Історія будівництва дерев’яної церкви Блаженного Миколая Чарнецького у Львові
Подається коротка історія реалізації ідеї створення сакрального комплексу на вул. Підголоско у м. Львові (територія колишнього львівського перемістя — Голоска), з
 першочерговим будівництвом дерев’яної церкви, аналізом
 проектного рішення щодо її розташування, вибору прототипу, плану...
Saved in:
| Published in: | Народознавчі зошити |
|---|---|
| Date: | 2014 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут народознавства НАН України
2014
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94428 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Історія будівництва дерев’яної церкви Блаженного Миколая Чарнецького у Львові / Ю. Дубик // Народознавчі зошити. — 2014. — № 2 (116). — С. 366-372. — Бібліогр.: 3 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860125510815711232 |
|---|---|
| author | Дубик, Ю. |
| author_facet | Дубик, Ю. |
| citation_txt | Історія будівництва дерев’яної церкви Блаженного Миколая Чарнецького у Львові / Ю. Дубик // Народознавчі зошити. — 2014. — № 2 (116). — С. 366-372. — Бібліогр.: 3 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Народознавчі зошити |
| description | Подається коротка історія реалізації ідеї створення сакрального комплексу на вул. Підголоско у м. Львові (територія колишнього львівського перемістя — Голоска), з
першочерговим будівництвом дерев’яної церкви, аналізом
проектного рішення щодо її розташування, вибору прототипу, планувально-просторової структури, конструкції,
архітектури фасадів.
In the article has been presented concise history of realizing the
idea of sacral complex raised up in Pidholosko street at the
town of Lviv (on the former territory of Lviv suburb Holosko)
with top-priorited edifice of wooden church, analyses in design
decisions as for its location, selection of a prototype, planning of
spacial structure, construction, architecture of facades.
Представлена краткая история реализации идеи создания
сакрального комплекса на ул. Подголоско в г. Львове
(прежняя территория львовского предместья — Голоска),
с первоочередным строительством деревянной церкви,
анализом проектного решения относительно ее размещения, выбора прототипа, планировочно-пространственной
структуры, конструкции, архитектуры фасадов.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:41:40Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 2 (116), 2014
Ідея будівництва великого сакрального комплексу
на пагорбах колишнього львівського передмістя
Голоско, а тепер північно-західної частини міста
Львова з’явилась доволі давно, ще у 1995 році. Саме
тоді до автора статті звернувся о. Володимир Си-
чак, тодішній капелан Прикарпатського військово-
го округу, з проханням опрацювати пропозиції, в
першу чергу схеми генерального плану, з можливим
розташуванням парафіяльного центру св. Томи та
церкви на вільній території, розташованій на почат-
ку вулиці Підголоско (Іл. 1). Проектна пропозиція
повинна була стати частиною обґрунтування виді-
лення доволі значної за площею ділянки для будів-
ництва великого сакрального центру.
Містобудівна характеристика ділянки, запропоно-
ваної для спорудження центру, мала кілька важливих
особливостей, які необхідно було врахувати при роз-
плануванні парафіяльного центру. В першу чергу вона
розташовується на осі нового магістрального проспек-
ту, що з’явився у Львові всередині XX ст. та, власне,
замикає цю вісь від півночі. Принагідно необхідно за-
значити, що на цьому місці, згідно з попередніми міс-
тобудівними рішеннями, повинен був розташовуватись
великий готельний комплекс. Іншим важливим чинни-
ком, що впливав на опрацювання містобудівної кон-
цепції майбутнього парафіяльного центру, був розта-
шований поруч закритий цвинтар, що засвідчував про
імовірне розташування неподалік давнішої сакральної
споруди колишнього Голосківського передмістя Льво-
ва. На час опрацювання згаданої схеми генерального
плану, частина земельної ділянки безпосередньо на ву-
лиці Варшавській була відгороджена з метою будівни-
цтва автозаправочної станції. Ці чинники зумовили
розташування парафіяльної церкви з громадським бу-
динком у глибині земельної ділянки, недалеко від межі
закритого кладовища на осі проспекту Чорновола. Те-
риторія на захід та південь від проектованих споруд,
що прилягала до вулиць Підголоско та Варшавської,
залишалась би вільною для перспективного розвитку
великого сакрального комплексу. Очевидно, що осво-
єння такої великої території відносно невеликою пара-
фією було як фінансово, так і організаційно складним
проектом. Проте опрацьовані пропозиції дали можли-
вість Курії Української Греко-Католицької Церкви у
1998 році клопотати перед міською Радою про виді-
лення на цій території земельної ділянки з метою бу-
дівництва релігійного комплексу.
