«Подай же руку козакові і серце чистеє подай»
Передается духовная связь, отзвуки идейного концепта шевченковского стихотворения «Полякам» в современной польской песне, которую поют под сильным впечатлением от Киевского Евромайдана, — «Podaj rękę Ukrainie» («Подай руку Украине»). The article has presented a kind of spiritual connection, an...
Saved in:
| Published in: | Народознавчі зошити |
|---|---|
| Date: | 2014 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут народознавства НАН України
2014
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94442 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | «Подай же руку козакові і серце чистеє подай» / Р. Кирчів // Народознавчі зошити. — 2014. — № 3 (117). — С. 462-466. — Бібліогр.: 5 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859675592598749184 |
|---|---|
| author | Кирчів, Р. |
| author_facet | Кирчів, Р. |
| citation_txt | «Подай же руку козакові і серце чистеє подай» / Р. Кирчів // Народознавчі зошити. — 2014. — № 3 (117). — С. 462-466. — Бібліогр.: 5 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Народознавчі зошити |
| description | Передается духовная связь, отзвуки идейного концепта
шевченковского стихотворения «Полякам» в современной
польской песне, которую поют под сильным впечатлением
от Киевского Евромайдана, — «Podaj rękę Ukrainie»
(«Подай руку Украине»).
The article has presented a kind of spiritual connection, an
echo of ideal concept expressed by Shevchenko's verse To
Poles in the present-day Polish song performed under strong
impression of Kyivan Euromaidan, — Podaj rękę Ukrainie
(Give hand to Ukraine).
Передається духовний зв’язок, переклик ідейного концепту
Шевченкового вірша «Полякам» з сучасно польскою піснею, співаною під сильним враженням від Київського Євромайдану, — «Podaj rękę Ukrainie» («Подай руку Україні»).
|
| first_indexed | 2025-11-30T15:58:50Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 3 (117), 2014
«Подай же руку козакові і серце чистеє по-
дай». Ці слова разом з кінцевими ряд-
ками («І знову іменем Христовим / Ми оновим
наш тихий рай») вірша «Полякам» Тарас Шев-
ченко дописав під час відбування заслання в Орен-
бурзі після знайомства, як аргументовано вважа-
ють дослідники, з політичним засланцем цариз-
му, учасником польського національно-визвольного
руху, істориком і художником Броніславом За-
леським (1820—1880). Збережене їхнє листу-
вання показує, що обох їх пов’язували глибока
вза ємна повага і щирі приятельські взаємини, пе-
реконує, що саме особисто цьому полякові адре-
сував український поет і теплі промовисті звер-
тання у вірші «друже, брате».
Втім, серед приятелів Т. Шевченка були й непо-
одинокі інші духовно близькі йому поляки. В тому
числі й юнацьке захоплення поміщицького козачка
Тараса у Вільні 1830 р. «милою Дзюнею», «чорно-
бровою» швачкою Ядвігою Гусіковською. На тему
«Шевченко і поляки» маємо сьогодні вже значну
наукову і популярну літературу. Тут торкнемося лише
деяких аспектів.
Т. Шевченко знав польську мову, був обізнаний з
сучасними йому польським красним письменством і
суспільно-політичною думкою. Не могла залишити-
ся поза його увагою, зокрема, й потужна хвиля захо-
плення польської романтичної літератури Україною —
її природою, степовими просторами й, особливо, фоль-
клором та козацькою традицією. За хоплення, яке вже
сучасники назвали «українською школою» в поль-
ській літературі — термін, що закріпився і зберігся в
науковому вжитку.
Було в цьому літературному українофільстві ба-
гато позитиву. Численні переклади, переспіви і лі-
тературні переробки українських народних пісень,
дум, казок, легенд, переказів, оригінальні твори
польських авторів на українські теми, добірки і
збірки різних жанрів української усної народної
словесності (в оригіналі), що друкувалися на сто-
рінках польської періодики, альманахів, виходили
окремими книжками, об’єктивно служили справі
популяризації української народної культури, ак-
тивізації інтересу до української історії, сприяли
утвердженню ціннісного статусу української мови.
