Пам’ятки Княжої Доби на археологічно-бібліографічній виставці Ставропігійського інституту у Львові 1888–1889 років
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Княжа доба: історія і культура |
|---|---|
| Дата: | 2014 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
2014
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94024 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Пам’ятки Княжої Доби на археологічно-бібліографічній виставці Ставропігійського інституту у Львові 1888–1889 років / О. Горда-Цибко // Княжа доба: історія і культура. — 2014. — Вип. 8. — С. 389-395. — Бібліогр.: 51 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860183639410606080 |
|---|---|
| author | Горда-Цибко, О. |
| author_facet | Горда-Цибко, О. |
| citation_txt | Пам’ятки Княжої Доби на археологічно-бібліографічній виставці Ставропігійського інституту у Львові 1888–1889 років / О. Горда-Цибко // Княжа доба: історія і культура. — 2014. — Вип. 8. — С. 389-395. — Бібліогр.: 51 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Княжа доба: історія і культура |
| first_indexed | 2025-12-07T18:03:40Z |
| format | Article |
| fulltext |
Ольга ГОРДА-ЦИБКО
ПАМ’ЯТКИ КНЯЖОЇ ДОБИ НА АРХЕОЛОГІЧНО-
БІБЛІОГРАФІЧНІЙ ВИСТАВЦІ СТАВРОПІГІЙСЬКОГО
ІНСТИТУТУ У ЛЬВОВІ 1888–1889 РОКІВ
Наприкінці ХІХ ст. істотна роль у формуванні українського музейництва у
Львові належала Ставропігійському інституту. Здійснюючи активну колекціо-
нерську діяльність при відсутності офіційно відкритого музею, він цілеспрямо-
вано комплектував власну збірку за принципом музейної колекції, починаючи
вже від 1885 р. З того ж року сеньйор Інституту, професор Ісидор Шараневич
запланував і розпочав підготовку майбутньої “археологічної” виставки1 – одно-
го з важливих етапів програми святкування 300-літнього ювілею заснування
братства*. Археологічно-бібліографічну виставку (10. Х. 1888–28. ІІ. 1889) від-
крито в приміщенні Ставропігійського інституту на вул. Руській, 3, а її екс-
позиція займала десять кімнат, куди увійшли понад 1200 пам’яток, переважно
релігійного призначення. Основним завданням виставки стало висвітлення
важливих етапів української історії від найдавніших часів. Закономірно, що,
з огляду на хронологічну належність, основоположним став відділ археології.
Ідентифікувати кожен експонат відділу археологічних знахідок вистав-
ки неможливо, оскільки інформація про них, подана у каталогах чи стат-
тях преси й наукових видань, зведена, переважно, до поверхового, узагаль-
неного опису. З них можна довідатися лише про типологічну належність
пам’ятки, практично немає докладних описів. Це зумовлено як чималою
кількістю самих об’єктів, так і відсутністю точної інформації про їх при-
значення чи час створення. Відповідно основні дані з історії таких знахідок
обмежені короткими відомостями про місце віднайдення та епоху виготов-
лення. Проте в даному разі найголовнішим залишається те, що для свого
часу на актуальному етапі археологічної науки ці експонати стали унікаль-
ними історичними відкриттями, які й понині продовжують залишатися
важливими беззаперечними речовими свідками княжої доби.
Відділ археології виставки мали можливість формувати на найвищому
рівні, оскільки обидва провідні її організатори Ісидор Шараневич та о. Ан-
тоній Петрушевич – основоположники археологічної науки в Галичині, що
1 Спеціальная археологическая выстав-
ка // Слово. – Львовъ, 1885. – Ч. 92. – С. 3.
* У 1886–1893 рр. у Ставропігійсько-
му інституті тривав період святкування
300-літнього ювілею заснування Львів-
ського братства. Археологічно-бібліогра-
фічну виставку приурочено також іншим
трьом датам: 900-літтю Хрещення Русі,
100-літтю прийняття надвірного декрету
(7 вересня 1788 р.) цісаря Йосифа ІІ, яким
підтверджено права братства, і 40-літтю
правління цісаря Франца-Йосифа І.
390 Ольга ГОРДА-ЦИБКО
активізувалася від 1848 р. з віднайденням знаного “Світовида” у р. Збруч2.
