До питання про історіософію вітчизняної історичної науки початку XX ст.

До питання про історіософію вітчизняної історичної науки початку XX ст.

На початку XX ст. вітчизняна історіографія переживала теоретико-методологічну кризу - чи зміну методологічної бази, але про терміни не сперечаються, а домовляються - яку не варто оцінювати однозначно. Криза була проявом рефлексії науки на соціально-політичного середовища й відображала труднощі науко...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Культура народов Причерноморья
Дата:2000
Автор: Водотика, С.Г.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2000
Теми:
Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94692
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:До питання про історіософію вітчизняної історичної науки початку XX ст. / С.Г. Водотика // Культура народов Причерноморья. — 2000. — № 13. — С. 71-76. — Бібліогр.: 26 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-94692
record_format dspace
spelling Водотика, С.Г.
2016-02-11T19:13:29Z
2016-02-11T19:13:29Z
2000
До питання про історіософію вітчизняної історичної науки початку XX ст. / С.Г. Водотика // Культура народов Причерноморья. — 2000. — № 13. — С. 71-76. — Бібліогр.: 26 назв. — укр.
1562-0808
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94692
На початку XX ст. вітчизняна історіографія переживала теоретико-методологічну кризу - чи зміну методологічної бази, але про терміни не сперечаються, а домовляються - яку не варто оцінювати однозначно. Криза була проявом рефлексії науки на соціально-політичного середовища й відображала труднощі наукового пізнання на цьому етапі історії самої науки. Гносеологічне підґрунтя кризи обумовлювалось необхідністю перегляду панувавших тоді у світовій науці позитивістських підходів. У кінці ХІХ ст. позитивізм, який свого часу сприяв оформленню соціального знання в науку, виявив свою обмеженість щодо пізнання минулого, ідеться про постановку неокантіанською філософією нових проблем історичного пізнання (сутність різниці природничих і соціальних наук, ідеальне як знаряддя осягнення минулого тощо), які й викликали зміну парадигми історичної науки.
uk
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
Культура народов Причерноморья
Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ
До питання про історіософію вітчизняної історичної науки початку XX ст.
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title До питання про історіософію вітчизняної історичної науки початку XX ст.
spellingShingle До питання про історіософію вітчизняної історичної науки початку XX ст.
Водотика, С.Г.
Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ
title_short До питання про історіософію вітчизняної історичної науки початку XX ст.
title_full До питання про історіософію вітчизняної історичної науки початку XX ст.
title_fullStr До питання про історіософію вітчизняної історичної науки початку XX ст.
title_full_unstemmed До питання про історіософію вітчизняної історичної науки початку XX ст.
title_sort до питання про історіософію вітчизняної історичної науки початку xx ст.
author Водотика, С.Г.
author_facet Водотика, С.Г.
topic Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ
topic_facet Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ
publishDate 2000
language Ukrainian
container_title Культура народов Причерноморья
publisher Кримський науковий центр НАН України і МОН України
format Article
description На початку XX ст. вітчизняна історіографія переживала теоретико-методологічну кризу - чи зміну методологічної бази, але про терміни не сперечаються, а домовляються - яку не варто оцінювати однозначно. Криза була проявом рефлексії науки на соціально-політичного середовища й відображала труднощі наукового пізнання на цьому етапі історії самої науки. Гносеологічне підґрунтя кризи обумовлювалось необхідністю перегляду панувавших тоді у світовій науці позитивістських підходів. У кінці ХІХ ст. позитивізм, який свого часу сприяв оформленню соціального знання в науку, виявив свою обмеженість щодо пізнання минулого, ідеться про постановку неокантіанською філософією нових проблем історичного пізнання (сутність різниці природничих і соціальних наук, ідеальне як знаряддя осягнення минулого тощо), які й викликали зміну парадигми історичної науки.
issn 1562-0808
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94692
citation_txt До питання про історіософію вітчизняної історичної науки початку XX ст. / С.Г. Водотика // Культура народов Причерноморья. — 2000. — № 13. — С. 71-76. — Бібліогр.: 26 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT vodotikasg dopitannâproístoríosofíûvítčiznânoíístoričnoínaukipočatkuxxst
first_indexed 2025-12-07T16:01:03Z
last_indexed 2025-12-07T16:01:03Z
_version_ 1850865891531554816

Схожі ресурси