Іконостас храму Богоявлення Господнього в селі Кугаїв на Львівщині. Проблема збереження та дослідження
Описана пам’ятка сакрального мистецтва — іконостас храму Богоявлення Господнього в селі Кугаїв на Львівщині. Обгрунтовується новизна та актуальність дослідження теми. Висвітлюються історичні етапи створення іконостаса, його художньо-стилістичні особливості, робиться спроба встановлення середовища...
Saved in:
| Published in: | Народознавчі зошити |
|---|---|
| Date: | 2014 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут народознавства НАН України
2014
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94568 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Іконостас храму Богоявлення Господнього в селі Кугаїв на Львівщині. Проблема збереження та дослідження / Б. Зятик // Народознавчі зошити. — 2014. — № 6 (120). — С. 1514-1520. — Бібліогр.: 15 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859712586700816384 |
|---|---|
| author | Зятик, Б. |
| author_facet | Зятик, Б. |
| citation_txt | Іконостас храму Богоявлення Господнього в селі Кугаїв на Львівщині. Проблема збереження та дослідження / Б. Зятик // Народознавчі зошити. — 2014. — № 6 (120). — С. 1514-1520. — Бібліогр.: 15 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Народознавчі зошити |
| description | Описана пам’ятка сакрального мистецтва — іконостас
храму Богоявлення Господнього в селі Кугаїв на Львівщині. Обгрунтовується новизна та актуальність дослідження
теми. Висвітлюються історичні етапи створення іконостаса, його художньо-стилістичні особливості, робиться спроба встановлення середовища майстрів, що створювали
пам’ятку. Комплексно проаналізована іконографія в контексті розвитку передвівтарних перегородок того часу. За
підписами на деяких іконах встановлені імена фундаторів
та часові рамки створення іконостаса.
In the paper has been considered a less-known monument of
sacral art — Iconostasis of the Church of Epiphany in the village
of Kuhayiv, Lviv Region. Certain new approaches and
validity of the research work have been substantiated in the article.
The author has presented main historical stages in creation
of Iconostasis, its artistic and stylistic peculiarities. An
attempt of definition as for the circle of artists who created this
monument has been made. The paper has exposed some results
of comprehensive iconographical analysis in the contents of developed
septa that were in front of the altar at that time. Owing
to the signatures on some icons names of founders as well as
time of creation of Iconostasis have been discovered.
В статье описан памятник сакрального искусства — Иконостас Храма Богоявления Господнего в селе Кугаев на Львовщине. Обосновано новизну и актуальность исследования
данной темы. Освещены исторические этапы создания иконостаса, его художественно-стилистические особенности,
сделана попытка установления среды мастеров, создававших памятник. Комплексно проанализировано иконографию
в контексте развития алтарных преград этого времени. За
подписями на некоторых иконах установлены имена основателей и временные рамки создания иконостаса.
|
| first_indexed | 2025-12-01T06:13:13Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (120), 2014
Церква Богоявлення Господнього в с. Кугаїв на
Львівщині та її облаштування є малодослідженою
і маловідомою. На сьогоднішній день нам не відомо
жодної наукової праці чи автора, що досліджував би чи
описував цей іконостас. Унікальність пам’ятки полягає
у тому, що вона збереглася майже не перемальованою.
Якщо храм є пам’яткою XVII ст., про що свідчить на-
пис над вхідними дверима храму з датою його побудо-
ви: ROKU P. 1693, то дати створення іконостаса ще
не встановлено [1, с. 25; 15]. Тому метою нашої статті є
детальне опрацювання та вивчення цієї пам’ятки: ви-
значення мистецької цінності іконостаса. До завдань ми
відносимо: ідентифікацію кожної з ікон з погляду іко-
нографії; розшифрування підписів на іконах; порівняль-
ний аналіз ікон та спроби встановлення числа майстрів
та відношення їх до певного малярського осередку: сти-
лістичний аналіз ікон; визначення характерних особли-
востей, що виділяють цей іконостас з-поміж інших; вста-
новлення часових рамок його створення.
До сьогодні іконостас зберігся в первісному ви-
гляді, за винятком одних дияконських врат, що були
викрадені в 2011 році. Храм також збережений в
автентичному вигляді і перекритий дерев’яним гон-
том, за винятком давніх розписів інтер’єру, що були
повністю перемальовані в 1989 р. майстром з с. Со-
кільники та майстром з Івано-Франківщини. На сьо-
годні храм не діючий, це пов’язано з тим, що поряд
збудована нова мурована церква.
Богоявленська церква в с. Кугаїв знаходиться у
власності місцевої громади і терміново потребує ґрун-
товної фахової реставрації, коштів на яку громада не
має. А тим часом стан пам’ятки постійно погіршуєть-
ся: гонт поріс мохом, місцями протікає дах, гниють і
трухнявіють стіни, розкрадаються частини храму.
Збудована ця церква в 1693 році. Основу для храму
взято з монастиря в сусідньому селі Деревач, а бані до-
будовані на місці. Інтер’єр храму має збережений дав-
ній іконостас, характерний для нашої церкви. Останні
реставраційні роботи проводились понад двадцять ро-
ків тому. Сьогодні церква потребує ґрунтовної рестав-
рації. Іконостас цієї церкви не був повністю перемальо-
ваний, так як це трапилось з іконостасом церкви Архи-
стратига Михаїла в селі Жирівка, що біля Львова. Ми
провели огляд пам’ятки та детальну фотофіксацію.
