Церковні дерев’яні вироби з контурною різьбою: специфіка орнаментальних мотивів та іконографічних типів
На основі аналізу графічних першоелементів та морфологічних ознак мотивів і християнських іконографічних сюжетів розглянуто особливості контурної різьби на церковних виробах. Джерельну базу дослідження становлять твори, виявлені у ході мистецтвознавчих експедицій, а також музейні експонати та пам’я...
Saved in:
| Published in: | Народознавчі зошити |
|---|---|
| Date: | 2014 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут народознавства НАН України
2014
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94515 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Церковні дерев’яні вироби з контурною різьбою: специфіка орнаментальних мотивів та іконографічних типів / О. Болюк // Народознавчі зошити. — 2014. — № 6 (120). — С. 1300-1315. — Бібліогр.: 41 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859913172565098496 |
|---|---|
| author | Болюк, О. |
| author_facet | Болюк, О. |
| citation_txt | Церковні дерев’яні вироби з контурною різьбою: специфіка орнаментальних мотивів та іконографічних типів / О. Болюк // Народознавчі зошити. — 2014. — № 6 (120). — С. 1300-1315. — Бібліогр.: 41 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Народознавчі зошити |
| description | На основі аналізу графічних першоелементів та морфологічних ознак мотивів і християнських іконографічних сюжетів розглянуто особливості контурної різьби на церковних виробах. Джерельну базу дослідження становлять
твори, виявлені у ході мистецтвознавчих експедицій, а також музейні експонати та пам’ятки з приватних збірок.
On the ground of analysis in primal graphical elements and
morphological features of decorative motifs as well as of Christian
iconographic schemes some traits of contour carving upon
ecclesiastical objects have been put under thorough consideration.
The artworks acquired during field art studies, expeditional
tours, exhibites of museum stores as good as the items of
private collections have been summed up into the source basis
for the research.
На основании анализа графических первоэлементов и морфологических признаков мотивов, а также христианских
иконографических сюжетов рассмотрены особенности контурной резьбы на церковных изделиях. Базовыми источниками исследования составляют произведения, выявленных в ходе искусствоведческих экспедиций, а также музейные экспонаты и памятники из частных собраний.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:03:31Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (120), 2014
Твори сницарства в інтер’єрі українського храму
становлять художньо-предметне середовище, ба-
гатофункціональність якого пов’язана із теологією,
архітектурою, декоративним та образотворчим мис-
тецтвом. Церковні художні вироби зазвичай демон-
струють кращі зразки матеріальної культури, ідея
яких, у свою чергу, відображає окремі духовні над-
бання народу. Дерев’яні предмети, яким властиві
візуально-естетичні ознаки, збагачують складну ху-
дожню систему облаштування, до якої належать ще
твори металопластики, ювелірства, гаптування, тка-
цтва, вишивки, інших видів декоративного мистецтва,
а також іконопису і монументального розпису.
Зазвичай твір сницарства асоціюється з рельєф-
ним різьбленням, яке часто має вишуканий абрис.
Складна конфігурація різьбленого елемента спричи-
нена профільованими вирізами та є результатом про-
різного (ажурного) прийому різьби. В іншому ком-
позиційному варіанті, де тлом орнаменту є не про-
світ, пластику рельєфних мотивів посилює на
контрасті «глухе» тло площин конструкції, до яких
кріплений вирізаний елемент. У науковій літературі
художній аналіз цих виробів переважно скерований
у руслі опису пластичних поверхонь, де дрібним еле-
ментам — невеликим орнаментам та композиціям,
але вже контурного (лінійного вузько-жолобчастого)
виду різьби, відводиться мало уваги.
Завдання пропонованої статті — показати моти-
ви та християнські іконографічні типи контурної
різьби як частину широкого художнього пласту сни-
царства на основі описово-візуального аналізу окре-
мих творів церковного деревообробництва й окре-
мих теоретичних узагальнень цього явища.
Недостатнє аналітичне висвітлення площинно-
орнаментального оздоблення дерев’яних виробів
церковного інтер’єру обумовлює актуальність його
дослідження. Пропонований науковий матеріал ба-
зується на окремих результатах вивчення автором
художнього деревообробництва, зокрема церковної
різьби, яке увійде в індивідуальне монографічне до-
слідження, узгоджене із загальною науковою темою
відділу народного мистецтва Інституту народознав-
ства НАН України «Історія та теорія українського
декоративного мистецтва: видова специфіка».
Площинно-орнаментальне оздоблення дерев’яних
виробів представлене кількома видами плоскої різь-
би, а саме: контурною (інші назви — «суха», «чис-
та», «лінійна» та геометричною по тонованій по-
верхні); контурно-площинною по тонованій поверх-© О. БОЛЮК, 2014
Олег БОЛЮК
ЦЕРКОВНІ ДЕРЕВ’ЯНІ ВИРОБИ
З КОНТУРНОЮ РІЗЬБОЮ:
СПЕЦИФІКА ОРНАМЕНТАЛЬНИХ
МОТИВІВ ТА ІКОНОГРАФІЧНИХ
ТИПІВ
На основі аналізу графічних першоелементів та морфоло-
гічних ознак мотивів і християнських іконографічних сю-
жетів розглянуто особливості контурної різьби на церков-
них виробах. Джерельну базу дослідження становлять
твори, виявлені у ході мистецтвознавчих експедицій, а та-
кож музейні експонати та пам’ятки з приватних збірок.
Ключові слова: мотив, орнамент, іконографія, різьба.
1301Церковні дерев’яні вироби з контурною різьбою: специфіка орнаментальних мотивів…
ISSN 1028-5091. Серія мистецтвознавча. № 6 (120), 2014
ні, яка відома з іншою назвою — яворівська
жолобчасто-вибірна [32, с. 114]; плоскою виїмчас-
тою (тригранно-виїмчастою), а також інкрустацією,
інтарсією, маркетрі (дерев’яною мозаїкою), апліка-
цією соломкою та іншими матеріалами, випалюван-
ням, тонуванням, розписом.
Контурна різьба є одним із найдавніших і найпро-
стіших у виконанні способів проявити творчий за-
дум людини, яка ще у первісному мистецтві гострим
предметом наносила на поверхню каменя, кістки та,
правдоподібно, дерева, геометризовані елементи.
Аналогом найпростішого різьбленого орнаменту на
деревині стали археологічні артефакти, зокрема ши-
роковідомі кістяні браслети зі стоянки пізнього па-
леоліту на території с. Мезин (Мізин) Коропсько-
го р-ну Чернігівської обл. Їх поверхні покриті граві-
рованими мотивами свастики та меандру, останній з
яких вважають найпершим з відомих взірцем оздо-
блення такого виду (близько 18000 р. до Р. Х.) [31].
Цілком ймовірно, що деревину, як легкий в обробці
матеріал порівняно з кісткою та каменем, частіше ви-
користовували для нанесення на ній заглибленого
графічного декору. Одначе, через відносно нетрив-
ку структуру деревини, вироби, виготовлені з тако-
го матеріалу, не могли довго слугувати людині.
Впродовж еволюції мистецтва оздоблення кон-
турною різьбою не зникло, а збагачувалось новими
мотивами. Їх лінійність обумовлювала лише певну
кількість орнаментальних елементів, але давала змо-
гу створювати нові композиційні схеми, поєдную-
чись з іншою різьбою — плоско-виїмчастою,
пластично-рельєфною. Про універсальність компо-
нування й семантичне значення простих у виконан-
ні контурно-геометричних й виїмчастих форм пере-
конують різьблені вироби, виготовлені у хронологіч-
но ранніх періодах розвитку світової культури.
Мотиви, нанесені графічним ритим рисунком на по-
верхню, наприклад, скрині — саркофаговидної (дво-
схилої) чи з рівною поверхнею її віка,— особливо
поширених на теренах Карпатського масиву і при-
леглих до гір територій, та орнаментальні елементи
ужиткових предметів, скажімо, племен Африки,
Азії, Океанії та Америки, є ідентичними [39, tabl. 1 3;
40, p. 46—47]. Секрет такої універсальності базу-
ється на використанні простих у виконанні елемен-
тів зображення, які узагальнено-стилізовані й, вод-
ночас, доступно зрозумілі для їх «прочитання». Не-
великий у сенсі розмаїття набір елементів орнаменту
дає змогу способом комбінаторики творити нові ком-
позиційні схеми залежно від площини, досягаючи
відповідного ефекту декоративності.
Відомо, що українці контурною різьбою прикра-
шали переважно архітектурні деталі, транспортні за-
соби, обладнання жител, музичні та господарські ін-
струменти, і навіть дрібний реманент (тарниці, куш-
ки, кісся, куделі, веретена та ін.) [30,
с. 33—34, 390—391, 393, 409]. Такий широкий
вжиток лінійного декору на площинах важливого у
побуті предмета підтверджує архаїзм орнаменту. Гео-
метризовані мотиви оздоблення, які доволі часто не
визначаються правильною композиційною схемою,
відтак виглядають «жвавими», свідчать про автор-
ство різьбяра-самоука, переважно з сільської місце-
вості, практичні навички якого набуті у вільний час
поміж основним господарським заняттям. Проте у
такій своєрідній динаміці графічного «тексту» закла-
дено послідовність виконання орнаментальної ком-
позиції, яка легко сприймається завдяки «живопис-
ності» цілого художнього образу.
Серед усього асортименту художніх дерев’яних
виробів з контурною різьбою, які використовувались
українцями у щоденній молитовній практиці, до цер-
ковного мистецтва найближчими є ікони-хрести
XVII — початку ХІХ ст., виявлені винятково у ха-
тах Гуцульщини [30, с. 231; 35, с. 322]. Вони мають
вигляд колених і обтесаних сокирою невеликих до-
щок, на яких вузькі рівчаки-лінії утворюють хресто-
графеми та інші геометричні елементи.
М. Станкевич на підставі аналізу відомих два-
надцяти пам’яток такого типу із фондів художньо-
го дерева Музею етнографії та художнього промис-
лу Інституту народознавства НАН України [9—16]
виводить чотири типи хрестів, відомі гуцулам: чо-
тири-, шести-, семи- та восьмикінцевий, згідно їх
структури знані з іншими назвами — грецький, па-
тріарший, український (за В. Щербаківським [36,
с. 7]), православний. Проте на різьбленій контурною
технікою іконі ХІХ ст. (зі с. Яворова Косівського
р-ну Івано-Франківської обл.) зображено три два-
надцятиконечні хрести, центральний з яких сполуче-
ний з бічними у місцях горизонтальної поперечки.
