчені вираховували дати у зворотному напрямі – від відомих пізніших до раніших. У своїй праці “Хронология древнейших русских летописных сводов” (1897) О. Шахматов припустив, що, коли рахувати від 6496/988 р. хре- щення Русі до 6430/922 р., літописець міг спиратися на гаданий “руський” текст – перелік років правління київських князів. Для ранішого ж періо- ду кінця ІХ – початку Х ст. книжник не мав місцевих джерел і мусив залу- чати візантійську Хроніку Георгія Амартола. Абсолютна хронологія цього джерела вкрай бідна, переважають індикти та відносні вказівки на роки правління того чи іншого імператора. Тому, природно, привернула увагу одна з небагатьох абсолютних дат – воцаріння імператора Романа 6428 р.5 3 Творогов О. В. Повесть временных лет и Хронограф по великому изложению // Труды Отдела древнерусской литерату- ры (далее –ТОДРЛ). – Ленинград, 1974. – Т. 28. – С. 99–113. Детальніше історіогра- фія викладена: Вилкул Т. Л. Походження хронографічних джерел Початкового літопису: пункт відліку – “Хронограф по великому ізложенію” // Український іс- торичний журнал. – Київ, 2014. – № 1. – С. 200–232. 4 Огляд див.: Цыб С. В. Древнерусское времяисчисление в “Повести временных лет”. – Санкт-Петербург, 2011. – С. 101 (серед перших позицій вчений назвав тексти святого Димитрія Ростовського, академіка Іоана-Філіпа Круга, Миколи Погодіна, Аріста Куніка та ін.). Для до- слідників ХІХ ст. чимало значили також ювілейні заходи, зокрема, святкування 1000-річчя російської державності. 5 Точніше, у Хроніці Амартола датою позначено “вінчання царицею” дружи- ни Романа, але події сталися в один рік (вересневий чи березневий), у груднi та сiчнi: “декавриа мсца въ 17 дн҃ь и ндлю праотц҃мъ, в цр҃кыи вѣнець вѣнчан быс… В лет 6428 индикта и геноуариа мсца въ 6, ст҃ых бг҃оявленiих дн҃ь, вѣнчаеть цр҃ь Феодороу, женоу его цр҃цею”. Див.: Ис- трин В. М. Книгы временьныя и образ- ныя Георгия Мниха. Хроника Георгия Амартола в древнем славяно-русском пе- реводе. – Петроград, 1920. – Т. 1: Текст. – С. 552–553 (далі відкликання до цього ви- дання за схемою: Ам. 552–553). 75“В ЛѢТО 6360. ПОЧА СЯ ПРОЗЫВАТИ РУСКАЯ ЗЕМЛЯ”… Припускалося, що усі ранні літописці мали зробити акцент на правлінні імператора Михаїла, за якого стався перший зафіксований в Амартола по- хід русі на Царгород6. Тож, на думку О. Шахматова, укладач Початкового зводу відлічив у зворотній послідовності роки царювання імператорів-по- передників Романа до Михаїла і відняв від 6428 р. “…78 лет, а именно: Константиновых 7 лет, Александров 1 год, Леоно- вых 25 лет, Васильевых 19 лет и Михаиловых 26 лет. Таким образом, для определения года вступления Михаила на престол сводчик из 6428 вычел 78 лет; в результате получился 6350 (842) г. Остановившись на вопросе, в который год Михаилова царствования случился поход Руси, сводчик заме- тил, что против его в рукописи стояла цифра .вi .҃ (12); она обозначала главу летописного рассказа7… Сводчик принял эту цифру за указание того года Михаилова царствования, когда случилось описываемое событие… Две- надцатым годом Михаилова царствования был 6362 (6350+12), он и выстав- лен составителем Начального свода в начале его летописного рассказа”8. Здавалося б, логіка бездоганна, однак тут-таки, намагаючись пояснити іншу хронологічну “зарубку” – появу 6360 року в ПВЛ, О. Шахматов зробив важливе застереження. 6360 р. вирахувано з “Літописця вскоре” патріар- ха Никифора. Вчений припустив, що в одному з рукописів Никифорового літописця сталася помилка в роках царювання Михаїла, від чого їх кіль- кість зменшилася на 10. Такий здогад випливає з іншого числа, вказаного у слов’янських списках Хроніки Амартола. О. Шахматов вважав, що пере- кладач тексту Амартола мав зробити кореляцію з версією Никифора – дещо своєрідне припущення9, викликане намаганням вченого сплести усі 6 Це справедливо для ПВЛ і припус- калося для Початкового зводу. Хоча в НПЛ мл введення дати з Михаїлом прак- тично не пов’язане, а сюжет про похід русі за його часів є лише однією з ба- гатьох складових статті. Безпосередньо за словами “В лѣто 6362. Начало земли Рускои” вписано про Кия, Щека та Хори- ва(!), до чого ще доведеться повернутися. 7 Номери глав справдi проставлені у Криниці (оглавленні Хроніки Амартола) та списках повного перекладу Хроніки, О. Шахматов відкликається до одного з відомих списків, Ундольського № 1289 (на цей час перший слов’янський переклад Хроніки Амартола ще не був виданий). 8 Шахматов А. А. Хронология древ- нейших русских летописных сводов // Журнал Министерства ародного просве- щения (далі – ЖМНП). – 1897. – Март. – Ч. СССХ, № 4. – С. 463–482. Перевидане у: Шахматов А. А. История русского лето- писания. – Санкт-Петербург, 2003. – Т. 1, кн. 2. – С. 7. 9 О. Шахматов виходив від міркування про якийсь невідомий список, де до- пущено помилку, а далі – припущення, що в перекладі зроблено аналогічну по- милку, тому що перекладач звірявся з “Літописцем вскоре” патріарха Ники- фора: “В списке Никифорова летопис- ца, бывшем в распоряжении второго редактора, была та особенность (вызван- ная опискою русского писца), что годы соправительства Михаила с матерью и сестрою определялись на 14 (.дi҃.), а только 4 (.д҃.). (прим. 1). На основании такого списка Никифорова летописца, очевидно, исправлено в России или Бол- гарии число лет этого соправительства в Хронике Амартола: вместо 15 (как в греческом и сербском переводе) яви- лось 4”. Шахматов А. А. Хронология… – С. 15, прим. 1. До речі, як у короткій, так і просторій слов’янських версіях “Літописця вскоре” цієї гіпотезованої помилки немає. Див.: Бенешевич В. Н. Древнеславянская кормчая XIV титулов 76 Тетяна ВІЛКУЛ аргументи в одну павутину10. Усе ж, в Амартола період правління “Михаїла з матір’ю” справді позначений не як .дi .҃ (“14”), а .д.҃ (“4”) роки. Не тільки часи правління імператорів, а й рубіж 6428 р. узяті не з Никифорового лі- тописця, а Хроніки Амартола. Це, у свою чергу, означає, що відраховувати треба було не “78” років, а “68”. Тоді арифметика збивається: 6428 – 68 = 6360 + 12 = 6372! При цьому, О. Шахматов ніде не вказав, що укладач Початкового зводу мусив знати грецький оригінал Амартола11. У наступній статті “Начальный Киевский летописный свод” (1900) вче- ний вже звертається не до повного перекладу Амартола, а хронографічних компіляцій, відомих як списки Троїцького хронографа, одного з представ- ників “родини ХВІ”. Це кодекси Троїцький № 728 та Ундольського № 1 (оби- два – Москва, Російська державна бібліотека, далі – РДБ). О. Шахматов знову запропонував зворотній відлік від 6428 р., але вказав уже інше число – не “78”, а “66”. “…составитель Начального свода получил сумму 66 лет (курсив тут і далі мій – Т. В.) и, отняв от 6428 цифру 66, получил в результате 6362 г. как год вступления Михаила на царство”. Так в основному тексті статті, до чого, втім, зроблено примітку: “Вместо ожидаемой суммы в 68 (Константин до Романа 7 лет, Александр – 1 год, Леон 25 лет и 8 месяцев, Василий – 19 лет, Михаил с Василием – 1 год и 4 месяца, Михаил один – 10 лет, Михаил с матерью Феодорой – 4 года): очевидно, не были приняты во внимание месяцы и, может быть, опущен один год совместного царствования Михаила с Василием”12. Свій спосіб розмірковування О. Шахматов запозичив від Аріста Кунiка, але той робив розрахунки для пояснення тексту ПВЛ13. Відтак, віднімаючи точно без толкований. – София, 1987. – Т. 2. – С. 228; Степанов Н. В. Летописец вскоре патриарха Никифора в Новгородской кормчей // Известия Отделения русского языка и словесности (далі – ИОРЯС). – 1912. – Т. 17, кн. 3. – С. 320. У “Літописці вкратце” – переробленні “Літописця вскоре” в Ізборнику 1073 р. (запозичення з якого простежуються у ПВЛ) – також “14” років, а не “4”. Изборник Святослава 1073 г. – Москва, 1983. – Кн. 1: Факсимиль- ное воспроизведение текста. – Л. 266а. Тобто, припущення О. Шахматова, не засновані на свідченнях рукописів, не підтвердили їх і наступні дослідження. 10 Арістов В. Ю. Історія раннього лі- тописання в дослідженнях ХІХ – почат- ку ХХ ст.: методологія, ідеї, традиції. – Київ, 2014 (дис. на здобуття наукового ступеня к. іст. наук, на правах рукопису). 11 Усе сказане має на увазі саме пер- ший давньослов’янський переклад Хронiки Амартола, тобто, “Временник”, а не “Лѣтовник”. Тут бачимо лише “4” роки спiвправлiння Михаїла з матір’ю Феодорою. У грецькому оригіналі число вірне, “14”: δι´. 12 Як бачимо, тут уже зроблено корек- цію на 4, а не 14 років правління Михаїла з матір’ю, однак саме у примітці вчений зізнався, що повна сума має дорівнюва- ти 68 рокам: Шахматов А. А. Начальный Киевский летописный свод и его источ- ники // Юбилейный сборник в честь Все- волода Федоровича Миллера, изданный его учениками и почитателями. – Мо- сква, 1900. – С. 1–9. Цит за: Его же. Исто- рия... – С. 177, прим. 1. 13 Крім того, вчений реконструював не такий протяжний ланцюжок років царювання: Куник А. А. Хронологичес- кие ошибки Нестора вследствие неяс- 77“В ЛѢТО 6360. ПОЧА СЯ ПРОЗЫВАТИ РУСКАЯ ЗЕМЛЯ”… вирахувані, без пропуску “місяців та року”, “68” років, отримуємо саме 6360 р., а не 6362 – дату ПВЛ, а не НПЛ мл(!). При цьому ПВЛ не могла репрезентувати “Початковий звід”, оскільки саме у статті 6360 р. розрахунок, розпочатий від Адама, закінчується смертю Святополка Ізяславовича (1113)14. Зрозуміло, така хронологічна позиція не могла бути відомою під час гіпотетичного “творення Початкового зводу” 1090-х років. Отже, знов у методі виявилося напруження через спробу дійти дати 6362 р. “насильством над текстом”. Нарешті, у статті “Толковая палея и русская летопись” (1904) з третьої спроби О. Шахматов знайшов справжнє джерело. Ним виявилася “хро- нографическая палея полной и сокращенной редакции” або “хронограф соединенный с палеей”. Тобто, те, що зараз називаємо двома хронографіч- ними палеями – Повною та Короткою. Вчений визнав невдалими свої по- передні підходи15. Тепер перед ним вималювалася інша перспектива. “Если мы обратимся к хронографической редакции Палеи, то увидим, что из нее легко было извлечь не только 6428, но и 6362 г., а именно здесь (см. все списки полной, а также и сокращенной редакции), тотчас после ной системы. – Санкт-Петербург, 1864. Вказано у: Кузенков П. В. Поход 860 г. на Константинополь и первое крещение Руси в средневековых письменных ис- точниках // Древнейшие государства на территории Восточной Европы. 2000 г. – Москва, 2003. – С. 162, прим. 1. А. Кунік відлічив від початку правління наступ- ного за Михаїлом імператора – Василія у зворотньому порядку роки правління та співправління Михаїла. Схема О. Шах- матова тут краща, бо докладну дату во- царіння Василія лiтописцевi, знов-таки, потрібно було обрахувати за індиктами та роками правління інших імператорів, у Хроніці Амартола її немає. 