Символіка орнаментального оздоблення світських архітектурних пам’яток Львова другої половини XVI — першої половини XVII ст.

У статті розглядаються основні передумови та джерела формування символіки орнаментики світської архітектури Львова другої половини ХVI — першої половини XVIIст. у контексті культурних взаємозв’язків з країнами Центральної та Західної Європи. Розшифровується символіка орнаментальних мотивів в дек...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:	Народознавчі зошити
Datum:	2012
1. Verfasser:	Хорунжа, Г.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут народознавства НАН України 2012
Schlagworte:	Статті
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94854
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Символіка орнаментального оздоблення світських архітектурних пам’яток Львова другої половини XVI — першої половини XVII ст. / Г. Хорунжа // Народознавчі зошити. — 2012. — № 5 (107). — С. 912-918. — Бібліогр.: 14 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-94854
record_format	dspace
spelling	Хорунжа, Г. 2016-02-12T12:22:14Z 2016-02-12T12:22:14Z 2012 Символіка орнаментального оздоблення світських архітектурних пам’яток Львова другої половини XVI — першої половини XVII ст. / Г. Хорунжа // Народознавчі зошити. — 2012. — № 5 (107). — С. 912-918. — Бібліогр.: 14 назв. — укp. 1028-5091 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94854 У статті розглядаються основні передумови та джерела формування символіки орнаментики світської архітектури Львова другої половини ХVI — першої половини XVIIст. у контексті культурних взаємозв’язків з країнами Центральної та Західної Європи. Розшифровується символіка орнаментальних мотивів в декоративному оформленні світської архітектури Львова того періоду. In the article have been considered some main predispositions and sources of ornamental décor for Lviv monuments of secular architecture at the 2nd half XVI and the 1st half XVII cc. in the context of cultural relations with the lands in Central and Western Europe. Some results of essays in decipherment of ornamental symbolical motifs, used in decorative dressings of Lviv secular architecture in the mentioned period have been presented. В статье рассматриваются основные предпосылки и источники формирования символики орнаментики свет- ской архитектуры Львова второй половины XVI — первой половины XVII ст., в контексте культурных взаимосвязей со странами Центральной и Западной Европы. Расшифровывается символика орнаментальных мотивов в декоративном оформлении светской архитектуры Львова этого периода. uk Інститут народознавства НАН України Народознавчі зошити Статті Символіка орнаментального оздоблення світських архітектурних пам’яток Львова другої половини XVI — першої половини XVII ст. On symbolism in ornamental design of Lviv secular architectural monuments at the 2nd half XVI and the 1st half XVII cc. Символика орнаментального оформления светских архитектурных памяток Львова второй половины XVI — первой половины XVII ст. Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Символіка орнаментального оздоблення світських архітектурних пам’яток Львова другої половини XVI — першої половини XVII ст.
spellingShingle	Символіка орнаментального оздоблення світських архітектурних пам’яток Львова другої половини XVI — першої половини XVII ст. Хорунжа, Г. Статті
title_short	Символіка орнаментального оздоблення світських архітектурних пам’яток Львова другої половини XVI — першої половини XVII ст.
title_full	Символіка орнаментального оздоблення світських архітектурних пам’яток Львова другої половини XVI — першої половини XVII ст.
title_fullStr	Символіка орнаментального оздоблення світських архітектурних пам’яток Львова другої половини XVI — першої половини XVII ст.
title_full_unstemmed	Символіка орнаментального оздоблення світських архітектурних пам’яток Львова другої половини XVI — першої половини XVII ст.
title_sort	символіка орнаментального оздоблення світських архітектурних пам’яток львова другої половини xvi — першої половини xvii ст.
author	Хорунжа, Г.
author_facet	Хорунжа, Г.
topic	Статті
topic_facet	Статті
publishDate	2012
language	Ukrainian
container_title	Народознавчі зошити
publisher	Інститут народознавства НАН України
format	Article
title_alt	On symbolism in ornamental design of Lviv secular architectural monuments at the 2nd half XVI and the 1st half XVII cc. Символика орнаментального оформления светских архитектурных памяток Львова второй половины XVI — первой половины XVII ст.
description	У статті розглядаються основні передумови та джерела формування символіки орнаментики світської архітектури Львова другої половини ХVI — першої половини XVIIст. у контексті культурних взаємозв’язків з країнами Центральної та Західної Європи. Розшифровується символіка орнаментальних мотивів в декоративному оформленні світської архітектури Львова того періоду. In the article have been considered some main predispositions and sources of ornamental décor for Lviv monuments of secular architecture at the 2nd half XVI and the 1st half XVII cc. in the context of cultural relations with the lands in Central and Western Europe. Some results of essays in decipherment of ornamental symbolical motifs, used in decorative dressings of Lviv secular architecture in the mentioned period have been presented. В статье рассматриваются основные предпосылки и источники формирования символики орнаментики свет- ской архитектуры Львова второй половины XVI — первой половины XVII ст., в контексте культурных взаимосвязей со странами Центральной и Западной Европы. Расшифровывается символика орнаментальных мотивов в декоративном оформлении светской архитектуры Львова этого периода.