Така хрестографема основного символу християн, ви-
готовленого у дереві, доводить про вже сформований
ще задовго до ХІХ ст. на західноукраїнських землях
Олег БОлюк1302
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (120), 2014
розквітлий тип хреста, що нагадує схематичну будо-
ву кованих хрестів з трипальчастими закінченнями
(у геральдиці знаний як хрест Боттони), які встанов-
лені на церковних банях.
В українській хрестології відома графема трійчас-
того хреста, виготовлена також об’ємно. Його гра-
фічна особливість така ж, як і хреста-ікони з Яво-
рова, й полягає у вирізьблених з однієї дошки двох
невеликих семикінцевих хрестів, поєднаних у міс-
цях нижнього перехрестя-суперданеума більшого
центрального хреста [33, с. 12—13] 1. Ще з біль-
шою (чи не найбільшою) кількістю закінчень хрес-
та — двадцяти двома, — відомий ручний хрест з
Галичини, опублікований К. Шонк-Русичем і дато-
ваний ним XVI ст. [34, с. 20]. Таку кількість за-
кінчень досягнуто завдяки прикріпленим до семи-
конечного (українського) типу хреста маленьких чо-
тириконечних хрестиків з Розп’яттям. Окрім
контурної різьби площини хреста оздоблює виїм-
часта різьба, відповідно твір диспонує складними
світлотіньовими нюансами.
Мотиви орнаментів плоскої різьби («сухої» різь-
би, «писання» [27, с. 7]), які використовувались у
церковних виробах, розглянуто А. Будзаном [21],
В. Свєнціцькою [28], М. Драганом [22], М. Стан-
кевичем [30], М. Селівачовим [29], І. Юрченком
[37], В. Одрехівським [26]. Так, А. Будзан подає
1 Тут і далі частини хреста означені згідно з назвою за-
хідної християнської традиції, оскільки автор вважає їх
точнішими, аніж у східному обряді. Особливо це сто-
сується назв (горизонтальних) поперечин хреста. У
східному християнському обряді їх називають зазвичай
раменами, від «рамено» — плече, що не є точним від-
повідником реалії. Оскільки, наприклад, «однорамен-
ний хрест» розуміється як перехрещення горизонталь-
ного бруса з вертикальним, то насправді у нього є два
«рамена»-плеча — ліве та праве. Проте таке тлумачення
«рамен» хреста подано у «Словнику української мови»
Бориса Грінченка, натомість, наприклад, ні «Академіч-
ний тлумачний словник», ані електронний Вікісловник
такого пояснення не дає. Плутанина з назвами частин
хреста виникає особливо тоді, коли мова йде про хрест
із трьома горизонтальними поперечинами — семикінце-
вий тип. Тому у тексті слід розуміти, що вертикаль хреста
«статікулум» увінчує «титулус» — прибита за наказом
Понтія Пилата дощечка-титло з написом-акронімом на
гебрайській, грецькій та латинській мовах «Ісус Назаря-
нин Цар І (Ю)дейський»; посередині — «патібулум»,
що значить «шибениця»; нижній щабель — «супердане-
ум», є підставкою для ніг.
чотири основні групи мотивів геометричної контур-
ної різьби, які побудовані на основі певного графіч-
ного першоелемента: лінії, трикутника (квадра-
та), півкола (еліпса), кола зі сполученням з інши-
ми елементами. Останні — найскладніші,
відповідно становлять переважно центральну части-
ну композиційних схем. Означення мотивів почерп-
нуто з локальних їх назв, відомих у гірській місце-
вості, особливо на теренах Гуцульщини. Таким чи-
ном, лінійні «драбинки», «ільчасте письмо»,
«кривульки», «моршінка», «зубці», «січені зубці»,
«дашки», «бендюги», «смерічки» та інші належать
до першої групи мотивів [21, с. 21, 86—88] 2.
До другої групи вчений залучив мотиви «огіро-
чок», «медівник», «бесаги» («вісімки»), «копани-
ця», «віконце», «півширинка», «завиваник», «ши-
ринка», «гачок», «головкате» та інші [21, с. 86] 3.
Третю групу становлять абстрактні поняття, світ
предметів, флори й фауни (скево-, фіто-, зооморф-
ні): «заячі вушка», «дуга», «дужка», «тарничка»
(сідло на коня), «п’явка», «пшеничка» та інші [21,
с. 87] 4. Остання, комбінована група, налічує не мен-
шу кількість мотивів: «кочела» (кола), «сонічки»
(сонечка), «зірки», «ружі», «сонішники» (соняш-
ники), «бані», «ментелі» (нагадують «обриси австро-
2 А.Ф. Будзан тлумачить, що «бендюги — орнамен-
тальний мотив у вигляді двох сполучених квадратів» та
«бесаги — те ж, що й бендюги», хоча у тексті подає у
двох різних групах і для бесаги вказує синонім назви
мотиву — «вісімка». У поданій ним таблиці бендюги,
дефініція якого — примітивні сани для перевезення со-
ломи чи іншого вантажу, зображені трикутниками, поле
яких заповнено «ільчастим письмом». Тому вважаємо,
що «бесаги» («вісімки») та «бендюги» — два різні еле-
менти різьби. Подібними у трактуванні є зображення у
вказаній таблиці «бендюги» та тлумачення «січених зуб-
ців» — «січені зубці — орнаментальний мотив у вигляді
трикутних зубців, вкритих ільчастим письмом», у яких
різниця полягає в цілковитому заповнені трикутника сіт-
кою. «Драбинки — орнаментальний мотив»; «ільчасте
письмо — орнаментальний мотив у вигляді сітки»; «кри-
вульки — орнаментальний мотив у вигляді кривої лінії»;
«моршінка — орнаментальний мотив у вигляді морщен-
ня»; «кантики — орнаментальний мотив у вигляді ква-
дратів», хоча у вигляді квадратів можуть бути мотиви
«огірочки» та «віконця».
3 «Ширинка — орнаментальним мотив у вигляді сполу-
чених квадратів і трикутників, укладених поперемінно»;
«гачки — орнаментальний мотив» .
4 «Дуга — орнаментальний мотив», «дужки — орнамен-
тальний мотив».
1303Церковні дерев’яні вироби з контурною різьбою: специфіка орнаментальних мотивів…
ISSN 1028-5091. Серія мистецтвознавча. № 6 (120), 2014
угорських медалей» [29, с. 303]), «кучері», «ріж-
ки», «грибки» [21, с. 87] 5.
Поділ за морфологічними ознаками мотивів
контурної різьби різниться від класифікації їх за
графічно-геометричними формами. абстрактними
зображеннями, у яких вбачаються елементи навко-
лишнього світу, є лінія, зиґзаґ, трикутник, коло, коса
сітка, відома як «ільчасте письмо». Рослинні моти-
ви представлені досить скупо — «смерічка» («со-
сонка»), «ружі», «огірочки», «ягідки», «пшеничка»,
«деревце» [21, с. 21, 87—89] 6, останні три з яких
є доволі пізніми елементами орнаменту. Солярні мо-
тиви становлять чотирикутні «зірки» та розети. Зо-
браженням скевоморфного мотиву (рукотворного
світу) контурною різьбою, окрім хрестографем, ста-
ли «копаниці», «драбинки», «бесаги» («бендюги»)
та архітектурні елементи — «віконця» («віконці»),
«ворота», «ґаночки», «дашки», церковні «бані» та
інші [20, с. 86—87] 7. До виробів харчової продук-
ції відносимо «медівник» й «завиваник».
Окремі з названих орнаментальних мотивів, осо-
бливо лінійної групи та трикутника, які містять аб-
страктне поняття або скевоморфне асоціативне зна-
чення, — «драбинка», «ільчасте письмо» («ільче-
те письмо» [38, с. 108]), «кривульки», «моршінка»,
«зубці», «січені зубці» та інші, на площинах цер-
ковного виробу можна побачити найчастіше. Серед
усього предметного середовища церковного інтер’єру
вони переважно прикрашають поверхні рухомих
предметів: ручних (цілувальних) та процесійних
хрестів, свічників, патериць тощо і стаціонарно вста-
новлених всередині храму релікваріїв, кивотів, ікон-
5 «Грибки — орнаментальний мотив»; «Сонічко — орна-
ментальний мотив у вигляді кола з зубцями».
6 «Смерічки — орнаментальний мотив у вигляді смереки»;
«ружі — орнаментальний мотив у вигляді кола з вписа-
ними еліпсами»; «Сонішник — орнаментальний мотив у
вигляді квітки соняшника»; «пшеничка — орнаменталь-
ний мотив»; «ягідки — орнаментальний мотив у вигляді
ягід вишні»; «деревце — орнаментальний мотив».
7 «Віконці — орнаментальний мотив у вигляді квадратних
вікон»; «ворота — орнаментальний мотив у вигляді двер-
ної коробки з півкруглим верхом»; «ганочки — орна-
ментальний мотиви у вигляді квадратиків з виступами
посередині боків»; «дашки — орнаментальний мотив»;
«дзвіночки — орнаментальний мотив у вигляді трикут-
ників»; «млинок — орнаментальний мотив»; «парка-
нець — орнаментальний мотив у вигляді стовпів, сполу-
чених зверху дугою».
них рам, а також нерухомих конструкцій, але вже як
елементи, що доповнюють оздоблення, яке, зазви-
чай, є рельєфним. Перевага дрібної різьби на по-
верхні переліченого церковного обладнання пов’язана,
безумовно, зі спогляданням їх на близькій відстані.
Ручні (цілувальні) хрести в українському ужит-
ково-церковному мистецтві завдяки своєму універ-
сальному призначенню: використанні у Літургії та
підчас богослужбових треб, — є кількісно велика
та іконографічно багата група виробів. Найцінніши-
ми хрестами такого призначення є багатосюжетні
вироби з кипарису із металевим окладом по краях,
привезені з Афону та виготовлені у монастирських
майстернях вже українських земель. Очевидно, свя-
тоафонські хрести стали значною мірою чинником
інспірацій для виготовлення в Україні невеликих
хрестів, призначених для цілування та напрестоль-
ного облаштування, площини яких заповнені мініа-
тюрами євангельських сюжетів. Невеликий габарит
ручних хрестів дав змогу використовувати лише
найдрібнішу різьбу, якою є контурна, виїмчаста та
плоскорельєфна, а також розпис, мініатюрний іко-
нопис, гравірування металевої оправи. Тому неши-
рока (1—3 мм) лінія-жолоб найчастіше присутня
на ручних хрестах, рідше — на напрестольних чи
Іл. 1. Ручний (цілувальний) хрест. Інв. № БКМ 6605 825.
