Направленість сучасної інтеграційної політики України
Задание этой статьи заключается в разработке рекомендаций относительно будущего Украины в европейском содружестве. Завдання цієї статті полягає в розробці рекомендацій щодо майбутнього України у европейському співтоваристві....
Saved in:
| Published in: | Культура народов Причерноморья |
|---|---|
| Date: | 2007 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2007
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94154 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Направленість сучасної інтеграційної політики України / Д.П. Михайлик, С.М. Цвілий // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 103. — С. 26-30. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859611650874671104 |
|---|---|
| author | Михайлик, Д.П. Цвілий, С.М. |
| author_facet | Михайлик, Д.П. Цвілий, С.М. |
| citation_txt | Направленість сучасної інтеграційної політики України / Д.П. Михайлик, С.М. Цвілий // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 103. — С. 26-30. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Культура народов Причерноморья |
| description | Задание этой статьи заключается в разработке рекомендаций относительно будущего Украины в европейском содружестве.
Завдання цієї статті полягає в розробці рекомендацій щодо майбутнього України у европейському співтоваристві.
|
| first_indexed | 2025-11-28T13:12:10Z |
| format | Article |
| fulltext |
Куреда Н. М., Пучинська А. В., Гусєв Є. А.
ПРОБЛЕМИ ПРОТЕКЦІОНІЗМУ І КОНКУРЕНЦІЇ В ОПОДАТКУВАННІ ІМПОРТУ В УКРАЇНІ
26
тьбі з „сірістю” виявляється формування дилерської мережі та служб автосервісу по стандарту постачаль-
ника. Як тільки виробник починає оперативно поставляти на ринок нову продукцію, розширює модельний
ряд автомобілів, забезпечує належний обсяг постачань та сервіс, то нелегальний імпорт скорочується..
Розвиток дистриб’юторської мережі на авторинку України знижує ризики контрабанди і впливає на її
скорочення. Так, кількість офіціальних імпортерів, які оперують на внутрішньому ринку, досягає шістдеся-
ти, однак приблизно 90% обсягів продажу нових автомобілів приватного використання контролюють п’ять
імпортерів: групи „УкрАвто” (52%) та „Автоінвестрой” (17%), холдингова корпорація „Украпромінвест”
(14%), “Atol Holding-Eurocar Group” (3,5%) та “Niko Trade House” (25%).[12, c.6]
Ріст пропозиції автомобілів на українському ринку – вітчизняних, імпортних, спільного збирання іно-
земних авто на заводах України – привели до значного зростання конкуренції на цьому ринку.
На українському авторинку здійснюється концептуальне об'єднання автовиробників. Сьогодні асоціація
Укравтопром об’єднує 30 підприємств та організацій по створенню автотранспортної техніки, вузлових ча-
стин, агрегатів та запчастин. Їх частка випуску продукції автомобілебудування в Україні складає 85%. Асо-
ціація сприяє формуванню засад політики у сфері автомобілебудування, координує господарську діяльність
своїх підприємств, забезпечує захист прав та представляє їх інтереси у державних та інших структурах, в
тому числі і міжнародних. До сфери її повноважень слід віднести ініціювання і активну участь в розробці та
узгоджені текстів законодавчих та інших нормативно-правових актів, щодо державної і правової підтримки
розвитку автомобілебудівної галузі держави та захисту вітчизняного авторинку.
Український авторинок активно інтегрується зі світовими виробниками. Міжнародні коопераційні зв'я-
зки мають наступні українські автовиробники:
- „УкрАвтоЗАЗ-GM-DAT” (м.Запоріжжя), який випускає автомобілі Daewoo (Nubira, Lanos, Legansa),
Chevrolet (Lacetti, Tacuma, Aveo), Opel Astra, ЗАЗ-Таврія та Славута.
- „Укрпромінвест” (м. Луцьк), який випускає ВАЗ 21073, ВАЗ 21043, ВАЗ 21099, ВАЗ 21213, ВАЗ
21093, УАЗ та ЛуАЗ 1302.