14 За ультраберезневим роком, який зберiгся у списках Лаврентіївської групи (Лаврентіївський, Радзивілівський, Ака- демічний, далі: ЛРА) – 6622/1114 р. На- гадаю, розрахунок років у першiй статтi ПВЛ починається від Адама, охоплює головні події всесвітньої історії, тобто, вихід Мойсея, Давида, Соломона, полон Єрусалима, Олександра Македонського, народження Христа, воцаріння Костян- тина Великого, зупиняється на воцарін- ні Михаїла, а далі йдуть роки правління київських князів: “а от перваго лѣта Ми- хаилова . до перваго лѣт Олгова рускаго князя… а от см҃҃рти Ярославли (Мудрого, 1054 р. – Т. В.) до см҃рти Ст҃ополчи…”. Див.: Лаврентьевская летопись // Пол- ное собрание русских летописей (далі – ПСРЛ). – Москва, 1997. – Т. 1. – Стб. 18 (далі відкликання до цього видання за схемою: 18Л). Детальнiше про розрахун- ки у статті ПВЛ 6360 р. див. далі. 15 “Раньше я думал, что 6428 г. русско- му летописцу можно было извлечь из того сокращенного извода текста Амар- тола, который читается… напр., в хро- нографе Троице-Сергиевской лавры… № 728… Но если 6428 г., как год нападе- ния Руси на Царьград, легко объяснить…, то 6362 г. – год первого похода Руси на Царьград – выводится из этого извода лишь с известною натяжкой (курсив мiй – Т. В.), а именно приходится предполо- жить, что составитель Начального свода, отправляясь от 6428 г., высчитал годы царствований предшествующих импера- торов до Михаила… и что при этом он по той или другой причине ошибся на одну или две единиц”: Шахматов А. А. Толковая па- лея и русская летопись // Статьи по сла- вяноведению. – Санкт-Петербург, 1904. – Вып. 1. – С. 199–272 (передрук: Его же. История… – С. 275–276). Тут повторено примітку попередньої статті 1900 р. Знов у зворотньому відліку від 6428 р. пере- раховані роки наступних імператорів, вказано, що сума має бути “68”, і щоб домогтися “66”, треба не враховувати мі- сяців та одного року співправління: там же. – С. 276, прим. 2. 78 Тетяна ВІЛКУЛ известия о вступлении на царство императора Михаила, указано, что во второе лето царства его (курсив автора – Т. В.) была крещена Болгарская земля и переведены книги от греческого языка на словенский… в 6363 г. при Борисе князе болгарском. Отсюда легко было вывести ошибочное за- ключение, что Михаил вступил на престол в 6362 (854 г.)”16. Остання спроба, коли 6362 рік вирахувано від “другого року Михаїла” з тексту хронографічних палей, виявилася остаточною. Логіка була простою і зрозумілою: якщо на 2-ге літо охрещена Болгарська земля і це 6363 р., тоді царювання почалося на рік раніше, у 6362 р. Заважило й те, що Палея “по- лной и сокращенной редакции” вважалася древнім авторитетним джере- лом. Версія закріпилася. У “Разысканиях…” О. Шахматова (1908) про дату 6362/854 р. з НПЛ мл=Початкового зводу вчений написав буквально таке: “…оказываются в теснейшей связи со вставленными… в своде отрывками… Хронографа. Так, первый год Начального свода (6362) обозначает начало царства императора Михаила… Он извлечен из того краткого вида Хроно- графа, который дошел до нас в соединении с Палеей”17. Це рішення стало основним і в наступній історіографії. О. Творогов у статті 1974 р. “Повесть временных лет и Хронограф по великому изложе- нию” навів текст із ХВІ, “каким он предстает перед нами в хронографичес- кой палее и Троицком хронографе (тут і далі курсив мій – Т. В.)”. Щоправда, тут-таки зроблено примітку: “в Троицком хронографе этот фрагмент от- сутствует”18. Через два роки у статті “Повесть временных лет и Начальный свод (текстологический комментарий)” О. Творогов знову зацитував Повну палею, відкликаючись до “хронографічної компіляції” й ототожнивши її з ХВІ. Однак цього разу він зазначив: “в Троицком хронографе текст тот же”19. Як побачимо далі, вірною є теза попередньої статті 1974 р. Потрібний фрагмент про “друге літо царювання Михаїла” читається лише у хроногра- фічних палеях і відсутній у Троїцькому хронографі. У наступних дослідженнях питання походження дат у зв’язку з хроно- графічними компіляціями спеціально не розглядалося. У сучасних спробах пояснення літописних обрахункiв (див., наприлад, праці Сергія Циба та ін.) відношення до хронографії, як правило, оминається, хоча наведені ціка- ві думки та корисні історіографічні огляди20. Петро Стефанович нещодавно 16 Далi вчений ще уточнив, чому “оши- бочное” – тому що реальна хронологія царювання Михаїла з цими датами не збігалася через помилку в 10 рокiв (цей імператор почав правити у 842 р.). Див.: Шахматов А. А. Толковая палея… – С. 276. 17 Шахматов А. А. Разыскания... Цит. за: Его же. История... – Санкт-Петербург, 2002. – Т. 1, кн. 1. – С. 83–84. 18 Творогов О. В. Повесть временных лет… – С. 103, прим. 22. 19 Его же. Повесть временных лет и На- чальный свод (текстологический коммен- тарий) // ТОДРЛ. – 1976. – Т. 30. – С. 9, прим. 37. Є ще одна деталь. Розглядаючи дату 6360 р., вчений відкликався до стат- ті О. Шахматова “Киевский Начальный свод…”, але цієї цитати у вказаній статті немає – дата 6360 там не згадана взагалі (вона аналізується у попередніх і наступ- них роботах): там же. – С. 9, прим. 36. 20 Див., наприклад: Цыб С. В. Древне- русское времяисчисление… – С. 100–106; Чернов А. Ю. Проблема 6360. Рудименты старовизантийской хронологии в рус- ском летописании // Княжа доба: історія і 79“В ЛѢТО 6360. ПОЧА СЯ ПРОЗЫВАТИ РУСКАЯ ЗЕМЛЯ”… культура. – Львів, 2012. – Вип. 6. – С. 19–36. Іноді також трапляється плутання. Так, Андрій Чернов “злив” усі літописи в один наратив, змішуючи дати і події 6362 р. з НПЛ мл та 6360 ПВЛ і перетворюючи обидва лiтописи на “Начальный свод” iз початковою датою 6360 р.(!). Нагадаю, що О. Шахматов вважав за потрібне поясню- вати дату 6362 р. й що стаття 6360 р. у ПВЛ має звістку про смерть князя Святополка Ізяславовича 1113 р., тому автор концепції не розглядав її як ранню складову Почат- кового зводу. А. Чернов намагався поясни- ти виникнення дати 6360, виходячи з ідеї С. Циба про використання у Давній Русі одночасно різних “ер” і додаючи рекон- струйовані помилки під час переведення глаголичної системи позначень цифр у кириличну. Таке “принагідне” викорис- тання однієї ери для однієї дати, а іншої – для другої – дозволяє пояснити багато речей, однак за відсутності системи поді- бні обчислення неможливо верифікувати. Крім того, автор додав також дуже пізні відомості, наприклад, про “Вадима Хоро- брого” з Никонівського літопису, та ін. 21 Враховуючи, що у НПЛ мл йдуть: 6362, а далі 6428 (проміжок – 68 р.!) – 6429–6430 рр., це цікаве рішення. Стефа- нович П. С. Сказание о призвании варягов или Origo gentis russorum? // Древней- шие государства Восточной Европы 2010. – Москва, 2012. – С. 535–536. Див. також: Гиппиус А. А. Два начала Началь- ной летописи: к истории композиции Повести временных лет // Вереница ли- тер: К 60-летию В. М. Живова. – Москва, 2006. – С. 85. О. Гіппіус відкликався до О. Творогова, не зупиняючись на робо- тах О. Шахматова і не аналізуючи, хоча б якнайкоротше, джерела. 22 Творогов О. В. Древнерусские хроно- графы. – Ленинград, 1975. – С. 259. Йдеть- ся про фрагменти Повної хронографічної палеї, № 417 та 418, за нумерацією О. Тво- рогова (Коротка палея підведена у різно- читаннях, фр. 417 із Повної палеї відпові- дає фр. 266 у Троїцькому хронографі). 23 Троїцький № 728, арк. 391b-с. У дру- гому повноцінному списку Троїцького хронографа (Санкт-Петербург, Росій- ська національна бібліотека, далі – РНБ), НСРК (Новое собрание рукописной кни- ги) F15 відсутнє закінчення, цей фраг- мент випущений. 24 До цього люб’язно привернула увагу Надія Мілютенко. 25 Комплекс різноманітних дрібних статей, котрий отримав окрему дослід- ницьку назву “Прибавление к палее”, вміщений після Повної палеї. 26 Див. “Прибавленіе к палее”, за спис- ком Рум’янцевський № 453 (РДБ): “в лѣт .҂s҃. тг҃. (6303!) Констянтин философ наричємы\\ Кирилъ . створил грамот словесным языком гл҃емоу литицю во дн҃ь Михаил цр҃я гречкаго поставив амбітну мету з хронологічної сітки перших статей НПЛ мл ви- вести ПВЛ. Однак з невідомої причини він випустив власне початкові роки: 6362 НПЛ мл та 6360 ПВЛ, відкликавшись лише до статті Олексія Гіппіуса, який, у свою чергу, відкликався до праці О. Творогова21. Отже, звернемося до текстів. З доступних нам чотирьох ранніх пам’яток “родини ХВІ”, що виникли до середини XV ст. – Троїцького хронографа, По- вної й Короткої хронографічних палей та Еллінського літописця 2-ї редакції (далі: ЕЛ-2), дату 6363 р. мають тільки хронографічні палеї. Під цим роком у них читаємо про хрещення землі Болгарської22. Відповідного повідомлення бракує в рукописі Троїцького хронографа23 та ЕЛ-2. Число запозичене зі “Ска- занія о письменех” Чорноризця Храбра, де дату співвіднесено з утворенням слов’янської грамоти24. “Сказаніє” дало матеріал для різноманітних пізніших перероблень, зокрема, “Прибавления к палее”25. Проте у Чорноризця Хра- бра не сказано про “друге літо” Михаїла, читаємо лише: “въ врѣмена Миха- ила цесаря грьчьскаго”. Що це вираз не випадковий, засвідчує споріднений йому текст “Прибавления…”, де: “въ дни҃ Михаила…”26. Текстуально близький 80 Тетяна ВІЛКУЛ и во дн҃и кн҃зя Люрик невгородскаг(!) єго ж сн҃ом Роускаа земля преиде”. Зведений текст у Н. Милютенко: “в лѣто 6303 Констянтина Философа нарицаемый Кирилъ створилъ грамоту словеньскым языкомь, глаголемую литицю, въ дн҃и Михаила царя гречьскаго и въ дни князя Рюрика Новгородцкаго, его же сыномь Рускаа земля прииде”. Як від- значила дослідниця, дату зіпсовано у всіх списках, втрачене число десятиліть, тобто, з цього джерела також, зокрема, неможливо вивести 6363. Див.: Милютенко Н. И. Слово о русской грамоте и крещении Владими- ра // Труды кафедры истории России с древ- нейших времен до ХХ века Исторического факультета Санкт-Петербургского государ- ственного университета. – Санкт-Петербург, 2012. – Т. 3. – С. 353. 27 Старший список цієї редакції зберіг- ся у Новгородській Синодальній Кормчій 1281 р., див.: Вилкул Т. Л. Ладога или Нов- город? // Palaeoslavica. – Сambridge, Massa- chuse� s, 2005. – Т. 16, no 2. – Р. 272–280. 28 Степанов Н. В. Летописец вскоре… – С. 316. Та ж редакція і в додаткових стат- тях на закінченні Новгородського IV літо- пису та ін. 29 Як уже відзначено, в НСРК F15 далi текст відсутній. Прочитується фрагмент: “по умертвию же Васильевѣ… вся исповѣда ми съвѣщаная” (пор. Ам. 527.1–532.12). 30 Про те, що Михаїл сам царював 10 років – в ЕЛ-2 далі. Див.: Летописец Ел- линский… – Т. 1. – С. 453. 31 Текст “Сказанія” Черноризця Храбра за “Лаврентіївським збірником” 1348 р. НПЛ мл вираз “въ 2-е лѣт цсртва сего крщ҃на быс Болгарьская земля” знаходи- мо в іншому джерелі – просторій редакції “Літописця вскоре” патріарха Ни- кифора з літописними доповненнями, доведеними до 2-ї чверті ХІІІ ст.27 Про- те в “Літописці” цю звістку вміщено після згадки про наступника Михаїла, Василія й дату подано зовсім іншу: 6377 р.28 Отже, щоб отримати число років НПЛ мл, виводячи 6362 з 6363=“другого літа царювання Михаїла”, потрібна контамінація двох джерел, “Сказанія” Черноризця Храбра та просторої ре- дакції “Літописця вскоре”. Див. табл. № 1а та 1b (використані для контамінації вирази виділено bold, відмінні дані в обох джерелах підкреслено). Табл. 1а: Повна палея Коротка палея Троїцький хронограф, арк. 391b-c Хроніка Амартола, Ам.503.1–3 ЕЛ-2, с. 445 По Феофилѣ же царствова Михаилъ сынъ его съ материю Феодорою. лѣт 4 а единъ лѣтъ 10. а с Васили- емь лѣт одино =Полная палея По Феофилѣ же цсртвова. Михаилъ снъ҃ єго съ матерію Фе- одорою. лѣт 4 . а єдинъ 10 лѣт. а съ Василiємь. лѣт 1 и мсци 4.29 По Феофилѣ ж цсртвова Михаилъ, снъ҃ его, исправити оставлен быс с мрти҃ю Фео- дорою цсркых скипетръ. цсртвова с мтр҃ью сво- ею лѣта 4, а единъ лѣт 10, а с Василиемь лѣто едино и мсця 4. По Феофилѣ же царство- ва сынъ его Михаила , исправити оставленъ бысть с матерью Феодорою царьскых скыпетръ. И царствова с матерью сво- ею 4 лѣта30. 