Переконували, за словами Івана Франка, що «в
устах отсього простого хлопа-панщизняка живуть
пісні та оповідання, котрими можна повеличатися
перед світом, живе мова, котру не тільки допуска-© Р. КИРЧІВ, 2014
Роман КИРЧІВ
«ПОДАЙ ЖЕ РУКУ КОЗАКОВІ
І СЕРЦЕ ЧИСТЕЄ ПОДАЙ»
Передається духовний зв’язок, переклик ідейного концепту
Шевченкового вірша «Полякам» з сучасно польскою піс-
нею, співаною під сильним враженням від Київського Євро-
майдану, — «Podaj rękę Ukrainie» («Подай руку Україні»).
Ключові слова: концепт, серце, рефлексія, метафорика.
463«Подай же руку козакові і серце чистеє подай»
ISSN 1028-5091. Серія філологічна. № 3 (117), 2014
ють до книжок, але в котрій чужі люди знаходять
дивну красоту» [1].
У непоодиноких із творів польських романтиків
струменіла щира симпатія до українського народу,
звучало співчутливе ставлення до його соціальної
недолі, історичних негараздів, звеличення патріо-
тичного лицарства запорожців, намагання нестан-
дартно поглянути і на драстичні історичні реалії
польсько-українських взаємин. Скажімо, поет-
романтик, учасник польського повстання 1830—
1831 рр. Северин Гощинський (1801—1876) з демо-
кратичних позицій намагався потрактувати у своїй
поемі «Канівський замок» («Zamek Kaniowski»,
1828) події Коліївщини. В цьому він до певної міри
був попередником Шевченкових «Гайдамаків»
(1841) і союзником українського поета у подолан-
ні тогочасних обскурантських поглядів, глумливо пе-
рефразованих Т. Шевченком:
Гайдамаки — не воины —
Разбойники, воры.
Пятно в нашей истории!
Незвичайна візія України, в тому й гайдамаць-
кої, — у творчій трансформації великого польсько-
го поета Юліуша Словацького (1809—1849). По-
мітним явищем був цикл повістей з життя україн-
ських селян з Волині, Полісся і Поділля («Історія
Савки», «Уляна», «Остап Бондарчук», «Ярина»,
«Хата за селом» та ін.) Юзефа Ігнація Крашевсько-
го (1812—1887). Деякі з цих творів згадуються у
Т. Шевченка. У бібліотеці Ю. Крашевського були
видання поезії українського Кобзаря, зберігалися
два його оригінальні малюнки і два портрети, вико-
нані Б. Залеським.
З почуттям щирої прихильності до українських
горян-гуцулів і розумінням соціальних причин опри-
шківського руху написана п’єса Юзефа Коженьов-
ського (1797—1863) «Карпатські верховинці»
(«Karpaccy górale», 1840). В українських перекла-
дах і переробках цей твір з середини XIX ст. і до
новочасної доби включно утвердився в репертуарі
нашої аматорської і професіональної сцени. З пер-
шим українським перекладом цієї п’єси (Миколи
Устияновича, 1848 р.) пов’язана поява й сьогодні
популярних пісень «Верховино, світку ти наш» та
«Гей, браття опришки».
Вельми цікавою була і творчість низки польських
романтиків українською мовою. Вже тоді, коли в
складних підневільних умовах пробивало собі доро-
гу нове українське письменство і, долаючи офіційні
негації та приниження, утверджувала своє право і
придатність для літературного вжитку українська
народна мова, підтримка цього руху з польського
боку була своєчасною і цінною Мали значення за-
хоплені висловлювання польських літераторів і вче-
них про красу, багатство української народної пое-
зії і високі достоїнства української мови, яку нази-
вали «гомерівською», «ангельською», «поетичною»,
«мелодійною» і т. п., гордилися її знанням.
