Метаморфоза в українських народних баладах: ґенетично-функціональний аспект
Статтю присвячено розглядові принципу перетворення в українських народних баладах. Звернено увагу на витоки метаморфози у баладних текстах, її давнє походження й зв’язок з міфологічним світоглядом. Розкрито функціональне навантаження перетворення в ліро-епічних творах, яке цілком підпорядковане...
Saved in:
| Published in: | Народознавчі зошити |
|---|---|
| Date: | 2014 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут народознавства НАН України
2014
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94470 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Метаморфоза в українських народних баладах: ґенетично-функціональний аспект / М. Качмар // Народознавчі зошити. — 2014. — № 4 (118). — С. 741-747. — Бібліогр.: 26 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-94470 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Качмар, М. 2016-02-11T14:23:28Z 2016-02-11T14:23:28Z 2014 Метаморфоза в українських народних баладах: ґенетично-функціональний аспект / М. Качмар // Народознавчі зошити. — 2014. — № 4 (118). — С. 741-747. — Бібліогр.: 26 назв. — укp. 1028-5091 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94470 Статтю присвячено розглядові принципу перетворення в українських народних баладах. Звернено увагу на витоки метаморфози у баладних текстах, її давнє походження й зв’язок з міфологічним світоглядом. Розкрито функціональне навантаження перетворення в ліро-епічних творах, яке цілком підпорядковане художній меті: загострити увагу на трагізмі конфліктів, збільшити емоційне напруження та смислову виразність твору. Проаналізовано основні види метаморфози в народних баладах. n the article have been considered some principles in transformation of Ukrainian folk ballads. Attention has been paid to the origins of metamorphoses in ballad texts, original variants of narratives and contextual relations with mythological worldoutlook. Functional load of changes in lyrical epic writings have usually been fully subordinated to the artistic purposes — to concenter on the tragic conflict and to increase emotional stress as well as semantic expressiveness of the composition — has been revealed. Basic types of metamorphosis in people’s ballads have been analysed. Статья посвящена рассмотрению принципа преобразования в украинских народных балладах. Обращено внимание на истоки метаморфозы в балладных текстах, ее древнее происхождение и связь с мифологическим мировоззрением. Раскрыто функциональную нагрузку преобразования в лиро-эпических произведениях, которое полностью подчинено художественной цели: заострить внимание на трагизме конфликтов, увеличить эмоциональное напряжение и смысловую выразительность произведения. Проанализированы основные виды метаморфозы в народных балладах. uk Інститут народознавства НАН України Народознавчі зошити Статті Метаморфоза в українських народних баладах: ґенетично-функціональний аспект On metamorphosis in Ukrainian people’s ballads: the aspects of its genetics and functionalism Метаморфоза в украинских народных балладах: генетически-функциональный аспект Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Метаморфоза в українських народних баладах: ґенетично-функціональний аспект |
| spellingShingle |
Метаморфоза в українських народних баладах: ґенетично-функціональний аспект Качмар, М. Статті |
| title_short |
Метаморфоза в українських народних баладах: ґенетично-функціональний аспект |
| title_full |
Метаморфоза в українських народних баладах: ґенетично-функціональний аспект |
| title_fullStr |
Метаморфоза в українських народних баладах: ґенетично-функціональний аспект |
| title_full_unstemmed |
Метаморфоза в українських народних баладах: ґенетично-функціональний аспект |
| title_sort |
метаморфоза в українських народних баладах: ґенетично-функціональний аспект |
| author |
Качмар, М. |
| author_facet |
Качмар, М. |
| topic |
Статті |
| topic_facet |
Статті |
| publishDate |
2014 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Народознавчі зошити |
| publisher |
Інститут народознавства НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
On metamorphosis in Ukrainian people’s ballads: the aspects of its genetics and functionalism Метаморфоза в украинских народных балладах: генетически-функциональный аспект |
| description |
Статтю присвячено розглядові принципу перетворення в
українських народних баладах. Звернено увагу на витоки
метаморфози у баладних текстах, її давнє походження й
зв’язок з міфологічним світоглядом. Розкрито функціональне навантаження перетворення в ліро-епічних творах,
яке цілком підпорядковане художній меті: загострити увагу
на трагізмі конфліктів, збільшити емоційне напруження та
смислову виразність твору. Проаналізовано основні види
метаморфози в народних баладах.
n the article have been considered some principles in transformation
of Ukrainian folk ballads. Attention has been paid to
the origins of metamorphoses in ballad texts, original variants of
narratives and contextual relations with mythological worldoutlook.
Functional load of changes in lyrical epic writings have
usually been fully subordinated to the artistic purposes — to
concenter on the tragic conflict and to increase emotional stress
as well as semantic expressiveness of the composition — has
been revealed. Basic types of metamorphosis in people’s ballads
have been analysed.
Статья посвящена рассмотрению принципа преобразования
в украинских народных балладах. Обращено внимание на
истоки метаморфозы в балладных текстах, ее древнее происхождение и связь с мифологическим мировоззрением.
