Тематико-функціональна приналежність українських народних молитов у праці В. Милорадовича «Житье-бытье лубенского крестьянина»
У статті розглядаються фольклорні молитви з відомої російськомовної праці В. Милорадовича «Житье-бытье лубенского крестьянина», з’ясовується їх тематико-функціональна
 приналежність в українському оказіонально-обрядовому
 фольклорі. Автор звертає увагу, що у цьому дослідженні В. Мило...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Народознавчі зошити |
|---|---|
| Datum: | 2014 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут народознавства НАН України
2014
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94457 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Тематико-функціональна приналежність українських народних молитов у праці В. Милорадовича «Житье-бытье лубенского крестьянина» / І. Гунчик // Народознавчі зошити. — 2014. — № 3 (117). — С. 575-579. — Бібліогр.: 4 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860131479451860992 |
|---|---|
| author | Гунчик, І. |
| author_facet | Гунчик, І. |
| citation_txt | Тематико-функціональна приналежність українських народних молитов у праці В. Милорадовича «Житье-бытье лубенского крестьянина» / І. Гунчик // Народознавчі зошити. — 2014. — № 3 (117). — С. 575-579. — Бібліогр.: 4 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Народознавчі зошити |
| description | У статті розглядаються фольклорні молитви з відомої російськомовної праці В. Милорадовича «Житье-бытье лубенского крестьянина», з’ясовується їх тематико-функціональна
приналежність в українському оказіонально-обрядовому
фольклорі. Автор звертає увагу, що у цьому дослідженні В. Милорадович уперше в вітчизняній фольклористиці використав термін «народна молитва», назвавши
ним варіант магічно-сакрального тексту, відомий у народі
як «Сон Пресвятої Богородиці».
The article deals with folk prayers of the famous Russian work
«The life and times of the peasant Lubensk» by V. Myloradovych.
Thematic and functional belonging to Ukrainian occasional-ritual
folklore has been found. The author specifies that
V. Miloradovych used for first time in the research of national
folklore the term «folk prayer» for the variant of magical-sacred
text, known among the people as «Тhe Dream of the Blessed
Virgin Mary».
В статье рассмотрены фольклорные молитвы из известной
русскоязычной работы В. Милорадовича «Житье-бытье
лубенского крестьянина», выяснена их тематикофункциональная принадлежность в украинском
окказионально-обрядовом фольклоре. Автор обращает
внимание на то, что в этом исследовании В. Милорадович
впервые в отечественной фольклористике использует термин «народная молитва». Ученый употребил его для названия фольклорного магико-сакрального текста, который
известен в народе как «Сон Пресвятой Богородицы».
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:45:09Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 1028-5091. Серія філологічна. № 3 (117), 2014
У 1902—1904 рр. на шпальтах журналу «Ки-
евская старина» було опубліковано одну з най-
відоміших праць В. Милорадовича «Житье-бытье
лубенского крестьянина» [2]. У ній серед багато-
го фольклорно-етнографічного матеріалу містить-
ся чимало народних молитов із Лубенського пові-
ту на Полтавщині, що належать до різних тема-
тичних груп і функціональних різновидів
українського оказіонально-обрядового або магічно-
сакрального фольклору [1].
У першому розділі цієї праці «Жилье» В. Мило-
радович подав цікаві тексти, які стосуються
промислово-господарської сфери, зокрема будівни-
цтва і заселення домівки. Імпровізований прозовий
характер має фольклорна молитва при закладинах
хати, зокрема перед укладанням сволока: «Дай же,
Господи, шоб нам благополушно прожить у ново-
му домі, мені і хазяйці, і моєму чадові; шоб ми ді-
ждали поженить і поддавать, і шоб Господь хра-
нив і пожаром, і худим случаєм. І шоб ви, май-
стри, мені за гроші подякували, а я шоб вам за
роботу» [2, № 4, с. 112—113]. Її промовляв госпо-
дар у присутності дружини і майстрів. Останні так
само долучалися до нього вже своєю молитвою:
«Господи, поможи і благослови!/ І Пресвятая Бо-
городице,/ помоли свого Сина за сей дом,/ щоб
Господь дав їм благополучну жизнь,/ І святий ан-
гол,/ моли Пресвятую Богородицю за сей дом»
[2, № 4, с. 113]. Подібні імпровізовані неримовані
молитовні тексти виголошували господар, господи-
ня та майстри після вкладання сволока, що супрово-
джувалося пригощанням. Після звернень до Госпо-
да (Бога), Пресвятої Богородиці вони містили пе-
реважно прохання за майбутній добробут у хаті та
господарстві, за здоров’я й добру долю дітей
[2, № 4, с. 114].
