Традиційне городництво і садівництво на Черкащині (за матеріалами польових експедицій у Корсунь-Шевченківський та Канівський райони)
Йдеться про сприятливі природно-кліматичну умови Черкащини для розвитку як присадибного, так і промислового городництва і садівництва. У структурі традиційного господарства українців присадибному городництву та садів- ництву відводилася значна роль. Традиційне городництва і садівництва на суттєво...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Народознавчі зошити |
|---|---|
| Datum: | 2014 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут народознавства НАН України
2014
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94431 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Традиційне городництво і садівництво на Черкащині (за матеріалами польових експедицій у Корсунь-Шевченківський та Канівський райони) / О. Годованська // Народознавчі зошити. — 2014. — № 2 (116). — С. 386-391. — Бібліогр.: 9 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859537892611719168 |
|---|---|
| author | Годованська, О. |
| author_facet | Годованська, О. |
| citation_txt | Традиційне городництво і садівництво на Черкащині (за матеріалами польових експедицій у Корсунь-Шевченківський та Канівський райони) / О. Годованська // Народознавчі зошити. — 2014. — № 2 (116). — С. 386-391. — Бібліогр.: 9 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Народознавчі зошити |
| description | Йдеться про сприятливі природно-кліматичну умови Черкащини для розвитку як присадибного, так і промислового
городництва і садівництва. У структурі традиційного господарства українців присадибному городництву та садів-
ництву відводилася значна роль. Традиційне городництва і
садівництва на суттєво трансформувалося впродовж
ХІХ ст. і всього ХХ ст. Ці перетворення полягають у
стрімкому переході із допоміжного заняття селян у товарноринкову галузь сільськогосподарського виробництва.
Climatic conditions are rather favorable for the progress in vegetable
growing and gardening of Cherkasy region. In structure of
traditional Ukrainian economy vegetable growing and gardening
had quite a significant role. Vegetable growing and gardening in
Cherkasy region have a lot of local features. Traditional vegetable
growing and gardening have undergone substantial transformations
in the course of ХІХ and ХХ cc. These changes have
consisted in rapid transition from traditional home auxiliary production
to market-predestined agricultural industry.
Природно-климатические условия Черкасской области
благоприятны для развития как приусадебного, так и промышленного огородничества и садоводства. В структуре
традиционного хозяйства украинцев приусадебному огородничеству и садоводству отводилась значительная роль.
Традиционное огородничество и садоводство существенно
трансформировалось на протяжении XIX в. и всего ХХ в.
Эти преобразования заключаются в стремительном переходе от вспомогательного занятия крестьян в товарнорыночную отрасль сельскохозяйственного производства.
|
| first_indexed | 2025-11-25T23:52:39Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 2 (116), 2014
Загальна 1 характеристика і традиційна структура
господарської діяльності населення Черкащини
складалася протягом тривалого часу на основі особли-
востей її історико-етнографічного, соціально-
економічного розвитку та природно-географічних
умов. Зазначена територія є органічної складовою Се-
реднього Подніпров’я — одного з найдавніше засе-
лених районів української землі, осердя інтенсивного
процесу формування українського етносу. Традиційно-
побутова культура населення району зберегла багато
архаїчних рис. Особливо це стосується традиційних
для цього району основних галузей господарства —
землеробства і скотарства з їх винятково багатою аг-
рокультурою і різноманітністю сільськогосподарських
знарядь, домашніх промислів і ремесел. Водночас, Се-
реднє Подніпров’я усередині має специфічні етногра-
фічні райони — це Полтавщина разом із південно-
західною Чернігівщиною та правобережне Середнє
Подніпров’я [4, с. 43]. Два адміністративних райони
Корсунь-Шевченківський та Канівський, на яких
здійснювалося дослідження, і самі Черкаси відносять-
ся до правобережного Середнього Подніпров’я.
Такі традиційні допоміжні заняття селян Черка-
щини, як городництво, садівництво, бджільництво
та ін. мали тут давні традиції і були тісно пов’язані з
сільським господарством, значною мірою забезпе-
чували потреби населення у продуктах харчування.
В українській етнографічній історіографії дослі-
джень, присвячених традиційній землеробській куль-
турі українців, є достатньо багато, однак наукові пра-
ці, спеціальна література, що звертають увагу на
роль, значення та особливості присадибного горо-
дництва і садівництва, на жаль, практично відсутні.
З огляду на такий стан речей актуальною є потреба,
опираючись на наявні історико-етнографічні джере-
ла та залучаючи матеріали власних польових пошу-
кувань під час експедицій Інституту народознавства
на Черкащину, здійснити етнологічну характеристи-
ку традиційних форм допоміжних видів господар-
ських занять, а саме городництва і садівництва.