issn	1028-5091
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94854
citation_txt	Символіка орнаментального оздоблення світських архітектурних пам’яток Львова другої половини XVI — першої половини XVII ст. / Г. Хорунжа // Народознавчі зошити. — 2012. — № 5 (107). — С. 912-918. — Бібліогр.: 14 назв. — укp.
work_keys_str_mv	AT horunžag simvolíkaornamentalʹnogoozdoblennâsvítsʹkiharhítekturnihpamâtoklʹvovadrugoípolovinixviperšoípolovinixviist AT horunžag onsymbolisminornamentaldesignoflvivseculararchitecturalmonumentsatthe2ndhalfxviandthe1sthalfxviicc AT horunžag simvolikaornamentalʹnogooformleniâsvetskiharhitekturnyhpamâtoklʹvovavtoroipolovinyxvipervoipolovinyxviist
first_indexed	2025-11-25T22:52:42Z
last_indexed	2025-11-25T22:52:42Z
_version_	1850575348699234304
fulltext	ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 5 (107), 2012 Загальносвітова практика свідчить, що культурно- мистецький процес постійно перебуває у тісному взаємозв’язку з історичною ситуацією. Так у зв’язку зі змінами світоглядної системи, її окремих складових, мистецтво суттєвою цілісністю реагувало на гостроту ситуації, а тому однією з передумов формування сим- воліки декоративного оздоблення архітектури Львова другої половини ХVI — першої половини XVII ст. стали соціально-історичні передумови, а також постій- ні культурні та економічні контакти з країнами того- часної Центральної та Західної Європи. Зауважимо, що розшифрування символіки орнамен- тального оздоблення світських архітектурних пам’яток Львова окресленого періоду може стати одним з дже- рел реконструкції процесу взаємопроникнення різних світоглядних систем (західного та східного християн- ства, античного язичництва та ін.) та відображення вка- заного процесу у мистецтві. Проте відповідного висвіт- лення у мистецтвознавчих дослідженнях вказана про- блематика не отримала, за винятком фрагментарних звернень у контексті вивчення скульптури Львова дру- гої половини ХVI — першої половини XVII ст. Сто- совно наукового дослідження розвитку орнаментики архітектури Львова того часу слід назвати статтю М. Гембаровича «Скульптура і різьблення», видану у межах шеститомного видання «Історії українського мистецтва» [2]. Зауважимо, що науковець здійснив спробу аналітичного опрацювання джерел стилістики орнаментики вказаного періоду, однак у зв’язку з фор- матом видання не зміг це повністю реалізувати, зосе- редивши свою увагу на ключових елементах, зокрема впливах декоративного-ужиткового мистецтва. Серед праць, які належать до ґрунтовних дослі- джень, присвячених львівській скульптурній пласти- ці, і фрагментарно орнаментальному оздобленню львів- ських архітектурних пам’яток, відзначимо «Львівську скульптуру ХVІ—ХVІІ століть» В. Любченка [7]. Варто наголосити, що саме тут вперше В. Любченко провів глибоке наукове опрацювання львівської скуль- птурної пластики у контексті встановлення особливос- тей стилістики, атрибуції та іконографії (у переважній більшості релігійних сцен та меморіальних плит і над- гробків), а орнаментику тогочасної архітектури роз- глядає як явище другорядне, що було декоративним доповненням зображення. Варто вказати, що на під- ставі останнього у праці В. Любченка практично від- сутній ґрунтовний аналіз символіки орнаментики у ви- рішенні екстер’єрів архітектурних пам’яток Львова ХVІ—ХVІІ ст. [7, с. 59, 85, 108, 110].© Г. ХОРУНЖА, 2012 Галина ХОРУНЖА СИМВОЛІКА ОРНАМЕНТАЛЬНОГО ОЗДОБЛЕННЯ СВІТСЬКИХ АРХІТЕКТУРНИХ ПАМ’ЯТОК ЛЬВОВА другої половини XVI — першої половини XVII ст. У статті розглядаються основні передумови та джерела формування символіки орнаментики світської архітектури Львова другої половини ХVI — першої половини XVII ст. у контексті культурних взаємозв’язків з країнами Цен- тральної та Західної Європи. Розшифровується символіка орнаментальних мотивів в декоративному оформленні світ- ської архітектури Львова того періоду. Ключові слова: символіка, орнаментика, світська архітек- тура, взаємозв’язки. 913Символіка орнаментального оздоблення світських архітектурних пам’яток львова… ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 5 (107), 2012 Також серед основних досліджень, де фрагментар- но було висвітлено нашу проблематику, відзначимо працю «Українське мистецтво другої половини ХVІ — першої половини ХVІІ ст. (Гуманістичні та визвольні ідеї)» В. Овсійчука. Мистецтвознавець першочергово звертається до виявлення провідних джерел формування стилістики орнаментики архітек- тури та робить спробу реконструкції символічного наповнення провідних оздоблювальних елементів [9, с. 80—82, 88—94]. Однак глибинне розкриття