Коротенькі, паремійного характеру, молитовки до
Бога за благополуччя дітей промовляли жінки на даху,
як починали мазати глиною стелю [2, № 4, с. 115].
Коли всі члени сім’ї вселялися у новий будинок, гос-
подар також проказував молитву: «Дай же нам, Гос-
поди, святий, добрий час / у новий дім увійти,/
хліб і сіль унести,/ шоб Господь послав нам у сім
домі хліба й солі,/ й всього добра до кінця віку…»
[2, № 4, с. 118].
Народними молитвами, за свідченнями В. Ми-
лорадовича, на Лубенщині супроводжували підго-
товку та відзначення різдвяно-новорічних свят. У
другому розділі праці вміщено три варіанти тексту © І. ГУНЧИК, 2014
Ігор ГУНЧИК
ТЕМАТИКО-ФУНКЦІОНАЛЬНА
ПРИНАЛЕЖНІСТЬ УКРАЇНСЬКИХ
НАРОДНИХ МОЛИТОВ У ПРАЦІ
В. МИЛОРАДОВИЧА
«ЖИТЬЕ-БЫТЬЕ ЛУБЕНСКОГО
КРЕСТЬЯНИНА»
У статті розглядаються фольклорні молитви з відомої ро-
сійськомовної праці В. Милорадовича «Житье-бытье лу-
бенского крестьянина», з’ясовується їх тематико-функціо-
нальна приналежність в українському оказіонально-обря-
довому фольклорі. Автор звертає увагу, що у цьому дослі-
дженні В. Милорадович уперше в вітчизняній фолькло-
ристиці використав термін «народна молитва», назвавши
ним варіант магічно-сакрального тексту, відомий у народі
як «Сон Пресвятої Богородиці».
Ключові слова: народна молитва, фольклор, магічно-
сакральний текст, тематична група, персонаж, функціо-
нальний різновид.
Ігор ГУНЧИк576
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 3 (117), 2014
для очищення води, який проговорювала господи-
ня зранку на Новий рік, коли брала її відрами в ко-
лодязі. Їх записано у трьох різних населених пунк-
тах — Волчок, Губське та Литвяки. Подібно до ін-
ших творів цього функціонального різновиду вони
містять традиційну формулу побажання доброго дня
і звернення до води Уляни, землі Тетяни, колодязя
Романа (Прокопа), зір-зірниць або Господа Бога:
«Добрий день, водо Уляно, а земле Тетяно, а ко-
лодязю Прокопе! а ви, зорі-зориці! вас на небі
три сестриці: одна вечірня, одна полунишня, а
одна світова. Освіщаєте небо і землю, і очистіть
воду сюю» [2, № 6, с. 393].
Молитовні твори були необхідною складовою
святкової трапези на Новий рік. Перед споживан-
ням страв, коли усе сімейство сиділо за столом, гос-
подар запалював воскову свічку, кадив ладан і мо-
лився: «Спасибі Богу, що діждали Нового году усі
живі, здорові, благополучні. Дай, Бог, Новий год
проводить і великодня діждать. Дай, Бог, щоб
по сьому году Господь хліб уродив. Царство небес-
не помершим, приставшим душам і родителям
хай легко згадається, а нам дай, Бог, на здоров’я»
[2, № 6, с. 395]. На відміну від цього фольклорно-
го тексту, в якому наявні мотиви вдячності, поба-
жання і прохання здоров’я, благополуччя, урожай-
ності, які стосуються Господа Бога, членів сімї та по-
мерлих родичів, післяобідня молитва була
традиційно короткою і мала характер подяки Богу
«за хліб, за сіль» [2, № 6, с. 395].