Фото О. Болюка. 2011 р. Публікується вперше
Олег БОлюк1304
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (120), 2014
будь-якого іншого типу основного догматичного
християнського символу для означення (графічно-
го акценту) профільованого силуету предмета. Кон-
турна різьба, окрім лицевого й тильного боків, зу-
стрічається на торцевих боках поперечин предме-
та будь-якого рівня (титулуса, патібулума чи
суперданеума) найчастіше у вигляді косого хреста-
салтира чи іншого різновиду, з посиленням його
конфігурації [6] 8. Іл. 1.
Лінія-жолоб імітує також «ковчежець» — загли-
блення ікони вибране інструментом у товщі дошки
або основне зображення оточене накладною і при-
8 Хрест ручний. Інв. № 6605 825. Бережанськи краєз-
навчий музей (БКМ) — (під цим номером каталогі-
зовано сім хрестів). Третій хрест. Найпростіший хрест.
Дерев’яний (виготовлений з липи?) семикінцевий хрест
(датування не встановлено). Автор невідомий. Міс-
це виготовлення та церкву, для якої виріб призначався
початково, з’ясувати поки-що не вдалось. Двосторон-
нє зображення виконане різцем. По контуру профілю-
вання хреста є вузька смуга («ковчежець»), відтак тло
вглиблене, а контурно-рельєфне (низький рельєф) зо-
браження не виступає за основну площину виробу. Гра-
фічність виробу, спрощення зображень переконують в
тому, що автором є народний майстер. На лицевому боці
зображено сцену Богоявлення: Христос з піднятими ру-
ками й Святий Дух у вигляді голуба лине до Нього. Тло
трактоване вертикальними порізками. На звороті Бого-
родиця у молитовній позі в повен зріст, над Нею — Все-
видяче Око. Тло із вертикальним порізками. Торці виро-
бу мають скісні (андріївські) хрести-салтири. Четвертий
хрест. Один з найпростіших хрестів. Дерев’яний (ви-
готовлений з липи?) семикінцевий хрест (датування не
встановлено). Автор невідомий. Місце виготовлення та
церкву, для якої виріб призначався початково, з’ясувати
поки-що не вдалось. Двостороннє зображення викона-
не різцем. По контуру профілювання хреста є вузька
смуга («ковчежець»), відтак тло вглиблене, а контурно-
рельєфне (низький рельєф) зображення не виступає за
основну площину виробу. Графічність виробу, спрощен-
ня зображень переконує в тому, що автором є народний
майстер. На лицевому боці Розп’ятого Христа автор на-
магався зобразити з анатомічними особливостями люди-
ни. Терновий вінець трактований як переплетений шнур.
Над Ісусом — напис «ІNRI» передано у ракурсі для
посилення трактування об’єму. Тло має вертикальні по-
різки. На звороті без ковчежця вирізьблено Богоматір,
що молиться. Вона підперезана поясом з ледь помітним
оздобленням на ньому. Навколо Її голови та опліччя до
центру зображення пророблені вглиблення, відтак скла-
дається враження, що це сяйво. Торці оздоблені лише
скісним (андріївським) хрестом-салтирем на рівні се-
реднього регістру-поперечини.
кріпленою до основи рамою-лиштвою чи є своєрід-
ним бордюром-обмежувачем різьблених поверхонь
з біблійними сюжетами [10] 9.
Символіка лінії у мистецтві є настільки місткою,
що доцільно означити її як один із універсальних за-
собів (окрім крапки та плями) графічної передачі ху-
дожньої ідеї. У різьбленні лінію можна відстежити
всюди: на поверхні виробу, у його силуеті чи, скажі-
мо, в ажурності — в абрисі перфорованих отворів.
Прикладом лаконічного художнього оформлен-
ня церковного дерев’яного виробу завдяки лінії-
жолобу є калатальце XVIII ст., силует якого навди-
вовижу нагадує невелику жіночу сумочку [19] 10.
9 Хрест ручний (цілувальний), інв. № 7785 1083 Бере-
жанського краєзнавчого музею (БКМ). Дерев’яний (ви-
готовлений з липи?) семикінцевий хрест з 1886 р. (дата
на лицевому боці твору біля ручки-тримача). Автор не-
відомий. Місце виготовлення та церкву, для якої виріб
призначався початково, з’ясувати поки-що не вдалось.
Двостороннє зображення виконане різцем. По конту-
ру профілювання хреста є вузька смуга («ковчежець»),
відтак тло вглиблене, а контурно-рельєфне (низький ре-
льєф) зображення не виступає за основну площину виро-
бу. Графічність виробу, спрощення зображень переконує
в тому, що автором є народний майстер. Неканонічним
став синтез новозавітного сюжету лицевого боку хреста
(лицевий бік). Так, Христос зображений Розп’ятим — з
розпростертими руками; стопами, накладеними одна на
одну, що свідчить про католицьку традицію зображення
Розп’яття; над Ним — таблиця з написом «ІН»,— ще
одне підтвердження спрощення іконографічного сюжету
народним майстром, оскільки інша частина монограми
Христа «ЦІ» — відсутня. Обабіч Ісуса стилізовані хвилі
Йордану, над таблицею — голуб, що відтворюють мо-
мент Богоявлення в час хрещення Христа. Під Христом
у нижньому регістрі-суперданеумі — череп Адама, ото-
чений сяйвом, що також дає розуміння зображення Гол-
гофи, або інше припущення — зображено стилізованого
херувима. Центральне зображення на зворотньому боці
хреста — Богородиця Одигітрія з Дитям (короновані)
в оточенні хмар (потрактовані нігтевидними вглиблення-
ми). Над Ними — по центру — Всевидяче Око, оточе-
не по боках зиґзаґовидним стрічковим орнаментом з дво-
ма додатковими смугами, знизу — дворядним ромбо-
видним орнаментом. У нижньому регістрі-суперданеумі
вирізьблено стопу Богородиці у сяйві, що натякає про
іконографію Почаївської Божої Матері. Під Її стопою
— хрест-салтир (три скісні лінії навхрест перетинають
три інші). З обох боків торця на виступах-кінцях трьох
регістрів контурним різьбленням прорисовано хрести-
салтири (по одному на кожному з регістрів-поперечин).
10 Калатальце смт. Печеніжин Коломийського р-ну Івано-
Франківської обл., XVIII ст., інв. № 500Д-325 Коло-
1305Церковні дерев’яні вироби з контурною різьбою: специфіка орнаментальних мотивів…
ISSN 1028-5091. Серія мистецтвознавча. № 6 (120), 2014
Рідкісний твір, що походить із селища Печеніжи-
на, експонується в Коломийському національному
музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покут-
тя імені Йосафата Кобринського. Бокові округло
перфоровані стінки цього сигнального інструмента
оздоблені лише колами та хвилястою лінією-за-
витком. Калатальце з подібною формою, одначе без
оздоблення, зберігається в приватному музеї «Ста-
ре Село» с. Колочава-Горб Міжгірського району на
Закарпатті [5] 11.
Жолобчасті лінійні вирізи трапляються у багатьох
дерев’яних виробах повсюдно й інколи становлять
основний декор їх площин. Наприклад, в інтер’єрах
церков та каплицях подекуди трапляються образки з
дерев’яними рамками кінця ХІХ — першої полови-
ни ХХ ст., на площинах яких нанесені жолобчасті
гео метричні візерунки. Перетини ліній формують пе-
реважно квадратні, прямокутні, трикутні фігури, які
загалом виглядають графічно-лінійним орнаментом.
В окремих виробах церковного призначення, а саме
у скарбонках, релікваріях, невеликих пюпітрах, по-
дібно до побутових предметів сувенірного призначен-
ня — шкатулок, скриньок та інших невеликих ємкос-
тей другої половини ХХ ст., лінія-жолоб підкреслює
контур форми на певній відстані від краю предмета,
повторюючи його, і, таким чином, організовуючи
орнаментацію площини у центрі. Своєрідне обрам-
лення може складатись з подвійної лінії однакової
товщини або однієї з них, товстішої за іншу. Іл. 2.
Зразком стриманого оздоблення поверхні виробу
може бути прикрашений тетрапод початку ХХ ст.
церкви с. Вишка, який наближений до форми ана-
лоя 12. Така передіконостасна конструкція оздоблена
мілкими рівчаками, нанесеними на краях ніжок, про-
ніжці, на п’ятах й проніжках п’ят. Іншим взірцем
дуб лювання силуету є семисвічник початку ХХІ ст.,
встановлений за престолом церкви XVII ст. Різдва
мийського національного музею народного мистецтва
Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського
(далі — КНМНМГП ім. Й. Кобринського).
11 Точне походження калатальця встановити не вдалось,
бо збиральницька діяльність під керівництвом власника
музею пана Станіслава Аржевітіна не велась на основі
принципу системної фіксації кожного експоната.
12 Подібність тетрапода та аналоя простежується завдяки
наявності лише двох ніжок, що опираються на широ-
кі п’яти; одній проніжці; відсутності царг, замість яких
стільницю підтримують кронштейни.
Пресвятої Богородиці Путильського району Черні-
вецької області. Тут ритований жолоб посилює ажур-
ність випиляних з масиву деревини вензелів-консолей
освітлювального приладу [12].
Примітивною прикрасою площин слід вважати
«цокане» тло, утворене за допомогою цвяха чи пу-
ансона 13. Цілком ймовірно його почали використо-
вувати замість «ільчастого письма», виконання яко-
го фуджиком 14 займає більше часу, аніж хаотичне
проколювання деревини загостреним предметом.
Площини, заповнені «цоканими» цятками, мають
свій оригінальний ефект. Зазвичай таку мікропер-
форацію оточує поясок стрічкового орнаментально-
го мотиву, переважно «змійка» або бордюр, утво-
рений завдяки заглибленню тла. Вдалим прикладом
обох варіантів є лицеве та тильне зображення руч-
ного хреста православного (восьмикінцевого) типу,
що експонується у Бережанському краєзнавчому
музеї [14] 15. Іл. 3.
13 Пуансон — металевий інструмент, торець якого з одного
боку містить орнаментальну форму, що відображається
на поверхні виробу завдяки ударам молотка чи киянки по
торцеві з іншого боку.
14 Фуджик (фуджок, фучик, фучок) — різець, лезо якого
виготовлене у вигляді двох металевих перпендикулярних
стінок-площин. Така форма леза уможливлює різьбити
дуже тонкі лінії.
