Теоретичні аспекти висвітлення культури Гуцульщини в творах образотворчого мистецтва. Поняття «гуцульського феномену»
Висвітлюється традиційна культура Гуцульщини в творах
 образотворчого мистецтва. Засобом її дослідження є теоретичні засади та аналіз поняття «гуцульський феномен».
 Саме в цьому полягає наукова новизна нашого дослідження. Проаналізована гуцульська культура через призму дуалістичного...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Народознавчі зошити |
|---|---|
| Дата: | 2014 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут народознавства НАН України
2014
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94570 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Теоретичні аспекти висвітлення культури Гуцульщини в творах образотворчого мистецтва. Поняття «гуцульського феномену» / І. Палумбо Де Віво // Народознавчі зошити. — 2014. — № 6 (120). — С. 1540-1546. — Бібліогр.: 20 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860029105493245952 |
|---|---|
| author | Палумбо Де Віво, І. |
| author_facet | Палумбо Де Віво, І. |
| citation_txt | Теоретичні аспекти висвітлення культури Гуцульщини в творах образотворчого мистецтва. Поняття «гуцульського феномену» / І. Палумбо Де Віво // Народознавчі зошити. — 2014. — № 6 (120). — С. 1540-1546. — Бібліогр.: 20 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Народознавчі зошити |
| description | Висвітлюється традиційна культура Гуцульщини в творах
образотворчого мистецтва. Засобом її дослідження є теоретичні засади та аналіз поняття «гуцульський феномен».
Саме в цьому полягає наукова новизна нашого дослідження. Проаналізована гуцульська культура через призму дуалістичного релігійного світосприйняття етносу, психоментальної модифікації на генетичному рівні. Розглянута
велика кількість творів образотворчого мистецтва, в яких
багатопланово і різнобічно представлена традиційна культура Гуцульщини в найкращих її проявах.
In the article some light has been thrown upon certain peculiarities
of Hutsul traditional culture exposed by the creations of fine
arts. Instrumentals for the research-works have been theoretical
issues and analyses as to the notion of Hutsul phenomenon.
This approach has substantiated scientific novelty of the study.
Hutsul culture has been analyzed through the prism of dualstic
religious and ethnical world-view in its psychological and mental
modifications on the level of genetics. Quite a number of artworks
that presented the best specimens of multiformity and
variety of Hutsul traditional culture has been considered.
Статья освещает традиционную культуру Гуцульщины в
произведениях изобразительного искусства. Средством ее
исследования являются теоретические основы и анализ понятия «гуцульский феномен». Именно в этом заключается
научная новизна данного исследования. Проанализирована
гуцульская культура через призму дуалистического религиозного мировосприятия этноса, психо-ментальная модификация на генетическом уровне. Рассмотрено большое количество произведений изобразительного искусства, в которых многопланово и разносторонне представлена традиционная культура Гуцульщины в лучших ее проявлениях.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:51:04Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (120), 2014
Малодослідженою є проблематика причин по-
глибленого зацікавлення та захоплення тради-
ційною культурою гуцульського етносу, так званого
«Гуцульського феномену» [15] митцями, літератора-
ми, етнографами, істориками. Саме тому досліджен-
ня та пізнання такої спільноти як гуцули, їх глибокої
і багатогранної культури є завжди актуальне, оскіль-
ки культура життєдіяльності горян зафіксована в їх-
ньому світосприйнятті, духовності, традиціях, обря-
дах і способі життя. Одним із способів вивчення «гу-
цульського феномену» є дослідження культури
Гуцульщини в образотворчому мовленні.
Для теоретичної частини цього дослідження ми за-
лучили значний етнографічний [16; 13; 14; 15; 8],
культурологічний [19; 5; 7; 10; 18; 17], історичний
[4], літературний [3; 2; 18] матеріали. Необхідними
для глибшого вивчення нашої проблематики стали та-
кож дослідження з психології гуцулів [1], їх менталь-
ності, релігії, філософії життя, таємничості духовно-
го світу [3; 2; 18]. Використано матеріали з гуцуль-
ської календарної обрядовості, якій підпорядкований
увесь спосіб традиційно-побутового життя гуцулів і
народна творчість. Розглянуто неповторне багатство
кольорової палітри та символічності творів народно-
го мистецтва горян, щедро відтвореного у полотнах
митців-шанувальників Гуцульщини [11; 9; 12; 6].
Мета статті полягає у виявленні теоретичних ас-
пектів висвітлення культури в творах образотворчо-
го мистецтва. Ключовим завданням є дослідження
причинності зацікавлення «гуцульським феноменом»
і його відтворення у творах митців, літераторів та у
працях дослідників.
Особливе підвищення наукового інтересу на по-
чатку ХХІ ст. до гуцульського етнографічного утво-
рення пояснюється глибоким збереженням у живій
формі його традиційної культури. Гуцули як частина
гірського українського населення Карпат зберегли
свої глибокі традиції та обряди у власному способі
життя до теперішнього часу. Екологічний і культур-
ний потенціал Гуцульського краю є цілком унікаль-
ним. Про велике бажання зрозуміти суть феномену
цього краю і його людей стверджує той факт, що
саме про Гуцульщину написано чи не найбільше з
усіх етнографічних районів України. Яскраво відо-
бражений він у художній літературі, образотворчо-
му мистецтві, кіно (повість «Тіні забутих предків»
М. Коцюбинського і фільм С. Параджанова за цим
твором, вірші, оповідання і повісті Ю. Федьковича,
І. Франка, Г. Хоткевича, О. Кобилянської, © І. ПАЛУМБО ДЕ ВІВО, 2014
Інеса ПАЛУМБО ДЕ ВІВО
ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ
ВИСВІТЛЕННЯ КУЛЬТУРИ
ГУЦУЛЬЩИНИ В ТВОРАХ
ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА.