Реалізацією цього проекту на той час займався
отець Михайло Пришляк з Чину о.о. Салезіян у © Ю. ДУБИК, 2014
Юрій ДУБИК
ІСТОРІЯ БУДІВНИЦТВА
ДЕРЕВ’ЯНОЇ ЦЕРКВИ
БЛАЖЕННОГО МИКОЛАЯ
ЧАРНЕЦЬКОГО У ЛЬВОВІ
Подається коротка історія реалізації ідеї створення са-
крального комплексу на вул. Підголоско у м. Львові (тери-
торія колишнього львівського перемістя — Голоска), з
першочерговим будівництвом дерев’яної церкви, аналізом
проектного рішення щодо її розташування, вибору прото-
типу, планувально-просторової структури, конструкції,
архітектури фасадів.
Ключові слова: Львів, дерев’яна церква, хрещата плану-
вальна структура.
367Історія будівництва дерев’яної церкви Блаженного Миколая Чарнецького у львові
ISSN 1028-5091. Серія історична. № 2 (116), 2014
Іл. 1 Схема генерального плану будівництва церкви парафі-
яльного центру Св. Томи. 1995 р. (арх. Ю. Дубик)
Іл. 2. Розпланування каплиці на території Духовного цен-
тру Блаженного Миколая Чернецького за проектом ТзОВ
«Нарольський та партнери» 2009 – 2012 рр.
Іл. 3. План типової церкви – каплиці за прозицією ТзОВ
«Нарольський партнери»
Іл. 4. Західний фасад церкви – каплиці за пропозицією
ТзОВ «Нарольський партнери»з корективами конструк-
цій стін фірми «Лісоруб»
Львові. Згідно з його задумом, на Голосківських па-
горбах повинен був постати великий релігійний та
просвітницький центр з церквою на 3000 осіб, ліце-
єм та гуртожитком на 300 учнів, монастирем на
100 осіб, катехитичним інститутом. До складу комп-
лексу входили також реколекційний центр на 200 осіб,
універсальний та спортивні зали, парк, хресна доро-
га, впорядкований цвинтар, видавничий центр, авто-
стоянки, господарська інфраструктура. Архітектур-
ні пропозиції на рівні розпланування такого комплек-
юрій ДУБИк368
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 2 (116), 2014
Іл. 5. Відкоректовані план та південний фасад каплиці – церкви (перший варіант). Арх. Ю. Дубик
Іл.6. Відкоректовані план та розріз каплиці – церкви (другий варіант). Арх. Ю.Дубик
су були опрацьовані викладачами кафедри «Реста врації
та реконструкції архітектурних комплексів» Юрієм
Дубиком та Юрієм Дибою та неодноразово розгля-
дались на робочих нарадах в управлінні архітектури
та містобудування м. Львова.
Проте реальна робота з освоєння згаданої ділянки
для потреб релігійного комплексу почалася лише у
2001—2002 роках, коли опіку над проектом взяла на
себе Львівська Провінція Чину Найсвятішого Ізбави-
теля (о.о. Редемптористи) на чолі з протоігуменом
о. Михайлом Волошином. Саме у цей час проектним
інститутом «Містопроект» було опрацьовано, подано
та погоджено службами міської Ради містобудівне об-
ґрунтування розміщення Храму Блаженного Миколая
Чарнецького та Духовного центру для паломників. Об-
ґрунтування передбачало виділення близько 4 га зем-
лі, на якій планувалось розташувати церкву на 1500 осіб,
монастир св. Альфонса, церкву Успіння Пресвятої
Анни, духовно- освітній виховний центр з комплексом
споруд для паломників, паркову зону з хресною доро-
гою та впорядкуванням кладовища. Необхідно зазна-
чити, що опіка над реалізацією цього проекту в районі
колишнього Голосківського передмістя Львова о.о. Ре-
демптористами була невипадковою. Саме тут, на Голо-
ско, на вулиці Замарстинівській, вони мали свій монас-
тирський осідок: студентат — ще у міжвоєнний час,
поруч, на Збоїщах, розташовувався новіціят та ювен-
тат. Після повернення в Україну у 90-х роках XX ст.