Вони, зокрема, першими розпочали вивчення терену княжого Галича. Якіс-
но новий рівень археологічних досліджень у Ставропігійському Інституті
розпочато з 60-х років, але до кінця 70-х років вони не виходили за межі пе-
реважно фрагментарних зусиль3. Щойно з 80-х років налагоджено досить
планомірні пошуки, зосереджені на теренах Львова, Галича, Залукви в його
околицях, Звенигорода, сіл Чехи та Висоцьке на Львівщині4.
У 1882–1886 рр. під керівництвом І. Шараневича проводили розкопки в
околицях Галича. Їх фінансував відомий український меценат Володислав
Федорович5, який згодом надав кошти на видання фотоальбому виставки.
До досліджень також приєднався настоятель церкви апостолів Петра і Пав-
ла у Залукві Лев Лаврецький. Йому належать важливі відкриття в давньому
Галичі та його околицях. Завдяки наполегливій праці він зібрав цінну колек-
цію предметів археології, яка гідно доповнила експозицію Археологічно-бі-
бліографічної виставки. У 1885 р. на прохання І. Шараневича до досліджень
Галича долучився професор археології київського університету Володимир
Антонович6. Він надав важливу допомогу в датуванні та систематизації
пам’яток, а саме 23 предметів кам’яної доби і 17 – епохи заліза7. Чимала час-
тина цієї колекції увійшла до складу експозиції Польсько-руської археоло-
гічної виставки у Львові (9–30 вересня 1885 р.8), організованої з ініціативи
Крайового Археологічного товариства. Після її закриття щодо подальшого
місця збереження пам’яток виник конфлікт між Ісидором Шараневичем і
о. Антоном Петрушевичем та Войцехом Дідушицьким, який вважав, що
віднайдені під час розкопок артефакти повинні зберігатися в польських
“крайових” музеях9. Справу залагоджено на користь Ставропігійського ін-
ституту, куди в 1886 р. передано колекцію з розрахунком на її подальше екс-
понування на майбутній Археологічно-бібліографічній виставці10.
На момент відкриття виставки пам’ятки археології наповнювали колекції
усіх провідних польських і українських музеїв Галичини. Часто вони ставали
2 Пастернак Я. Археологія України.
Первісна, давня та середня історія Укра-
їни за археологічними джерелами. – То-
ронто, 1961. – С. 23–24.
3 Булик Н. Археологічні осередки
Львова (1875–1914): науковнникі пошу-
ки та польові здобутки // Археологічні
дослідження Львівського університету. –
Львів, 2008. – Вип. 11. – С. 217.
4 Там само. – С. 218.
5 Її ж. Формування української архе-
ології в Галичині у ХІХ столітті: Ісидор
Шараневич (1829–1901) // Матеріали і
дослідження з археології Прикарпаття і
Волині. – Львів, 2009. – Вип. 13. – С. 311.
6 Шараневич И. Памятники галицко-
русской старины в изображениях // Лите-
ратурный сборник Галицко-Русской ма-
тицы за 1886 г. – Львовъ, 1886. – С. 119–127.
7 Его же. Три дня на древнихъ
розвалинахъ // Слово. – Львовъ, 1885. –
Ч. 82. – С. 1.
8 Датою закриття виставки прийнято
вважати 24 вересня 1885 р. Однак, її було
продовжено і зачинено 30 вересня того ж
року: Obie wystawy na Рolitechnice // Gaze-
ta Narodowa. – Lwów, 1885. – Nr 222. – S. 3.
9 Листування професора Ісидора
Шараневича про розкопки в Галичі.
1883–1887 рр. // Центральний держав-
ний історичний архів України, м. Львів
(далі – ЦДІАЛ). – Ф. 146 (Галицьке на-
місництво. 1448–1934 рр). – Оп. 51а. –
Спр. 1030. – Арк. 120.
10 Булик Н. Археологічні осередки... –
С. 220.
391ПАМ’ЯТКИ КНЯЖОЇ ДОБИ НА АРХЕОЛОГІЧНО-БІБЛІОГРАФІЧНІЙ ВИСТАВЦІ…
центральними позиціями музейних фондів. В основу археологічної збірки став-
ропігійської виставки лягли колекції українських музеїв і приватних збирачів.
Основний вклад у її формування належить Ставропігійському Інституту, На-
родному Дому та збирачам Олександру Чоловському й о. Леву Лаврецькому.