81“В ЛѢТО 6360. ПОЧА СЯ ПРОЗЫВАТИ РУСКАЯ ЗЕМЛЯ”… Табл. 1b: Повна палея Коротка палея перестановка: Тр Ам ЕЛ-2 “Сказаніе о письменехъ” 31 “Літописець вскоре” у Синодальній Кормчій И при сего царствии въ 2 лѣто царства его креще- на бысть Болгар- скаа земля и преложи- ша книгы отъ грече- ска языка на словень- скыи . Кирилъ философъ . с Мефоди- емь в лѣто 6363 при Борисѣ князи болга- рьстѣм. В лѣто 6363. [при Борисѣ князи бол- гарьстемъ при Ростиславѣ князи мо- равьсти и Костели князи латиньстѣ.]32 И при сего цар- ствии въ 2 лѣто цсртва его . крщ҃на быс зем- ля Болгарская . и прѣложиша книгы от гречь- ска языка на словенескъ . Курилъ философъ с Мефодiемъ . - - - 33 …аще въпросиши, въ кое врѣмя, то вѣдять и рекуть: яко въ врѣмена Михаила црѣ҃ гръчьскаго, и Бори- са княза блъгарского, и Растица княза мо- равьска, и Коцелѣ княза блатенска, въ лѣта же от създаниа въсего мира 6363. по Михаиле цсрь Васи- лии лет 18 и мсць 11 въ 2.е лѣт цсртва сего крщн҃а быс Болгарь- ская земля . а от Адама лет 6377 въ 12 лѣт цсртва его Рюрикъ оумре . дасть кня- жение . Олгови сродникоу своемоу . и сна҃ малаго Игоря Як бачимо, у Троїцькому хронографі, ЕЛ-234 та основі обох цих ком- піляцій-повному перекладі Хроніки Амартола фрагмент про охрещення https://docs.google.com/file/d/1WFVu7Om LUIaon5mhRMMY39Ph1cahnf5aACEvJaaS KG9I2RfpnFD8zTlg_J-A/edit?hl=en. З різ- ночитаннями див.: Вилинский С. Г. Ска- зание Черноризца Храбра о письменах славянских. – Одесса, 1901. – С. 44–45. 32 Цього уривка немає у Короткій па- леї Срезневського (БАН, арк. 211), однак О. Творогов відзначив його присутність у списку Погодінський №1434 (РНБ). 33 У ЕЛ-2 хрещення болгар датоване 6371 р. (Летописец Еллинский и Рим- ский. – Санкт-Петербург, 1999. – Т. 1: Текст. – С. 453), далі воно ще раз згадане в “Повести о латынех” (там же. – С. 461), де текст інакший, дата відсутня: “По смерти Феофила царя иконоборца при благо- честивии царици Феодорѣ… съ сыномь своим Михаилом царемь. И во дни сих благочестивых царии прииде Борисъ князь болгарьскыи, прося от сихъ цареи святое крещение…”. 34 У ЕЛ-2, як уже вказано, в цьому міс- ці численні ампліфікації, оповідання розбите на кілька. Втім, розірваним ви- явився навіть фрагмент з Ам.503.1–3, де йдеться про роки царювання Михаїла, самого та зі співправителями (“Цар- ствова с материю… 4 лѣта”: Летописец Еллинский… – Т. 1. – С. 445), а (“един 10 лѣт” (там же. – С. 453). Проте відповід- ника Палеям немає. 82 Тетяна ВІЛКУЛ Болгарської землі відсутній. Безпосередньо після вказівки на роки царю- вання Михаїла, Ам.503.1–3, у Троїцькому вміщено продовження з Ам.503.8: “(…а съ Василiємь. лѣт 1 и мсци 4) Феодора же та бяше вѣрна и простослав- на…”. Запозичено близькі фрагменти Хроніки Амартола, розділені лише кількома рядками. Цей же текст після інтерпольованого запису про охре- щення Болгарської землі й у Повній та Короткій палеях35. Отже, початкову дату НПЛ мл 6362 р. можна виводити з 6363 р. – “2-го лѣта” царювання Михаїла, спираючись не на все коло пам’яток “роди- ни ХВІ”, а лише на дві хронографічні палеї. З 4-х ранніх пам’яток цієї роди- ни, що дійшли до нас, Троїцький належить до “2-ї редакції”36, решта компі- ляцій – до “3-ї редакції”. Тобто, ми можемо залучати лише частину текстів пізньої редакції ХВІ, що виникли у ХV ст.37 Повна та Коротка палеї мають спільні інновації, а, відповідно, їхнi додаткові відомості не свідчать про схо- дження до ХВІ загалом. Можна заперечити, що від Троїцького хронографа на цій ділянці залишився, фактично, один повноцінний список (з двох), тоді як ЕЛ-2 значно перероблений і доповнений новими джерелами. Існує мож- ливість того, що фрагмент міг бути втраченим. З іншого боку, хронографічні палеї пов’язані одна з одною тісніше, ніж інші тексти “родини ХВІ”38. Що прикметно, виклад, близький до Троїцького, відображений в одній з пізніх компіляцій цього кола, хронографі “особого вида 1691 г.”. В ньому теж від- сутнє повідомлення про хрещення Болгарської землі. На загал, композиція подібна до Троїцького хронографа: “По Феофилѣ царствова Михаилъ, сынъ его, с матерiю своею Феодорою лѣтъ 4, а единъ лѣтъ 10, а с Василiемъ лѣто едино i мѣсяцы 4. Феодора же та бяше вѣрна и простославна…”39. Звичайно, текст дуже пізній, проте він належить до кола ХВІ і підтримує припущення про наявність вставки про хрещення Болгарської землі лише в групі Палей. 35 Повна палея, фр.419, за описом О. Творогова. За списком Погодінський № 1435: “Феодора же Михаила цр҃я мати та бяше вѣрна…” (арк. 440). 36 “Перша редакція ХВІ” не дійшла. О. Творогов писав, що вона відображена в ранніх літописах: Творогов О. В. Древне- русские хронографы… – С. 46–50 (та ін.); Его же. Летописец Еллинский и Римский. Текстологические и источниковедческие проблемы // Летописец Еллинский и Римский. – Санкт-Петербург, 2001. – Т. 2: Комментарий и исследование О. В. Тво- рогова. – С. 152. 37 Датування Повної палеї, як і багато ін- ших питань історії хронографії, викликає суперечки, однак останнім часом Євгеній Водолазкін навів переконливі докази на ко- ристь того, що Повна палея виводиться від Барсовської палеї (та є ніби “чернеткою” цієї компіляції). У свою чергу, Барсовський список № 619 (ДІМ) датують кінцем XIV – початком XV ст.: Водолазкин Е. Г. Новое о палеях (некоторые итоги и перспективы изучения палейных текстов) // Русская ли- тература. – 2007. – № 1. – С. 3–23 (зокрема, с. 20–22); Его же. Как создавалась Полная Хронографическая Палея. Ч. 1 // ТОДРЛ. – 2009. – Т. 60. – С. 327–353. У Короткій палеї присутня вставка про покликання варягів із доповненням з версії повного перекла- ду Хроніки Амартола однієї з пізніх груп (див. далі). 38 В описі складу хронографічних палей у своїй книзі “Древнерусские хронографы” О. Творогов навіть не ро- бив два різні переліки статей. Він роз- писав окремо початок Короткої палеї, а далі відзначив, що Коротка найчастіше збігається з Повною, обумовлюючи від- мінності у примітках. 39 Анисимова Т. В. Хроника Георгия Амартола в древнерусских списках XIV– XVII вв. – Москва, 2009. – С. 383. 83“В ЛѢТО 6360. ПОЧА СЯ ПРОЗЫВАТИ РУСКАЯ ЗЕМЛЯ”… Що стосується ПВЛ і дати 6360/852 р., дані тут, як то часто буває з ранніми джерелами, менш певні. Власне кажучи, найбільше обґрунтова- ною видається друга з гіпотез О. Шахматова, хоча він бачив зовсім інше її застосування. Повторюся: намагаючись пояснити дату НПЛ мл 6362 р. і розвиваючи думку А. Куніка, О. Шахматов продовжив низку відліку років візантійських імператорів, провівши її від воцаріння Романа 6428 р. назад до Михаїла ІІІ. Враховуючи помилку в тексті Амартола, тобто правління Михаїла разом з матір’ю Феодорою не “14”, а “4” роки, вчений отримав точну суму 68 р. Він намагався домогтися дати “66” років, бо застосовував зазначену гіпотезу для пояснення хронології НПЛ мл, але це потребува- ло “не враховувати” місяці та рік співправління одного з імператорів. Без штучних корекцій отримуємо акурат “68” років: 6428 мінус 68 дорівнює 6360 р. (див. вище). Крім того, в іншому місці дослідник пропонував віро- гідний вплив числових викладок “Літописця вскоре” патріарха Никифо- ра. У статті ПВЛ 6360 р. вміщено розрахунок років від створення Адама до смерті київського князя Святополка Ізяславовича. З нього випливає, що від Адама до потопу було 2242 р., від народження Христа до Костянтина Великого 318 р., а від Костянтина до Михаїла 542 р. (від Н.Х. 860 р.)40. В останньому випадку складність полягає у тому, що деякі числа та імена імператорів, узяті за репери, не завжди збігаються41 (див. далі). Зараз за- пропоновано складні розрахунки із застосуванням різних “ер”: алексан- дрійської, візантійської, антіохійської…42, однак несуперечливої системи поки не знайдено. Як видається, варто звернути увагу на те, що каркасом перших статей ПВЛ слугують “круглі” дати, які від Творення Світу закінчуються на “0”. У літосчисленні від Н.Х. за традиційною константинопольською ерою це буде “…2” (х-5508). 8360/852 – воцаріння Михаїла і початок історії Русі, 17Л. 8370/862 – покликання варягів, початок “князівської династії” Рюрика, 19Л. 8390/882 – Олег прямує на південь, вбиває Аскольда і Діра і вокняжується в Києві, утвердження династії на півдні, 22Л. 6420/912 – мир Олега з греками, 32Л, смерть князя, 39Л. Необхідно враховувати й те, що вказівки на індикти у перших статтях не походять з Хроніки Амартола і видають активність укладача ПВЛ. Від- так, дуже ймовірно, маємо справу з конструйованою штучною хронологією і насадженням подій на каркас із круглих дат. 40 17–18Л, детальніше див. далі. Шах- матов А. А. Хронология… – С. 15; Его же. Исходная точка летосчисления По- вести временных лет // ЖМНП. – Санкт- Петербург, 1897. – СССХ. – С. 217–222; Его же. Повесть временных лет и ее источни- ки // ТОДРЛ. – 1940. – Т. 4. – С. 47, 65. 41 Напр., Шахматов А. А. Повесть временных лет и ее источники… – С. 65. 42 Так, припускається, що підсумував- ши роки правління попередніх Михаї- лу ІІІ імператорів, літописець отримав зайві роки, але користувався антіохій- ською ерою (де треба додавати до дат від Н.Х. 5500, а не 5508 років, як за констан- тинопольською), що дало в сумі 6360 р.: Цыб С. В. Древнерусское времяисчисле- ние… – С. 101–103. 84 Тетяна ВІЛКУЛ Статті 6362 та 6374 рр.: похід Аскольда і Діра. Однією зі складових великої статті НПЛ мл 6362/854 р. є опис походу русі на Царгород. У ПВЛ ко- ротке відсилання до цього епізоду має перша річна стаття ПВЛ 6360/852 р., але власне опис походу “Аскольда и Дира” київський літопис вміщує під 6374/866 р. В обох зводах використано текст Хроніки Амартола, Ам.511.10– 21. Цей похід відображений також в інших грецьких і латинських джере- лах, де його, однак, не спввіднесено з Аскольдом та Діром. Похід насправді повинен датуватися 860 р., йому присвячена чимала література43. Нас зараз цікавить одне конкретне питання: оцінка впливу на сюжет хронографічних текстів. Починаючи від Павла Строєва44 й закінчуючи О. Шахматовим45, у ПВЛ 6374 р. вбачали запозичення з повного перекладу Амартола. Лише В. Істрін кваліфікував цей текст як включення з ХВІ, проте відніс до ХВІ усі цитати з Амартола у ПВЛ, окрім фрагментів про розподіл землі між сина- ми Ноя та про Аполонія Тиянина46. О. Творогов “повернув” деякі із запози- чень з Амартола до повного перекладу Хроніки, повніше врахувавши склад текстів “родини ХВІ”, однак не зміг визначити, яке джерело відображене в повідомленнях про Аскольда і Діра ПВЛ 6374 р. та НПЛ мл 6362 р. “Рассказ о походе на Царьград Аскольда и Дира… читается и в Хр. по ВИ и в Хр. Амартола (так у роботі позначений ХВІ та Хроніка Амартола – Т. В.), причем в обоих источниках текст тождествен, поэтому установить, откуда был извлечен этот рассказ ПВЛ, трудно. Примечательно, что рассказ этот читается в НПЛ в сокращенном пересказе. … Мы не можем доказать, что рассказ Начального свода восходит именно к Хр. по ВИ, а не к Хр. Амар- тола, поскольку, как сказано, тексты в обоих памятниках тождественны” (курсив – Т. В.)47. У наступній літературі питання докладно не розглядали, свідчення хронографічних джерел не перевіряли. На противагу тому, що вважав О. Творогов, існує можливість уточнити безпосередні джерела обох літописів. Передусім, можна з певністю ствер- джувати, що в НПЛ мл відображено ХВІ. Саме у текстах “родини ХВІ” по- єднано в цілісну композицію фрагменти, у повному перекладі Амартола розділені кількома аркушами48. Це відомості про імператора Михаїла та 43 Бібліографію та розгляд джерел див. наприклад: Кузенков П. В. Поход 860 г. на Константинополь… – С. 3–172; Его же. Из истории начального этапа… – С. 73–81. 