У різдвяно-новорічний період у селах Лубенщини
побутував звичай «опроводження святок». Участь
у ньому брали святково одягнені у плахти і білі со-
рочки жінки. У різдвяний день у чиюсь — із учас-
ниць — хату вони вносили («уводили») гребінь,
«щоб святки протяглись». Основні моменти цьо-
го обряду (коли ставили гребінь на покутті, наряджа-
ли його, як дівчину) супроводжувалися проказуван-
ням народних молитов до Господа (Бога) з побажан-
нями, щоб добре було прясти. Скажімо, у селі Вовчок
після вбирання гребеня говорили таку молитву:
Будьмо здорові!
Дай, Боже, на здоровя, на благополуччя
і нашим дітям, і всьому мирові хрещеному.
Дай, Господи, вам, хазяєчка,
щоб на сьому гребінику
і прялось, і хотілось,
і щоб не дрімалось,
і ніщо не боліло.
Щоб вам Господь послав спіх,
як у молодої людини сміх [2, № 6, с. 397].
Обряди та звичаї з використанням фольклорних
молитовних творів побажального характеру пов’язані
з наступним, після різдвяно-новорічного, періодом
М’ясниць. У цей час прийнято було ходити сватати-
ся. Коли сватів пригощали, проговорювали, бажаю-
чи: «Дай, Боже, щоб з сього могоричу до більшо-
го: щоб сей попить та ще купить» [2, № 6,
с. 407]. Коли вже відбувалося весілля молодих, їм
також адресували молитву, у якій було висловлено
різного роду побажання, аби щасливо склалося їхнє
спільне життя [2, № 6, с. 407]. Молитовні тексти
також іноді виголошували на Заговинах, якими за-
вершувалися М’ясниці. В. Милорадович подав у
своїй праці такий уснословесний зразок із Лубен-
ського повіту: «Дай, Боже, щоб сей день опрово-
дить, святого посту діждать і великодня. Спа-
сибі Богу, що заговіли в добрім здоров’ї; дай, Боже,
розговіться благополучно» [2, № 6, с. 407].
Виконання коротких молитовок, які належать до
промислово-господарської тематичної групи
оказіонально-обрядового фольклору, на Лубенщині
було пов’язане з косовицею і заготівлею сіна. Госпо-
дар зранку запрошував до себе додому косарів і час-
тував їх, приговорюючи: «Дай, Боже, нам легко, ве-
село сю траву знять». Косарі відповідали: «По-
силай, Господи!» [3, № 3, с. 350] Подібні
фольклорні паремійні тексти виголошували за обі-
дом [3, № 3, с. 350], а також зранку, коли жінки,
дівчата та декілька чоловіків йшли збирати сіно
[3, № 3, с. 351].
До промислово-господарської тематичної групи
належать також фольклорні молитви, які стосують-
ся функціонального різновиду «коли сіяли зерно».
Так, перед виїздом у поле господар кропив садибу,
город, хрестився на чотири сторони і проговорював:
«Господи, поможи у Божу путь святого хліба по-
чинать робить!» або «Благослови і поможи нам,
Господи, у добру путь!» [3, № 3, с. 362] Розсіва-
ючи зернята, сіяч також молився: «Господи, помо-
жи і роди, Боже, на всякого долю: на сліпого і хро-
мого. Не остави, Господи, і мене» [3, № 3, с. 363].
Свідченням того, що народна молитва була чи не
обов’язковим обрядовим елементом сівби, свідчать
577Тематико-функціональна приналежність українських народних молитов у праці в. Милорадовича…
ISSN 1028-5091. Серія філологічна. № 3 (117), 2014
три різні варіанти фольклорних творів цього жанру,
які подав В. Милорадович у праці.
Народні молитви супроводжували і процес зби-
рання врожаю під час жнив. Вийшовши перший раз
на ниву, жінка-жниця ставала на коліна, хрестилася
і, узявши серп, говорила: «Господи, поможи і дай
час добрий. Господи, поможи нам у руки взять
оцей хліб святий! Поможи мені, Мати Божа, ца-
риця небесна, щоб мені жито вижать і легенько,
й веселенько. Святителю Миколаю, чудотворець,
святу поміщ давай і сохраняй од болізні, поки обі-
жнусь» [3, № 3, с. 373]. Подібні словесні тексти
існували, коли ставили на полі першого зв’язаного
снопа [3, № 3, с. 373]. У деяких селах Лубенсько-
го повіту біля нього качалися по стерні, щоб повер-
нути собі силу. Під час цього обряду молилися до
ниви, яка в фольклорних текстах виступає своєрід-
ним божественним персонажем, прототипом богині
Матері-Землі: «Нивка, нивка! верни мою силку,
щоб і на той год була» [3, № 3, с. 374].