- „Автоінвестстрой” (м. Кременчуг, колишній „КременчугАвтоГАЗ), який випускає ГАЗ 3110, УАЗ,
ВАЗ 2106 та Іж.
- „Єврокар Закорпаття” (м. Ужгород), який випускає Skoda Octavia, Skoda Fabia, Skoda Superb.
„УкрАвто” одержала право займатися дистрибуцією та зборкою китайських автомобілів Chery.[11, c.93]
Даний час обговорюються наміри корпорації „УкрАвто” придбати автомобільний DWAR (Daewoo
Automobile Romania) в Румунії. Це пояснюється тим, що це підприємство – один з основних постачальників
комплектуючих для автозаводів, які є структурними підрозділами „УкрАвто”.
Джерела та література
1. Яремчик В. Кондуктор, не жми на тормаза.-2006.-№31.-с.106-109.
2. Шипичук Н.П., Шкрамада В.И. Влияние налоговой политики государства на рынок импорта автомоби-
лей// Економіка.Фінанси.Право.-2005.-№4.-с.19-20.
3. Садисов Г. В компании с провинциалом”// За рулем.-2006.-№11 (905).- с.13-17.
4. Автокаталог// Motor News.-2006.-№11.-с.56-59.
5. Перминева О. Введение стандартов „Евро-2”//UA Service.-2006.-жовтень.-с.21.
6. Пиріжкова Ю. В. Автомобілебудування як об’єкт адміністративно-правового регулювання і основні те-
нденції розвитку у світлі сучасних державотворчих процесів// Митна справа.-2006.-№5(47).-с.63-68.
7. Яремчик В. Концепт Car// Бізнес. – 2006. -№9, с. 98.
8. Кондратева Н. Цеховики// Бизнес.-2006.-№29.-с.97-100.
9. Гашаев А. Кукиш в кармане// Бизнес.-2006.-№38.-с.106-107.
10. Гашаев А. В поддавке// Бизнес.-2006.-№24.-с.120-123.
11. Бардакова А. В. Рынок легковых автомобилей Украины//Діловий Вісник України.-2005.-№12.-с.6.
12. Кондратьева Н. «Чери» на ровном месте// Бизнес.-2006.-№35.-с.93.
13. Кондратева Н. Облегчение китайцев//Бизнес.-2006.-№22.-с.109-110.
Михайлик Д.П., Цвілий С.М.
НАПРАВЛЕНІСТЬ СУЧАСНОЇ ІНТЕГРАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
І. Вступ. Згідно з теорією економічної інтеграції та міжнародної торгівлі можна чекати значного зрос-
тання економічного потенціалу країни зі вступом до ЕС [1,4,7]. Але деякі теоретичні аспекти мають бути
проаналізовані більш ретельно для відображення більш об’єктивної картини.
Згідно офіційної статистичної інформації, у 2006 році у зовнішній торгівлі між Україною та країнами-
членами ЕС відбулося збільшення обсягів експорту товарів з України, а також імпорту з Европейського
Союзу, водночас зріс обсяг торгівлі послугами та відбулося збільшення обсягу іноземних інвестицій [3,6,8].
Беручи до уваги тарифну модель країн ЕС, можна очікувати збільшення обсягів торгівлі, однак, з огляду на
досвід країн, які приєднались до Евроспільноти в останнє розширення, можна стверджувати, що теза про
миттєве зростання економіки країни виявляється не такою безперечною [19].
Саме тому, аналіз ситуації, що склалася в країнах, які нещодавно увійшли до складу ЕС, дозволить ви-
робити життеспроможну стратегію спілкування з Европейським Союзом, а також виявити слабкі сторони,
Международная экономическая интеграция и экономическое
сотрудничество как факторы социально-экономического развития – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
27
які очікують нашу країну на шляху до евроінтеграції. Накопичення інформації про досвід нових країн-
членів ЕС є найбільш цінним ресурсом для України на шляху її інтеграційного вибору й підкреслює актуа-
льність дослідження.