Раскрыто функциональную нагрузку преобразования в
лиро-эпических произведениях, которое полностью подчинено художественной цели: заострить внимание на трагизме
конфликтов, увеличить эмоциональное напряжение и смысловую выразительность произведения. Проанализированы
основные виды метаморфозы в народных балладах.
|
| issn |
1028-5091 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94470 |
| citation_txt |
Метаморфоза в українських народних баладах: ґенетично-функціональний аспект / М. Качмар // Народознавчі зошити. — 2014. — № 4 (118). — С. 741-747. — Бібліогр.: 26 назв. — укp. |
| work_keys_str_mv |
AT kačmarm metamorfozavukraínsʹkihnarodnihbaladahgenetičnofunkcíonalʹniiaspekt AT kačmarm onmetamorphosisinukrainianpeoplesballadstheaspectsofitsgeneticsandfunctionalism AT kačmarm metamorfozavukrainskihnarodnyhballadahgenetičeskifunkcionalʹnyiaspekt |
| first_indexed |
2025-11-25T06:12:55Z |
| last_indexed |
2025-11-25T06:12:55Z |
| _version_ |
1850505912173723648 |
| fulltext |
ISSN 1028-5091. Серія філологічна. № 4 (118), 2014
Усна народна творчість — важлива частина ду-
ховного розвою нації, яка, накопичуючи досвід
попередніх поколінь, залишається актуальною для
кожної окремої епохи. І на сьогодні простежуємо
гармонійне співіснування у фольклорі мотивів, об-
разів, художніх засобів, різних за часом та джере-
лами своєї появи. До давніх міфологічних рудимен-
тів, які своєрідно відображені й трансформовані в
різних фольклорних жанрах (казках, легендах, пе-
реказах, оповіданнях та ін.), належить метаморфо-
за (від гр. methamorphosis — перетворення), виник-
нення і функціонування якої зумовлені анімістични-
ми уявленнями. Особливого поширення набув цей
принцип, окрім народної прози та обрядової поезії,
в одному із ліро-епічних фольклорних жанрів — ба-
ладі. На використання метаморфози у доволі пізньо-
му за походженням фольклорному жанрі, в основі
якого реальні події та факти трагічного характеру,
звернули у свій час увагу ще М. Костомаров,
І. Франко, Ф. Колесса та інші. Так, М. Костома-
ров зазначав, що із символічним пошануванням
предметів фізичного світу тісно пов’язаний у слов’ян
догмат перетворення, саме тому в піснях слов’янських
народів багато історій про метаморфозу. Вона відо-
бражає віру наших предків в те, що душа покійного
і навіть жива людина з тілом може перейти в дере-
во чи птаха, чи якусь іншу істоту. Дослідник наво-
дить кілька зразків метаморфоз, серед яких левову
частку становлять українські балади [14, с. 232].
Ф. Колесса, розглядаючи твори цього жанрово-
го масиву, вказував на те, що важливу роль відіграє
в баладах «фантастичний первень», який звичайно
спирається на дохристиянські вірування про мерців,
чари, метаморфози (переміни) [13, с. 108].
Детальне теоретичне опрацювання принципу ме-
таморфози у баладах належить О. Деєві. Учений ви-
словив кілька цікавих думок про походження пере-
творення у баладних текстах, його ідейно-художнє
навантаження і сам характер переміни. Вважаємо за
доцільне коротко їх представити. Так, на відміну від
багатьох своїх попередників та сучасників, які вва-
жали елементи-відгомони первісних міфічних віру-
вань та уявлень доказом архаїчного походження тво-
рів, О. Дей зазначав, що такі образи стародавнього
мислення предків могли потрапити до баладного
жанру тому, що були в живому обігові в час виник-
нення тієї чи іншої балади [7, с. 20]. Такі тверджен-
ня фольклориста, на нашу думку, справедливі,
оскільки й у наш час простежуємо актуальність цих © М. КАЧМАР, 2014
Марія КАЧМАР
МЕТАМОРФОЗА
В УКРАЇНСЬКИХ
НАРОДНИХ БАЛАДАХ:
ҐЕНЕТИЧНО-ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ
АСПЕКТ
Статтю присвячено розглядові принципу перетворення в
українських народних баладах. Звернено увагу на витоки
метаморфози у баладних текстах, її давнє походження й
зв’язок з міфологічним світоглядом. Розкрито функціо-
нальне навантаження перетворення в ліро-епічних творах,
яке цілком підпорядковане художній меті: загострити увагу
на трагізмі конфліктів, збільшити емоційне напруження та
смислову виразність твору. Проаналізовано основні види
метаморфози в народних баладах.
Ключові слова: народна балада, метаморфоза, ґенеза, ху-
дожня мета, міфологічний світогляд, родинно-побутовий
конфлікт.