за- значеної проблематики відсутнє, оскільки автор зро- бив провідний акцент на дослідженні стилістики і символіки скульптурної пластики, передусім сакраль- ного призначення та іконостасного різьблення, вна- слідок чого встановлені напрямки дослідження зали- шаються розкритими тільки частково. Окрім, того у контексті аналізу специфіки трактування декору В. Овсійчук практично обмежився частковим роз- ширенням результатів своїх попередніх праць у за- значеній царині, так і не здійснивши значного посту- пу у дослідженні проблеми особливостей стилістики та символіки орнаментики архітектури Львова дру- гої половини ХVІ — першої половини ХVІІ ст. Стосовно джерел, якими ми послуговувались у процесі проведення пропонованого дослідження, варто зазначити основні праці, використані у проце- сі реконструкції символічного наповнення орнамен- тики архітектури Львова другої половини ХVІ— ХVІІ ст.: К. Диса «Історія з відьмами. Суди про чари в українських воєводствах Речі Посполитої ХVІІ—ХVІІІ століття» [3], Я. Запаско «Пам’ятки книжкового мистецтва. Українська рукописна кни- га» [4], В. Орел «Культура, символы и животный мир» [10], Г. Резин «Нариси з філософії архітек- турної форми» [11], А. Содомора, М. Домбров- ський, А. Кісь «Anno Domini. Року Божого: Ла- тинські написи Львова» [12] та інші. Таким чином наукова новизна пропонованої стат- ті сформована на підставі того, що зараз в Україні відсутнє мистецтвознавче дослідження, у якому було б проведено цілісне вивчення символіки орнаменти- ки світської архітектури Львова другої половини XVI — першої половини XVII ст. Отож перейдемо до безпосереднього аналізу символічного наповнення орнаментального декору- вання світських споруд Львова окресленого періо- ду та розпочнемо з групи пам’яток, розташованих на площі Ринок. Характерним репрезентантом вка- заної категорії є будинок Бандінеллі (час створен- ня приблизно 1589 р.). Наголосимо, що вирізьбле- ні в оформленні порталу мотиви дельфінів знайшли своє відображення в інших мистецьких пам’ятках, зокрема українській рукописній книзі — таких книжкових мініатюрах, де зображались архітектур- ні мотиви [4, с. 90]. Щодо символічного компо- нента, то зазначимо, що дельфіни у світоглядній системі давніх греків — емблема морської стихії, а в християнській культурі — один з варіантів емб- лематичного зображення Христа [10, с. 410—411]. Проте специфіка зображення дельфіна (не вико- ристано жодних додаткових мотивів на зразок яко- ря чи хреста) застосовується в оформленні фасаду будинку Бандінеллі і є парафразою західноєвро- пейського геральдичного символу «морської сви- ні» [10, с. 411]. Останнє дає змогу припустити, що дельфін також був елементом герба першого чи дру- гого власника будинку — Яроша Ведельського або ж італійця Роберто Бандінеллі. Підкреслюємо, що в орнаментальному декорі екстер’єру будинку Бандінеллі як маньєристичні, так і ренесансні фітоморфні мотиви поєднуються з мас- ками людей. Саме антропоморфні мотиви є своєрід- ною субдомінантою програми орнаментального оформлення будинку Бандінеллі. Так, в оформленні фасаду зафіксовано не тільки мотиви масок жінок та чоловіків у характерних ренесансних головних уборах, а й мотиви херувимів та, безперечно, герми. Варто вказати, що мотиви херувима, використані тут, прак- тично ідентичні до книжкової заставки «Апостола» Франціска Скорини, що дає підставу припустити, — автор орнаментального оформлення будинку Банді- неллі був знайомий із вказаним графічним зразком. Зазначимо, що мотиви масок та герм людей у вбран- ні свого часу було притаманним не тільки для анти- чності, але й успадковане європейським романським і готичним мистецтвом (фриз собору у Шибенику XV ст., екстер’єр та інтер’єр катедри св. Яна у Вар- шаві XVІ ст.) [9, с. 43—43; 13, s. 50, 68—69]. Символічне ж значення масок частково пов’язане із апотропейною символікою голови медузи Горгони, мотив якої зазнав трансформації у західноєвропей- ській культурі християнської доби. Однак герми пер- винно в античному світі були пов’язані з пошануван- ням певних божеств (у Давній Греції — Гермеса), Галина ХОРУНЖа914 ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 5 (107), 2012 що, однак, не отримало свого ідейного відображен- ня у формальному продовженні традиції [8, с. 316]. Хоча не слід забувати, що саме внаслідок такого трактування мистецької спадщини Давніх Греції та Риму відбувся процес своєрідного перетворення кон- структивних елементів у декоративні мотиви. Зазна- чимо, що бази колон порталу оздоблені стилізовани- ми ромбами (один із найдавніших символів багатства та простору у світовій