Колекція історичних і мистецьких пам’яток Народного Дому, найбіль-
шою в якій була група археологічних знахідок, стала однією з найважли-
віших (окрім ставропігійської збірки) серед усього зібрання Археологічно-
бібліо графічної виставки. Проводячи спільно з Інститутом археологічні
дослідження, Народний Дім зумів укомплектувати немалу й цікаву збірку
артефактів, переважно з околиць Галича. Відповідно основну і найцікавішу
частину колекції на умовах співорганізатора передано до експозиції. Описи
археологічної її частини, опубліковані в каталогах виставки11, не дають мож-
ливості повноцінно охарактеризувати цю колекцію. Але при зіставленні їх
зі списками пам’яток, укладеними з метою передачі і повернення збірки
(1888 і 1891)12, підсумовано, що кількість предметів сягала понад п’ятдесят
одиниць. До 1894 р. колекція Народного Дому перебувала в Музеї Ставропі-
гійського Інституту, де її експоновано у спеціально виготовленому ґабльоті з
написом “Собственность Русского Народного Дома вь Львовѣ”13.
Основу колекції археологічних знахідок Археологічно-бібліографічної ви-
ставки склали предмети, знайдені під час проведених у 1882–1886 рр. дослі-
джень в Галичі та його околицях. А унікальні пам’ятки з історичних земель
давнього Галича стали провідними і досі посідають чільне місце у музейних
збірках. До експозиції увійшли різні за видами і призначенням об’єкти: при-
краси, елементи одягу, предмети побуту, пам’ятки церковного вжитку (літур-
гійний посуд, хрести), елементи будівель, нумізматика, зброя тощо.
Окрему статтю збірці археологічних пам’яток присвятив Анатоль
Вахнянин у своєму циклі публікацій про Археологічно-бібліографічну
виставку. Він особисто мав нагоду спостерігати за ходом археологічних
розкопок у 1883 р., від чого отримав незабутні враження, підкреслюючи,
що “нїмий камінь з фундаментів невеличкої церковці говорить на місци
до чоловіка дуже виразно”14. Щодо пам’яток, то автор відзначив, що їх на
11 Шараневич И. Отчетъ изъ Археоло-
гическо-библіографической выставки въ
Ставропигійскомъ институтѣ открытой
28 сент. (10 окт.) 1888 г., закрытой 16 (28)
фебр. 1889 г. и опись фотографически
снятыхъ предметовъ изъ той же выстав-
ки. – Львовъ, 1889. – С. 17–31; Tenże. Katalog
archeologiczno-bibliografi cznej wystawy
Instytutu Stauropigiańskiego we Lwowie,
otwartej dnia 10. października r. 1888., a ma-
jącej się zamknąć dnia 12. stycznia r. 1889. –
Lwów, 1888. – S. 49–51, 115.
12 Матеріали розгляду прохання Став-
ропігійського Інституту на влаштовані
ним археологічні виставки, експонати му-
зею Народного Дому (Заяви, постанови
засідань керівної ради Народного Дому,
розписки про отримання експонатів,
листування інше) (1888–1894) // ЦДІАЛ. –
Ф. 130. – Оп. 1. – Спр. 826. – Арк. 3; Лис-
ти з приватними особами і товариством
“Народний Дім” про пересилання на
виставку книжок і музейних предметів.
1887–1895 рр. // ЦДІАЛ. – Ф. 129 (Став-
ропігійський Інститут у Львові. 1378–
1944 рр.). – Оп. 2. – Спр. 742. – Арк. 21.
13 ЦДІАЛ. – Ф. 130. – Оп. 1. – Спр. 826. –
Арк. 17.
14 Вахнянинъ Н. Археологична выстава
Института Ставропигійского // Дѣло. –
Львôвъ, 1888. – № 242. – С. 2.
392 Ольга ГОРДА-ЦИБКО
виставці зібрано дуже значну кількість, але “то все треба видїти, бо опи-
сувати трудно”15.
На кінець ХІХ ст. проведено також ряд археологічних досліджень істо-
ричних місцевостей неподалік Галича, предмети з яких так само поповнили
експозицію. Як згадував Едвард Павлович, відділ археології пропонував не-
велику, але цікаву збірку матеріалів з Галича16. Декотрі з них вперше опублі-
ковано в альбомі виставки*. Зокрема, сюди увійшли пам’ятки найдавніших
часів, що походять ще з кам’яної доби. Вони стали важливими свідченнями
про перші поселення, які концентрувалися навколо сучасного Галича. Однак
Іван Франко зауважив, що збірка пам’яток доісторичного періоду подана до-
волі “скупо”, оскільки основну їх частину зосереджено в польських музеях17.