Марія каЧМаР742
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 4 (118), 2014
вірувань в окремих фольклорних жанрах, зокрема
етіологічних та топонімічних легендах. Однак, на від-
міну від прозових зразків, де представлені мотиви
проектуються на навколишню дійсність, у баладах
метаморфозу, за словами О. Дея, наділено ідейно-
художнім навантаженням: введення до чисто зем-
них, буденних сюжетів алегоричного чи надприрод-
ного повинно загострити й посилити трагізм зобра-
жуваних людських відносин та подій [7, с. 19].
Розглянемо детальніше принцип метаморфози у ба-
ладних текстах, яка, незважаючи на спільні худож-
ню мету та окремі риси (перетворення у ліро-епічних
творах завершене та незворотне), доволі різноманіт-
на: за образами, способом здійснення, причинами,
окремими функціональними аспектами.
Однією з характерних рис народних балад є їхнє
дидактичне спрямування та пропагування високої
народної моралі, яке зазвичай здійснюється від про-
тилежного — показом вкрай аморальних вчинків,
трагічних помилок та випадків [7, с. 21—22]. Се-
ред таких оказій трагічного характеру чільне місце
займає інцест (кровосуміш), за здійснення якого на-
родна традиція обирає доволі суворе покарання. По-
яву цих уявлень спровокувало, на думку Є. Меле-
тинського, введення дуальної екзогамії і заборони
шлюбів між членами однієї половини як одного із
найважливіших факторів впорядкування світу [16,
с. 199]. Українській ліро-епічній творчості відомі
численні зразки балад про кровосуміш, в основі яких
три сюжетні типи: сватання сина до матері, брата до
сестри; вінчання брата із сестрою; брати-розбійники
вбивають швагра (й небожа) і знеславлюють невпіз-
нану сестру [2, с. 38]. Баладні тексти про шлюб бра-
та із сестрою, які не впізнають один одного й пере-
творюються на квіти, відображають поєднання
життєво-історичного та міфологічного планів в на-
родних зразках [4, с. 7]. Життєво-історичний план
становлять дійсні події, що могли мати місце в на-
родному житті, оскільки саме не вигадані, а реальні
факти і вчинки, які глибоко, до приголомшення, схви-
лювали навколишнє середовище, завжди були ви-
хідним джерелом і першоосновою баладної епіки [7,
с. 17]. За рахунок же мотиву метаморфози сформо-
вано міфологічний план. За допомогою перетворен-
ня відтворюється міфопоетична картина світу, яка
колись сприймалася реально, а згодом почала мис-
литися як художня, що ґрунтується на принципі по-
рівняльного осягнення цього світу [24, с. 259]. Ме-
таморфоза, як фінальна частина балади, з’явилася в
сюжеті ліро-епічного твору під впливом етіологічних
легенд про квіти «братки», які М. Грушевський вва-
жав «останком дуже старовинної словесності» [5,
с. 164]: брат і сестра після довгої розлуки, не впіз-
навши один одного, повінчалися, а дізнавшись про
те, що вони — родичі, перетворилися на квіти «брат-
ки» [25, с. 82]. Для легенди важливим є пояснити
походження квітів, тоді як балада концентрує свою
увагу на трагічності конфлікту та його причинах.
На відміну від балад про інцест брата і сестри, що
з’явилися доволі пізно, ліро-епічні твори про крово-
суміш матері та сина відображають фрагменти дав-
нього слов’янського ініціального обряду парубків [2,
с. 42]. Поява ж мотиву метаморфози головних ге-
роїв у цих творах пов’язана, на думку М. Гримич, із
деформацією первинного смислу пісні та приєднан-
ням до первинної сюжетної лінії мотиву засудження
у вигляді готової фольклорної формули [2, с. 43].
Щодо самого акту перетворення, то він зазвичай
самочинний та незворотний. Традиційні й образи пе-
реміни з незначними варіаціями — брат і сестра пе-
ретворюються на квіти: синій та жовтий цвіт. Вони
роблять це добровільно, усвідомлюючи усю вагу вчи-
неного, хоча й ненавмисно, гріха. У порівнянні з ле-
гендою дещо урізноманітнено функціональне наван-
таження — метаморфоза, окрім покарання, виконує
функцію покути та своєрідного очищення: «З тебе
буде синій цвіт, / З мене буде жовтий цвіт. / Бу-
дуть дітки зривати, / Йа з нас гріхи знімати»; «Бу-
дуть траву косити, / За нас Бога просити» [1, с. 30,
37]. У цьому зразкові простежуємо дію катарсисно-
го коду перетворення, за яким чарівна переміна
об’єкта здійснюється з метою духовного очищення
від гріховної скверни [15, с. 62]. Зазначимо, що гріх
настільки серйозний і важкий, що перетворення
трактується як єдиний можливий шлях, порятунок
для героїв, оскільки ні монастир, ні ліс та море не
приймають винуватців. Такий загострений трагізм й
велика емоційність характерні для української бала-
ди, яка, за словами І. Денисюка, максимально скон-
центрована й побудована на безвихідних колізіях ек-
зистенційного характеру [8, с. 5].