ПОНЯТТЯ «ГУЦУЛЬСЬКОГО
ФЕНОМЕНУ»
Висвітлюється традиційна культура Гуцульщини в творах
образотворчого мистецтва. Засобом її дослідження є тео-
ретичні засади та аналіз поняття «гуцульський феномен».
Саме в цьому полягає наукова новизна нашого досліджен-
ня. Проаналізована гуцульська культура через призму ду-
алістичного релігійного світосприйняття етносу, психо-
ментальної модифікації на генетичному рівні. Розглянута
велика кількість творів образотворчого мистецтва, в яких
багатопланово і різнобічно представлена традиційна куль-
тура Гуцульщини в найкращих її проявах.
Ключові слова: культура Гуцульщини, «гуцульський фе-
номен», дуалістична віра, образотворче мистецтво.
1541Теоретичні аспекти висвітлення культури Гуцульщини в творах образотворчого мистецтва…
ISSN 1028-5091. Серія мистецтвознавча. № 6 (120), 2014
М. Стельмаха, польського письменника С. Вінцен-
за, дослідження В. Шухевича Гуцульщина (п'ять то-
мів, В. Грабовецького «Ілюстрована історія Прикар-
паття. Тисячолітній літопис Гуцульщини», В. Гнатю-
ка «Гуцульське мистецтво» в Косові, численні
картини К. Устияновича, І. Труша, О. Кульчицької,
Й. Бокшая, А. Манастирського, Й. Куриласа та
ін.). Серед захоплених висловлювань про Гуцульщи-
ну багатьох відомих культурних діячів виділяємо на-
ступне: «Я, — зауважував М. Коцюбинський, —
у свій час, з головою впірнув у Гуцульщину, яка мене
захопила. Який оригінальний край, який незвичай-
ний казковий народ» [18].
На розвиток гуцульської етнічної духовності і
культури впливало певне коло чинників, таких як:
історичний шлях, відособлення або взаємовплив з
іншими народами, екологічні умови; вірування та об-
ряди і т. п. «Гуцули як етнографічна група формува-
лися на ґрунті східнослов'янської культури — спіль-
ної для населення Київської Русі — і зберегли її
основу в умовах тривалої ізоляції» [16]. Етнографіч-
не дослідження гуцульського краю здійснювалося
ще на початку ХІХ ст. Окрім відомих учених в Укра-
їні, значні дослідження проводили й поляки. Гуцуль-
щина здавна цікавила польських етнографів, антро-
пологів, мовознавців і літераторів своєю унікальніс-
тю. Багато поляків приїжджало сюди відпочивати,
вони подорожували по горах і були щиро вражені
красою місцевої природи, чарівністю та таємничіс-
тю духовної культури гуцулів, їх особливим харак-
тером. Польські етнографи одними з перших розпо-
чали вивчати різні сторони повсякденного життя гу-
цулів; намагалися пояснити їхнє походження й
описати особливості їх матеріальної та духовної куль-
тури [13]. Перша спроба народознавчого обстежен-
ня Гуцульщини належить польському вченому А. Ку-
харському. Він подорожував по Українських Карпа-
тах у другій половині 20-х рр. ХІХ ст. і цікавився
пам’ятками письменства, мовою, етнографією та
фольклором [16]. Казимир Вуйціцький написав по-
вість «Добош», яка містить багато етноґрафічного
матеріалу про Гуцульщину. Відомого польського ет-
нографа 80—90-х рр ХІХ ст. Ізидора Коперніць-
кого найбільше приваблювали Карпати. Він написав
ґрунтовну етнографічну працю «O goralach ruskich
w Galicyi». У 1887 р. у Кракові вийшла монографія
Л. Вайгеля «O Huculach», написана на матеріалах
кількарічних мандрівок по Гуцульщині. С. Вінценз
є автором книги «На високій полонині (правда ста-
ровіку)», у якій ґрунтовно описано життя та звичаї
гуцулів. Робота написана на основі вивчення гуцуль-
ського фольклору, власних спостережень і літера-
турних творів про Гуцульщину та складається з трьох
розділів. У першому найбільш детально описано ду-
ховний світ гуцулів. Так, у цьому розділі легенда роз-
повідає про походження одного з відомих родів на
Гуцульщині; описуються танці та традиції привітан-
ня в гуцулів, аналізуються джерела виникнення гу-
цульської магії [13]. Письменник і перекладач І тому
«Правда старовіку» праці С. Вінценза «На висо-
кій полонині», Т. Прохасько, вважає його «розшиф-
рованим генетичним кодом Гуцулії» [3, с. 3] і зазна-
чає, що «…тетралогія Вінценза — не лабораторне
дослідження життя гуцулів очима етнографа чи
письменника. Він зосереджує нашу увагу на таких
первинно глибинних механізмах, як ставлення горян
до світу, до себе, до взаємин між людьми, стосун-
ків із часом, землею, рослинами й тваринами. Він
уловив ту найголовнішу субстанцію, яка, власне, і є
серцевиною, тому не змінюється залежно від часо-
вих декорацій» [20].