Чимало зразків фольклорних молитов у праці
В. Милорадовича «Житье-бытье лубенского крас-
тьянина» стосується народної ветеринарії, тобто лі-
кування тварин від усіляких недуг, на які хворіла пе-
реважно домашня рогата худоба. Хвороби, уявлен-
ня про них, їх визначення та лікування, на думку
дослідника, можна поділити на три групи («відді-
ли»): 1) ураження органів чуття; 2) недуги внутріш-
ніх фізіологічних органів; 3) поранення та шкірні хво-
роби [3, № 7—8, с. 18]. Використання «Божих
слів, Божих молитов», які фольклорист називає
«шептаннями», було на Полтавщині одним із ефек-
тивних засобів їх лікування.
Переважна більшість магічно-сакральних текстів
у публікації В. Милорадовича, які складають функ-
ціональний різновид «від більма», є народними мо-
литвами (№ 2—7). Вони мають епічно-сюжетний
характер з одним-двома фольклорно-міфологічними
персонажами, серед яких: Ісус Христос, Божа
Мати, святий Юрій (Миколаїв брат), святий Гурій,
Воймен, білий цар. За винятком перших двох, усіх
інших зображено на коні. Дехто з персонажів мав
при собі помічників, які допомагають вилікувати
хворобу: «Їхав юрій, Миколаїв брат, на білому
коні, держав сокола в руці, а за ним бігло три хор-
ти: один чорний, другий рудий, третій білий. Со-
кіл зорнув, чорний хорт сокола нагнав, рудий ро-
зірвав, а третій сивому волу більмо злизав»
[3, № 7—8, с. 20].
Дуже небезпечною хворобою для худоби серед
народу вважали припливи крові («як кров нападе,
наляга» [3, № 7—8, с. 21]). Однією з причин цієї
недуги були вроки, від яких В. Милорадович подав
кілька фольклорних молитов, окремі з яких мають
часткову паспортизацію із зазначенням прізвища
респондента і назви населеного пункту. Перші з них
(№ 2, 3) мають форму діалогу, який виникає начеб-
то під час зустрічі двох міфологічних персонажів —
Божої Матері та Ісуса Христа. В обох текстах го-
ловним сакральним помічником є Божа Мати, яка,
власне, і допомагає вилікувати хворобу:
Ішла Божа Мати,
зострів Сус Христос, став питати:
— куди ти ідеш, Божая Мати?
— Іду до скота шептати.
Од його кости,
од рижої масти,
на болота, де люди не ходять,
де й дзвони не дзвонять,
де півнячий глас не заходить [3, № 7—8, с. 23].
Не менш небезпечною для домашніх тварин є хво-
роба, яку називають різь або перелоги. «Як напа-
дуть перелоги скотину, то вона б’ється, пада, ка-
чається, дрига ногами. вони бувають од крові,
води, з вітру, з людей» [3, № 7—8, с. 25]. Від цієї
немочі, окрім різних традиційних медикаментозних
засобів, також шептали, використовуючи замовлян-
ня та народні молитви. В одному з таких молитовних
текстів (№ 3) зверталися до «Миколая, угодника
Божого», а також Кузьми та Дем’яна. Допомогу в
лікуванні надають останні два святі, які, згідно з сю-
жетною ситуацією, приїхали на гнідому коні і
«тридев’ятьма колами» «переполохи перебили»
[3, № 7—8, с. 26]. У дев’ятій народній молитві, яка
так само є епічно-експлікативним твором, у ролі са-
крального помічника зображено ченця: «Перелоги,
логи, логи, йшли на лози, а з ліз десь узявся ченець,
зав’язав перелогам кінець» [3, № 7—8, с. 27].
Із восьми магічно-сакральних утворень, які вико-
ристовували під час поранень худоби для зупинки
крові, уснопоетичною молитвою є лише одна (№ 2).