Джерелом інформації про церкву та її іконостас
став путівник Олени Крушинської «44 дерев’яні
храми Львівщини», виданий в 2008 р. видавництвом
Грані-Т. Тут ми натрапили на фотографію викраде-
них дияконських врат [13, с. 17]. © Б. ЗЯТИК, 2014
Богдан ЗЯТИК
ІКОНОСТАС ХРАМУ
БОГОЯВЛЕННЯ ГОСПОДНЬОГО
В СЕЛІ КУГАЇВ НА ЛЬВІВЩИНІ.
ПРОБЛЕМА ЗБЕРЕЖЕННЯ
ТА ДОСЛІДЖЕННЯ
Описана пам’ятка сакрального мистецтва — іконостас
храму Богоявлення Господнього в селі Кугаїв на Львівщи-
ні. Обгрунтовується новизна та актуальність дослідження
теми. Висвітлюються історичні етапи створення іконоста-
са, його художньо-стилістичні особливості, робиться спро-
ба встановлення середовища майстрів, що створювали
пам’ятку. Комплексно проаналізована іконографія в кон-
тексті розвитку передвівтарних перегородок того часу. За
підписами на деяких іконах встановлені імена фундаторів
та часові рамки створення іконостаса.
Ключові слова: іконостас, храм Богоявлення Господнього
в с. Кугаїв на Львівщині, іконографія.
1515Іконостас храму Богоявлення Господнього в селі кугаїв на львівщині. Проблема збереження та дослідження
ISSN 1028-5091. Серія мистецтвознавча. № 6 (120), 2014
Микола Батіг також згадує про цю церкву в сво-
єму історико-етнографічному нарисі «Вовківська
земля». Він пише, що в ній зберігся різьблений іко-
ностас та окремі ікони на бокових стінах з XVII ст.,
та багато стародруків XVII—XVIIІ століть. В од-
ному з них, а саме в «Тріодіоні» львівського друка-
ря Михайла Сльозки, датованому 1664 р., зберігся
запис про дарування цієї книги в 1665 р. Кугаївській
церкві. Вочевидь тут була давніша церква, що не збе-
реглася [1, с. 25].
Храм Богоявлення Господнього в с. Кугаїв роз-
ташований на рівнинній місцевості, а радше в доли-
ні, і обсаджений липами. На церковному подвір’ї
збереглись давні поховання. Церква має доволі малі
розміри в плані (10 х 7,5 м), є дерев’яною, триділь-
ною, з великою добудовою паламарні і ризниці до
північної стіни вівтаря. Розмір ризниці навіть трохи
більший за вівтар, що рідко буває. Церква накрита
пірамідальними верхами, завершеними вузькими ма-
ківками. Навпроти головного входу стоїть висока
триярусна дзвіниця, розміром в плані (3,3 х 3,3 м),
нижній ярус якої зі сторони церкви відкритий.
Дахи церкви і дзвіниці покриті дерев’яним гон-
том, який в останнє поновлювався у 1989 році.
Пам’ятка є яскравим зразком сакральної дерев’яної
архітектури кінця XVII століття [8]. Акварельний
етюд цієї церкви намалював Антін Варивода [4].
На сьогодні судити про автентичне оздоблення
інтер’єру храму є доволі складно, оскільки церква за
час її існування неодноразово реставрувалася і не за-
вжди професійно. Часто так звані «реставраційні ро-
боти» завдавали шкоди для храму. Так первинні роз-
писи є повністю перемальовані у 1989 році. Про це
свідчить напис над вхідними дверми з внутрішньої
сторони: ГРОМАДА КУГАЄВА ПОНОВИЛА
СВОЮ ЦЕРКВУ СВОЇМ КОШТОМ ЯКУ
ЗА КСЬОНДЗА ОЛЬСРА ГОРЇНОВИ-
ЧА ТАК І ПРОВІЗОРЬ МИХАЙЛО БАТІГ
І ВАСИЛЬ БАТІГ У 1874 РОЦІ. ЦЯ ЦЕРК-
ВА БОГОЯВЛЕНСЬКА ВІДРЕСТАВРОВА-
НА В 1985 РОЦІ, РОЗМАЛЬОВАНА КО-
ШТОМ ГРОМАДИ КУГАЄВА 1989 РОКУ.
Іконостас церкви є чотириярусним з одними дия-
конськими вратами. Складається з: предели, наміс-
ного, празникового, апостольського та пророчого
ярусів. Декор на іконостасі різьблений у формі ко-
лон та арок, орнаментованих мотивами виноградної
лози, стилізованого аканту, квіток соняшника і лілій
та декоративної плетінки. Іконостас є пофарбований
на білий колір, різьба і рамки ікон позолочені [5,
с. 190—192; 7, с. 175—180].
В намісному ряді бачимо храмову донаторську іко-
ну Богоявлення Господнього з дарчим підписом. По-
руч були дияконські врата зі зображенням Св. Ар-
хангела Михаїла. На одвірках по обидва боки є пер-
вомученник архідиякон Стефан і первосвященик
Мелхіседек. Далі намісна ікона Богородиці Одигі-
трії або Провідниці. Посередині маємо Царські вра-
та з шістьма медальйонами: двома зі сценами Бла-
говіщення Богородиці і чотирьох євангелістів. По
праву сторону поясна ікона Христа Вчителя з роз-
критим Євангелієм. Поруч ікона Св. Миколая Мир-
лікійського або Чудотворця (повнофігурна).