Для глибокого дослідження цього феномену ми
вважаємо за доречне також розглянути різні аспек-
ти його духовно-психологічного фактору. Релігійно-
культурологічні, психологічні та філософські аспек-
ти проблематики формування духовності особистос-
ті в рамках гуцульської традиційної культури
розкриває у своєму дослідженні В. Гавадзин [19].
Важливим чинником автор вважає такий її вид як
календарна обрядовість, оскільки ця проблематика
саме під таким ракурсом не достатньо представлена
в науковій літературі. На Гуцульщині: «…і досі па-
нує доволі міцно вкорінена і значно поширена серед
її жителів система архаїчних світоглядних понять і
уявлень, що дає змогу говорити про те, що віруван-
ня опановують усе духовне життя гуцула… Серед
дослідників панує думка, що людина — це творін-
ня природи і тому природне окреслює всю сферу
людського буття. … З цього випливає, що природа
містить у собі велике духовне начало, яке передаєть-
ся людині через календарну обрядовість» [19], якій
притаманні певні психоповедінкові стереотипи, що
виникають на початкових етапах формування наро-
ду, модифікуються через часи і покоління, але збе-
Інеса ПалУМБО ДЕ вІвО1542
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (120), 2014
рігають певний первісний генофонд. До них нале-
жать: «релігійність, культ предків, культ вогню («жи-
вої ватри»), піднесення до ореолу святості деяких
предметів, обожнювання домашніх тварин, специфіч-
ні часові уявлення» [19]. В історико-культурному
плані характеристика генезису виокремлює чотири
основні тенденції духовного розвитку особистості:
космологічну, теологічну, когнітивну й аксіологічну
[5, c. 132].
Космологічна традиція була характерною для дав-
ніх слов’ян, які оточували себе різними таємницями,
осягнення яких передбачало здатність особистості
до спілкування з духовними істотами. «Загалом, для
наших предків космогонія та її символи були части-
ною самого життя» [2, c. 196]. Важливим для на-
шого дослідження є факт єдності космогонічного та
теологічного аспектів у формуванні духовної особис-
тості гуцулів. Таким чином, повертаючись до тлума-
чень С. Вінценза про Гуцулію, зауважуємо, що саме
для гуцульської обрядовості є характерним дуалізм:
тісне переплетення язичницьких і християнських ві-
рувань [7, c. 94], з помітним тяжінням до язични-
цтва. Календарна обрядовість відповідно спонукає
до моральних цінностей: поваги до традиції, культу
предків, а через них і повагу до старших, націленість
на щастя, добро і благополуччя, які забезпечують
реалізацію аксіологічного напрямку [5, c. 133] як на-
бутих цінностей. До прикладу — «жива ватра» ви-
ступає в них захистом, оберегом дому, худоби, тому
її шанують, до неї звертаються у час майже всіх свят,
особливо весняно-літнього циклу. Коли обходять із
ватрою чи двір, чи стоїще, де перебувають вівці (це
суто язичницький обряд), то завжди виголошують
молитву «Отче наш» [1, c. 48] (а це християнська
молитва). Запалена ватра як в час різдвяних свят,
так і у Страсний четвер, чи на Юрія мала забезпе-
чувати добробут, приплід худоби, родючість полів,
захист від різних демонологічних істот та й всього
нечистого. Через обрядову традицію гуцул відчуває
свою самодостатність, а сама ж вона наповнює його
духовний світ певною святістю, яку не можна пору-
шувати. Отже, традиційні світоглядні уявлення, ві-
рування і обрядовість займають важливе місце в
житті гуцулів і є міцно вкоріненими в їх духовну сфе-
ру» [19]. Це означає, що саме в системі культури
формується феномен особистості [10, c. 49]. У гу-
цулів доволі чітко простежується спадковий перехід
духовної складової з покоління в покоління через ка-
лендарну обрядовість і традицію, в якому домінує
язичницьке начало.
Поняття «магічної таємничості Гуцульщини» є та-
кож відомим у світі не тільки завдяки сакральності
її місцевості: стародавні язичницькі жертовники
(скелі в Бубнищі, Терношорське святилище, Писа-
ний камінь та ін.); гори (Говерла, Чорна гора) —
так звані «місця Сили»; озера з особливою біоенер-
гетичною силою (Несамовите); річки, джерела, кри-
ниці. «Карпатська магія» (мольфарство) — це ще
одна з невід’ємних частин духовної гуцульської,
старослов’янської ((волхви), пригадаймо відому
картину М. Реріха «Чаклуни», 1905, Київ), а та-
кож світової народної культури, як шаманізм (пів-
нічноамериканський, тибетський, скандинавський,
індоєвропейський), що так приваблювала етногра-
фів, письменників, поетів, художників тощо. «Пра-
давня жрецька традиція не вмерла в Україні. В Кар-
патах нащадки давніх волхвів живуть й у наш час. Їх
прийнято називати мольфарами» [8, c. 97]. «Хра-
нителями Карпат» гуцули називають мольфарів.