У цьому коротенькому тексті центральним боже-
ственним персонажем є «свята Пречиста з кіє-
ва»: «Ішла свята Пречиста з кієва і несла риз
Ігор ГУНЧИк578
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 3 (117), 2014
платочок рану затуляти і кров замовляти»
(с. Хитці, от М. Ганенкової)» [3, № 7—8, с. 28].
Безпосереднім засобом зупинення крові у Пречи-
стої є ризи або облачення (одяг) християнських свя-
щеників і святих.
Окрему групу народних молитовних утворень в
етнографічній праці В. Милорадовича складають
фольклорні зразки, використання яких пов’язане з
доглядом корови — головної годувальниці лубен-
ських селян. Вони стосуються різних функціональ-
них різновидів. Скажімо, одну з них до Господа і Ге-
оргія Побідоносця як словесний оберіг проказували
після повернення корови з пасовиська [3, № 7—8,
с. 35]. Іншу фольклорну молитовку паремійного типу
до Господа застосовували при родах корови
[3, № 7—8, с. 37].
Особливу увагу приділяли молоку — важливому
сільськогосподарському продукту, який зазвичай за-
безпечував статки та добробут селянської родини.
Паралельно з замовляннями народну молитву вико-
ристовували перед початком доїння, звертаючись до
Матері Христової та Ісуса, щоб відьми «не збави-
ли» молока скотині [3, № 7—8, с. 39]. «При не-
достачі молока» також молилися до святого Овра-
ма [3, № 7—8, с. 40], а набираючи воду в колодя-
зі для напування худоби, — до Господа, води
Тетяни, землі Уляни, колодязя Івана (Аврама):
«Здоров будь, колодязь авраме, і ти, водо Уляно!
Прибуває у тебе із річок, із полурічок, із джерел,
із слоїв. Я прошу, щоб моїй коровці нарожденій,
благословеній прибувало од Господа» (с. Хітци, от
Г. Нагорянского)» [3, № 7—8, с. 41]. Ще один
апелятивний молитовний текст із проханнями до Гос-
пода також із інформацією про респондента і місце
запису належить до функціонального різновиду «від
кров’янистого молока» [3, № 7—8, с. 43].
Праця В. Милорадовича «Житье-бытье лубен-
ского крестьянина» вирізняється на фоні інших
фольклорно-етнографічних досліджень ще й тим, що
у ній чи не вперше у тогочасній народознавчій нау-
ці вжито термін «народна молитва». Так, у її заключ-
ній частині, де охарактеризовано сім’ю та місце і роль
у ній баби, учений зазначає, що цей член родини був
дуже потрібним у домі та господарстві. Окрім усі-
ляких робіт, які виконувала баба, вона також була
«джерелом старих звичаїв, прикмет, народних
молитов і передбачень» [4, № 5, с. 281]. На цій
же сторінці праці у примітках учений наводить усно-
поетичний зразок «найпрекраснішої з народних мо-
литов — «Сон Пресв. Богородиці», яку, за його
словами, він раніше опублікував у короткому варі-
анті в одній зі своїх статей і яка розповсюджена по
всьому християнському світі:
На осіянських горах стояли монастирі,
в тих монастирях стоять престоли;
на тих престолах Мати Христова
рученьки ломила (або зложила),
головоньку склонила.
Привидився їй сон,
що Ісуса Христа жиди на муку брали,
терновими дубцями тіло побивали,
коп’ями ребра ламали,
на древі роспинали,
гвоздями ручки й ніжки пробивали,
терновий вінець накладали,
святую кров чесную на сиру землю іспускали,
святії ангели з неба злітали, чаші підставляли,
святої крові чесної на сиру землю не пускали.
Се ж, Мати, не сон, се щира правда.
Хто буде при собі сю молитву держать,
той не буде в огні погорять,
не буде в воді потопать,
не буде наглою смертю помирать,
того буде Бог душу до царства небесного приймать
[4, № 5, с. 281].
До цього фольклорного твору також додано ко-
ротку паспортизацію, у якій зазначено, що його було
записано в селі Шек від Ф. Матвієнкової.