Одночасно, мета розвідки полягає у запропонуван-
ні висновків щодо ролі та значення присадибного го-
родництва та садівництва у традиційній структурі гос-
подарської діяльності українців Черкащини. Для ре-
алізації поставленої мети з’ясуємо ряд конкретних
питань: про сприятливість природно-географічних
1 Історико-етнографічні експедиції Інституту народознав-
ства НАН України «Черкащина—2008» та «Черка-
щина—2009».© О. ГОДОВАНСЬКА, 2014
Оксана ГОДОВАНСЬКА
ТРАДИЦІЙНЕ ГОРОДНИЦТВО
І САДІВНИЦТВО НА ЧЕРКАЩИНІ
(за матеріалами польових експедицій
у КорсуньШевченківський
та Канівський райони)1
Йдеться про сприятливі природно-кліматичну умови Чер-
кащини для розвитку як присадибного, так і промислового
городництва і садівництва. У структурі традиційного гос-
подарства українців присадибному городництву та садів-
ництву відводилася значна роль. Традиційне городництва і
садівництва на суттєво трансформувалося впродовж
ХІХ ст. і всього ХХ ст. Ці перетворення полягають у
стрімкому переході із допоміжного заняття селян у товарно-
ринкову галузь сільськогосподарського виробництва.
Ключові слова: городництво, садівництво, українці, гос-
подарство, товарно-ринкова галузь.
387Традиційне городництво і садівництво на Черкащині…
ISSN 1028-5091. Серія історична. № 2 (116), 2014
умови західної території Черкаської області для роз-
витку народного городництва та садівництва; про ви-
явлені особливості традиційного городництва та са-
дівництва та їх трансформацію, починаючи з середи-
ни ХІХ ст. і впродовж усього ХХ ст.
Географічне середовище, як відомо, не є визна-
чальним фактором суспільного розвитку і формуван-
ня певних етнокультурних особливостей. Але воно
відіграє в цьому процесі істотну роль, особливо на
початковому ранньому етапі формування основ гос-
подарської діяльності.
Черкаська область розташована в центральній
частині України в басейні середньої течії Дніпра. Те-
риторія області в цілому рівнинна і умовно поділя-
ється на дві частини: правобережну і лівобережну.
Переважна частина правобережжя розміщена у ме-
жах Придніпровської височини, подекуди горбиста,
порізана річками, ярами і балками. Вздовж долини
Дніпра смугою завдовжки понад 70 км простягаєть-
ся Канівсько-Мошногірський кряж. Значні підви-
щення рельєфу надають території гірського харак-
теру. Цей район називають Канівськими горами і
Мошногорами. Низинний, подекуди заболочений
рельєф, має лівобережна частина області, яка роз-
ташована у межах Придніпровської низовини.
Ґрунтовий покрив області утворюють опідзолені
чорноземи та типові середньогумусні чорноземи. У
ґрунтовому покриві на правобережжі переважають чор-
ноземи, на підвищених ділянках трапляються сірі та
світло-сірі опідзолені ґрунти. На лівобережжі пошире-
ні дерново-глеєві, лугові і дерново-підзолисті ґрунти.
Клімат області помірно континентальний. Зима
м’яка з частими відлигами, літо тепле, в окремі роки
спекотне, західні вітри приносять опади. Середня
температура найхолоднішого місяця січня — 5,9°C.
Середня температура липня становить + 19,5°C.
Період з температурою + 10°C триває 160—
170 днів. Опадів 450—520 мм у рік [8].
Природні умови Черкащини сприятливі для роз-
витку господарства в цілому. Протягом тривалого
часу складався і добре розвинувся агропромисловий
комплекс, який базується на багатогалузевому сіль-
ському господарстві. Здавна переважає рослинни-
цтво. Вирощують озиму пшеницю, ярий ячмінь, ку-
курудзу. Серед технічних культур — цукрові буря-
ки, соняшник. Провідними галузями тваринництва
є скотарство і свинарство, допоміжними — птахів-
ництво, бджільництво, шовківництво, кролівництво
і ставкове рибництво [7].
Про придатність та сприятливість географічного
середовища для розвитку землеробства і про його вко-
ріненість на досліджуваній території засвідчують ар-
хеологічні пам’ятки. У районі Канева та його околиць
зосереджені численні і різноманітні знахідки старови-
ни — від палеоліту до пізнього середньовіччя. На-
приклад, розкопки пам’яток скіфського часу показа-
ли, що племена, які жили в VII—III ст. до н.е., були
осілим землеробсько-скотарським населенням. Осно-
вною галуззю їх господарської діяльності було земле-
робство, і поряд з вирощуванням пшениці, жита, яч-
меню, проса вони садили часник і цибулю [2, с. 41].