Відомий польський фольклорист того часу Антон
Новосельський (А. Марцінковсь кий, 1823—1880),
згадуючи про своє спілкування з сільським дідусем-
українцем, писав: «Вів розмову з ним його власною
мовою, тою простою, гомерівською мовою, сповне-
ною поетичних виразів, досконало знайомою мені як
людині, що народилася серед полів і лісів України,
виколисаній під мотив народної пісні» [5].
Такі висловлювання доповнювалися і практикою
писання польських творів українською мовою. Ви-
дана в нас у відомій серії «Бібліотека поета» книж-
ка «Українською музою натхненні» (К., 1971) дає
можливості сучасному зацікавленому читачеві ближ-
че познайомитися з добіркою творів польських пое-
тів, написаних українською. Так, є серед цих писань
чимало речей невисокого рівня, спрощених літера-
турно невимогливих переспівів і наслідувань народ-
них пісень, переповідань фольклорних сюжетів, опи-
сових рефлексій. Водночас бачимо й непоодинокі
зразки, позначені творчим натхненням, неординар-
ною думкою і добрим, щирим почуванням до укра-
їнського світу та його людини.
І зовсім не випадково, що деякі з цих складань
свого часу були сприйняті в українському середови-
щі, влилися в репертуар народної пісенності. Такі,
наприклад, як «Не журися, мій хазяю», «Закотив-
ся місяць в хмари» Томаша (Тимка) Падури (1801—
1871), «Над Ятраньом» («Там, де Ятрань круто
в’ється») зубожілого шляхтича з Поділля Антона
Шашкевича (1813—1880), слова і мелодія відомої
пісні «Гандзя» («Чи є в світі молодиця, як та Гандзя
білолиця») Діонісія (Дениса) Бонковського з Бер-
дичева. У цьому контексті не бачу також підстав сум-
ніватися в достовірності свідчень сучасників, що ав-
тором первісного тексту знаної пісні про Кармелю-
ка («За Сибіром сонце сходить») був демократично
Роман кИРЧІв464
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 3 (117), 2014
налаштований католицький священик з Саврані (те-
пер Одеської обл.) популярний віршописець Ян Ко-
марницький (1784—1840).
До речі, текст цієї пісні подав Т. Шевченко в за-
писі свого «Щоденника» 20 травня 1858 р., гада-
ючи, що її склав Т. Падура [3]. Про українські ві-
рші останнього згадує і в повісті «Прогулка с удо-
вольствием и не без морали», зазначивши словами
героя цього твору: «Поэзия Падуры мне известна
и переизвестна» [4].
Віршем «Мученикам вольності з р. 1847» поляк
Генрик Яблонський (1828—1869) з Броцлавщини
відгукнувся на акт розправи царизму з Кирило-
Мефодіївським товариством. Вірш опублікований у
газеті «Дневник Руський» (Львів, 1848, № 4) —
одному з перших українськомовних часописів, що
почав виходити в серпні 1848 року, підписаний ла-
тинським криптонімом «H. J.» з приміткою редак-
ції, що він надісланий «з російського Поділля». Він
недосконалий з літературного погляду, але це фак-
тично перший друкований твір, присвячений кирило-
мефодіївцям. У 6—7 номерах тієї ж газети за 1848 р.
той же автор виступив зі статтею «Слово о Руси і єї
становищі політическім», в якій знову назвав репре-
сованих членів Кирило-Мефодіївського товариства
«мучениками вольності». Згадав, зокрема, Т. Шев-
ченка, якого, за автором статті, «… вважають сьо-
годні за мученика української вольності».
У становищі позбавленої наприкінці XVIII ст.
державної незалежності Польщі і розчленованої її
землі поміж імперськими сусідами Т. Шевченко
бачив багато подібного і спільного з історичною до-
лею України. Як і його рідний край, велика части-
на Польщі з її столицею Варшавою томилася в па-
зурах того самого двоголового хижака. Тому йому
були особливо близькі і зрозумілі національно-
визвольні прагнення і дії польських патріотів. Од-
наче не сприймав того, що в ідеології цих прагнень
і її виразі в польській літературі та публіцистиці
Україні зазвичай відводиться роль лише помічниці
польських визвольних змагань і місце складової
частини вільної Польщі.
