Особливості зовнішності Юди Іскаріота в українському малярстві XVI—XVIII ст.
Подається багатогранний та різноманітний образ Юди Іскаріота в українському малярстві XVI—XVIII ст. Значною мірою це стосується зображальної зовнішності апостола. При аналізі збережених пам’яток того часу стверджується великий діапазон і значна свобода в іконографічному трактуванні Юди Іскаріота. Th...
Saved in:
| Published in: | Народознавчі зошити |
|---|---|
| Date: | 2014 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут народознавства НАН України
2014
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94551 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Особливості зовнішності Юди Іскаріота в українському малярстві XVI—XVIII ст. / А. Лесів // Народознавчі зошити. — 2014. — № 6 (120). — С. 1263-1271. — Бібліогр.: 11 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860077128488321024 |
|---|---|
| author | Лесів, А. |
| author_facet | Лесів, А. |
| citation_txt | Особливості зовнішності Юди Іскаріота в українському малярстві XVI—XVIII ст. / А. Лесів // Народознавчі зошити. — 2014. — № 6 (120). — С. 1263-1271. — Бібліогр.: 11 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Народознавчі зошити |
| description | Подається багатогранний та різноманітний образ Юди Іскаріота в українському малярстві XVI—XVIII ст. Значною мірою це стосується зображальної зовнішності апостола. При аналізі збережених пам’яток того часу стверджується великий діапазон і значна свобода в іконографічному трактуванні Юди Іскаріота.
The article has brought quite multilateral and vary differentiated
solutions of Judas Iscariot image in Ukrainian painting
through XVI t XVIII cc. In the greater measure the authorical
approach has been turned to the apostle’s picturesque appearance.
In analysis of survived then-a-day monuments have been
noted rather large variety and considerable freedom in Judas
Iscariot iconographic treatment.
Представлен многогранный и разнообразный образ Иуды
Искариота в украинской живописи XVI—XVIII ст. В
значительной мере это касается изобразительной внешности апостола. При анализе сохранившихся памятников
того времени утверждается большой диапазон и значительная свобода в иконографической трактовке Иуды
Искариота.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:14:26Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 1028-5091. Серія мистецтвознавча. № 6 (120), 2014
Образ Юди Іскаріота, так як і стилістика укра-
їнського малярства загалом, формувався на
стику двох культур — східної візантійської та захід-
ної європейської. Більш ранні пам’ятки зображують
Юду в дусі візантійських канонів, натомість в піз-
ніших іконах, починаючи з XVII ст., відчувається
вплив європейського мистецтва, зокрема і на трак-
тування постаті Юди.
У Візантійському іконописі всі іконографічні об-
рази були чітко і детально регламентованими. В се-
редньовічному візантійському мистецтві канони іко-
нографії були укладені в своєрідні іконографічні й
іконописні інструкції, які згодом отримали назву єр-
мінії (гр. Ἑρμηνεία — роз’яснення, тлумачення).
Значну їх частину становили іконографічні довідни-
ки, а також практичні настанови з техніки й техно-
логії іконопису та розділи з богослов’я ікони. Ось як
рекомендується трактувати композицію «Тайна ве-
черя» і, зокрема, образ Юди Іскаріота, в одному з
болгарських текстів єрмінії: «Дім з високими скле-
піннями, посередині — стіл. На столі — ложки, ви-
делки, ножі, глиняні миски — малі і великі. Хліб —
цілі хлібини і нарізані скибки, пляшки і чаші. З дру-
гого боку стола посередині сидить Ісус Христос.
Навколо стола сидять дванадцять апостолів. Свя-
тий Іван пригорнувся до Христа, опершись на Його
коліна, а Ісус благословляє його. Перед Христом
стоїть велика миска, в ній — печене ягня. Юда Іс-
каріот — молодий, без бороди, той, хто зрадить
Христа. Сидить позаду і тримає в руці хліб. Одяг
його є темним, а німб — трохи темнішим за інші.
Біля столу — завіса. Якщо бажаєш, то намалюй над
присутніми підняту зібрану завісу». І інший запис:
«Дім, і в домі — посуд для вина і тарілки, і глек з
вином, і чаша. І Христос сидить за столом з апосто-
лами. Ліворуч — святий Іван, схилився на груди
Йому, праворуч — Юда, з простягнутою рукою до
тарілки, дивиться в бік Ісуса» [1].
Тут описується канонічний візантійський тип зо-
внішності Юди Іскаріота — молодий чоловік без
бороди і вус, з помірно довгим волоссям. В україн-
ському мистецтві такий образ Юди був поширений
до кінця XV ст. Прикладом є стінописи в кате-
дральному соборі в Сандомирі і Замковій каплиці
в Люблині, ряд ікон «Страстей». На іконі «Стас-
ті» зі Здвижня поч. XV ст. Юда Іскаріот зображе-
ний в канонічному візантійському образі юнака без
бороди і вус, з хвилястим темним волоссям, зачеса-
ним назад, з м’якими рисами обличчя. Схожий об-© А. ЛЕСІВ, 2014
Андрій ЛЕСІВ
ОСОБЛИВОСТІ ЗОВНІШНОСТІ
ЮДИ ІСКАРІОТА
В УКРАЇНСЬКОМУ МАЛЯРСТВІ
XVI—XVIII ст.
Подається багатогранний та різноманітний образ Юди Іс-
каріота в українському малярстві XVI—XVIII ст. Зна-
чною мірою це стосується зображальної зовнішності апос-
тола. При аналізі збережених пам’яток того часу ствер-
джується великий діапазон і значна свобода в іконографіч-
ному трактуванні Юди Іскаріота.