Водночас історико-етнографічні джерела вказу-
ють на те, що городництво і садівництво як найдав-
ніша форма землеробської діяльності слов’ян, було
на Черкащині складовою частиною кожного госпо-
дарства, а асортимент городніх і садових культур був
доволі різноманітним. Описи Київського намісни-
цтва 70— 80-х років ХVІІІ ст. містять цінний фак-
тологічний матеріал про традиційне садівництво і го-
родництво. В «Описаніе города Золотоноши» зафік-
совано, що «… сады, хотя в небольшомъ количестве,
однако достаточно и въ нихъ родятся разного сорта
яблоки, груши, сливы и вишни. Въ огородахъ сьють
и садятъ, сверхъ обыкновенныхъ огородныхъ ово-
щей, арбузы и дыни, отъ чего временемъ домоводцы
изрядную прибыль получаютъ …» [6, с. 85—87].
Цінний етнографічний матеріал містить праця
А. Кримського «Звенигородщина». На городах у селі
Колодисте (сучасний Тальнівський район Черкаської
області) садять « … картоплю, квасолю, горох, сача-
вицю, бораки, моркву, редьку, кукурудзу, соняшни-
ки, цибулю, часник, питрушку, пастирнак, кріп, ка-
Оксана ГОДОваНСЬка388
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 2 (116), 2014
пусту. І це все садять, а ни сіють, а сіють: мак, коно-
плі, цибулю-сіянку, горупку (гірчиця. — О. Г.). І це
все і сіють і садять потрошки, а ни багато» [3, с. 29].
Там же міститься інформація про те, що у селянсько-
му господарстві городництво було «жіночою забо-
тою»: «… От, висною — до градки, копати на цибу-
лю або на часник … а то, поки скопає геть-скрізь, то
на перві уже і бор’ян наросте: то тоді, як пошне поло-
ти та сапати, то й жнива її захоплять …» [3, с. 22].
Городничо-садівнича культура на Черкащині була
притаманна не тільки селянським господарствам, а
довгий час і міщанським садибам. На поч. XIX ст.,
коли постало питання про корінну перебудову міста
Канева внаслідок пожежі 1817 р., планування та за-
будова вулиць велись за чіткою схемою «дім-ділянка».
У садибі розміщувався житловий будинок, двір, го-
род та садок. Навіть на поч. ХХ ст. міщанські сади-
би в основному складаються з головної будівлі —
житлового будинку, службових приміщень, а також
невеликих палісадників, городів і садочків [9].
Внаслідок сприятливих природно-кліматичних умов
асортимент городніх і садових культур, що формував-
ся впродовж тривалого часу, був достатньо різнома-
нітним. Кожен селянський та абсолютна більшість мі-
щанських дворів мали городи та садки. Серед горо-
дніх культур найпоширенішими були: капуста, різних
сортів, огірки, столові буряки, морква, цибуля, часник,
петрушка, пастернак, горох, боби, гарбузи, кавуни,
дині тощо. У садах культивували фруктові дерева —
вишні, яблуні, сливи, груші, грецькі горіхи, шовкови-
цю, виноград, а також чорну смородину, аґрус та ін.
Можна погодитися з висновками про те, що вже
на початку ХІХ ст. землеробська культура і система
землеробства Середнього Подніпров’я в основних ви-
дах була такою, якої її застали етнографи другої по-
ловини ХІХ ст. — початку ХХ ст., а селянське гос-
подарство мало переважно натуральний характер.
Майже всі свої потреби в їжі селянська сім’я забез-
печувала за рахунок виробленої землеробської та тва-
ринницької продукції у власному господарстві. Од-
нак доречно зауважити, що від найдавніших часів у
житті українських селян велику роль відігравала тор-
гівля, що у XVIII—XIX ст. виявлялась у формі зна-
менитих ярмарків. У кожному місті чи містечку Се-
реднього Подніпров’я упродовж року кілька ярмар-
ків тривало 2—3 тижні кожен. На них відбувалася
інтенсивна торгівля, не в останню чергу, якраз тут
українські селяни спродували надлишки вирощених
сільськогосподарських продуктів, у тому числі горо-
дництва і садівництва. Можна припускати, що ярмар-
ки і торгівля на них були тими початковими елемен-
тами у довгому процесі трансформації народного го-
родництва і садівництва до ринкового виробництва.