Важливий внесок у розвиток археологічної науки здійснив о. Л. Лаврець-
кий. Приєднавшись 1882 р. до досліджень Галича, він відкрив фундаменти
семи будівель княжої доби, які згодом проаналізував і описав Йосиф Пелен-
ський18. Чимало пам’яток на виставці було з першої вивченої ділянки – фун-
даментів церкви Спаса в урочищі “Карпиця”. Їх вивчали у 1883 та 1886 рр.
Тоді знайдено багато поховань з цінною групою пам’яток археології19. То-
горічні розшуки коротко описали Юліан Захарієвич та Ісидор Шараневич.
Вони впровадили до наукового вжитку значну частину пам’яток20. Знайдені
тоді артефакти наповнили експозицію виставки. Серед них були раритетні
зразки: кремінні долото і ніж, бронзовий медальйон з рельєфним зображен-
ням медузи, олов’яні печатки, бронзова підвіска, глиняна матриця для при-
крас, фрагменти позолоченої бляхи від покрівлі, панагія, металеві прикраси –
частини декору предметів церковного вжитку, зокрема великий бронзовий
хрест із зображеннями євангелістів, монета часів Владислава ІІ Ягайла, части-
ни кам’яної плити із зеленого мармуру, елементи вуздечки, фрагменти вовня-
ної та шовкової із золотим переплетенням тканин із саркофагу з могили не-
подалік. Описуючи ці знахідки, І. Шараневич з-поміж фрагментів віконного
скла, показаних на виставці, відзначив зразок зеленого кольору, сплавлений
з срібно-золотим металом, що має назву “russisches Marienglas”21. Частина з
15 Вахнянинъ Н. Археологична выста-
ва… – С. 2.
16 Pawłowicz E. Wystawa archeologicz-
no-bibliografi czna Instytutu Stauropigij-
skiego // Przewodnik naukowy i literacki. –
Lwów, 1888. – S. 1043.
* Найповніший екземпляр з п’яти ви-
даних 1889 р. альбомів знаходиться у фо-
тотеці Національного музею у Львові іме-
ні [митрополита] Андрея Шептицького.
17 Franko I. Archeologiczno-bibliografi cz-
na wystawa // Kurjer Lwowski. – Lwów,
1889. – Nr 46. – S. 2.
18 Pełeński J. Halicz w dziejach sztuki
średniowiecznej. – Kraków, 1914. – 207 s.
19 Шараневичъ И. Извѣстіе о результатѣ
изслѣдовательныхъ раскопокъ въ
рубежахъ древлекняжеского города Гали-
ча, предпринятыхъ в гг. 1886–1887 // Лите-
ратурный сборникъ издаваемый Галицко-
Русскою Матицею. – Львовъ, 1887. – С. 253.
20 Zachariewicz J. Wykopaliska w Załukwi
nad Dniestrem. Opis do jesieni 1882 r. od-
krytych fundamentów i wykopalisk // Dzwi-
gnia. – Lwów, 1882. – Zesz. 9. – S. 139–140;
Zesz. 10. – S. 152–153; Tenże. O rezultatach
poszukiwań archeologicznych w okolicy
Halicza w r. 1883 // Przegląd Archeologicz-
ny. – Lwów, 1883. – Zesz. 3. – S. 3–9; Tenże. O
rezultatach poszukiwań archeologicznych
w okolicy Halicza w r. 1884–5 // Przegląd
Archeologiczny. – Lwów, 1888. – Zesz. 4. –
S. 3–90; Его же. Извѣстіе... – С. 253–259.
21 Его же. Извѣстіе... – С. 254.
393ПАМ’ЯТКИ КНЯЖОЇ ДОБИ НА АРХЕОЛОГІЧНО-БІБЛІОГРАФІЧНІЙ ВИСТАВЦІ…
тих пам’яток і на сьогодні є важливими джерелами, допомагають відтворити
автентичний вигляд храму і його історію.
Серед немалої збірки археологічних матеріалів з давнього Галича на
виставці фігурували пам’ятки, віднайдені під час розкопок впродовж на-
ступних років. Зокрема, відкрито фундаменти нових церков і поховання.