Вразило й те, що оспівування козацького лицар-
ства польськими романтиками зосереджувалося зде-
більшого на боротьбі з турками і татарами, що вони
схильні були малювати, як зауважив І. Франко, «іди-
лічну», «фікційну» Україну, «виключаючи пильно з
української традиції все, що нагадувало таку влас-
новільну, самостійну, протестуючу Україну» [2]. Не
могли імпонувати спрощені поверхові підходи до
української теми, її тенденційне і часто літературно
невимогливе, примітивне трактування.
Грішили цим нерідко і писання польських авто-
рів українською мовою, які культивувалися в див-
ній відособленості і навіть відчуженості від того-
часної власне української літератури. Навіть
«українки» і «думи» демократично настроєного
Т. Падури, який був зв’язаний з декабристським
рухом в Україні, мали в собі дуже мало спільного
з українськими реаліями, настроями і потребами
України. В тому числі і його агітаційні вірші, які
напередодні польського повстання 1830—1831 рр.
він в селянському вбранні з лірою в руках розпо-
всюджував серед українців, намагаючись пробу-
дити в них «запорозький дух» і залучити їх до
спільної з поляками боротьби проти російського
поневолення.
Під час цього агітаційного рейду Падура побував
на Лівобережжі, в Причорномор’ї і на Кубані, по-
знайомився в Полтаві з Іваном Котляревським, який
(за спогадом самого Падури) позитивно оцінив його
пісні і вірші. У Гадячі 1829 р. Падура написав вірш
«Чорноморець» із закликом до внуків і правнуків
«славного Запорожжя»:
вільних внуки, злучім руки,
а сила все зможе!
І верне власть, і славу дасть
вільне Запороже!
Судячи із наведених слів про добре знайомство
з «поезією» Падури, Т. Шевченко напевно знав і
цей його вірш, надрукований у збірці творів
«Ukrainky z nutoju Tymka Padurry» (Варшава,
1844), яка згадується в повісті «Прогулка с удо-
вольствием и не без морали». І дуже можливо, що
заключна строфа його вірша «Полякам» з закли-
ком «Подай же руку козакові…» була якраз ідейно-
поетичною рефлексією на наведені рядки польсько-
го поета. Парафразуючи і розвиваючи їхній смисл,
великий український поет додав ще слова «І серце
чистеє подай», які означали дуже багато. Посту-
лювали польсько-українське єднання на засадах
правди і справедливості, без лукавства і кривди,
спільної боротьби за свободу не тільки Польщі, а
й України. У поклику Т. Шевченка виразно про-
465«Подай же руку козакові і серце чистеє подай»
ISSN 1028-5091. Серія філологічна. № 3 (117), 2014
читується солідарність з молодою польською де-
мократією, її гаслом «За нашу і вашу свободу».
Великій благотворній Шевченковій ідеї сердеч-
ного братерства українського і польського народів
судилося ще пройти крізь тривалі складні й болю-
чі випробування, сповнені протистояння і конфлік-
тів, незмірних жертв, страждань і кривд досвіди
двадцятого століття. Очевидно, і той непростий час
знав порухи чистого польського серця стосовно
України (скажімо, хоча б ближчі до нас: в публі-
цистиці незабутнього Єжи Ґедройца, політологіч-
них працях Збігнєва Бжезінського, гарній повісті
про Т. Шевченка Єжи Єнджеєвича «Українські
ночі або родовід генія», в приязні до України вели-
кого Папи — поляка Івана Павла II та в непооди-
ноких інших більших і менших проявах). І чи не
найбільш вимовно заявили себе ці порухи тепер, на
початку двадцять першого століття, зокрема, в наші
дні в потужній хвилі польської підтримки україн-
ського супротиву деспотичній владі, боротьбі укра-
їнців за волю, честь і гідність своєї держави. Під-
тримки, яка озвучилася дивною піснею польсько-
го серця з крилатою фраземою «Podaj rękę Ukrainie»
(«Подай руку Україні») — гаслом новочасної
польсько-української солідарності.
