Григорій Нудьга — шевченкознавець
У статті йдеться про Г. Нудьгу як шевченкознавця та дослідника української романтичної балади в її історичному розвитку. Аналізується балада Т. Шевченка «Чого ти ходиш на могилу?..»....
Saved in:
| Date: | 2014 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут народознавства НАН України
2014
|
| Series: | Народознавчі зошити |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94445 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Григорій Нудьга — шевченкознавець / В. Кравченко // Народознавчі зошити. — 2014. — № 3 (117). — С. 478-480. — Бібліогр.: 5 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-94445 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-944452025-02-09T17:18:16Z Григорій Нудьга — шевченкознавець Hryhorii Nudha as T. Shevchenko scholar Грыгорий Нудьга — шевченковед Кравченко, В. Статті У статті йдеться про Г. Нудьгу як шевченкознавця та дослідника української романтичної балади в її історичному розвитку. Аналізується балада Т. Шевченка «Чого ти ходиш на могилу?..». In article has been presented the research profile of H. Nudha in his efforts to conceive quite deepened essence of T. Shevchenko' poetry as well as that of Ukrainian Romantic ballads in their historical development. Analytical study of T. Shevchenko’s ballad «Why do you go to the grave?..» has been performed accordingly to prescriptive directions traced by H. Nudha. В статье речь идет о Нудьге-шевченковеде и исследователе украинской романтической баллады в её историческом развитии. Осуществлен анализ баллады Т. Шевченко «Чого ти ходиш на могилу?». 2014 Article Григорій Нудьга — шевченкознавець / В. Кравченко // Народознавчі зошити. — 2014. — № 3 (117). — С. 478-480. — Бібліогр.: 5 назв. — укp. 1028-5091 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94445 uk Народознавчі зошити application/pdf Інститут народознавства НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Статті Статті |
| spellingShingle |
Статті Статті Кравченко, В. Григорій Нудьга — шевченкознавець Народознавчі зошити |
| description |
У статті йдеться про Г. Нудьгу як шевченкознавця та дослідника української романтичної балади в її історичному
розвитку. Аналізується балада Т. Шевченка «Чого ти ходиш на могилу?..». |
| format |
Article |
| author |
Кравченко, В. |
| author_facet |
Кравченко, В. |
| author_sort |
Кравченко, В. |
| title |
Григорій Нудьга — шевченкознавець |
| title_short |
Григорій Нудьга — шевченкознавець |
| title_full |
Григорій Нудьга — шевченкознавець |
| title_fullStr |
Григорій Нудьга — шевченкознавець |
| title_full_unstemmed |
Григорій Нудьга — шевченкознавець |
| title_sort |
григорій нудьга — шевченкознавець |
| publisher |
Інститут народознавства НАН України |
| publishDate |
2014 |
| topic_facet |
Статті |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94445 |
| citation_txt |
Григорій Нудьга — шевченкознавець / В. Кравченко // Народознавчі зошити. — 2014. — № 3 (117). — С. 478-480. — Бібліогр.: 5 назв. — укp. |
| series |
Народознавчі зошити |
| work_keys_str_mv |
AT kravčenkov grigoríjnudʹgaševčenkoznavecʹ AT kravčenkov hryhoriinudhaastshevchenkoscholar AT kravčenkov grygorijnudʹgaševčenkoved |
| first_indexed |
2025-11-28T15:38:03Z |
| last_indexed |
2025-11-28T15:38:03Z |
| _version_ |
1850049081053806592 |
| fulltext |
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 3 (117), 2014
Щоразу, коли пригадую свою роботу над кан-
дидатською дисертацією «Балади в контек-
сті творчості Т. Шевченка», асоціативно найперше
в уяві спливає невеличка потемніла від часу книжеч-
ка Г. Нудьги «Українська балада (З теорії та істо-
рії жанру)», яку перечитувала кільканадцять разів.