Зазвичай у баладних текстах основну увагу звер-
нено на кровосуміш брата і сестри та їхнє перетво-
рення, тоді як шлюб матері зі сином, хоча і піддано
743Метаморфоза в українських народних баладах: ґенетично-функціональний аспект
ISSN 1028-5091. Серія філологічна. № 4 (118), 2014
народному осудові, не провокує метаморфози. Лише
в одному варіанті балади герої зазнають переміни:
«Ходім, ненько, горою, / Розсиплешся травою: /
Ти зацвітеш в жовтий цвіт, / Я зацвіту в білий цвіт»
[1, с. 28]. У цьому ж тексті брат із сестрою покують
свій гріх у церкві [1, с. 28]. Основний акцент пере-
міщено на матір як основну винуватицю вчинення
такого гріха: «Бодай ненька пропала — / Сестру з
братом звінчала!» [1, с. 28]. Безсумнівний вплив
християнського чинника: здійснення несамовільно-
го інцесту можна спокутувати у монастирі.
Типологічно близькими до вказаного тематично-
го циклу ліро-епічних творів є народні балади про
дівчину-утопленицю. Аналізуючи ці фольклорні
зразки, С. Мишанич вказував, що сюжет пісні дещо
затемнений, але виключно цікавий, зважаючи на
його поліжанровий характер: пісня записана як вес-
нянка (гаївка), риндзівка, купальська, колядна, ве-
сільна і баладна [17, с. 225]. В основі сюжету на-
родного зразка загибель дівчини у воді та перетво-
рення частин її тіла на природні об’єкти.
Походження центрального мотиву балади давнє: у
ньому, за словами М. Гримич, міститься міфо-
поетичне переосмислення колишніх ритуальних по-
топлень, а також деякі риси, притаманні жертвопри-
ношенням [3, с. 43]. Згодом елементи давніх риту-
алів зазнали різноманітних нашарувань, зумовлених
дійсністю та самою жанровою природою балади. За-
значимо, що значна кількість народнопоетичних тво-
рів трактує самогубство, хоча і не прямо, як втечу
від інцесту: «Ой брат сестру через море вів, / Се-
стра потопилась, брат переплив» [1, с. 383]. Цей
епізод — відгомін давніх уявлень про шлюб, укла-
дення якого символізує переправа молодих через
воду. Саме тому пісні про перетворення дівчини, яка
тоне, та вбитої дівчини виконувалися і застосовува-
лися до шлюбу [20, с. 223]. Згодом зазначена се-
мантична особливість зазнає змін: носій традиції зо-
середжує увагу не на відносинах брата і сестри, а на
епізоді перетворення героїні після смерті. С. Миша-
нич, здійснивши порівняльний аналіз різних варіан-
тів цієї балади, зазначає, що у цьому ліро-епічному
творі маємо справу з мотивом інцесту, який в про-
цесі переходу обрядової пісні в баладу випав, зазнав
змін також фінал: замість заборони-табу з’явився
мотив метаморфози, характерний для давніх балад
[17, с. 228]. Таким чином, метаморфоза, сягаючи
корінням давніх віруванням про можливість пере-
творення людини після смерті в інші субстанції, а ще
глибше космогонічних уявлень про взаємозв’язок ма-
кро- та мікрокосмосу, про походження світу з окре-
мих частин пралюдини, стає центральним сюжетним
елементом. Доволі цікавий сам характер перевтілен-
ня. Наведемо один із зразків: «Ой не пий, брате, із
моря води, / Бо у морі вода — то ж кров моя. / Не
лови, брате, у морі риби, / Бо у морі риба — то кос-
ті мої. / Не коси, брате, у лузі трави, / Бо у лузі
трава — то коси мої, / А роса на траві — то ж сльо-
зи мої!» [1, с. 383]. Взаємозв’язок між вхідними та
вихідними образами переміни не випадковий, а за-
снований на певній зовнішній подібності об’єктів, їх-
ніх характерних ознак: води та крові, трави та діво-
чих кіс, роси та сльози. Вибір образів за таким прин-
ципом зумовлено тим, що метаморфоза, за словами
А. Содомори, це «зона близька до найдавніших і
найважливіших поетичних засобів, що створюють-
ся на основі схожості та уособлення — порівняння і
метафори» [22, с. 9].
Дещо іншого змісту наступні у ланцюговому
зв’язку перетворення: «Не ламли, брате, у лузі ка-
лини, / Бо в лузі калина — то ж краса моя. / Не
рубай, брате, білої берези, / Бо береза білая — чи-
стота моя. / Не рубай, брате, у полі тополі, /У полі
тополя — то ж печаль моя» [1, с. 383]. У форму-
ванні цієї метаморфози простежуємо дію народної
символіки: калина — символ чистої дівочої вроди;
береза — символ дівочої чистоти; тополя — кано-
нізований символ засмученої дівчини, нещасливої
долі [21, с. 144, 299]. Перетворення, якого зазна-
ють абстрактні поняття (чистота, печаль), пізнішо-
го характеру й пов’язане із образним сприйняттям
навколишнього світу.