Чи є якась пряма дотичність у ґенезі цієї пісні з
Шевченковим «Подай же руку козакові…»? Ав-
тор слів і музики пісні керівник вокально-
інструментального ансамблю «Тарака» Кароль Кус
зазначив в інтерв’ю газеті «Głos Wielkopolski» (2 лю-
того 2014 р.), що цей твір був миттєвим «відрухом
серця» під сильним враженням від перебування на
київському Майдані. Невдовзі пісня у виконанні ав-
тора зазвучала зі сцени Майдану і, за словами цьо-
го ж інтерв’ю, з величезним ентузіазмом була сприй-
нята багатотисячною спільнотою зібраного народу.
Водночас медіа рознесли її по всій Україні, в Поль-
щі та в інших країнах. Скоро її заспівали і в україн-
сько- та російськомовних версіях.
До речі, цей процес задіяності авторської пісні в
колективну свідомість широкої різномовної люднос-
ті та феномен небувало динамічної її фольклориза-
ції — предмет спеціального цікавого досліду.
«Я вклав у цю пісню, — зізнається автор, — всі
емоції, які збудили в мені Майдан і боротьба цих лю-
дей». «Почути вдячність Майдану, то найважливі-
ша річ, що притрапилася мені в житті, потужний
знак, який залишиться в мені назавжди». І ще один
фрагмент з цього інтерв’ю: «Коли чую від когось з
України, що ця пісенька дає йому силу, щоб далі бо-
ротися, то-то… бракує мені слів, щоб висказати, що
почуваю. Ми також боролися колись за свою сво-
боду. І так, як ми тоді, вони також не мають тепер
іншого вибору. Мусять виграти! Або Україна пере-
твориться в одну велику тюрму».
Отож, якщо навіть нема якоїсь фізичної залеж-
ності пісні від тексту поетичного Шевченкового
звертання до поляків, то духовний їхній зв’язок, ідей-
на суголосність — для всіх очевидні. Він, цей зв’язок,
в ідейній, настроєвій енергетиці пісні, що виразно
корелюється з ідейними інтенціями українського по-
ета, у чіткій і щирій проукраїнській дружній поставі
автора пісні, у сприйнятті її як духовної потреби в
широкому загалі. І навіть подекуди — у текстових
перекликах, стилістиці, конотації метафорики поєд-
нання рук, гарячих сердець.
У цьому контексті пісня зазначилася як сучасний
адекватний відгук чистого польського серця на ви-
сокі помисли поклику великого українського поета
з-перед понад півтора століття.
З цими смислами і значущою функційністю ця
польська пісня сприймається як ще одне високе осяг-
нення українського Майдану, і як гарна, значуща
квітка у вінку прослави українського ґенія в знамен-
ну пору його двохсотлітнього ювілею.
Szcze ne wmerła, ne wmerła ukraina,
kiedy razem jesteśmy jak rodzina.
Jest nadzieja, co wiecznie przypomina,
Szcze ne wmerła, ne wmerła ukraina.
Ще не вмерла, не вмерла Україна,
Як ми разом, як одна родина.
Є надія, що завжди припоминає:
Ще не вмерла, не вмерла Україна.
Ще не вмерла, не вмерла Україна,
когда мы вместе, как одна семья.
Есть надежда, что всегда напоминает:
Ще не вмерла, не вмерла Україна.
1. Франко І. Панщина та її скасування 1848 р. в Галичи-
ні / Франко І. // Франко І. Зібрання творів : у
50 т. — К., 1986. — Т. 47. — С. 111.
2. Франко І. Юзеф Богдан Залеський / Франко І. //
Франко І. Зібрання творів : у 50 т. — К., 1980. —
Т. 27. — С. 32.