ІІ. Постановка завдання. На сучасному етапі вже простежується інтеграційна тенденція у банківсько-
му секторі України. Насамперед, це пов’язано зі спрощенням входження на ринок банківських послуг та на
ринок України взагалі. Важко сперечатися з тим, що все це стало можливе лише після зміни влади в нашій
країні, а також з відмовою від так званої „багатовекторної” політики України, яка впроваджувалася остан-
нім часом [14].
Отже, поки промисловий сектор України, який дає більш, ніж 60% ВНП, тільки намагається підлашто-
вуватись під нові вимоги сучасного ринку, банківський сектор вже перехопив ініціативу в цьому питанні і
вже інтегрується в европейський економічний простір. Найбільш гучні інтеграційні процеси - це придбання
французами „УкрСиббанку” та австрійцями – банку „Аваль”. Іноземний інвестор виявляє інтерес до най-
більш потужних і ліквідних українських банків. Того ж самого можна очікувати і стосовно промислової
сфери, але з огляду на деяку нестабільність і коливання на політичній арені, іноземні інвестори не
поспішають вкладати кошти у великі підприємства.
Разом з тим, безперечним залишається той факт, що ЕС є найбільшим донором стосовно прямих інозе-
мних інвестицій в Україну. Обсяг прямих інвестицій (рис.1) в економіку України з країн ЕС на 01.01.2007
становив 15924,0 млн.дол. США, що складає 75,2% загального обсягу інвестицій в Україну (на 01.01.2006 –
12069,9 млн.дол., 71,5%).
Рис.1. Прямі інвестиції в Україну
Якщо проаналізувати структуру і напрямки інвестицій, які надходять с країн ЕС, то можна виділити 5
країн які вкладають гроші в розвиток України: Німеччина, Кіпр, Австрія, Сполучене Королівство, Нідерла-
нди [19].
З Німеччини найбільші обсяги інвестицій надійшли у підприємства металургійного виробництва та з
виробництва готових металевих виробів – 719,9 млн.дол. (12,8% загального обсягу інвестицій з країни), хі-
мічної та нафтохімічної промисловості – 174,1 млн.дол. (3,1%), з виробництва іншої неметалевої мінераль-
ної продукції (скла, керамічної плитки, цегли, цементу, тощо) – 133,4 млн.дол. (2,4%), машинобудування –
73,3 млн.дол. (1,3%) та оптової торгівлі і посередництва в оптовій торгівлі – 64,6 млн.дол. (1,2%).
Нерезидентами з Кіпру найбільші обсяги інвестовано у підприємства, що здійснюють операції з неру-
хомим майном, оренду, інжиніринг та надання послуг підприємцям – 741,7 млн.дол. (24,6%), оптову торгів-
лю і посередництво в ній – 606,0 млн.дол. (20,1%) та фінансову діяльність – 416,9 млн.дол. (13,8%).
Нерезидентами з Австрії найбільше інвестицій внесено до підприємств, що здійснюють фінансову дія-
льність – 483,5 млн.дол. (30,2%), операції з нерухомим майном, оренду, інжиніринг та надання послуг під-
приємцям – 74,8 млн.дол. (4,7%).
Інвесторів зі Сполученого Королівства приваблюють підприємства, які здійснюють операції з нерухо-
мим майном, оренду, інжиніринг та надання послуг підприємцям – 238,7 млн.дол. (15,3%), підприємства
оптової торгівлі і посередництва в оптовій торгівлі – 237,8 млн.дол. (15,3%), машинобудування – 174,9
млн.дол. (11,2%), діяльності транспорту та зв’язку – 148,3 млн.дол. (9,5%), фінансової діяльності – 122,7
млн.дол. (7,9%), будівництва – 120,2 млн.дол. (7,7%), з виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюно-
вих виробів – 109,5 млн.дол. (7,0%), металургійного виробництва та з виробництва готових металевих ви-
робів – 87,0 млн.дол. (5,6%).
З Нідерландів найбільше інвестицій отримали підприємства з виробництва харчових продуктів, напоїв
та тютюнових виробів – 341,7 млн.дол. (22,9%) і будівництва – 332,3 млн.дол. (22,3%).