До зразків ліро-епічної традиції, які відобража-
ють синкретизм міфологічних уявлень та пізніших
реалій, належить балада «Дочка-пташка». Розгля-
дові цього твору присвячено у фольклористиці зна-
чну кількість праць (І. Земцовський, Ф. Колесса,
О. Зілинський), що значною мірою зумовлено осо-
бливою популярністю народної пісні та її поширен-
ням, за словами Ф. Колесси, на всьому просторі
українських земель від Галичини до Придніпрян-
щини [12, с. 117]. В основі сюжету перетворення
заміжньої доньки у пташку та прибуття її до свого
роду, який у більшості зразків представляє мати,
Марія каЧМаР744
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 4 (118), 2014
рідше батько та інші члени (сини та невістки).
Прив’язка до весільного обряду та відповідно ве-
сільних обрядових пісень є безсумнівною, що дає
підстави здогадуватися, «що ця пісня в своїй най-
давнішій формі була весільною, і щойно згодом, від-
ділившися від весілля, збагатилася баладними еле-
ментами» [12, с. 126].
У народній поезії цієї формації закодовано давні
уявлення про шлюб як перехід дівчини до чужого
роду та її маркованість як мертвої, такої, що стано-
вить небезпеку для свого. Повернення до батьків-
ського дому є неможливим, однак воно відбуваєть-
ся. Метаморфоза як структурний елемент сюжету
обов’язкова у цих творах. Витоки такого перетво-
рення, яке є основною й найбільш характерною ри-
сою цього твору, що обумовлює весь її зміст [12,
с. 136], у давніх уявленнях про повернення душі по-
мерлого у вигляді птаха [10, с. 114]. Ці уявлення по-
ширені також у народній легенді про походження зо-
зулі із жінки-дружини вужа, з якою пов’язані ліро-
епічні зразки [23, с. 46].
В українських народних баладах відображено різ-
ні часові трансформації мотиву перевтілення. Не-
змінний вхідний образ переміни — дівчина, яку від-
дають заміж. Її бажання повернутися додому балад-
на традиція своєрідно доповнила причинами
родинно-побутового характеру: важке життя з не-
любом, осуд свекрухи, знущання чоловіка.
Щодо вихідного продукту метаморфози, то зо-
зуля залишається одним із найпоширеніших обра-
зів, рідше дівчина перетворюється на галку, орли-
цю, просто пташину. Метаморфозу дочки в зозулю,
яка поширена в найдавніших групах наших балад,
Ф. Колесса вважав такою, що відповідає прадав-
ній українській традиції [12, с. 152]. Безперечно,
погоджуємося із висновками відомого фольклорис-
та, оскільки зозуля, за народними уявленнями, на-
ділена багатофункціональністю (вона — мати, до-
чка, вдова, жінка, сестра) та медіаторною функці-
єю [19, с. 10, 12]. Залучення образів галки та
орлиці відбулося під впливом трактування цих пта-
хів у весільній пісенності.
Балади цього циклу на прикладі метаморфози на-
очно ілюструють зміну народного світогляду, відо-
браженого в необрядовій пісенності українців. До-
волі поширеною залишаться формула повного, ціл-
ковитого перетворення, поширеного також в казках
і легендах: «Не була я рік, не була я два, / Третій не
стерпіла, / Перекинулась сивов зозулев, / До роду
злетіла» [26, с. 214]. Окрім самого акту перевтілен-
ня, його здійснення також засвідчує наділення геро-
їні фізичними та акустичними властивостями птаха:
«Сіла вона на тополі та й стала кувати»; «Злетіла
селом, махнула крилом та й стала кувати» [1, с. 303,
319]. Зазначимо, що у більшості зразків із таким пе-
ретворенням події зображено крізь сприйняття сто-
роннього спостерігача, тобто від третьої особи, рід-
ше від першої. Епічний елемент відіграє у цих зраз-
ках важливу роль. У баладах, в яких превалює
ліричний струмінь, поетична оповідь йде від першої
особи і основні події переносяться у внутрішній світ
героя та відображені через його почуття. Метамор-
фоза у таких зразках набуває характеру умовності й
часто відбувається в уяві героїні. Умовність посилю-
ється із втратою віри в можливість такого перетво-
рення. Наочно ілюструють це балади про доньку-
пташку. Одним із перших кроків на шляху до умов-
ності В. Єрьоміна вважає трансформацію стійкої
формули метаморфози [10, с. 104]. Її простежуємо
у таких зразках: «Покую я крильця з щирого злот-
ця, / Та й полечу з галочками [1, с. 301]; «Перебра-
лася я й а в зозулино пір’я / Та й им прилетіла на ма-
мино подвір’я» [11, с. 129].
