Перспективи тарифного регулювання сільськогосподарської продукції при вступі України до Світової організації торгівлі
Актуальным вопросом на пути вступления Украины в ВТО являются проблемы и перспективы сельского хозяйства. Актуальним питанням на шляху вступу України до СОТ є проблеми і перспективи сільського господарства....
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Культура народов Причерноморья |
|---|---|
| Дата: | 2007 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2007
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94162 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Перспективи тарифного регулювання сільськогосподарської продукції при вступі України до Світової організації торгівлі / І.В. Чудновець // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 103. — С. 59-62. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859614434846048256 |
|---|---|
| author | Чудновець, І.В. |
| author_facet | Чудновець, І.В. |
| citation_txt | Перспективи тарифного регулювання сільськогосподарської продукції при вступі України до Світової організації торгівлі / І.В. Чудновець // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 103. — С. 59-62. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Культура народов Причерноморья |
| description | Актуальным вопросом на пути вступления Украины в ВТО являются проблемы и перспективы сельского хозяйства.
Актуальним питанням на шляху вступу України до СОТ є проблеми і перспективи сільського господарства.
|
| first_indexed | 2025-11-28T18:29:36Z |
| format | Article |
| fulltext |
Международная экономическая интеграция и экономическое
сотрудничество как факторы социально-экономического развития – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
59
В настоящее время многие регионы столкнулись с целым комплексом проблем (структурных, институ-
циональных, социальных, экономических и т.д.), которые можно было бы решить с меньшими потерями,
имея прочную продовольственную базу. Ее отсутствие усиливает продовольственную зависимость Украи-
ны от импортных поставок, а это ослабляет позиции местных сельских товаропроизводителей, для под-
держки которых необходимы значительные бюджетные ресурсы. Это подрывает экономику, усиливает со-
циальную напряженность, истощает ресурсный потенциал.
IV. ВЫВОДЫ И ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Основные социально-экономические предпосылки эффективного развития виноградо-винодельческого
подкомплекса – формирование многоукладной экономики на селе, углубление специализации и концентра-
ции производства и организации зоны виноградарства каждого региона, максимальное использование тер-
риториальных преимуществ, природно-экономических условий, расширение и углубление переработки сы-
рья, сокращение потерь продукции, формирование рынка виноградо-винодельческой продукции и его ин-
фраструктуры.
Виноградо-винодельческий подкомплекс Крыма и Украины в целом в состоянии обеспечить как внут-
реннее потребление, так и производство продукции на экспорт. Возможно предположить, что с дальнейшим
развитием производительных сил, совершенствованием экономических отношений между различными
сферами АПК, произойдет возврат к интеграционным связям между ними, обусловленным экономической
целесообразностью. Новые формы хозяйствования во многом будут напоминать традиционное существова-
ние.
Источники и литература
1. Авидзба А.М., Черемисина С.Г. Экономика виноградарства Крыма: теория и практика функционирова-
ния. – Ялта: Адонис, 2003. – 247 с.
2. Авидзба А.М., Черемисина С.Г., Антипов В.П. Проблемы управления трудовыми отношениями в вино-
градарстве (теоретический аспект). – Ялта: Адонис, 2003. – 230 с.
3. Авидзба А.М., Дженеев С.Ю., Антипов В.П. Реализация рыночных принципов хозяйствования – основ-
ной путь возрождения виноградо-винодельческого комплекса Украины / Виноградарство. Сб. науч. тр.
– Ялта: ИВиВ «Магарач», 1999. – Т.30. – С. 5–11.
4. Бузни А.Н., Матчина И.Г. Экономика виноделия Украины: состояние и стратегия развития // Стратегія
економічного розвитку України. – 2001. – №7. – С. 351–358.
5. Гаркуша О.М. Щодо стратегії формування ринку і ефективної реалізації виноробної продукції: Зб. на-
ук. пр.: Економічні науки. – Миколаїв: Вид-во «МФ НаУКМА», 2001. – Т.9– С. 70–72.
6. Мармуль Л.А. Стратегическое управление устойчивым развитием виноградарства в регионе / Вісник
аграрної науки в Причерномор'я. Вип.. 32. – Миколаїв: Миколаївський держ. аграр. ун-т, 2006. – С. 61-
78.
7. Рыбинцев В.А. Маркетинг винограда и вина. – К.: ИАЭ, 2000. – 347 с.
8. Червен І.І. Розвиток економічних відносин партнерів виноградарсько-виноробного підкомплексу АПК //
Економіка АПК. – 1999. – №1– С. 86–88.