Господарські зміни другої половини ХІХ ст. по-
різному торкалися соціальних верств і національних
груп України. Індустріалізація та урбанізація дуже сла-
бо зачепила українців, які у своїй більшості лишалися
селянською нацією. Українські селяни не поспішали
шукати роботи на промислових підприємствах. Виня-
ток становили цукроварні на Правобережжі, куди се-
ляни наймалися сезонно. В 1914 р. у промисловості пра-
вобережної Черкащини виробництво цукру визначало
провідне місце цукрової промисловості серед інших га-
лузей. На правобережжі області функціонувало 37 цу-
кроварень, 18 гуралень, 15 борошномельних заводів,
3 броварні, 4 олійниці та 1 спиртоочисний завод. Пев-
ну роль відігравала і легка промисловість — 28 під-
приємств, машинобудівна — 6 підприємств, будівель-
них матеріалів — 6 цегелень. Зростання промисловос-
ті супроводжувалося поступовою концентрацією
робочої сили [5, с. 27]. Здебільшого українські селяни
воліли застосовувати свої сили у сільському господар-
стві, аніж йти на великі заводи чи шахти.
На початку ХХ ст. товарно-ринкові відносини за-
торкнули і сільське господарство. Помітну роль поча-
ла відігравати сільська кооперація, зокрема сільсько-
господарські товариства, які займалися науково-
просвітницькою діяльністю при впровадженні нових
способів господарювання, а також добивалися надан-
ня агрономічної допомоги селянським господарствам.
Так, у 1914 р., за прикладом минулих років, губерн-
ською управою було відкрито декілька показових пунк-
тів технічної переробки плодів і овочів, на яких за до-
помогою удосконалених машин і приладів проводила-
ся показова робота із суницями: консервування та
плодово-ягідне виробництво з метою наочного озна-
йомлення населення із новими технологіями. Такі пунк-
ти працювали у п’ятьох селах, зокрема у с. Медвині
Канівського повіту (сучасне село Медвин, Богуслав-
ського району київської обл. — О. Г.) та с. Орлов-
ці Черкаського повіту (сучасне село Орлове́ць Горо-
дощенського району Черкаської обл. — О. Г) [5,
с. 32]. При трансформації народного городництва і са-
дівництва у розвинуту галузь сільського господарства
389Традиційне городництво і садівництво на Черкащині…
ISSN 1028-5091. Серія історична. № 2 (116), 2014
можна розглядати діяльність Бобрицької школи садів-
ництва 1-го розряду, засновану Київським губерн-
ським земством у с. Бобриці Канівського повіту (су-
часне село Бобриця Канівського району, Черкаської
обл. — О. Г). Перший прийом учнів відбувся 1 верес-
ня 1909 р., до вересня 1916 р. школу закінчило 42 осо-
би, навчальний курс тривав три роки. Шкільне госпо-
дарство включало оранжерею, плодові сади промис-
лового характеру, великий розсадник із 25 тис. дерев,
город, виноградник, до 1916 р. було закінчене будів-
ництво сушарні для технічної переробки сировини, і
вже того ж таки року у великому обсязі відбувалося
сушіння овочів і фрукті [5, с. 37—38].
Впродовж ХХ ст. докорінно радикально під тис-
ком ряду причин були змінені основні риси народної
матеріальної та духовної культури українців Черка-
щини. Окрім стрімкого розвитку промисловості, а в
подальшому форсованої індустріалізації, суттєвих
змін зазнала традиційна система землеробства. Піс-
ля суцільної колективізації, що на території УРСР
радше нагадувало війну режиму проти селянства, та
«ліквідації куркулів як класу», а також внаслідок зу-
мисне спровокованого партійним керівництвом Голо-
домору 1932—1933 років було практично знищене
«старе» українське село з його багатими народними
традиціями. Замість нього з’явилося колгоспне село.
