Стратегічні пріоритети адаптації національної системи державного регулювання економіки до процесів глобалізації
Целью данной статьи является исследование особенностей национальной системы государственного регулирования экономики Украины и формирования стратегических приоритетов ее адаптации к процессам глобализации, которые происходят на мировой арене....
Збережено в:
| Дата: | 2007 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2007
|
| Назва видання: | Культура народов Причерноморья |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94148 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Стратегічні пріоритети адаптації національної системи державного регулювання економіки до процесів глобалізації / А.Ю. Жуковська // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 103. — С. 12-14. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-94148 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-941482025-02-23T17:13:06Z Стратегічні пріоритети адаптації національної системи державного регулювання економіки до процесів глобалізації Жуковська, А.Ю. Международная экономическая интеграция и экономическое сотрудничество как факторы социально-экономического развития – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Целью данной статьи является исследование особенностей национальной системы государственного регулирования экономики Украины и формирования стратегических приоритетов ее адаптации к процессам глобализации, которые происходят на мировой арене. Метою даної статті є дослідження особливостей національної системи державного регулювання економіки України та формування стратегічних пріоритетів її адаптації до процесів глобалізації, які відбуваються на світовій арені. 2007 Article Стратегічні пріоритети адаптації національної системи державного регулювання економіки до процесів глобалізації / А.Ю. Жуковська // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 103. — С. 12-14. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94148 uk Культура народов Причерноморья application/pdf Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Международная экономическая интеграция и экономическое сотрудничество как факторы социально-экономического развития – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Международная экономическая интеграция и экономическое сотрудничество как факторы социально-экономического развития – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| spellingShingle |
Международная экономическая интеграция и экономическое сотрудничество как факторы социально-экономического развития – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Международная экономическая интеграция и экономическое сотрудничество как факторы социально-экономического развития – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Жуковська, А.Ю. Стратегічні пріоритети адаптації національної системи державного регулювання економіки до процесів глобалізації Культура народов Причерноморья |
| description |
Целью данной статьи является исследование особенностей национальной системы государственного регулирования экономики Украины и формирования стратегических приоритетов ее адаптации к процессам глобализации, которые происходят на мировой арене. |
| format |
Article |
| author |
Жуковська, А.Ю. |
| author_facet |
Жуковська, А.Ю. |
| author_sort |
Жуковська, А.Ю. |
| title |
Стратегічні пріоритети адаптації національної системи державного регулювання економіки до процесів глобалізації |
| title_short |
Стратегічні пріоритети адаптації національної системи державного регулювання економіки до процесів глобалізації |
| title_full |
Стратегічні пріоритети адаптації національної системи державного регулювання економіки до процесів глобалізації |
| title_fullStr |
Стратегічні пріоритети адаптації національної системи державного регулювання економіки до процесів глобалізації |
| title_full_unstemmed |
Стратегічні пріоритети адаптації національної системи державного регулювання економіки до процесів глобалізації |
| title_sort |
стратегічні пріоритети адаптації національної системи державного регулювання економіки до процесів глобалізації |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2007 |
| topic_facet |
Международная экономическая интеграция и экономическое сотрудничество как факторы социально-экономического развития – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94148 |
| citation_txt |
Стратегічні пріоритети адаптації національної системи державного регулювання економіки до процесів глобалізації / А.Ю. Жуковська // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 103. — С. 12-14. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| series |
Культура народов Причерноморья |
| work_keys_str_mv |
AT žukovsʹkaaû strategíčnípríoritetiadaptacíínacíonalʹnoísistemideržavnogoregulûvannâekonomíkidoprocesívglobalízacíí |
| first_indexed |
2025-11-24T03:59:08Z |
| last_indexed |
2025-11-24T03:59:08Z |
| _version_ |
1849642711831805952 |
| fulltext |
Горда О.С.