У ній дивували майстерність і вміння автора скрупу-
льозно опрацьовувати тексти, намагання заглибити-
ся у творчу майстерню Т. Шевченка. Вона дісталась
мені як пам’ятка про мого колегу — шевченкознав-
ця Олександра Григоровича Барабоху.
Вивчення художньої спадщини Т. Шевченка —
це шлях до розуміння національних коренів. До ко-
горти тих, хто збагачував шевченкознавство, пере-
творював його на авторитетну галузь української
науки про літературу, належав і Г. Нудьга. Г. Нудь-
га намагався проникнути в багатозначність Шев-
ченкового слова, збагнути семантичну глибину тек-
сту. Справедливою є його думка, що кожний пері-
од життя і творчості Шевченка (початок твор чості,
період «трьох літ», неволя після арешту в 1847 році)
своєрідно відобразилися на змісті і поетичному ха-
рактері баладних творів. На початку поет віддає
певну данину романтичній баладі з фантастичними
елементами, в період «трьох літ» Шевченко робить
наголос на соціальних мотивах, в 1847—1848 ро-
ках в його баладах домінують морально-етичні про-
блеми [4, с. 108].
Спираючись на теоретичні засади дослідження
балад і творів з баладними мотивами та інтонаціями,
які запропонував Г. Нудьга, виділимо у творчості
Т. Шевченка вісім типових балад: «Причинна»,
«Тополя», «Утоплена», «Лілея», «Русалка», «Чого
ти ходиш на могилу?», «Коло гаю в чистім полі», «У
тієї Катерини».
Про баладу Т. Шевченка «Чого ти ходиш на мо-
гилу?» Г. Нудьга писав: «В основі сюжету […] ле-
жить народна поетична символіка…» [4, с. 122],
а «роль явищ природи наближається тут до функ-
ції улюблених в народних піснях паралелізмів і сим-
волів» [4, с. 136]. Сюжет побудовано на метамор-
фозі: дівчина перетворюється на пташку. «Згідно
з Лойфлером, пташка була символом, наділеним
величною силою, що передбачає очищення й нат х-
нення» [2, с. 423]. Пташки уособлюють душі лю-
дей. Автор надав символічного виміру реальним
фактам і внутрішнім стражданням дівчини. Це твір
про порятунок «милої» — поетична трансформа-
ція психологічного стресу в ході ритуалу. В основі © В. КРАВЧЕНКО, 2014
Валентина КРАВЧЕНКО
ГРИГОРІЙ НУДЬГА —
ШЕВЧЕНКОЗНАВЕЦЬ
У статті йдеться про Г. Нудьгу як шевченкознавця та до-
слідника української романтичної балади в її історичному
розвитку. Аналізується балада Т. Шевченка «Чого ти хо-
диш на могилу?..».
Ключові слова: Григорій Нудьга, шевченкознавство, ба-
лада, зміст, поетика.
479Григорій Нудьга — шевченкознавець
ISSN 1028-5091. Серія філологічна. № 3 (117), 2014
твору — реальний земний зміст: втрата дівчиною
нареченого. Авторська розповідь скупа, точна, зве-
дена до мінімуму. Трагедію, що вже сталася, автор
залишив поза сюжетною рамкою. Життя без коха-
ного немислиме — і, закономірно, — неминуча
біда, що обов’язково станеться, бо є наслідком дії.
На першому плані у творі — діалог матері й дочки.
Сумний тон розмови, журлива відповідь-згода до-
чки, плач матері говорять про те, що це — драма
почуттів. До кінця розповіді баладу огорнула по-
хмура безнадія. Для матері її дитина — голубка си-
зокрила, безталанна. Трагізму додає й те, що ді-
вчина заручена. Винятково загострене відчуття
болю, гіркота втрати, приреченості. Дівчина не хоче
скорятися долі. Вона постійно діє: ходить на моги-
лу, ростить калину, просить Бога, звертається до
куща — прагне щастя.
