Демаркація історії мистецтв
«Межі та знаки історії мистецтв» — міжнародна конференція на цю тему розпочалася 14—16 вересня 2010 року в Торуні (Польща) та завершилася рівно через місяць, 14—16 жовтня, у Каунасі (Литва). Присвячувався форум 200-річчю першої у центральній та східній Європі лекції з мистецтвознавства, виголошен...
Saved in:
| Published in: | Народознавчі зошити |
|---|---|
| Date: | 2014 |
| Main Authors: | , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут народознавства НАН України
2014
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94562 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Демаркація історії мистецтв / М. Селівачов, М. Сагайдак, П. Марусенко // Народознавчі зошити. — 2014. — № 6 (120). — С. 1463-1464. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859626658286272512 |
|---|---|
| author | Селівачов, М. Сагайдак, М. Марусенко, П. |
| author_facet | Селівачов, М. Сагайдак, М. Марусенко, П. |
| citation_txt | Демаркація історії мистецтв / М. Селівачов, М. Сагайдак, П. Марусенко // Народознавчі зошити. — 2014. — № 6 (120). — С. 1463-1464. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Народознавчі зошити |
| description | «Межі та знаки історії мистецтв» — міжнародна конференція на цю тему розпочалася 14—16 вересня 2010 року в Торуні (Польща)
та завершилася рівно через місяць, 14—16 жовтня,
у Каунасі (Литва). Присвячувався форум 200-річчю
першої у центральній та східній Європі лекції з мистецтвознавства, виголошеної в Імператорському Віленському університеті 15 вересня 1810 р. Джозефом
Саундерсом (1773—1854).
|
| first_indexed | 2025-11-29T13:01:38Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 1028-5091. Серія мистецтвознавча. № 6 (120), 2014
Конференції
© М. СЕЛІВАЧОВ, М. САГАЙДАК, П.МАРУСЕНКО 2014
Михайло СЕЛІВАЧОВ,
Михайло САГАЙДАК,
Петро МАРУСЕНКО
ДЕМАРКАЦІЯ ІСТОРІЇ МИСТЕЦТВ
«Межі та знаки історії мистецтв» — між-
народна конференція на цю тему розпоча-
лася 14—16 вересня 2010 року в Торуні (Польща)
та завершилася рівно через місяць, 14—16 жовтня,
у Каунасі (Литва). Присвячувався форум 200-річчю
першої у центральній та східній Європі лекції з мис-
тецтвознавства, виголошеної в Імператорському Ві-
ленському університеті 15 вересня 1810 р. Джозефом
Саундерсом (1773—1854). Англійського гравера,
родом із Лондона, який працював над створенням
першого альбому репродукцій картин із зібрання Пе-
тербурзького Ермітажу, запросив до Вільна князь
Адам Чарторийський, відомий державний діяч (мі-
ністр іноземних справ Російської імперії у 1804—
1806 рр.), попечитель Віленського навчального окру-
гу (1803—1923), меценат і колекціонер. — Зібра-
ний ним (але заснований іще його батьком, Адамом
Чарторийським-старшим) у Кракові художній му-
зей є одним із кращих на континенті.
Джозеф Саундерс викладав у Віленському універ-
ситеті передусім граверство. Проте найбільше пи-
шався своїм навчальним курсом історії мистецтв, роз-
робленим уперше в центральній Європі. Віленський
художник Ян Рустем, який навчав живопису Тараса
Шевченка, намалював портрет англійського колеги.
Потім Саундерс жив у Флоренції, а останні роки —
в Кременці на Волині, де збереглася його могила.
Про життєвий і творчий шлях митця й педагога
доповідали Інесса Свирида (Інститут слов’яно-
знавства, Москва) та головний ідеолог конференції
Єжи Малиновський, професор Торунського універ-
ситету. Річ у тім, що саме Торунь успадкував після
Другої світової війни викладацькі кадри й традиції
Віленського університету, який у ХІХ ст. знаходив-
ся на території Росії, протягом міжвоєнного десяти-
ліття — у Польщі, а наприкінці 1939 року опинив-
ся в складі Литовської держави. Тож литовці пере-
несли до Вільна, тепер уже Вільнюса, свій литовський
університет, заснований 1922 р. у тимчасовій столи-
ці Каунасі, пізніше присвоїли йому ім’я Вітаутаса
(Вітольда) Великого. 1989 року каунаський універ-
ситет відродили, саме він є, разом із торуньським
університетом, основним співорганізатором незви-
чайної «двоповерхової» конференції.
Природно, що майже 80 доповідачів у Торуні
(представляли шістнадцять європейських країн
включно з Туреччиною, Ізраїлем і США) передусім
аналізували ключові проблеми давнього та сучасно-
го мистецтвознавства, доробок провідних дослідни-
Михайло СЕлІваЧОв, Михайло СаГаЙДак, Петро МаРУСЕНкО1464
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (120), 2014
ків. У колишньому СРСР мистецтвознавство було
чи не найбільш небезпечною професією, оскільки в
Україні, наприклад, усіх фахівців (за винятком хіба
що вчорашніх студентів) протягом 1930-х рр. репре-
сували, а декого й розстріляли (зокрема, академіка
Ф. Шміта, професорів М. Макаренка та Ф. Ерн-
ста, В. Гагенмейстера, К. Кржемінського та інших).
Чи не цією трагічною обставиною слід пояснити те,
що з України було аж 14 доповідачів, — значно біль-
ше, ніж із будь-якої країни, крім самої Польщі.
