Залізниці як підсистема виробничої інфраструктури Запорізької області

Територіальна система мережі шляхів сполучення – одна із найважливіших підсистем виробничої інфраструктури має особливе значення у розвитку регіонального комплексу. Елементи шляхів сполучення (залізнична, автомобільна, трубопровідна мережа, станції тощо) відображають складне територіально-структур...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:	Культура народов Причерноморья
Datum:	1999
1. Verfasser:	Чижикова, А.М.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainisch
Veröffentlicht:	Кримський науковий центр НАН України і МОН України 1999
Schlagworte:	Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94507
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Залізниці як підсистема виробничої інфраструктури Запорізької області / А.М. Чижикова // Культура народов Причерноморья. — 1999. — № 11. — С. 12-17. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859678731076894720
author	Чижикова, А.М.
author_facet	Чижикова, А.М.
citation_txt	Залізниці як підсистема виробничої інфраструктури Запорізької області / А.М. Чижикова // Культура народов Причерноморья. — 1999. — № 11. — С. 12-17. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Культура народов Причерноморья
description	Територіальна система мережі шляхів сполучення – одна із найважливіших підсистем виробничої інфраструктури має особливе значення у розвитку регіонального комплексу. Елементи шляхів сполучення (залізнична, автомобільна, трубопровідна мережа, станції тощо) відображають складне територіально-структурне утворення функціональних, взаємозалежних лінійних і локальних об′єктів, які тісно взаємопов′язані і взаємозумовлені. Мережа шляхів сполучення інтегрує господарство в єдине ціле, тому дану підсистему виробничої інфраструктури (ВІ) доцільно розглядати як єдиний територіально-функціональний комплекс. Об′єкти і споруди мережі шляхів сполучення є передумовою розвитку матеріального виробництва, вони розвиваються і формуються на певній території у тісному взаємозв′язку з ним.
first_indexed	2025-11-30T17:29:20Z
format	Article
fulltext	Чижикова А.М. ЗАЛІЗНИЦІ ЯК ПІДСИСТЕМА ВИРОБНИЧОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ Територіальна система мережі шляхів сполучення – одна із найважливіших підсистем виробничої інфраструктури має особливе значення у розвитку регіонального комплексу. Елементи шляхів сполучення (залізнична, автомобільна, трубопровідна мережа, станції тощо) відображають складне територіально-структурне утворення функціональних, взаємозалежних лінійних і локальних об′єктів, які тісно взаємопов′язані і взаємозумовлені. Мережа шляхів сполучення інтегрує господарство в єдине ціле, тому дану підсистему виробничої інфраструктури (ВІ) доцільно розглядати як єдиний територіально- функціональний комплекс. Об′єкти і споруди мережі шляхів сполучення є передумовою розвитку матеріального виробництва, вони розвиваються і формуються на певній території у тісному взаємозв′язку з ним. Територіальна система елементів шляхів сполучення відображає розміщення продуктивних сил регіону і може бути представлена у вигляді основних виробничих фондів кожного функціонального об′єкту. Від чітко продуманої просторової організації об′єктів ВІ, внутрішньої злагодженості залежить не лише територіальний перерозподіл природних та матеріальних ресурсів, але й економічна ефективність розвитку господарського комплексу в цілому. Елементи мережі шляхів сполучення тяжіють один до одного і утворюють територіально-лінійні структурні утворення (сполучення). Мобільність економіки, її здатність швидко адаптуватися в умовах формування ринкових відносин, можлива лише при оптимальній організації мережі шляхів сполучення, тому що тільки дані об′єкти відіграють значну роль в трансформації структури господарства. З одного боку, це зумовлено інтеграцією