Експресивно-емоційна характеристика фразеологізмів у збірці І.Я. Франка "Галицько-руські народні приповідки"
Початок ХХ ст. в історії української фразеографії ознаменувався виходом у світ "Галицько-руських народних приповідок" І.Я. Франка (1901-1910). Важливе місце в словникових статтях фольклорної збірки відводиться ремаркам, які надають експресивно-емоційних характеристик фразеологічним одиниця...
Saved in:
| Date: | 1999 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
1999
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94218 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Експресивно-емоційна характеристика фразеологізмів у збірці І.Я. Франка "Галицько-руські народні приповідки" / Л.В. Самойлович // Культура народов Причерноморья. — 1999. — № 7. — С. 229-231. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860175784274034688 |
|---|---|
| author | Самойлович, Л.В. |
| author_facet | Самойлович, Л.В. |
| citation_txt | Експресивно-емоційна характеристика фразеологізмів у збірці І.Я. Франка "Галицько-руські народні приповідки" / Л.В. Самойлович // Культура народов Причерноморья. — 1999. — № 7. — С. 229-231. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | |
| description | Початок ХХ ст. в історії української фразеографії ознаменувався виходом у світ "Галицько-руських народних приповідок" І.Я. Франка (1901-1910). Важливе місце в словникових статтях фольклорної збірки відводиться ремаркам, які надають експресивно-емоційних характеристик фразеологічним одиницям (ФО). У фольклорних працях кінця ХVІІІ – ХІХ ст. фіксувалися лише поодинокі позначки, що вказують на експресивно-емоційне забарвлення ФО. Уже в збірках І.П. Котляревського, М.В. Закревського, М. Номиса звертається увага на такі реєстрові одиниці, які потребують додаткової характеристики: Кырпа – носъ. говор. въ насмішку, кырпу гнуть – гордиться1; Заливъ за шкуру сала (Иронія; не разжиріешь отъ чужихъ подлостей)2; Я сказав на сміх (жартуючи). Пир., Л.3. Не випадково саме експресивно-емоційні позначки почали практикуватися першими. І.Я. Франко значно розширив систему цих ремарок. У багатьох словникових статтях фіксуються різноманітні позначки розташовані після реєстрових одиниць чи в контексті пояснювальної частини.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:00:10Z |
| format | Article |
| fulltext |
Самойлович Л.В.
ЕКСПРЕСИВНО-ЕМОЦІЙНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ У ЗБІРЦІ І.Я. ФРАНКА
"ГАЛИЦЬКО-РУСЬКІ НАРОДНІ ПРИПОВІДКИ"
Початок ХХ ст. в історії української фразеографії ознаменувався виходом у світ "Галицько-руських
народних приповідок" І.Я. Франка (1901-1910). Важливе місце в словникових статтях фольклорної збірки
відводиться ремаркам, які надають експресивно-емоційних характеристик фразеологічним одиницям
(ФО). У фольклорних працях кінця ХVІІІ – ХІХ ст. фіксувалися лише поодинокі позначки, що вказують на
експресивно-емоційне забарвлення ФО. Уже в збірках І.П. Котляревського, М.В. Закревського, М. Номиса
звертається увага на такі реєстрові одиниці, які потребують додаткової характеристики: Кырпа – носъ.
