Ренатуралізація як основа середовищестабілізуючого підходу до оптимізації екоінфраструктури (на прикладі Запорізької області)
Необхідність відновлення територій з природничим режимом функціонування очевидна і не викликає сумнівів. Питання про співвідношення угідь з різною інтенсивністю використання піднімалося ще з часів В.В. Докучаєва, але до цього часу залишається актуальним, а значить до кінця не розробленим. Це ствердж...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Культура народов Причерноморья |
|---|---|
| Дата: | 2000 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2000
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94668 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Ренатуралізація як основа середовищестабілізуючого підходу до оптимізації екоінфраструктури (на прикладі Запорізької області) / В.П. Воровка // Культура народов Причерноморья. — 2000. — № 13. — С. 12-14. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Резюме: | Необхідність відновлення територій з природничим режимом функціонування очевидна і не викликає сумнівів. Питання про співвідношення угідь з різною інтенсивністю використання піднімалося ще з часів В.В. Докучаєва, але до цього часу залишається актуальним, а значить до кінця не розробленим. Це стверджується високою інтенсивністю прояву ерозійних процесів, перш за все водної ерозії та дефляції. Зниження інтенсивності ерозійних процесів можливе кількома шляхами – адаптивним землекористуванням, контурно-меліоративною організацією території, ренатуралізацією. В основі першого шляху лежить пристосування конкретних видів землекористування до ландшафтної структури території. Другий -- передбачає перехід від прямокутно-клітинної структури полів до смугово-горизонтальної, яка враховує рельєф території і використовується з різноманітними протиерозійними спорудами. Згідно третього шляху, необхідне відновлення природних геосистем досягається через виведення найменш родючої та малоцінної ріллі зі складу інтенсивно використовуваних земель з послідовним їх залуженням та залісненням неугідь. Цим шляхом пішли більшість європейських країн, Сполучені Штати та інші. Наприклад, розораність земель у Франції сягає на сьогодні близько 31%, тоді як України – 55.7% [1]. У розрахунку на одного мешканця України припадає 0.81 га сільськогосподарських угідь, в тому числі 0.64 га ріллі, тоді як в середньому по Європі ці показники становлять відповідно 0.44 і 0.25 га. Якщо в Європі Україна займає 5,7% території, то її сільгоспугіддя – 18.9%, а рілля 26.9% [2].
|
|---|---|
| ISSN: | 1562-0808 |