Саме у колгоспах і радгоспах система землеробства,
що включає ряд взаємозв’язаних елементів: органі-
зацію земельної території і сівозмін, систему оброб-
ки ґрунту, систему добрив, заходи щодо боротьби з
бур’янами, хворобами і шкідниками сільськогоспо-
дарських культур, насінництво, заходи щодо захис-
ту ґрунту від водної і вітрової ерозії; у окремих райо-
нах Черкащини зрошування або осушення, хімічну
меліорацію (вапнування, гіпсування та ін.) створен-
ня полезахисних лісонасаджень, зазнала радикаль-
них науково-технічних змін. Одночасно все сільське
господарство підпорядковувалося плановим завдан-
ням агропромислового комплексу по забезпеченню
СРСР продовольством і сільськогосподарською си-
ровиною. Черкащина була однією з областей промис-
лового садівництва УРСР. Станом на 1970 р. у кол-
госпах і радгоспах області було близько 30 тис. га са-
дів, серед них 17 тис. га — плодоносних. І хоча
впродовж 60—70-х рр. вирощування плодів і ягід
збільшувалося, все ж на 1970 р. середньо обласний
урожай був низьким — 26,6 ц з 1 га [5, с. 138—
139]. У кожному, без винятку, колгоспі чи радгоспі
були закладені достатньо великі городи, що забезпе-
чували своєю продукцією районні та обласні школи,
лікарні, дитячі садочки тощо. На колгоспному горо-
ді працювали городничі бригади, що формувалися
жінками, а очолювали їх переважно бригадири-
чоловіки. Якщо ж у колгоспі чи радгоспі був і сад,
тоді бригада могла бути об’єднаною — садово-
городня. У ній вже працювали чоловіки, які викону-
вали здебільшого садівничі роботи.
Кожна селянська (колгоспна) сім’я вела особис-
те підсобне господарство на присадибній земельній
ділянці, незважаючи на існування колгоспних горо-
дів і садів. Присадибну ділянку землі виділяли під
город, сад і інші потреби в розмірі до 0,50 га. Таку
частку землі могли отримати також і робітники, і
службовці, які проживали у сільській місцевості, для
ведення того ж таки підсобного господарства.
Незважаючи на часткову науково-технічну модер-
нізацію (електрифікація, хімізація, меліорація, механі-
зація, збільшення насіннєвої бази тощо, що були ого-
лошені магістральними напрямами розвитку сільсько-
го господарства), сільське господарство виявилося
найслабшою ланкою хронічно хворої радянської еко-
номіки. Екстенсивна форма господарювання, заполі-
тизованість виробництва, безвідповідальність партій-
них інстанцій, які приймали рішення, та економічна не-
зацікавленість відчужених від засобів виробництва
безпосередніх виробників (колгоспників) призвели до
невідворотного згортання сільського виробництва.
Сільські жителі значну роль надавали індивідуаль-
ним присадибним ділянкам. В цілому населення ви-
рощувало на присадибних ділянках (це незважаючи
на відсутність техніки) чверть загальної кількості спо-
живаної в Україні овочевої продукції, третину м’яса,
сала, молока і фруктів, більш як половину картоплі.
Ці показники тільки додатково підтверджують низь-
ку ефективність колгоспного ладу.
На початку ХХІ ст. при аналізі присадибного го-
родництва і садівництва з’ясовується, що воно не но-
сить виключно присадибний характер, а як переваж-
на більшість респондентів стверджують: «Городину
садовимо коло хати і в полі. Так привикли вже: і там
трошки, і там. Садимо моркву, буряк червоний, ква-
солю, сортів я не знаю, я бачу, яка вона на вид …в
нас єсть така одна велика, як боби, біла, єсть така ря-
бенька вобще, єсть із красненькою серединкою …
Оксана ГОДОваНСЬка390
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 2 (116), 2014
квасоля в нас єсть та шо плететься, то ми садимо її
по кукурудзу, то вона на кукурудзу плететься, а то
шо кущиками садимо кущиками. Коло тої, шо пле-
теться, ставлять палички, а ми обично по кукурудзу,
то вона на кукурудзу плететься…»[1, с. 13—14]. Та-
кож на присадибній ділянці вирощують і фруктові
дерева — яблуні, груші, сливи, вишні, горіхи, перси-
ки, абрикоси та ін. З відомих сортів яблук вирощу-
ють «білий налив», «симиренка», «ренет». З груш
поширені назви сортів «лимонка», «бера» та ін.
Насіння городини селяни здебільшого купляють на
ринках чи у спеціалізованих магазинах Канева або у
більших селах району, наприклад Прохорівка чи Суш-
ки. За винятком хіба що цибулі, часнику, гарбузів та
огірків, які стараються вирощувати самостійно. Рес-
понденти пригадують у своїх розповідях, що їх мате-
рі завжди вирощувала власне насіння городини.