Ключові слова: Юда Іскаріот, апостоли, «Тайна вечеря»,
страсний цикл, українська мистецька традиція, культури
східна візантійська та західна європейська.
андрій лЕСІв1264
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (120), 2014
раз також мають постаті Юди Іскаріота в Сандо-
мирі та Люблині.
Проте починаючи з XVI ст. образ Юди в укра-
їнському малярстві зазнає докорінних трансформа-
цій, зазнаючи впливу європейського мистецтва.
Джотто Ді Бондоне (1267—1337) — «батько»
ренесансного живопису, у фресках капелли Скрове-
ньї в Падуї (1305) трактує Юду в дусі візантійсько-
го мистецтва — в молодому віці, проте в Джотто
Юда Іскаріот вже має коротку бороду. Не особли-
во помітні, на перший погляд, на обличчі апостола
наявні молода руда борідка та рідкі вусики. В ком-
позиції «Поцілунок Юди» Джотто зображує Юду
в профіль, завдяки чому краще можемо прочитати
риси його зовнішності.
В «Тайній вечері» Дуччо Ді Буонінсенья, що вхо-
дить до страсного циклу вівтарного образу «Маес-
та» з сієнського собору, створеного в 1308—1311 рр.,
Юда сидить на передньому плані перед Ісусом, край-
нім по праву руку від Нього. Зображений в профіль,
образ апостола-зрадника вже є доволі далеким від
візантійських канонів. Юда зображений в віці 35—
40 років, волосся темне, коротко підстрижене. На-
явна коротка гостра борода і підстрижені вуса. Во-
лосся і борода дещо неохайні, завдяки чому Юда ви-
різняється з-поміж інших апостолів. В зовнішності
Юди відчуваються певні іронічні риси, в міміці про-
являється ледь помітна посмішка. Погляд Юди
спрямовується на Ісуса.
Зміни, які відбулися в українському мистецтві на
зламі XVI—XVII ст., здійснили свій вирішальний
вплив на трансформацію образу Юди Іскаріота. На
зміну візантійським традиціям приходять західноєв-
ропейські віяння. В трактуванні зовнішності Юди,
зокрема в іконах «Тайна вечеря», виразно проявля-
ється західний вплив — Юда стає старшим, його
зображують в зрілому віці, з довгим темним волос-
сям, бородою та вусами.
Цікаво, що ці зміни відбулися відносно в корот-
кий період часу, фактично, радикально замінивши
традиційний візантійський іконографічний тип зо-
браження Юди. Серед збережених сьогодні ікон
«Тайна вечеря» з періоду XVII—XVIII ст. не ви-
явлено жодної, де Юда був би потрактований у ві-
зантійській традиції — в молодому віці без бороди
і вусів. Проте це стосується лише ікон «Тайна вече-
ря», оскільки в іконах «Страсті» Юда часто й нада-
лі зображувався в молодому віці.
Отож, згідно з новим для українського мистецтва
XVII—XVIII ст. іконографічним типом, в іконогра-
фії «Тайної вечері» Юда зображувався віком не мо-
лодше 35—40 років, а частіше — в більш зрілому
віці. Колір волосся, бороди та вус Юди передавався
відтінками від рудого до темно-коричневого, чи на-
віть чорного. Обов’язковим елементом зовнішності
Іскаріота є борода та вуса. Довжина бороди могла
бути різною, проте вона була присутня завжди.
Новий образ Юди з західноєвропейського мис-
тецтва поширювався на українських теренах почи-
наючи з середини XVII ст. здебільшого завдяки гра-
вюрам. Ключовим моментом було поширення серед
українських майстрів Лицевих Біблій де Йоде та
Піскатора. Звертання українських майстрів до за-
хідноєвропейських гравюр набуло особливого поши-
рення в другій пол. XVII — сер. XVIII ст. Найбіль-
шої популярності набули різні видання Біблії Піска-
тора (1614, 1639, а особливо 1650 і 1674 рр.) [5,
с. 46]. Найпоширеніше серед українських майстрів
видання Біблії 1650 і 1674 років — це книга в двох
томах із серіями понад 400 гравірованих ілюстрацій
до біблійних текстів Старого й Нового Заповітів,
алегоричні зображення «Пісні пісень» та Соломо-
нових притч, видінь Даниїла та Ездри, окремі зо-
браження братів Йосипових — родоначальників
дванадцяти колін Ізраїлевих, пророків, суддів, ца-
рів, зображення міфологічних божеств, Євангеліс-
«Тайна вечеря» (фрагмент), 1678 р. Колекція Студіон,
Львів
1265Особливості зовнішності юди Іскаріота в українському малярстві XvI—XvIII ст.
ISSN 1028-5091. Серія мистецтвознавча. № 6 (120), 2014
тів, євангельських подій, притч, заповідей, бла-
женств, молитви Господньої, страстей, Діянь апос-
толів, Символу віри, Апокаліпсису. В стилістиці цих
гравюр помітні сильні італійські впливи в поєднанні
з нідерландськими пізньоготичними традиціями. Гра-
вюри виконувалися фламандськими і голландськи-
ми майстрами другої пол. XVI — поч. XVII ст. за
рисунками нідерландських художників переважно
другої пол. XVI ст., такими як Мартин де Вос
(1536—1603) та Мартин Хемскерк (1498—1574)
[5, с. 47]. Сьогодні Лицева Біблія Піскатора видан-
ня 1674 р. є оцифрованою та знаходиться у відкри-
тому доступі, зокрема на веб-сторінці бібліотеки
Свято-Троїцької Сергієвої лаври [11].