«Мольфари — чарівники й маги, ясновидці, знавці
природи людської та небесної. Віщі мудреці, які во-
лодіють даром пророцтва і поетичного слова, перед-
бачення долі людської та зцілення. Розповідають,
що їм відомі таємниці землі й води, неба та вогню,
«коріння лютого» і трав цілющих, — пише у своїй
книзі Г. Бердник «Знаки карпатської магії» Таєм-
ниця старого мольфара [2, с. 8]. Є два типи енергій
мольфарів: «сонячні» та «місячні», які за різновида-
ми діяльності поділяються на «віщунів» — тих, хто
відгадують минуле і передбачають майбутнє; «гра-
дівників» або «хмарників» — тих, хто відвертають
град і бурю, та «знахарів» і «примівників» — тих,
хто лікують недуги травами, замовляють хвороби.
Цікаву інформацію про градівників подає у своїй мо-
нографії «Гуцульщина» Володимир Шухевич: «Гра-
дівник се такий чоловік, що знає відвертати град.
Він разит (їсть раз на добу) на св. вечер, у вечеріх
бере вечері непочитої з усего трішки, бере мітлу та
кочергу, та з ним усїм обходит три рази свою хату и
кличе: «Прошу тебе тучу, кріз тучу, прийди до мене
пити, гуляти, весилити си, греміти, дудніти, бити, я
тебе прошу». Потому входит у хату, набрану вече-
ру кладе у платинку и ховає будь-де, вона там має
стояти до свйит великодніх, йик сховав, засїдає їсти,
1543Теоретичні аспекти висвітлення культури Гуцульщини в творах образотворчого мистецтва…
ISSN 1028-5091. Серія мистецтвознавча. № 6 (120), 2014
через цїлий чьис вечері не має ні до кого говорити.
Перед свйитами великодніми купує у 9 крамницьих
ладану по 1 кр., приносит єго до дому, вісипає до тої
платинки з вечерев, тай кладе верх дори осьвйити-
ти. Потому ховає знов, аж доки туча не йде». Є та-
кож фрагмент із повісті «Тіні забутих предків», яку
М. Коцюбинський написав на основі власних спо-
стережень і досліджень: «З другого боку, на най-
ближчім горбі, сусідив Юра. Про нього люди каза-
ли, що він богує. Він був як бог, знаючий і сильний,
той градівник і мольфар. В своїх дужих руках три-
мав сили небесні й земні, смерть і життя, здоров’я
маржини й людини, його боялись, але потребували
усі…». З градівниками або хмарниками пов’язаний
запис з Бойківщини у творі «Галицько-руські народ-
нї приповідки» І. Франка: «Такі люди не тільки умі-
ють зцілювати травами, заклинати недуги
примівками-замовленнями, але й володіють диво-
вижною здатністю керувати силами природи». А ось
як про гуцульських віщунів оповідав сам мольфар,
знахар, покійний уродженець присілка Царина, по-
близу села Верхній Ясенів Верховинського району,
Михайло Нечай у фільмі «Мудрість карпатського
мольфара»: «…Основна могутність мольфара у його
словах та співах. Мольфар здатний творити як до-
бро, так і зло. Кожному мольфару притаманний свій
неповторний, так би мовити, стиль роботи. Деякі з
них народжуються з магічними знаннями, тобто є
мольфарами по спадку, які передаються з покоління
в покоління однієї родини. Інших вчать. Одні ово-
лодівають чорною магією, другі — білою… Це є мі-
нус і плюс як штепсель, тут плюс, а тут мінус — це
чорні і світлі сили і між ними йде боротьба. З цього
починається життя, цим воно і продовжується.
Мольфар має бути глибоко духовною особистістю,
так як він звертається до Бога та небесних сил з про-
ханням про допомогу. Якщо мольфар чинить непра-
ведно і порушує закони Природи, він може бути по-
збавлений магічних можливостей…» [17].
Таємнича гуцульська культура відкрила світові
свою глибинну історичну, духовну та мистецьку вар-
тісність. Коріння народного мистецтва сягають в гли-
боку давнину. «Усю природу давні горяни відчува-
ли як єдину істоту, тож усі мистецтва — від хатньо-
го начиння до ритуальних предметів — несли на собі
відображення народних уявлень про походження і
будову Всесвіту. Це світосприймання збереглося на-
віть після прийняття християнства» [2, с. 196], а
протягом століть воно стало спонукою до розвитку
національної свідомості народу. Свідчення такого
факту: 4 листопада 2011 року у Косові відбулася
Міжнародна науково-практична конференція «Гу-
цульський феномен: мистецтво жити і творити» [15],
формулювання назви якого розкриває сутність гу-
цульської духовності і культури. Народні мистецькі
пам’ятки оповідають минуле та сьогодення гуцуль-
ського краю. В. Грабовецький вважає, що значна
частина населення Гуцульщини з давніх часів посту-
пово перетворювала домашній промисел «у високо-
художнє народне прикладне і декоративне мисте-
цтво, яке в ХІХ—ХХ ст. набуло свого класичного
розвитку. Той же Я. Головацький в 1878 р. підкрес-
лював, що «це мистецтво зовсім не перейнято від
німців, ні від Заходу, а все в них саморібне і по пе-
реказах зберігається і переходить із покоління в по-
коління від самих, може бути доісторичних часів»
[4, с. 24]. Отже, гуцули знаходили спосіб відобра-
ження власних світоглядних та естетичних уявлень
в таких видах народної творчості як: різьбярство,
мосяжництво, писанкарство, ткацтво, кераміка, ви-
шивка, прикраси з бісеру, художня обробка шкіри,
народне малярство, вироби з рогу та сиру.