В пределі під іконою Богоявлення ікона Св. Ва-
силія Великого. Під іконою Св. Миколая ікона
Св. Пророка Іллі, з фундаторським підписом. Вище
розташований ряд празників з іконою Тайної вечері
посередині [7, с. 181—198; 14, с. 74—88]. Праз-
ників є дванадцять, а саме:
• Різдво Пресвятої Богородиці;
• Введення в храм Пресвятої Богородиці;
• Благовіщення Пресвятої Богородиці;
• Різдво Христове;
• Стрітення Господнє;
• Богоявлення Господнє;
• В’їзд Господній до Єрусалиму;
• Воскресіння Христове;
• Вознесіння Господнє;
• Зіслання Святого Духа;
• Преображення Господнє;
• Вознесіння Богородиці.
Над празниковим рядом знаходиться апостоль-
ський ряд, в центрі якого розташована ікона Хрис-
та на троні з відкритим Євангелієм та з Богороди-
цею й Іваном Предтечею. Її ще називають Деісіс
(Моління) або Триморфон [14, с. 72].
По обидва боки від неї по шість апостолів (разом
дванадцять), а саме:
• Пилип та Юда Тадей;
• Андрій Первозваний та євангеліст Марко;
• євангеліст Матей та Петро;
• Павло та євангеліст Іван;
• євангеліст Лука та Симон;
• Варфоломій і Тома.
Богдан ЗЯТИк1516
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (120), 2014
Над апостольським ярусом знаходиться ряд ца-
рів та пророків, в центрі якого розташована компо-
зиція Розп’яття Христового з при стоячими Бого-
родицею та Іваном Богословом.
По обидві сторони від Розп’яття — Царі з Про-
роками, їх є дванадцять, а саме:
• Єзекиїл та Давид;
• Ісая та Амос;
• Яків та Мойсей;
• Соломон та Михей;
• Арон та Гедеон;
• Єремія та Захарія.
Храмова ікона Богоявлення Господнього нама-
льована разом з іконою Св. Василія Великого. Про
це свідчить фундаторський підпис між цими ікона-
ми: СЕЙ ОБРАЗ СПРАВИВ РАБ БОЖИЙ
ВАСИЛІЙ РОСИН СО ЖЕНОЮ І ЧАДА-
МИ СВОЇМИ СПАСІННЯ РАДИ СВОГО В
СЕЛІ КУГАЙОВІ ВО РОЦІ 1702. Обидві іко-
ни виконані одним майстром та в одній манері. Під-
твердженням цього є тотожність характеру ликів і
стиль шрифтів на підписах.
Намісний ярус не поміщається в ширину храму, і
тому бічні ікони розміщені під кутом 45° відносно
іконостаса.
На храмовій іконі Богоявлення Господнього є чо-
тири постаті: Івана Хрестителя, Ісуса Христа і двох
ангелів.
Іван Предтеча зображений у складному ракурсі і
коричневій одежі. Його обличчя намальоване у про-
філь і звернене до Христа. У лівій руці він тримає
хрест, а правою хрестить Христа. Вгорі ікони вигра-
віруваний Святий Дух у вигляді голуба, що сходить
на Ісуса, який стоїть посеред Йордану, занурений по
коліна у воду, з набедреною пов’язкою і молитовно
складеними руками та похиленою головою, з хреща-
тим німбом з літерами OWN. Праворуч від Хрис-
та — два ангели. Перший ангел в червоному хітоні
і плащі тримає в руках темно-червоний плащ або ба-
гряницю. Береги ріки зображені реалістично, у верх-
ніх кутах видно крони дерев. Фон і німби — золо-
чені. Ця ікона очевидно мальована під впливом шко-
ли Івана Рутковича але непрофесійним майстром.
Ікона Св. Василія Великого є півфігурною в
єпископській одежі XVIIІ ст. з митрою. Правою ру-
кою він робить благословляючий жест, іменнослів-
ний, а в лівій тримає єпископський жезл з білою хус-
тиною. Митра пишно інкрустована, орар червоний,
а омофор синьо-зелений. Фон темно-коричневий,
німб охристо-золотистий. Шрифти підписів на цих
іконах виразно маньєристичні.
На бічних одвірках, де знаходилися єдині дия-
конські врата з зображенням Архистратига Михаї-
ла, бачимо дві постаті святого першо-мученика Сте-
фана і первосвященика Мелхіседека.
В лівій руці святий Стефан тримає дияконський орар
і три камені, що символізують його мученицьку смерть.
У правій руці він тримає кадило. Його дальматик чер-
воного кольору. Особливим є те, що білий стихар у ньо-
го орнаментований мотивами української вишивки.
Мелхіседек зображений у характерному одязі пер-
восвященика: в шапочці з таблицею на грудях. Його
одяг є також червоним, а стихар білим. Фон одвірків
довкола них є перемальованим і підписів немає (не ві-
домо, чи вони взагалі були). На дияконських вратах
була постать Архистратига Михаїла [13, с. 17; 15].
Намісна ікона Богородиці з Дитям (типу Про-
відниця, або Одигітрія). Ікона є поясною, традицій-
ної іконографічної схеми, Богородиця в пурпурово-
му мафорії і синьо-блакитній туніці, що символізує
Божественну і людську природу. Вона тримає в лі-
вій руці Дитятко (Ісуса), а правою вказує нам на
Нього. Ісус є в білому хітоні і золотистому гіматії.