Клаус Янус Вішер (Nikolaus Johannis, або Claus
Janus Visscher, в перекладі на лат. — «Piscator»,
тобто «рибалка», 1587—1661) — голландський ма-
ляр, рисувальник і гравер, почавши видавничу ді-
яльність ще 1612 р., із значними доповненнями по-
вторив видання кінця XVI ст., здійснене 1586 р. в
Антверпені Герґардом де Йоде (1509—1591), ро-
доначальником сім’ї художників-граверів і живопис-
ців. Друге видання Лицевої Біблії де Йоде здійсни-
ла його вдова наприкінці 90-х рр. XVI ст., вклю-
чивши до неї серію з 15 гравюр на тему «Страстей»
авторства свого сина Петра де Йоде (1570—1634),
який на початку 90-х рр. побував в Італії і Парижі,
працював з творами Тінторетто, а пізніше виконав
ряд гравюр і для видання Піскатора. Альбом Гер-
ґарда де Йоде неодноразово перевидавався протя-
гом століття в Антверпені і Амстердамі.
Наслідування гравюрних композицій набуло зна-
чного поширення в творчій практиці цехових май-
стрів, у тому числі і лаврських, і львівських, і на всіх
західноукраїнських теренах. Маляри запозичували
для своїх композицій мотиви, окремі постаті, еле-
менти чи цілі композиції.
В гравюрах Біблії Піскатора 1674 р. Юда Іска-
ріот зовнішньо трактується як чоловік зрілого віку,
з довгим волоссям, бородою, вусами, з суворими ри-
сами обличчя. Такий самий образ апостола подаєть-
ся і в гравюрах українських майстрів — в Тріоді
Квітній, виданій в Київській Лаврі 1631 р., в Тріоді
Квітній, виданій в львівській друкарні Михайла
Сльозки 1663, 1688 р., в львівській Євангелії, над-
рукованій в друкарні Михайла Сльозки в 1665,
1670, 1690 роках.
Новий образ Юди показово ілюструється в
страсному циклі іконостасу Миколи Петрахнови-
ча з Успенської церкви у Львові (створений 1637 р.,
зараз — церква св. Козьми і Дем’яна в с. Великі
Грибовичі). В сцені «Поцілунок Юди» Іскаріот зо-
бражений у віці дещо старшому за Христа, з до-
вгим рудим волоссям та густими бородою й вуса-
ми. Юда підходить до Ісуса з-за спини і притуля-
ється до Його лику щокою, таким чином їхні лики
зображені поряд і різниця в зовнішності Юди та
Ісуса тут особливо помітна. Борода Юди значно
довша і густіша від Ісусової, як і його вуса. Колір
волосся має помітний рудий відтінок. Образ Юди-
зрадника помітно підкреслюється яскраво-жовтим
гіматієм, в який він одягнений.
Традиція зображувати Юду рудоволосим заро-
дилася в середньовічному європейському мистецтві.
В Новому Заповіті немає жодних вказівок стосов-
но зовнішності Юди. С. Кобєлюс зауважує, що
лише в пізніших століттях після написання книг Но-
вого Заповіту, під впливом зростаючого негативно-
го ставлення до євреїв, було помічено, що перева-
жаючу кількість серед них становлять рудоволосі
[6]. Тоді цю особливість було пов’язано з образом
Іскаріота — юдея за походженням. Рут Мелін-
кофф — спеціаліст з середньовічного мистецтва та
дослідниця антисемітських проявів в мистецтві Се-
редньовічної Європи [7], пов’язує негативне став-
лення до рудого волосся у середньовічній європей-
«Тайна вечеря» (фрагмент), 1650 р., іконостас церкви
Св. Духа в Рогатині
андрій лЕСІв1266
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (120), 2014
ській культурі з культурою Стародавнього світу.
Проводиться паралель з єгипетським негативним
божеством Сетом, якого вважали «червоним воло-
дарем пустелі». В грецькій міфології божеством,
якого прирівнюють до єгипетського Сета, був Ти-
фон — страхітливий велетень з вогняно-червоним
волоссям. В Стародавній Греції та Римі негативне
ставлення до рудоволосих пов’язувалося також з
тим, що в комедійних театральних постановках ак-
тори, що грали невільників, одягали червоні перу-
ки. Аристотель писав: «Рудоволосі бувають ні-
кчемними, про що можна зробити висновок, поди-
вившись на лисицю… Ті, що мають полум’яну
шкіру, бувають нестримними, одержимими, бо чле-
ни тіла, що розігріті надміру, мають пломенистий
колір. Також рум’яна на обличчі свідчать про не-
стримний характер та гарячу кров» [6, с. 58]. В де-
яких зображеннях Юди Іскаріота його карикатур-
не обличчя, червона, а навіть темна шкіра, вираз-
но контрастує з світлою шкірою лику Ісуса.
У середньовіччі рудоволосими зображали бре-
хунів, зрадників, вбивць, злих духів, відьом. В їх-
ньому поводженні вбачали небезпеку, підступ, не-
вірність, безумство, єресь, і навіть вульгарність.