До великого культурного надбання України на-
лежить висвітлення традиційної гуцульської куль-
тури в образотворчому мистецтві. Ця тема стає по-
стійною в різних жанрах вітчизняного образотвор-
чого мистецтва, починаючи з другої половини
ХІХ століття. Про це промовисто свідчать твори
двох талановитих живописців, зачинателів реалістич-
ного напряму на західноукраїнських землях —
К. Устиновича «Гуцулка біля джерела», «Гуцул» і
Т. Копистянського «Гуцул», «Гуцулка», «Коломий-
ка». В кінці ХІХ — на початку ХХ ст. тематика
культури Гуцульщини знайшла більш глибоке відо-
браження у творчості І. Труша «Процесія на Гуцуль-
щині», «Гуцулка з дитиною», «Гагілки», Я. Пстра-
ка — «Гуцул з люлькою», «Жаб’ївські гуцули», «Гу-
цули йдуть через кладку», А. Кохановської
«Повернення гуцулів з ярмарку», «Гуцул з сапою»,
М. Сосенка «Гуцульська пара в танку», О. Нова-
ківського «Казка про Гуцульщину» та ін. Гуцульщи-
на цікавила й східноукраїнських художників кінця
ХІХ — поч. ХХ ст. — В. Розвадовского «Гуцул-
ка» та І. Северина у циклі картин і пейзажів «Гу-
Інеса ПалУМБО ДЕ вІвО1544
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (120), 2014
цульщина». Значний інтерес виявили до Гуцульщи-
ни й польські художники того часу, звернувши ува-
гу на романтичні, етнографічні й побутово-традиційні
аспекти життя горян. Виділяються твори В. Вичул-
ковського — серія літографій «Гуцульщина»,
Ю. Ярошинського «Гуцули в Жаб’є», «Повернен-
ня з полонини», А. Вєруша-Ковальського «Гуцули
на полонині», В. Шимановського «Сварка гуцулів»,
«За розмовою» тощо.
На початку ХХ ст. митці Західної України та За-
карпаття відтворювали життя, чарівну природу та
народну культуру Гуцульщини у своїх полотнах.
Й. Курилас «Гуцул», «Гуцулка з файкою», «Гуцуль-
щина», А. Манастирський «Зима в Карпатах»,
«Міст над Прутом», О. Кульчицька «Гуцульська
хата», «Ярмарок у Косові», «Легенди гір і лісів»,
Г. Смольський «Гуцульська хата» та ін. У 20—
30 рр. до гуцульської тематики звернувся Ф. Кри-
чевський у традиційно-обрядовій картині «Свати»
та історичному творі «Довбуш». На Закарпатті у
20—40 рр. велика когорта художників присвяти-
ла свою творчість гуцульському краю. Відомими
стали картини Й. Бокшая «Село Богдан», «Стру-
мок у горах», «Гуцульське весілля». Душевну ве-
лич гуцулів відобразив А. Ерделі в полотнах «Гу-
цули», «Гуцульська ідилія» та красу карпатської
природи в пейзажах «Карпати», «Річка у горах»
та ін. Відомими стали портрети гуцулок у тради-
ційному вбранні А. Коцка «Гуцулка з бесагами»,
«Гуцулка в червоній хустині» та різнопланові тво-
ри Ф. Манайло «Піп Іван», «Гуцулка», обрядові
твори «На Івана Купала», «Гуцульське весілля» та
ін. У повоєнні роки зображення життя Гуцульщи-
ни, її культури, традиційного побуту, звичаїв та об-
рядів стає ще масштабнішим. Такими творами ста-
ли: «Лісоруби» Й. Куриласа, «Бокораші», «Зу-
стріч на полонині» Й. Бокшая, «Лісосплав», «Гуцул
з трембітою» К. Дзержика. Ментальний та духо-
вний світ гуцулів, специфіку традиційного одягу
прагнули передати живописці-портретисти: А. Ер-
делі «Гуцул», «Гуцулка-наречена», «Верховинка»,
А. Коцка «Гуцулка», «Гуцулка з Богдану», Й. Бок-
шай «Старий гуцул», «Гуцульська пара», В. Ма-
настирський «Верховинка».
Яскраво і змістовно відображена традиційна куль-
тура Гуцульщини у творах відомих митців Прикар-
паття другої половини ХХ ст. — М. Варенні-
старшого, П. Сахра, І. Лободи, М. Фіголя, О. Ко-
ровая, М. Варенні-молодшого.