говор. въ насмішку, кырпу гнуть – гордиться1; Заливъ за шкуру сала (Иронія; не разжиріешь отъ чужихъ
подлостей)2; Я сказав на сміх (жартуючи). Пир., Л.3. Не випадково саме експресивно-емоційні позначки
почали практикуватися першими. І.Я. Франко значно розширив систему цих ремарок. У багатьох
словникових статтях фіксуються різноманітні позначки розташовані після реєстрових одиниць чи в
контексті пояснювальної частини. Отже, у збірці І.Я. Франка подається розгалужена система ремарок, що
вказують на експресивно-емоційну характеристику ФО:
1. Іронічно, що вживається для вираження глузливо-критичного ставлення до особи, прихованої
насмішки, зовні замаскованої. "Іронія – це стилістичний засіб, коли зворотові надається протилежного
значення з метою глузування"4: Висше носа писок задирати. Іронїчно про надмірно гордого,
претенсіального чоловіка [1, 189]*; Лиш єдної клепки в голові не стає. Іронїчно, зрештою чоловік зовсїм
розумний [2, 90]; Він того так не любит, ак кіт сала. Іронїчно: він се дуже любить [2, 264]; Звиває сі
муха у мази. Іронїчно: в бідї стоїть безрадний та безпомічний, не ратуєть ся [2, 167]; Сьміє сї на кутнї
зуби. Іронїчно сердить ся або жалує чогось [3, 131]; Солодкий як перцюга. Іронїчно: про прикрого
неприємного чоловіка [3, 145]; За богато чести! Іронїчно, коли хтось робить комусь нечесть [3, 308].
Порівнюючи деякі словникові статті "Фразеологічного словника української мови" (ФСУМ) та збірки,
виявляємо відмінності в поданні цієї позначки. Зокрема, ФО без одної клепки у голові5 супроводжується
зараз ремаркою зневажливе. Інший приклад вказує на тотожну характеристику, бо ФО як муха в сметані6
і багато (забагато) честі7 також має позначку іронічне.
2. Жартівливо, що вживається для вираження гумористичного ставлення до особи, служить для
розваги, викликає сміх, але не ображає: Боjть сї, як дядько ладану. Жартливо; зам. церковної відправи,
при якій уживають кадила [1, 113]; О, то далеко, на кінци язика… Кажуть жартливо: се ось тут
близенько, мало що не язиком досягти [1, 510]; Аж душьи в пjити забігла. Жартують із такого, що
чогось перелялякав ся і тікав живо [2, 79]; Руш сї з місцьи, бо далї тут коріньи пустиш. Жартують із
чоловіка, що занадто довго сидить на однім місцї [3, 55]; Далекий сьвіт: відти там не видно. Жартують,
коли хтось боїть ся іти до місцевости не дуже далекої [3, 69]; То менї сорока на фостї принесла.
Жартує чоловік, коли хтось запитає його, відки знає сю новину [3, 151]; Дошкучив як пугою по воді.
Жартливо – не доказав нїчого, грозив і не сповнив погрози… [2, 44]; На Юра, як рак свисне. Жартлива
поговірка в знач. се не буде нїколи [3, 355]; Так сї тобов тїшу, як дїдько сухов вербов. Жартує чоловік
побачивши старого, доброго приятеля [3, 212]. Варто сказати, що значна кількість ФО подається в
певному контексті, і тому позначка жартівливо характеризує не ФО загалом, а лише конкретну
ситуацію. У ФСУМі до наведених ФО аналогічних ремарок немає. Лише ФО як чорт (дідько) ладану зі
словом боятися супроводжується позначкою грубо9.
3. Лайливо, що вживається для вираження негативного ставлення до особи, висловлення обурення з
приводу чогось у дуже грубій і образливій формі, іншими словами лихословство, клятьба. І.Я. Франко
використовує ремарку лайка: Ти пся скоро! Лайка: ти песя шкіро [3, 108]; То ще пся кров собача! Лайка
[2, 313]; А, лукавцуне ти якийсь! Лайка: лукавий чоловіче [2 ,361]; Якого Луципера кричиш? Лайка на
крикливого [2, 361]; Ти пся ного (паро, бестийо, бідо). Замішанькі лайки [2, 524]; Пся кров. Популярна
лайка міжнароднього характеру…[2, 524]; То ще песя віра! Лають невірного, фальшивого чоловіка… [2,
524].
Велика кількість ФО у збірці супроводжується також ремаркою проклятє (тобто прокляття).