Правою рукою Він благословляє, а в лівій на колінах
тримає згорток. Фон ікони різьблений і посріблений,
мав підписи МР ОYта ІС ХС, але на сьогодні вони
замальовані разом з фоном. Ікона схожа на таку ж
ікону сер. XVI ст. майстра Івана Рутковича з іконо-
стаса ц. Архистратига Михаїла в с. Стара Скварява
Жовківського району Львівської області.
Далі ми бачимо Царські врата, які традиційно скла-
даються з двох частин, тут вони симетричні відносно
центральної осі. Врата є різьблені, їх прикрашає мотив
стилізованої виноградної лози по всій площині. Також
ми маємо шість маленьких медальйонів (іконок), об-
рамлених у восьмикутні рамки, розміщені симетрично і
попарно зі зображеннями Пресвятої Богородиці та Ар-
хангела Гавриїла і чотирьох євангелістів: Матея, Мар-
ка, Луки та Івана. Верхня частина врат завершується
с-подібними спіралями. Центральна вісь увінчується
рівнораменним хрестом. Різьба врат позолочена.
Симетрично до ікони Богородиці маємо ікону
Христа Вчителя. Вона, як і ікона Богородиці, є пів-
фігурною та прямокутною. Ісус тут зображений як
1517Іконостас храму Богоявлення Господнього в селі кугаїв на львівщині. Проблема збереження та дослідження
ISSN 1028-5091. Серія мистецтвознавча. № 6 (120), 2014
Вседержитель або Пантократор в червоному хітоні
і синьому гіматії. Правою рукою Він благословляє,
а в лівій тримає відкрите Євангеліє з цитованим тек-
стом з Матея (7,1) або Луки (6,37) [12]. Німб —
хрещатий. Фон орнаментований так само, як на Бо-
городичній іконі. Проте автори цих ікон різні.
Під іконами Христа та Богородиці в пределі ікон
немає, є нові орнаменти, можливо були ікони або
старіші орнаменти.
Поряд з іконою Христа є ікона святого Мико-
лая Чудотворця Мирлікійського з Богородицею та
Ісусом на хмарах. Святий Миколай є в темно-
синьому єпископському фелоні, білому стихарі, чер-
воному орарі з хрестами, на голові в нього є корона.
В правій руці жезл, а в лівій Євангеліє. Богородиця
в синій туніці з єпископським ораром червоного ко-
льору в руках. Ісус в червоному гіматії з Євангелієм
в руках. Фон очевидно був посріблений під золото,
але зараз він перемальований синьою фарбою.
В пределі під іконою святого Миколая ікона свя-
того пророка Іллі з вогненним мечем у одній руці
та плащем в іншій. Він в монашому одязі коричне-
вого кольору і білому плащі. На іконі є фундатор-
ський підпис латиницею: FUNDATOR ELIASZ
TARAS…Panua. 1806, отож фундатором цієї іко-
ни є Еліаш Тарас в 1806 році. Фон ікони майже чор-
ний. Ця ікона є найпізнішою в цьому іконостасі і ви-
конана в латинському дусі.
Найцікавішим і добре збереженим є Празниковий
ряд, за винятком ікони Тайної вечері, яка є частково
перемальованою. Загалом дванадцять ікон празнико-
вого циклу розміщені в один ряд по-горизонталі над
намісним рядом і традиційно згруповані по дві ікони
прямокутної форми. Їх розділяє різьблений портик.
Кожна ікона в окремій золоченій рамці. Празники ма-
ють всі характерні ознаки для ікон XVIІІ ст. в стилі
рококо, а саме — світла карнація ликів, об’ємність та
експресивність трактування одягу, виразні західно-
європейські впливи. Наприклад, замість традиційної
для нас сцени Зішестя в ад ми бачимо ікону Воскре-
сіння Христо вого — за західним латинським зраз-
ком, взятим з гравюр, де Ісус возноситься над гробом
в червоному плащі з синім прапором, як тріумфатор,
а внизу зображені два перелякані воїни, що охороня-
ли гріб. В іконі Різдва Христового та Богоявлення ма-
ємо натуралістичну подачу гір і берегів Йордану. В
іконі Зіслання Святого Духа бачимо Богородицю з
апостолами, а не самих апостолів, на яких сходить Свя-
тий Дух у виді вогненних язиків. В іконі Різдва Хрис-
тового Богородиця не лежить на ложі, як це традицій-
но, а сидить разом з праведним обручником Йосипом.
Вона лише тримає полотно або пелену, на якій спочи-
ває сповитий новонароджений Ісус. Поруч зображе-
ний пастух з палицею та торбою, який споглядає і ві-
тає Христа-Дитятка. На фоні маємо реалістичну зо-
бражену стаєнку. Цікавим є те, що замість ікони
Успіння Богородиці зображено сцену її вознесіння, що
свідчить про виразні латинські впливи того часу. Ко-
льорова гама ікон є насиченою, яскравою, кольори є
контрастні, фон неба на іконах і німби є посріблені.
Ікона Тайної вечері намальована в західній ма-
нері. Дія відбувається в реальному інтер’єрі. Апос-
толи з Христом сидять за столом, крісла та посуд
пишно декоровані та навіть посріблені. Окремо від
всіх сидить Юда з мішечком. На іконі є підпис:
ТАЙНА ВЕЧЕРА. Ісус єдиний є з німбом, до того
ж хрещатим з літерами WOН і підписом ІС ХС.
Лики всіх осіб перемальовані. Фон ікони темний, на
контраст до світлого столу.