Калина — це найтиповіший обрядовий символ
краси й кохання, надії на краще життя, на одру-
ження. Вона — красна, червона, гаряча, як во-
гонь. Символічний зв’язок із вогнем виражений
лінгвістично і психологічно мотивований: калина —
символ кохання як внутрішнього горіння загалом.
Закохана хоче, щоб калина прийнялася, а для цьо-
го потрібна вода, що має здатність творити добро.
Дівчина поливає дерево сльозами і мовби віддає
йому свою силу: «І сльозами поливає, / І Господа
просить, / Щоб послав він дощі вночі / І дрібнії
роси» [5, с. 9]. Монолог надії вражає безмірною
любов’ю. Вона зов’є кубелечко, і пташки (душі за-
коханих) прилинуть, будуть разом щебетати, роз-
мовляти і «вкупочці на той світ літати» [5, с. 9].
Пташки на калині, традиційно, — це символи щас-
ливого родинного життя. Ось чому героїня мріє ви-
ростити калину. «І калина прийнялася, / Віти роз-
пустила» [5, с. 9]. Символіка сльози й роси тісно
пов’язана з обрядовістю і містить у собі ідею очи-
щення, підсилює образ чистоти. Дівчина зверта-
ється до калини: «Росою умий». Роса — це та жи-
вотворяща сила, на яку надіється героїня; сльо-
зи —символ запліднюючого начала, і вони
допоможуть їй проростити нове життя. Казково-
символічне магічне число три теж є у творі, і воно
насторожує, бо образ трьох доріжок відомий у на-
роднопісенній ліриці як символ розлуки. За народ-
ними віруваннями, тричі можна починати одну й ту
ж справу. Якщо і втретє не вдасться довести її до
кінця, то тоді вже не поталанить, сподівання на
щасливий кінець будуть марними.
Жадана пташка не прилітала. Дівчина зовсім зне-
силилась у безрадісному плачі, втратила всяку на-
дію. Її почали зневажати люди. Автор підказує, що
причини її страждань — соціальні: калину зросили
ріки-сльози. У баладі маємо градаційне напружен-
ня сюжету. Фігура умовчання («На четверте...»)
драматизує дію, готує до нової трагедії. У повному
відчаї дівчина навіки заснула під калиною. Кон траст
прикінцевих рядків — «пташка щебетала», а «ді-
вчина спала, не вставала» — зм’якшує трагічну
розв’язку. Автор не говорить, що дівчина померла
від туги — вона просто заснула: «Утомилось моло-
деє, / Навіки спочило...» [5, с. 10]. Шевченко веде
розповідь у соціальному плані: дівчина напівсиро-
та, отже нещаслива. Вона свідома своєї безвиході,
але нічого не може вдіяти. Її почуття концентруєть-
ся в єдиному рядку-відповіді: «— Так, мамо, так».
Тяжкий настрій дочки передається і матері: «А мати
й спати не лягала, / Дочку вечерять дожидала / І
тяжко плакала, ждучи» [5, с. 10]. Ці рядки ство-
рюють реальну, побутово-психологічну картину,
«яка мовби відтінює всю фантастичну умовність
стилізації» [3, с. 191—192]. Слова «смерть» у ба-
ладі немає, проте гнітючий настрій твору обумов-
лює місце, де відбувається дія: на могилі. Образ
самотньої матері, який фігурує на початку і в кінці
балади, пригнічує ще більш.
Складний психологічний стан дівчини поет пере-
дав через внутрішній монолог. Журливі слова-
звертання до калини, слова надії до нареченого по-
силюють ліризм твору: «— Може, пташкою при-
лине / Милий з того світа. / Зов’ю йому
кубелечко...» [5, с. 9]. Драматично напруженою є
сцена смерті дівчини. Вона передана «в енергійній
епічно-короткій словесній формі […] Шість рядків
[…] витримано в суворій логічній і хронологічній
послідовності, мальовнича градація — неухильне
наростання дії, почуття, думки — поглиблює вра-
ження, поет схоплює психологічні кульмінації ста-
новища дівчини, що стисло й виразно передають
зміст внутрішніх переживань героїні і приводять до
логічного кінця» [1, с. 63]. Сонце, що встає «з-за
могили», зосереджує увагу на місці, де розгорта-
ється трагічна дія. Особливого емоційного наванта-
ження дія набирає тоді, коли вранці, вже після смер-
валентина кРавЧЕНкО480
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 3 (117), 2014
ті дівчини, з’являється довгождана пташка. Суворо-
урочиста тональність епілогу.