"Прокляття – різке засудження кого-небудь, що часто свідчить про безповоротний розрив з ним і
супроводжується зловісним побажанням, пророцтвом"10: Бог би ті побив. Звичайне прокляття без
специальной асоціації з битєм [1, 66]; Бодай за нього Бог забув…! Проклятє; непамять, се тяжка кара
[2, 141]; На марах би тї винесли! Проклятє, щоб ти вмер і тебе несли до гробу [2, 378]; Сів би-с
каменьом! Проклятє [3, 101]; Абись сі скапав як сьвічка. Проклятє [3, 106]. Отже, як бачимо, І.Я. Франко
такі ФО виділяє ремарками лайка і проклятє. У ФСУМі ціла низка цих ФО фіксуються з позначкою
лайливо, а в збірці вживаються з позначкою прокляття:
Збірка І.Я. Франка ФСУМ
А грім би тї забив! Проклятє
[1, 456]
Щоб грім убив (побив) кого,
лайл.11
* Тут і далі приклади подаються за виданням: Галицько-руські народні приповідки / Зібрав, упорядкував і
пояснив др. Іван Франко. – Т. 1-3. – Львів: Наук. т-во ім. Шевченка, 1901-1910. У квадратних дужках
римськими цифрами вказується том, арабськими – сторінка, з якої взято приклад.
Чорна година на тебе!
Проклятє: щоб на тебе лихо!
[1, 370]
Чорна година на кого, лайл.12
Бодай – єс сї скрутив!
Проклятє. [3, 110]
Бодай же скрутив ся хто,
лайл.13
Трястя матері твоїй!
Проклятє [3, 227]
Трясця твоїй матері, лайл.14
Хрест би тї божий побив!
Проклятє. [3, 282]
Побий тебе хрест, лайл.15
А чорт би го вхопив! Народнє
проклятє [3, 320]
Хай чорт бере (ухопить) кого,
що, лайл.16
У збірці з аналогічною ремаркою є ФО, які виражають різноманітні почуття людини, ставлення до
висловлених думок співбесідника або навіть погрозу. На думку М.Ф. Алефіренка, вони належать до
інтер’єктивних, і на відміну від інших не можуть виконувати номінативної функції. Одним із семантичних
типів інтер’єктивних ФО є імперативні. Вони поєднують у своїй структурі наказовість із вираженням
ставлення мовця до об’єкта волевиявлення17: Бий тебе сила Божа. Проклятє [1, 31]; Іди до чорта!
Проклятє [3, 321] (іди до чорта, лайл.18); Іди до сто чортів. Проклятя [3, 322] ( іди під три чорти,
лайл.19).
4. Глузливо (насмішливо), що вживається для вираження неприхованої, уїдливої насмішки,
направленої на кого-небудь, висміювання з приводу чогось у зневажливій формі, кепкування. "В основі
глузування, – як зауважує О.О. Тараненко, – лежить насамперед прагнення якось висміяти кого-небудь,
познущатися з його вигляду, поведінки"20. У збірці подається позначка кепкують у третій особі множини:
Насип му соли на фіст, то го їмиш. Кепкують із токого, що хоче руками зловити птаха або рибу [3, 99];
Смерть за плечима, а бідї весілє. Кепкують із старого чоловіка, якому недалеко до смерти, а він женить
ся [3, 127]; Убрав ся, як чорт на утреню. Кепкують із такого, що убрав ся у якусь смішну або неподобну
одежу [3, 234]. Як бачимо, ремарка кепкують уведена в тлумачну частину для пояснення причини такого
висловлювання.
5. Порівняння, що вживається для пояснення одного предмета через інший, подібний до нього, за
допомогою порівняльних сполучників: як, мов, ніби, наче, буцім тощо. Це засіб художньої образності,
один з видів тропів, що полягає в зіставленні одного предмета або явища з іншим для того, щоб глибше
розкрити, яскравіше змалювати його21. Відомо, що порівняння – це один із засобів поетичного мовлення,
проте деякі усталені порівняння належать до ФО: Голодний як пес. Звичайне порівнанє [1, 405]; Білий, як
сніг. Звичайне порівняня [1, 56]; Голий як турецький сьвятий. Про якого турецького сьвятого мова в тім
загально розповсюдженім порівняню, не знаю [1, 379]; Горьиче як огень. Звичайні порівнаня чого горячого
[1, 427]. ФСУМ такої ремарки як порівняння не подає.