Цікавий також Деісісний (Молільний) ряд, де в
центрі маємо ікону Христа Вседержителя на троні з Бо-
городицею та Іваном Предтечею. Незвичним є те, що
всі три постаті в коронах [10, с. 17]. Христос правою
рукою благословляє, а в лівій тримає відкрите Єванге-
ліє з текстом: ПРИЙДІТЬ БЛАГОСЛОВЕННІ
ОТЦЯ МОГО І УНАСЛІДУЙТЕ УГОТОВА-
НЕ ВАМ ЦАРСТВО НЕБЕСНОЄ (Мт. 25, 34)
[12, с. 39]. Тло, корони, гіматій, клав, Євангеліє та трон
Іконостас ц. Богоявлення в Кугаєві. Автор фото Богдан
Ворон
Богдан ЗЯТИк1518
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (120), 2014
Хреста є посрібленими та декорованими різьбою і при-
крашені поліхромією. Домінуючими кольорами в цій
іконі є червоний і зелений. Довкола Христа три шести-
крилі Серафими. Богородиця має складені в молитов-
ному жесті руки, а Іван Предтеча з хрестом та стрічкою
з написом: ПРЕТЕЧА БОЖИЙ. Внизу на іконі зо-
бражена стрічка з написом: ІЖЕ НА ХЕРУВИ-
МАХ НОСИМІЙ І СПІВАЄМІ.
Апостоли намальовані попарно по обидва боки від
Христа. Вони зображені повнофігурно з характерни-
ми для них атрибутами. Наприклад, в апостола Петра
— ключ, в Павла — меч, в Матея, Марка та Івана
— Євангелія. Особливістю цього іконостаса і Чину
Моління є зображення апостолів з знаряддями їх
страстей, так в Андрія — х-подібний хрест, в Симо-
на — пила, у Варфоломія — власна шкіра, в Томи —
спис. Фон цих ікон був посріблений і орнаментований
(зараз перемальовані білою фарбою), поземи —
темно-зеленого кольору з прорисами трави. Відмін-
ності у виконанні апостолів свідчать про те, що вони
були мальовані не одним іконописцем, а скоріш за все
трьома. Про це свідчить характер ликів і трактування
одягу та складок на ньому. Усі ікони вписані в арки і
обрамлені орнаментальними позолоченими рамками.
Розділяють ікони колони з різьбою, або канелюри.
Порівняти апостолів можемо до ікон з Чину Моління
з Вощатина, авторства Йова Кондзелевича, що дату-
ються 1722 р., або до Деісісу з с. Кліцька.
Над Молільним рядом, а, точніше, над апостолами
маємо Пророчий ряд. Виконаний у формі двох вели-
ких орнаментованих трикутників, в середині яких є по
три трилисті ікони зі зображенням пророків і царів
Старого Завіту — попарно. Обрамлюється все різь-
бленим і золоченим декоративним орнаментом, що на-
гадує стилізований лист аканту чи будяка, також є мо-
тиви квіток соняшника і лілії. Пророки і царі не підпи-
сані. Кожен з них має в руках згорток з текстом, а
деякі ще й свої атрибути, що полегшує їх ідентифіка-
цію. Наприклад, Мойсей з Неопалимою Купиною та
написом на згортку: ІЗКУПИ ЇХ, Єзикиїл з двери-
ма та написом на згортку: ДВЕРІ ВИДИМІ, Давид
зі скинією і жезлом та написом на згортку: ВОСКРЕ-
СІННЯ ГОСПОДНЄ, Ісая з семисвічником та на-
писом на згортку: МОГУТНЯ ДІВО, Соломон з
храмом, Арон з розквітлим жезлом, Єремія з кліща-
ми та написом на згортку: ВОЗКЛІЩУ, — це все
пов’язано з їх діяннями та пророцтвами.
На вершині іконостаса над іконою Христа на тро-
ні — Розп’яття Христове з пристоячими Марією
та Іваном на фоні архітектури міста. За формою
хрест є двораменним і п’ятиконечним. У верхньому
рамені зображено Бога Отця. По обидва кінці рук
Христа зображені сонце і місяць.
Христос зображений як тріумфатор, над головою
у Нього напис: ІН:ЦІ, що розшифровується як Ісус
Назарянин Цар Іудейський. На нижньому рамені
біля рук Христа підписи зі словами молитви, що
можна перекласти так: ДВЕРІ ЄСИ ТОБІ ОТЧЕ
ЯК І Є ВОЛЯ ЯКО ВОНА І Є НА НЬОГО
СЛИШЕЦ І ВО ІМЕНІ …ЗЕМЛЕ ІЄСИ
ГОСПОДИ АМІНЬ. Біля обличчя Христа напис:
ІС ХС — Ісус Христос. Біля ніг Христа також є
підписи з датою створення: АІО 1706 над…ІЗДЕ-
Л А Л С Е П Р О Т О Є Р Е Й В О
РОЦІ 1680 (?) 1700 (?), отож жертвував це
розп’яття сам місцевий декан.
Внизу череп Адама з однойменним підписом:
АДАМЬ. Хрест обрамлений позолоченою орна-
ментальною рамкою. На фоні біля Богородиці та Іва-
на Богослова є архітектура міста, символічно це Єру-
салим, проте майстер зобразив панораму Львова
XVIІ— XVIІІ століть.
