Еволюція формально-образної мови львівської графіки періоду модернізму

• Published in: Народознавчі зошити
• Date: 2012
• Main Author: Іванишин, Н.
• Format: Article
• Language: Ukrainian
• Published: Інститут народознавства НАН України 2012
• Subjects: Статті
• Online Access: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94781
• Journal Title: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Cite this: Еволюція формально-образної мови львівської графіки періоду модернізму / Н. Іванишин // Народознавчі зошити. — 2012. — № 4 (106). — С. 719-724. — Бібліогр.: 15 назв. — укp.

У статті розглядається питання шляхів розвитку мистецтва графіки у Львові в першій третині XX ст. Звертається увага на джерела модернізму в тогочасному українському мистецтві, способи міжкультурної комунікації, адаптації найбільш значимих універсальних мистецьких стилів і напрямків (серед них — символізм, експресіонізм, футуризм, конструктивізм), які стикувалися з питомо національними стильовими ідеями (т. зв. неостилями — неовізантизм, необароко, неопримітивізм). Наголошується на деяких локально-специфічних рисах львівської графіки зрілого і пізнього модернізму, виявлених в стильовому конгломераті Ар Деко. In the article have been considered some problems in development of graphic art at Lviv in the period of 1900 to the mid- 1930s. Attention has been paid to sources of Modernist styling in the Ukrainian art of that time as well as to means of intercultural communication and adapting the most significant universal artificial styles and directions (as Symbolism, Expressionism, Futurism, Constructivism) joint with purely national stylistic ideas (so-called neo-styles, as Neo-Byzantine one, NeoBaroque, New Primitivism etc.). Some local specific features by Lviv graphic art of mature and late Modernism found in stylistic conglomerate of Art Deco have been underlined. В статье рассматриваются вопросы путей развития искусства графики во Львове в первой трети XX в. Обращается внимание на источники модернизма в украинском искусстве того времени, способы межкультурной коммуникации, адаптации наиболее значимых универсальных искусственных стилей и направлений (среди них — символизм, экспрессионизм, футуризм, конструктивизм), которые стыковались с чисто национальными стилистическими идеями (т. наз. неостилями — неовизантизмом, необарокко, неопримитивизмом). Акцентируются некоторые локальные специфические черты львовской графики зрелого и позднего модернизма, выявленные в стилистическом конгломерате Ар Деко.