Роман кИРЧІв466
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 3 (117), 2014
3. Шевченко Т. Повне зібрання творів : в 6 т. / Т. Шев-
ченко. — К. : Вид-во АН УРСР, 1963. — Т. 5. —
С. 243—244.
4. Шевченко Т. Повне зібрання творів : в 6 т. / Т. Шев-
ченко. — К. : Вид-во АН УРСР, 1963. — Т. 4. —
С. 252.
5. Nowosielski a. Pamiętniki kuratora magaziniów / A. No-
wo sielski. — Warszawa, 1858. — S. 30.
Roman kyrchiv
«SO MAKE THE HANDSHAKE TO A COSSACK
AND BRING YOUR HONEST HEART AS GIFT»
The article has presented a kind of spiritual connection, an
echo of ideal concept expressed by Shevchenko's verse To
Poles in the present-day Polish song performed under strong
impression of Kyivan Euromaidan, — Podaj rękę Ukrainie
(Give hand to Ukraine)
Keywords: concept, heart, reflection, metaphorical contents
Роман кырчив
«ТАК ПРОТЯНИ ЖЕ ДЛАНЬ КАЗАКУ
И СЕРДЦЕ ЧИСТОЕ ОТДАЙ»
Передается духовная связь, отзвуки идейного концепта
шевченковского стихотворения «Полякам» в современной
польской песне, которую поют под сильным впечатлением
от Киевского Евромайдана, — «Podaj rękę Ukrainie»
(«Подай руку Украине»).
Ключевые слова: концепт, сердце, рефлексия, метафорика.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-94442 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1028-5091 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-30T15:58:50Z |
| publishDate | 2014 |
| publisher | Інститут народознавства НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Кирчів, Р. 2016-02-11T13:23:34Z 2016-02-11T13:23:34Z 2014 «Подай же руку козакові і серце чистеє подай» / Р. Кирчів // Народознавчі зошити. — 2014. — № 3 (117). — С. 462-466. — Бібліогр.: 5 назв. — укp. 1028-5091 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94442 Передается духовная связь, отзвуки идейного концепта шевченковского стихотворения «Полякам» в современной польской песне, которую поют под сильным впечатлением от Киевского Евромайдана, — «Podaj rękę Ukrainie» («Подай руку Украине»). The article has presented a kind of spiritual connection, an echo of ideal concept expressed by Shevchenko's verse To Poles in the present-day Polish song performed under strong impression of Kyivan Euromaidan, — Podaj rękę Ukrainie (Give hand to Ukraine). Передається духовний зв’язок, переклик ідейного концепту Шевченкового вірша «Полякам» з сучасно польскою піснею, співаною під сильним враженням від Київського Євромайдану, — «Podaj rękę Ukrainie» («Подай руку Україні»). uk Інститут народознавства НАН України Народознавчі зошити Статті «Подай же руку козакові і серце чистеє подай» «So make the handshake to a cossack and bring your honest heart as gift» «Так протяни же длань казаку и сердце чистое отдай» Article published earlier |
| spellingShingle | «Подай же руку козакові і серце чистеє подай» Кирчів, Р. Статті |
| title | «Подай же руку козакові і серце чистеє подай» |
| title_alt | «So make the handshake to a cossack and bring your honest heart as gift» «Так протяни же длань казаку и сердце чистое отдай» |
| title_full | «Подай же руку козакові і серце чистеє подай» |
| title_fullStr | «Подай же руку козакові і серце чистеє подай» |
| title_full_unstemmed | «Подай же руку козакові і серце чистеє подай» |
| title_short | «Подай же руку козакові і серце чистеє подай» |
| title_sort | «подай же руку козакові і серце чистеє подай» |
| topic | Статті |
| topic_facet | Статті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94442 |
| work_keys_str_mv | AT kirčívr podaižerukukozakovíísercečisteêpodai AT kirčívr somakethehandshaketoacossackandbringyourhonestheartasgift AT kirčívr takprotânižedlanʹkazakuiserdcečistoeotdai |