Для удобрення грядок використовують органічні
добрива, яким підживляють не тільки городні, а й по-
льові культури. Їх розкидають по грядках і приорю-
ють або восени, або ранньою весною, готуючи ґрунт
для висівання або висаджування городини. Дотри-
муються селяни і певної сівозміни: «…Не на одному
місці садовимо, у мене там росла картошка, то на дру-
гий год ми там садимо огородину, а там, де гарбузи,
то садимо кукурудзу. Міняти треба. Удобрюємо го-
род навозом, а цей год не маємо, но в нас добре угно-
єно» [1, с. 18—19]. Також селяни переважно не ви-
користовують хімічні засоби для, наприклад, приглу-
шення росту бур’янів: «… Від буряну не обробляємо,
тільки полемо, а від колорадського жука і тлі, яка на-
падає, купляємо яди і обробляємо, а попелом ми по-
сипаємо редиску, капусту зранку на росу, поки вона
мокренька, і сухим трусимо, і помагає від тлі. Полять
хто чим: єсть такі спеціальні кальосіки такі, а ми по-
лемо сапою городину» [1, с. 38—40]. Селяни, до-
бре обізнані з хімічними засобами у боротьбі зі шкід-
никами та бур’янами, пригадують, що саме на кол-
госпних городах і садах їх використовували доволі
посилено. Проте на власних городах майже їх не ви-
користовують як через дорогу вартість, так і з ост-
раху про їх шкідливий вплив на здоров’я людини.
Окреме місце на городі відводиться під баштанні
культури — гарбузи, кавуни, дині, кабачки, для них
виділяли сухе місце, переважно піскове. Присутність
баштанних культу на городах — характерна особли-
вість всього району.
Врожай городини збирають селяни у міру доспіван-
ня культур, а зберігають переважно у погребах: «Як
зібрали, то зберігаємо у підвалі, не під хатою, а коло —
погріб. А там все окремо лежить: морква окремо, бу-
ряк окремо, бува, коли не хвата місця, то разом. За-
городки, і на низу доски для городини. Доски, шоб
воздух заходив, робимо стелаж такий височенький.
На зиму нам свого вирощеного вистарчає, а як не ви-
старчить, то купляємо. Ну купляють у селі, у сусідів
можна купить, якшо є. Як багато, то в нас їздять ма-
шини закупляють. Заготконтори закупляють, то мож-
на продати» [1, с. 48]. Також здійснюють переробку
овочів і фруктів: сушать, квасять, заморожують у хо-
лодильних камерах, варять варення, повидла, компо-
ти тощо. «В діжках солили помідори, огірки, капусту,
головки клали (пелюстки), кавуни сололи тепер вже
не у діжках, а у таких обикновенних. Для соління ка-
вунів додаю сіль і сахар, вода і більш нічого, зверху
були кружки і камінчик, як гніт» [1, с. 58—59].
Здебільшого городні і садової культури вирощу-
ють для власних потреб, однак доволі часто їх і спро-
дують, тим самим отримуючи додаткові грошові над-
ходження. Варта звернути увагу і на те, що городи-
ну і садовину продають підприємству ЗАТ
«Агроекопродукт» м. Канів (до 1998 р. — «Завод
продтоварів»), що пропонує на ринку продукцію під
торговою маркою «Верес». Наприклад, у Каневі та
селах району розміщені кілька переробних заводів
цього підприємства, а також сільскогосподарські
угіддя, які належать йому ж. Підприємство предста-
вило три зразки нових плодоовочевих консервів під
назвою: «Огірки мариновані «Геос», «Корнішони
огірки мариновані», «Пікулі огірки мариновані».
Підсумовуючи, можемо констатувати, що
природно-кліматичну умови Черкащини сприятли-
ві для розвитку як присадибного, так і промислово-
го городництва і садівництва. Про придатність та
сприятливість географічного середовища для розви-
тку землеробства і про його вкоріненість на дослі-
джуваній території засвідчують чисельні археологіч-
ні пам’ятки краю.
У структурі традиційного господарства українців
Черкащини присадибному городництву та садівництву
відводилася значна роль, їх важливість добре відчиту-
ється в історико-етнографічних джерелах, і навіть у
тому, що городи і сади довгий час була притаманні не
тільки селянським господарствам, а й міщанським.
391Традиційне городництво і садівництво на Черкащині…
ISSN 1028-5091. Серія історична. № 2 (116), 2014
Під час дослідження були виявлені особливості тра-
диційного городництва та садівництва українців пра-
вобережного Середнього Подніпров’я, що полягають
у різноманітному асортимент городніх і садових куль-
тур — з присутністю баштанних культ, як характер-
ної особливості всього району. Одночасно, традицій-
не городництва і садівництва на Черкащині суттєво
трансформувалося впродовж ХІХ ст. і всього ХХ ст.