На мініатюрі 1148 р., що ілюструє Біблійну Кни-
гу Буття [6, с. 58], Каїн, що вбиває Авеля, має
виразно руде волосся. Одним з найдавніших зо-
бражень рудоволосого Юди є «Тайна вечеря» з
Псалтиря з абатства Бенедиктинців в м. Мельк
(коло 1255—1260 рр.) — тут Юда вирізняється
з-поміж інших карикатурними рисами обличчя та
яскраво рудим волоссям.
В «Тайній вечері» з Кобурзької панелі Матіаса
Ґрюневальда, створеній 1503 р., образ Юди пода-
ється у відверто саркастичній стилістиці: темна жов-
тувата шкіра лиця, рудо-помаранчеве розпатлане ку-
черяве волосся, що спадає по шиї важкими пасма-
ми, густа загострена борода та вуса, великий
кругловидний ніс з горбинкою — зображення Юди
містить виразне негативне забарвлення, в його об-
разі прочитуються семітські риси зовнішності.
В українському мистецтві XVII—XVIII ст. на-
явні численні приклади зображення Юди Іскаріота
з семітськими рисами, або лише з рудим заростом
на голові. Прикладом є як вже названа ікона «По-
цілунок Юди» з Успенського іконостасу Миколи
Петрахновича, так і цілий ряд інших пам’яток.
В іконі «Тайна вечеря» 1678 р. зі збірки львів-
ського Студіону, зображуючи Юду Іскаріота, ху-
дожник звертається до фольклору та реальних об-
разних прототипів, запозичених з буденного життя
людей. Юда в даній іконі зображений з рудим до-
вгим волоссям, великим носом, бородою та вусами.
Борода досить довга, загострена донизу. Вуса до-
вгі, густі, з характерними закрученими догори кін-
чиками. Очевидно, тут художник проводить тонкі
алюзії як до образу «шинкаря», чи «корчмаря», так
і до характерних елементів зовнішності тогочасних
шляхтичів чи вельмож. Таким чином, образу Юди
надається особливе негативне забарвлення, яке було
б зрозуміле українському населенню. Юда одягне-
ний в яскравий червоногарячий хітон, світлий сіро-
охристий гіматій, а на ногах має яскраві червоні чо-
боти, що додатково підсилює стилістику його
сатирично-фольклорного образу. Ліву руку він хо-
ває за спину, тримаючи в ній кисет з срібняками.
На іконі 1657 р. з Тисовця (збірка Історично-
го музею в Сяноку), Юда також зображений ру-
доволосим та з яскраво вираженими рум’янами на
щоках. Тут, в образі Юди, в рисах обличчя апос-
тола, художник відтворює ознаки зневаги і навіть
огиди. Це прочитується в міміці апостола — ку-
тики губ опущені, верхня губа і носо-губні склад-
ки напружені. Погляд Юди спрямований на Ісу-
са — це до Нього апостол-зрадник відчуває зне-
вагу, чи, можливо, зневіру.
«Тайна вечеря» (фрагмент) кін. XVII ст., іконостас церкви
Різдва Богородиці в с. Ґораєць
1267Особливості зовнішності юди Іскаріота в українському малярстві XvI—XvIII ст.
ISSN 1028-5091. Серія мистецтвознавча. № 6 (120), 2014
Міміка Юди є ще одним вагомим елементом його
унікального образу в українському мистецтві того
часу. Вираз зневаги, відрази, гніву доволі часто про-
читується на обличчі апостола-зрадника.
Черговим таким прикладом, та загалом зразком
нового для українського мистецтва образу Юди, є
ікона «Тайна вечеря» з іконостасу церкви Святого
Духа в Рогатині, що датується 1650 р. Іскаріот зо-
бражений чоловіком середнього віку з довгим світло-
рудим волоссям, бородою й вусами такого ж відтін-
ку, худорлявим обличчям з гострими рисами, широ-
кими бровами, низько посадженими вузькими очима,
вузьким і довгим носом, чітко вираженими вилиця-
ми. Міміка Юди демонструє вираз зневаги — кри-
ла носа дещо підняті, кутики вуст опущені. Юда по-
мітно вирізняється серед інших персонажів стиліс-
тично. Можна припустити, що його образ написаний
рукою іншого маляра, що володів блискучою худож-
ньою майстерністю. Яскравий світло-рудий, навіть
жовтуватий відтінок кольору волосся Юди, в ан-
самблі з охристо-жовтим хітоном та помаранчевим
гіматієм, в які одягнений Іскаріот, творять виразний
і цілісний образ, який можемо назвати одним з най-
яскравіших прикладів зображення Юди в україн-
ському малярстві XVII—XVIII ст.
Унікальні риси зовнішності Юди наявні в образі
апостола з ікони «Тайна вечеря» кін. XVII ст. з іко-
ностасу церкви Різдва Богородиці в с. Ґораєць. Го-
лова апостола має характерну трикутну форму —
широка в скронях, вона звужується донизу, завер-
шуючись загостреною бородою. Борода і вуса
підстрижені, не надто короткі, але відчутно коротші
ніж в решти апостолів. Особливістю образу тут є
підстрижене волосся Юди: воно не зачесане тради-
ційно назад, як у інших апостолів за столом, а нео-
хайною гривкою спадає на чоло. Тут зачіска Іскарі-
ота має особливе значення, фактично, вона є уні-
кальною. Коротке, скуйовджене волосся апостола
виділяється окремими рідкими пасмами на його скро-
нях і чолі. Погляд Юди спрямовується на глядача,
при цьому голова повернена в три чверті. В правій
руці він тримає кисет з срібняками, а ліву опустив
на кусень хліба на столі. В міміці Юди відсутні риси
відрази, характерні для багатьох його зображень в
інших іконах того часу. Слід припустити, що неха-
рактерний образ Юди був запозичений художником
з його тогочасного оточення.