НАПРАВЛЕНИЯ СТРУКТУРНЫХ ТРАНСФОРМАЦИЙ МЕЖДУНАРОДНОЙ ТОРГОВЛИ
12
от уровня Японии. Хотя общий уровень информатизации Китая составляет лишь 7% от показателя США, но в
новых индустриальных центрах он уже достиг японских параметров, что обеспечивает экспансию китайских
высоко- и среднетехнологичных товаров на мировой рынок. Потенциально огромны потребности в импорте
средств информатизации стран СНГ (Россия имеет высочайший среди них показатель, но всего 8% от уровня
информатизации в США), Бразилии и других членов МЕРКОСУР, Индии и т.п.
К сожалению, в этих условиях внешнеторговая политика Украины не учитывает общих тенденций раз-
вития мирового рынка, но без преодоления сырьевой и полуфабрикатной структуры украинского экспорта
и сохранения “критического импорта” энергоносителей невозможно надеяться на стабильные позиции в
системе мирового хозяйства.
Источники и литература
1. Підрахунки за даними: Мир на рубеже тысячелетий. Прогноз развития мировой экономики до 2015 го-
да. – М.: ИМЭМО РАН, 2001. –169 с.
2. Арно Ю . Мировая металлургия на пороге нового столетия // МЭ и МО. – 2001. – №1. – С. 67.
3. Сергеев П. Проблемы газообеспечения Западной Европы // Там же. – 2003. – №5. – С. 53.
4. Новицький В.Є. Міжнародна економічна діяльність України. – К.: КНЕУ, 2003. – С. 57.
5. Final Report of the Commission on the Future of the US Aerospace Industry. AIA, 2002. Цит. по: Вопросы
экономики. – 2004. – №6. – С. 132.
Жуковська А.Ю.
СТРАТЕГІЧНІ ПРІОРИТЕТИ АДАПТАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОГО
РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ ДО ПРОЦЕСІВ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ
Цілі та завдання економічної політики України в період становлення її у статусі незалежної держави
визначаються потребами формування якісно нової економічної та господарської системи ринкового типу.
Саме це визначає необхідність найбільш повного врахування зовнішніх, міжнародних чинників впливу на
процеси, що відбуваються в нашій державі. Адже створення національної ринкової системи означає пере-
творення її на складову частину світового ринкового господарства, а отже, породжує залежність від сучас-
них тенденцій його розвитку, залежність від інституцій, механізмів та інструментів, якими оперує світовий
ринок. За цих умов визначення та розуміння основних закономірностей і варіантів трансформації світового
господарства у якісно нову форму існування – глобалізовану економічну систему, пошук конкретних форм
та стратегічних пріоритетів входження України до такої системи як необхідної їй частини, є вкрай необхід-
ним та актуальним.
Проблеми вибору стратегічних пріоритетів адаптації української економіки до викликів глобалізації ві-
дображено в працях І.Вітер, В.Вовк, С.Семенець, Г.Яхєєва, Е.Воловик, О.Білоус, Д.Лук’яненко, А.Мельник,
О.Бєляєв, А.Бебело, О.Комяков, О.Бласюк та ін. [1;2;3;4;5;6;7] Хоча дане питання не можна назвати
малодослідженим, воно потребує більш детального вивчення та уточнення з врахуванням сучасних
тенденцій розвитку світової економіки.
Метою даної статті є дослідження особливостей національної системи державного регулювання
економіки України та формування стратегічних пріоритетів її адаптації до процесів глобалізації, які
відбуваються на світовій арені.
На даному етапі специфічним рисами української системи державного регулювання економіки є: піді-
рвана, але не повністю демонтована адміністративно-командна система управління; незбалансованість на-
ціонального господарства (цілі не підкріплені ресурсами); слабка мотивація стратегічної діяльності, пере-
важання тактичного управління; відсутність ефективних стимулів до високопродуктивної праці та інтересу
до виробничого нагромадження; велика питома вага державного сектору, низька ефективність управління в
ньому; затратна ідеологія господарювання; нераціональна організаційна структура управління; бюрокра-
тизм та корумпованість службовців; низька конкурентоспроможність економіки.
На сьогоднішній день Україна вже визначила свої довгострокові цілі та пріоритети. Вони закріплені
Конституцією України та іншими основоположними документами нашої держави. Йдеться про перспекти-
ви України як високорозвиненої, соціальної за своєю суттю, демократичної та правової держави, її інтегру-
вання у світовий економічний простір як країни з конкурентоспроможною економікою, здатною вирішува-
ти найскладніші завдання свого розвитку.