9. Черемисина С.Г. Развитие виноградо-винодельческого производства Крыма. – К.: ННЦ ИАЕ – 2006. –
489 с.
10. Черемисина С.Г. Методология разработки направлений развития виноградо-винодельческого произ-
водства Крыма // Економіка АПК. – 2006. – №9. – С. 8–17.
11. Черемисина С.Г. Функционирование виноградо-винодельческого подкомплекса: теория, методика,
практика: Монография. – Симф.: Таврия, 2004. – 456 с.
12. Черемісіна С.Г. Інтеграційні механізми розвитку виробничо-наукової діяльності Інституту «Магарач» //
Агроінком. – 2006. – №3. – С. 68–74.
Чудновець І.В.
ПЕРСПЕКТИВИ ТАРИФНОГО РЕГУЛЮВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ
ПРОДУКЦІЇ ПРИ ВСТУПІ УКРАЇНИ ДО СВІТОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТОРГІВЛІ
Постановка проблеми. Україна відноситься до Європи і тому не може стояти осторонь інтеграційних
процесів, які відбуваються на континенті. Територіальне розширення Європейського союзу, його безпосе-
реднє наближення до кордонів нашої держави вимагає активізації участі України в цих процесах. Якщо
процес інтеграції України в Європейський союз передбачає в довгостроковому періоді, то питання про пов-
ноправне членство України у Світову організацію торгівлі (СОТ) є сьогодні ключовим.
Мета дослідження. Актуальним питанням на шляху вступу України до СОТ є проблеми і перспективи
сільського господарства.
Аналіз основних досліджень і публікацій. Проблемами тарифного регулювання сільськогосподарсь-
кої продукції при вступі України до СОТ займались такі відомі науковці: Білик Ю., Бураковський І., Забо-
лотний В., Лузан Ю., Хандріх Л., Хоффманн Л. та інші.
Чудновець І.В.
ПЕРСПЕКТИВИ ТАРИФНОГО РЕГУЛЮВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ
ПРИ ВСТУПІ УКРАЇНИ ДО СВІТОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТОРГІВЛІ
60
Виклад основного матеріалу.
Вступ до Світової організації торгівлі призведе до корінних змін у внутрішній сільськогосподарській
політиці держави, насамперед відбудуться зміни в тарифному регулюванні експортно-імпортних операцій.
Зараз економіка України здебільшого функціонує в умовах членства в СОТ, після того як з квітня 2006 року
до вересня набули чинності закони, якими приведено у відповідність до наших зобов’язань, майже 90% ста-
вок імпортного мита. Наслідком цього стало і збільшення імпортного потоку в 1,3 рази. При цьому надхо-
дження від мита збільшилося в 1,6 рази, а збирання ПДВ – майже в два рази. Тобто збільшення відбулося не
за рахунок реального збільшення імпортних потоків, а здебільшого за рахунок їх легалізації. З прийняттям
цих законів рівень лібералізації доступу до ринків України вже на сьогодні в основному приведено у відпо-
відність до вимог СОТ. Якщо подивитися по результатах цих змін в митно-тарифному регулюванні, то ми
можемо сказати, що по всій номенклатурі середньоарифметична ставка чинного митного тарифу складає
6,51%, при наших кінцевих зобов’язаннях по членству в СОТ – це 6,28%, по сільськогосподарській продук-
ції – 13,84% (це фактичний показник), а показник по зобов’язанням щодо повного членства 11,16% [1].
У ході переговорів щодо вступу України до СОТ максимальну ставку тарифу на продукцію сільського
господарства погоджено на рівні 20%. За їх оцінками, це означає значне скорочення митних бар’єрів майже
для всієї продукції сільського господарства та харчової промисловості у порівнянні з тарифами України для
режиму найбільшого сприяння, які діють нині. Так, граничні тарифи для пшениці, кукурудзи та яєць будуть
меншими у 1,5 - 2 рази; для насіння соняшнику - у 13 разів; для яловичини та свинини - у 3 рази; для м’яса
птиці - у 7 разів; для білого цукру - у 2 рази. Винятками є цукор - 50%, соняшникова олія - 30% і підакцизні
товари (вино, лікеро-горілчані та тютюнові вироби), для яких максимальні тарифні ставки будуть вищими
[2].
Зараз економіка України проходить процес адаптації до вимог щодо членства в СОТ. Тенденції зрос-
тання імпорту при темпах зростання більш ніж експорту не є критично небезпечним, що дозволяє зараз вже
продумати механізм адаптації і реагування на такі тенденції в контексті майбутнього вступу України в
СОТ.