Отже, на вищеозначені країни припадає 83,5% загального обсягу інвестицій з країн ЕС. Таким чином,
інтерес до України достатньо високий та стабільний, але наша країна потребує більш значних обсягів інвес-
16890,0
12069,9
21186,0
15924,0
0
6000
12000
18000
24000
м
лн
.д
ол
.С
Ш
А
01.01.2006 01.01.2007
в Україну - усього в Україну з країн ЄС
Михайлик Д.П., Цвілий С.М.
НАПРАВЛЕНІСТЬ СУЧАСНОЇ ІНТЕГРАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
28
тицій, і не тільки іноземних. Таким чином, завдання цієї статті полягає в розробці рекомендацій щодо май-
бутнього України у европейському співтоваристві [19].
III. Результати. З огляду на те, що Україна є безпосереднім сусідом ЕС, і має лобі у европарламенті,
яке спирається на депутатів так званої групи ЕС-11, що підтримує европейскі прагнення України, ми маємо
досить великі шанси приєднатися до ЕС. Але заяви посадовців ЕС, які ми чуємо останнім часом, запевня-
ють нас у протилежному. На наш погляд, ці заяви є наслідком непослідовної політики, яка проводиться те-
перішнім урядом, а також неузгодженістю дій різних гілок влади [5].
Спираючись на досвід Польщі, від членства в ЕС можна виділити наступні особливості: в перший рік
членства в країні зменшилося безробіття, скоротилась інфляція та підвищилася заробітна платня. Водночас,
збільшилась вартість продуктів харчування, що було обумовлено великим попитом на цю продукцію з боку
існуючих членів ЕС. Слід зазначити, що найбільшими противниками вступу до ЕС в Польщі були саме
представники сільськогосподарської та харчової галузі, але, як показав досвід, саме вони отримали вигоду
від приєднання. Тільки за перший рік прибутки “селян” збільшилися приблизно на 9% [13].
Що стосується України, то не слід чекати значного збільшення прибутків селян, адже сільське госпо-
дарство в Україні занепадає й діє досі лише завдяки великим агропромисловим фірмам, далеко не всі з яких
турбуються про добробут так званих “селян” [9-12,15].
Для того, щоб процес приєднання України до ЕС був більш рівним, потрібна, на наш погляд, консолі-
дація як державних органів влади, так и бізнесових структур, адже саме бізнесові структури повинні бути
зацікавленими у найшвидшому приєднанні до ЕС. Але, нажаль, в нашій країні відбувається все навпаки. З
огляду на те, як довго парламентарі ухвалювали поправки до законів, які стосувалися приєднання до СОТ,
можна очікувати, що приєднання до ЕС, навіть за сприяння евроспільноти, може затягнутися на довгі роки.
Так, процес приєднання до СОТ, наприклад, займає в середньому 5-7 років, а Україна намагається приєдна-
тись до цієї організації з 1993 р.
Отже, якщо бізнес, який має потужне лобі у парламенті, не перегляне свої погляди стосовно приєднан-
ня України до ЕС, то не слід очікувати зрушень в напрямку приєднання [16, 20].
Повертаючись до торгівельних відносин України та ЕС треба зазначити, що стосовно торгівлі товарами
у загальному обсязі експорту країни доля ЕС становила у 2006 році 28,3%, а імпорту – 34,7%. (у 2005 р.
26,9% і 32,9% відповідно) (рис. 2). Експорт товарів до країн ЕС склав 10869,6 млн.дол., імпорт – 15614,1
млн.дол. Порівняно з 2005р. експорт збільшився на 18,1%, імпорт – на 31,5%. Негативне сальдо становило
4744,5 млн.дол. проти негативного у сумі 2669,7 млн.дол. у 2005 р. Коефіцієнт покриття експортом імпорту
складав 0,7, у 2005 р. – 0,8.
Рис. 2. Зовнішня торгівля товарами з країнами ЕС
Що ж стосується торгівлі послугами у 2006 р. експорт послуг України до країн ЕС збільшився на 28,5%
і становив 2218,5 млн.дол., імпорт – відповідно на 45,4% і становив 1867,1 млн.дол. Позитивне сальдо зов-
нішньої торгівлі становило 351,4 млн.дол. (у 2005р. – 441,9 млн.дол.). Питома вага експорту послуг до країн
ЕС у загальному обсязі складала 29,6 %, імпорту – 49% (у 2005 р. 28,1% і 43,8% відповідно) (рис. 3) [2,
19].