Наявна в Україні форма інтеграції у світове господарство є значною мірою спонтанним результатом дії
ряду об’єктивних чинників, серед яких найважливішу роль відіграють такі:
− обмеженість внутрішнього попиту внаслідок процесу збіднення широких верств населення та мас-
штабного знецінення заощаджень дореформених років. За цих умов експорт стає гіпертрофованим чинни-
ком економічного зростання, що не нормально як з погляду економічної безпеки країни, так і перспектив
розширення впливу країни на світогосподарські процеси. Вузькість внутрішнього ринку не створює належ-
них стимулів для інвестування як з боку вітчизняних, так і з боку іноземних інвесторів;
− несприятливість інвестиційного клімату через незавершеність інституційних перетворень, надмірне
втручання державних органів у господарську діяльність, корупція, низький рівень розвитку ринкової інфра-
структури. Це також звужує внутрішній ринок і відвертає від країни основні потоки капіталів.
Международная экономическая интеграция и экономическое
сотрудничество как факторы социально-экономического развития – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
13
Відповідно до Стратегії економічного та соціального розвитку України на 2004-2015 рр. «Шляхом єв-
ропейської інтеграції» рух України шляхом євроінтеграції повинен кореспондуватися із сучасними глоба-
льними процесами, враховувати їхні основні тенденції, позитивні сторони та суперечності [8,15]. Глобалі-
зація цивілізаційного процесу визначається прогресивним зростанням значущості гуманітарної сфери, ви-
соких інформаційних технологій, постіндустріальних принципів суспільного розвитку, підвищення ролі ін-
телектуального капіталу та менеджменту, соціальних чинників економічного прогресу. Глобалізація від-
криває перед людством великі можливості в розширенні обміну товарами, послугами, інформацією, техно-
логіями та капіталом, взаємодії у гуманітарній сфері, духовному збагаченні особистості.
З метою прискорення адаптації національної системи державного регулювання економіки до викликів
глобалізації доцільно виокремити низку стратегічних пріоритетів у регулюванні національної економіки,
які мають сприяти зміцненню національної конкурентоспроможності та набувають критичної ваги в кон-
тексті збереження суверенітету національної моделі державного регулювання економіки та етапі входження
України до світового економічного партнерства. Ці стратегічні пріоритети повинні відображатись у системі
поступових кроків адаптації національної системи державного регулювання економіки до викликів глобалі-
зації. Дана система кроків повинна виглядати таким чином:
1) І крок – 2007 рік – вступ України до СОТ (адаптація національної торговельної політики до вимог
СОТ). Отримання Україною статусу члена СОТ дозволить брати активну участь у роботі спеціалізованих
органів СОТ, що відкриває доступ до інформації про ефективні механізми здійснення зовнішньоекономіч-
ної політики, розширює можливості впливу на формування правил регулювання міжнародних торговельних
зв’язків відповідно до національних інтересів країни. Набуття статусу країни-члена СОТ українська еконо-
міка отримає такі переваги: поширення дії міжнародного визнаних прав захисту національних економічних
інтересів на світових ринках; зменшення втрат від дискримінаційних заходів; забезпечення полегшеного
доступу на світові ринки товарів та послуг; створення умов для розвитку цивілізованого конкурентного се-
редовища; активізація виробництва в окремих енергоорієнтованих галузях; створення умов для дальшого
використання потенційних переваг української економіки.
2) ІІ крок – 2008 рік – вступ України до НАТО (реформа військового потенціалу відповідно до євро-
пейських стандартів). Здійснюючи курс на євроатлантичну інтеграцію, Україна як невід’ємна частина
Європи, у співпраці з іншими європейськими державами прагне до розбудови загальноєвропейської систе-
ми безпеки. Відмова від участі у такій системі об’єктивно створила б для нашої держави загрозу опинитися
на периферії європейських інтеграційних процесів, поставила б країну у стан відносної міжнародної ізоля-
ції. Входження України до НАТО стане вагомим стимулом для: забезпечення національної безпеки Украї-
ни, захисту її державного суверенітету; повнішої реалізації наявного науково-технічного потенціалу держа-
ви та її прилучення до розвитку високих технологій; сучасного облаштування державних кордонів нашої
держави; покращення міжнародного іміджу держави, її активного залучення до геополітичних процесів, за-
гальноєвропейської чи колективної безпеки, зміцнення стабільності у Східноєвропейському та Чорномор-
ському регіонах.