Цікавим прикладом багатогранності образу Юди
є ще одна ікона «Тайна вечеря» XVIII ст. із збір-
ки Студіону у Львові. Окрім рудого волосся та за-
росту на обличчі в зовнішності Юди тут присутня
ще одна характерна риса — колір шкіри облич-
чя — він є на порядок темнішим, аніж в решти
апостолів. Шкіра Юди має темний рудо-коричневий
відтінок, навіть колір його волосся тонально сприй-
мається світлішим за колір шкіри. Таке трактуван-
ня Юди не є типовим для української мистецької
традиції. В європейському мистецтві наявні при-
клади зображення Юди з дещо темнішим відтін-
ком шкіри від решти персонажів. Прикладом мо-
жуть бути твори «Тайна вечеря» Уґоліно Ді Неріо
(1325—1330), Дірка Боутса (1464—1467),
Франческо Сіньореллі (1502), Пітера Пурбуса
(1562), Ель Ґреко (1568) та ряд інших.
Йов Кондзелевич в «Тайній вечері» з Богород-
чанського іконостасу зобразив Юду з темно-рудим
відтінком волосся. Художник не акцентував на се-
мітському образі апостола, риси його зовнішності
не особливо вирізняються серед решти апостолів.
Проте Іскаріот має виразніший рум’янець на об-
личчі. Натомість в іншій іконі «Тайна вечеря» ав-
торства Кондзелевича, створеній наприкінці
XVII ст. (приватна збірка) [2, с. 34], подається
«Тайна вечеря» (фрагмент), XVIII ст. Колекція Студіон,
Львів
андрій лЕСІв1268
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (120), 2014
дещо інший характер образів персонажів. Хоча за
композиційною побудовою ікона схожа до «Тайної
вечері» з Богородчанського іконостасу, апостоли
та Ісус мають зовсім інші риси зовнішності, немов-
би їхні портрети написані з інших людей. В образі
Юди тут прочитуються семітські риси — малень-
кі очі, вузький довгий ніс з горбинкою. Проте во-
лосся — схоже до богородчанської ікони — має
темно-рудий відтінок.
Форма бороди Іскаріота є однією з найважливі-
ших рис зовнішності Юди. Часто Юда зображував-
ся з бородою, що на кінці загострюється, або роз-
двоюється. Гостра борода означає, що її підстрига-
ли, а це суперечило Старозавітному Закону. В
Книзі Левит 19:27 йдеться про волосся й бороду:
«Не будете стригти волосся довкола голови вашої, і
не будеш нищити краю бороди своєї». Отці церкви
писали по «цапину» бороду — Св. Єронім в лис-
ті 22 до Євстохії застерігає від чоловіків, однією з
розпізнавальних рис яких є цапина борода: «… Уни-
кай також чоловіків, обвішаних веригами. У них, всу-
переч апостольському наказові, довге, як у жінок,
волосся, цапина борода, чорний плащ і голі, щоб тер-
піти холод, ноги. Все це — знаки диявола» [10].
Загострена борода в середньовічному європей-
ському мистецтві також мала негативне семантичне
значення. Гостру бороду має Юда в творах Дуччо і
Джотто. В «Тайній вечері» з «Маести» з сієнсько-
го собору Дуччо зобразив Юду з підстриженою го-
строю бородою та короткими вусами, а в сцені «Змо-
ва Юди та первосвящеників» гостра борода апосто-
ла ще більш виразна. В «Поцілунку Юди» Джотто
з капелли Скровеньї Юда має коротку, але радше
не підстрижену, а молоду бороду і рідкі ледь поміт-
ні вуса, а в композиції «Юда продає Ісуса первосвя-
щеникам» апостол зображений з підстриженим ру-
дим волоссям, підстриженою нагостро бородою та
короткими, проте густими вусами. Пізньоготичний
каталонський художник Хауме Уґе в своїй «Тайній
вечері» (бл. 1470 р.) зобразив Юду з дуже вираз-
ною цапиною борідкою, загостреною на кінці.
В українському мистецтві гостра борода Юди та-
кож присутня в пам’ятках починаючи з XVII ст. Од-
ним з найвиразніших прикладів є згадана ікона «Тай-
на вечеря» з іконостасу кін. XVII ст. церкви Різдва
Богородиці в с. Ґораєць. Юда тут зображений з ко-
ротко підстриженою гострою бородою, вусами, рід-
ким, коротко підстриженим волоссям, неохайно
укладеним наперед, утворюючи коротку рвану грив-
ку. В іконі «Тайна вечеря» кін. XVIII ст. з іконоста-
су церкви Святого Духа с. Колочави-Горб Міжгір-
ського району на Закарпатті (сьогодні іконостас
прикрашає Шелестівську церкву в Закарпатському
музеї народної архітектури та побуту в Ужгороді)
Юда зображений з роздвоєною на кінці бородою.
В «Тайній вечері» з церкви Івана Предтечі 1679 р.
в с. Сухий Велико-Березнянського району Закар-
паття Юда також має роздвоєну на кінці бороду,
при цьому характерним є світлий жовтувато-рудий
колір волосся апостола.