господарських процесів у формуванні інфраструктурних полімагістралей "композиційна вісь", "опорні інфралінії", "вісь господарського засвоєння", "коридори", а з другого – у спеціалізації і просторовому розосередженні виробничих функцій. Вплив підсистеми транспортної мережі на формування територіально-господарського комплексу Запорізької області полягає, насамперед, у забезпеченні зв′язку території з загальною мережею шляхів сполучення України, країн СНД. Дослідження мережі шляхів сполучення характеризується недосконалою статистикою, складністю обліку вартості основних фондів, відомчою відокремленістю тощо. Ефективність і функціонування сучасної мережі шляхів сполучення залежить від стану збалансування територіальних пропорцій в розвитку і розміщенні її складових частин. Структуру обласної системи шляхів сполучення формує система інфраліній, опорних і додаткових, завдяки яким в регіоні здійснюються, як внутрішньообласні, так і міжобласні економічні взаємозв′язки. Розвиток і функціонування, вдосконалення територіальної організації елементів шляхів сполучення можливі лише за таких обставин: - підсистема шляхів сполучення територіально-господарського комплексу досліджуваної території формується в єдиному процесі розвитку всього обласного комплексу; - каркас шляхів сполучення в Запорізькій області сформований, а подальший його розвиток і вдосконалення повинно здійснюватися за рахунок збільшення перепускної і перевізної здатності, за рахунок будівництва нових об′єктів і реконструкції діючих, вдосконалення типу покриття, будівництва на одноколійних дільницях залізниць другої колії і двоколійних вставок, запровадження електричного потягу, обладнання окремих залізниць пристроями автоматичного блокування; - роль функціональних елементів шляхів сполучення полягає у вдосконаленні територіальної організації, як виробничої інфраструктури, так і всього обласного господарського комплексу і залежить від рівня розвитку і ступеня її використання, перевізної і перепускної здатності, інтенсивності руху на автомагістралях, конфігурації шляхів сполучення, географії і структури господарського комплексу. Багатоваріантність проведених розрахунків адміністративних районів області рівня розвитку (Ур), ступеня використання (Ун), коефіцієнта забезпеченості (S) елементами шляхів сполучення за Е. Енгелем, де вихідними даними є: основні фонди (ОФ) адміністративних районів; довжина мережі шляхів сполучення; чисельність населення; площа території районів; свідчить про те, що в області є значні територіальні відмінності між адміністративними районами за рівнем розвитку і ступенем використання, як найважливішої складової виробничої інфраструктури, коефіцієнтом забезпеченості (S) (див. табл. 1, 2). Таблиця 1 Рівень розвитку і ступінь використання елементів шляхів сполучення адміністративних районів Запорізької області на 1.01.1999 року. № Назва Частка вартості ОФ Частка вартості ОФ Частка вартості Частка вартості ОФ Адміністративних районів шляхів сполучення району у вартості всіх ОФ регіону (Оф1) (%) шляхів сполучення області у вартості всіх ОФ області (Оф2) (%) всіх ОФ району у вартості аналогічних області (ОФх1) (%) шляхів сполучення району у вартості аналогічних фондів в області (Оф х 2) (%) Оф1 Ур =  Оф2 Офх1 Ун =  Офх2 1 Якимівський 5,49 0,213 0,622 2,92 3,42 2 Бердянський 1,27 1,88 1,081 0,730 0,675 1,50 3 Василівський 0,400 0,255 0,540 0,212 4,72 4 Веселівський 6,96 0,152 0,561 3,70 2,70 5 Вільнянський 4,22 0,263 0,588 2,24 4,47 6 Гуляйпільський 5,44 0,166 0,480 2,89 3,45 7 Запорізький 0,330 0,350 0,622 0,175 5,62 8 Кам′янко- Дніпровський 4,96 0,182 0,480 2,64 3,79 9 Білозірський 3,84 0,139 0,283 2,04 4,91 10 Куйбишевський 0,820 0,486 0,109 0,436 2,32 11 Розівський 3,05 0,167 0,270 1,62 6,18 12 Мелітопольський 3.02 0,117 0,655 1,60 1,78 13 Новомиколаївський 5,39 0,409 0,730 2,87 5,60 14 Оріхівський 3,90 0,256 