Загалом умовність пісенного перетворення оче-
видна, оскільки за відсутності іншого способу ви-
раження пісня звертається до звичного навіть при
можливій штучності мотивування [10, с. 14]. У біль-
шості зразків така умовність посилюється, транс-
формується, стійкого й зміненого вигляду набирає
поетична форма «Якби мені крила»: «Щоб мені
крильця з самого злотка, полетіла б в гостину» [1,
с. 302]. В окремих зразках пізнішого походження
акцентується увага власне на бажанні дівчини у
здійсненні метаморфози: «Ой як і схочу — терен
висічу, / До свого батенька крильми полечу» [1,
с. 306]. У цих творах, а також у баладах з викорис-
танням умовного способу, превалюють дієслова май-
бутнього часу на позначення дій героїні, що зрина-
ють в її уяві й розглядаються як можливі: в гості по-
лечу, впаду в вишневім саду, буду кувати. У творах
із повноцінним перетворенням поширені форми ми-
нулого, які констатують те, що дія відбулася: пере-
кинулась сивою зозулею, сіла на тополі, прилетіла і
на вишеньку сіла. Інколи умовність переходить в ре-
745Метаморфоза в українських народних баладах: ґенетично-функціональний аспект
ISSN 1028-5091. Серія філологічна. № 4 (118), 2014
альність, що свідчить про те, що грань між дійсним
та уявним перетворенням у ліриці, за В. Єрьоміною,
доволі хитка: уявне може здійснитися, мрія доволі
легко стає дійсністю [9, с. 14].
До найпізніших трансформацій мотиву метамор-
фози належать балади, за якими дівчина відсилає
птаха до матері з повідомленням про своє важке ста-
новище: «Як стала та донечка тяженько тривати /
Та зачала сиву павку до мамочки слати» [1, с. 334].
Це свідчить про повну втрату віри у здійснення та-
кої метаморфози.
Значний пласт народних балад становлять ліро-
епічні твори, в основі яких метаморфоза — наслі-
док прокляття (свекрухи, матері). Особливим зна-
ченням у цих зразках наділено слово як основний
інвертор переміни. Така визначальна функція мов-
леннєвого фактору пов’язана із давньою вірою в
магічну силу слова, якому приписувалась можли-
вість збуватися у дійсності й впливати на долі лю-
дей. Метаморфоза як результат дії словесного чин-
ника, зазвичай прокляття, відома багатьом жанрам
фольклору: казкам, легендам, демонологічним опо-
віданням. В основі сюжету балади про невістку-
тополю родинно-побутовий конфлікт, що виник до-
вкола стосунків молодої невістки та свекрухи. Така
колізія не поодинока, а типова реалія родинного
життя, яку покликана відобразити народна балада.
С. Мишанич, розглядаючи ці твори, наголошує на
тому, що трагізм конфлікту родинно-побутових ба-
лад породжений не дрібними, побутовими супе-
речками, непорозуміннями, а спричинений карди-
нальними протиріччями соціального характеру, які
супроводжують патріархальну родину протягом
ряду епох в різних суспільних формаціях [18,
с. 279]. Основне завдання перетворення — заго-
стрити та поглибити трагізм зображуваних люд-
ських відносин та подій, зокрема деспотично рев-
нивого поводження свекрухи з невісткою, яке
О. Дей вважав відгомоном повновладдя матері да-
лекої доби матріархату [6, с. 17].
Більшість народних зразків містить традиційну
схему перетворення: кризову ситуацію (мати знена-
виділа синову дружину відразу), прокляття свекру-
хи, критичну ситуацію (невістка не встигає викона-
ти завдання — вибрати льону) й сам акт переміни.
Ненависть свекрухи до невістки зазвичай безпри-
чинна, однак у пізніших зразках народна традиція
вводить у сюжет певні мотивувальні елементи: дру-
жина сина небажана; невістка лінива. Основний ін-
вертор переміни, за допомогою якого здійснюється
перетворення, — слово. У народних баладах заклят-
тя, хоча й традиційне, виражено у двох формах: у
формі заборони повертатися додому («Не вибереш
льону, то не йди додому» [1, с. 216]) та у формі за-
кляття перетворитися на дерево («Не вибереш льо-
ну — не йди додому, / Гей а стань у полі та й топо-
лею» [1, с. 220]). Перша словесна формула більш
загальна, вона не передбачає прямого негативного
впливу на героїню, відсутня також вказівка на мета-
морфозу. У цьому плані визначальними є локально-
часові характеристики здійснення такого перетво-
рення. Невістка стає деревом в основному не через
закляття свекрухи, вона опиняється в небезпечному
просторі (чисте поле, край доріжечки, широка до-
рога) у небезпечний час (темна ніч, вечір).