Найбільш глибоке відтворення традиційної гу-
цульської культури ми спостерігаємо в серіях та окре-
мих полотнах М. Варенні-старшого. Творчою базою
митця були Косів, Кривопілля, Верховина — «З
минулого Карпат» (1965), твір присвячено епосу Гу-
цульщини, пейзаж з гуцульською архітектурою
«Весняні візерунки» (1974); у виразних і колорис-
тичних натюрмортах: «Натюрморт з прялкою»
(1972) [11, с. 16], «Гуцульский натюрморт» (1980);
в портретах: «Герасимович А.Ю. — майстер гуцуль-
ської вишивки» (1956), «Портрет майстра гуцуль-
ської різьби по дереву В. Гуза» (1980). До Полонин-
ського свята майстер створив наступну серію поло-
тен — «Господарі полонини» (1975), «Повернення
з полонини» та ряд натюрмортів полонинського вжит-
ку. Свято склалося на основі давніх традицій жителів
Карпат, згідно з якими вигін худоби на літування про-
водився урочисто і супроводжувався виконанням
релігійно-магічних обрядів, пісень і танців. До Свя-
та Великого сінокосу — «На сінокосі» (1972), «З
сінокосу» (1970), «Гроза наближається» (1984); се-
рію весільно-обрядових творів: «На весіллі» (1994),
«Через новий поріг» (1996), «Святкова Верхови-
на» (1972) — (1973 нагорода Академії мистецтв)
[9, с. 48—49]; унікальний за змістом твір
«Викладачі-засновники Косівського училища при-
кладного мистецтва» (1989) та полотно, присвяче-
не народним майстрам Косова «Гуцульщина — край
мистецтва» (1977); «На Великдень» (1996),
«Опришок Довбуша» (1963), «Легенда. Говерла і
Прут» (1996) [12].
Гуцульська тематика пронизує й творчість П. Сах-
ро (творча база — Косівщина). У полотнах «Іван
Франко та Леся Українка серед гуцулів», «І. Фран-
ко, Леся Українка, О. Кобилянська слухають гу-
цульські мелодії» (1956), «З весілля» (1969) [9,
с. 15], «Народні майстри Ю. та С. Корпанюки»
(1975) [6, с. 84] він відтворив гуцульську обрядо-
вість, народні строї. Доволі змістовними є твори про
Гуцульщину І. Лобода (творча база — Кривопіл-
ля, Космач, Верховина). Художник створив ряд по-
лотен, присвячених культурі і традиціям гуцулів:
«Портрет дівчини» (1958), «Гуцул» (1960), «Гу-
цулочка» (1961), «Іван Франко в Карпатах»
(1966), «Гуцульське весілля» (1969), «Трудівники
1545Теоретичні аспекти висвітлення культури Гуцульщини в творах образотворчого мистецтва…
ISSN 1028-5091. Серія мистецтвознавча. № 6 (120), 2014
полонин» (1975), «Довбуш» (1977—79), «Перед
весіллям» (1992) [11, с. 45], «Дівчина» (2001). За-
хоплювався Гуцульщиною й М. Фіголь (творча
база — Ворохта), що характерно відтворив вольо-
вий дух горян та історичні моменти з життя опри-
шків: у полотні «Олекса Довбуш» (1979) [6, с. 90]
та у мозаїці «На високій полонині». Відомий живо-
писець О. Коровай (творча база — Криворівня,
Верховинський район) створив вражаючий портрет
Параски Харук із циклу «По Карпатах» [11, с. 39].
Епічні та романтичні полотна з гуцульської темати-
ки П. Боєчка: «Квітка з полонини», «Дума про кри-
ла», «Епос Карпат», «Воскресіння» (1970). Куль-
туру, обрядовість, традиції та духовність гуцулів
розкрив у своїй творчості М. Варення-молодший
(творча база — Кривопілля, Красник, Криворів-
ня) «Сніданок чабанів» (1972), «З минулого»
(1973), «Весільні турботи» (1975), «Вечір в Кри-
вопіллі» (1978), «Гроза насувається» (1979), «Гу-
цульські візерунки» (1979), триптих «Літо» (1979)
[6, с. 110—111], «Будуємось» (1982), «Це пора сі-
нокосу» (1984), «Вечірня мелодія» (1994), «Ва-
тра Довбуша» (1995), «Весілля у Кривопіллі»
(1996), «Дума про Карпати» (1998) [9, с. 25].
Прадавня глибока віра гуцулів у магію, надприрод-
ні сили людей, сакральні місця, чудотворні ікони та ди-
вовижна природа Карпат стали творцями їх унікаль-
ної культури, яку численні науковці прагнуть зрозумі-
ти. З плином часу гуцули почали приймати
християнську релігію через призму язичництва, як до-
мінуючого фактора. Глибока язичницька віра, з посту-
повим нашаруванням християнської, трансформува-
лися у віру дуалістичну. Складність та багатогранність
такого процесу й породили їх світосприйняття, загад-
ковий духовний світ, особливу ментальність та цілий
календар обрядових свят, традицій, народження непе-
ревершеного народного мистецтва горян, в суцільно-
му коловороті їх життя. Тому такому широкому спек-
тру традиційної культури та духовного багатства Гу-
цульщини найкращу оцінку дали твори
образотворчого мистецтва, літератури, дослідження
етнографів, культурологів, істориків та ін. Саме така
яскрава розмаїтість факторів та їх сукупність, на нашу
думку, і містяться в традиційній культурі Гуцульщини
та в понятті «Гуцульського феномену».
В процесі підвищення ролі національної культури
виникає природна необхідність у подальшому дослі-
дженні та теоретичних аспектах висвітлення скарб-
ниці творів образотворчого мистецтва, присвячених
унікальному явищу України — «Гуцульському фе-
номену». А наукове тлумачення його сутності, на
нашу думку, — ретельному дослідженню науковця-
ми різних напрямків.