Отже, перебуваючи у безпосередньому сусідстві з ЕС, Україна, маючи такі великі обсяги торгівлі з кра-
їнами-членами ЕС, має усі шанси на поступове “приєднання”. Не слід забувати і про зацікавленість Европи
в Україні, як країні-транзитері енергоресурсів. Таким чином, намагаючись впливати на політику в Україні,
ЕС робить довгострокові „інвестиції” в стабільність усієї Европи.
На сучасному етапі розвитку взаємовідносин між Україною та ЕС можна виділити наступні напрямки
взаємодії:
ü ЕС один із найбільших ринків збуту українських товарів та послуг і є джерелом зростання і розширення
українського імпорту;
ü ЕС сприяє інтеграції українських енергетичних, транспортних і телекомунікаційних мереж у европей-
9201,6
11871,3
-2669,7
10869,6
15614,1
-4744,5
-5000
0
5000
10000
15000
20000
м
лн
.д
ол
. С
Ш
А
2005 р. 2006 р.
експорт
імпорт
сальдо
Международная экономическая интеграция и экономическое
сотрудничество как факторы социально-экономического развития – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
29
ську інфраструктуру;
ü в Україні активніше запроваджуються европейські норми і стандарти в усіх сферах життєдіяльності су-
спільства.
Не слід забувати, що до приєднання до ЕС, Україна не матиме практично жодного впливу на форму-
вання політики щодо напрямку розвитку ЕС, навіть у разі підписання будь-яких угод стосовно України.
Отже, Україна змушена буде приймати діючі у ЕС принципи та рішення, не маючи можливості їх формува-
ти. Безумовно, відмова від „багатовекторної” політики мала свій вплив на формування іміджу України на
европейській арені, але теперішня “невизначеність” має негативний вплив на інтергаційні прагнення Украї-
ни.
Рис. 3. Зовнішня торгівля послугами з країнами ЕС
IV. Висновки. Розробка життєздатної стратегії відносно інтеграційної направленності України є най-
важливішою проблемою уряду. Формування сприятливої суспільної думки матиме позитивний ефект, якщо
програма приєднання і адаптації українських підприємств і суспільства взагалі буде максимально відкрита
й зрозуміла усім громадянам України. Необхідно сформувати єдину політику на усіх рівнях влади відносно
інтеграційної політики України і чітко дотримуватись її. Дуже важливо продовжувати розвиток економіки
України в напрямку зростання й укріплення, адже ніхто не чекає слабку Україну у Евросоюзі, а для того,
щоб увійти в ЕС на правах рівних з усіма її членами треба зробити нашу державу конкурентоспроможною
на світовому рівні. Конкурентоспроможність держави, насамперед, залежить від конкурентоспроможної
промисловості, яка на даному етапі розвитку України не завжди виявляється здатною конкурувати з евро-
пейскими виробниками.
Таким чином, необхідно стимулювати розвиток промисловості ринковими важелями, а не адміністра-
тивними (як останнім часом). В цілому, прагнення України на приєднання до ЕС мають всі підстави буди
успішними, але це залежить від злагодженості усіх гілок влади, тому що вплив політичних сил на інтегра-
ційні процеси в Україні, на жаль, сильніший за бізнесовий вплив середнього класу, який у Европі являє со-
бою потужну рушійну силу економіки.
Подальші дослідження і розробки доцільні у напрямку розгляду (бажано у межах кожної галузі) наслід-
ків перспективного членства України в ЕС.
Джерела та література
1. Baldwin R., Growth Effects of 1992 // Economic Policy, 1989, №9, p.247.
2. Centre of Social and Economic Research-http://www.case-ukraine.kiev.ua
3. Conclusions of the General Affairs and Extemal Relations Coundl, Brus-sels, 21 February 2005.
4. El-Agraa A.M., The European Union. // Economics and policies, Pearson Education 2004.
5. Freinkman L, Polyakov E., and Revenco C. 2004. Trade Performance and Regional Integration of the CIS
Countries. World Bank WP No. 38. Washington, DC.