Різні галузі сільського господарства неоднаково реагуватимуть на подальше послідовне включення їх у
світовий ринок. У цілому можна сказати, що галузі рослинництва більш конкурентоспроможні, ніж галузі
тваринництва, оскільки в останніх накладаються два цикли неефективності - в самому тваринництві та в
кормовиробництві. Знижує конкурентоспроможність продукції тваринництва на ринку також швидке зни-
ження рівня споживання на душу населення у зв'язку із спадом життєвого рівня і переміщенням попиту на
рослинницьку продукцію. В рослинництві на зовнішньому ринку найбільш перспективним є зернове госпо-
дарство і виробництво олійних культур.
Щодо лібералізації доступу до ринку товарів найбільш актуальним є питання імпорту цукру-сирцю з
тростини на вітчизняний ринок. Позиція України щодо регулювання імпорту цукру-сирцю є на сьогодні су-
перечливою і потребує термінового узгодження. Чинний тариф на цукор білий та цукор-сирець встановле-
ний на рівні 50%, але не менше, як 0,3 євро за один кілограм, 300 євро на тонну [2]. Такий рівень захисту є
досить високим, а тому неприйнятним для членів СОТ.
В ході переговорного процесу з 2001 р. була погоджена пропозиція Міністерства аграрної політики що-
до встановлення щорічної тарифної квоти в обсязі 260 тис. тонн зі ставкою ввізного мита 2% в межах квоти
на ввезення цукру-сирцю з тростини задля забезпечення мінімального доступу до ринку України не менше
5% від внутрішнього споживання [3].
У ході чотирнадцятого засідання робочої групи зі вступу України до СОТ за ініціативи Мінагрополіти-
ки українською стороною було заявлено незастосування тарифної квоти на цукор-сирець у майбутньому [4,
271] Такий крок викликав зустрічну пропозицію від країн, членів робочої групи, щодо суттєвого зниження
митного тарифу на цукор та цукор-сирець.
Зменшення тарифного захисту мало б спричинити падіння цін вітчизняних сільськогосподарських ви-
робників. Проте експерти прогнозують, що для більшості груп сільськогосподарських товарів цього не ста-
неться.
На багато видів продукції внутрішні ціни часто є навіть нижчими за зовнішні (до сплати мита), що дає
змогу Україні вже сьогодні експортувати значну частину сільськогосподарської продукції. Що ж до інших
груп товарів, то внутрішні ціни на них вищі за зовнішні не більше, ніж на 20% (максимальна митна ставка),
що, як правило, гарантує захист вітчизняного виробника. Виняток становлять такі групи товарів, як м’ясо
птиці та свинина, ціни на які можуть зменшитися.
У цілому, вступ України до СОТ приведе до збільшення валового внутрішнього продукту на 1,9% і та-
кож, підвищення рівня добробуту приблизно на 3% від українського рівня споживання головним чином че-
рез більш високу частку заробітної плати та зниження цін на споживчі товари [3, 3]. Головні рушійні сили,
які стоять за цими результатами - скорочення митних тарифів на імпорт товарів і врегулювання внутріш-
нього оподатковування у відповідності до правил СОТ.
Зважаючи на те що митні тарифи на імпорт товарів для сільськогосподарських та особливо для продо-
вольчих продуктів є найвищими в тарифному розкладі України, їхнє скорочення головним чином позитив-
но вплине на всю економіку в цілому. У той же самий час, через скорочення тарифів, імпорт сільськогоспо-
дарської продукції збільшиться на 42% та імпорт харчової продукції навіть на 86%. Хоча очікується що для
України на 12% зросте експорт сільськогосподарської продукції через покрашення доступу на інші ринки,
повний вступ СОТ приведе до зниження на 8% сільськогосподарського виробництва і на 10% - виробництва
Международная экономическая интеграция и экономическое
сотрудничество как факторы социально-экономического развития – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
61
харчової продукції.
Вступ України до СОТ має як позитивні так і негативні наслідки для сільського господарства.