Загалом, народна молитва «Сон Пресвятої Бого-
родиці», варіант якої опублікував В. Милорадо-
вич, — це один із найпоширеніших текстів цього
жанру. В українському оказіонально-обрядовому
фольклорі вона належить до тематичної групи
індивідуально-побутового призначення. Найчасті-
ше її виконували увечері, коли лягали спати («на
сон»), подекуди слугувала універсальним оберегом
для людини. Ще однією важливою особливістю цьо-
го та переважної більшості інших відомих варіантів
уснопоетичного утворення «Сон Пресвятої Богоро-
диці» є те, що в самому тексті цей фольклорний зра-
зок названо молитвою. Вживання цього терміна у
сюжетній частині тексту сприяло ідентифікації поді-
бного роду творів із жанром фольклорної молитви,
яку, щоб відрізнити від традиційних церковних тек-
стів, В. Милорадович конкретизував словом «на-
родна». Цим словом дослідник намагався, очевид-
579Тематико-функціональна приналежність українських народних молитов у праці в. Милорадовича…
ISSN 1028-5091. Серія філологічна. № 3 (117), 2014
но, вказати на її неканонічний характер, тобто неви-
знання достовірності цієї молитви офіційною
християнською церквою і теологією через низку ціл-
ком об’єктивних причин, а також на україномовний
характер, що споріднювало її з іншими усними тво-
рами та жанрами українського фольклору.
Отже, фольклорно-етнографічна праця В. Мило-
радовича «Житье-бытье лубенского крестьянина» в
контексті вивчення українських народних молитов
важлива в двох основних аспектах. По-перше, у ній
було опубліковано значну кількість молитовних фоль-
клорних утворень різних фунціональних різновидів
та тематичних груп переважно з описами обрядово-
го контексту. По-друге, В. Милорадович одним з
перших у ній використав термін «народна молитва»,
яким він назвав варіант магічно-сакрального тексту,
відомий у народі як «Сон Пресвятої Богородиці».
1. Гунчик І. Український магічно-сакральний фольклор:
структура тексту та особливості функціонування /
І. Гунчик. — Львів : ЛНУ імені Івана Франка,
2011. — 232 с.
2. Милорадович в.П. Житье-бытье лубенского крестья-
нина / В.П. Милорадович // Кіевская старина. —
1902. — № 4, 6, 10.
3. Милорадович в.П. Житье-бытье лубенского крестья-
нина / В.П. Милорадович // Кіевская старина. —
1903. — № 2, 3, 7—8.
4. Милорадович в.П. Житье-бытье лубенского крестья-
нина / В.П. Милорадович // Кіевская старина. —
1904. — № 5, 6.
Ihor Hunchyk
TOPICAL AND FUNCTIONAL IDENTITY
OF UKRAINIAN FOLK PRAYERS
IN THE V. MYLORADOVYCH WORK
«THE LIFE OF PEASANT FROM LUBENSK»
The article deals with folk prayers of the famous Russian work
«The life and times of the peasant Lubensk» by V. Mylora-
dovych. Thematic and functional belonging to Ukrainian occa-
sional-ritual folklore has been found. The author specifies that
V. Miloradovych used for first time in the research of national
folklore the term «folk prayer» for the variant of magical-sacred
text, known among the people as «Тhe Dream of the Blessed
Virgin Mary».
Keywords: folk prayer, folklore, magical sacred text, thematic
group, character, functional variety.
Игорь Гунчик
ТЕМАТИКО-ФУНКЦИОНАЛЬНАЯ
ПРИНАДЛЕЖНОСТЬ УКРАИНСКИХ
НАРОДНЫХ МОЛИТВ В ИССЛЕДОВАНИИ
В. МИЛОРАДОВИЧА «ЖИТЬЕ-БЫТЬЕ
ЛУБЕНСКОГО КРЕСТЬЯНИНА»
В статье рассмотрены фольклорные молитвы из известной
русскоязычной работы В. Милорадовича «Житье-бытье
лубенского крестьянина», выяснена их тематико-
функциональная принадлежность в украинском
окказионально-обрядовом фольклоре. Автор обращает
внимание на то, что в этом исследовании В. Милорадович
впервые в отечественной фольклористике использует тер-
мин «народная молитва». Ученый употребил его для назва-
ния фольклорного магико-сакрального текста, который
известен в народе как «Сон Пресвятой Богородицы».