6. Погрозливо, що вживається для вираження гніву, невдоволення чиїми-небудь вчинками, обіцянка
заподіяти яке-небудь зло, неприємність: Не втечеш ти моїх рук. Погроза: ще я зловлю тебе [1, 286]; На
дно тї пущу. Погроза: втоплю тебе [2, 5]; Аби я його в свою жменю дістав, то вже го не пущу. Погроза;
аби я дістав його в руки [2, 131]; І під землю сї від мене не сховаєш. Грозить назавзятий, сердитий
чоловік: я тебе і під землею знайду [2, 181]; Як ти в писок замалюю, то й світа не ввидиш. Погроза: набю
по мордї [2, 532]; Лиш раз дмухну, тай нема тї. Погроза: лиш раз ударю тай убю [2, 3]; З живого з тї
ськиру зідру. Погроза; натяг на давню орієнтальну кару здирання шкіри з живого чоловіка [2, 104]; По
зубах дістанеш. Погроза: вдарю в лице, коли будеш налазити [2, 214]; Вигарбую тобі скиру. Погроза:
набю тебе… [3, 107].
7. Окрик, що вживається як форма вираження певних емоцій. Це вигук, який має в собі наказ, погрозу
і т. ін.: Най сі дїє божа волї. Окрик розпуки і безрадности, коли чоловік у якійсь тяжкій пригодї вичерпав
усї способи ратунку і опускає руки [1, 256]; На всьо плюну. Окрик знеохоти [1, 284]; Гірка година! Окрик
[1, 331]; Не доводи мнї до гнїву! Окрик сердитого чоловіка до противника [1, 347]; Госпди змилуй сї!
Окрик співчуття, докору на вид якогось лихо веденого дїла, хорого або нужденного чоловіка [1, 433];
Бідна ж моя головонько! Окрик болю та безрадности в якійсь прикрій ситуації [1, 383]. У ФСУМі така
ремарка не виділяється.
8. Образно, що вживається для вираження певних дій чи явищ у переносному значенні: Ото му дав
бобу. Образово зам. набив [1, 35]; Відливаних двадцїть пjить дістав. Образово: дуже сильних, цупких
ударів [1, 209]; Дре, що аж скира тріщит. Сказано образово: чоловік не може настачити на всї драчки
[1, 546]; Дерти з кого шкіру. Уживаєть ся в образовім значіню: визискувати, мучити кого [3, 108]; Дощ
ллє як з луба (коновки, бочки). Способи образового вислову [2, 47]; Зарубай собі то на носї. Образово, зам.
запам’ятати собі добре [2, 157]; По стїнах дерти сї. Образово: попасти в розпуку або сердити ся дуже
[3, 176]; Хальиву з рота робити. Образово замість брехати [3, 278]; Треба хробака зальити. Образово
замість: треба випити горілки [3, 285]; Ударити ся в груди. Образово замість покаяти ся або признати
ся до якогось лихого діла [3, 235]; Злі язики плещут… Образове реченє про обмівних людий [3, 361]; З
чорного біле робити. Образово говорять замість брехати, зле за добре видавати [3, 310]; В свої чоботи
хоче го взути. Образово в значіню: хоче його одурити, довести до втрати [3, 319]. ФО Не буде з цапа
вовни з поясненням говорять образово про чоловіка, нездалого до роботи [3, 288] у ФСУМі
супроводжується ремаркою іронічне.
У словникових статтях збірки І.Я. Франка подаються й інші емоційно-експресивні характеристики ФО.