369Історія будівництва дерев’яної церкви Блаженного Миколая Чарнецького у львові
ISSN 1028-5091. Серія історична. № 2 (116), 2014
Чин зумів відновити монастирський комплекс на вули-
ці Замарстинівській, реставрувати та пристосувати для
церкви св. Йосафата споруди колишнього монастиря
оо. Місіонерів на Замарстинові.
Впродовж довшого часу церква св. Йосафата зали-
шалась чи не єдиним греко-католицьким храмом, роз-
ташованим у цьому районі міста Львова. Саме сюди
приходили вірні з великих житлових районів вулиць
Гетьмана Мазепи, Тичини, Лінкольна, Липинського,
Замарстинівської, проспекту Чорновола. Незважаю-
чи на доволі великі розміри церква св. Йосафата не
змогла вміщати усіх вірних. Тому головним своїм за-
вданням отці Редемптористи вважали як найшвидшу
розбудову нового релігійного комплексу. Головною
проблемою у реалізації згаданого обґрунтування була
необхідність прокладання у тунелі загальноміської ма-
гістралі у верхній частині виділеної території. Саме
тому інвестори проекту пішли на значне обмеження
земельної ділянки до 2,5 га. Треба зазначити також,
що на цей час на вулицях Варшавській та Підголоско
вже функціонувала автозаправочна станція, яка зна-
чно ускладнила розпланування та спотворила якість
сприйняття майбутнього Духовного центру. Проектні
пропозиції розпланування та будівницва комплексу са-
кральних споруд були опрацьовані ТзОВ «Нароль-
ський та партнери» та пройшли кілька обговорень на
Іл. 7. Відкоректовані фасади каплиці – церкви (другий варіант). Арх. Ю.Дубик
Іл. 8. Вигляд церкви від південного сходу Іл. 9. Вигляд церкви від північного заходу
юрій ДУБИк370
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 2 (116), 2014
засіданнях Містобудівної ради м. Львова та Сакраль-
ної комісії Львівської архієпархії УГКЦ. Згідно з цими
пропозиціями передбачалось розбити усе будівництво
на три етапи: перший: спорудження тимчасової церк-
ви — каплиці на вулиці Підголоско, другий: будівни-
цтво храму вглибині земельної ділянки, третій: будів-
ництво монастирського, навчального та адміністратив-
ного корпусів. Відповідальним за реалізацію проекту
від Львівської Провінції Чину Найсвятішого Ізбави-
теля спочатку став о. Іван Горбань, пізніше о. Мико-
ла Бичок та ігумен м-я св. Альфонса о. Ярослав Фе-
дунів. Необхідно також відзначити значну організа-
ційну допомогу, яку надавали депутати Львівської
міської ради Петро Соболь та Іван Кардаш. Відпові-
дальним за вирішення усіх технічних питань, пов’язаних
з проектуванням та будівництвом комплексу, був при-
значений співробітник Львівської провінції ЧНІ інже-
нер Володимир Масюк.
Як уже зазначалося, церква-каплиця розташову-
валась на вулиці Підголоско у південно-західній час-
тині виділеної під будівництво ділянки (Іл. 2). Про-
ект, запропонований ТзОВ «Нарольський та парт-
нери» передбачав спорудження однорівневої
каплиці з двома захристіями для ризниці та паламар-
ні, службовими та господарським приміщеннями в
нартексі та хорами. За планувально-просторовою
структурою це була хрещата в плані споруда з вели-
ким восьмибічним куполом та верхом, що опирався
на балки, перекинуті по внутрішніх наріжниках рів-
носторонніх рамен (Іл. 3). Ззовні каркасно-щитові
стіни пропонувалось зашити півкруглою лиштвою,
яка мала імітувати характерний для дерев’яних цер-
ков зруб (Іл. 4). У травні 2011 р. владика Ігор Воз-
няк посвятив фундаменти майбутньої каплиці.