6. Gilowska Z.: System ekonomiczny samorządu terytorialnego w Polsce, Municipium, Warszawa 1998.
7. Hansen R., Nielsen J., An Economic Analysis of EU//McGraw-Hill 1997.
8. Kołodziej T. [red.], „Nowe sąsiedztwo" na wschodzie poszerzonej Unii, Warszawa 2005.
9. Patrzałek L: Finanse samorządowe, Wydz. AE im. O. Langego we Wrocławiu, Wrocław 1999.
10. Polska w Unii Europejskiej - doświadczenia pierwszego roku członkostwa, UKIE, Warszawa 2005.
11. Skotnicka-lllasiewicz E.: Pierwszy rok członkostwa Polski w Unii Europejskiej w ocenie społecznej, Urząd
Komitetu EuroIntegracji , Warszawa, 2005.
1726,1
1284,2
441,9
2218,5
1867,1
351,4
0
500
1000
1500
2000
2500
м
лн
.д
ол
.С
Ш
А
2005р 2006р.
Експорт
Імпорт
Сальдо
http://www.case-ukraine.kiev.ua
Михайлик Д.П., Цвілий С.М.
НАПРАВЛЕНІСТЬ СУЧАСНОЇ ІНТЕГРАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
30
12. Turczyński P: Polityka Unii Europejskiej wobec Ukrainy [w:] „Sprawy Międzynarodowe" 2005, nr. 2.
13. Бєльска А. Економічні наслідки членства Польщі в ЄС. // Україна на шляху до ЕС. – Варшава; 2006р. –
с. 105-111.
14. Бриль Р. Корпоративний сектор прагне до Європи більше ніж політики. // Україна на шляху до ЕС. –
Варшава; 2006р. – с. 29-33.
15. Договір про Партнерство та Співробітництво між Європейською спільнотою та її членами і Україною,
1.03.1998. - Урядовий кур’єр. - №38, 1998.
16. Жук М., Комерційні відносини України: організація зовнішньої торгівлі. – Ч.: „Рута”, 2004. - 560с.
17. Конечна Й. „Європейський вибір” України у світлі суспільних досліджень. // Україна на шляху до ЕС. –
Варшава; 2006р. – с. 22-28.
18. Мєдзяновскі П. Європейського парламенту у процесі змін в Україні // Україна на шляху до ЕС. –
Варшава; 2006 р. – с. 45-52.
19. Міністерство Статистики України - http://www.ukrstat.gov.ua
20. Хофманн Л., Мьоллерс Ф. Україна на шляху до Європи - К.: „Фенікс”, 2001. – 344 с.
Nowak A., Milczarek D.
EASTERN DIMENSION OF THE ENP – A NEW CHALLENGE FOR THE EUROPEAN
UNION. THE CASE OF UKRAINE
В своей статье авторы исследуют сущность понятия Европейская политика соседства (ЕПС), как
инструмента развития государства в и вне объединения "Европейский Союз". ЕПС рассмотрен как "на-
стоящий парадокс", являющийся переходным, но не обязательным фактором для полноправной ассоциации
в ЕС. Приведены примеры стран ЦВЕ на пути к европейской интеграции, в частности, Польши, и очерчены
перспективы в рамках ЕПС для Украины.
Ключевые слова: Европейская политика соседства, Восточная политика, страны-члены ЕС,
институциональные трансформации.
The European Neighbourhood Policy (ENP), in development for several years now, should be seen as one of
complex and innovative efforts undertaken so far in the history of the European Communities’ external relations.
This, quite naturally, exposes it to a great deal of controversy, manifested, among other things, in a vast diversity of
opinions thereupon. Indeed, the ENP has been evaluated in most different ways, from very critical in which it is
seen as an ineffective project meaning hardly more than a means of propaganda, to statements going as far as
saying this is the EU’s only foreign policy that really works properly.