Гостра борода наявна в зображеннях Юди з чис-
ленних українських ікон XVII—XVIII ст. Цікавим
є образ Юди на «Тайній вечері» кін. XVII ст. з
с. Яворник (тепер Польща) зі збірки Історичного
музею в Сяноку. Тут Юда має темний відтінок во-
лосся, гостру підстрижену бороду, але зовсім не має
вус. Схожим є образ Іскаріота з «Тайної вечері»
1698 р. з Устянової — характерна коротка гостра
«Тайна вечеря» (фрагмент), с. Яворник, кін. XVII ст. Іс-
торичний музей в Сяноку
1269Особливості зовнішності юди Іскаріота в українському малярстві XvI—XvIII ст.
ISSN 1028-5091. Серія мистецтвознавча. № 6 (120), 2014
борода, проте, на відміну від Яворницької ікони, вуса
в Юди наявні, хоча й коротко підстрижені.
Характерну роздвоєну на кінці бороду має Юда
з Верещицької «Тайної вечері» 1680 р. Колір во-
лосся й бороди Юди в цій іконі має традиційний
рудий відтінок, особливістю є короткі підстрижені
вуса апостола, тоді як борода є досить довгою, не-
підстриженою.
Серед збережених на сьогодні пам’яток XVI—
XVIII ст. не всюди Юда Іскаріот зображувався з
рудим волоссям. Чимало ікон зображує Юду з
темно-коричневим, чи навіть чорним волоссям.
Рідко зустрічалися інші відтінки волосся Юди.
Так на згаданій раніше «Тайній вечері» 1698 р. з
с. Устянова Юда зображений з темним, майже
чорним волоссям, проте художник активно засто-
сував світло-охристі, майже білі прописи світла на
волоссі, таким чином, в загальному сприйнятті во-
лосся Іскаріота здається сивим. Треба сказати, що
в цій іконі не тільки Юда зображений в такий спо-
сіб, а ще ряд апостолів та Ісус мають схожий від-
тінок волосся.
Інша особливість зовнішності Юди Іскаріота в
українській мистецькій традиції XVI—XVIII ст. є
унікальною і фактично не має аналогів ані в західно-
європейській культурі, ані у візантійському каноні.
Йдеться про ікони, в яких Юда Іскаріот та Ісус є
зовнішньо дуже схожими між собою. В такому кон-
тексті Юда постає немовби антиподом Христа, Його
протилежною сутністю. Виявляється складне філо-
софське питання: згідно з Євангелієм, Ісус був Бо-
гочоловіком, тобто в Ньому поєднувалися дві сут-
ності — Божа та людська. А оскільки Він був лю-
диною, то як і всі люди, Він не міг бути безгрішним
в своїй людській подобі. Ісуса представляється не
лише в образі Сина Божого, а й в образі звичайної
людини, таким чином Його особа наближується до
звичайного вірного. В таких іконах, де Юда та Ісус
подібні між собою, вони поєднані нерозривним
зв’язком. Дуалістичне співвідношення двох головних
персонажів — Ісус і Юда — єдність і боротьба про-
тилежностей — добро і зло. Хоча це Юда зрадив
Ісуса і видав Його на смерть, але Ісус сам знав і пе-
редбачав свою долю, Він прийшов на світ з метою
спасіння людей, померши на хресті за їхні гріхи, Юда
лише виконав те, що і так мало статися [9]. Зобра-
жуючи Юду та Ісуса схожими між собою, іконопи-
сець максимально наближує їх один до одного, ви-
являє весь драматизм співвідношення Учитель —
улюблений учень-зрадник.
В іконі «Тайна вечеря» XVIII ст. зі с. Соліна (те-
пер — територія Польщі) риси обличчя Юди майже
ідентично повторюють обличчя Ісуса, вони схожі між
собою, як двійники. Однакового віку, вони мають во-
лосся однакової довжини, кольору і хвилястості, такі
ж вуса та бороди — фактично, обличчя двох голо-
вних персонажів є немовби віддзеркаленнями одне
одного, відрізняються між собою лише масштабніс-
тю — голова Юди дещо менша за голову Ісуса — і
напрямом тричвертного повороту обличчя — Ісус по-
вертає голову в правий бік, а Юда — в лівий. Ісус
тримає в руках чашу — символ духовної чистоти і Бо-
жої присутності в людині через Таїнство Євхаристії;
Юда тримає кисет із срібняками — символ всіх зем-
них спокус, які заважають людині зрозуміти і прийня-
ти Христа в своє серце. Срібняки Юди — це наші
буденні клопоти і переживання, вони збагачують наші
тіла, створюють нам комфортні умови для земного
життя, але є безкорисними для наших душ. На об-
личчі Юди, як і на лику Ісуса, прочитується спокій,
радість, умиротворення, що, здавалося б, зовсім не-
можливо, бо зрадник не може відчувати спокій душі.
Натомість тут, в образі Юди, замість докорів сумлін-
ня, почуття заздрості і ненависті, ми бачимо піднесен-
ня, мир, душевний спокій. Єдине свідчення, що зо-
бражений апостол є саме Юдою, — це кисет в його
руці. За жодною іншою ознакою не можна було б
стверджувати, що перед нами зображено зрадника.
Схожий стилістичний прийом застосував іконопи-
сець «Тайної вечері» XVII ст. із збірки Студіону. Ісус
та Юда, що сидить на передньому плані крайнім по
ліву руку від Христа, мають спільні риси зовнішнос-
ті — однаковий темно-коричневий колір волосся, зі-
браного ззаду на потилиці і спадаючого на плечі до-
вгими хвилястими пасмами, однакові підстрижені
вузькі бороди, роздвоєні на кінцях, схожі маленькі,
завужені прорізи очей, вузькі вуста, і головна спіль-
на ознака — дещо ґротескне високе чоло. В загаль-
ному сприйнятті, в зовнішніх рисах Юди та Ісуса про-
читуються певні монголоїдні, а саме північноазійські
расові ознаки. Можливо, тут іконописець проводить
паралелі до складної історії українського народу по-
передніх століть, нагадуючи про спустошливі напади
монголів на українські землі починаючи з ХІІІ ст.