3) ІІІ крок – 2009 рік – створення зони вільної торгівлі між країнами-членами СНД. Національним ін-
тересам України відповідає всебічне розширення взаємовигідних економічних відносин з країнами СНД,
насамперед з Російською Федерацією. Створення зони вільної торгівлі між країнами-членами СНД має для
України наступні стратегічні переваги: збереження традиційних ринків збуту продукції українського виро-
бництва; лібералізацію торгівлі України з пострадянськими державами та збільшення її обсягів; ліквідацію
високих експортних митних ставок, насамперед на російські енергоносії, а також імпортного мита на украї-
нські товари; створення сприятливих умов для зростання обсягів вітчизняного виробництва.
4) IV крок – 2010 рік – вступ до ЄС (адаптація національної системи державного регулювання еконо-
міки до вимог ЄС). Входження України до Європейського Союзу створює можливості отримання Україною
чотирьох економічних свобод у відносинах з ЄС: вільного пересування людей, капіталу, товарів та послуг.
По суті, йдеться про реалізацію одного з найважливіших пунктів євро інтеграційної стратегії України –
попереднє (до остаточного вирішення у перспективі кінцевої мети відповідної стратегії) входження нашої
держави до економічних структур ЄС.
Ці стратегічні пріоритети та поступові кроки адаптації повинні міститись у програмному документі,
який слід назвати «Стратегія адаптації національної системи державного регулювання економіки до умов
глобалізації на 2007-2016 роки».
Варто зазначити, що адаптація національної системи державного регулювання економіки до умов гло-
балізації повинна здійснюватись комплексно, тобто пристосовуватись повинні не тільки окремі елементи
зовнішньоекономічної політики, а й і внутрішня політика нашої держави в цілому. Тому, в процесі адапта-
ції державного регулювання економіки України до викликів глобального розвитку доцільно провести ком-
плексне реформування, тобто реформування як внутрішніх механізмів державного регулювання, так і зов-
нішньоекономічної політики, яке повинно проходити паралельно та взаємодоповнювати один одного.
Для того, щоб ефективно здійснити реалізацію вищезазначених заходів українська система державного
регулювання економіки повинна в найближчу перспективу забезпечити виконання низки основних завдань,
які доцільно поділити на чотири напрямки:
1) забезпечення сталого економічного зростання та прискорене подолання на цій основі розриву в об-
сягах ВВП на одну особу між Україною та державами-членами ЄС-15, зокрема: реалізація стратегії випере-
джаючого розвитку, яка могла б забезпечити щорічні темпи зростання ВВП в Україні у 1,5-2 рази вище, ніж
загалом у країнах-членах ЄС-15; таке зростання має супроводжуватися глибокими якісними перетворення-
Жуковська А.Ю.