0,540 2,07 4,74 15 Пологівський 4,24 0,261 0.588 2,25 4,43 16 Приазовський 4,09 0,155 0,332 2,17 4,66 17 Приморський 3,06 0,178 0,290 1,63 6,13 18 Токмацький 3,50 0,205 0,473 1,86 4,33 19 Чернігівський 3,25 0,243 0,418 1,73 5,81 20 Михайлівський 3,50 0,236 0,439 1,86 5,37 Розраховано автором за даними Запорізького облстатуправління, правління магістральними автошляхами, відділення Придніпровської залізниці. Таблиця 2 Коефіцієнт забезпеченості елементами шляхів сполучення районів Запорізької області за Е. Енгелем на 1.01.1999 року. № Назва адміністративних районів з їх центрами Площа території (тис. км2) S Чисельність населення (тис. чол.) P Довжина шляхів сполучення (км) D Коефіцієнт забезпеченості ме- режею шляхів сполучення за формулою Е. Енгеля D s =  S x P 1 Якимівський 1,9 38,5 393,3 0,049 2 Бердянський в тому числі м. Бердянськ 1,7 185,8 599,9 0,009 3 Василівський 1,6 84,9 609,4 0,137 4 Веселівський 1,1 28,9 400,2 0,038 5 Вільнянський 1,3 56,2 676,3 0,023 6 Гуляйпільський 1,3 38,8 380,6 0,033 7 Запорізький в тому числі м. Запоріжжя 1,5 977,8 946,2 0,002 8 Кам′янко-Дніпровський в тому числі м. Енергодар 1,0 96,0 222,6 0,009 9 Білозірський 0,7 32,6 180,2 0,022 10 Куйбишевський 0,9 29,3 303,4 0,031 11 Розівський 1,0 24,7 286,2 0,041 12 Мелітопольський в тому числі м. Мелітополь 1,8 239,4 588,6 0,008 13 Новомиколаївський 0,9 24,8 585,8 0,036 14 Оріхівський 1,6 63,7 508,1 0,025 15 Пологівський 1,3 53,6 471,4 0,024 16 Приазовський 2,0 35,9 358,5 0,056 17 Приморський 1,4 28,9 260,1 0,048 18 Токмацький 1,4 76,7 510, 9 0,018 19 Чернігівський 1,2 26,8 301,6 0,045 20 Михайлівський 1,1 36,7 381,5 0,030 Всього по області 26,7 2180,0 8894,1 0,012 Розраховано автором за даними Запорізького облстатуправління, управління магістральних шляхів сполучення, відділення Придніпровської залізниці. Розрахунки дають змогу умовно класифікувати адміністративні райони на три групи: - райони з низьким рівнем інфраструктурного забезпечення; - райони з високим рівнем інфраструктурного забезпечення; - райони з досить високим рівнем інфраструктурного забезпечення (див. табл. 3). Але зроблені розрахунки, що характеризують рівень розвитку, ступінь використання шляхів сполучення, коефіцієнт забезпеченості далеко не завжди дають повне уявлення про те, які диспропорції є в області чи районі. Часто на практиці буває так, що в районному центрі зосереджена більша частина вартості основних фондів, а на відстані від нього забезпеченість елементами шляхів сполучення значно скорочується. Стабілізація господарського комплексу в умовах формування ринкових відносин можлива лише на основі узгодження об′єктивних економічних законів і соціально-географічних факторів в системі "виробництво-тран-спорт- споживач" (В – Т – П), а також у відповідності з загальнодержавними інтересами з метою досягнення оптимального його кінцевого результату: своєчасна реалізація продукції матеріального виробництва при мінімальних транспортних витратах; підвищення ефективності функціонування елементів транспортної системи за рахунок технічного переозброєння та реконструкції діючих об′єктів. Таблиця 3 Основні характеристики елементів шляхів сполучення адміністративних районів Запорізької області на 1.01.1999 року. № Група районів 2 1 Оф Оф Ур = 2 1 × × = Оф ОфУн 3 PS dS × = І З низьким рівнем розвитку До 1,50 Запорізький Куйбишевський Бердянський Василівський від 1,50 – 3,90 Мелітопольський Куйбишевський Веселівський Гуляйпільський Якимівський Кам′янко-Дніпровський Бердянський від 0,002 – 0,009 Запорізький Мелітопольський Бердянський Кам′янко-Дніпровський ІІ З досить високим рівнем розвитку від 1,50 – 2,50 Мелітопольський Розівський Приморський Чернігівський Михайлівський Токмацький Вільнянський Білозірський Оріхівський Пологівський Приазовський від 3,90 – 4,90 Токмацький Пологівський Приазовський Вільнянський Василівський Білозірський Оріхівський