Запропонований проект не цілком влаштовував
замовників з кількох причин. У першу чергу при за-
кладенні фундаментів був влаштований підземний
рівень храму з зовнішнім входом біля південної за-
христії. У нижньому ярусі передбачалось розташу-
вати великий зал катехизації під центральною час-
тиною церкви, вестибюль з гардеробом під вівтарем
та туалети під однією з захристій.
Поділ нартекса на три частини значно зменшував
об’єм самого храму, а каркасно-щитова конструкція
з розташуванням на них великого купола взагалі ви-
явилась неможливою через відсутність детально
опрацьованих технічних креслень вузлів. Окрім того,
запропоноване архітектурне вирішення фасадів
церкви-каплиці як щодо використання будівельних
матеріалів, так і щодо пропорційного співвідношен-
ня об’ємів бічних рамен та куполу не відповідало тра-
диційному, характерному для дерев’яної української
церкви, образу. Власне тому івано-франківська бу-
дівельна фірма «Лісоруб», яка повинна була буду-
вати церкву, запропонувала свій проект, в якому ви-
користовувалась виключно зрубна конструкція стін
та купола. Проте це не вирішувало інших згаданих
планувально- просторових та образних недоліків за-
проектованої церкви-каплиці. У той час, як фунда-
менти каплиці вже були споруджені, постала необ-
хідність термінового коректування типового проек-
ту, яке запропонували здійснити автору статті.
З метою збереження, закладеної у фундаментах
хрещатої планувальної структури церкви-каплиці, та
з урахуванням будівельних матеріалів, за основу для
коректування був вибраний традиційний для гуцуль-
ської школи церковного будівництва тип храму (од-
новерха церква на плані рівнораменного хреста) [1,
с. 207]. Причому необхідно зазначити, що у розпла-
нуванні храмів гуцульські майстри використовували
дві рівноцінні схеми-плани, створені простим пере-
тином двох однакових за довжиною та шириною пря-
мокутників (так виглядав план первісної каплиці) та
плани з розширеним у внутрішніх кутах центральним
зрубом [1, с. 208, 209]. Власне друга планувальна
схема була прийнята для реалізації при будівництві
церкви-каплиці. Таке планування збільшувало пло-
щу, об’єм та, відповідно, наповненість церкви. Кон-
структивно розширити центральну частину на 1,0 м
вдалося за рахунок металевих консольних кронштей-
нів, випущених з фундаментів. З метою надання хра-
му характерного для дерев’яної церковної архітекту-
ри образу було запропоновано зробити по периметру
церкви-каплиці опасання, яке накривало б нижню
частину зруба. Окрім того, консольні виноси опасан-
ня на випусках вінців зруба давали можливість за-
хистити від атмосферних опадів зовнішні сходи вхо-
ду до нижнього ярусу (Іл. 5). Бічні зруби передба-
чалось накрити традиційними для цього типу церков
двосхилими дахами з причілками [3, с. 424]. Що сто-
сується влаштування верху церкви, то перехід від ква-
дратної в плані основи центрального зруба до вось-
мибічної бані пропонувалось виконати вище від рів-
ня карнизів дахів бічних рамен. Обидва прийоми є
371Історія будівництва дерев’яної церкви Блаженного Миколая Чарнецького у львові
ISSN 1028-5091. Серія історична. № 2 (116), 2014
Іл. 10. Деталь влаштування випустів вінців Іл. 11. Деталь зрубної стіни та накритя опасання
Іл. 12. Фрагмент інтер’єру храму Іл. 13. Фрагмент інтер’єру храму
характерними, практично, для всіх пам’яткових гу-
цульських церков [2, с. 216, 217, 220—223, 231—
244]. Влаштування «грушастої» бані з маківкою на
«сліпому» ліхтарі на розширеному квадраті централь-
ного зруба, при відносно коротких раменах бічних
частин, надавало церкві виразно пірамідального си-
луету та монументального характеру у сприйнятті
екстер’єру та інтер’єру. Єдине, що не влаштовувало
замовників у такому вирішенні каплиці, було плану-
вання вівтарної частини храму. Незначна довжина
вівтаря не давала можливості влаштувати великий
престіл, горне сідалище, а, головне, розташувати ве-
ликий запрестольний образ блаженного Миколая
Чарнецького на східній стіні. Ці вимоги зумовили ви-
довження східної частини храму за рахунок влашту-
вання двох скісних стін та переходу від прямокутно-
го планування вівтаря до гранчастої апсиди, що, зре-
штою, теж доволі часто зустрічається у дерев’яній
юрій ДУБИк372
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 2 (116), 2014
церковній архітектурі (для прикладу можна назвати
церкви у селах Снідавці та Космачі Косівського ра-
йону Івано-Франківської області) [2, с. 235, 239].