Одним з наступних після церкви Спаса стало віднайдення монастирської
церкви пророка Іллі в урочищі Прокаліїв сад на правому березі Мозолево-
го потоку, де засвідчено й поховання22. З відкритих тут і показаних на ви-
ставці ідентифікувати можна лише фрагменти скляного посуду з колекції
Народного Дому23 і позолочений енколпіон, виявлений у 1885 р. в могилі
покладеного при фундаменті церкви чоловіка24.
Найцікавішими, на думку І. Шараневича, стали розкопки руїн церкви
Благовіщення на полі “Церквиська” в Крилосі25. На місці вівтаря знайдено
42 елементи срібних прикрас заможної жінки, частину з яких експоновано
на виставці26. У результаті досліджень виявлено і збагачено експозицію та-
кож групою старовинних срібних монет з часів римських імператорів Окта-
віана Августа, Траяна, Адріана, Коммода і Фаустина27. Вони є свідченням
про торгівельну активність чи наявність торгових шляхів з Риму на Схід. А
це ще раз підтвердило “важливість Галича і його околиць в історичні і доіс-
торичні часи”28. З відкопаного кам’яного саркофага при фундаментах церк-
ви збереглися й експоновані лише майстерно опрацьовані роги оленя і зуби
зубра, які за традицією клали до могили померлого разом зі зброєю29. Се-
ред інших пам’яток цієї місцевості організатори виставки також відзначили
металевий перстень30, фрагмент бронзового посуду31 і бронзовий дзвоник32.
Водночас у 1883 і 1885 рр. І. Шараневич разом з археологами Теодором
Зєменцьким з Кракова та львівським дослідником Олександром Чоловським
проводили розкопки у селі Вікторів неподалік від Крилоса при церкві свято-
го Миколая і в печері33. З цієї групи вдалося ідентифікувати невелику части-
ну предметів виставки, до яких належали давніші пам’ятки – сокири з кре-
меню і міді та бронзова вудка, а також олов’яна печатка патріарха Феодосія з
грецьким написом на звороті, знайдена на горі, розташованій над печерою34.
До важливих археологічних об’єктів належить також урочище “Цвин-
тариська”, де в 1884 р. відкрито частину фундаментів храму, який І. Шара-
невич помилково ідентифікував як костел святої Анни35. На цьому місці
віднайдено ряд цікавих артефактів, серед яких на виставці відзначили
22 Пастернак Я. Археологія... – С. 46.
23 Шараневич И. Отчетъ... – С. 20. – Табл. І,
№ 42, 47.
24 Его же. Извѣстіе... – С. 256.
25 Там же.
26 Там же.
27 Его же. Отчетъ... – С. 19. – Табл. І,
№ 21–25.
28 Его же. Извѣстіе... – С. 259.
29 Его же. Отчетъ... – С. 20. – Таб. І,
№ 38–40; Его же. Извѣстіе... – С. 258.
30 Его же. Отчетъ... – С. 27. – Табл. ІІ, № 33.
31 Там же. – С. 27. – Табл. ІІ, № 35.
32 Там же. – С. 21. – Табл. І, № 52.
33 Булик Н. З історії археологічних до-
сліджень у Східній Галичині в ХІХ – на по-
чатку XX ст. // Матеріали і дослідження з
археології Прикарпаття і Волині. – Львів,
2006. – Вип. 10. – С. 307; Пастернак Я. Архе-
ологія... – С. 49
34 Szaraniewicz I. Katalog... – S. 34, nr 134;
Его же. Отчетъ... – С. 25. – Табл. ІІ, № 20.
35 Лукомський Ю. Архітектурна спадщи-
на давнього Галича. – Галич, 1991. – С. 14.
394 Ольга ГОРДА-ЦИБКО
р учний металевий дзвоник з арковою орнаментикою36, кам’яну капітель
дорійського ордеру37 й однораменний хрестик, виготовлений з червоного
т. зв. “вірменсько-араратного” мармуру38.
До галицьких знахідок належить також знайдені в регіоні без зазначен-
ня конкретного місця бронзовий чайник та залізний серп39.