У процесі наукового дослідження з вивчення іконо-
стаса Богоявленської церкви в селі Кугаїв, що на
Львівщині, ми детально опрацювали і вивчили цей іко-
ностас, розшифрували підписи і встановили, що іко-
ностас був мальований з 1702 по 1806 роки. Стиліс-
тика іконостаса є доволі оригінальною і своєрідною.
Тут поєднані стилі маньєризм і рококо [3, с. 176—
177]. Маньєристичні різьба іконостаса та ікони наміс-
ного ряду, а рококовий по колориту — Празниковий
ряд. В цей період в стилістиці іконографії ікон відбу-
Храм Богоявлення в Кугаєві. Автор фото Богдан Ворон
1519Іконостас храму Богоявлення Господнього в селі кугаїв на львівщині. Проблема збереження та дослідження
ISSN 1028-5091. Серія мистецтвознавча. № 6 (120), 2014
ваються сильні західні впливи, що є притаманними для
XVIІІ ст., особливо це помітно в іконографії празнич-
них сцен. Іконописці наслідують західні гравюри, до
прикладу Воскресіння замість Зішестя в Ад, або Воз-
несіння Богородиці, а не Успіння. Також це помітно по
іконі Св. Іллі, де він в латинському монашому одязі,
або той факт, що ікони Св. Миколая чи Триморфону
з Чину Моління зображені з коронами на головах, що
не є притаманним східній традиції іконопису.
Також цікаво, що ікони виконувались в різний час
і точно не одним іконописцем. Очевидно, це була
група іконописців, не менше трьох. До прикладу, за
почерком ікон першого майстра: намісна ікона Бо-
городиці Провідниці та Храмова Богоявління, дру-
гого майстра: празниковий ряд, апостоли Пилип та
Юда Тадей, Св. Миколай, Мелхіседек та Стефан,
третього майстра: намісна ікона Христа, апостол
Павло та Євангеліст Іван з Чину Моління.
Найбільш схожим до нашого є іконостас з
ц. Успіння Пресвятої Богородиці с. Кліцько Горо-
доцького району Львівської області. Про це свід-
чить і подібна структура іконостаса, і манера вико-
нання ікон. Іконостас з Кліцька має двоє диякон-
ських врат і є давнішим.
Ми провели порівняльний аналіз ікон іконостаса
з іконами інших майстрів цього періоду або раніших
і знайшли певні подібності. Ікони близькі до шкіл
Івана Рутковича та Йова Кондзелевича, але є менш
професійними за виконанням, проте подекуди багат-
шими по колориту та іконографії [6, с. 97]. До при-
кладу, намісна ікона Христа за іконографією є схо-
жа на таку ж ікону з іконостаса церкви Архистра-
тига Михаїла в селі Воля Висоцька, що датується
1688—1689 рр. і приписується невідомим авторам,
або ж церкви Зіслання Святого Духа в с. Потелич,
що в Жовківському районі на Львівщині, датуєть-
ся XVIІ ст., але найподібніша до ікони з іконостаса
церкви Вознесіння Господнього в селі Волиця Де-
ревлянська, що також на Львівщині в Буському ра-
йоні, датується 1680 р., і, як і попередньої, автор
Іван Руткович. В сусідньому селі Вовків іконостас
має дещо іншу форму і характер ікон, що не дає усіх
підстав стверджувати про тотожність майстрів. В
іконостасі взагалі відсутні намісні ікони Христа та
Богородиці. Відсутній празниковий та пророчий
ряди. А Чин Моління скорочений до трьох ікон. До
того ж, церква Введення Пресвятої Діви Марії в
с. Вовкові є пізнішою, бо перша згадка про неї з
1709 року [2, с. 93].
Цікавою є також іконографія намісної ікони Бо-
городиці. Вона побудована за давнім взірцем. Це
свідчить про добру обізнаність нашого майстра з га-
лицьким іконописом ще з XV ст. [9, с. 324—355].
На нашу думку, схожою до неї є ікона Богородиці
Одигітрії з пророками XVIІ ст. зі збірки Музею іс-
торії релігії у Львові.
В Національному музеї у Львові є ікона середи-
ни XVIІ ст. Св. Йоана Богослова з житійними сце-
нами з ц. Св. Івана Богослова с. Вербіж. Наші май-
стри продовжують цю традицію іконописання, осо-
бливо це помітно в ликах Христа та окремих
апостолів з Чину Моління. Йдеться про зображен-
ня вух на іконах. У книзі «Спадщина віків» зазна-
чено, що ця ікона з с. Кугаїв з ц. Св. Параскеви,
оскільки ми не маємо жодних відомостей про цю
церкву, можемо припустити, що йдеться про іншу
церкву в іншому селі [11, с. 60—61].
Однією з особливостей даного іконостаса є роз-
міщення храмової ікони не з правої сторони, як це є
традиційно, а з лівої. Аналогів нам не відомо.
Через крихітні розміри храму в іконостасі були
лише одні дияконські врата зліва з Архистратигом
Михаїлом, що є типовим для школи Івана Руткови-
ча. За структурою наш іконостас перегукується з іко-
ностасом з села Воля Висоцька та с. Кліцько. А за
характером намісних ікон з іконостасом у Волиці Де-
ревлянській. Проте загалом нам не відомо жодного
іншого іконостаса цього кола майстрів, що дає під-
стави стверджувати про унікальність цієї пам’ятки.
Багато перемалювань ускладнюють аналіз ікон.