андрій лЕСІв1270
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (120), 2014
В сцені «Тайна вечеря» зі стінописів церкви Свя-
того Духа в Потеличі (20—40 рр. XVII ст.) обра-
зи Ісуса та Юди Іскаріота також є схожими поміж
собою. Ісус зображений з темно-коричневим волос-
сям, що спадає густими пасмами на плечі Спасите-
ля, темними бородою та вусами. Голова Ісуса легко
нахилена ліворуч (з боку Ісуса — праворуч, до Його
правого плеча), в напрямі молодого апостола Івана,
що сидить поруч. Юда зображений на передньому
плані, крайнім по ліву руку від Христа. Нахил голо-
ви Юди повністю повторює нахил голови Ісуса. Юда
має такого ж кольору та довжини волосся, бороду й
вуса, як і Христос. Єдиною відмінністю є те, що в
Юди не видно пасем волосся на плечах. Риси об-
личчя Юди є дуже схожими до лику Ісуса.
Підсумовуючи факти, слід означити головні ви-
сновки стосовно особливості зовнішності Юди Іс-
каріота в українському малярстві XVI—XVIII ст.
Канонічний образ Юди Іскаріота, запроваджений
в українське малярство з візантійської культури, за-
знав значного впливу західноєвропейського мисте-
цтва, внаслідок чого сформувався оригінальний укра-
їнський тип зображення зовнішності Іскаріота. Ви-
рішальну ролі в цьому процесі відіграло поширення
серед українських майстрів гравюр та лицевих Біблій,
які були візуальними джерелами при створенні ком-
позицій. Починаючи з XVII ст. в іконах «Тайна ве-
черя» Юда Іскаріот зображувався старшим за віком,
в нього з’являється борода, вуса, довге волосся, на-
томість в багатьох іконах «Страсті» Юда часто й
надалі зображувався згідно з візантійською тради-
цією — молодим юнаком без бороди й вус.
Особливою рисою зовнішності Іскаріота є руде
волосся. Ця особливість сформувалася в середньо-
вічному європейському мистецтві, звідки перейшла
до української традиції і пов’язується з пошире-
ним на той час негативним ставленням до єврей-
ського населення. Окрім рудого кольору волосся
в образі Юди також утвердилися й інші семітські
риси зовнішності.
Мімічні особливості зовнішності Юди значною
мірою впливали на загальний образ апостола-
зрадника. Міміка Юди в іконах «Тайна вечеря» час-
то демонструє вираз зневаги — крила носа дещо
підняті, кутики вуст опущені. Відраза, зневага,
гнів — ці почуття часто прочитуються в образі Юди
завдяки його міміці.
Важливим елементом зовнішності Іскаріота є фор-
ма бороди. Юда часто зображувався зі загостреною
на кінці або роздвоєною бородою, що також мало
негативне семантичне значення в західноєвропей-
ській мистецькій традиції. Підстригання бороди й
вус суперечило Старозавітній традиції.
Унікальною особливістю зовнішності Юди Іскарі-
ота в українській мистецькій традиції є зображення
його візуально схожим до Ісуса, в такому контексті
його образ сприймається антиподом Христа. Візу-
альна схожість поміж Ісусом та Юдою простежуєть-
ся в ряді ікон «Тайна вечеря» XVII—XVIII ст.
Незважаючи на значний вплив на формування об-
разу Юди як Східної, так і Західної культур, мож-
на стверджувати про сформування в українській мис-
тецькій традиції XVI—XVIII ст. оригінального об-
разу Юди Іскаріота з унікальними особливостями
відтворення його зовнішності.
1. василиев а. Ерминии. Технология и иконография /
А. Василиев. — София : Септември, 1976.
2. лозинський Т. Українське мистецтво XV—XX з
приватних збірок / Т. Лозинський. — Львів : Науко-
ве товариство ім. Т. Шевченка ; Інститут колекціонер-
ства українських мистецьких пам’яток, 2007.
3. Овсійчук в. Тайна вечеря. / В. Овсійчук, Д. Крва-
вич // Оповідь про ікону. — Львів : Інститут наро-
дознавства НАН України, 2000.
4. Овсійчук в. Майстри українського бароко / В. Овсій-
чук // Жовківський художній осередок. — К. : Нау-
кова думка, 1991.
5. Свєнціцька в. Іван Руткович і становлення реалізму в
українському малярстві XVII ст. / Віра Свєнціць-
ка. — Львів, 1966.
6. kobielus S. Ikonografia zdrady i śmerci Judaszy / S. Ko-
bielus. — Ząbki : Apostolikum, 2005.
7. Mellinkoff Ruth. Outcasts: Signs of Otherness in Nor-
thern European Art of the Late Middle Ages (California
Studies in the History of Art) 2 Volume Set / Mel-
linkoff Ruth. — Los Angeles : University of California
Press, 1994.
8. Niedaltowski k. Zawsze Ostatnia Wieczerza / K. Nie-
dal towski. — Warszawa : Wydawnictwo Książkowe Twój
Styl, 2006.