Проводячи археологічні дослідження Галича і його околиць, вчені ви-
конали графічні креслення фундаментів розкритих будівель. Ці важливі іс-
торичні джерела для вивчення архітектури княжої доби неодноразово пу-
блікували у спеціалізованих виданнях, частину їх також репродуковано в
альбомі виставки. Рисунки вміщено в експозиції поміж зразків малярства
як частину продовження групи археології. Відомо, що начерки фундаментів
церкви Спаса, церкви святого Кирила в урочищі “Під Бідуном”, оборонної
вежі виконав Ю. Захарєвич, а креслення фундаментів церкви Благовіщення –
о. Л. Лаврецький40. До креслень організатори додали рисунки фундаментів
церкви св. Пантелеймона – єдиної частково вцілілої пам’ятки, вже дослід-
женої раніше, які виконав Владислав Лущкевич41. Важливими експонатами
стали додаткові пояснювальні таблиці (начерки фундаментів, частини архі-
тектури, рисунки окремих предметів) та рельєфні карти місцевості, де про-
водилися розкопки, які виготовили професор львівської політехніки Домі-
нік Зброжек та його учень Северин Відт на кошти Галицько-Руської матиці42.
Окремі найцікавіші з них опубліковано в журналі “Новый Галичанин”, втім
малюнки руїн церкви Благовіщення43 та вибрані предмети з виставки44.
Перші дослідники, відкривачі та колекціонери археологічних арте-
фактів Галича і його околиць не лише зберегли ці приховані століттями
пам’ятки. Їм належать також перші наукові розмірковування, які стали ба-
зою для подальших наукових опрацювань. Від початків вивчення Галича
актуальною та суперечливою залишалась проблема його планувальної
структури. Першовідкривачі на основі отриманих джерел, співставляю-
чи їх з літописними згадками, намагалися локалізувати терени давнього
Галича45. Схиляючись до традиційної на той час ідеї, о. А. Петрушевич
припускав його існування в межах сучасного міста, ідентифікуючи церкву
Різдва Христового з літописним Успенським собором46. На думку І. Шара-
невича, залишки давнього міста збереглись на залуківській височині між
36 Шараневич И. Отчетъ... – С. 28. –
Табл. ІІ, № 38.
37 Там же. – С. 29. – Табл. ІІ, № 60.
38 Его же. Извѣстіе... – С. 255.
39 Tenże. Katalog... – S. 115, nr 137.
40 Его же. Отчетъ... – С. 30–31.
41 Łuszczkiewicz Wł. Kościół w Ś. Stanisła-
wie pod Haliczem jako zabytek romański //
Sprawozdania Komisyi do Badania Histo-
ryi Sztuki w Polsce. – Kraków, 1880. – T. 2,
zesz. 1. – S. 1–20.
42 Полянський П. Руины старинной
церкви св. Благовѣщенія на Подгородью
подъ Галичемъ // Новый Галичанин. –
Львовъ, 1889. – Ч. 20. – С. 242–243.
43 Там же. – С. 245.
44 Там же. – Ч. 23. – С. 280
45 Ляска В. Планувальна структура Га-
лича ХІ–ХІІІ ст.: історія досліджень //
Матеріали і дослідження з археології
Прикарпаття і Волині. – Львів, 2008. –
Вип. 12. – С. 467.
46 Петрушевичъ А. Критико-историчес-
кие рассуждения о надднестрянскомъ
городе Галичъ и его достопамятностях //
Льтопись Народного Дома. – Львовъ,
1882–1888. – С. 135.
395ПАМ’ЯТКИ КНЯЖОЇ ДОБИ НА АРХЕОЛОГІЧНО-БІБЛІОГРАФІЧНІЙ ВИСТАВЦІ…
р. Лімницею і Дністром, причому важливим аргументом стала наявність
тут храмів святого Пантелеймона і Спаса47. І лише О. Чоловський, проана-
лізувавши обидві думки, дійшов висновку про існування давнього Галича
в межах теперішнього села Крилос48. Ця версія зустріла підтримку біль-
шості тогочасних дослідників і, зрештою, підтвердилася при наступних
археологічних роботах і залишається домінуючою49. На початковому ета-
пі вивчення літописних, а згодом розкритих при археологічних розкопках
речових свідчень історії давнього Галича їх інтерпретації мали доволі по-
верховий, часто помилковий характер. Перші відкриття в Галичі і його око-
лицях дали поштовх до наступних пошуків, що проводяться досі. А деякі
роботи тогочасних дослідників, зокрема вивчення топографії і топоніміки,
від яких збереглися карти місцевостей, є неоціненним джерелом з огляду
на суттєві зміни у рельєфі цих теренів50. Досі актуальними залишалися чи-
мало питань, що потребували уточнень в аналізі об’єктів монументального
будівництва галицької архітектурної школи ХІІ–ХІІІ ст.51
Показані на Археологічно-бібліографічній виставці Ставропігійського
інституту знахідки належать до матеріальних свідчень, віднайдених при
перших археологічних пошуках, що стали базовими для подальших від-
криттів. Зібрані артефакти є німими доказами існування на цих теренах
поселень починаючи від найдавніших часів. Вони дають можливість про-
аналізувати побут, традиції чи соціальний рівень. З першими відкриттями
вдалося частково відтворити планувальну структуру міст і поселень, рекон-
струювати давні споруди. Важливо, що знайдені пам’ятки дбайливо збері-
гались, експонувались, також більшість з них описано та впроваджено до
наукового вжитку. Найважливіша частина цих матеріалів походила з Гали-
ча, якому за часів князя Ярослава Осмомисла судилося стати першим “ве-
ликим” історичним осередком регіону, який отримав свою назву від міста,
необхідність планомірного дослідження якого надалі зберігає актуальність.