Позитивні наслідки:
o додаткові можливості доступу сільськогосподарської продукції до ринків держав – членів організа-
ції;
o стимулювання технологічного оновлення та переозброєння національного виробництва відповідно
до світових стандартів внаслідок збільшення іноземних інвестицій в АПК;
o збільшення передбачуваності, прозорості та послідовності економічної політики уряду у сфері
сільського господарства, що зменшить ризики ведення бізнесу та стимулює інвестиційну діяльність
у секторі;
o прискорення структурних реформ в аграрному секторі. Структурні пріоритети визначатимуться по-
тенціалом конкурентоспроможності галузей і підприємств на зовнішніх ринках, а спрощення про-
цедур доступу до цих ринків має прискорити структурні зміни;
o скорочення транспортних та інших витрат на ведення бізнесу сільськогосподарських виробників
(гарантований вільний транзит через територію країн-членів СОТ, зменшення ризиків тощо), що
сприятиме підвищенню конкурентноздатності українських сільськогосподарських товарів;
o Україна повинна буде прийняти зобов’язання щодо введення міжнародних стандартів, фітосанітар-
них і ветеринарних правил і норм, що дасть можливість зробити сільськогосподарську продукцію
якісніше;
o розширення асортименту та якості пропонованих на ринку продовольчих товарів, зниження їх ціни,
що є позитивним для споживачів.
Негативні наслідки:
· зменшення рівня граничних тарифів ввізного мита може призвести до тиску імпорту на ті галузі АПК,
які не мають переваг щодо рівня собівартості (виробництво цукру), а також на ті, що отримували значну
державну підтримку (виробництво м’яса птиці і свинини) і, як наслідок, можливе звуження внутрішнього
ринку збуту для цих товаровиробників.
o зупиниться рівень державної підтримки сільського господарства з наступним зниженням такої до-
помоги, дотацій і субсидій;
o суттєві транспортні витрати на доставку імпортної продукції порівняно з продукцією місцевого ви-
робництва;
o переваги вільного доступу на ринки інших країн більшою мірою стосуються ринків з ціновою кон-
куренцією, тобто ринків сировинної продукції. Тому, якщо Україна покладатиметься лише на дію
ефектів торговельної лібералізації, то вона ще тривалий час і далі вивозитиме переважно сировину,
залишаючись у сфері низькотехнологічного експорту з низьким рівнем прибутків.
Висновки та перспективи подальших досліджень.
Таким чином, членство України в СОТ обумовить прискорення ринкової трансформації аграрного ком-
плексу, який в довгостроковій перспективі матиме переконливі позитивні наслідки. Разом з тим можливі і
втрати, пов’язані з необхідністю перебудови державної системи підтримки сільського господарства і адап-
тації об’єктів господарювання до нових умов регулювання цієї сфери.
Необхідно визнати, що в цілому українське сільське господарство малоконкурентоспроможне на світо-
вому ринку. Природні умови, матеріально-технічна база, соціальна структура підприємств, рівень інтенсив-
ності праці, який склався історично, і ряд інших чинників діють не на користь українського сільського гос-
подарства, яке функціонує в умовах, коли в середньому 1 га ріллі в кілька разів менш продуктивний, ніж у
США і Європі. Природні, виробничі й соціально-економічні умови є причиною набагато вищої енерго- і
металомісткості виробництва, яку дуже складно знизити. Особливо в умовах економічної кризи.
Досвід багатьох років свідчить, що український аграрний сектор найближчим часом не в змозі виріши-
ти галузеві проблеми без суттєвої державної підтримки. Тому дуже важливо, щоб урядові рішення в сфері
аграрної політики враховували як інтереси національного сільгоспвиробника й споживача, так і міжнародні
правила, які вимагають лібералізації торгівлі сільгосппродукцією і продовольчими товарами.
У цей час, сільське господарство та харчова промисловість в Україні захищені за допомогою високих
митних тарифів на імпорт. Після вступу до СОТ, більшість митних тарифів на імпорт товарів для сільсько-
господарської і харчової продукції будуть скорочені. Скорочення митних тарифів на імпорт товарів буде
стимулювати імпорт сільськогосподарської і харчової продукції, але експорт сільськогосподарської і харчо-
вої продукції істотно збільшиться, тільки у випадку якщо членство у СОТ буде підтримане відповідними
структурними реформами.
Більш низькі митні тарифи на імпорт товарів, так само як менш дорогі та більш прозорі порядки роботи
щодо проведення сертифікації, звичайно заохотять збільшення імпорту харчової продукції, особливо м'яса
птахів, свинини, цукру, і харчових продуктів із високою додатковою вартістю. Хоча це може знизити ціни
для українських фермерів, інші економічні та соціальні вигоди в Україні поступово нейтралізують ці зни-
ження цін. Очікувані статичні втрати сектора сільськогосподарської і харчової продукції не повинні спові-
льнити процес вступу України до СОТ. Навпроти, Уряд України повинний прискорити цей процес, тому що
внутрішні сили скоріш перешкоджатимуть ніж стимулюватимуть серйозні реформи, і тому Україні термі-
ново потрібна зовнішня рушійна сила, подібна до СОТ. Статичні економічні міркування в Україні повинні
бути поступово замінені динамічним баченням позитивного внеску імпорту сільськогосподарської продук-
ції у скорочення бідності та економічне зростання. Незабаром, вигоди від кращого доступу до українського
Чудновець І.В.