15 Хрест ручний, інв. № 7018 704 БКМ. Дерев’яний (ви-
готовлений з липи?) восьмикінцевий православний хрест
з середини ХХ ст. (дата відсутня). Автор невідомий.
Місце виготовлення та церкву, для якої виріб призна-
Іл. 2. Аналой-пюпітр експозиції приватного музею «Старе
село» с. Колочава Горб Міжгірського району Закарпат-
ської області. 25Сер2009_1909.JPG. Фото О. Болюка.
2009 р. Публікується вперше
Олег БОлюк1306
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (120), 2014
Відомий зразок прикрашування «цоканням» са-
мого бордюра ручного хреста, проте не хаотично роз-
киданими цятками-заглибленнями, як це притаман-
чався початково, з’ясувати поки-що не вдалось. Двосто-
роннє зображення виконане різцем. По контуру профі-
лювання хреста залишена вузька смуга («ковчежець»),
відтак тло вглиблене, а контурно-рельєфне (низький
рельєф) зображення не виступає за основну площину
виробу. Графічність виробу, витонченість зображень пе-
реконує в тому, що автором є професійний різьбар. На
аверсі традиційно зображено Розп’яття, де фігуру Хрис-
та досить детально передано (лик, м’язи рук, ніг, живота,
ребра грудної клітки), складки набедреника. Периметр
бережка площини повторює виїмчаста змійка, а тло за-
повнене виїмками способом «цокання». На верхньому
регістрі закомпоновано напис «ІНЦІ», вертикалі букв
якого всередині мають вирізьблені подвійні лінії. Під
Христом вирізьблено череп Адама, який оточують літери
«НІКА». На звороті хреста посередині зображено в мо-
литовній позі у повен ріст Богородицю в хітоні й гіматії,
яка стоїть на консолі (очевидно, прототипом зображення
була фігура Діви Марії на фасаді будівлі). Обабіч Неї
вирізьблено напис «МАТЕР БОЖА», причому літе-
ра «Р» зображена дзеркально. Над Нею — Всевидяче
Око. Тло площини — «цокане». Торці мали прикраси у
вигляді кульок (збереглась лише вгорі хреста), дві інші на
середньому регістрі — втрачено.
но для фону, а двома рядками з доволі широким кро-
ком ритмічного повтору.
Площини виробу оздоблюють лінією-жолобком
не тільки з геометричними мотивами. На свічниках-
трійцях спорадично трапляються різьблені рослин-
ні композиції, які рівномірно заповнюють площину
боків основи. Стебла, ланцетовидні та зубчасті лис-
точки, п’ятипелюсткові квіти розвернуті анфас чи у
профіль, формують розлогий букет, в основі якого
розташований вазон з «ільчастим письмом». Для по-
силення ефекту декору у деяких композиціях кон-
турна різьба заповнена барвниками. Ритовану оцві-
тину — пелюстки, віночок, тичинку й маточку,—
зазвичай зафарбовано у насичені сині, червоні
кольори, стебла, листя, пуп’янки — у зелені [4].
Мотив зі скевоморфної (рукотворно-предметної)
групи орнаментальних елементів, створений з двох
поздовжніх та багатьох коротких поперечних ліній,
що їх з’єднують перпендикулярно чи похило, зветь-
ся «драбинкою» [29, с. 188—191, 289], оскільки
нагадує необхідний у господарстві реманент. Дра-
бина в багатьох віруваннях символізує зв’язок зем-
ного життя людини з трансцендентним світом. На-
приклад, зі Старозавітного Писання відомий сюжет
про сон Якова, якому приснилась небесна драбина
з ангелами [21: Бут. 28:12] 16. Одним із атрибутів
сцени Розп’ятого Ісуса, поряд зі знаряддями тортур,
у християнському мистецтві інколи зображають дра-
бину. Цей же побутовий реманент переважно допо-
внює іконографію «Ісус Недремне Око». У церков-
ному дереворізьбленні зазначений мотив не тракту-
ється за поданою символікою, хоча «драбинкою»
майстер інколи заповнює титулус та суперданеум
ручних хрестів. Так, вертикальні жолобки на обох
крайніх поперечинах ручого хреста 1874 р. (напис
на суперданеумі нижче від Розп’яття) вирізьблено
з лицевого й тильного боків [18] 17. В окремих тво-
16 «І снилось йому [Якову. — прим О. Б.], — ось драбина
поставлена на землю, а верх її сягав аж неба. І ось Анголи
Божі виходили і сходили по ній».
17 Інв. № ДУ-201,Чернівецький краєзнавчий музей
(ЧКМ). Дерев’яний (виготовлений з липи?) семи-
кінцевий хрест з 1894 р. (дата на лицевому боці твору
біля ручки-тримача). Двобічне зображення виконане
різцем. По контуру профілювання хреста є вузька сму-
га («ковчежець»), відтак тло вглиблене, а контурно-
рельєфне (низький рельєф) зображення не виступає за
основну площину виробу. Графічність виробу, спрощен-
Іл. 3. Ручний (цілувальний) хрест з колекції БКМ.
Інв. 7018 704. Фото О. Болюка. 2011 р. Публікується вперше
1307Церковні дерев’яні вироби з контурною різьбою: специфіка орнаментальних мотивів…
ISSN 1028-5091. Серія мистецтвознавча. № 6 (120), 2014
рах «драбинка», подібно до осучасненої стилізації
мотиву «ільчастого письма», виступає тлом у сюже-
ті «Розп’яття з Пристоячими».
Одна з оригінальних інтерпретацій «драбинки»
полягає в нечастих прорізах поперечок-«ціпків», по-
між якими фуджиком ритовані дрібненькі риски. Так
декорований, наприклад, ручний хрест з церкви
Успення Пресвятої Богородиці 1794 р. с. Веренчан-
ка Заставнівського району Чернівецької обл. Гран-
часті порізи по боках «драбинки» на перший погляд
«ховають» її, утворюючи новий орнаментальний мо-
тив. Графічність чистих ліній на «драбинці» гармо-
нує з аналогічним трактування складок одягу При-
стоячих, відтак декоративні смуги верхнього та ниж-
нього поперечин (титулуса й суперданеума) хреста
злагоджені з центральним сюжетом [2] 18.
ня зображень переконує в тому, що автором є народний
майстер. Лицевий бік (аверс): центральне зображення
Розп’ятий Христос у повен зріст з поясними зображен-
нями Пристоячих. Голова Ісуса повернута рівно анфас,
корпус та ноги у тричетвертному повороті. Набедреник
узагальненої прямокутної форми. Центральна фігура
композиції оточена мотивом «змійка». На титулусі —
«драбинка», під якою вирізано два рядки «зубчиків»,
поєднаних смужкою поверхні матеріалу. Суперданеум
має зверху вниз за порядком «драбинку» та «змійку»;
нижче у прямокутному картуші вирізьблено «1894».
Зворотний бік: центральна композиція — Богородиця
з Дитям, обабіч — святі чи ангели у хітонах (тракто-
вані вертикальною порізкою «драбинки»), стилізація
яких не дає змоги ідентифікувати детальніше. Титулус
заповнений «драбинкою», без «змійки», як це є на ли-
цевому боці. Суперданеум оздоблено зверху вниз за
порядком і обернено протилежно, як на аверсі: «змій-
ка», «драбинка»; нижче (з тильного боку картуша) —
два коротких рядки «зубчиків» та «змійка». Загальний
силует семиконечного хреста доповнений невеликими
прямокутними виступами по внутрішніх кутиках пе-
рехресть горизонтальних поперечин з вертикальною
основою. Торець хреста без декору.
18 Хрест ручний (цілувальний), дерев’яний, 1903 р., церк-
ва Успення Пресвятої Богородиці 1794 р. с. Веренчанка
Заставнівського р-ну Чернівецької обл. Семикінцевий.
Лицевий бік (аверс): Розп’яття з Предстоячими. Голова
Христа у терновому вінку нахилена праворуч. На торсі
намічено живіт та ребра, ноги повернуті праворуч. На-
бедренник зображено зі складками у певному ритмі, що
схожий на орнамент. Ісус отчений виїмчастою «змійкою».
Верхній та нижній поперечини (титулус і суперданеум)
заповнені «драбинкою» із порізками, у центрі — «андрі-
ївський хрест»-салтир з ребристими засічками по боках
та нігтевидними виїмками зверху й знизу.
Відзначимо, що у назві «ільчасте (ильчасте, іль-
чате, ільчете письмо)» [29, с. 291] відображено
«спосіб виконання і назву мотиву». Поєднання па-
ралельних ліній двох напрямків, які косо перетина-
ються поміж собою, утворюючи дрібненький ром-
бічний рапорт, стало вдалим орнаментальним еле-
ментом, спрямованим на заповнення ним в
основному трикутних площин. Мотив «ільчасте
письмо», який наповнює контурні трикутники, вже
носить назву «січених зубців», а ті, у свою чергу,
становлять частину мотиву «бендюг» [29, с. 279].
Останні відрізняються від «січених зубців» тим,
що мають додатковий контурний елемент — по-
втор двох боків трикутника. Їх так само, як «іль-
часте письмо» у квадратах, прямокутниках, колах
та в інших площинах геометричних форм, найчас-
тіше можна побачити на дрібних предметах церков-
ного інтер’єру, особливо ручних, напрестольних,
запрестольних та іншого типу хрестах, свічниках,
процесійних інсигніях [5] 19. Характерною ознакою
січень такого типу є контрастне зіставлення загли-
блених у товщу матеріалу граней, вирізаних за до-
помогою різця-фуджика [1].
19 Хрест ручний. Інв. №. 6579 823 БКМ Дерев’яний (ви-
готовлений з липи?) семикінцевий хрест з 1891 р. (дата
на лицевому боці твору біля ручки-тримача). Автор не-
відомий. Місце виготовлення та церкву, для якої виріб
призначався початково, з’ясувати поки-що не вдалось.
Двостороннє зображення виконано різцем. По контуру
профілювання хреста залишено вузьку смугу — ков-
чежець, відтак тло вглиблене, а контурно-рельєфне
зображення (низький рельєф) не виступає за основну
площину виробу. Графічність виробу, спрощення зобра-
жень переконує в тому, що автором є народний майстер.