Ключевые слова: народная молитва, фольклор, магико-
сакральный текст, тематическая группа, персонаж, функ-
циональная разновидность.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-94457 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1028-5091 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:45:09Z |
| publishDate | 2014 |
| publisher | Інститут народознавства НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Гунчик, І. 2016-02-11T13:56:20Z 2016-02-11T13:56:20Z 2014 Тематико-функціональна приналежність українських народних молитов у праці В. Милорадовича «Житье-бытье лубенского крестьянина» / І. Гунчик // Народознавчі зошити. — 2014. — № 3 (117). — С. 575-579. — Бібліогр.: 4 назв. — укp. 1028-5091 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94457 У статті розглядаються фольклорні молитви з відомої російськомовної праці В. Милорадовича «Житье-бытье лубенского крестьянина», з’ясовується їх тематико-функціональна
 приналежність в українському оказіонально-обрядовому
 фольклорі. Автор звертає увагу, що у цьому дослідженні В. Милорадович уперше в вітчизняній фольклористиці використав термін «народна молитва», назвавши
 ним варіант магічно-сакрального тексту, відомий у народі
 як «Сон Пресвятої Богородиці». The article deals with folk prayers of the famous Russian work
 «The life and times of the peasant Lubensk» by V. Myloradovych.
 Thematic and functional belonging to Ukrainian occasional-ritual
 folklore has been found. The author specifies that
 V. Miloradovych used for first time in the research of national
 folklore the term «folk prayer» for the variant of magical-sacred
 text, known among the people as «Тhe Dream of the Blessed
 Virgin Mary». В статье рассмотрены фольклорные молитвы из известной
 русскоязычной работы В. Милорадовича «Житье-бытье
 лубенского крестьянина», выяснена их тематикофункциональная принадлежность в украинском
 окказионально-обрядовом фольклоре. Автор обращает
 внимание на то, что в этом исследовании В. Милорадович
 впервые в отечественной фольклористике использует термин «народная молитва». Ученый употребил его для названия фольклорного магико-сакрального текста, который
 известен в народе как «Сон Пресвятой Богородицы». uk Інститут народознавства НАН України Народознавчі зошити Статті Тематико-функціональна приналежність українських народних молитов у праці В. Милорадовича «Житье-бытье лубенского крестьянина» Topical and functional identity of Ukrainian folk prayers in the V. Myloradovych work «The life of peasant from Lubensk» Тематико-функциональная принадлежность украинских народных молитв в исследовании В. Милорадовича «Житье-бытье лубенского крестьянина» Article published earlier |
| spellingShingle | Тематико-функціональна приналежність українських народних молитов у праці В. Милорадовича «Житье-бытье лубенского крестьянина» Гунчик, І. Статті |
| title | Тематико-функціональна приналежність українських народних молитов у праці В. Милорадовича «Житье-бытье лубенского крестьянина» |
| title_alt | Topical and functional identity of Ukrainian folk prayers in the V. Myloradovych work «The life of peasant from Lubensk» Тематико-функциональная принадлежность украинских народных молитв в исследовании В. Милорадовича «Житье-бытье лубенского крестьянина» |
| title_full | Тематико-функціональна приналежність українських народних молитов у праці В. Милорадовича «Житье-бытье лубенского крестьянина» |
| title_fullStr | Тематико-функціональна приналежність українських народних молитов у праці В. Милорадовича «Житье-бытье лубенского крестьянина» |
| title_full_unstemmed | Тематико-функціональна приналежність українських народних молитов у праці В. Милорадовича «Житье-бытье лубенского крестьянина» |
| title_short | Тематико-функціональна приналежність українських народних молитов у праці В. Милорадовича «Житье-бытье лубенского крестьянина» |
| title_sort | тематико-функціональна приналежність українських народних молитов у праці в. милорадовича «житье-бытье лубенского крестьянина» |
| topic | Статті |
| topic_facet | Статті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94457 |
| work_keys_str_mv | AT gunčikí tematikofunkcíonalʹnaprinaležnístʹukraínsʹkihnarodnihmolitovupracívmiloradovičažitʹebytʹelubenskogokrestʹânina AT gunčikí topicalandfunctionalidentityofukrainianfolkprayersinthevmyloradovychworkthelifeofpeasantfromlubensk AT gunčikí tematikofunkcionalʹnaâprinadležnostʹukrainskihnarodnyhmolitvvissledovaniivmiloradovičažitʹebytʹelubenskogokrestʹânina |