ПЕРСПЕКТИВИ ТАРИФНОГО РЕГУЛЮВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ
ПРИ ВСТУПІ УКРАЇНИ ДО СВІТОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТОРГІВЛІ
62
ринку будуть поширені серед споживачів, особливо із низьким достатком, торговців і харчопереробних
підприємств. У подальшій перспективі, однак, фермери також отримають свою частку через використання
їхніх порівняльних переваг за рахунок виробництва більш прибуткових продуктів за неспотвореними ціна-
ми, зростання доходів споживачів, зворотного зв'язку від переробної промисловості та кращого макроеко-
номічного середовища. Щоб прискорювати результати цих вигод, Уряду України необхідно негайно рефо-
рмувати систему безпеки харчової продукції і вдосконалити нормативно-правові акти у ланцюжках поста-
чання продовольства, щоб допомогти приватному сектору, який займається виробництвом сільськогоспо-
дарської, і харчової продукції для того, щоб конкурувати у глобалізованому світі.
Джерела та література
1. Державний комітет статистики України/www.ukrstat.gov.ua
2. Матеріали Круглого столу „Вступ України до СОТ: аграрна перспектива” від 7 грудня 2005
року/www.wto.inform.org.ua
3. Програма Європейського Союзу «Тасіс» в Україні. „Створення механізму сертифікації та контролю
стандартів сільськогосподарської продукції відповідно до вимог СОТ-СФС” від 15 лютого 2006 р. –
26c.
4. Бураковський І., Ларс Хандріх, Лутц Хоффманн. Вступ України до СОТ: новий виклик економічній ре-
формі. - К.: Альфа-принт, 2003. – 292 с.
5. Білик Ю.Д. Проблеми інтеграції економіки України у світове господарство. – К.: Урожай, 2004. – 248 с.
http://www.ukrstat.gov.ua
http://www.wto.inform.org.ua
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-94162 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-0808 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-28T18:29:36Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Чудновець, І.В. 2016-02-10T13:49:31Z 2016-02-10T13:49:31Z 2007 Перспективи тарифного регулювання сільськогосподарської продукції при вступі України до Світової організації торгівлі / І.В. Чудновець // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 103. — С. 59-62. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94162 Актуальным вопросом на пути вступления Украины в ВТО являются проблемы и перспективы сельского хозяйства. Актуальним питанням на шляху вступу України до СОТ є проблеми і перспективи сільського господарства. uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Культура народов Причерноморья Международная экономическая интеграция и экономическое сотрудничество как факторы социально-экономического развития – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Перспективи тарифного регулювання сільськогосподарської продукції при вступі України до Світової організації торгівлі Article published earlier |
| spellingShingle | Перспективи тарифного регулювання сільськогосподарської продукції при вступі України до Світової організації торгівлі Чудновець, І.В. Международная экономическая интеграция и экономическое сотрудничество как факторы социально-экономического развития – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| title | Перспективи тарифного регулювання сільськогосподарської продукції при вступі України до Світової організації торгівлі |
| title_full | Перспективи тарифного регулювання сільськогосподарської продукції при вступі України до Світової організації торгівлі |
| title_fullStr | Перспективи тарифного регулювання сільськогосподарської продукції при вступі України до Світової організації торгівлі |
| title_full_unstemmed | Перспективи тарифного регулювання сільськогосподарської продукції при вступі України до Світової організації торгівлі |
| title_short | Перспективи тарифного регулювання сільськогосподарської продукції при вступі України до Світової організації торгівлі |
| title_sort | перспективи тарифного регулювання сільськогосподарської продукції при вступі україни до світової організації торгівлі |
| topic | Международная экономическая интеграция и экономическое сотрудничество как факторы социально-экономического развития – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| topic_facet | Международная экономическая интеграция и экономическое сотрудничество как факторы социально-экономического развития – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94162 |
| work_keys_str_mv | AT čudnovecʹív perspektivitarifnogoregulûvannâsílʹsʹkogospodarsʹkoíprodukcííprivstupíukraínidosvítovoíorganízacíítorgívlí |