Ці перетворення полягають у стрімкому переході із до-
поміжного заняття селян у товарно-ринкову галузь
сільськогосподарського виробництва. Впродовж
ХХ ст. докорінно були змінені основні риси народної
матеріальної та духовної культури українців Середньо-
го Подніпров’я: практично знищене «старе» україн-
ське село з його багатими народними традиціями та
усталеним способом господарювання. Водночас, не-
зважаючи на часткову науково-технічну модернізацію,
сільське господарство виявилося найслабшою ланкою
хронічно хворої радянської економіки. Навіть за час
існування колгоспно-радгоспної системи (і наявності
чисельних колгоспних городів і садів) сільські жителі
значну роль відводили індивідуальним присадибним
ділянкам, що забезпечували і їх, і чверть загальної кіль-
кості споживаної в УРСР овочевої продукції.
На початку ХХІ ст. городництво і садівництво не
носить виключно присадибний характер, водночас го-
родні і садові культури вирощують не тільки для влас-
них потреб, а й на продаж і збут. В області працюють
підприємства по переробці овочів і фруктів, відомі на
ринку України під торгівельною маркою «Верес». Тра-
диційне городництва і садівництва правобережного
Середнього Подніпров’я суттєво трансформувалося,
однак і надалі залишається стійкою особливістю укра-
їнської сільськогосподарської діяльності.
1. Архів Інституту народознавства НАН України. —
Ф. 1. — Оп. 2. — Спр. 612. — Арк. 1—76 (Годо-
ванська О. Городництво і садівництво у селах Корсунь-
Шевченківського та Канівського р-нів Черкаської
обл. 2008—2009 рр.).
2. Бондар М.М. Минуле Канева та його околиць /
М.М. Бондар — К. : Видавництво Київського універ-
ситету, 1971. — 101 с.
3. кримський а.ю. Звенигородщина. Шевченкова
батьківщина з погляду етнографічного та діалекто ло-
гічного: Відтворення з авторського макету 1930 р. / авт.
передмови А.Ю. Чабан. — Черкаси : Вертикаль ; вида-
вець ПП Кандич С.Г., 2009. — ХVІ + 438 + 10 с. : іл.
4. Макарчук С.а. Історико-етнографічні райони України:
навч. посіб. / С.А. Макарчук. — Львів : ЛНУ імені
Івана Франка, 2012. — 352 с. : 53 іл.
5. Наш рідний край : хрестоматія з історії Черкащини /
упоряд. А.І. Кузьмінський, Г.В. Суховершко. — Час-
тина друга — К. : Молодь, 1995. — 176 с. : іл.
6. Описи Київського намісництва 70—80-х років
XVIII ст. : описово-статистичні джерела / АН УРСР
Археогр. Комісія та ін. ; упоряд. Г.В. Болотова та
ін. — К. : Наукова думка, 1989. — 392 с.
7. Канів — Вікіпедія — Режим доступу: http://uk.
wikipedia.org/wiki/
8. Корсунь-Шевченківський район : Географічні дані
Корсунь-Шевченківського району — Режим досту-
пу: http://cit.ckipo.edu.ua/wiki/index.php/
9. Товстенко Т. Забудова Канева: історія розвитку та
композиційні особливості / Т. Товстенко // Архітек-
турна спадщина України. — № 1.— 1994. — Режим
доступу: http://kanevala.narod.ru/history6.htm.
Oksana Hodovanska
ON TRADITIONAL VEGETABLE GROWING
AND GARDENING IN CHERKASY
(after field expeditions in Korsun-Shevchenkiv
and Kaniv areas)
Climatic conditions are rather favorable for the progress in vege-
table growing and gardening of Cherkasy region. In structure of
traditional Ukrainian economy vegetable growing and gardening
had quite a significant role. Vegetable growing and gardening in
Cherkasy region have a lot of local features. Traditional vegetable
growing and gardening have undergone substantial transforma-
tions in the course of ХІХ and ХХ cc. These changes have
consisted in rapid transition from traditional home auxiliary pro-
duction to market-predestined agricultural industry.
Keywords: gardening, vegetable growing, Ukrainian, econo-
my, market sector.
Оксана Годованска
ТРАДИЦИОННОЕ ОГОРОДНИЧЕСТВО
И САДОВОДСТВО НА ЧЕРКАЩИНЕ
(по материалам полевых экспедиций
в Корсунь-Шевченковский и Каневский районы)
Природно-климатические условия Черкасской области
благоприятны для развития как приусадебного, так и про-
мышленного огородничества и садоводства. В структуре
традиционного хозяйства украинцев приусадебному ого-
родничеству и садоводству отводилась значительная роль.
Традиционное огородничество и садоводство существенно
трансформировалось на протяжении XIX в. и всего ХХ в.
Эти преобразования заключаются в стремительном пере-
ходе от вспомогательного занятия крестьян в товарно-
рыночную отрасль сельскохозяйственного производства.