44 Строев П. М. О византийском источ- нике Нестора // Труды и летописи Обще- ства истории и древносте Российских. – 1828. – Ч. 4, кн. 1. – С. 170, 182. 45 Шахматов А. А. Повесть временных лет и ее источники… – С. 48–49. 46 Истрин В. М. Книгы временьныя и образныя Георгия Мниха. Хроника Ге- оргия Амартола в древнем славяно-рус- ском переводе. – Петроград, 1922. – Т. 2: Греческий текст “Продолжения Амарто- ла”. Исследование. – С. 357–358. 47 Творогов О. В. Повесть временных лет и Хронограф… – С. 106. 48 Аналогічний випадок вирахував О. Шахматов для іншого повідомлення – статей 6428/920 р. у НПЛ мл та 6449/941 р. у ПВЛ. Описується похід князя Ігоря на Царгород, але на НПЛ мл вплинув ХВІ, де безпосередньо поєднано в один текст фрагменти, розділені у повному пере- кладі Хроніки Амартола кількома арку- шами: повідомлення 6428 р. про воца- ріння Романа (звідкіля дата) та похід русі 85“В ЛѢТО 6360. ПОЧА СЯ ПРОЗЫВАТИ РУСКАЯ ЗЕМЛЯ”… його матір, яка “проповідала поклоніння іконам” (повернула вшанування ікон після 2-го етапу іконоборства) “у перший тиждень посту”, Ам.503, та про похід русі за часи правління Михаїла, Ам.511. Вони прямо поєднані у Троїцькому хронографі та Повній і Короткій палеях, єдине – між Ам.503 та Ам.511 вставлено зв’язку “по сихъ же”49. Виняток становить ЕЛ-2, де текст розбито численими ампліфікаціями50. У НПЛ мл бачимо Ам.503.1–2, 503.20–21 та 511.12–21 з деякими доповненнями, про які далі. У текстах “ро- дини ХВІ” витяги як з першого, так і здругого фрагмента Хроніки Амартола об’ємніші: Ам.503.1–3,8,18–21 – Ам.511.7–21. Оскільки версії дещо розходять- ся, наводжу спершу за списком Троїцький № 728, арк. 391с-d, з варіантами з Повної хронографічної та (на початку) Короткої палеї51, щоб далі не звер- тати уваги на пізні індивідуальні різночитання, маючи можливість спира- тися на реконструйований текст їх протографа52: Троїцький хронограф: “(=Ам.503.8, 18-21) Феодора же та бяше вѣрна и про- стославна53 . въвела же въ сты҃ихъ Феодосия . мнихоу соущю . и постави патриархоу54 . вся же єпискоупи Феофиломь {заточеныя . и}55 въ оземь- ствиє посланыя [введе]56 . и вся съвокоупившю простославноую вѣроу на греків. При цьому вірною є дата ПВЛ. Докладніше див.: Вилкул Т. Л. “Посла князь Игорь на грекы вои…”. Источни- ки статьи 6428/920 г. Новгородской пер- вой летописи младшего извода о походе руси на Константинополь (друкується). 49 У повному перекладі Хроніки Амар- тола безпосередньо перед оповiддю про похід русі немає ніяких слів впроваджен- ня, новий сюжет лише позначено но- мером глави, “12” (.вi҃., принаймні так у відомому списку Хроніки, Ундольського № 1289). Див. попередні рядки, що стосу- ються патріарха Ігнатія, та перші рядки сюжету про похід русі з повного перекла- ду за виданням В. Істріна: Ам.511.5–8 “цр҃ь же Фотиа патриарха створи в него мѣсто , старѣишинѣ асоукритомъ соущоу .вi҃. (12 – Т. В.). Цр҃ь же на агаряны изыде воеватъ, Оорифаита в Костянтинѣ градѣ оставивь . дошедшоу ж емоу Чръныа Рѣкы гл҃емы…”. 50 Див.: Летописец Еллинский… – Т. 1. – С. 445, 446, 453, 455. 51 Пишу: на початку, бо у Короткій па- леї саме в цьому фрагменті інтерпольова- на літописна оповідь про покликання ва- рягів, причому запозичено текст Хроніки Амартола у редакції Ам.s, групи А, що свідчить про пізнє походження. Вставка очевидна, наводжу текст, за списком Срез- невського, арк. 211 зв. (інтерполяції виділе- но курсивом): “…и ст҃ых иконъ покланянiе проповѣда въ 1-ю недѣлю ст҃ого поста . по сих же цр҃ь на агаряны изыде воевати . до- шедшоу же емоу Чръмныа рѣкы гл҃емыа . вѣсть емоу епархъ при сего цсртвiи посла . яко роусь и чюдь . и словены . и кривичи къ варягом . и рѣша земля н҃ша добра . велика и обилна . и наряда в неи нѣту . поити кня- жити и владѣти нами . избраша три братiа с роды своим . старѣишiи . Рюрикъ . сѣде в Новѣградѣ჻В лѣт 6334(!) Асколдъ . и Диръ . на грекы . иде въ лодiахъ . А на Костянтинъ град идоут . Асколдъ . и Диръ . въ 200 лодiи . тѣмъ цр҃ь проч не иде . рус же вноутрь Судъ въшедше…”. Виділено пунктиром характерне читання з Ам.s групи А – у групі Б імен Аскольда та Діра тут немає. 52 Текст Повної палеї див. за: Погодин- ський № 1435 (РНБ), арк. 440 зв.; Корот- кої палеї – за списком Срезневського, арк. 211 зв. 53 Ам.s: “преславна”. Для цієї части- ни немає виданих списків 1-ї редакції повного перекладу Хроніки Амартола, оскільки старший Троїцький список (Ам.тр.) неповний. 54 У Короткій палеї: “мниху соущоу . и патрiархоу . постави”. 55 Цього немає у палеях, а також у пов- ному перекладі Амартола. 56 У палеях та повному перекладі Амартола додано “введе”. 86 Тетяна ВІЛКУЛ оутверди . и сты҃ихь иконъ покланяниє проповѣда [въ] 1-ю нед . поста стг҃о57 . (=Ам.511.7-21) по сихъ же црь҃ на агаряны изиде воєвать . дошедшю же ємоу Черныя58 рѣки . глм҃ыя . вѣсть ємоу єпархъ посла яко роусъ на Костянтинъградъ . идоущь . тѣ[м]59 црь҃ прочеє не иде роусъ же вноутрь Соуда вшедше , много оубииство крстьяномь створиша . и въ 200 лодии Костянтинъ град . окроужиша60 . црь҃ же въшедъ61 єдва въ градъ вниде . съ патриархомь Фитиємь62 къ соущи црк҃ви сты҃я бца҃ Влахирнахъ63 . всюнощ- ною мольбоу створиша . имя же се приятъ мѣсто то нѣкоторомоу кня- зю скоуфаникоу . Вълахирноу64 нарицаємоую . тоу ємоу оубьєноу быти . таже65 бжственая66 сты҃я бца҃ ризоу . съ пѣсми изнесъше въ море скоутъ омо- чиша67 . тишинѣ бывши68 и морю оукротивъшюся . абиє боуря съ вѣтромь въста и вълнамь велиямъ . въздвигъшемъся засобь . безбожьньихъ роуси лодия възмяте и . къ брегоу привреже и изиби69 яко мало от нихъ отъ таковыя бѣды избѣгноути . и въ свояси съ побѣжениємъ възъвратишася”. Звертаючись до НПЛ мл: та сама композиція Ам.503 / Ам.511 вміщена в скороченні, а головне – присутнi “зайвi” вирази. Звiдкіля вони? Джерелом виявляється ПВЛ. Пор. тексти у наведенiй далі табл. № 2: спільний текст двох літописів видiлено bold, фрагменти Амартола, вiдбражені лише в од- ному зі зводів, підкреслено; курсив позначає відмінні читання, пунктир – вирази з Хроніки, не відображені у літописах. 57 У палеях та повному перекладi Амартола: “въ 1-ю недѣлю ст҃го поста”. 58 В обох палеях хибно: “Чермныа”. 59 У Троїцькому хронографі зіпсоване місце, у Повній та Короткій палеях: “идо- уть . тѣмь”; у повному перекладі Амарто- ла “идоут, Асколдъ и Диръ. и тѣмь”. При цьому імен Аскольда та Діра немає у двох списках: Сп та Ув, а також у грецькому оригіналі. Це додаток однієї з пізніх груп Хроніки Амартола (Ам.s група А). 60 Так у Троїцькому хронографі та па- леях, у повному перекладі та ПВЛ “осто- упишя” (див. далі). 61 У другій редакції списків повного перекладу Хроніки Амартола, Ам.s., “до- шед”; у грецьк. вiдповiдник неточний: “οJ62 Повна палея: “Фотѣемь”; Ам.s: “Фо- тиемь”. 63 Повна палея: “Влахернѣх” Ам.s: “Влахернѣ”; далi у всiх паралельних тек- стах: “всенощноую”. 64 Повна палея: “скуфяниноу . Влахер- ну”; Ам.: “скуфяниноу родомъ, Влахер- ноу”. 65 Повна палея та Ам.: “бывшю . таче”. 66 Повна палея та Ам.: “бжствноую”. 67 Повна палея та Ам.: “омочивше”. 68 Ам., ПВЛ та НПЛ мл: “сущи”(!). 69 Ам. “привержени избиени”; ПВЛ “приверже и изби я”; Повна палея: “привръже изби”. 87“В ЛѢТО 6360. ПОЧА СЯ ПРОЗЫВАТИ РУСКАЯ ЗЕМЛЯ”… Табл. 2 НПЛ мл 6362 р. Хроніка Амарто- ла за ХВІ Хронiка Амар- тола за повним перекл. ПВЛ 6360, 6415, 6374 рр. а) Новг.І70 с. 104.22 “В лѣто 6362. Начало земли Рускои”. с. 105.10–12 “В си же времена бысть въ Грѣчько земли цесарь именемь Михаилъ, и мати его Ирина, иже проповѣдаеть поклоняние иконамъ въ пръвую недѣлю поста. При семъ приидоша русь на Царьград” =Ам.503.1–2 “По Феофилѣ же цсртвова . Михаилъ снъ҃ єго съ матерію Феодорою” =Ам.503.20–21 “и сты҃ихь иконъ покланяниє проповѣда въ 1-ю нед . стг҃о поста” Ам.503.1–271 “По Феофилѣ ж цсртвова Михаилъ , снъ҃ его , исправити оставлен быс с мтри҃ю Феодорою цсркых скипетръ” Ам.503.20–21 “и сты҃х иконъ поклонение проповѣдавь в первоую недлю стг҃о поста” 17.25–29Л 6360/852 р. “Индикта 15 днь҃ . наченшю Михаилу цсртво- вати нача ся прозывати Руска земля . о семь бо увидѣхомъ72 . яко при семь цри҃ приходиша русь на Црь҃городъ . якож пишется в лѣтописаньи гречьстѣмь” b) с. 105.12–13 в кораблех, бещислено ко- рабль 29.26–27Л 6415/907 “поиде Олегъ на конех и на кораблех . и бѣ числомъ кораблеи 2000” c) =511.7–10 “по сихъ же црь҃ на агаряны изиде воєвать . до- шедшю же ємоу Черныя рѣки . глм҃ыя . вѣсть ємоу єпархъ посла яко роусь на Костянтинъ- градъ . идоуть . Ам.511.7–10 “Црь҃ же на агаряны изыде воеватъ, Оорифаита в Костянтинѣ градѣ оставивь. дошедшоу ж емоу Чръныа рѣкы гле҃мы, и се абие вѣсть емоу епархъ посла, 21.10–15Л 6374/866 “Иде Асколдъ . и Диръ на греки . и прииде въ 14 [лѣто]74 Ми- хаила цря҃ црю҃ же отшешю на агаряны . дошедшю же ему Черные рѣки . вѣсть епархъ 70 Тут і далі так позначено текст НПЛ мл за виданням: Новгородская первая летопись старшего и младшего изво- дов. – Москва; Ленинград, 1950. 71 У Хроніці Амартола, як і в ХВІ, ін- дикти не позначені; те саме стосується грецьк. тексту: Истрин В. М. Книгы… – Т. 2. – С. 3. 72 АІХ “оувѣдахомъ”. 73 Прочитується в Ам.s. (А). У виданні В. Істріна вказано рукописи, де вставка відсутня. 74 З Іпатіївського та Хлєбніковського (ІХ), ЛРА проп. 88 Тетяна ВІЛКУЛ тѣм црь҃ прочеє не иде” яко роусь на Костянтинь град идоут, {Асколдъ и Диръ.}73 и тѣмь црь҃ прочь не иде” посла к нему . яко русь на Црь҃городъ идеть . и вратися црь҃” d) с. 105.13–19 а въ двусту вшедше въ Суд, много зло ство- риша грекомъ и убииство велико крестияномъ. Цесарь же съ патриархомъ Фотѣемъ мол- бу створи въ церкви святыя Богородица Влахернѣ всю нощь; тацѣ святѣи богородици ризу изънесъше, въ море скудь омо- чиша; а во время то яко тишинѣ сущи, и =Ам.511.10–21 роусь же вноутрь Соуда вшедше, много оубии- ство крстьяномь створиша . и въ 200 лодии Костянтинъ град . окроужиша . црь҃ же въшедъ єдва въ градъ вниде . съ патриархомь Фотиємь къ со- ущи црк҃ви сты҃я бца҃ Влахернѣхъ . всюнощноую мольбоу створи- ша . имя же се приятъ мѣсто то нѣкоторомоу князю скоуфяни- ноу . Влахерноу нарицаємоую . тоу ємоу оубьє- ноу бывшю . таче бжственоую сты҃я бца҃ ризоу . съ пѣсми изнесъше въ море скоутъ омочивше . тишинѣ Ам.511.10–21 роусь же вноутрь Соуда вшедше, много оубiиство хрстианомъ створиша. и при- шли бо бяхоу въ двоюстоу лодеи, Костянтиньград остоупишя. црь҃ же дошед едва въ град вниде и съ патриархомъ Фо- тиемь къ соущiи црк҃ви сты҃а бца҃ Влахернѣ, и абие пакы всюнощно- ую молбоу ство- риша. и имя же се приатъ мѣсто то, нѣкоторомоу кнз҃ю скуфя- ниноу родомъ, Влахерноу на- рицаемоу, тоу емоу оубиеноу бывшоу. таче бжствноую сты҃а бца҃ ризоу с пѣсньми изнес- ше, в мори ско- уть омочивше. тишинѣ же 21.15–22.3Л си же внутрь Суда вшедше . мно- го оубiиство крстнмъ ство- риша . и въ двою сотъ ко- рабль Црь҃градъ оступиша . црь҃ же едва въ градъ вниде с патреярхомъ {съ} Фотьемъ къ су- щеи црк҃ви стѣ҃и бцѣ҃ Влахѣрнѣ всю нощь молт҃ву створи- ша. таже бжт҃вную сты҃ бця҃ ризу с [пѣсн]ими75 изнесъше в рѣку76 омочивше тишинѣ сущи [и] морю 75 Л помилково “ими”, Р “пѣсними”; І “пѣсьнѣми”, АХ “пѣсньми”. 