На лицевому боці Христос зображений досить примі-
тивно: узагальнені руки, ноги, ледь помітний натяк на
ребра грудної клітки, бороду, лик загалом. Навіть не-
симетрично різьблений відносно центру виробу напис-
датування автор намагався урівноважити скісними
вглибленнями, відтак оточення року зиґзаґом перерване
ними. Над Христом вирізане контуром сонце зі скісни-
ми віялоподібними порізками під ним. Увінчує площину
хреста напис «ІНЦІ». На звороті контуром вирізьблено
Св. Миколая Мирлікійського, що стверджують написи:
на титулусі — «СТІЙ ОТЦЪ», у нижньому, супер-
данеумі: «НИКОЛАЙ». На патібулумі фігуру святого
оточують півсонця з анаграмою «У», «У». Біля руків’я
вирізьблено коло, поділене косо навхрест, а протилеж-
ні його сектори заповнені «ільчастим письмом». Такий
самий солярний знак є на протилежному боці руків’я.
Торці хреста без різьби.
Олег БОлюк1308
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (120), 2014
Схема створення мотиву «ільчастого письма» по-
дібна до косої сітки («решітки»), вживаної в окутті
дверей періоду готики, популярної в епоху Ренесан-
су й особливо поширеної в період рококо. Похиле
перехрещення паралельних ліній властиве для ажур-
ної решітки-трильяжа, яку часто використовують у
вівтарних перегородах.
З простими жолобчастими лініями, перехрещен-
ня яких нагадує «ільчасте письмо», зустрічаються
оформлені деталі іконостасів, зокрема нижні час-
тини стовбурів їх колон. Така скісна сітка була своє-
рідним доповненням оздоблення навіть впродовж
ХІХ—ХХ ст. й залишилась вживаною на почат-
ку ХХІ ст. [24, с. 115] 20. Ручні хрести, що на ли-
цевому й тильному боках містять скісну сітку кон-
турної різьби, контрастно вирізняють основні зо-
браження — вирізьблені у товщі матеріалу чи
накладні, вилиті з металу.
У малогабаритних творах «ільчасте письмо» може
бути не тільки доповненням або фоном зображен-
ня, а й, наприклад, важливим елементом орнамен-
тації тканини чи моделюванням фрагменту постаті.
У ручному семикінцевому хресті 1891 р. на ризах
святого Миколая нанесена сітка «ільчастого пись-
ма», яка прочитується як тканина з рапортом, час-
то вживана у церковній параментиці. Такий самий
декоративний прийом використаний і для позначен-
ня мафорію Богородиці [6] 21. Ритованою «сіткою»
20 Хрест ХІХ ст. с. Торговиця Городенківського району
Івано-Франківської обл., колекція Івана Гречка. На ли-
цевому боці над руками Розп’ятого Христа тло декоро-
ване «ільчастим письмом».
21 Хрест ручний. Інв. №. 6605 825 Бережанський крає-
знавчий музей (БКМ). Під одним інвентарним номе-
ром налічується сім хрестів. Сьомий хрест. Дерев’яний
(виготовлений з липи?) семикінцевий, вузький хрест з
1848 (1818?) р.: дата на тильному боці твору біля ручки-
тримача прочитується важко. Автор невідомий. Місце
виготовлення та церкву, для якої виріб призначався по-
чатково, з’ясувати поки-що не вдалось. Двостороннє
зображення виконане різцем. По контуру профілювання
хреста залишена вузька смуга («ковчежець»), відтак тло
місцями вглиблений, а контурно-рельєфне (низький ре-
льєф) зображення не виступає за основну площину виро-
бу. Графічність виробу, спрощення зображень переконує
в тому, що автором є народний майстер. На лицевому
боці Христос з Пристоячими, голова Адама під ними
настільки узагальнені, що свідчить про вільне автором
трактування канонічних зображень. Навіть напис у верх-
ньому регістрі не «ІНЦІ», як повинно бути, а «ІИОІ»,
обумовлено волосся Христа на Розп’ятті аверсу
ручного хреста 1914 р. Усть-Путильської церкви
св. Параскеви 1881 р. Путильського району Чер-
нівецької області. Загалом «ільчасте письмо» та
його різновиди, як і «драбинка», відносно габариту
виробу можуть бути або елементом основного зо-
браження, або декором чи лише тлом.
Мотиви «кривулька» [29, с. 207, 298], «мор-
шінка» [29, с. 304] та «дашки» [29, с. 288] схема-
тично подібні між собою. Різниця поміж першим та
другим полягає у частоті ритму зиґзаґу. Елемент, що
нагадує форму покриття будівлі, утворюють
паралельно-зиґзаґовидні лінії контуру, площина яких
поміж ними заповнена різьбленими лініями, рівно-
біжними вже між собою. Його розміщення на цер-
ковних предметах аналогічна з попередніми орнамен-
тальними мотивами. На ручних хрестах «кривулька»
декорує його поперечини, сполучаючи у кутах пово-
роту бордюр чи дублює його; інколи є своєрідною
каймою фігуративних зображень, нагадуючи сяйво-
глорію аналогічно з трикутними виїмками [1; 17].
«Смерічки» [29, с. 319—320] на площинах
церковних виробів трапляються відносно рідко.
Чому цей мотив, відомий у деревообробництві від-
давна, не набув поширення у декорі сакральних
творів, пояснити доволі складно. Можливо, це
пов’язано із схематично подібним мотивом «пше-
нички» («колоска») [29, с. 295, 314], який є зна-
ковим у символіці сакрального мистецтва, оскіль-
ки відображає одне із трактувань Хліба Небесно-
го, а отже є частіше вживаним. Графема злаку
полягає у зображенні напрямі руху «зерен» від вер-
тикальної основи тільки вверх, в той час як у гра-
фемі хвойного дерева «гілочки» можуть спрямову-
ватись вверх і вниз.
Мотив «смерічки» у поєднанні зі скісною «дра-
бинкою» використано на тильній площині ручного
хреста 1895 р. з колекції ЧКМ. Композиція сприй-
мається як умовне трактування омофору Богороди-
ці. Подібним прийомом промодельоване облачення
Одигітрії на лицевому боці ручного хреста 1951 р. ав-
що переконує про малограмотність майстра. Так само на
звороті вирізьблено іконографію Одигітрії досить вільно:
складається враження, що це не Богоматір з Дитям, а
два святих. Лише зображення грудей Діви Марії схиляє
до думки про іконографію Одигітрії. Торці оздоблені
лише скісними заглибленнями.
1309Церковні дерев’яні вироби з контурною різьбою: специфіка орнаментальних мотивів…
ISSN 1028-5091. Серія мистецтвознавча. № 6 (120), 2014
торства «Ш.» (анаграма — на підоснові нижнього
регістру реверсу), що належить церкві с. Усть-Путила
Путильського району Чернівецької обл. [2]. На його
звороті аналогічним прийомом заповнене тло.
Різьблений контурний декор «смерічки» можуть
утворювати фрагменти косої «драбинки», сполуче-
ні одним боком, особливо тоді, коли вони спаровані
у вигляді обрамлення навколо центричного елемен-
та. Прикладом зазначеного компонування є хрест
1893 р. з мурованої церкви Різдва Пресвятої Бого-
родиці 1894 р. с. Самушин Заставнівського району
Чернівецької обл. [1].
Схематичне зображення цього хвойного дерева
нагадує стебло з рівномірно розміщеними листоч-
ками вздовж нього. Таку схожість використано в
оздобленні тильного боку ручного хреста, де замість
традиційного зображення Богородиці вирізьблено
вазон з квіткою та трьома стеблами, на яких риту-
ванням нанесено риски-листочки, що натякають про
мотив «смерічки».
Розміщені смужкою квадратні «кантики» [29,
с. 292] 22, які належать до наступної групи орнамен-
тальних елементів, схематично наближені до «огі-
рочків» [29, с. 306] 23, як і вигляд спарених ромбів,
заповнених сіткою «ільчастого письма». Особли-
вість «медівників» [29, с. 192—193, 303] 24, що
відрізняє їх від попередніх мотивів, полягає в утво-
ренні їх залишеними без різьби ромбовидними пло-
щинами. Навколо та у середині них тлом є гладка
поверхня, виїмка або «ільчасте письмо» 25. Орнамен-
тальна смуга, заповнена такими мотивами, подібна
до Х-видного хреста-салтира [1].
Подвійні, тобто сполучені між собою з одного
боку й не заповнені всередині сітчастим ритуванням,
«медівники» носять назву «бесаги» — широко вжи-
ваного у минулому засобу транспортування з цупкої
тканини, зшитої у мішковидну форму. Видовжені й
сполучені в одній вершині ромби утворюють «беса-
22 М. Селівачов подає «кантики» як «обрамовуючий мотив
у вигляді смуги квадратними елементами».
23 У М. Селівачова: «візерунки з видовженими елементами
всіляких обрисів: ромбічних (різьб. і випал. Гуц.)…».
24 М. Селівачов означує цей орнаментальний мотив «з ром-
бічними, квадратними елементами», форма яких подібна
до хлібних виробів.
25 ПМА. Процесійний хрест церкви Різдва Пресвятої
Богорожиці с. Яворів Косівського р-ну Івано-Фран-
ківської обл.
ги», які ще називають «вісімками», адже силуетно
нагадують цю цифру [29, с. 280, 283].
Широковживаний у народному мистецтві Гуцуль-
щини, особливо у вишивці, ткацтві, бісероплетінні,
металірстві та деревообробництві орнаментальний
мотив «гачки» названий від узагальнено-стилізованої
форми металевого гака. Одначе поєднання двох
«гачків» навхрест нагадує хатнє увінчання гребе-
ня — так званий «коник». Дзеркальне їх зображен-
ня формує фігури квадрата чи ромба, які можуть до-
повнюватись додатковими елементами-гачками, що,
в свою чергу, вже інтерпретується інваріантною іде-
ографією язичницького божества. Так, наприклад,
дослідник білоруської народної орнаментики М. Ка-
цар припускає, що подібні відрости-елементи (од-
нак не гачкуваті), сполучені з центральним три-
кутником чи ромбом, символізують прадавні зобра-
ження слов’янського сонця — Ярила-Юрая [25,
с. 113—118]. Варто зауважити, що такий мотив у
контурному різьбленні не проявився достатньо, а є
популярним у плосковиїмчастій різьбі. «Гачки» при-
крашають боки ніжок стола, що є проскомидійни-
ком у церкві Воскресіння Господнього 1896 р. с. Ба-
бин Косівського району Івано-Франківської обл. 26
Мотив «гачки» серед дрібних церковних творів
виявлено лише в одному зразку — ручному хресті
1932 р., автором якого, згідно з написом біля руків’я,
є «М[И]Х[АЇ]Л ДЗЬОМ 27. Вони розміщені у
нижній поперечині-суперданеумі з тильного боку ви-
робу. Поміж хрещатим перетином «гачків» простір
заповнений «віконцями». У місцевих респондентів
не далось з’ясувати провенанс (походженя) хреста.