Такі корективи планування зумовили також зміни
просторового та образного вирішення церкви, у пер-
шу чергу необхідність зменшення у силуеті восьми-
бічної бані. Конструктивно це було виконано за ра-
хунок розташування її на квадраті меншого четвери-
ка, утвореного консольними випусками вінців стін
бічних зрубів в інтер’єрі храму (Іл. 6). Відповідно
бічні об’єми були перекриті плоским балочним пере-
криттям у поздовжньому напрямку, що дозволило
додатково підсилити балки, на які опирається баня
церкви. Для завершення бані була використана про-
ста крокв’яна конструкція, зі стільцем «сліпого» ліх-
таря та маківкою, що завершується підхрестовим
яблуком. Сама форма бані характерна для багатьох
дерев’яних та мурованих українських церков, збудо-
ваних впродовж останніх трьохсот років. Що стосу-
ється архітектурного вирішення фасадів, то зменшен-
ня діаметру бані зумовило також значну зміну її ви-
соти та пониження позначки переходу з квадратного
центрального зруба на восьмибічний верх. Відповід-
но звіси накриття розширеної центральної частини
храму довелось опустити до рівня карнизів бічних
зрубів, що об’єднало увесь об’єм церкви у верхній її
частині в одне ціле. Кожен з причілків бічних об’ємів
церкви пропонувалось завершити на рівні гребеня
даху невеликою маківкою з хрестом (Іл. 7).
Проектом передбачалось також влаштування двох
входів до церкви — західного та південного, накрито-
го двосхилими дашками з причілками, опертими на
різьблені стовпи. Зрубних стіни храму пропонувалось
виконати з відкритого брусу січенням 170 х 170 мм, зі
знятими від фасаду фасками для імітації притесаних
плиниць. Каркасна конструкція стін бані була верти-
кально зашальована струганими дошками з аркадним
підкарнизним декором. Усі площини дахів, маківок та
верху пропонувалось покрити м’якою бітумною дріб-
норозмірною покрівлею зеленого кольору. Технічна
документація на будівництво церкви була виконана за
ескізами автора проектною групою фірми «Лісоруб»
під керівництвом інженера-конструктора Тараса Овся-
нецького, а саме будівництво дерев’яної церкви було
здійснене бригадою теслярів з Космача, якою керував
майстер Дмитро Клапцуняк. Велику частину робіт зі
спорудження фундаментів, прокладання комунікацій,
влаштування покриття, впорядкування інтер’єрів та
території виконувала львівська будівельна фірма ПП
«НОВ Будсервіс» (директор Василь Нога).
Впродовж шести місяців будівництво храму було
завершене 16 жовтня 2011 року і владика Ігор Воз-
няк посвятив церкву в ім’я блаженного Миколая
Чарнецького.
Таким чином, не дизважаючи на доволі складний
процес спорудження храму — від задуму до реалі-
зації проекту, вдалося зберегти та розвинути в су-
часних умовах традицію українського дерев’яного
сакрального будівництва.
Загальний вигляд збудованої церкви, окремих де-
талей та інтер’єрів подані на ілюстраціях 8—13.
1. Народна архітектура Українських Карпат : моногра-
фія / Ю.Г. Гошко, Т.П. Кіщук, І.Р. Могитич та
ін. // І.Р. Могитич. Громадські споруди. — К. : На-
укова думка, 1987.
2. Пам’ятки містобудування та архітектури Української
РСР. Івано-Франківська область. — К. : Будівель-
ник, 1985.
3. Тарас Я. Сакральна дерев’яна архітектура українців
Карпат. Культурно- традиційний аспект / Я. Та-
рас. — Львів : Інститут народознавства, 2007.
Yuri Dubyk
BEATIFIC NICHOLAS CHARNETSKY WOODEN
CHURCH OF LVIV AND CONSTRUCTIVE
HISTORY OF THE TEMPLE
In the article has been presented concise history of realizing the
idea of sacral complex raised up in Pidholosko street at the
town of Lviv (on the former territory of Lviv suburb Holosko)
with top-priorited edifice of wooden church, analyses in design
decisions as for its location, selection of a prototype, planning of
spacial structure, construction, architecture of facades.