76 Тільки Х: “море”. У Хлєбніковському списку на початку зроблені виправлення за Тверським збірником, де, у свою чергу, проведено повторне звірення з якоюсь версією Амартола. Щодо виправлень за Тверським збірником, див.: The Old Rus’ and Galician-Vulhynian Chronicles: The Ostroz’kyj (Xlebnikov) and Četvertins’kyj (Pogodin) Codices. With an Introduction by Omeljan Pritsak [Harvard Library of Early Ukrainian Literature. Texts: Vol. 8. – Cam- bridge, Massachuse� s, 1990. – Р. LXXIII. 89“В ЛѢТО 6360. ПОЧА СЯ ПРОЗЫВАТИ РУСКАЯ ЗЕМЛЯ”… абие буря въста, и потапляше корабля рускыя, и изверже я на брегь, и во своя сы возвратишася бывши и морю оукротивъшюся . абиє боуря съ вѣтромь въста и вълнамь велиямъ . въздвигъшемъся засобь . безбожьньихъ роуси лодия възмяте и . къ брегоу привре- же и изби яко мало от нихъ отъ таковыя бѣды избѣгноути . и въ свояси съ побѣжениємъ възъвратишася” соущi и морю оукротившоуся, абие боуря съ вѣтромъ въста, и влънам велиемъ въздвигшимся за собь, безбожных роуси лодиа възмяте, и къ брегоу привер- жени избиени, яко мало от них от таковыа бѣды избѣгноути и въ своаси с побѣждениемъ възвратишяс” оукротившюся . абье буря въста с вѣтромъ . и волнамъ вельямъ въставшемъ за- собь безбожныхъ руси корабль смяте [и] к берегу приверже и изби я . яко ма[лу] их от таковыя бѣды избѣгнути . [и] въ свояси возъвратишас” Як бачимо, фрагменти Ам.503 та Ам.511 пам’яток “родини ХВІ” мають небагато перероблень чи скорочень порівняно з повним перекладом. Наяв- ні дві лексичні заміни: “окроужиша” замість “остоупиша”, “бывши” замiсть “соущи”, пропуск епізоду про “Влахерна-скуфянина” та деякі дрібніші ви- правлення. Для витягу з Ам.511 паралель у ПВЛ підтримує вихідний варі- ант Хроніки, а не версію ХВІ77. Версія НПЛ мл має складне компонування. У фр.а бачимо фразу про матір Михаїла з Ам.503.20–21: “иже проповѣдаеть поклоняние иконамъ въ пръвую недѣлю поста”78. Натомість фр.c = Ам.511.7–10 у новгородсько- му літописі пропущений, у фр.d = Ам.511.10–21 відсутнє закінчення. З різ- них статей ПВЛ узято кілька виразів. У фр.а ідентифікується запис ПВЛ під 852 р.: “при семь приходиша русь на Црь҃город”. Інформація не уні- кальна, пор. у ПВЛ під 866: “яко русь на Црь҃город идеть”, та іще віддале- ніший відповідник з Ам.511.10: “яко русь на Костянтиньград идуть”, однак текстуально близький до НПЛ мл вираз знаходиться саме в статті ПВЛ 852 р. Далі, у фр. b., ймовірно, перероблене повідомлення 907 р. про “ко- раблі” русі та їх число. Власне зі статті ПВЛ про похід 866 р. запозичено окремі слова: “всю нощь” зам. ХВІ та Ам. “всюнощноую”, “сущи” – тоді як 77 Крiм того, на початку в Ам.503.8 у Ам.s “преславна”, а у ХВІ “простослав- на”. Однак далi у сюжетi про повернення іконопочитання Феодорою говориться “простославноую вѣроу”, тому, віро- гідно, це вторинний варіант у Ам.s. На жаль, не можу поки перевірити прочи- тання у двох інших списках 1-ї редакції Хроніки – Ермітажному та Синодально- му. 78 Вона повністю відсутня у ПВЛ. Вза- галі, у ПВЛ з Ам.503 походить тільки скорочений переказ Ам.503.1–2 про во- царіння Михаїла. Натомість у НПЛ мл бачимо текстуальне запозичення з ком- позиції фрагментів. 90 Тетяна ВІЛКУЛ у ХВІ “бывшю”, “корабля” – у ХВІ та Ам. “лодиа”. З ПВЛ не може походи- ти “(в) море скудь” (має бути: “скуть”), оскільки у Початковому літописі тут заміна і пропуск: “(в) рѣку”. Вірогідно, вираз узято з хронографічної версії. Якщо об’єднати усі відомості про текстуальні впливи в НПЛ мл у цілісну картину, неважко побачити, що основою виступив запис ХВІ, а з ПВЛ додавалися окремі вислови. До речі, така ж картина спостерігається й у статті 920 р. з описом походу Ігоря: до основного тексту з ХВІ новгород- ський літописець додав кілька виразів з різних статей ПВЛ. Це наводить на думку про вишкіл людини, яка вміла працювати з хронографічними компіляціями, іноді копіюючи джерела точно, але часом роблячи встав- ки за пригадуванням79. Варто наголосити: контамінація читань з ХВІ та ПВЛ однозначно свідчить про пізнє походження НПЛ мл – принаймні, пізніше за ПВЛ та ХВІ. Натомість джерелом ПВЛ є повна Хроніка Амар- тола, хоча, звичайно, не всі уривки з неї скопійовано докладно. Скорочен- ня фрагментів і редагування тексту необхідно віднести до праці укладача Початкового літопису. Статті 6362 та 6360 рр. Структура та вірогідні джерела. Звер- німося до деяких особливостей змісту записів київського та новгородсько- го літописів. У дослідженнях літописання настільки звикли співставляти ПВЛ та НПЛ мл й ототожнювати ранні записи з Початковим зводом, що незрідка переходять з реальних текстiв на реконструкції “спільних про- тографів”. Через це змішують зміст і навіть дати обох літописів. Як уяв- ляється, не зайвим буде нагадати, що незважаючи на (вельми) часткову подібність статей, у них є суттєві відмінності. Почну зі статті ПВЛ 6360 р., оскільки вона за обсягом менша, а потім перейду до серії повідомлень НПЛ під 6362 р. На початку статті 6360 р. зафіксовано, як літописець довідався про при- хід русі до Царгорода при імператорі Михаїлі й саме цей пункт поставив першим у відліку років своєї історії: “тѣм же отселе почнемъ . и числа положимъ”. Далі низка років від Адама і до смерті Святополка Ізяславо- вича позначає ніби загальний план літопису. Ідею “покладення числа” від певного пункту і спеціального зазначення “плану-проспекту” викладу ав- тор ПВЛ запозичив, вірогідно, від Амартола. У його Хроніці в одному з пе- рехідних моментів, коли хроніст розмірковує над принципами своєї праці, в Ам.51.3–7 сказано: “от Адама пакы наченъше, о нарочитыхъ и доблихъ моужь житиискыхъ временъ… таче же по рядоу князь и цсря Изл҃ьтьскыя… число же временьныхъ от великаго Моисия да створимъ”. Далі автор ПВЛ залучив “Літописець вскоре” патріарха Никифора. Втім, запозичення, як правило, переказані, певні цифри не співпадають. Взагалі, у цій статті ПВЛ значна частина тексту належить руці укладача, так що можна вказати лише приблизні паралелi. У наведеній далі табл. № 8 лі- воруч – текст ПВЛ, праворуч – фрагменти творів, звідки зроблені вірогідні запозичення. 79 Див. приклади з текстів ХВІ, коли у вираз із Амартола інтерпольовано по 2–3 слова з Малали: Творогов О. В. Летописец Еллинский... – С. 152–153. 91“В ЛѢТО 6360. ПОЧА СЯ ПРОЗЫВАТИ РУСКАЯ ЗЕМЛЯ”… а) 17.25–27Л Въ лѣт 6360჻Индикта 15 днь҃ . наченшю Михаилу црствовати нача ся прозывати Руска земля. Ам.503.1 “По Феофилѣ ж цсртвова Михаилъ, снъ҃ его”. b) 17.27–17.29Л о семь бо увѣдахомъ . яко при семь цри҃ приходиша русь на Црь҃городъ . яко ж пишется в лѣтописаньи гречьстѣмь. (відпосилання до Ам.511). c) 17.29Л-18.1Л тѣм же отселе по- чнем . и числа положимъ. Ам.51.3–7 “от Адама пакы наченъше… таче же по рядоу князь и цсря Изл҃ьтьскыя… число же временьныхъ от великаго Моисия да створимъ”. d) 18.1–10Л яко 1) от Адама до пото- па . лѣт [22]40 и 2 . 2) а от потопа до Аврама . лѣт 1000 и 82 . 3) а от Авра- ма до исхоженья Моисѣєва [лѣтъ 430 . 4) а от исхоженіа Моисѣова] . до Дв д҃а . лѣт 600 и 1 . 5) а от Двд҃а и от начала цсртва Соломоня . до плѣненья Ерл҃мля . лѣт 448 . 6) а от плѣненья до Александра лѣт 318. 7) а от Александра до ржсва Хсва лѣт {313} [333]80 . [8) а отъ Хсва рожьства до Костянтина лѣт 318] 9) от Костянти- на же до Михаила сего . лѣт 542. Літописець Никифора81. 1) с. 212 “Въкоупе всѣх от Адама до потопа 2242 лѣт”. 2–3) с. 213 “Въкоупе от Адама до конця Авраамля лѣт 3310 . от потопа же лѣт 1072 . Авраамоу бо… отнюдоу же на Егупеть . Моисiемь шествiе . сътвори . бывает оубо лѣт 430”. 4) с.215 “Двд҃ъ 40. Въкоупе всѣхъ лѣт от исхода сно҃въ Изл҃евъ . до Дв д҃а лѣт 630. Соломонъ лѣт 40”. 5) с.217 “Въкоупе всѣх от начятка . црь҃ства Соломоня до плѣненiа . Іерслмова лѣт 448”. 6) – 7) с. 218 “Въкоупе всѣх лѣт . от Адама до оумрътвiа . Александрова лѣт 5167”. с. 220 “Бываеть оубо всѣх лѣт въкоупе . от Адама до воплощенiа . га ҃ бга҃ и спс҃а нашего Іс ҃ Ха ҃ . лѣт 5500”. 8) с. 224 “Костантинъ… въ другое же на десяте лѣт цсртва его пръвыи съборь бысть… въ лѣто ж 300 и 18 от въчлч҃енiа га ҃ нашего Іс ҃ Ха ”҃. 9) с. 228 “Въкоупе всего от Адама до оумрт҃вiа . Михаила лѣт 6338. Феофил лѣт 12 мсцѣ 3 дн ҃iи 20. (тобто, до воцаріння Михаїла – 6350) (Михаилъ снъ҃ его съ Феодрою мтр҃ью его и съ Феклою сестрою его лѣт 14…”). 80 Л .т҃.гi҃. (313); АІХ .т҃.л҃.г҃. (333), Р проп. 81 Бенешевич В. Н. Древнеславянская кормчая XIV титулов... – С. 212–228. Кур- сивом позначено фрагменти спільні або подібні у ПВЛ та Літописці Никифора. 92 Тетяна ВІЛКУЛ e) 18.10–21Л а от перваго лѣта Ми- хаилова . α)82 до перваго лѣт Олгова рускаго князя лѣт 29 . β) а от перваго лѣт Олгова понеже сѣде в Києвѣ . до перваго лѣта Игорева . лѣт 31 . γ) а от перваго лѣт Игорева до перваго лѣта Святьславля . лѣт 13 . δ) а от перваго лѣт Сто҃славля до перваго лѣт Ярополча . лѣт 28 . ε) а Ярополкъ княжи . лѣт 8 . θ) а Володимеръ [княжи] . лѣт 37 . ι) а Ярославъ княжи . лѣт 40 . κ) тѣмже от смр҃ти Сто҃славля до смр҃ти Ярославли . лѣт 85 . λ) а от смр҃ти Ярославли до смр҃ти Сто҃полчи . лѣт 60. f) 18.21–24Л но мы на преженьє83 возъвратимся . [и] скажемъ што ся оудѣяло [в лѣ]та си якоже пре- же почали бяхомъ первоє лѣто Михаиломъ а по ряду положимъ числа჻ =Ам.51. Як неважко побачити, більш за все під 6360 р. різноманітних обра- хунків. Названий імператор Михаїл ІІІ, за якого Руська земля почала “прозыватися” (‘стала згадуватися’, фр.а). Далі уточнюється, що йдеться про перший похід русі на Царгород, знайдений у “лiтописаннi грецькому” (фр.b), та рiшення літописця звідси покласти “число” літ (фр.с). Далі бачимо виклади подій всесвітньої історії вiд Адама i до імператора Михаїла, близь- кі до Никифорового “Лiтописця вскоре” (фр.d). Потім наведено відносні дати у переліку правління руських князів (фр.е), який, як побачимо далі, відштовхувався від канви ПВЛ. Виклад ведеться від 852 через 881 та 912 р. до заключного пункту-згадки про смерть Святополка Ізяславовича 1113 р. На останок літописець зациклив розповідь, повернувшись до тієї “заяви намірів”, з якої почав: він оповідатиме про наступні літа, а перше літо по- кладає на воцаріння Михаїла (фр.f). На загал, постає доволі цілісна стаття, зосереджена спеціально на питаннях хронології. За нею вміщена невелич- ка низка “незаповнених рокiв”: 6361 / 853, 6362 / 854…, і так до опису походу Михаїла на болгар 8366/858 р., узятого з Хроніки Амартола. Окремо варто зупинитися на обрахунках літописця, поданих у фр.d, з роками найвизначніших подій всесвітньої історії, та фр.