Стильова народнопісенна домінанта поезії обу-
мовлена зверненням до традиційних фольклорних
образів і символів, використанням пестливих слів
і суфіксів. Заперечний паралелізм, що двічі повто-
рюється («Не сон-трава на могилі вночі процві-
тає») виконує функцію градаційного наступу дня.
Мовна тканина балади милозвучна. У виділенні
контекстуальних моментів важливу роль відігра-
ють різні форми дієслів, передовсім часові та на-
казового способу, що мотивують поведінку дівчи-
ни та передають плин людського життя. Динаміч-
ності розповіді сприяє нагромадження однорідних
дієслів-присудків. Напруженість у текст вносять
складені форми дієслівних присудків. Шевченко-
ві звукові образи об’єдналися в цілу звукову кар-
тину. Постійне ритмічне повторення плавних при-
голосних ([л], [н]) створило ніжну й теплу карти-
ну, додало м’якості сюжету.
Отже, балада «Чого ти ходиш на могилу?» — це
твір не тільки про почуття героїнь, не тільки вира-
ження їхніх дум, а це й вияв настроїв автора. Спра-
ведливо зазначив Г. Нудьга: «Мистецтво творення
балади — нової, оригінальної, в основі якої лежать
суспільні проблеми, — Шевченко підніс до незви-
чайної висоти» [4, с. 139]. Неоціненною є роль лі-
тературознавця й критика Г. Нудьги, який по-новому
осягнув високі обрії балад Т. Шевченка.
1. ващук Ф. Редакційна робота над циклом «В
казематі» / Ф. Ващук // Збірник праць 14-ї наукової
шевченківської конференції. — К. : Наукова думка,
1966. — С. 51—68.
2. керлот Х. Словарь символов / Хуан Керлот. — М. :
REEL-book, 1994. — 608 с.
3. коцюбинська М. Етюди про поетику Шевченка /
Михайлина Коцюбинська. — К. : Радянський пись-
менник, 1990. — 272 с.
4. Нудьга Г. Українська балада (З теорії та історії жан-
ру) / Григорій Нудьга. — К. : Дніпро, 1970. —
257 с.
5. Шевченко Т. Чого ти ходиш на могилу?.. / Тарас
Шевченко // Тарас Шевченко. Повне зібр. тв. : у
12 т. / редкол.: М.Г. Жулинський (голова) та ін. —
К. : Наукова думка, 2003. — Т. 2: Поезія 1847—
1861. — 784 с.
valentyna kravchenko
HRYHORII NUDHA AS T. SHEVCHENKO
SCHOLAR
In article has been presented the research profile of H. Nudha
in his efforts to conceive quite deepened essence of T. Shevchen-
ko' poetry as well as that of Ukrainian Romantic ballads in their
historical development. Analytical study of T. Shevchenko’s
ballad «Why do you go to the grave?..» has been performed
accordingly to prescriptive directions traced by H. Nudha.
Keywords: Hryhorii Nudha, Shevchenko studies, ballads,
content, poetics.
валентина кравченко
ГРЫГОРИЙ НУДЬГА — ШЕВЧЕНКОВЕД
В статье речь идет о Нудьге-шевченковеде и исследовате-
ле украинской романтической баллады в её историческом
развитии. Осуществлен анализ баллады Т. Шевченко
«Чого ти ходиш на могилу?».
Ключевые слова: Григорий Нудьга, шевченковедение,
баллады, содержание, поэтика.
|