Але цілком ймовірно, що його виготовили в одному
із гуцульських осередків різьбярства.
Складний зиґзаґовидний мотив «головкáте»,
утворений ромбічними голівками й сполученими з
ними трикутниками, на площинах художніх виробів
з дерева церковного призначення, як і «смерічка»,
трапляється спорадично в основному у церквах Гу-
цульщини. Такі орнаментальні стрічки прикрашають
26 ПМА. Виявлений у церкві Воскресіння Господньо-
го 1896 р. побудови с. Бабин Косівського р-ну Івано-
Франківської обл. стіл, що є проскомидійником, роботи
професійного майстра. Попереднє датування — середи-
на ХХ ст.
27 ПМА. Виріб зберігається у церкві Воздвиження Чес-
ного Хреста с. Тишківці Городенківського району Івано-
Франківської області.
Олег БОлюк1310
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (120), 2014
площини і бочковидної форми «яблука» виносних
патериць та хрестів, виготовлених найраніше в остан-
ній чверті ХХ ст. Наприклад, процесійний хрест
Різдва Пресвятої Богородиці (Свято-Духівської)
1926 р. с. Яворів Косівського району Івано-
Франківської області внизу хреста на звороті оздо-
блений «головкатим» меандром.
За класифікацією А. Будзана на основі дуговид-
них елементів, сегментів чи цілих кіл згруповані мо-
тиви, означення яких має реалію предметного світу
або природи. Одначе вчений не поділяв мотиви та-
кого типу за технікою їх виконання, відповідно до
цієї групи відніс окремі елементи орнаменту, що ві-
домі плосковиїмчастій (тригранно-виїмчастій, нігте-
видній) різьбі та інкрустації: «копиці» («копитця»),
«жолобки», «парканець», «сльози», «гадючка»,
«заячі вушка», «тарнички», «пшенички», які не
можна назвати контурною різьбою. Лише «дужки»
та «п’явки», що належать цій групі мотивів, умож-
ливлюють їх створити контурним ритуванням.
Орнаментальний елемент абстрактної «дужки»
(«дуги», «дужечки») [29, с. 289] складається з
подвійних паралельно-лінійних мілко заглиблених у
товщу деревини дуг, що оточують вузьку округлу
смугу, з обох боків якої (всередині й поза нею) пло-
щини заповнені сіткою «ільчастого письма». Дзер-
кально поєднані «дужки» формують «кочела» [29,
с. 297] (кола, які зазвичай заповнені «ільчастим
письмом»). Такий мотив найчастіше є властивим
орнаментиці давніх виробів повсякденного вжитку
(скриням, столам, реманенту, транспортним засо-
бам тощо), і лише в окремих випадках — церков-
ного [1; 2] 28. Так, «дужками» і «кочелами» прикра-
шають не тільки найкращі для огляду поверхні ви-
робу, а й дещо приховані від глядача. Виразним
прикладом контурної різьби є вже згадуваний про-
скомидійник Вознесінської церкви гуцульського
с. Бабина, більшість конструктивних частини яко-
го оздоблені «кочелами». Іл. 4.
Зооморфні «п’явки» [29, с. 314] — це ті ж «ко-
чела», лише видовжені у формі листка рослини,
округлі елементи. Відомий в оздобленні побутово-
сувенірної продукції різьблений мотив «п’явки» не
був зафіксований у виробах церковного призначен-
ня, а спорадично трапляється лише на інкрустова-
них поверхнях.
До комбінованої групи (за А. Будзаном), окрім
згадуваних «кочел», технікою контурної різьби
створюють досить поширений мотив «руж» [29,
с. 317], який складається з кола, всередині якого
симетрично відносно центру розташовані взаємно
перетнуті дуги, описані таким самим радіусом, як і
коло. У результаті їх крайні точки лежать на колі, а
мотив загалом виглядає шестипелюстковою розе-
тою. Відомі й інші варіанти розет. Площа поміж пе-
люстками та інколи в їх середині доповнена додат-
ковими елементами — переважно невеликими ко-
лами. Розетковий мотив контурної різьби на
пло щинах дерев’яних церковних предметів трапля-
ється вкрай рідко і у досить несподіваних місцях: на
проніжках аналоя, стінках скарбонок [1].
Мотиви «бані» [29, с. 277] та «ментелі» [27,
с. 303] фактично однакові за схемою: до однієї з вер-
шин рівностороннього трикутника дотуляється не-
велике коло. Різниця поміж мотивами полягає у їх
розміщенні відносно основи орнаментальної стріч-
ки. Для «бань» властиво увінчання колом вершини
трикутника, скерованої вгору; для «ментелів» —
вершини, скерованої донизу, що уподібнює останній
варіант графеми до схематичного зображення меда-
лей. Рядок «ментелів» оздоблює «п’яту» проскоми-
дійника церкви с. Бабин.
За принципом різьблення мотивів «бесаги», «го-
ловкате», «дужки» створюють контурні «кучері»,
«ріжки», «грибки»: край елемента оточений «ільчас-
28 Наприклад, скриня із контурною різьбою, розміщена у
притворі церкви св. влмч Дмитрія 1871 р. с. Дихтинець
Путильського р-ну Чернівецької обл.
Іл. 4. Фрагмент контурної різьби проскомидійника церкви
Вознесіння Господнього с. Бабин Косівського р-ну Івано-
Франківської обл. Фото О. Болюка. 2013 р. Публікуєть-
ся вперше
1311Церковні дерев’яні вироби з контурною різьбою: специфіка орнаментальних мотивів…
ISSN 1028-5091. Серія мистецтвознавча. № 6 (120), 2014
тим письмом». Дзеркально-симетрично заокругле-
ні лінії «кучерів» більше нагадують стилізовану кру-
торогу баранячу голову анфас, аніж аналог реалії.
Для зображення мотиву «ріжок» типовою є графе-
ма, побудована із місяцевидного силуету, який до-
повнений посередині опуклістю, що загалом нагадує
формою вареник. Лиш мотив «грибки» однознач-
но асоціюється з відповідним природним явищем.
Окрему групу контурної різьби становлять моти-
ви зі стилізованим зображенням Христа, Богоро-
диці, агіографічних постатей та усієї атрибутики,
включаючи зооморфні й алегоричні їх трактування.
За допомогою контурного різьблення зображення
елементів архітектури, тварин чи людських поста-
тей зосереджено винятково на дрібних церковних
виробах. Перелічені мотиви у народній творчості
українців, що спеціалізувалась виготовленням
дерев’яних предметів повсякденного вжитку, тра-
плялись рідко і в основному лише на сволоках, по-
суді, або згодом у сувенірній продукції останньої
чверті ХХ ст. [21, с. 23].
На основі зібраних автором польових матеріа-
лів можна висунути гіпотезу, що предмети
дерев’яного облаштування, принаймні ХІХ — по-
чатку ХХІ ст., досліджені в інтер’єрах західноу-
країнських церков, широко не диспонують різь-
бленим антропоморфним зображення Бога-Отця,
виконаного у техніці контурної різьби. Це пов’язано
із кількома причинами, окремі з яких полягають у
специфіці цього різьблення, оскільки ритування
навіть вузьким різцем унеможливлює деталізацію
досконалого в усьому Творця. А також відсутність
канону повсюдно зображати на площинах церков-
них предметів лик Господа-Саваофа, що тим са-
мим стверджує Його невидимість для людського
ока. Відповідно ікон та пластичних фігур Бога-
Отця порівняно з іконографічними зображеннями
Ісуса, Богородиці значно менше.
У процесі досліджень дерев’яного облаштування
українських церков з різьбленим контурними різ-
цями антропоморфним уособленням Господа-
Саваофа виявлено на свічниках-трійцях та цілуваль-
них хрестах. Так, на ручному хресті церкви Свято-
го Духа кінця XVIII ст. с. Котельниця Воло вецького
району Закарпатської обл. на лицевому боці під
Розп’яттям зображено руку Бога-Отця. Господь
перстом вказує на дві скрижалі Заповіту з прону-
мерованими римськими цифрами лише чотирма за-
повідями [3] 29. Іл. 5.
Натомість спорадично на ручних хрестах у верх-
ній їх частині, власне над Розп’ятим Христом або
Богородицею, трапляється символічно трактований
ореол Саваофа у вигляді Променистої Дельти або
«Всевидячого Ока» [6] 30.
29 На бічних торцях хреста вигравірувано напис: ліворуч від
лицевого боку — «ИВАN ПЫNЗЕ…», праворуч —
«НА ПАМНАЯ О РОДИНИ ИРОА»
30 Із семи хрестів, інвентаризованих під одним інв.
№ 6605 825. БКМ — умовно п’ятий хрест. Один з
найцікавіших хрестів збірки. Дерев’яний (виготовлений з
липи?) семикінцевий хрест (датування не встановлено).
Автор невідомий. Місце виготовлення та церкву, для якої
виріб призначався початково, з’ясувати поки-що не вда-
лось. Двостороннє зображення виконане різцем. По кон-
туру профілювання хреста залишено вузьку смугу («ков-
чежець»), однак тло не вглиблене повсюдно — лише біля
Ісуса, а контурно-рельєфне (низький рельєф) зображен-
ня не виступає за основну площину виробу. Графічність
виробу, спрощення зображень переконує в тому, що ав-
тором є народний майстер. На лицевому боці Розп’ятого
Іл. 5. Ручний (цілувальний) хрест із зображенням перста
Саваофа та Скрижалями Заповіту. Перша половина
ХХ ст. Церква Святого Духа кінця XVIII ст. с. Котель-
ниця Воловецького району Закарпатської обл. Фото
О. Болюка. 2009 р. Публікується вперше
Олег БОлюк1312
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (120), 2014
В обох сюжетах — Страждаючого на хресті Ісу-
са чи Благовіщення, —зображено присутнього, але
незримого Саваофа. Замість символу Бога-Отця на
цьому ж місці частіше вирізують Духа Святого у
вигляді голуба, що летить. Птах переважно присут-
ній у сюжеті «Богоявлення» («Хрещення Ісуса
Христа в ріці Йордані»), що ілюструє догмат Три-
єдиного Бога.
Неординарний приклад різьбленого Всевидячого
Ока під Розп’яттям слід вважати як вільну інтерпре-
тацію автора напрестольного хреста. Першовзірцем
для ідеї різьбяра, очевидно, були іконописні чи плас-
тичні сюжети християнської тематики, спостережені
ним у церкві. Одначе замість стилізованої трикутної
форми Голгофи майстер вирішив зобразити аналогіч-
ну за абрисом Дельту з Оком всередині.