Keywords: Lviv, wooden church, cross-shaped planning structure.
юрий Дубик
ИСТОРИЯ СТРОИТЕЛЬСТВА ДЕРЕВЯННОЙ
ЦЕРКВИ БЛАЖЕННОГО НИКОЛАЯ
ЧАРНЕЦКОГО ВО ЛЬВОВЕ
Представлена краткая история реализации идеи создания
сакрального комплекса на ул. Подголоско в г. Львове
(прежняя территория львовского предместья — Голоска),
с первоочередным строительством деревянной церкви,
анализом проектного решения относительно ее размеще-
ния, выбора прототипа, планировочно-пространственной
структуры, конструкции, архитектуры фасадов.
Ключевые слова: Львов, деревянная церковь, креcто-
видная планировочная структура.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-94428 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1028-5091 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:41:40Z |
| publishDate | 2014 |
| publisher | Інститут народознавства НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Дубик, Ю. 2016-02-11T12:40:04Z 2016-02-11T12:40:04Z 2014 Історія будівництва дерев’яної церкви Блаженного Миколая Чарнецького у Львові / Ю. Дубик // Народознавчі зошити. — 2014. — № 2 (116). — С. 366-372. — Бібліогр.: 3 назв. — укp. 1028-5091 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94428 Подається коротка історія реалізації ідеї створення сакрального комплексу на вул. Підголоско у м. Львові (територія колишнього львівського перемістя — Голоска), з
 першочерговим будівництвом дерев’яної церкви, аналізом
 проектного рішення щодо її розташування, вибору прототипу, планувально-просторової структури, конструкції,
 архітектури фасадів. In the article has been presented concise history of realizing the
 idea of sacral complex raised up in Pidholosko street at the
 town of Lviv (on the former territory of Lviv suburb Holosko)
 with top-priorited edifice of wooden church, analyses in design
 decisions as for its location, selection of a prototype, planning of
 spacial structure, construction, architecture of facades. Представлена краткая история реализации идеи создания
 сакрального комплекса на ул. Подголоско в г. Львове
 (прежняя территория львовского предместья — Голоска),
 с первоочередным строительством деревянной церкви,
 анализом проектного решения относительно ее размещения, выбора прототипа, планировочно-пространственной
 структуры, конструкции, архитектуры фасадов. uk Інститут народознавства НАН України Народознавчі зошити Статті Історія будівництва дерев’яної церкви Блаженного Миколая Чарнецького у Львові Beatific Nicholas Charnetsky wooden church of Lviv and constructive history of the temple История строительства деревянной церкви Блаженного Николая Чарнецкого во Львове Article published earlier |
| spellingShingle | Історія будівництва дерев’яної церкви Блаженного Миколая Чарнецького у Львові Дубик, Ю. Статті |
| title | Історія будівництва дерев’яної церкви Блаженного Миколая Чарнецького у Львові |
| title_alt | Beatific Nicholas Charnetsky wooden church of Lviv and constructive history of the temple История строительства деревянной церкви Блаженного Николая Чарнецкого во Львове |
| title_full | Історія будівництва дерев’яної церкви Блаженного Миколая Чарнецького у Львові |
| title_fullStr | Історія будівництва дерев’яної церкви Блаженного Миколая Чарнецького у Львові |
| title_full_unstemmed | Історія будівництва дерев’яної церкви Блаженного Миколая Чарнецького у Львові |
| title_short | Історія будівництва дерев’яної церкви Блаженного Миколая Чарнецького у Львові |
| title_sort | історія будівництва дерев’яної церкви блаженного миколая чарнецького у львові |
| topic | Статті |
| topic_facet | Статті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94428 |
| work_keys_str_mv | AT dubikû ístoríâbudívnictvaderevânoícerkviblažennogomikolaâčarnecʹkogoulʹvoví AT dubikû beatificnicholascharnetskywoodenchurchoflvivandconstructivehistoryofthetemple AT dubikû istoriâstroitelʹstvaderevânnoicerkviblažennogonikolaâčarneckogovolʹvove |