Національний музей у Львові імені [митрополита] Андрея Шептицького
47 Шараневичь И. Стародавный Га-
личь // “Зоря Галицкая” яко альбумъ на
1860. – Львовъ, 1860. – С. 295–335.
48 Czołowski A. O położeniu starego Ha-
licza // Pamiętnik Drugiego zjazdu Histo-
ryków Polskich. Referaty. – Lwów, 1890. –
S. 1–23.
49 Ляска В. Планувальна структура… –
С. 467–473.
50 Лукомський Ю., Петрик В. Нові мате-
ріали до відтворення елементів містобу-
дівельної структури Галича ХІІ–ХІІІ ст. //
Галичина та Волинь у добу середньовіч-
чя. До 800-річчя з дня народження Дани-
ла Галицького (Історичні та культуроло-
гічні студії. – Т. 3). – Львів, 2001. – С. 167.
51 Лукомський Ю. Архітектурно-плану-
вальна структура хрестово-баневих цер-
ков ХІІ–ХІІІ ст. давнього Галича // Авторе-
ферат дисертації на здобуття наукового
ступеня кандидата архітектури: 18.00.01 –
Теорія архітектури, реставрація пам’яток
архітектури. – Львів, 2005. – C. 3.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-94024 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2221-6294 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:03:40Z |
| publishDate | 2014 |
| publisher | Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Горда-Цибко, О. 2016-02-05T17:11:28Z 2016-02-05T17:11:28Z 2014 Пам’ятки Княжої Доби на археологічно-бібліографічній виставці Ставропігійського інституту у Львові 1888–1889 років / О. Горда-Цибко // Княжа доба: історія і культура. — 2014. — Вип. 8. — С. 389-395. — Бібліогр.: 51 назв. — укр. 2221-6294 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94024 uk Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Княжа доба: історія і культура Рецензії та огляди Пам’ятки Княжої Доби на археологічно-бібліографічній виставці Ставропігійського інституту у Львові 1888–1889 років Article published earlier |
| spellingShingle | Пам’ятки Княжої Доби на археологічно-бібліографічній виставці Ставропігійського інституту у Львові 1888–1889 років Горда-Цибко, О. Рецензії та огляди |
| title | Пам’ятки Княжої Доби на археологічно-бібліографічній виставці Ставропігійського інституту у Львові 1888–1889 років |
| title_full | Пам’ятки Княжої Доби на археологічно-бібліографічній виставці Ставропігійського інституту у Львові 1888–1889 років |
| title_fullStr | Пам’ятки Княжої Доби на археологічно-бібліографічній виставці Ставропігійського інституту у Львові 1888–1889 років |
| title_full_unstemmed | Пам’ятки Княжої Доби на археологічно-бібліографічній виставці Ставропігійського інституту у Львові 1888–1889 років |
| title_short | Пам’ятки Княжої Доби на археологічно-бібліографічній виставці Ставропігійського інституту у Львові 1888–1889 років |
| title_sort | пам’ятки княжої доби на археологічно-бібліографічній виставці ставропігійського інституту у львові 1888–1889 років |
| topic | Рецензії та огляди |
| topic_facet | Рецензії та огляди |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94024 |
| work_keys_str_mv | AT gordacibkoo pamâtkiknâžoídobinaarheologíčnobíblíografíčníivistavcístavropígíisʹkogoínstitutuulʹvoví18881889rokív |