культурі) з мотивами антаби (кільця — варіант дверного молотка, що мав спові- щати господарів про прибуття відвідувачів). І хоч за- значені елементи мають паралелі у західноєвропей- ському пластичному оздобленні архітектурних пам’яток, однак також ймовірно, що джерелом появи такого мотиву стало монументальне мистецтво му- сульманських країн, де бази колон часто оздоблюва- ли викладеними смальтою ромбами. Слід зауважити, що стилістично спорідненим до цієї пам’ятки у кон- тексті декору баз колон (ромба, але без декоративно- го доповнення) є будинок № 20 по вул. Вірменській (архітектор Пьєтро Лугано) [6, с. 289—290]. Інша пам’ятка архітектури розташована на площі Ринок, хоч і не позначена активним застосуванням різноманітних орнаментальних елементів декору, од- нак чудово репрезентує втілення пластичного ефек- ту, за умови застосування мінімальних засобів оздо- блення. Саме такою є колишня кам’яниця венеціан- ця Антоніо Массарі (час створення приблизно 1600 р.). У цій споруді єдиним декоративним акцен- том оформлення замкового каменя порталу висту- пає скульптурне зображення лева з крилами — гер- ба Венеційської республіки та символу покровителя міста євангеліста Марка. Проте символіка крилато- го лева також пов’язана з ассірійськими демонічни- ми істотами — охоронцями коштовностей (згодом це знайшло відгук в юдейській символіці Вавилона як крилатого лева) [10, с. 150—151]. Орнаментальне оздоблення кам’яниці Домбров- ського (час створення приблизно перша половина XVII ст.) вирізняється синтезом декількох стильо- вих скерувань: північноєвропейська маньєристична орнаментика, італійське ренесансне оздоблення та антична традиція, що пройшла крізь призму італій- ського Ренесансу. Власне, загалом такою є ситуація зі стилістичними виявами пластичного оздоблення маньєризму, тому доцільно звернутись до аналізу впливу італійського ренесансного орнаментування на формування декоративного оформлення кам’яниці Домбровського. У цьому випадку, як і в орнаменти- ці будинку Бандінеллі, особливу роль відіграють мо- тиви масок жінок та чоловіків у характерному для епо- хи Ренесансу вбранні (репрезентовано не лишень го- ловні убори, а й частину верхнього одягу — комірці та фрагменти плащів), що ймовірно також виконува- ли апотропейне призначення. Варто наголосити, що на порталі фігурують мотиви масок молодих людей (як жінок, так і чоловіків), а на лиштві вікна — осіб середнього віку. Слід зауважити, що кожен образ по- трактовано індивідуально, ймовірно, з орієнтацією на портретні характеристики конкретних людей. Однак слід наголосити, що згадані мотиви част- ково перегукуються з античними елементами оздо- блення фризів храмів. Дотичну групу до орнаментів, пов’язаних з італійським ренесансним мистецтвом, складають античні мотиви. Власне у пластичному оздобленні кам’яниці Домбровського фігурують мо- тиви дентикул, іонік з овами, трактування яких має споріднені стилістичні риси з аналогічними елемен- тами в оформленні фасаду будинку Бандінеллі. Ще одна риса, яка поєднує згадані пам’ятки — декор у вигляді луски, символічне значення якого вірогідно було пов’язане із трактуванням мотиву риби. Наступною пам’яткою є будинок Анчовських, або Чорна Кам’яниця (час створення приблизно 1588— 1596 рр.). Переважну більшість елементів декоруван- ня варто пов’язувати з північноєвропейським маньє- ризмом в орнаментальному оздобленні, зокрема це сто- сується гротескної плетінки, де химерним чином поєднано рослинні та антропоморфні мотиви (хоча ці зображення можна трактувати як певною мірою фан- тастичні, міфологічні істоти). Символіка вказаних мо- тивів вірогідніше за все була пов’язана з апотропейним призначенням химерних істот, присутність яких на пор- талі (межі світу публічного та домашнього, свого і чу- жого) мала забезпечити від проникнення негативних сил у світ неофіційного буття індивіда [11, с. 69]. Специфіка трактування, зокрема розетів, фризи хе- рувимів на фасаді частково свідчать про зв’язок з укра- їнською середньовічною стилістикою. Принагідно за- значимо, що споріднені декоративні елементи застосо- вані в орнаментальному оздобленні фасаду каплиці Трьох святителів. На підставі вказаного можна ствер- джувати, що автори програми пластичного декоруван- ня Чорної кам’яниці та каплиці Трьох святителів керу- 915Символіка орнаментального оздоблення світських архітектурних пам’яток львова… ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 5 (107), 2012 вались одними і тими ж джерелами інспірації. Хоча не можна виключати, що зазначені декоративні елементи були створені одним автором (або ж групою