9. Stevan S. Judasz. Misterium Zdrady / S. Stevan. —
Kra ków : Wydawnictwo OO. Franciszkanów «Bratni
Zew», 2007.
10. Св. Єронім. Про збереження дівоцтва (перекл. о. Ігор
Цар) — http://blagoslovennya.org/wp-content/uploads/
2013/02/040_yeronim.pdf (доступ — 6.11.13).
11. Бібліотека Троїце-Сергієвої Лаври, Сергієв Посад. —
http://www.manuscriptorium.com/apps/main/mns_direct.
php?docId=rec1269011723_2130 (доступ— 24.10.2013).
1271Особливості зовнішності юди Іскаріота в українському малярстві XvI—XvIII ст.
ISSN 1028-5091. Серія мистецтвознавча. № 6 (120), 2014
andrii lesiv
ON SOME PECULIARITIES OF JUDAS
ISCARIOT’S OUTER APPEARANCE
IN UKRAINIAN PAINTING
THROUGH XVI TO XVIII cc.
The article has brought quite multilateral and vary differenti-
ated solutions of Judas Iscariot image in Ukrainian painting
through XVI t XVIII cc. In the greater measure the authorical
approach has been turned to the apostle’s picturesque appear-
ance. In analysis of survived then-a-day monuments have been
noted rather large variety and considerable freedom in Judas
Iscariot iconographic treatment.
Keywords: Judas Iscariot, apostles, the Last Supper, Cycle of
Passions, Ukrainian artistic tradition, Eastern Byzantine and
Western European cultures.
андрий лесив
ОСОБЕННОСТИ ВНЕШНОСТИ
ИУДЫ ИСКАРИОТА В УКРАИНСКОЙ
ЖИВОПИСИ XVI—XVIII ст.
Представлен многогранный и разнообразный образ Иуды
Искариота в украинской живописи XVI—XVIII ст. В
значительной мере это касается изобразительной внеш-
ности апостола. При анализе сохранившихся памятников
того времени утверждается большой диапазон и значи-
тельная свобода в иконографической трактовке Иуды
Искариота.
Ключевые слова: Иуда Искариот, апостолы, «Тайная
вечеря», страстной цикл, украинская художественная
традиция, культуры восточная византийская и западная
европейская.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-94551 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1028-5091 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:14:26Z |
| publishDate | 2014 |
| publisher | Інститут народознавства НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Лесів, А. 2016-02-11T16:40:47Z 2016-02-11T16:40:47Z 2014 Особливості зовнішності Юди Іскаріота в українському малярстві XVI—XVIII ст. / А. Лесів // Народознавчі зошити. — 2014. — № 6 (120). — С. 1263-1271. — Бібліогр.: 11 назв. — укp. 1028-5091 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94551 Подається багатогранний та різноманітний образ Юди Іскаріота в українському малярстві XVI—XVIII ст. Значною мірою це стосується зображальної зовнішності апостола. При аналізі збережених пам’яток того часу стверджується великий діапазон і значна свобода в іконографічному трактуванні Юди Іскаріота. The article has brought quite multilateral and vary differentiated
 solutions of Judas Iscariot image in Ukrainian painting
 through XVI t XVIII cc. In the greater measure the authorical
 approach has been turned to the apostle’s picturesque appearance.
 In analysis of survived then-a-day monuments have been
 noted rather large variety and considerable freedom in Judas
 Iscariot iconographic treatment. Представлен многогранный и разнообразный образ Иуды
 Искариота в украинской живописи XVI—XVIII ст. В
 значительной мере это касается изобразительной внешности апостола. При анализе сохранившихся памятников
 того времени утверждается большой диапазон и значительная свобода в иконографической трактовке Иуды
 Искариота. uk Інститут народознавства НАН України Народознавчі зошити Статті Особливості зовнішності Юди Іскаріота в українському малярстві XVI—XVIII ст. On some peculiarities of Judas Iscariot’s outer appearance in Ukrainian painting through XVI to XVIII cc. Особенности внешности Иуды Искариота в украинской живописи XVI—XVIII ст. Article published earlier |
| spellingShingle | Особливості зовнішності Юди Іскаріота в українському малярстві XVI—XVIII ст. Лесів, А. Статті |
| title | Особливості зовнішності Юди Іскаріота в українському малярстві XVI—XVIII ст. |
| title_alt | On some peculiarities of Judas Iscariot’s outer appearance in Ukrainian painting through XVI to XVIII cc. Особенности внешности Иуды Искариота в украинской живописи XVI—XVIII ст. |
| title_full | Особливості зовнішності Юди Іскаріота в українському малярстві XVI—XVIII ст. |
| title_fullStr | Особливості зовнішності Юди Іскаріота в українському малярстві XVI—XVIII ст. |
| title_full_unstemmed | Особливості зовнішності Юди Іскаріота в українському малярстві XVI—XVIII ст. |
| title_short | Особливості зовнішності Юди Іскаріота в українському малярстві XVI—XVIII ст. |
| title_sort | особливості зовнішності юди іскаріота в українському малярстві xvi—xviii ст. |
| topic | Статті |
| topic_facet | Статті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94551 |
| work_keys_str_mv | AT lesíva osoblivostízovníšnostíûdiískaríotavukraínsʹkomumalârstvíxvixviiist AT lesíva onsomepeculiaritiesofjudasiscariotsouterappearanceinukrainianpaintingthroughxvitoxviiicc AT lesíva osobennostivnešnostiiudyiskariotavukrainskoiživopisixvixviiist |