1. атаманюк в. Психоповедінкові інваріанти гуцулів /
В. Атаманюк, М. Грабчук // Гуцульщина: перспекти-
ви її соціально-економічного і духовного розвитку в
незалежній Україні : матеріали наукової конференції
Першого світового конгресу гуцулів в Івано-Фран-
ківську 17—18 серпня 1993 р. — Івано-Франківськ,
1994. — С. 47—49.
2. Бердник Г. Знаки карпатської магії (Таємниця старого
мольфара) / Громовиця Бердник. — К. : Зелений пес,
2006. — 368 с.
3. вінценз Станіслав. «На високій полонині» / Станіс-
лав Прохасько ; переклад з польської Т. Прохасько. —
Лілея-НВ, 2011. — С. 639.
4. Грабовецький в. Гуцульщина в історії України. Виступ
на Конгресі гуцулів / Володимир Грабовецький. —
Коломия : Світ, 1993. — 30 с.
5. Гурова О.М. Основні тенденції духовного розвитку
особистості в історії педагогіки / О.М. Гурова //
Проблеми сучасної педагогічної освіти. — Вип. 8. —
Ч. 1. — Ялта, 2005. — С. 132—137.
6. Івано-Франківський художній музей : Альбом /
авт. І—22 ; упоряд. М.М. Якібчук. — К. : Мисте-
цтво, 1989. — 128 с. : іл. — (Скарби музеїв України ;
рез. рос. та англ. мовами).
7. козак С. Світ гуцулів очима Станіслава Вінценза /
С. Козак // Криворівня : матеріали міжнародної на-
укової конференції. — Івано-Франківськ : Плай,
2003. — С. 91—98.
8. Метафізика Карпат. Івано-Франківська область /
від по відальний редактор О. Головенський. — ІФ. : Ци-
намоновий Хрущ, 2010. — 108 с.
9. Мистецтво оновленого краю / Я.П. Запаско, В.А. Ов-
сійчук, О.О. Чарновський, С.П. Степко. — К. : Мис-
тецтво, 1979. — 175 с. : 136 іл.
10. Мітіна в.І. Культурологічна самореалізація особис-
тості в суспільстві / В.І. Мітіна // Збірник Микола-
ївської філії Національного університету «Києво-
Могилянська академія». Політичні науки. — 2001. —
Вип. 1. — Т. ХІІ. — С. 49—50.
11. Художники Івано-Франківщини. Альбом // Об ра зо-
твор че мистецтво. — К., 2002.
12. Ювілейна виставка творів живопису і графіки М. Ва-
ренні. І. Слов’янка. — Івано-Франківськ : Лілея-НВ,
1997.
13. Галичина. — Електронний ресурс. Режим доступу:
archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/nikp/2011_18-
19/35.pdf.
Інеса ПалУМБО ДЕ вІвО1546
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (120), 2014
14. Гуцули. Висновки // книга Гуцульщина. — Електро-
нний ресурс. Режим доступу: hutsulschyna.com/hutsul-
shchyna/224-vysnovky.html.
15. Гуцульський феномен: мистецтво жити і ... // Гуцуль-
ський край. — Електронний ресурс. Режим доступу:
gk.if.ua/2011/11/04/4487/.
16. Етнографічні групи Українців. — Електронний ре-
сурс. Режим доступу: www.interklasa.pl/portal/.../r_
mowa/.../etnografia.htm.
17. Карпатські мольфи і мольфари. Таємниці, факти // Віче
Борислава. — Електронний ресурс. Режим доступу:
viche-boruslava.org.ua/index.php/ukrainskyi.../113-molfars.
18. Стаття — Михайло Коцюбинський та його дослі-
дження життя. — Електронний ресурс. — Режим до-
ступу: www.ukrlit.vn.ua/article/28.html.
19. Традиційна обрядовість Гуцульщини і процес форму-
вання... — Електронний ресурс. Режим доступу: archive.
nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Pzpp/2010_12_4/84-90.pd...
20. Україна Молода : Видання | Розшифрований код Гу-
цульщини. — Електронний ресурс. Режим доступу:
www.umoloda.kiev.ua/number/2091/164/74512/.
Inesa Palumbo De vivo
ON HUTSUL CULTURE AND ITS
THEORETICAL ASPECTS ENLIGHTENED BY
THE CREATIONS OF FINE ARTS. CONCEPT OF
HUTSUL PHENOMENON
In the article some light has been thrown upon certain peculiari-
ties of Hutsul traditional culture exposed by the creations of fine
arts. Instrumentals for the research-works have been theoretical
issues and analyses as to the notion of Hutsul phenomenon.
This approach has substantiated scientific novelty of the study.
Hutsul culture has been analyzed through the prism of dualstic
religious and ethnical world-view in its psychological and mental
modifications on the level of genetics. Quite a number of art-
works that presented the best specimens of multiformity and
variety of Hutsul traditional culture has been considered.
Keywords: the Hutsul culture, Hutsul phenomenon, dualistic
belief, art.