е, де наведено ча- сові межі київських князювань. Перший перелік зроблено на основі Ни- кифорового “Літописця вскоре”. Укладача ПВЛ цікавили, як правило, не 82 Для уникнення плутанини у цьому другому переліку операції з цифрами позначено інакше, літерами грецького алфавіту. 83 А “прежнее”, ІХ “предлежащее”. 93“В ЛѢТО 6360. ПОЧА СЯ ПРОЗЫВАТИ РУСКАЯ ЗЕМЛЯ”… конкретні вказівки на термін життя біблійних патріархів, царів чи імпе- раторів, а підсумкові цифри, наведені в кількох місцях “Літописця” після низок дрібніших викладок84. Видання слов’янських текстів у рукописах Єф- ремівської Кормчої (В. Бенешевича) дає більш-менш докладні відповідни- ки. Отже, розглянемо спершу репери подій всесвітньої історії у фр.d; для полегшення сприйняття пронумеровано кожну окрему позицію. 1) “Від Адама до потопу 2242 р.” – у ПВЛ скорочене запозичення з “Літо- писця вскоре”, цифри вірні. 2) “Від потопу до Авраама 1072 р.” у “Літописці” – у ПВЛ “1082”, тобто, ско- рочене запозичення з похибкою, помилка в десятках85. 3) “Від Аврама до виходу Мойсея 430 р.” – переповідання, цифри точні. 4) “Від Виходу до Давида 630” р. у “Літописці” – й у ПВЛ “601”, скорочене запозичення з похибкою. Здавалося б, помилка заторкнула водночас десят- ки й одиниці, однак варто взяти до уваги, що палеографічно при записі кирилицею .а.҃=“1” легко пояснюється з .л.҃=“30”. 5) “Від початку царства Соломона до (Навуходоносорового) полону Єру- салима 448 р.” – запозичення у ПВЛ, цифри точні, на початку додано ще (хибне) доповнення: “от Давида и”. 6) ПВЛ: “від полону до Олександра (Македонського) 318 р.”. У “Літописці вскоре” немає. Обрахувати можна на підставі абсолютних дат від Творення Світу та ін. даних патріарха Никифора. Однак шлях обрахунку складний, до того ж, для отримання результату ПВЛ треба допустити помилку. Якщо взяти до уваги такі дані: від Адама до Народження Христа 5500, від Адама до Авраама 3310, до Моїсея 430, до Давида 630, Давид правив 40 р., від Со- ломона до полону 448, тоді від полону до Н.Х. виходить (5500 – 3310 – 430 – 630 – 40 – 448) =642 р. З урахуванням років від Олександра до Н.Х. отри- муємо похибку в десятках та одиницях. Натомiсть, якщо взяти помилкове вирахування ПВЛ “601 р.” від Виходу до Давида, в сумі наших складних калькуляцій буде “671 р.”. Вираховуючи “333 р.” від Олександра до Н.Х. (див. № 7), отримуємо 671 – 333 = 338 р. Порівняння з цифрою ПВЛ “318” знову дає похибку позначення десятків, хоча помилка тільки в десятках краще, ніж водночас у десятках та одиницях86. Необхідно зважити також, що “318” буквально збігається з періодом від Н.Х. до Костянтина Великого (див. № 8), утворюючи симетричну ланку, які укладач ПВЛ, здається, полюбляв. 7) ПВЛ: “від Олександра до Народження Христова 333 р.”87. У “Літописці вскоре” немає, однак з нього легко вирахувати потрiбне число. Справді, 84 Необхідно додати: припускалося, що в ПВЛ використано не переклад, по- ширений на Русі, а дещо відмінну вер- сію. Грецькі редакції “Літописця вскоре” (Χρονογραφικο;85 Ярослав Щапов відзна- чив цю проблемну цифру, а також деякі інші: Щапов Я. Н. Византийские хроно- графические сочинения… – С. 241 (1082 зам. 1072, 318, 313 зам. 333 – останнє не- вірно, оскільки помилка насправді тіль- ки в Л, див. вище; крім того, зауважено зміщення також у даті 6360). 86 Точно цифру “318 р.” можна отримати, коли припустити, що автор ПВЛ заплутався і відлічив не лише роки царювання Давида, а й Соломона (при тому, що у “Літописці вскоре” вираховувалися роки від початку царства Соломона до полону =448 р.). 87 В Л тут “313”, однак у рештi спискiв “333”. 94 Тетяна ВІЛКУЛ якщо від Адама до Народження Христа 5500 р., а до смерті Олександра 5167 р., тоді різниця 5500 – 5167 = 333. 8) “Від Н.Х. до Костянтина Великого 318 р.” – у ПВЛ переповідання “Літо- писця”, цифри точні. 9) “Від Костянтина до Михаїла 542 р.” – У “Літописці” немає, вирахував укладач ПВЛ з різниці точних дат від Творення Світу та вказівок на роки царювання батька Михаїла ІІІ, Феофіла, з похибкою у 10 років. Див. 6338 р. від Адама до попередника Феофіла, Михаїла ІІ; 12 р. царювання Феофі- ла; 5500 р. від Адама до Н.Х., 318 р. від Н.Х. до Костянтина. Тоді 6338 + 12 = 6350 від Адама до початку царювання Михаїла ІІІ (“Михаила сего88”). 6350 – 5500 = 850 від Н.Х. до Михаїла ІІІ, 850 – 318 (до Костянтина) = 532, на 10 років менше, ніж у ПВЛ. Як легко помітити, це не єдина похибка у десятках, зроблена у фр.d. Відомо, що помилки у цифрах та складних назвах – найтиповіші для давніх творів. Якщо прийняти припущення про кілька помилок у обчис- леннях, тільки визнаємо, що укладач ПВЛ показав себе не надто добрим математиком. Як побачимо далі, використання “Літописця вскоре” у фр.d та “авторська” композиція ПВЛ у фр.е показує ту саму руку. Аналізуючи списки князів у фр.е, дослідники також зауважили роз- біжності, іноді навіть писали про нісенітницю у цифрах. Водночас відзна- чали й те, що певні закономірності простежуються89. Отже, якщо йти від твердо встановлених дат, наприклад, року смерті князя Ярослава Мудрого 1054 р. (λ), тоді “від смерті Ярослава до смерті Святополка років 60” дає 1114 р. ПВЛ про смерть Святополка оповідає під 1113 р., однак у групі спис- ків ЛРА подію датовано 1114 р.90, за ультраберезневим стилем. Далі, якщо відлічити назад від 1054 р. “Ярослав княжив 40 р.” (ι, до речі, як Давид та Соломон) – дата близька; має бути 1015 р. Коли застосувати “включаючий рахунок”, тотожність повна. Святослав Ігоревич помер на 85 р. раніше за Ярослава (κ), отримуємо 969 р. (похибка зростає, за ПВЛ, має бути 972). Яро- полк княжив91 8 років, від 969 по 977 (ε, має бути: від 972 по 980). Володимир почав князювати у 978 р. (θ, має бути 980). Далі похибки нарощуються. Свя- тослав став князем у 941 (δ, має бути 945). Перше літо правління Ігоря Ста- рого нібито припадає на 928 р. (γ, має бути 912!). Перше літо Олега, як він став князем у Києві, – на 897 р. (β, має бути 882). Нарешті, від 897 р. до 852 р. 88 Літописець знав, що імператорів Михаїлів було кілька, перед Феофілом- батьком Михаїла ІІІ царював Михаїл ІІ. 89 Огляд див. наприклад: Данилев- ский И. Н. Повесть временных лет. Герме- невтические основы изучения летопис- ных текстов. – Москва, 2004. – С. 187–188; Цыб С. В. Древнерусское времяисчисле- ние… – С. 100–106. 90 Маються на увазі короткі записи піс- ля закінчення ПВЛ, 290Л. 91 У таких випадках стилістичних змін у переліках традиційне пояснення для шахматовського напряму текстології – зміна джерела. Однак необхідно відзна- чити, що з Ярополком пов’язане брато- вбивство й убивцею був хреститель Русі Володимир Святославович. Тому ймо- вірне інше пояснення – укладач ПВЛ ко- ректно зазначив лише початок та закін- чення правління князя, який загинув від братньої руки. 95“В ЛѢТО 6360. ПОЧА СЯ ПРОЗЫВАТИ РУСКАЯ ЗЕМЛЯ”… отримуємо не “29”, як має бути за текстом, різниця складатиме “45” рокiв (пор. α, “от перваго лѣта Михаилова до перваго лѣта Олгова рускаго князя лѣт 29”). У лiтературi припускали зсув у 2–3–4 р., пов’язаний із плутаниною з ерами. Стандартна константинопольська передбачає 5508 р. від Творен- ня Світу до Н.Х., тоді як антіохійська, використана у “Літописці вскоре”, – 5500 р.; відома також болгаро-візантійська 5505 р. Однак складність полягає у тому, що в нас відносні дати, зсуви закладати у мiркування можна, але вони, радше, мають бути пов’язані з “включающим”/“виключающим” ра- хунком дат92 або помилками арифметичних калькуляцій. Спробуємо тепер порахувати вперед від 6360/852 р. Тоді “перше літо Ольгове”, коли він сів у Києві, – 881 р. (α), Ігор став князем у 912 р. (β). В основ ному тексті ПВЛ, як ми бачили, 30 років від Михаїла до утвер- дження Олега у Києві 6360–6390/852–882, і так само симетрично 30 років від утвердження у Києві до смерті Олега і наступного князювання Ігоря, 6390–6420/882–912. У переліку подібно, хоч і без симетрії: 29 та 31. Далі, од- нак, знову починаються складнощі. Святослав має сісти на князювання у 925! р. (γ, 912+13=925 р.); Ярополк – у 953 р. (δ, 925+28); Володимир – у 961 р. … Аби Святослав “зміг почати” номінально князювати після смерті батька у 945 р., тотожно ПВЛ, “від першого літа Ігорева до першого літа Святослав- ля” мусило б пройти не 13, а 33 роки. Перехід з “33” у “13”, враховуючи ідентичні помилки у попередньому фр.d, цілком імовірний. Тоді: Святос- лав став князем у 945 р. (γ1, 912+33), Ярополк став князем у 973 р. (δ, 945+28, ПВЛ 972), Ярополк княжив до 981 р. (ε, 973+8, ПВЛ 980), тоді ж князювання перейшло до Володимира. Щоправда, Володимирове правлiння, рахуючи вiд 981 р.93, мало закiнчитися 1018 (ѳ), а Ярославове – 1058 (ι). Найправдопо- дібніше, літописець конструював перелік, відштовхуючись від опорних дат з обох боків – від початку та кінця. Притому, судячи з усього, він зробив кілька помилок. Пор., зокрема, ймовірний перехід “від першого літа Ігоре- ва до першого літа Святославля” з 13 у 33 р. Якщо враховувати такі зсуви, крайні дати корелюються з датами ПВЛ із незначними зміщеннями. Каль- куляції показують, знов-таки, невеликі математичні здібності, і добре спів- відносяться з попередніми спостереженнями над фр.d. Іноді припускали використання якогось ранішого джерела94. Проте, як видається, краще і простіше пояснення полягає в тому, що літописець у процесі укладення ПВЛ дещо переформатував свою версію давньої історії (див., напр. 30+30 р. від 852 р. до смерті Олега в остаточному варіанті ПВЛ, та 29+31 у переліку князювань). Що, власне, не мусить дивувати, адже написання такого вели- чезного зводу зайняло, вірогідно, не один день і не один місяць. 92 “Включаючий рахунок” у низці дат за умови проведення кількох послідов- них операцій міг призводити до накопи- чення помилок у кілька років. 93 Після смерті батька Володимир впер- ше згаданий під 977 р., коли втік від Яро- полка з Новгорода “за море”, 75Л. Але цю подію навряд чи можна пов’язувати з князюванням, радше – з перервою кня- зювання у північних землях. 94 Див. “Пам’ять і похвала” Іакова Мніха, де певні помилки повторені, але не відомо, чи не використано тут, навпаки, ПВЛ. Див.: Словарь книжников и книжности Древней Руси. – Ленинград, 1987. – Вып. 1: XI – пер- вая половина XIV вв. – С. 288–290. 