Ключевые слова: огородничество, садоводство, украин-
цы, хозяйство, товарно-рыночная отрасль.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-94431 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1028-5091 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-25T23:52:39Z |
| publishDate | 2014 |
| publisher | Інститут народознавства НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Годованська, О. 2016-02-11T12:53:04Z 2016-02-11T12:53:04Z 2014 Традиційне городництво і садівництво на Черкащині (за матеріалами польових експедицій у Корсунь-Шевченківський та Канівський райони) / О. Годованська // Народознавчі зошити. — 2014. — № 2 (116). — С. 386-391. — Бібліогр.: 9 назв. — укp. 1028-5091 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94431 Йдеться про сприятливі природно-кліматичну умови Черкащини для розвитку як присадибного, так і промислового городництва і садівництва. У структурі традиційного господарства українців присадибному городництву та садів- ництву відводилася значна роль. Традиційне городництва і садівництва на суттєво трансформувалося впродовж ХІХ ст. і всього ХХ ст. Ці перетворення полягають у стрімкому переході із допоміжного заняття селян у товарноринкову галузь сільськогосподарського виробництва. Climatic conditions are rather favorable for the progress in vegetable growing and gardening of Cherkasy region. In structure of traditional Ukrainian economy vegetable growing and gardening had quite a significant role. Vegetable growing and gardening in Cherkasy region have a lot of local features. Traditional vegetable growing and gardening have undergone substantial transformations in the course of ХІХ and ХХ cc. These changes have consisted in rapid transition from traditional home auxiliary production to market-predestined agricultural industry. Природно-климатические условия Черкасской области благоприятны для развития как приусадебного, так и промышленного огородничества и садоводства. В структуре традиционного хозяйства украинцев приусадебному огородничеству и садоводству отводилась значительная роль. Традиционное огородничество и садоводство существенно трансформировалось на протяжении XIX в. и всего ХХ в. Эти преобразования заключаются в стремительном переходе от вспомогательного занятия крестьян в товарнорыночную отрасль сельскохозяйственного производства. uk Інститут народознавства НАН України Народознавчі зошити Експедиції Традиційне городництво і садівництво на Черкащині (за матеріалами польових експедицій у Корсунь-Шевченківський та Канівський райони) On traditional vegetable growing and gardening in Cherkasy (after field expeditions in Korsun-Shevchenkiv and Kaniv areas) Традиционное огородничество и садоводство на Черкащине (по материалам полевых экспедиций в Корсунь-Шевченковский и Каневский районы) Article published earlier |
| spellingShingle | Традиційне городництво і садівництво на Черкащині (за матеріалами польових експедицій у Корсунь-Шевченківський та Канівський райони) Годованська, О. Експедиції |
| title | Традиційне городництво і садівництво на Черкащині (за матеріалами польових експедицій у Корсунь-Шевченківський та Канівський райони) |
| title_alt | On traditional vegetable growing and gardening in Cherkasy (after field expeditions in Korsun-Shevchenkiv and Kaniv areas) Традиционное огородничество и садоводство на Черкащине (по материалам полевых экспедиций в Корсунь-Шевченковский и Каневский районы) |
| title_full | Традиційне городництво і садівництво на Черкащині (за матеріалами польових експедицій у Корсунь-Шевченківський та Канівський райони) |
| title_fullStr | Традиційне городництво і садівництво на Черкащині (за матеріалами польових експедицій у Корсунь-Шевченківський та Канівський райони) |
| title_full_unstemmed | Традиційне городництво і садівництво на Черкащині (за матеріалами польових експедицій у Корсунь-Шевченківський та Канівський райони) |
| title_short | Традиційне городництво і садівництво на Черкащині (за матеріалами польових експедицій у Корсунь-Шевченківський та Канівський райони) |
| title_sort | традиційне городництво і садівництво на черкащині (за матеріалами польових експедицій у корсунь-шевченківський та канівський райони) |
| topic | Експедиції |
| topic_facet | Експедиції |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94431 |
| work_keys_str_mv | AT godovansʹkao tradicíinegorodnictvoísadívnictvonačerkaŝinízamateríalamipolʹovihekspedicíiukorsunʹševčenkívsʹkiitakanívsʹkiiraioni AT godovansʹkao ontraditionalvegetablegrowingandgardeningincherkasyafterfieldexpeditionsinkorsunshevchenkivandkanivareas AT godovansʹkao tradicionnoeogorodničestvoisadovodstvonačerkaŝinepomaterialampolevyhékspediciivkorsunʹševčenkovskiiikanevskiiraiony |