Палумбо Де виво Инесса
ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ОСВЕЩЕНИЕ
КУЛЬТУРЫ ГУЦУЛЬЩИНЫ В
ПРОИЗВЕДЕНИЯХ ИЗОБРАЗИТЕЛЬНОГО
ИСКУССТВА. ПОНЯТИЕ «ГУЦУЛЬСКОГО
ФЕНОМЕНА»
Статья освещает традиционную культуру Гуцульщины в
произведениях изобразительного искусства. Средством ее
исследования являются теоретические основы и анализ по-
нятия «гуцульский феномен». Именно в этом заключается
научная новизна данного исследования. Проанализирована
гуцульская культура через призму дуалистического религи-
озного мировосприятия этноса, психо-ментальная модифи-
кация на генетическом уровне. Рассмотрено большое коли-
чество произведений изобразительного искусства, в кото-
рых многопланово и разносторонне представлена традици-
онная культура Гуцульщины в лучших ее проявлениях.
Ключевые слова: культура Гуцульщины, «гуцульский фе-
номен», дуалистическая вера, изобразительное искусство.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-94570 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1028-5091 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:51:04Z |
| publishDate | 2014 |
| publisher | Інститут народознавства НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Палумбо Де Віво, І. 2016-02-11T16:59:45Z 2016-02-11T16:59:45Z 2014 Теоретичні аспекти висвітлення культури Гуцульщини в творах образотворчого мистецтва. Поняття «гуцульського феномену» / І. Палумбо Де Віво // Народознавчі зошити. — 2014. — № 6 (120). — С. 1540-1546. — Бібліогр.: 20 назв. — укp. 1028-5091 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94570 Висвітлюється традиційна культура Гуцульщини в творах
 образотворчого мистецтва. Засобом її дослідження є теоретичні засади та аналіз поняття «гуцульський феномен».
 Саме в цьому полягає наукова новизна нашого дослідження. Проаналізована гуцульська культура через призму дуалістичного релігійного світосприйняття етносу, психоментальної модифікації на генетичному рівні. Розглянута
 велика кількість творів образотворчого мистецтва, в яких
 багатопланово і різнобічно представлена традиційна культура Гуцульщини в найкращих її проявах. In the article some light has been thrown upon certain peculiarities
 of Hutsul traditional culture exposed by the creations of fine
 arts. Instrumentals for the research-works have been theoretical
 issues and analyses as to the notion of Hutsul phenomenon.
 This approach has substantiated scientific novelty of the study.
 Hutsul culture has been analyzed through the prism of dualstic
 religious and ethnical world-view in its psychological and mental
 modifications on the level of genetics. Quite a number of artworks
 that presented the best specimens of multiformity and
 variety of Hutsul traditional culture has been considered. Статья освещает традиционную культуру Гуцульщины в
 произведениях изобразительного искусства. Средством ее
 исследования являются теоретические основы и анализ понятия «гуцульский феномен». Именно в этом заключается
 научная новизна данного исследования. Проанализирована
 гуцульская культура через призму дуалистического религиозного мировосприятия этноса, психо-ментальная модификация на генетическом уровне. Рассмотрено большое количество произведений изобразительного искусства, в которых многопланово и разносторонне представлена традиционная культура Гуцульщины в лучших ее проявлениях. uk Інститут народознавства НАН України Народознавчі зошити Статті Теоретичні аспекти висвітлення культури Гуцульщини в творах образотворчого мистецтва. Поняття «гуцульського феномену» On Hutsul culture and its theoretical aspects enlightened by the creations of fine arts. Concept of Hutsul phenomenon Теоретические аспекты освещение культуры гуцульщины в произведениях изобразительного искусства. Понятие «гуцульского феномена» Article published earlier |
| spellingShingle | Теоретичні аспекти висвітлення культури Гуцульщини в творах образотворчого мистецтва. Поняття «гуцульського феномену» Палумбо Де Віво, І. Статті |
| title | Теоретичні аспекти висвітлення культури Гуцульщини в творах образотворчого мистецтва. Поняття «гуцульського феномену» |
| title_alt | On Hutsul culture and its theoretical aspects enlightened by the creations of fine arts. Concept of Hutsul phenomenon Теоретические аспекты освещение культуры гуцульщины в произведениях изобразительного искусства. Понятие «гуцульского феномена» |
| title_full | Теоретичні аспекти висвітлення культури Гуцульщини в творах образотворчого мистецтва. Поняття «гуцульського феномену» |
| title_fullStr | Теоретичні аспекти висвітлення культури Гуцульщини в творах образотворчого мистецтва. Поняття «гуцульського феномену» |
| title_full_unstemmed | Теоретичні аспекти висвітлення культури Гуцульщини в творах образотворчого мистецтва. Поняття «гуцульського феномену» |
| title_short | Теоретичні аспекти висвітлення культури Гуцульщини в творах образотворчого мистецтва. Поняття «гуцульського феномену» |
| title_sort | теоретичні аспекти висвітлення культури гуцульщини в творах образотворчого мистецтва. поняття «гуцульського феномену» |
| topic | Статті |
| topic_facet | Статті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94570 |
| work_keys_str_mv | AT palumbodevívoí teoretičníaspektivisvítlennâkulʹturiguculʹŝinivtvorahobrazotvorčogomistectvaponâttâguculʹsʹkogofenomenu AT palumbodevívoí onhutsulcultureanditstheoreticalaspectsenlightenedbythecreationsoffineartsconceptofhutsulphenomenon AT palumbodevívoí teoretičeskieaspektyosveŝeniekulʹturyguculʹŝinyvproizvedeniâhizobrazitelʹnogoiskusstvaponâtieguculʹskogofenomena |