від 0,009 – 0,035 Токмацький Пологівський Оріхівський Білозірський Вільнянський Михайлівський Куйбишевський Гуляйпільський ІІІ З високим рівнем розвитку від 2,50 – 3,70 Кам′янко-Дніпровський Гуляйпільський Новомиколаївський Веселівський Якимівський від 4,90 – 6,18 Запорізький Новомиколаївський Чернігівський Приморський Михайлівський Розівський від 0,0035 – 0,137 Новомиколаївський Веселівський Якимівський Розівський Приазовський Приморський Чернігівський Василівський Розраховано автором за даними Запорізького облстатуправління, управління магістральних шляхів сполучення, відділення Придніпровської залізниці. Залізнична мережа є одним із основних об′єктів підсистеми шляхів сполучення області, що концентрує понад 74,0 % загальної величини вартості основних фондів. Даний показник свідчить, що залізнична мережа є одним із капіталоємких елементів досліджуваної підсистеми. Територіально-господарський комплекс регіону обслуговує Запорізьке відділення Придніпровської залізниці. Вона відноситься до найбільш вантажонапружених магістралей України. Економіко-географічне положення її надзвичайно вигідне для транспортування основних вантажопотоків до Азовського і Чорного морів: Запоріжжя, Бердянськ. Крім того, ця міждержавна залізниця знаходиться на перехресті залізничних колій двох напрямків. Перший напрямок зв′язує центральні райони Росії з Кримом, другий – Криворізьку залізорудну базу з Донецьким вугільним басейном. До складу Запорізького відділення належать такі залізничні колії: Мечетна-Бердянськ і Камиш-Зоря - Нововесела. За обсягом вантажообігу Придніпровська залізниця регіону є позакласною, а за характером роботи – транзитно-місцевою. Експлуатаційна довжина залізниці в межах області складає – 1007,0 км, в тому числі двоколійні – 286 км, одноколійні 721 км, що дорівнює 2,9 % від загальної довжини залізниць України. Частка Запорізької області складає 11,2 % від залізничної мережі Донецько- Придніпровського (Східного) району і 27,3 % від загальної довжини Придніпровської залізниці. Густота залізниць в області 37,0 км на 1000 км2, що лише трохи перевищує цей показник в Україні (36,6 км). Вантажообіг Запорізького регіону на сучасному етапі дорівнює приблизно 98,4 млн. тон за рік. У вивезенні переважають будівельні вантажі (43,0 %), чорні метали (15,4 %), граншлаки (3,9 %), залізна і марганцева руда (6,4 %), промислова сировина і будівельні матеріали (2,4 %). Область ввозить мінеральні будівельні матеріали (20,3 %), кам′яне вугілля (19,9 %), різні руди (19,3 %), нафтопродукти (10,6 %), металевий брухт (5,4 %), флюси (5,0 %). На залізничній мережі регіону вантажна робота виконується на 57 станціях. Навантажувальні і розвантажувальні роботи здійснюються, як на коліях загального користування, так і на під′їзних. Питома вага навантажувальних робіт на під′їзних коліях складає 82,5 %, на розвантажувальних – 79,3 %. Рівень механізації навантажувально-розвантажувальних робіт дистанцій колій – 96,0 %. Основною особливістю перерозподілу обсягів вантажної роботи є концентрація її на станціях Запорізького промислового вузла (Запоріжжя Ліве, Запоріжжя – 1, Дніпробуд - 1, Дніпробуд - 2, Запорізька Січ, Порт Велике Запоріжжя, Передаточна, Ростуща), на яких виконується 72,0 % всієї вантажної роботи від загальної кількості операцій, що здійснюються на під′їзних коліях. До станції Запоріжжя Ліве примикають під′їзні колії великих промислових підприємств з найбільшим обсягом вантажної роботи Запорізького промислового вузла: металургійного комбінату "Запоріжсталь", коксохімічного, вогнетривкого, алюмінієвого заводів. Крім того, до цих під′їзних колій мають вихід ще 34 промислових виробництва. З метою вдосконалення транспортної роботи на під′їзних коліях необхідно їх модернізувати новими пристроями, адже тепловозна тяга на цих коліях запроваджена на 78,0 % (див. табл. 4). Таблиця 4 Технічна характеристика