авторів). Окрім того, ймовірно, що фризи з херувимами для Чорної кам’яниці та каплиці Трьох святителів були виготовлені в одній скульптурній майстерні. Також простежуються фрагментарні прояви української се- редньовічної стилістики, відчутні також на компо- зиційному рівні, зокрема в особливостях потракту- вання плетінки. Стосовно аттику Чорної кам’яниці, то його декоративне оформлення позначене маньє- ристичною стилістикою. Однак одним із ключових символів Чорної ка- м’яниці є три обеліски в аттику. Зауважимо, що вста- новити причини появи поховального символу в оздо- бленні архітектури, то їх встановити доволі складно, з огляду на присутність в оформленні аттику урнопо- дібних мотивів (езотеричне походження обеліска є менш ймовірним у зв’язку з практичною відсутністю у тогочасному Львові спільнот містичного чи теософ- ського ухилу, окрім рідкісних ексцесів). Окрім того, неможливо, щоб реалізатори програми оздоблення чи замовник будинку не знали загальноприйнятих у то- гочасному суспільстві символів, і зокрема трактуван- ня мотиву обеліска [11, с. 43—44, 61, 108]. Тепер звернемося до аналізу символічних особли- востей орнаментального оздоблення будинку Шольц- Вольфовичів (час створення приблизно 1570— 1580 рр.). Зазначимо, що маньєристична стилістика (в її північноєвропейському варіанті) репрезентована трактованими на зразок рольверкових картушів та- блицями. Вважаємо за доцільне припустити, що ав- тори програми оздоблення будинку Шольц- Вольфовичів були ознайомлені з німецькими графіч- ними зразками декору архітектури (проектами споруд Дітерліна). Однак принагідно зазначимо, що внаслі- док часткової трансформації та стилізації згадані орна- ментальні мотиви набули відносно «м’якших» та більш пластичних рис. Останнє, ймовірно, було зумовлене прагненням авторів орнаментального оздоблення ство- рити власну інтерпретацію рольверкових картушів. Саме за таким сценарієм відбувалась адаптація ні- мецьких маньєристичних декоративних мотивів у то- гочасній краківській скульптурній школі. Тепер перейдемо до аналізу символіки антропоморф- них мотивів, що фігурують у програмі оздоблення кам’яниці Шольц-Вольфовичів. У цьому випадку ан- тропоморфні мотиви репрезентують один із суттєвих виявів впливу італійської ренесансної стилістики, — кожна з фізіономічно індивідуальних масок людей зо- бражена у тогочасному вбранні (можливо алегорій що- денного спектаклю — життя у суспільстві) [5, с. 43]. Ще одна версія походження мотивів маски, за В. Овсій- чуком, — від традицій німецького ренесансного мис- тецтва [9, с. 92]. Остання теза ґрунтується на тому, що сам замовник (Ян Шольц-Вольфович) походив з Сілезії, де свого часу панував звичай зображати обра- зи померлих засновників роду на фасадах приватних будинків. Але тут доцільно наголосити, що всі зобра- ження масок людей фігурують у тогочасному вбранні (зламу 1570—1580-х рр.) і, відповідно, не могли від- творювати риси людей, які жили до цього часу (хоча, вірогідно, саме таким було побажання замовника). Спираючись на датування вбрання, зокрема голо- вних уборів, В. Овсійчук пропонує розглядати цей факт як вияв сілезької традиції, однак у дещо видо- змінених формах акцент перенесено на «…соціальні основи суспільства та їхнє відображення» [9, с. 93]. Однак, можна зробити висновок, що у будь-якому випадку автори програми оздоблення кам’яниці Шольц-Вольфовича першочергово втілювали поба- жання замовника. Так, для кожної маски характерне акцентування на портретних рисах, що іноді набува- ють дещо гротескного відтінку (останнє також є сум- нівним для визначення масок на фасаді, як скульптур- них портретів родичів замовника) [9, с. 60]. Таким чином, можна припустити, що декоративні маски людей відтворювали основні типажі тогочасно- го міського населення Львова, що, ймовірно, було зу- мовлене побажанням замовника відтворити частину ат- мосфери його рідного міста. Окрім антропоморфних мотивів у програмі декоративного оформлення кам’яниці Шольц-Вольфовича фігурують зооморфні елемен- ти — маски левів. Власне застосування цього мотиву, очевидно, було також пов’язане з побажаннями замов- ника та мало символічне (згідно з даними середньовіч- них бестіаріїв і фізіологів цей мотив відображав рішу- чість, передбачливість та інші чесноти), апотропейне призначення [10, с. 154—155]. Зауважимо, що мотив маски лева теж присутній в орнаментальному оформ- ленні будинку Домініка Гепнера, палацу Корнякта, бу- динках на площі Ринок, на стіні будинку № 31 по вул. Ів. Федорова, а також на збереженому замково- му камені нині замурованого порталу у будинку по Галина ХОРУНЖа916 ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 5 (107), 2012 вул. Руська, № 4 (вказана маска доповнена гроном винограду, що, вірогідно, було емблемою шинку). Таким чином, необхідно зазначити, що кам’яниця Шольц-Вольфовича репрезентує органічний синтез північноєвропейської маньєристичної стилістики та, ймовірно, німецького ренесансного оздоблення архі- тектури, що було доповнено символічними зображен- нями масок людей та тварин. Останнє, очевидно, мало безпосередній зв’язок з уподобаннями замов- ника. Коли звертатися до інших зразків архітектур- ного орнаменту Львова другої половини XVI — пер- шої половини XVII ст., то досить складно віднайти зразки, не позначені маньєристичною стилістикою, яка переважно органічно (хоч і не завжди) сполуча- лась з класичними ренесансними оздоблювальними мотивами. Саме це явище ілюструють деталі фасаду будинку Домініка Гепнера та частково портал пала- цу Корнякта [2, с. 127—132]. Тепер перейдемо до аналізу стилістичних особли- востей будинку Паоло Домініка Гепнера (час ство- рення приблизно поч. XVII ст.). Першочергово за- значимо, що для цієї пам’ятки характерне застосу- вання різних за стилістичним походженням мотивів, зокрема готичних. Коли вести мову про викорис- тання такого синтезу, то він, очевидно, був пов’язаний з побажаннями самого замовника, а не з уподобаннями автора (або групи авторів) програ- ми пластичного оздоблення кам’яниці. Так, якщо звертатись до аналізу стилістичних особливостей оздоблення порталів, то можна прослідкувати риси, притаманні для північноєвропейського маньєризму, зокрема характерні графічним творам Вредеман де Вріса, пластичного оздоблення архітектури та тво- рів декоративно-ужиткового мистецтва мусульман- ських країн, італійського ренесансного мистецтва і, зокрема, властивого для нього орнаментального мо- тиву масок жінок та чоловіків, зображених у того- часному вбранні, та античних архітектурних орна- ментів, однак потрактованих крізь призму італій- ського ренесансного мистецтва. Зазначимо, що на порталі та лиштві вікон будин- ку Гепнера поруч з декоративними та конструктив- ними елементами є група латиномовних написів (пе- реважно афоризмів), що у деяких випадках розкри- вають естетичні вподобання замовника та реконструюють можливі вияви його побажань щодо орнаментального оформлення фасаду. Так, над одним з порталів напис замовника наго- лошував, що «NUNQVAM DISCREPAT UTILE A DECORO» — «Ніколи не дисонує корисне з кра- сивим» [12, с. 35]. Ймовірно, цей акцент знайшов своє логічне продовження у застосуванні різних за по- ходженням та стилістикою декоративних елементів. Є ще одна закономірність, яка засвідчує зв’язок використаних в оформленні фасаду масок та тексто- вого доповнення — у сандриках із зображеннями жі- нок вміщено написи, пов’язані з матеріальним («UBI UBER IBI TUBER» — «Вщерть добра є — випи- рає» та «UBI OPES IBI AMICI» — «Де багатство, там і друзі») [12, с. 38—39]. Натомість сандрики з масками чоловіків репрезентують написи, пов’язані з чеснотами «PROBUS INVIDENT NEMINI» — «Добрий не заздрить нікому», «DOMAY OMNIA VIRTUS» — «Мужність (чеснота) долає все» та «VIRTUS PRAEM(I)U(M) HONOR» — «На- города за доброчесність — шана» [12, с. 40—42]. Єдиний виняток з вказаної закономірності репре- зентує напис між жіночими масками «UBI CHARITAS IBI DEUS» — «Де милосердя, там Бог» [12, с. 37]. Однак це може бути пов’язане із побажанням замов- ника дещо нівелювати негатив щодо образу жіночих персонажів, які у вказаний період доволі неоднознач- но трактувались (зокрема сприймались як помічники та прихильниці інфернальних істот) [3, с. 104—105]. Таким чином, трактування програми оздоблення бу- динку Домініка Гепнера, що надала цій споруді певних рис еклектичності, але це не змогло суттєво зменши- ти його естетичні якості, зокрема дотримання принци- пів ренесансної міри та доцільності, яка перегукуєть- ся з символічним змістом написів. Архітектурні пам’ятки зазначеного періоду мають орнаментику, характерну для стилістики північноєв- ропейського маньєристичного трактування декору- вання фасадів. Власне таким є портал будинку Кор- някта, що знаходиться навпроти Домініканського Собору (був перенесений під час реконструкції). Якщо пропорційний лад є відносно відповідним до класичних італійських ренесансних зразків, то його декоративне завершення, що складається з двох ма- ньєристичних закрутків, потрактованих на зразок символу безконечника, які симетрично закомпоно- вано навколо гербового зображення, є сумнівним у споруді, запроектованій і реалізованій майстром, на- приклад, з Тосканського регіону Італії. 