Спектр українських доповідей доволі широкий:
«Археологія як колиска мистецтвознавства» Ми-
хайла Сагайдака (тут і далі подаємо скорочені назви
доповідей), «Історія мистецтвознавства у київсько-
му університеті» Оксани Сторчай, «Народне мис-
тецтво й орнамент як об’єкт наукового вивчення»
Михайла Селівачова, «Мистецькі товариства Буко-
вини на межі ХІХ—ХХ ст.» Ірини Міщенко,
«Українська мистецтвознавча журналістика» Петра
Марусенка. Харків’яни висвітлювали етнографіч-
ний дискурс у мистецтві (Лариса Савицька), кон-
цепт історії українського мистецтва Дмитра Анто-
новича (Людмила Соколюк), історіографічні про-
блеми вітчизняної фотографії (Тетяна Павлова).
Білі плями у вивченні кримськотатарського ху-
дожнього надбання окреслила Нурія Акчуріна-
Муфтієва (Сімферополь). Ольга Новицька (Івано-
Франківськ) показала радянське мистецтвознавство
як частину тоталітарної культури. Теми до повідей
львів’ян Тараса Стефанишина й Олега Руденка, від-
повідно, львівське мистецтвознавство 1920—
1930-х рр. і греко-католицьке церковне мистецтво
у сприйнятті польських авторів. Дві доповіді з
Кам’янця-Подільського (Наталі Урсу та Інни Бе-
резіної) зосереджувалися на історіографії сакраль-
ного мистецтва, зокрема на спадщині Домінікан-
ського ордена. Треба сказати, що українськими,
православними матеріалами оперували також до-
слідники з інших країн. Назвемо, для прикладу,
хоча б доповіді «Теологія й історія архітектури і
мистецтва у Східній Православній церкві» (Єжи
Устинович, Білосток), або «Польсько-руська ар-
хеологічна виставка 1885 р. у Львові» (Анджей
Фрейліх, Люблін).
У заключній частині конференції, в Каунасі, взя-
ло участь 22 доповідачі. Половина — з Литви, чет-
веро білорусів (які, до речі, визнають Вільну своєю
давньою історичною столицею), по двоє з сусідніх
Польщі та Латвії, по одному з України, Росії, Ес-
тонії. Якщо робочою мовою в Торуні визначили ан-
глійську, то в Каунасі — російську. Крім суто фа-
хових методологічних і термінологічних питань осо-
бливо жваво дискутувалися проблеми національної
специфіки історичних стилів, національної ідентифі-
кації художників, які народилися, формувалися та
працювали в різних країнах, впливи на розвиток ет-
нічного мистецтва, зумовлені спадщиною колишніх
державних утворень (Давня Русь, Хрестоносці, Річ
Посполита й передусім Велике Князівство Литов-
ське, Прусія, Російська й Австрійська імперії,
СРСР), перспективи створення загальноприйнят-
них концепцій історії мистецтва народів у рамках Єв-
ропейської спільноти.
Учасники конференції оглянули чудовий ранньо-
бароковий ансамбль католицького монастиря у Па-
жейкісі біля Каунаса (заснований 1674 р., певний
час належав православній церкві, тут бував Мико-
ла І, похований О.Ф. Львов, автор гімна «Боже,
Царя храни»). Дехто з киян відвідали по дорозі й
відновлену православну лавру в Супраслі під Біло-
стоком, яка належала в різний час також уніатам і
римо-католикам, пам’ятки давньоруської княжої
столиці Холм з колишніми православними, а нині
католицькими святинями. Втім, сьогодні на Холм-
щині, Підляшші та й далі на північ костелів є не на-
багато більше, ніж церков. У теперішній Польщі
можна бути православним поляком — шанованим і
повноправним. Уявити це у минулому було важко...
Унікальна міжнародна конференція, прекрасно
підготовлена з наукового та й побутового погляду,
чи не вперше повністю присвячувалася проблемам
розвитку саме мистецтвознавства. Можемо пиша-
тися, що піонер нашого фаху на просторах централь-
ної та східної Європи Джозеф Саундерс став за
власним уподобанням нашим земляком і знайшов
останній спочинок у «Волинських Афінах», як іме-
нували тоді місто Кременець на півночі теперішньої
Тернопільської області.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-94562 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1028-5091 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-29T13:01:38Z |
| publishDate | 2014 |
| publisher | Інститут народознавства НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Селівачов, М. Сагайдак, М. Марусенко, П. 2016-02-11T16:51:01Z 2016-02-11T16:51:01Z 2014 Демаркація історії мистецтв / М. Селівачов, М. Сагайдак, П. Марусенко // Народознавчі зошити. — 2014. — № 6 (120). — С. 1463-1464. — укp. 1028-5091 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94562 «Межі та знаки історії мистецтв» — міжнародна конференція на цю тему розпочалася 14—16 вересня 2010 року в Торуні (Польща) та завершилася рівно через місяць, 14—16 жовтня, у Каунасі (Литва). Присвячувався форум 200-річчю першої у центральній та східній Європі лекції з мистецтвознавства, виголошеної в Імператорському Віленському університеті 15 вересня 1810 р. Джозефом Саундерсом (1773—1854). uk Інститут народознавства НАН України Народознавчі зошити Конференції Демаркація історії мистецтв Article published earlier |
| spellingShingle | Демаркація історії мистецтв Селівачов, М. Сагайдак, М. Марусенко, П. Конференції |
| title | Демаркація історії мистецтв |
| title_full | Демаркація історії мистецтв |
| title_fullStr | Демаркація історії мистецтв |
| title_full_unstemmed | Демаркація історії мистецтв |
| title_short | Демаркація історії мистецтв |
| title_sort | демаркація історії мистецтв |
| topic | Конференції |
| topic_facet | Конференції |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94562 |
| work_keys_str_mv | AT selívačovm demarkacíâístoríímistectv AT sagaidakm demarkacíâístoríímistectv AT marusenkop demarkacíâístoríímistectv |