залізничних колій і станцій Придніпровської залізниці в межах Запорізької області. Назва залізничних колій і дільниць Коротка характеристика залізничної мережі Головні станції залізничних колій 1. Запоріжжя – 1 – Синельниково (Новогуполівка) Двоколійна електрифікована дільниця з одностороннім автоблокуванням Запоріжжя – 1 - станція 1-го класу, Мокра - Грузова - 3-го класу 2. Запоріжжя – 1 – Новоолексіївка – Джанкой (Якимівка) Двоколійна електрифікована дільниця з одностороннім автоблокуванням Вільнянськ - Промежуточна - станція 3-го класу, Кушугум – Промежуточна - станція 3-го класу, Таврічєськ, Федорівка 3. Запоріжжя – 1 – Камиш- Зоря Одноколійна лінія на тепловозній тязі з дво- стороннім автоблокуванням Мелітополь – 1-го класу, Передаточна, Грузова, Ростуща – 2-го класу 4. Камиш–Зоря- Волноваха Двоколійна на електричній тязі з напівблокуванням Оріхівська, Пологи – станція 1-го класу, Камиш- Зоря – станція 2-го класу 5. Запоріжжя – 2 – Апостолово (Канцерівка) Одноколійна електрифікована з двостороннім автоблокуванням до станції Запоріжжя Мале, Порт Велике Запоріжжя. Запоріжжя – 2 – станція 2-го класу, Запоріжжя Мале – станція 3-го класу, Порт Велике Запоріжжя, Грузова - станція 2-го класу 6. Федорівка – Камиш-Зоря Одноколійна залізниця на тепловозній тязі з двостороннім напівавтоматичним блокуванням Токмак-Промежуточна – станція 2-го класу 7. Федорівка – Нововеселе Одноколійна на тепловозній тязі з двостороннім релейним напівавтоматичним блокуванням 8. Пологи – Бердянськ Одноколійна на тепловозній тязі з двостороннім напівавтоматичним блокуванням В. Токмак – 1 – Промежуточна - 3-го класу, Берда – Грузова - станція 2-го класу, Бердянськ – Участкова - станція 2-го класу 9. Пологи – Чапліно (Гайчур) Одноколійна лінія на тепловозній тязі з дво- стороннім напівавтоматичним блокуванням 10. Запоріжжя Мале – Запоріжжя Ліве – Вільнянськ Одноколійна електрична з двостороннім автоблокуванням Запоріжжя Ліве – сортувальна позакласна 11. Запоріжжя – 1 – Запоріжжя – 2 Одноколійна електрична з двостороннім автоблокуванням 12. Українська – Каховське море Одноколійна на тепловозній тязі з двостороннім релейним напівавтоматичним блокуванням Дніпрорудна – Грузова - станція 2-го класу 13. Каховське Море – Новодніпров- ська ДРЕС Одноколійна на тепловозній тязі з двостороннім релейним напівавтоматичним блокуванням 14. Канцерівка – Дніпробуд – 1 Одноколійна лінія на тепловозній тязі 15. Новодніпровська ДРЕС – Енергодар Одноколійна лінія на тепловозній тязі 16. Запоріжжя Мале – Порт Велике Запоріжжя Одноколійна лінія на тепловозній тязі За даними Запорізького відділення Придніпровської залізниці. Дільничні станції Запоріжжя – 1 і Запоріжжя – 2 формують дільничні, збірні і вивізні потяги. Такі станції, як: Камиш-Зоря, Нововесела, Токмак, Федорівка, Берда, Бердянськ виконують великий обсяг вантажної роботи, формують групові дільничні і збірні потяги, здійснюють перегрупування вагонів за призначенням. Вантажні станції Дніпробуд – 2, Запорізька Січ, Передаточна, Ростуща, Оріхівська, Синя Гора формують відправні маршрути і вивізні потяги. Великий Токмак – 1, Великий Токмак – 2, Канцерівка, Дніпробуд – 1, Українська формують передатні потяги. Аналізуючи дані таблиці 4, слід підкреслити, що основні напрямки залізничної мережі, оснащені автоблокуванням протяжністю 351,0 км, напівавтоматичним блокуванням довжиною 173,5 км. Запроваджена електронна система телемеханіки, що застосовується для телемеханізації підстанцій і станцій, високовольтних ліній, пристроїв автоблокування. Електронна система забезпечує управління 650 об′єктами, а також апаратурою і пристроями ліній зв′язку. Зростає перевізна і перепускна спроможність залізниці, електрифіковано 46,0 % залізничної мережі області, що сприяє зростанню обсягу перевезень вантажів. Головними факторами, що впливають на конфігурацію залізничної мережі і її перепускну