Серед творів з нанесеними на їх площини контур-
ними зображеннями, іконографічний репертуар
Христа обмежений Розп’яттям. Згідно з символіко-
догматичними приписами, детально описаними у
Єрмінії, століттями популяризованій серед митців-
іконописців та сницарів, постать страждального
Христа зображується за певною схемою [23]. Од-
наче, у творах з контурною різьбою, авторами яких
зазвичай були неписьменні чи малописьменні май-
стри, простежується навіть наприкінці ХХ — по-
чатку ХХІ ст. доволі вільна інтерпретація каноніч-
ного зображення Спасителя. Більшості різьблених
хрестів усе ж властива традиційна іконографія: тіло
Христа повернуте у легкому ракурсі праворуч, на-
право схилена до плеча Його голова, коліна ледь зі-
гнуті, відповідно підтягнуті до корпусу — S-видна
поза постаті Розп’ятого, що в образотворчому мис-
тецтві запроваджена ще у XIV ст. [1; 2]. В окре-
мих зображеннях Ісуса контуром намічені борода,
волосся, ребра та м’язи преса.
Христа вирізано узагальнено. Терновий вінець показано
перехрещеними скісними порізками. На титулусі зобра-
жено Всевидяче Око, оточене променями, обабіч яких у
квадратах — скісні хрести-салтири. Над Христом на-
пис: «ІНЦІ», а біля Його ніг по боках — «ІС ХС». На
звороті по центру вирізьблено Покров Богородиці (у ко-
роні); у нижньому регістрі зображено п’ять фігур (іден-
тифікувати неможливо). Уся постать оточена «сяйвом».
Над Нею — заглиблений рівносторонній хрест, оточений
скісними лініями, а по краях — косі порізки, що, очевид-
но, мали бути як андріївські хрести-салтири. Скісними
хрестами оздоблені торці трьох поперечин.
Епіграфіку найчастіше гравірували на дерев’яних
стаціонарних конструкціях та предметах церковного
вжитку у техніці контурного різьблення: монограму
Христа, Богородиці, святих, та рідше — написи про
дату виготовлення, підписи автора. Топографія епі-
графіки переважно зосереджена на над поріжниках
та одвірках вхідних отворів, балках-стяжках пресві-
терію; аналоях; п’ятах (базисах), зворотах процесій-
них, напрестольних та особливо ручних хрестів. Лі-
терами найчастіше заповнені титулус, суперданеум
цілувального хреста з одного або обох його боків. За-
мість «драбинки» або поміж поперечинами цього
орнаментального мотиву у багатьох ручних хрестах
вирізьблено геометризовані елементи, що нагадують
літери, переважно «Х», «К», або канонічно правиль-
но різьблені монограми «ІС ХС», «НИ КА»,
«М θУ», «МАТИ» [28].
В окремих випадах трапляються широкі інформа-
тивні написи на іншому матеріалі, які є доповненням
до дерев’яного твору. Наприклад, ручний хрест Ларі-
она Іваницького з церкви Благовіщення с. Іваничі
Володимир-Волинського району Волинської обл. з да-
тою «1576», що вважається найдавнішим зі збереже-
них хрестів такої типологічної групи, має інформатив-
но вичерпний донаторський напис з гербом, виграві-
руваний на срібній оправі [41, с. 34, табл. XVIII] 31.
Окрім ручних хрестів, ритовані написи різного
змісту (від богохвалебного до інформативно-
статистичного) трапляються на аналоях, зокрема
сучасних. Ззовні на тримачі пюпітра у вигляді тум-
би, розміщеного на хорах церкви 1877 р. Іван Пред-
течі с. Тораки Путильського району вирізьблено за-
клик «Пойте Цареві нашему Богу — пойте!» [2].
У церкві Різдва Пресвятої Богородиці с. Селятин
31 Згідно з дослідженням аналогічний герб зображено на
іконі Благовіщення 1579 р. церкви с. Наконечного, на-
писаній Федуском із Самбора. На інтернет-сторінці
текст хреста наводить Людмила Білоус, але помилково
датує 1579 роком: «Во літо по Рождестві Христовом
1579 [1576. — О. Б.] літа, місяця декабрия 9-го дьня:
при державі Стефана короля Полского, воеводы Седми-
гордского, и Приосвещенном Кир Епискупі Феодосиі
Володимерском и Берестесйском, повеленіем и накладом
благочестивой шляхетной Ея милости Панеі Иваницкой
Лавріновой Матрены Семеновны, дідічи Иваничкой
сьхороужила образ сий Благовіщеніе Святыя Богоро-
диця, діля своего телесного и доушевного спасенія, і по-
ставила его во церковь сию, которую жь церьковь своим
накладом избудовала Богу ку хвале. Аминь».
1313Церковні дерев’яні вироби з контурною різьбою: специфіка орнаментальних мотивів…
ISSN 1028-5091. Серія мистецтвознавча. № 6 (120), 2014
Путильського району Чернівецької області знахо-
диться переносний одноніжковий аналой, пюпітр
якого обтягнутий полотном з вишитими червоними
нитками ініціалами «М Т», з оригінальним контур-
но ритованим написом. На його ніжці з лицевого
боку нанесено напис «гр. кат. В. Т.». Таке уточнен-
ня приналежності до християнської деномінації
сприймається двояко: або автор чи ктитор хотів на-
голосити на визнанні свого віросповідання, жертву-
ючи його храму, або сам виріб мав свідчити про при-
належність церкви до греко-католицького бого-
службового обряду [2].
Відомі дерев’яні вироби, на площинах яких зафік-
совано рік їх виготовлення. Невелика церковна
скринька-скарбничка є рідкісною стосовно нанесе-
ного різцем датування — «1836», і, водночас, відо-
ма як одна з найдавніших місткостей такої конструк-
ції, збережених завдяки музейній діяльності [4] 32.
Досить несподівану топографію датування міс-
тить накладна рельєфно-ажурна деталь, ймовірно,
іконостасу або бічного вівтаря, лицевий бік якої зо-
бражує спаровані троянди, оточені знизу рокайлем
із листками-полум’ям, а обабіч — рослинними вен-
зелями [3]. На звороті цього професійно вирізьбле-
ного елемента декору технікою контурної різьби ри-
товано «1853». Іл. 6.
Отже, основним джерелом для уточнення класифі-
кації мотивів контурної різьби стали проаналізовані
твори сницарства, які виявлені у ході мистецтвознав-
чих експедицій. До матеріальних першоджерел також
належать музейні збірки та приватні колекції. Осно-
вні науково-теоретичні праці, що стосуються україн-
ського орнаменту, допомогли ідентифікувати певні гра-
феми декору. Так, опубліковані А. Будзаном схеми
оздоблення на основі графічного геометричного пер-
шоелемента хоча й включають «копитці», «парка-
нець», «тарничку», «грибки», одначе не представле-
ні контурним зображенням, адже властиві жолобчас-
тій різьбі та інкрустації, про що не вказує учений.
Подається уточнення окремих орнаментальних
графем контурної різьби, де вказується їх особли-
вість, наприклад, відмінність «бендюг» від «бесаг»-
«вісімок». Звертається увага на окремі мотиви, які
трактуються залежно від контексту їх сприйняття.
Коса сітка «ільчастого письма» в канві геометрич-
32 Скарбничка. 1936 рік виготовлення. Експозиція Музею
переслідуваної церкви у Бережанах.
ного орнаменту бачиться акцентом-плямою певного
елемента або його тлом. Ця ж сітка у сюжетному зо-
браженні може розумітись моделюванням пластики
тіла, стилізованою декоративною тканиною, покрів-
лею чи іншою реалією.
Увесь корпус декоративних елементів на площинах
побутових предметів та церковних виробів підтвер-
джують їх ідентичність. Межу поміж різьбою sacrum
(творами сницарства) і profanum (ужитково-
буденними предметами) визначає функція виробу, на
якому нанесено декор. Тому до сницарства, що асо-
ціюється зазвичай з рельєфним різьбленням, варто
долучати також облаштування церковного простору,
яке прикрашене завдяки іншим технікам художнього
деревообробництва, зокрема контурним видом різь-
би. Виготовлені у такій техніці іконографічні сюжети
зображень на поверхнях виробів, призначених для бо-
гослужб та інших треб пастви, не визначаються роз-
маїттям, проте представляють господній, богородич-
ний, агіографічний типи та християнську символіку.
Визначено основний перелік типів дерев’яного об-
лаштування, поверхні якого оздоблені контурною
різьбою, що пов’язано із близьким оглядом їх
художньо-естетичних якостей. До таких виробів пе-
реважно належать з рухомих предметів: усі хрести
(ручні-цілувальні, напрестольні, запрестольні, про-
цесійні), патериці, кивоти, феретрони, освітлюваль-
ні прилади та ін.; з нерухомих конструкцій — вівтар-
ні перегороди, балки, одвірки (два останні типи в
основному із епіграфікою).
Межі поширення контурної різьби загалом є над-
то умовними. Ареал цього виду художньої деревоо-
бробки варто визначати на підставі певного мотиву.
Наприклад, «головкате» трапляється тільки в об-
ладнанні інтер’єру церков Гуцульщини. Взагалі на
цій етнографічній території контурна різьба побутує
Іл. 6. Ажурна деталь іконостасу (бічного вівтаря ?) зі збір-
ки Хустського краєзнавчого музею (інвентарний номер від-
сутній). Фото Болюка О. 2009 р. Публікується вперше
Олег БОлюк1314
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (120), 2014
найширше. Проте варто пам’ятати, що завдяки низ-
ці сприятливих чинників (легкій художній обробці
дерева, простим мотивам та використанню єдиного
інструмента ножика-різця), контурна різьба трапля-
ється на церковних предметах, особливо ручних
хрестах, усієї території Карпат і Прикарпаття.
Умовні скорочення
БКМ — Бережанський краєзнавчий музей.
ІН НАНУ — Інститут народознавства Національ-
ної академії наук України.
КНМНМГП ім. Й. Кобринського — Коломий-
ського національного музею народного мистецтва
Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобрин-
ського.
МЕХП — Музей етнографії та художнього про-
мислу Інституту народознавства Національної ака-
демії наук України.
ПМА — Польові матеріали автора.
ЧОКМ — Чернівецький обласний краєзнавчий
музей.
1. Архів ІН НАНУ. — Ф. 1. — Оп. 2. — Од. зб. 555.
Експедиція на Буковину, 2007.
2. Архів ІН НАНУ. — Ф. 1. — Оп. 2. — Од. зб. 581 а.
