Особливості функціонування вигукових фразеологічних одиниць у художніх текстах (на матеріалі творів О. Гончара)

• Опубліковано в: : Культура народов Причерноморья
• Дата: 1999
• Автор: Щербачук, Л.Ф.
• Формат: Стаття
• Мова: Українська
• Опубліковано: Кримський науковий центр НАН України і МОН України 1999
• Теми: Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ
• Онлайн доступ: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94297
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Особливості функціонування вигукових фразеологічних одиниць у художніх текстах (на матеріалі творів О. Гончара) / Л.Ф. Щербачук // Культура народов Причерноморья. — 1999. — № 8. — С. 152-154. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Мова художньої літератури володіє різноманітними засобами інтенсифікації емотиної виразності. Безперечно, серед багатства мовних засобів емоційно-експресивного вираження й емоційного впливу в художньому мовленні осібне місце належить вигуковим фразеологічним одиницям (ВФО). ВФО – специфічний семантико-граматичний розряд ФО, особливою функцією яких є лаконізація мовлення. Вони "мають здебільшого емоційно-оцінне значення і виступають у ролі слів-речень або входять до складу якогось речення"i. ВФО служать, як і вигуки, для вираження різноманітних почуттів, емоцій, вольових спонукань особиii. При цьому "номінативний аспект значення вигукових ФО зводиться до мінімуму, а конотативний відіграє першорядну роль"iii. О.В. Кунін з цього приводу зазначає: "Особливістю вигукової семантики є повне експресивне переосмислення".