До того ж, це перше дослідження іконостаса, що дає
можливість в подальшому сподіватись на більш де-
тальне вивчення цієї пам’ятки. На жаль, ні держава,
ні громада, ні церква не можуть на сьогодні забезпе-
чити якісного збереження пам’ятки. А тим часом це
дає можливість мародерам її нищити і грабувати. До
того ж, сама церква в аварійному стані і потребує тер-
мінової ґрунтовної реставрації та консервації.
Отож, можемо зробити наступні висновки. Ми ви-
значили, що іконостас таки має високу мистецьку цін-
ність з огляду на його унікальність, добру збереже-
ність та відсутність аналогів. Ми надали достатню
кількість аргументів, що підтверджують актуальність
проблеми збереження вівтарної перегороди. З постав-
Богдан ЗЯТИк1520
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (120), 2014
леними завданнями ми також впорались. А саме: іден-
тифікували кожну з ікон з огляду іконографії. Роз-
шифрували підписи на іконах. Провели порівняльний
аналіз ікон та зробили спробу встановлення числа май-
стрів. Проте встановити відношення до певного ма-
лярського осередку нам не вдалось через надто малу
кількість інформації про подібні пам’ятки. Єдине, що
можемо стверджувати, так це те, що майстри були до-
бре обізнані з нашою іконографією від найдавніших
часів, та творчістю сучасників, таких як Іван Рутко-
вич та Йов Кондзелевич. Ми провели стилістичний
аналіз ікон та встановили відношення до таких стилів,
як манєризм та рококо. Визначили характерні осо-
бливості, що виділяють цей іконостас з-поміж інших,
а саме: одні дияконські врати, розміщення храмової
ікони з лівого боку іконостаса, характерна різьба та
конструкція іконостаса, а також оригінальна манера
писання ікон, притаманна лише цьому колу майстрів,
та сміливі іконографічні схеми, що відрізняються від
інших ікон цього періоду. Встановили часові рамки
його створення 1702—1806 роки.
1. Батіг М. Вовківська земля (історико-етнографічний
нарис) / Микола Батіг. — Львів : РВВ ОПВ, 1990. —
70 с. — (Першотвір).
2. Горак Р. Призабуті з Вовкова / Роман Горак —
Львів : ЗУКЦ, 2010. — 274 с. — (Першотвір).
3. Декоративно-ужиткове мистецтво. Словник. Т. 2. /
Запаско Я.П. (керівник авторського колективу) ; Го-
лод І.В., Білик В.І. та ін. — Львів : Афіша, 2000. —
400 с. + 279 іл.
4. Дерев’яна архітектура Українських Карпат. Фундація
дослідження Лемківщини. — Нью-Йорк, 1978.
5. Катехизм Української Греко-Католицької Церкви:
Христос — наша Пасха. — Львів, 2011. —
С. 336 + 64 іл.
6. крвавич Д.П. Українське мистецтво: навч. посібн. : у
3 ч. / Д.П. Крвавич, В.А. Овсійчук, С.О. Черепанова. —
Львів : Світ, 2005. — Ч. 3. — 268 с. + 80 вкл. : іл.
7. креховецький Я. Богослов’я та духовність ікони / Яків
Креховецький. — Львів : Свічадо, 2008. — 232 с.
8. Памятники градостроительства и архитектуры Укра-
инской ССР. — Т. 3. — К., 1985.
9. Патріарх Димитрій (Ярема). Іконопис Західної
України ХII—ХV століть (науково-мистецьке видан-
ня) / Патріарх Димитрій (Ярема). — Львів :
Друкарські куншти, 2005. — 508 с.
10. Протопресвітер володимир Ярема. Дивний світ
ікон / Протопресвітер Володимир Ярема. — Львів :
Ло гос, 1994. — 73 с. + 40 іл.
11. Свєнціцька в.І. Спадщина віків: Українське маляр-
ство ХIV—ХVIII ст. у музейних колекціях Львова /
В.І. Свєнціцька, О.Ф. Сидор ; худож. Б. Пікулиць-
кий (науково-популярне видання). — Львів : Каме-
няр, 1990. — 72 с. : іл. ; 64 арк. : іл. — (Рез. рос. і
англ. мовами).
12. Святе Письмо Старого та Нового Завіту / переклад
тексту о. Іван Хоменко, 3-го ЧСВВ. — Видавництво
оо. Василіан Місіонер, 2007.
13. Сорок чотири дерев’яні храми Львівщини / авт. тексту
О. Крушинська. — К. : Грані-Т, 2008. — 120 с. —
(Путівник).
14. Студницький Р. Ікона в сакральному інтер’єрі. Істо-
рична автентичність та сучасні копії / Ростислав Стад-
ницький. — Львів : ЛНАМ, 2007. — С. 108. —
(Навчальний посібник).
15. «Дерев’яні храми Галичини». — Електронний ресурс.
Режим доступу до сайту: http://decerkva.org.ua/
kuhaiv.html.
Bohdan Ziatyk
ICONOSTASIS OF THE CHURCH
OF EPIPHANY IN THE VILLAGE
OF KUHAYIV, LVIV REGION. PROBLEM
OF CONSERVATION AND RESEARCH
In the paper has been considered a less-known monument of
sacral art — Iconostasis of the Church of Epiphany in the vil-
lage of Kuhayiv, Lviv Region. Certain new approaches and
validity of the research work have been substantiated in the ar-
ticle. The author has presented main historical stages in cre-
ation of Iconostasis, its artistic and stylistic peculiarities. An
attempt of definition as for the circle of artists who created this
monument has been made. The paper has exposed some results
of comprehensive iconographical analysis in the contents of de-
veloped septa that were in front of the altar at that time. Owing
to the signatures on some icons names of founders as well as
time of creation of Iconostasis have been discovered.