Автор низку ФО супроводжує різнамонітними позначками: Іди до сто бісів! [1, 58]; Біда го там знає [1,
39] (сердито); Боjит сї, як пес палиці [1, 113]; Вибалушив очи як баньки [1, 156]; Плюнь тай ногов розітри
[2, 554] (гордо); Вступи ми ся з очий [1, 280]; Так темно, що хоть очи вибири [3, 203] (еліптично).
Нерідко упорядник характеризує ту чи іншу ФО за допомогою іменниково-прикметникового
словосполучення, у якому поєднуються різні емоції: А враг тебе знає. Сердитий окрик… [1, 258]; На всіх
вас єден фрас. Гумористичне проклятє [1, 277]; Гарбуз матери твої. Жартивлива лайка [1, 321]; Іди до
сто дідьків! Сердитий окрик… [1, 590]; Що там за дідько? Сердитий окрик що там таке?… [1, 596];
Матко боска, руська, польська. Жартливий окрик [2, 384]; Іди до грома! Сердитий окрик: іди геть,
щезай від мене [1, 457]; Бодай-с скис! Жартливе проклятє [3, 107].
У словникових статтях містяться ФО, що виражають різні сторони етикету і, на думку М.Ф.
Алефіренка, не позбавлені інформативності й пізнавальності, а також є виразником емоцій, почуттів,
волевиявлень. Автор відносить їх до інтер’єктивних і називає формулами соціального етикету22. У збірці
І.Я. Франка вони позначаються формулами: Гаразд сї маєте! Формула привитаня [1, 317]; Що ваша
волї! Звичайна формула жербака, в значеню: що хочете, те й дайте [1, 257]; Всього доброго. Формула
при прощаню; хатні, що провожають любого гостя, бажають йому всього доброго [2, 10]; Дай боже
чьис добрий! Формула привитаня чоловіка, що застає инший при якімось дїлі [3, 299]; Скариж то мі
Господи! Формула за присяженя, що щось сказано по правді [3, 107]; Честне ваше слово. Формула
чемності в розмові, коли хтось згоджує ся на слова иншого чоловіка [3, 120]. ФО сон ми голову клонит
характерезується як поетичний вислів [3, 24], але у ФСУМі ця ФО не супроводжується позначкою
поетичне.
Таким чином, у збірці І.Я. Франка експресивно-емоційна характеристика ФО подається досить
детально, а коло ремарок у порівнянні з збірками ХІХ ст. значно розширене. Автор низку ФО
супроводжує ремарками глузливо, погрозливо, образно, сердито, гордо, еліптично, прокляття,
окрики, порівняння тощо. Вживання таких різноманітних ремарок можна пояснити тим, що прийоми
вираження емоцій не були уніфікованими, а також чимало ФО у збірці подано не в інфінітиві, як це
прийнято в сучасній фразеографічній практиці, а в різних часових формах.
Проведений аналіз словникових статей дає можливість твердити, що позначки, які передають
експресивно-емоційні відтінки ФО і були використані в "Галицько-руських народних
приповідках" широко застосовується і в сучасній фразеографії.
Література
1Котляревский И.П. Полное собраніе сочиненій на малоросійском язике. – Кіевъ и Одесса: Изданіе
книжныхъ и музикальнихъ магазинов Болеслава Корейво, 1890. – С. 312.
2Закревський М.В. Малороссійскія пословицы, поговорки и загадки и галицкія приповъдки //
Закревський М.В. Старосвітскій бандуриста. – М., 1860. – Кн. ІІ. – С. 164.
3Номис М. Украінські приказки, прислівъя и таке инше. – СПб, 1864. – С.135.
4Новий тлумачний словник української мови / Уклад. В.В. Яременко, О.М. Сліпушко. – У 4 т. – К.:
Аконіт, 1999. – Т. 2. – С. 198.
5Фразеологічний словник української мови: В 2 кн. – К.: Наукова думка, 1993. – С. 381.
6Там же. – С. 514.
7Там же. – С. 16.