Leaving this controversy aside, it should be pointed out that the European Neighbourhood Policy has featured,
as the European Union’s field of activity, characteristics somewhat similar to the EU’s foreign policy as the whole.
As such, it is subject to the same conditions as the EU’s general activities in international arena. In order to evaluate
it, then, one has to consider a set of conditions in which the entire European Union’s foreign policy operates.
Another point that must not be overlooked is where the European Neighbourhood Policy originates from. It has
been developed on the basis of tradition and expertise of international regional policies that have been run by the
European Communities for several decades now, towards such regions as the Mediterranean or Central and Eastern
Europe. In relation to the latter one, the ENP has been created basing upon an analysis of achievements of the so-
called Eastern policy, developed and applied by the Communities and its Member States for basically the whole
post-war period.
Witnessing the above, it seems well justified to place the ENP within the entire scope of operation of the EU’s
foreign policy, which, in itself, has accounted for a genuine area of the EU’s activities. Then, it seems worthwhile
to illustrate genetic relationships between the European Neighbourhood Policy and the EC/EU’s Eastern policy,
since, considering their respective specific natures, it is not always possible to draw a clear dividing line between
them.
The essence of the EU’s foreign policy
The notion of foreign policy has been applied, in principle, to describe actions of basic actors of international
relations, namely – States. Foreign policy has been the principal tool to formulate objectives and assumptions, as
well as to implement actions in the area of broadly understood relations of a State with the outside world. It is
through their foreign policies (rightly regarded as one of fundamental attributes of sovereignty) that individual
States build their positions and play their roles in international relations.
Has the European Union got its own foreign policy? With respect to such a unique entity as the EU, the issue
is, on the one hand, similar as in the case of a classic State. On the other hand, however, it is more complex. Having
to regulate the area of their relations with the outside world, the European Communities developed from their very
beginning quite a sophisticated institutional and legal system, under many respects similar to respective national
systems. This is one of reasons why the EC/EU may be treated in a similar way as national actors of international
relations and – consequently – to have their own Community foreign policy as well.
However, the European Union is not a national structure. One of consequences thereof is that it has no single
comprehensive centre to manage the entire area of relations with other actors of international relations. Another
consequence is that scopes of competence of its institutions and bodies responsible for that area are limited. Exis-
http://www.ukrstat.gov.ua
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-94154 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-0808 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-28T13:12:10Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Михайлик, Д.П. Цвілий, С.М. 2016-02-10T13:39:08Z 2016-02-10T13:39:08Z 2007 Направленість сучасної інтеграційної політики України / Д.П. Михайлик, С.М. Цвілий // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 103. — С. 26-30. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94154 Задание этой статьи заключается в разработке рекомендаций относительно будущего Украины в европейском содружестве. Завдання цієї статті полягає в розробці рекомендацій щодо майбутнього України у европейському співтоваристві. uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Культура народов Причерноморья Международная экономическая интеграция и экономическое сотрудничество как факторы социально-экономического развития – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Направленість сучасної інтеграційної політики України Article published earlier |
| spellingShingle | Направленість сучасної інтеграційної політики України Михайлик, Д.П. Цвілий, С.М. Международная экономическая интеграция и экономическое сотрудничество как факторы социально-экономического развития – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| title | Направленість сучасної інтеграційної політики України |
| title_full | Направленість сучасної інтеграційної політики України |
| title_fullStr | Направленість сучасної інтеграційної політики України |
| title_full_unstemmed | Направленість сучасної інтеграційної політики України |
| title_short | Направленість сучасної інтеграційної політики України |
| title_sort | направленість сучасної інтеграційної політики україни |
| topic | Международная экономическая интеграция и экономическое сотрудничество как факторы социально-экономического развития – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| topic_facet | Международная экономическая интеграция и экономическое сотрудничество как факторы социально-экономического развития – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94154 |
| work_keys_str_mv | AT mihailikdp napravlenístʹsučasnoííntegracíinoípolítikiukraíni AT cvíliism napravlenístʹsučasnoííntegracíinoípolítikiukraíni |