спроможність є напрямки і потужність транспортно-економічних зв′язків, що здійснюються на відділенні залізниці. Для детальнішого аналізу окремих напрямків досліджуваної мережі доцільно розраховувати вантажонапруженість і інтенсивність перевезень основних залізничних колій, адже це є агрегованим показником. Інтенсивність залізничної мережі – це обсяг перевезених вантажів на 1 км (див. табл. 5). Таблиця 5 Вантажонапруженість і інтенсивність залізничних напрямків Запорізького відділення Придніпровської залізниці на 1.01.1998 рік. Назва напрямків Відстань (км) Вантажонапр уженість ( в тис. т/км) Інтенсивні сть (т/км залізниць) 1. Запоріжжя – Мелітополь 112,0 37206480 332200,7 2. Федорівка – Нововесела – Енергодар – Таврічєськ 154,6 2456540 15890,2 3. Федорівка – Камиш-Зоря 129,0 13918320 107893,9 а) Камиш-Зоря – Лежино 80,0 2683322 33541,5 б) Камиш-Зоря – Новокарлівка 66,0 989146 14987,0 4. Федорівка – Бердянськ 166,0 6734820 40571,2 5. Бердянськ – Чапліно 115,0 5885280 511756,3 6. Запоріжжя – Пологи 106,0 3211850 30300,4 7. Запоріжжя – Синельниково 66,0 5489450 83173,4 8. Запоріжжя – Канцерівка 35,0 2983257 85235,9 Разом: 1029,6 81558565 79213,8 Розраховано автором за даними Запорізького відділення Придніпровської залізниці Найвищий показник вантажонапруженості залізниць області на дільниці Запоріжжя – Мелітополь, тому що це головний напрямок Придніпровської залізничної магістралі, який зв′язує центральні і східні регіони України з Кримом, з Криворізьким залізорудним і Донецьким вугільним басейнами. В цьому напрямку транспортуються різноманітні промислові і сільськогосподарські вантажі. Показник інтенсивності вантажонапруженості Запоріжжя – Мелітополь перевищує середньообласний в 4 рази. Висока вантажонапруженість спостерігається і в зворотному напрямку Мелітополь – Запоріжжя. В цьому напрямку, крім промислових і сільськогосподарських вантажів, у великому обсязі вивозяться металургійні флюси в район Кривбасу і Придніпров′я. Інтенсивність вантажонапруженості дільниці Федорівка – Камиш-Зоря перевищує середньообласний показник, включаючи дільницю Молочанськ, Великий Токмак, Верхнє-Токмак – 2. В центральній частині Запорізького регіону знаходяться великі промислові підприємства і перспективний марганцеворудний басейн. Тому інтенсивність перевезень вантажів на залізницях після стабілізації господарського комплексу повинна збільшуватися в зв′язку з розробкою Великотокмацького марганцеворудного басейну. Досить велика інтенсивність на напрямках Запоріжжя – Синельниково і Запоріжжя – Канцерівка. Цьому сприяє те, що в Запоріжжі функціонують найбільші промислові підприємства України, які відправляють свою матеріальну продукцію у великій кількості, а отримують паливо, паливно-мастильні матеріали, напівфабрикати та інше. Найменшою інтенсивністю вантажоперевезень Запорізького відділення залізничної мережі (значно поступається середньообласному показнику) виділяється напрямок Камиш-Зоря – Новокарлівка, адже в зворотному напрямку інтенсивність зростає в зв′язку із вивезенням продукції машинобудівних підприємств і Пологівського маслоекстракційного заводу до споживача. Таким чином, вантажонапруженість і інтенсивність окремих напрямків залізничної мережі регіону залежить від господарського засвоєння території, рівня розвитку матеріального виробництва, а також від територіальної концентрації промислових підприємств і об′єктів. Аналіз вантажонапруженості і інтенсивності вантажопотоків залізничної мережі свідчить про те, що на сучасному етапі розвитку досліджуваного регіону показник інтенсивності досяг максимальної величини і подальше його зростання буде спонукати до збільшення транспортних витрат. У зв′язку з цим для подальшого вдосконалення та розвитку даного інфраструктурного елементу в області необхідно вирішити цілий ряд завдань: - для своєчасної доставки вантажів і зменшення собівартості транспортних