917Символіка орнаментального оздоблення світських архітектурних пам’яток львова… ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 5 (107), 2012 Зазначимо, що автором цього порталу, за М. Гем- баровичем, є Петро Барбон, аргументація дослідни- ка ґрунтується на його тлумаченні напису «МРЕВ» і «27 Ар 1580 VF» — Muraton Pietro Barbon 27 квітня 1580 р. всю фабрику закінчив» [7, с. 45]. Відповідно, зрозумілим є поєднання майже класич- ного тосканського ордеру з маньєристичним оздо- бленням завершення. Отож звернемось до аналізу символічних особливостей орнаментального оформ- лення порталу палаццо Корнякта, що знаходиться безпосередньо на площі Ринок. Власне, тут варто акцентувати увагу на таких ключових моментах: структурально цей портал палаццо Корнякта витри- маний у відповідності до класичних пропорцій рене- сансного італійського мистецтва, але специфіка трак- тування орнаментального оформлення свідчить про маньєристичне походження [9, с. 72]. Вважаємо за доцільне припустити, що поява оформ- лення капітелі колони у вигляді голів людей (у цьому випадку чоловіків) могла мати апотропейне призна- чення. На користь цього твердження свідчить плас- тичне оздоблення баз колон масками левів з антаба- ми. Вважаємо за доцільне визначити застосування декоративних масок левів та людей (обличчя мають грізний вигляд завдяки активній міміці) не суто з ме- тою оздоблення порталу, а й магічне, захисне призна- чення вказаних мотивів. Надалі доцільно звернутись до аналізу стилістичних особливостей декоративного оформлення лиштви вікон палаццо Корнякта. Почат- ково зазначимо, що можна виділити три типи плас- тичного оформлення віконних отворів зазначеної ар- хітектурної пам’ятки — з херувимом у трикутному сандрику, химерною маскою (апотропеєм), трактова- ною на зразок істот з Чорної кам’яниці, і зі стилізо- ваною «вазою» та рослинними мотивами. Мотив херувима потрактовано цілком інакше, ніж аналогічних орнаментальних оздоб, однак є певна стилістична спорідненість з пластичним оформлен- ням скарбниці базиліки Маріїцької у Кракові. При- нагідно наголосимо, що Я. Самек відзначає вплив на формування стилістики скарбниці безпосередньо від німецького маньєризму [14, s. 23]. Частково про маньєристичне походження також свідчать мотиви фантастичних голів, закомпонованих у рослинну пле- тінку. Власне споріднені мотиви простежуються як у творчості німецького митця Альбрехта Дюрера, так й українського гравера Памво Беринди. Зазна- чимо, що фітоморфні мотиви потрактовані на зразок місцевої флори, зокрема квітів барвінку. Стосовно інших орнаментальних мотивів, засто- сованих у пластичному оздобленні віконних отворів, то це волютоподібні консолі, додатково декоровані звивом листя аканта та стилізованою мотузкою. Та- ким чином можна стверджувати, що портал палац- цо Корнякта та лиштва вікон репрезентують своє- рідне тлумачення маньєристичної орнаментики, ймо- вірно її німецького варіанта. Звернемось до аналізу символічних особливостей орнаментування порталу та лиштви вікон Королівсько- го арсеналу (час створення приблизно 1639—1646 рр.) [1, с. 15]. Першочергово заакцентуємо на присутнос- ті у декоруванні верхньої партії порталу (як і в оформ- ленні фасаду палацу Любомирських) пластичних мо- тивів, що відтворюють атрибути військової справи (за- хисне спорядження та бойові знаряддя). Вважаємо за доцільне припустити, що присутність цих елементів була пов’язана не тільки з репрезентацією призначен- ня архітектурної пам’ятки, а й виконувала своєрідну апотропейну функцію (прикметно, що лев також є сим- волом християнського святого Адріана — покровите- ля військових та м’ясників) [10, с. 153]. Принагідно зазначимо, що простежується одна характерна особливість, а саме трактування атрибу- тів військової справи на зразок античних. Внаслідок порівняльного аналізу вдалося встановити, що таке специфічне тлумачення цього мотиву було властивим тільки для італійського ренесансного мистецтва. Тому вважаємо за цілком логічне припустити, що автор (або ж група авторів) програми оздоблення порталу Королівського арсеналу були добре ознайомленими якщо не з мистецькими пам’ятками італійського Ре- несансу, то з графічними зразками, виготовленими у Тосканській області, ймовірно Флоренції. Не менш суттєвим у програмі декоративного оформлення порталу зазначеної архітектурної пам’ятки є застосування зооморфних елементів, власне мотиву голови лева. Першочергово зазначимо, що хоча вка- заний зооморфний мотив повторюється декілька ра- зів, але основні засади трактування формотворення є достатньо відмінними. Так маска лева, що