8Там же. – С. 510.
9Там же. – С. 954.
10Новий тлумачний словник української мови. – Т. 3. – С. 786.
11Фразеологічний словник української мови. – С.198.
12Там же. – С. 178.
13Там же. – С. 821.
14Там же. – С. 902.
15Там же. – С. 935.
16Там же. – С. 951.
17Алефіренко М.Ф. Теоретичні питання фразеології. – Харків: Вища школа, 1987. – С. 67-68.
18Фразеологічний словник української мови. – С. 349.
19Там же. – С. 349.
20Тараненко О.О. Новий словник української мови (концепція і принципи укладання словника). – К.;
Кам’янець-Подільський, 1996. – С. 131.
21Новий тлумачний словник української мови. – Т. 3. – С. 584.
22Алефіренко М.Ф. – С. 69.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-94218 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-0808 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:00:10Z |
| publishDate | 1999 |
| publisher | Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Самойлович, Л.В. 2016-02-10T18:33:40Z 2016-02-10T18:33:40Z 1999 Експресивно-емоційна характеристика фразеологізмів у збірці І.Я. Франка "Галицько-руські народні приповідки" / Л.В. Самойлович // Культура народов Причерноморья. — 1999. — № 7. — С. 229-231. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94218 Початок ХХ ст. в історії української фразеографії ознаменувався виходом у світ "Галицько-руських народних приповідок" І.Я. Франка (1901-1910). Важливе місце в словникових статтях фольклорної збірки відводиться ремаркам, які надають експресивно-емоційних характеристик фразеологічним одиницям (ФО). У фольклорних працях кінця ХVІІІ – ХІХ ст. фіксувалися лише поодинокі позначки, що вказують на експресивно-емоційне забарвлення ФО. Уже в збірках І.П. Котляревського, М.В. Закревського, М. Номиса звертається увага на такі реєстрові одиниці, які потребують додаткової характеристики: Кырпа – носъ. говор. въ насмішку, кырпу гнуть – гордиться1; Заливъ за шкуру сала (Иронія; не разжиріешь отъ чужихъ подлостей)2; Я сказав на сміх (жартуючи). Пир., Л.3. Не випадково саме експресивно-емоційні позначки почали практикуватися першими. І.Я. Франко значно розширив систему цих ремарок. У багатьох словникових статтях фіксуються різноманітні позначки розташовані після реєстрових одиниць чи в контексті пояснювальної частини. uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Материалы VI научных чтений Експресивно-емоційна характеристика фразеологізмів у збірці І.Я. Франка "Галицько-руські народні приповідки" Article published earlier |
| spellingShingle | Експресивно-емоційна характеристика фразеологізмів у збірці І.Я. Франка "Галицько-руські народні приповідки" Самойлович, Л.В. Материалы VI научных чтений |
| title | Експресивно-емоційна характеристика фразеологізмів у збірці І.Я. Франка "Галицько-руські народні приповідки" |
| title_full | Експресивно-емоційна характеристика фразеологізмів у збірці І.Я. Франка "Галицько-руські народні приповідки" |
| title_fullStr | Експресивно-емоційна характеристика фразеологізмів у збірці І.Я. Франка "Галицько-руські народні приповідки" |
| title_full_unstemmed | Експресивно-емоційна характеристика фразеологізмів у збірці І.Я. Франка "Галицько-руські народні приповідки" |
| title_short | Експресивно-емоційна характеристика фразеологізмів у збірці І.Я. Франка "Галицько-руські народні приповідки" |
| title_sort | експресивно-емоційна характеристика фразеологізмів у збірці і.я. франка "галицько-руські народні приповідки" |
| topic | Материалы VI научных чтений |
| topic_facet | Материалы VI научных чтений |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94218 |
| work_keys_str_mv | AT samoilovičlv ekspresivnoemocíinaharakteristikafrazeologízmívuzbírcííâfrankagalicʹkorusʹkínarodnípripovídki |