СТРАТЕГІЧНІ ПРІОРИТЕТИ АДАПТАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ
ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ ДО ПРОЦЕСІВ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ
14
ми, реалізацією завдань сталого розвитку, що визнаються світовим співтовариством як стратегія у ХХІ сто-
літті;
2) забезпечення суттєвого зростання конкурентоспроможності української економіки за рахунок ви-
користання науково-технічних інновацій, зокрема: побудова ефективної системи взаємодії науки, освіти,
виробництва, фінансово-кредитної сфери у розвитку інноваційної діяльності; створення та розвиток загаль-
нодержавної інноваційної інфраструктури та розбудова регіональної інноваційної політики; концентрація
фінансових та інтелектуальних ресурсів на реалізації визначених державою пріоритетів інноваційного роз-
витку; створення умов для розвитку науково-технічного потенціалу та кадрове забезпечення інноваційної
діяльності; створення умов для переорієнтації інвестиційних потоків на високотехнологічні сфери вироб-
ництва; формування позабюджетних джерел підтримки інноваційної діяльності та законодавче регулюван-
ня питань спільного інвестування;
3) підвищення рівня та якості життєвих стандартів населення, зокрема: здійснення державного стиму-
лювання випереджального (порівняно з темпами ВВП) зростання заробітної плати населення; стимулюван-
ня людей до володіння приватної власністю та здійснення її ефективного захисту; випереджальний розви-
ток соціальних інститутів (освіти, медицини, культури) та відповідне зростання соціальних інвестицій, без-
посередньо спрямованих на розвиток людини; зміцнення позицій середнього класу, питома вага якого в
майбутньому має скласти не менше 45-50% від загальної кількості населення; скорочення частки людей, які
мають доходи нижчі за прожитковий мінімум;
4) запровадження державної політики подолання бідності, зокрема: створення економічно-правових
умов для збільшення доходів і зростання економічної активності працездатних громадян та рівня зайнятос-
ті; запобігання успадкованої бідності, яка здебільшого притаманна сільському населенню, шляхом підтрим-
ки нових виробничих відносин, обумовлених зміною форм власності на землю, покращення соціальної ін-
фраструктури села; підвищення ефективності соціальної підтримки уразливих груп населення шляхом ре-
формування системи соціального захисту та удосконалення пенсійного забезпечення; поєднання політики
подолання бідності з політикою становлення середнього класу як важливого чинника економічного та соці-
ального прогресу.
Отже, підсумовуючи все вищесказане необхідно зауважити, що адаптація національної системи держа-
вного регулювання економіки України повинна здійснюватись комплексно, тобто вона повинна відбуватись
на певній законодавчій основі («Стратегії адаптації національної системи державного регулювання еконо-
міки до умов глобалізації на 2007-2016 роки»), складатися із чітко визначених стратегічних пріоритетів, за-
ходів та завдань, а також включати в себе перелік очікуваних результатів. Адаптація, проведена на такій
основі, сприятиме забезпеченню сталого економічного зростання, утвердженню інноваційної моделі розви-
тку, підвищенню конкурентоспроможності нашої держави, що в свою чергу призведе до зростання рівня
життя українського населення та створить реальні передумови для набуття Україною в найближчому май-
бутньому статусу країни-члена ЄС.
Джерела та лiтература
1. Вітер І. Трансформація місця та ролі держави в умовах глобалізації розвитку // Вісник Тернопільської
академії народного господарства, 2002, Випуск 8-2, с. 30-38.
2. Вовк В., Семенець С., Яхєєва Т. Україна в контексті сталого розвитку та процесу глобалізації // Економічні
реформи сьогодні, 1999, №21, с. 4.
3. Воловик Е. Глобализация экономики и её влияние на национальние бюджеты // Проблемы теории и практики
управления, 1999, №5.
4. Глобалізація і безпека розвитку: Монографія / О.Г.Білоус, Д.Г.Лук’яненко та ін.; керівник авторського
колективу і наук. ред. О.Г.Білоус. – К.: КНЕУ, 2002. – 789 с.
5. Бєляєв О.О., Бебело А.С., Комяков О.М. Держава і перехідна економіка: Механізм взаємодії:
Монографія. – К.: КНЕУ, 2003. – 190 с.
6. Стратегії розвитку України: теорія і практика / За ред О.С.Бласюка. – К.: НІСД, 2002. – 864 с.
7. Україна і світове господарство: взаємодія на межі тисячоліть / А.С.Філіпенко, В.С.Будкін,
А.С.Гальчинський та ін. – К.: Либідь. – 470 с.
8. Стратегія економічного і соціального розвитку України (2004-2015 роки) «Шляхом Європейської інтег-
рації» / Авт. кол.: А.С.Гальчинський, В.М.Геєць та ін.; Нац. ін-т стратег. дослідж., Ін-т екон. прогнозу-
вання НАН України, М-во економіки та з питань європ. інтегр. України. – К.: ІВЦ Держкомстату
України, 2004. – 416 с.
|