Щодо самого акту переміни, то спостерігаємо від-
носну стабільність вхідного та вихідного образів ме-
таморфози. Зазвичай дівчина перетворюється на то-
полю, рідше — на билину чи горобину. Зв’язок «не-
вістка — тополя» продиктовано уявленнями про це
дерево, зокрема його співвіднесенням із гарною,
стрункою, проте печальною дівчиною. В окремих
зразках закляття адресовано не лише невістці, а й її
дитині: «Постав тебе, Боже, в полі тополею, / А
твою дитину — зроби билиною» [1, с. 226]. Таке
введення до балади дітей як епізодичних персонажів
вносить, на думку О. Дея, в зображення особливе
емоційне напруження [7, с. 124], а також підсилює
негативне навантаження образу свекрухи.
У більшості відомих зразків метаморфозу зобра-
жено за допомогою загально поширеного предика-
та «стати»: «У чистому полі та й заночувала, / До
білого світа тополею стала» [1, с. 216]. Окремі ва-
ріанти використовують предикати на позначення
процесів, характерних для дерева: «І не встигла ста-
ра ненька того виповісти, / Та й виросла тополень-
ка — можна на ню сісти» [1, с. 230]. Доволі ціка-
вий спосіб здійснення метаморфози з предикатом
«дерев’яніти»: «Брала льон невістка, та вже вечо-
ріє, / А на тій невістці тіло деревіє» [1, с. 232]. В
одному з баладних варіантів такий процес конкре-
тизовано за аналогією до балад про дівчину-
утопленицю, в основі якого уявлення про постлеталь-
ний перехід героїні у флороморфний образ: коріння
Марія каЧМаР746
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 4 (118), 2014
дерева — волосся молодиці, білі сучки — білі руч-
ки, зелені галузки — «білі нужки» [1, с. 232].
Загалом мотив метаморфози у баладах про
невістку-тополю подано відповідно до народних ві-
рувань, за якими важливим аспектом міфології де-
рева є його зв’язок з людиною (її тілом, категорія-
ми життєдіяльності, долею), про що свідчать як сю-
жети перетворення людини в дерево, так і їхнє
символічне ототожнення в обрядовості, уявлення про
інкарнацію після смерті та ін.
Таким чином, розглянувши народні балади з мо-
тивом метаморфози, можемо зробити висновок, що
будучи відгомоном давніх анімістичних уявлень, пе-
ретворення у баладі цілком підпорядковане худож-
ній меті: загострити увагу на трагізмі конфліктів,
збільшити емоційне напруження та смислову вираз-
ність твору. Метаморфоза у творах зазвичай
пов’язана із темою порушення заборони, уникнення
гріха, словесного прокляття.
1. Балади: родинно-побутові стосунки / відп. ред.
М.М. Гай дай ; упоряд. : О.І. Дей, А.Ю. Ясенчук,
А.І. Іваницький ; Академія наук Української РСР.
Інститут мистецтвознавства, фольклору та етнографії
ім. М.Т. Рильського. — К. : Наукова думка,
1988. — 521 с.
2. Гримич М. З історії двох українських народних балад
про інцест / Марина Гримич // Народна творчість та
етнографія. — 1990. — № 3. — С. 38—44.
3. Гримич М. Слідами архаїчного ритуалу в пісенних сю-
жетах про перевтілення утоплениць / Марина Гри-
мич // Народна творчість та етнографія. — 1990. —
№ 5. — С. 40—44.
4. Гримич М.в. Соотношение мифологического и исто-
рического в украинской народной балладе : автореф.
дис. на соискание ученей ступени канд. филол. наук :
спец. 10.01.09 «Фольклористика» / Гримич М.В. —
Минск, 1990. — 18 с.
5. Грушевський М. Історія української літератури : в 6 т.,
9 кн. / Михайло Грушевський ; упоряд. В.В. Яременко,
авт. передм. П.П. Кононенко. — К. : Либідь,
1994. — Т. 1. — 390 с.
6. Дей О. І. Родинно-побутові балади / Дей О. І. //
Балади: родинно-побутові стосунки / упоряд.: Дей
О.І., Ясенчук А.Ю., Іваницький А.І. — К. : Наукова
думка, 1988. — С. 7—22.
7. Дей О.І. Українська народна балада / Дей О.І. —
К. : Наукова думка, 1986. — 263 с.
8. Денисюк І. Національна специфіка українського фоль-
клору (матеріали до лекції) / Іван Денисюк // Вісник
Львівського ун-ту. Серія філологічна. — Львів,
2003. — Вип. 31. — С. 3—22.
9. Еремина в.И. Миф и народная песня (к вопросу об
исторических основах песенных превращений) / Ере-
мина В.И. // Миф — фольклор — литература. —
Л., 1978. — С. 3—38.
10. Еремина в.И. Ритуал и фольклор / Еремина В.И. —
Ленинград : Наука. Ленингр. отделение, 1991. —
207 с.
11. З гір Карпатських: Українські народні пісні-балади /
упоряд., підготовка текстів, вст. ст., прим. та словник
С.В. Мишанича. — Ужгород : Карпати, 1981. —
462 с.