Keywords: iconostasis, the Church of Epiphany, village of
Kuhayiv, Lviv Region, iconography.
Богдан Зятык
ИКОНОСТАС ХРАМА БОГОЯВЛЕНИЯ
ГОСПОДНЕГО В СЕЛЕ КУГАЕВЕ
НА ЛЬВОВЩИНЕ. ПРОБЛЕМА
СОХРАННОСТИ И ИССЛЕДОВАНИЯ
В статье описан памятник сакрального искусства — Иконо-
стас Храма Богоявления Господнего в селе Кугаев на Львов-
щине. Обосновано новизну и актуальность исследования
данной темы. Освещены исторические этапы создания ико-
ностаса, его художественно-стилистические особенности,
сделана попытка установления среды мастеров, создавав-
ших памятник. Комплексно проанализировано иконографию
в контексте развития алтарных преград этого времени. За
подписями на некоторых иконах установлены имена основа-
телей и временные рамки создания иконостаса.
Ключевые слова: иконостас, храм Богоявления Господне-
го в с. Кугаев на Львовщине, иконография.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-94568 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1028-5091 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T06:13:13Z |
| publishDate | 2014 |
| publisher | Інститут народознавства НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Зятик, Б. 2016-02-11T16:57:39Z 2016-02-11T16:57:39Z 2014 Іконостас храму Богоявлення Господнього в селі Кугаїв на Львівщині. Проблема збереження та дослідження / Б. Зятик // Народознавчі зошити. — 2014. — № 6 (120). — С. 1514-1520. — Бібліогр.: 15 назв. — укp. 1028-5091 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94568 Описана пам’ятка сакрального мистецтва — іконостас храму Богоявлення Господнього в селі Кугаїв на Львівщині. Обгрунтовується новизна та актуальність дослідження теми. Висвітлюються історичні етапи створення іконостаса, його художньо-стилістичні особливості, робиться спроба встановлення середовища майстрів, що створювали пам’ятку. Комплексно проаналізована іконографія в контексті розвитку передвівтарних перегородок того часу. За підписами на деяких іконах встановлені імена фундаторів та часові рамки створення іконостаса. In the paper has been considered a less-known monument of sacral art — Iconostasis of the Church of Epiphany in the village of Kuhayiv, Lviv Region. Certain new approaches and validity of the research work have been substantiated in the article. The author has presented main historical stages in creation of Iconostasis, its artistic and stylistic peculiarities. An attempt of definition as for the circle of artists who created this monument has been made. The paper has exposed some results of comprehensive iconographical analysis in the contents of developed septa that were in front of the altar at that time. Owing to the signatures on some icons names of founders as well as time of creation of Iconostasis have been discovered. В статье описан памятник сакрального искусства — Иконостас Храма Богоявления Господнего в селе Кугаев на Львовщине. Обосновано новизну и актуальность исследования данной темы. Освещены исторические этапы создания иконостаса, его художественно-стилистические особенности, сделана попытка установления среды мастеров, создававших памятник. Комплексно проанализировано иконографию в контексте развития алтарных преград этого времени. За подписями на некоторых иконах установлены имена основателей и временные рамки создания иконостаса. uk Інститут народознавства НАН України Народознавчі зошити Статті Іконостас храму Богоявлення Господнього в селі Кугаїв на Львівщині. Проблема збереження та дослідження Iconostasis of the Church of Epiphany in the village of Kuhayiv, Lviv region. Problem of conservation and research Иконостас храма Богоявления Господнего в селе Кугаеве на Львовщине. Проблема сохранности и исследования Article published earlier |
| spellingShingle | Іконостас храму Богоявлення Господнього в селі Кугаїв на Львівщині. Проблема збереження та дослідження Зятик, Б. Статті |
| title | Іконостас храму Богоявлення Господнього в селі Кугаїв на Львівщині. Проблема збереження та дослідження |
| title_alt | Iconostasis of the Church of Epiphany in the village of Kuhayiv, Lviv region. Problem of conservation and research Иконостас храма Богоявления Господнего в селе Кугаеве на Львовщине. Проблема сохранности и исследования |
| title_full | Іконостас храму Богоявлення Господнього в селі Кугаїв на Львівщині. Проблема збереження та дослідження |
| title_fullStr | Іконостас храму Богоявлення Господнього в селі Кугаїв на Львівщині. Проблема збереження та дослідження |
| title_full_unstemmed | Іконостас храму Богоявлення Господнього в селі Кугаїв на Львівщині. Проблема збереження та дослідження |
| title_short | Іконостас храму Богоявлення Господнього в селі Кугаїв на Львівщині. Проблема збереження та дослідження |
| title_sort | іконостас храму богоявлення господнього в селі кугаїв на львівщині. проблема збереження та дослідження |
| topic | Статті |
| topic_facet | Статті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94568 |
| work_keys_str_mv | AT zâtikb íkonostashramubogoâvlennâgospodnʹogovselíkugaívnalʹvívŝiníproblemazberežennâtadoslídžennâ AT zâtikb iconostasisofthechurchofepiphanyinthevillageofkuhayivlvivregionproblemofconservationandresearch AT zâtikb ikonostashramabogoâvleniâgospodnegovselekugaevenalʹvovŝineproblemasohrannostiiissledovaniâ |