Культурою має утверджуватися нова Україна (з культурологічних поглядів)

Вшановуючи 80-ліття з дня смерті Михайла Грушевського, величної постаті української культури, усвідомлюємо,
 що універсалізм його особистості, продуктивність його наукових досліджень, діяльність на ниві державотворення
 вражає: історик, культуролог, літературознавець, мистецтвознавец...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Народознавчі зошити
Datum:2014
1. Verfasser: Покотило, Г.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainisch
Veröffentlicht: Інститут народознавства НАН України 2014
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94480
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Культурою має утверджуватися нова Україна (з культурологічних поглядів) / Г. Покотило // Народознавчі зошити. — 2014. — № 5 (119). — С. 827-831. — Бібліогр.: 16 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Beschreibung
Zusammenfassung:Вшановуючи 80-ліття з дня смерті Михайла Грушевського, величної постаті української культури, усвідомлюємо,
 що універсалізм його особистості, продуктивність його наукових досліджень, діяльність на ниві державотворення
 вражає: історик, культуролог, літературознавець, мистецтвознавець, етнолог, белетрист, критик, організатор науки,
 державний діяч. Воістину, людина ренесансного типу. Поставивши національну ідею домінантою своєї творчості, він
 переконливо довів, що українство має давні витоки своєї історії, мови, традицій, тисячолітню тяглість безперервності
 свого буття. Був упевненим у тому, що історія народу і його
 культура — нерозривні: історія — це і є процес культурної
 самореалізації народу з його неповторними психо-фізичними
 та духовними особливостями. Наголошував, що світова
 культура реалізується лише в національних культурах, позаяк загальнолюдське виражається через національне.
 Концентрований вираз такої єдності національного та загальнолюдського вбачав у творчості Лесі Українки, Олександра Олеся. Тенденція національного культурного розвитку визначалася ним як природне інтегрування в неї досягнень загальнолюдської культурної еволюції. В реалізації
 цих ідей велика роль належить освіті рідною мовою. Такий
 підхід приведе не тільки до «культури краси», а й до «культури життя». In 80th anniversary of Mykhailo Hrushevsky’s death
 Mykhailo Hrushevsky had obviously been great figure of
 Ukrainian culture. Universality of his personality, productivity
 of his research-works, activity in the state matters have proven
 Hrushevsky’s efforts as historian, culturologist, literature expert,
 art scholar, ethnologist, fictionist, critic, organizer of science
 and statesman. Truly, he had belonged to a type of Renaissance
 persons. Forwarding national idea as a dominant one
 in his work, Hrushevsky had convincingly claimed that proUkrainian
 attitudes still contained ancient sources of people’s
 history, language, traditions, millennia of unbroken existence.
 He had trusted in the fact, that history of the people and folk
 culture belonged to inseparable entities. History – in Hrushevsky’s
 view – is the process of people’s self-realization with
 unique psycho-physical and spiritual characteristics. He had
 emphasized that world culture realized itself only through national
 cultures, as in the case of universal values expressed by
 means of national ones. Concentrated expression for this unity
 of national and universal matters he had seen in L. Ukrainka’s
 and O. Oles’ creations. National cultural development had
 been determined by him as a natural integration of artistic and
 human values into universal cultural evolution. Mastering of the
 native language has played quite important role in the implementation
 of those ideas. This approach might lead not to the
 «culture of beauty» only but also to a «culture of life». К 80-летию со дня смерти Михаила Грушевского
 В 80-ю годовщину со дня смерти Михаила Грушевского,
 величественного светоча украинской культуры, мы особенно отчетливо осознаем универсализм его личности, разнообразие его научных изысканий, деятельность на ниве государственного строительства, а также впечатляющие результаты его трудов как историка, культоролога, литературоведа, искусствоведа, этнолога, беллетриста, критика,
 организатора науки, мирового политика. Воистину, М. Грушевский был человеком ренессансного типа. Избрав национальную идею доминантой своего творчества, он убедительно доказал, что в украинстве сохранены самые отдаленные истоки истории народа, его языка, традиций и тысячелетняя протяжённость его непрерывного бытия.
 Ученый был убежден, что история народа и его культура
 неразрывны: история в сути своей является процессом
 культурной самореализации народа с его неповторимыми
 психофизическими и духовными особенностями. Он подчеркивал, что мировая культура реализуется в культурах
 национальных, подобно тому, как общечеловеческое выражается через национальное. Концентрированное выражение такого единства национального и общечеловеческого
 М. Грушевский усматривал в творчестве Леси Украинки и
 Олександра Олеся. Механизм национально-культурного
 развития определялся им как естественное пополнения
 процесса культурного развития достижениями общечеловеческой культурной эволюции. В реализации этих идей
 особая роль принадлежит образованию на родном языке.
 Такой подход иведёт не только к «культуре красоты», но и
 к «культуре жизни».
ISSN:1028-5091