витрат слід збільшити перевізну і перепускну спроможність залізничної мережі за рахунок будівництва другої колії і двоколійних вставок, а в більш віддаленій перспективі і трьохколійних; - у зв′язку із створенням нових потужностей гірничо-збагачувального комбінату щодо видобутку марганцевих руд Великотокмацького родовища в майбутньому необхідно розвивати сучасні в технічному аспекті вантажні сортувальні станції, на діючій станції Плавні, для підключення під′їзних колій до марганцеворудного комплексу на залізничному напрямку Запоріжжя – Волноваха; - з метою підсилення перевізної і перепускної здатності залізничної колії Федорівка – Волноваха необхідно здійснити будівництво другої колії; - у зв′язку з підвищенням розвитку економічного рівня господарського комплексу і збільшенням вантажообігу в перспективі необхідно побудувати нову колію Таврічєськ – Каховське море, за допомогою якої можна зменшити відстань перевезень залізної руди із Дніпрорудного до Запорізького промислового вузла і кам′яного вугілля на Запорізьку ДРЕС із Західного Донбасу, а також розвантажити дільниці: Таврічєськ – Федорівка; Федорівка – Українська – Дніпровська; для промислового засвоєння Кунсургуйського родовища залізних руд виникла потреба в будівництві залізничної гілки від станції Нельгівка довжиною 34 км.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-94507
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	1562-0808
language	Ukrainian
last_indexed	2025-11-30T17:29:20Z
publishDate	1999
publisher	Кримський науковий центр НАН України і МОН України
record_format	dspace
spelling	Чижикова, А.М. 2016-02-11T16:08:09Z 2016-02-11T16:08:09Z 1999 Залізниці як підсистема виробничої інфраструктури Запорізької області / А.М. Чижикова // Культура народов Причерноморья. — 1999. — № 11. — С. 12-17. — укр. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94507 Територіальна система мережі шляхів сполучення – одна із найважливіших підсистем виробничої інфраструктури має особливе значення у розвитку регіонального комплексу. Елементи шляхів сполучення (залізнична, автомобільна, трубопровідна мережа, станції тощо) відображають складне територіально-структурне утворення функціональних, взаємозалежних лінійних і локальних об′єктів, які тісно взаємопов′язані і взаємозумовлені. Мережа шляхів сполучення інтегрує господарство в єдине ціле, тому дану підсистему виробничої інфраструктури (ВІ) доцільно розглядати як єдиний територіально-функціональний комплекс. Об′єкти і споруди мережі шляхів сполучення є передумовою розвитку матеріального виробництва, вони розвиваються і формуються на певній території у тісному взаємозв′язку з ним. uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Культура народов Причерноморья Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ Залізниці як підсистема виробничої інфраструктури Запорізької області Article published earlier
spellingShingle	Залізниці як підсистема виробничої інфраструктури Запорізької області Чижикова, А.М. Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ
title	Залізниці як підсистема виробничої інфраструктури Запорізької області
title_full	Залізниці як підсистема виробничої інфраструктури Запорізької області
title_fullStr	Залізниці як підсистема виробничої інфраструктури Запорізької області
title_full_unstemmed	Залізниці як підсистема виробничої інфраструктури Запорізької області
title_short	Залізниці як підсистема виробничої інфраструктури Запорізької області
title_sort	залізниці як підсистема виробничої інфраструктури запорізької області
topic	Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ
topic_facet	Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94507
work_keys_str_mv	AT čižikovaam zalíznicíâkpídsistemavirobničoíínfrastrukturizaporízʹkoíoblastí

Залізниці як підсистема виробничої інфраструктури Запорізької області

Institution

Ähnliche Einträge