Експедиція на Буковинську Гуцульщину, 2008.
3. Архів ІН НАНУ. — Ф. 1. — Оп. 2. — Од. зб. 596 а.
Експедиція на Закарпаття, 2009.
4. Архів ІН НАНУ. — Ф. 1. — Оп. 2. — Од. зб. 611.
Експедиція на Західне Поділля, 2011.
5. БКМ. Інв. № 6579 823.
6. БКМ. Інв. № 6605 825.
7. БКМ. Інв. № 7018 704.
8. БКМ. Інв. № 7785 1083.
9. МЕХП. Інв. № 19774.
10. МЕХП. Інв. № 19776.
11. МЕХП. Інв. № 19778.
12. МЕХП. Інв. № 19779.
13. МЕХП. Інв. № 19780.
14. МЕХП. Інв. № 19782.
15. МЕХП. Інв. № 19784.
16. МЕХП. Інв. № 19785.
17. КНМНМГП ім. Й. Кобринського. Інв. № 500Д-325.
18. ЧОКМ. Інв. № ДУ-201.
19. ЧОКМ. Інв. № 17922.
20. Біблія або Книги Святого Письма Старого й Нового
Заповіту із мови давньоєврейської та грецької на українську
наново перекладена. — [Б. м.] : [б. в.], [б. р.].
21. Будзан а.Ф. Різьба по дереву в західних областях
України / Антін Федорович Будзан. — К. : Видав-
ництво академії наук Української РСР, 1960.
22. Драган М. Українська декоративна різьба XVI—
XVIII ст. / М. Драган — К. : Наукова думка, 1970.
23. Ерминия или наставление в живописном искусстве,
составленное иеромонахом и живописцем Дионисием
Фурнографиотом. 1701—1755 год. / перевод арх. По-
рфирия Успенского. — М., 1993.
24. Іван Гречко. Українські колекціонери / упорядник Та-
рас Лозинський. — Львів ; К. : Інститут колекціонер-
ства українських мистецьких пам’яток при НТШ ;
Оранта, 2006.
25. кацар М.С. Беларускі орнамент. Ткацтва. Вышыўка /
М.С. Кацар ; навук. рэд. Я.М. Сахута. — Мн. : БелЭн,
1996.
26. Одрехівський в. Сакральна різьба по дереву в Галичині
ХІХ — першої половини ХХ століть: Історія та
художні особливості / В. Одрехівський. — Львів :
Афіша, 2006.
27. Родина Шкрібляків : Альбом / авт.-упоряд. Р.В. За-
хар чук-Чугай. — К. : Мистецтво, 1979.
28. Свєнціцька в. Різьблені ручні хрести XVII—XX вв. /
Віра Свєнціцька. — Ч. 1, 2. — Львів, 1939.
29. Селівачов М. Лексикон української орнаментики
(іконографія, номінація, стилістика, типологія) / Ми-
хайло Романович Селівачов. — К. : АНТ, 2005.
30. Станкевич М.Є. Українське художнє дерево XVI—
XХ ст. / Михайло Євстахійович Станкевич. — Львів :
Інститут народознавства НАН України, 2002.
31. Столяр а.Д. О генезисе изобразительной деятельно-
сти и ее роли в становлении сознания / А.Д. Столяр //
Ранние формы искусства. — М., 1972.
32. Тимків Б.М. Виготовлення художніх виробів з дерева:
Ч. 1. Різьба по дереву / Богдан Михайлович Тимків,
Касіян Матвійович Кавас. — Львів : Світ, 1995.
33. Хрест в українському мистецтві: Каталог виставки /
заг. ред. і вступ стаття М.Є. Станкевича. — Львів :
Інститут народознавства НАН України ; Національний
музей у Львові ; Львівський історичний музей, 1996.
34. Шонк-Русич к. Дерев’яна різьба в Україні / Кость
Шонк-Русич. — Нью-Йорк : Русич, 1982.
35. Шухевич в. Гуцульщина / Володимир Шухевич : в
5 т. — Т. 1, 2. — Верховина, 1997. — (Репринт Львів
1899).
36. Щербаківський в. Українська форма хреста / Вадим
Щербаківський // Українська форма хреста. —
1994. — № 25.
37. юрченко І. А. Візуальні й морфологічні закономірності
орнаменту гуцульської різьби та їх використання в сучасній
мистецько-освітній практиці [Текст] : дис... канд. ми-
стецтвознав. : 17.00.06 / Юрченко Ігор Андрійович //
Львів. нац. акад. мистец. — Львів, 2007.
38. юрченко І. Сакральна тематика як ідейна основа в
дизайні декоративних тарілок / Ігор Юрченко //
Апологет: матеріали ІІ міжнародної конференції
м. Львів, 24—25 листопада 2010 р. «Християнська
сакральна традиція: віра, духовність, мистецтво. —
Львів, 2010.
1315Церковні дерев’яні вироби з контурною різьбою: специфіка орнаментальних мотивів…
ISSN 1028-5091. Серія мистецтвознавча. № 6 (120), 2014
39. Owen Jones. The Grammar of Ornament: Illustrated de
examples from various styles of ornament : One hundred
and twelve plates / Jones Owen. — London : Bernard
Quaritch, 1910.
40. Sentence B. Wood: The World of Woodwork and Carving /
B. Sentance. — London : Thames & Hudson Ltd, 2003.
41. Петров М. Альбом достопримечательностей Цер-
ковно-археологического музея при Императорской
Киевской Духовной Академии / М. Петров. — К.,
1915. — Вип. ІV—V. — С. 34. — Табл. XVIII
[Електронний ресурс] — Режим доступу : http://elib.
nplu.org/object.html?id=1038. — (Назва з екрана).
Oleh Boluk
ECCLESIASTICAL WOODEN OBJECTS
WITH CONTOUR CARVING:
SOME PECULIARITIES
OF ORNAMENTAL MOTIFS
AND ICONOGRAPHY TYPES
On the ground of analysis in primal graphical elements and
morphological features of decorative motifs as well as of Chris-
tian iconographic schemes some traits of contour carving upon
ecclesiastical objects have been put under thorough considera-
tion. The artworks acquired during field art studies, expedi-
tional tours, exhibites of museum stores as good as the items of
private collections have been summed up into the source basis
for the research.
Keywords: motif, ornament, iconography, carving.
Олег Болюк
ЦЕРКОВНЫЕ ДЕРЕВЯННЫЕ ИЗДЕЛИЯ
С КОНТУРНОЙ РЕЗЬБОЙ:
СПЕЦИФИКА ОРНАМЕНТАЛЬНЫХ
МОТИВОВ И ИКОНОГРАФИЧЕСКИХ ТИПОВ
На основании анализа графических первоэлементов и мор-
фологических признаков мотивов, а также христианских
иконографических сюжетов рассмотрены особенности кон-
турной резьбы на церковных изделиях. Базовыми источ-
никами исследования составляют произведения, выявлен-
ных в ходе искусствоведческих экспедиций, а также му-
зейные экспонаты и памятники из частных собраний.
Ключевые слова: мотив, орнамент, иконография, резьба.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-94515 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1028-5091 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:03:31Z |
| publishDate | 2014 |
| publisher | Інститут народознавства НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Болюк, О. 2016-02-11T16:12:27Z 2016-02-11T16:12:27Z 2014 Церковні дерев’яні вироби з контурною різьбою: специфіка орнаментальних мотивів та іконографічних типів / О. Болюк // Народознавчі зошити. — 2014. — № 6 (120). — С. 1300-1315. — Бібліогр.: 41 назв. — укp. 1028-5091 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94515 На основі аналізу графічних першоелементів та морфологічних ознак мотивів і християнських іконографічних сюжетів розглянуто особливості контурної різьби на церковних виробах. Джерельну базу дослідження становлять твори, виявлені у ході мистецтвознавчих експедицій, а також музейні експонати та пам’ятки з приватних збірок. On the ground of analysis in primal graphical elements and morphological features of decorative motifs as well as of Christian iconographic schemes some traits of contour carving upon ecclesiastical objects have been put under thorough consideration. The artworks acquired during field art studies, expeditional tours, exhibites of museum stores as good as the items of private collections have been summed up into the source basis for the research. На основании анализа графических первоэлементов и морфологических признаков мотивов, а также христианских иконографических сюжетов рассмотрены особенности контурной резьбы на церковных изделиях. Базовыми источниками исследования составляют произведения, выявленных в ходе искусствоведческих экспедиций, а также музейные экспонаты и памятники из частных собраний. uk Інститут народознавства НАН України Народознавчі зошити Статті Церковні дерев’яні вироби з контурною різьбою: специфіка орнаментальних мотивів та іконографічних типів Ecclesiastical wooden objects with contour carving: some peculiarities of ornamental motifs and iconography types Церковные деревянные изделия с контурной резьбой: специфика орнаментальных мотивов и иконографических типов Article published earlier |
| spellingShingle | Церковні дерев’яні вироби з контурною різьбою: специфіка орнаментальних мотивів та іконографічних типів Болюк, О. Статті |
| title | Церковні дерев’яні вироби з контурною різьбою: специфіка орнаментальних мотивів та іконографічних типів |
| title_alt | Ecclesiastical wooden objects with contour carving: some peculiarities of ornamental motifs and iconography types Церковные деревянные изделия с контурной резьбой: специфика орнаментальных мотивов и иконографических типов |
| title_full | Церковні дерев’яні вироби з контурною різьбою: специфіка орнаментальних мотивів та іконографічних типів |
| title_fullStr | Церковні дерев’яні вироби з контурною різьбою: специфіка орнаментальних мотивів та іконографічних типів |
| title_full_unstemmed | Церковні дерев’яні вироби з контурною різьбою: специфіка орнаментальних мотивів та іконографічних типів |
| title_short | Церковні дерев’яні вироби з контурною різьбою: специфіка орнаментальних мотивів та іконографічних типів |
| title_sort | церковні дерев’яні вироби з контурною різьбою: специфіка орнаментальних мотивів та іконографічних типів |
| topic | Статті |
| topic_facet | Статті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94515 |
| work_keys_str_mv | AT bolûko cerkovníderevânívirobizkonturnoûrízʹboûspecifíkaornamentalʹnihmotivívtaíkonografíčnihtipív AT bolûko ecclesiasticalwoodenobjectswithcontourcarvingsomepeculiaritiesofornamentalmotifsandiconographytypes AT bolûko cerkovnyederevânnyeizdeliâskonturnoirezʹboispecifikaornamentalʹnyhmotivoviikonografičeskihtipov |