12. колесса Ф. Балада про дочку-пташку в слов’янській
народній поезії / Філарет Колесса // Фольклорис-
тичні праці / за ред. О. Дея. — К. : Наукова думка,
1970. — С. 109—163.
13. колесса Ф. Українська усна словесність: загальний
огляд і вибір творів / Філарет Колесса. — Львів,
1938. — 644 с. — (Науково-популярна бібліотека
товариства «Просвіта» . — Ч. 1—4 (22)).
14. костомаров Н. Славянская мифология / Николай
Костомаров // Слов’янська міфологія : вибрані праці
з фольклористики й літературознавства. — К. : Ли-
бідь, 1994. — С. 201—252.
15. крохмальний Р.О. Метаморфоза і текст: семантична,
структуротворча і світоглядна роль переміни худож-
нього образу / Р.О. Крохмальний. — Львів : Видав-
ничий центр Львівського національного університету
імені Івана Франка, 2005. — 424 с.
16. Мелетинский Е.М. Поэтика мифа / Е.М. Мелетин-
ский. — М., 1976. — 406 с.
17. Мишанич С. Ґенеза українських архаїчних балад з хо-
ровою основою / Степан Мишанич // Фольклорис-
тичні і літературознавчі праці. — Донецьк, 2005. —
Т. 1. — С. 217—254.
18. Мишанич С. Сучасне життя української народної ба-
лади в Карпатах / Степан Мишанич // Фольклорис-
тичні та літературознавчі праці. — Донецьк, 2005. —
Т. 1. — С. 256—298.
19. Пастух Н.а. Зооморфні образи в українському фоль-
клорі. Образ зозулі : автореф. дис. на здобуття наук.
ступеня канд. філол. наук : спец. 10.01.07 «Фолькло-
ристика» / Надія Анатоліївна Пастух. — Львів,
2001. — 19 с.
20. Потебня а.а. Объяснения малорусских и сродных
народных песен / Потебня А.А. — Варшава, 1883. —
Т. 1. — 268 с.
21. Словник символів / О.І. Потапенко та ін. — К.,
1997. — 156 с.
22. Содомора а. Співець одвічних перевтілень / Андрій
Содомора // Овідій. Метаморфози. — К. : Наукова
думка, 1985. — С. 5—14.
23. Сокіл в. Народні легенди та перекази українців Кар-
пат / Василь Сокіл. — К. : Наукова думка, 1995. —
157 с.
24. Сокіл в. Українські історико-героїчні перекази:
структурно-семантичний та поетичний аспекти / Ва-
747Метаморфоза в українських народних баладах: ґенетично-функціональний аспект
ISSN 1028-5091. Серія філологічна. № 4 (118), 2014
силь Сокіл. — Львів : Інститут народознавства НАН
України, 2003. — 320 с.
25. Труды этнографическо-статистической экспедиции в
Западно-Русский край, снаряженной императорским
Русским географическим обществом. Юго-Западный
отдел. Материали и исследования, собранные
д. чл. П.П. Чубинским. — СПб., 1872. — Т. 1. —
ХХХ, 466 с.
26. Фольклорні матеріали з отчого краю / зібрали Василь
Сокіл та Ганна Сокіл. — Львів : Інститут народознав-
ства НАН України, 1998. — 614 с.
Mariya kachmar
ON METAMORPHOSIS
IN UKRAINIAN PEOPLE’S BALLADS:
THE ASPECTS OF ITS GENETICS
AND FUNCTIONALISM
In the article have been considered some principles in transfor-
mation of Ukrainian folk ballads. Attention has been paid to
the origins of metamorphoses in ballad texts, original variants of
narratives and contextual relations with mythological world-
outlook. Functional load of changes in lyrical epic writings have
usually been fully subordinated to the artistic purposes — to
concenter on the tragic conflict and to increase emotional stress
as well as semantic expressiveness of the composition — has
been revealed. Basic types of metamorphosis in people’s bal-
lads have been analysed.
Keywords: people’s ballad, metamorphosis, genesis, artistic
purpose, mythological outlook, household conflict.
Мария качмар
МЕТАМОРФОЗА В УКРАИНСКИХ
НАРОДНЫХ БАЛЛАДАХ:
ГЕНЕТИЧЕСКИ-ФУНКЦИОНАЛЬНЫЙ
АСПЕКТ
Статья посвящена рассмотрению принципа преобразования
в украинских народных балладах. Обращено внимание на
истоки метаморфозы в балладных текстах, ее древнее про-
исхождение и связь с мифологическим мировоззрением.
Раскрыто функциональную нагрузку преобразования в
лиро-эпических произведениях, которое полностью подчи-
нено художественной цели: заострить внимание на трагизме
конфликтов, увеличить эмоциональное напряжение и смыс-
ловую выразительность произведения. Проанализированы
основные виды метаморфозы в народных балладах.
Ключевые слова: народная баллада, метаморфоза, гене-
зис, художественная цель, мифологическое мировоззре-
ние, семейно-бытовой конфликт.
|