96 Тетяна ВІЛКУЛ Подібні початкові статті у середньовічних історичних творах несуть велике ідеологічне навантаження. У ПВЛ воно обумовлене не тільки тим, що за царя Михаїла справді відбувся перший похід русі на Царгород і це була перша відома літописцеві згадка про “русь”. Треба згадати, що Миха- їл ІІІ – той самий візантійський імператор, за якого здійснено місію Кирила та Мефодія. У ПВЛ статтю про винайдення слов’янської азбуки та пере- клад Святого письма поставлено під 6406/898 р. серед інших подій(!). В асо- ціативну низку потрапили: опис міграції угрів, які проходили повз Київ, їх війни зі слов’янами, додаткові відомості про розселення слов’янських племен, згадка Солуні, Морави та слов’янської грамоти, за чим іде запро- шення Кирила та Мефодія князями Ростиславом, Святополком і Коцелом й переклад книг Святого Письма зусиллями Мефодія, 25–29Л. Композиція явно анахронічна, кирило-мефодієвські сюжети потрапили сюди пізні- ше. Щобільше, цар Михаїл згаданий у такому контексті: “словѣномъ жи[в] оущимъ крщ҃нмъ . и княземъ ихъ Ростиславъ и Стпкъ и Коцелъ . послаша ко црю҃ Михаилу глщ҃е . земля наша крщ҃на . и нѣс оу насъ оучителя…” (26.5–8Л). Схожі вирази вживаються у ПВЛ в описах розселення слов’ян та покликання варягів: “поляном живоущим особѣ…”, “земля наша велика и обилна, а наряда в неи нѣт…”. Тобто, повідомлення про місію Кирила та Мефодія створено за взірцями попередніх сюжетів Введення ПВЛ. Текст є паралельним і вторинним щодо історії полян. Так само, спершу в ПВЛ “поча ся прозывати Руская земля”, за Михаїла русь ходила на Царгород, а потім слов’яни отримали святі книги. Завдяки хитрощам композиції “місцеві київські руські” події “вивищені” над загальнослов’янськими. При- тому, операцію проведено цілком коректно – пізніші числа не вигадували- ся. Просто руське повідомлення проставлено на початку, в перших рядках знаменної статті першого 6360 р., що стосувалася історично відомої Русі, а слов’янське – пізніше, і поміж інших подій. Відбулося, так би мовити, “при- своєння першості95” історії, й операція була пов’язана зі знаменною для слов’янського світу фігурою грецького імператора. Ймовірно, для середньовічного книжника мали значення й такі “вір- туальні” матерії як символіка імені, про що писав Ігор Данилевський. За пророцтвом Даниїла, перед кінцем світу встане “Михаїл князь великий”96. Дослідник виходить з ідеї, що літопис є аналогом “книг життя” і задається питанням, чому обгрунтування історичності “Руської землі” має йти через згадку грецького імператора97. В останньому випадку відповідь напрошу- ється – для утвердження спільноти важливим є “іноземне визнання”, хоча б як достойного супротивника. Однак власне факт наявності у книжності значущого імені також мусив привертати увагу, підтверджуючи справедли- вість рішення літописця. Варто зважити й те, що “Михаїл князь” згадується у витягах з пророка Даниила в Іпатіївській редакції ПВЛ під 1111 р. (272І)98, 95 Термін О. П. Толочка: Толочко А. П. Химера Киевской Руси // Родина. – 1999. – № 8. – С. 29–32. 96 Данилевский И. Н. Повесть временных лет. – С. 228. 97 Там же. – С. 228, 187. 98 Уже доводилося писати, що існує тіс- ний зв’язок між статтями з різних частин ПВЛ і що необхідно враховувати завер- шення Початкового літопису, відсутн є 97“В ЛѢТО 6360. ПОЧА СЯ ПРОЗЫВАТИ РУСКАЯ ЗЕМЛЯ”… що хрестильним іменем Святополка Ізяславовича було саме “Михайло”, а перелік 6360/852 р. доведено до смерті Святополка. Вдамося тепер до НПЛ мл. Стаття 6362 р. величезна99, вміщує мате- ріал із Введення ПВЛ, повідомлень 6360, 6374, 6370, 6415, 6390, 6488, 6411 рр. та ін.100 З першою датованою статтею ПВЛ 6360 р. спільного дуже і дуже не- багато101. Всупереч усталеній думці про подібність найдавніших датованих повідомлень обох літописів, можна назвати лише паралель “начала земли Рускои”–“нача ся прозывати Русская земля” та згадки про похід русі за часів Михаїла. Що суттєво, специфіка новгородського тексту задовільно поясню- ється винятково з наявних текстів зразка ПВЛ та ХВІ. Враховуючи ці джерела, статтю НПЛ мл можна поділити на кілька фрагментів. Див. табл. № 3, розби- ту на її складові частини. Наведено тексти, вказано сторінки й рядки видання НПЛ мл та паралельні стовпчики й рядки видання ПВЛ чи Амартола. Зокре- ма, йдеться про такі фрагменти (курсивом виділено відмінні відтинки тексту). а) Використано матерiал ПВЛ статті 6360 р. Новг.І с. 104.22 “Начало земли Рус- кои”. 17.26–27Л 6360 “нача ся прозывати Руска земля”. b) Бачимо матеріал з недатованого Введення ПВЛ про полян. Новг.І с. 104.22–23 Живяху кождо съ родомъ своимъ на своихъ мѣстех и странахъ, владѣюща кождо родомъ своимъ. 9.5–9Л “полем же жившемъ особѣ и володѣющемъ {.и} роды своими . иже и до сее братьѣ бяху поляне . и живяху кождо съ своимъ родомъ102 . {и} на своихъ мѣстѣхъ . владѣюще кождо родомъ своимъ {на своихъ мѣстѣх}”103. с) Сюжет Введення про братів Кия, Щека та Хорива. Новг.І с. 104.23–105.7 И быша три бра- тия: единому имя Кии, второму же имя Щекъ, третьему же имя Хоривъ, а сестра их Лыбедь. И сѣдяше Кыи на горѣ, идѣже нынѣ увоз Боричевъ, и бѣ с родомъ своимъ; а братъ его Щекъ на друзии горе, от него же прозвася Щековица; а третии Хоривъ, от него же прозвася Хоривица. 9.9–21Л [и] быша 3 братья . единому имя Кии . а другому Щекъ . а третье- му Хоривъ [и] сестра ихъ Лыбедь . сѣдяше Кии на горѣ гдѣ же ныне увозъ Боричевъ . а Щекъ сѣдяше на горѣ . гдѣ ныне зовется Щековица . а Хоривъ на третьеи горѣ . от него же прозвася Хоревица . и створиша градъ во имя брата своего у Лаврентіївській групі. Вилкул Т. Л. По- весть временных лет и Хронограф // Palаeoslavica. – Cambridge, Massachussets, 2007. – Vol. XV, no 2. – Р. 56–116. 99 У Комісійному списку НПЛ мл вона, наприклад, займає 2,5 арк. Новг.І – с. 107–108. 100 Те, що НПЛ мл залежить тут цьому від ПВЛ (а не навпаки), частково визна- ється, напр.: Петрухин В. Я. Русь в ІХ–Х веках. От призвания варягов до выбора веры. – Москва, 2014. – С. 60–76. 101 Це нечасто відзначається. Див., од- нак: Цыб С. В. Древнерусское времяис- числение… – С. 162. 102 РАІХ “родом своимъ”. 103 Так тiльки Л, РАІХ замiсть цього: “и”. 98 Тетяна ВІЛКУЛ И сотвориша градокъ, во имя брата своего старѣишаго и наркоша имя Кыевъ. И бяше около их лѣсъ и боръ великъ и бяху ловища звѣрие. И бѣша мужи мудри и смысленѣ, нарѣчахуся поляне, и до сего дне от них же суть кыянѣ; старѣишаго . и нарекоша имя ему104 Киевъ . [и] бяше около града лѣсъ и боръ великъ . и бяху ловяще звѣрь бяху мужи105 мудри и смыслени [и] нарицахуся поляне . от них же {есть} [соуть] поляне в Киевѣ и до сего дне”. d) Суміщаються вираз про слов’ян за часів поганства із Введення та пасаж щодо язичницьких звичаїв із “Промови Філософа”. Новг.І с. 105.7–9 бяху же поганѣ, жруще озером и кладязем и рощениемъ, якоже прочии погани. 14.3Л “[и] прочии погании» + 91.16–17Л 6694/986 “ови рощеньє . кладеземъ и рѣкамъ жрях . и не познаша ба ”҃. Фр.е-f-g, скорочення тексту ХВІ Ам.503 та Ам.511, із вкрапленнями з ПВЛ. Тексти див. таб. № 2, тут наведено лише НПЛ мл з відповідними по- значеннями сторінок та рядків джерел. е) Новг.І с. 105.10–12, “В си же времена бысть въ Грѣчько земли цесарь име- немь Михаилъ, и мати его Ирина, иже проповѣдаеть поклоняние иконамъ въ пръвую недѣлю поста. При семъ приидоша Русь на Царьград”. – Поєднання переказу Ам.503.1, витягу з Ам.503.8 та 17.25–29Л під 6360/852 р. f) Новг.І с. 105.12–13 “в кораблех, бещислено корабль”. – 29.26–27Л, під 6415/907 р. g) Новг.І с. 105.13–19 “а въ двусту вшедше въ Суд, много зло створиша грекомъ и убииство велико крестияномъ. Цесарь же съ патриархомъ Фотѣемъ молбу створи въ церкви святыя Богородица Влахернѣ всю нощь; тацѣ святѣи Богородици ризу изънесъше, въ море скудь омочиша; а во время то яко тишинѣ сущи, и абие буря въста, и потапляше корабля рускыя, и изверже я на брегь, и во своя сы возвратишася”. – Поєднання вибірки з Ам.511.12–21 та вкраплень з 21.15–22.3Л 6374/866 р. h) З недатованого Введення про данину полян мечами: доволі точне копіювання з невеличкими змінами та інтерполяцією (“князь же созва…”); “…изгибоша” на початку сюжету співвідноситься з ПВЛ у фр.j. Новг.І с. 105.20–106.8 по сих лѣтех братиа сии изгибоша; и быша обидими древьляны, инѣми окол- ними. И наидоша я козаре на горах сих сѣдяща в лѣсѣх, и рѣша: “пла- тите намъ дань”. Съдумавши же полянѣ и даша от дыма мечь. И несоша козаре къ князю своему и старѣишинамъ своимъ. Князь же со- зва старѣишины своя и рече имъ: 16.21–17.24Л “По сихъ же лѣтѣхъ по смр҃ти братьѣ сея быша обидимы древлями . [и] инѣми околними . и наидоша я козарѣ сѣдящая на горах сихъ в лѣсѣхъ и рѣша козари . платите намъ дань . съдумавше [же] поляне и вдаша от дыма мечь и несоша козари ко князю своему . и къ стариишин[амъ свои]мъ . и рѣша имъ се налѣзохомъ дань но[в]оу 104 Так ЛТ, АІХ “(нарекоша) и”, Р проп. 105 ІРА “бяхуть бо / бяхоутъ”, Х “бяше бо”. 99“В ЛѢТО 6360. ПОЧА СЯ ПРОЗЫВАТИ РУСКАЯ ЗЕМЛЯ”… 106 ІХ “страны”, Л “стороною” (далi: “рекоша”), А “страною”, Р проп. 107 Тiльки Л “мечь”. 108 Л “володѣють”, ІХА “владѣють бо”. 109 ЛТ “ни”. 110 Л “оупращаста”, Р “въпрашаста”, А “въпрошаста”, І “въспрошаста”, Х “въпросиста”. 111 ІХРА “городъ”. “се налѣзохомъ дань нову”. Онѣ же рѣша ему: “откуду”. Он же рече: “в лѣсѣ на горахъ надъ рѣкою Днепрь- скою”. Они же рѣша: “что суть далѣ”. И показа им мечь; и рѣша старци козарьстѣи: “не добра дань, княже; мы ся доискахомъ оружьемъ одиноя страны, рекше саблями; а сих же оружье обоямо остро, рекше мечи; сии имут и на нас имати дань и на иных странахъ”. Се сбысться все; не от своея воля рекше, от божиа повелѣниа. Якоже при фараонѣ цесари египетьстѣ, егда приведоша Моисѣа, и рѣша старѣишины фарао- ня: “сеи хощеть смирити власть Еги- петьскую”; яко и бысть; и погыбоша египтяне от Моисиа, а первѣе бѣша работающе имъ; тако и си пръвѣ владѣша, послѣ же самими владѣша; якоже и бысть: владѣют бо козары князи рускыи и до днешьняго дни. они же рѣша имъ откуду . они же рѣша въ лѣсѣ на горахъ . надъ рѣкою Днѣпрьскою . они же рѣша что суть въдали . они же показаша мечь [и] рѣша старци козарьстии . не до- бра дань княже . мы ся доискахомъ оружьемь одиною страны106 . рекше саблями . а сихъ оружье обоюду ост- ро рекше мечи107 . си имуть имати дань на насъ . и на инѣхъ странах . се же сбыся все не от своея воля рекоша но от бжь҃я повелѣнья . яко [и] при фара{в}онѣ цри҃ еюпетьстѣмь е[г] да приведоша Моисѣя предъ фара{в} она и рѣша {старѣишина} [старци] фараони . се хочеть смирити область еюпетьскую . якоже и быс погибоша еюптяне от Моисѣя . а первое быша работающе имъ . тако и си владѣша а послѣже самѣми владѣють якоже [и] быс володѣють [бо]108 козары русь- скии [князи и] до днш҃нго дне҃”. i) Оповідь про данину мечами зациклена, для переходу до наступно- го повідомлення ще раз повторено початок. Що цікаво, запозичення нов- городського літописця “по сих, братии тои” точніше відповідає ПВЛ, ніж текст НПЛ мл у фр.h. Новг.І с. 106.8 Нь мы на преднее возратимъся. И по сих, братии тои 16.21Л “По сихъ же лѣтѣхъ по смр҃ти братьѣ сея” j) Скорочений переказ сюжету про Аскольда та Діра. Крім того, “гра- док” з цього сюжету ПВЛ використано у НПЛ мл у фр.с, “изгибоша” – у фр.h. Новг.І с. 106.8–10. приидоста два ва- ряга и нарекостася князема: одиному бѣ имя Асколдъ, а другому Диръ; и бѣста княжаща в Киевѣ, и владѣюща полями. 20.19-21.6Л “и бяста оу него 2 мужа не племени его но109 боярина . и та испросистася ко Црю҃городу с родомъ своимъ . и поидоста по Днѣпру . и идуче мимо и оузрѣста на горѣ гра- док и въпрашаста110 . [и] рѣста чии се градокъ111 . они же рѣша была суть 3 братья . Кии . Щекъ . Хоривъ . иже 100 Тетяна ВІЛКУЛ сдѣлаша градоко-сь . и изгибоша и мы сѣдимъ . платяче дань {родомъ их} козаромъ . Асколъдо же . и Диръ . остаста въ градѣ семь . и многи варяги скуписта . и начаста владѣт Польскою землею”. k) Переказ двох виразів – з оповіді про полян та звістки про Олега і його взаємини з навколишніми племенами. Новг.І с. 106.11 и бѣша ратнии съ древляны и съ улици. 16.22Л “быша обидимы древлями . [и] инѣми околними” + 24.19–20Л 6393/885 р. “а с уличи . и тѣверци имяше рать” l) Прелюдія до оповіді про покликання варягів, використано елементи Введення ПВЛ – сюжету про розселення слов’ян, насилля дулібам від воло- хів, – та статті ПВЛ 6367/859 р., що передує покликанню варягів. Новг.І с. 106.12–17 Въ времена же Кыева и Щека и Хорива новгород- стии людие, рекомии словени, и кривици и меря: словенѣ свою во- лость имѣли, а кривици свою, а мере свою; кождо своимъ родомъ владя- ше; а чюдь своимъ родом; и дань даяху варягомъ от мужа по бѣлѣи вѣверици; а иже бяху у них, то ти на- силье дѣяху словеномъ, кривичемъ и мерямъ и чюди. 6.19–21Л “словѣни же сѣдоша около єзера Илмеря . [и] прозвашася своимъ имянемъ и сдѣлаша градъ . и нареко- ша и Новъгородъ”. 9.8–9Л “на своихъ мѣстѣхъ . владѣюще кождо родомъ своимъ”. 12.2Л “и насилье творяху женамъ дулѣпьскимъ”. 19.7–11Л 6367/859 “[И]маху дань варязи изъ заморья . на чюди и на словѣнех . на мери . и на всѣхъ кривичѣхъ . а козари имаху на полянѣх . и на сѣверѣх и на вятичѣхъ . имаху по бѣлѣ и вѣверицѣ от дыма”. m) Покликання варягів з ПВЛ 6370/862 р. з елементами попередньої статті 859 р. “Въсташа градъ на градъ” – вираз трапляється в Ам.67, але це біблійна цитата (Іса.19.2), яку, вірогідно, новгородський літописець зміг ото- тожнити. “От рода варяжьска” – запозичення у ПВЛ з Ам.567.3. Новг.І с. 106.17–29 И въсташа словенѣ и кривици и меря и чюдь на варягы, и изгнаша я за море; и начаша владѣти сами собѣ и городы стави- ти. И въсташа сами на ся воеватъ, и бысть межи ими рать велика и усоби- ца, и въсташа град на град, и не бѣше в нихъ правды. И рѣша к себѣ: “князя 19.14–20.10Л 6370/862 “Изъгнаша ва- ряги за море и не даша имъ дани . и почаша сами в собѣ володѣти . и не бѣ в нихъ правды . и въста родъ на родъ . [и] быша в них усобицѣ . и воєвати почаша сами на ся [и] рѣша сами в себѣ . поищемъ собѣ князя . иже бы володѣлъ нами . и {су}[ря]дилъ112 по 112 ЛТ “судилъ”, РАІХ “рядилъ”. 101“В ЛѢТО 6360. ПОЧА СЯ ПРОЗЫВАТИ РУСКАЯ ЗЕМЛЯ”… поищемъ, иже бы владѣлъ нами и рядилъ ны по праву”. Идоша за море к варягомъ и ркоша: “земля наша велика и обилна, а наряда у нас нѣту; да поидѣте к намъ княжить и владѣть нами”. Изъбрашася 3 брата с роды своими, и пояша со собою дружину многу и предивну, и приидо- ша к Новугороду. И сѣде старѣишии в Новѣгородѣ, бѣ имя ему Рюрикъ; а другыи сѣде на Бѣлѣозерѣ, Синеусъ; а третеи въ Изборьскѣ, имя ему Труворъ. И от тѣх варягъ, находникъ тѣхъ, прозвашася русь, и от тѣх словет Руская земля; и суть новгород- стии людие до днешняго дни от рода варяжьска. праву . и {да}[идо]ша за море къ варягомъ к русı . сице бо ся звахуть [т] и . варязи {суть} [русь] . яко се друзии зъвутся свее113 . друзии же оурмане . анъгляне друзiи гъте . тако и си рѣша . русь . чюдь словѣни . и кри- вичи . [и] вся земля наша велика и обилна . а наряда в неи нѣтъ . да поидѣте княжитъ и володѣти нами . и изъбрашася 3 братья . с роды своими . [и] пояша по собѣ всю русь . и придо- ша [к словеном первое . и срубиша город Ладогу . и сѣде в Ладозѣ] старѣишии Рюрикъ . а другии Синеоусъ на Бѣлѣозерѣ . а третии Изборьстѣ . Труворъ . [и] от тѣхъ [варягъ] про- звася Руская земля новугородьци ти суть людьє нооугородьци от рода варяжьска”. 20.15–16Л “по тѣмъ городомъ суть находиици варязи а перьвии насель- ници в Новѣгородѣ словѣне”. n) Повернення до випущеного фрагмента тієї ж статті 862 р., з невелич- кою ампліфікацією. n) Новг.І с. 107.1–2 По двою же лѣту умре Синеусъ и брат его Труворъ, и прия власть единъ Рюрикъ, обою бра- ту власть, и нача владѣти единъ. 20.11–12Л “по дву же лѣту . Синеоусъ оумре . {а} [и] братъ єго Труворъ . и прия власть Рюрикъ [всю одинъ]”. о) Переповідання і перекомпонування відомостей про Ігоря та Олега, з використанням виразів про “храбрих та мудрих мужів” зі статті 6488/980 р. про варягів у Володимира Святославовича та “мудрих і смислених” полян із Введення. Новг.І с. 107.2–5 И роди сынъ, и наре- че имя ему Игорь. И възрастъшю же ему, Игорю, и бысть храборъ и мудръ. И бысть у него воевода, именемъ Олегъ, муж мудръ и храборъ. 23.16–17Л 6390/882 “[и] вынесоша Иго- ря . {и} [а] се есть снъ҃ Рюриковъ”. 29.12–13Л 6411/903 “Игореви же възрастьшю . и хожаше по Олзѣ и слоушаша ег”. 79.4–5Л 6488/980 “избра от нихъ мужи добры . смыслены и {до}[хра] бры114 . и раздая имъ грады”. + 9.19–20Л “бяху мужи мудри и смыслени [и] нарицахуся поляне”. 113 Л “свое”, РА “свие”, ІХ “свее”. 114 Тiльки Л “добры”, РАІХ “храбры”. 102 Тетяна ВІЛКУЛ р) Переказ статті 6390/882 р. про захоплення Олегом Києва та смерть Аскольда і Діра, близько до тексту. Деякі вислови, наприклад, стосовно “по- дугорьских гостей” виразно свідчать про пізнє походження тексту НПЛ мл. Новг.І с. 107.5–21 И начаста воевати, и налѣзоста Днѣпрь рѣку и Смолнескъ град. И оттолѣ поидоша внизъ по Днѣпру, и приидоша къ горам кыевъскым, и узрѣста городъ Кыевъ, и испыташа, кто в немъ княжить; и рѣша: “два брата, Асколдъ и Диръ”. Игорь же и Олегъ, творящася мимо- идуща, и потаистася въ лодьях, и с малою дружиною излѣзоста на брегъ, творящася подугорьскыми гостьми, и съзваста Асколда и Дира. Слѣзъшима же има, выскакаша прочии воины з лодѣи, Игоревы, на брегъ; и рече Игорь ко Асколду: “вы нѣста князя, ни роду княжа, нь азъ есмь князь, и мнѣ до- стоить княжити”. И убиша Аскол- да и Дира; и абие несъше на гору, и погребоша и Асколда на горѣ, еже ся нынѣ Угорьское наричеть, идеже есть дворъ Олминъ; на тои могылѣ постави Олма церковь святого Нико- лу, а Дирева могыла за святою Ири- ною. И сѣде Игорь, княжа в Кыевѣ; и бѣша у него варязи мужи словенѣ, и оттолѣ прочии прозвашася русью. Сеи же Игорь нача грады ставити, и дани устави словеномъ и варягомъ даяти, и кривичемъ и мерямъ дань даяти варягомъ, а от Новагорода 300 гривенъ на лѣто мира дѣля, еже не дають. 22.24–24.4Л, “[П]оиде Олегъ поимъ воя многи варяги . чюдь словѣни . мерю . и всѣ кривичи . и приде къ Смолень- ску съ кривичи . и прия градъ . и посади мужь свои . оттуда поиде внизъ . и взя Любець . и посади мужь свои . [и] придоста къ горамъ {хъ} києвьскимъ . и оувидѣ Олегъ . яко Осколдъ . и Диръ . княжита . [и] по- хорони вои въ лодьях . а другия назади остави . а самъ приде нося Игоря дѣтьска . и приплу подъ Оугорьскоє . похоронивъ вои своя . и присла ко Асколду и Дирови гля҃ . яко гость єсмь . идемъ въ греки от Олга и от Игоря княжича . да придѣта к намъ к родомъ своимъ . Асколдъ же и Диръ придоста . [и] выскакав же вси про- чии изъ лодья . и рече Олегъ Асколду и Дирови . вы нѣста князя . ни рода княжа . но азъ єсмь роду княжа . [и] вынесоша Игоря . {и} [а] се єсть снъ҃ Рюриковъ . и оубиша Асколда и Дира . [и] несоша на гору и погребша и на горѣ . єже ся ныне зоветь Оугорьскоє . кде ныне Олъминъ дворъ . на тои могилѣ поставилъ цркв҃ь стг҃о Николу а Дирова могила за сто҃ю Ориною . [и] сѣде Олегъ княжа въ Києвѣ . и реч Олегъ се буди мти҃ градомъ руским и . бѣша оу него варязи и словѣни и прочи прозвашася русью . се же Олегъ нача городы ставити . и оустави дани словѣномъ кривичемъ и мери и [уста- ви] варягомъ . дань даяти от Новагоро- да гривенъ 300 на лѣт мира дѣля . єже до смр҃ти Ярославлѣ . даяше варягомъ”. r) Переповідання статті 6411/903 р. Крім того, ще раз використано ви- раз про “мудрих та смислених”, додано інформацію про сина Ігоря, Свя- тослава. 103“В ЛѢТО 6360. ПОЧА СЯ ПРОЗЫВАТИ РУСКАЯ ЗЕМЛЯ”… Новг.І с. 107.22–24 И пакы приведе себѣ жену от Плескова, именемъ Олгу, и бѣ мудра и смыслена, от нея же родися сынъ Святославъ. По сих же пакы временех. 29.13–15Л 6411/903 “и приведоша емоу женоу от Пьскова . именемъ Оленоу . [Олгоу]115”. + 9.19–20Л “бяху мужи мудри и смыслени”. Далі слідує наступна стаття: “В лѣто 6428…”. Таке опрацювання тексту ПВЛ передбачає копіювання – з деякими змінами – об’ємних фрагментів та конструювання власних (“редакторських”, “авторських”) доповнень із невеликих уривків або окремих висловів за пригадуванням. Спосіб роботи укладача знову дуже нагадує хронографічні компіляції з їх чергуванням просторих та коротких уривків, точного копіювання та переказу. При цьо- му для пояснення специфіки викладу НПЛ мл жодної потреби у “спіль- них протографах, давніших за ПВЛ”, немає. Достатньо текстів зразка ХВІ та самої ПВЛ. * * * Час підбити підсумки запропонованого розгляду текстів перших ста- тей ПВЛ, НПЛ мл та паралельних літописних джерел. Передусім, пояснен- ня О. Шахматова про походження першої дати НПЛ мл, 6362 з 6363=“2-го лѣта царствования Михаила” виявилося коректним. Цілком справедли- вий також висновок, що ця дата має за основу “Палею, соединенную с Хронографом”, або, за сучасною термінологією, Повну хронографічну па- лею. Невірною є спроба приписати повідомлення зі згадкою 6363 р. ХВІ, до того ж, остаточно застаріло уявлення про Повну палею як надзвичайно давнє джерело. Обидві хронографічні палеї, Повна та Коротка, належать до “3-ї редакції ХВІ” й укладені у 1-й половині ХV ст. У свою чергу, це по- відомлення палеї є контамінацією із фрагментів “Сказания о письменех” Черноризця Храбра та “Летописца вскоре” патріарха Никифора пошире- ної редакції. Старший список останнього репрезентує Новгородська Си- нодальна Кормча 1281 р. Далі, в описі походу Аскольда і Діра в НПЛ мл під 6362 р. спостері- гається цікаве співвідношення джерел: основу запозичено з ХВІ, а окремі вирази додано з ПВЛ. Відбулася контамінація. Загальний аналіз складу всі- єї цієї величезної першої датованої статті НПЛ мл 6362 р. засвідчує, що новгородський книжник компонував свою компіляцію з різних фрагментів ПВЛ, додавши також уривки з ХВІ. Натомість автор ПВЛ зробив ціліснішу статтю 6360 р., керуючись ранніми перекладами повної Хроніки Амартола, “Літописця вскоре”. Вплив ХВІ у ПВЛ взагалі не простежується. Треба до- дати: аналізуючи паралельні до НПЛ мл тексти, довелося вийти за межі початкової статті ПВЛ 6360 р. Звичайно, потрібен ширший контекст, однак попередні спостереження схиляють до думки, що в ранніх статтях ПВЛ на- явні єдиний авторський задум і єдина рука. 115 Р “Оленоу”, АІХ “Олгоу”, у Т (втра- ченому Троїцькому списку) також було: “Ольгоу”, Л проп. 104 Тетяна ВІЛКУЛ Хочу нагадати, що тут не стояли глобальні завдання перегляду концеп- цій. І все ж, докладне співставлення текстів виявило деталі, що вказують на інакше їх співвідношення, ніж те, що пропонують традиційні побудови О. Шахматова та його послідовників. Висновки зачіпають загальні пробле- ми взаємин ПВЛ та НПЛ мл. У новгородському літописі використано По- вну хронографічну палею та/або ХВІ, а також літопис зразка ПВЛ та власні домисли книжника. У ПВЛ бачимо вплив лише повних перекладів хронік. Якщо враховувати час створення Повної палеї, компілювання у НПЛ мл проведено в 1-й половині ХV ст. Якщо ж новгородським книжником за- лучений “спільний протограф” ХВІ, час має бути дещо ранішим (але не набагато): ХІV? ст. Наскільки можна судити, припущення про гіпотетичні “раніші” протографи для розуміння роботи укладача НПЛ мл зайве. Інститут історії НАН України

Similar Items