є декора- тивним акцентом замкового каменя, потрактована до- волі реалістично, з окремими елементами деталізації. Провідні риси мотивів левів, що декорують завершен- ня порталу Королівського арсеналу, позначено риса- Галина ХОРУНЖа918 ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 5 (107), 2012 ми волютоподібності та фантастичності. Ймовірно, мотив левів був запозичений з графічного зразка або ж твору декоративно-ужиткового мистецтва, але по- ходження вони, очевидно, мали різні. Вважаємо за доцільне наголосити, що мотив лева, репрезентова- ний на замковому камені, був відтворений на підста- ві того ж джерела, що й атрибути військової справи. Зауважимо, що з другої половини XVII ст. до XVIIІ ст. символічні мотиви орнаментики архітек- тури Львова пов’язані виключно з західноєвропей- ською культурою і мистецтвом. Однак із поступо- вим впровадженням стилістики класицизму в остан- ній третині XVIIІ ст. символічний компонент в орнаментиці архітектури Львова втрачає своє по- переднє значення. Таким чином, можна зазначити, що символічне трактування орнаментального оздоблення світської архітектури Львова другої половини XVI — першої половини XVII ст. репрезентує синтез компонентів, пов’язаних з християнською та язичницькою (пере- дусім античною) світоглядними системами. Зокрема, символічні мотиви зазначених релігійно-філософських напрямів можуть фігурувати як виокремлено у деко- ративному оформленні пам’яток, так і в поєднанні, що свідчить про дуалістичність світосприйняття як за- мовників, так і реалізаторів програм декоративного оформлення світської архітектури Львова другої по- ловини XVI — першої половини XVII ст. 1. вуйцик в. Державний історико-архітектурний запо- відник у Львові / В. Вуйцик. — Львів : Каменяр, 1979. — 128 с. 2. Гембарович М. Скульптура і різьблення / М. Гемба- рович // Історія українського мистецтва : у 6 т. — Т. 3. — К. : Мистецтво, 1968. 3. Диса к. Історія з відьмами. Суди про чари в українських воєводствах Речі Посполитої ХVІІ—ХVІІІ століття / К. Диса. — К. : Критика, 2008. — 304 с. 4. Запаско Я. Пам’ятки книжкового мистецтва. Україн- ська рукописна книга / Я. Запаско. — Львів : Світ, 1995. — 480 с. 5. Иконников а. Искусство, среда, время / А. Иконни- ков. — М. : Сов. художник, 1985. — 336 с. 6. кос Г. З історії забудови Вірменської дільниці у Льво- ві / Г. Кос // Записки НТШ. — Т. ССХХVII. Праці секції мистецтвознавства. — Львів : НТШ, 1994. 7. любченко в. Львівська скульптура XVI—XVII сто- літь / В. Любченко. — К. : Наукова думка, 1981. — 214 с. 8. Мифы народов мира. Энциклопедия : в 2-х т. / гл. ред. С.А. Токарев. — М. : Сов. энци кло педия, 1991. — Т. 1. А—К. — 671 с. 9. Овсійчук в. Українське мистецтво другої половини XVI — першої половини XVII століття (Гуманістичні та визвольні ідеї) / В. Овсійчук. — К. : Мистецтво, 1985. — 184 с. 10. Орел в. Культура, символы и животный мир / В. Орел. — Х. : Гуманитарный центр, 2008. — 584 с. 11. Резин Г. Очерки по философии архитектурной формы / Г. Резин. — М. : ОГИ, 2002. — 142 с. 12. Содомора а. Anno Domini. Року Божого: Латинські написи Львова / А. Содомора, М. Домбровський, А. Кісь ; автор проекту Василь Габор. — Львів : Пі- раміда, 2008. — 288 с. 13. Czajewski W. Katedra S. Jana w Warszawie / W. Cza- jewski. — Warszawa : Druk P/ Laskauera i W. Babic- kiego, 1899. — 240 s. 14. Sаmek I. Skarbiec Bazyliki Mariackiej w Krakowie / I. Sаmek. — Kraków : Bibliotheca Samkowiana, 2004. — 110 s. Halyna khorunzha ON SYMBOLISM IN ORNAMENTAL DESIGN OF LVIV SECULAR ARCHITECTURAL MONUMENTS at the 2nd half XVI and the 1st half XVII cc. In the article have been considered some main predisposi- tions and sources of ornamental décor for Lviv monuments of secular architecture at the 2nd half XVI and the 1st half XVII cc. in the context of cultural relations with the lands in Central and Western Europe. Some results of essays in de- cipherment of ornamental symbolical motifs, used in decora- tive dressings of Lviv secular architecture in the mentioned period have been presented. Keywords: symbolism, ornament, secular architecture, the re- lationship. Галина Хорунжая СИМВОЛИКА ОРНАМЕНТАЛЬНОГО ОФОРМЛЕНИЯ СВЕТСКИХ АРХИТЕКТУРНЫХ ПАМЯТОК ЛЬВОВА второй половины XVI — первой половины XVII ст. В статье рассматриваются основные предпосылки и ис- точники формирования символики орнаментики свет- ской архитектуры Львова второй половины XVI — первой половины XVII ст., в контексте культурных взаимосвязей со странами Центральной и Западной Ев- ропы. Расшифровывается символика орнаментальных мотивов в декоративном оформлении светской архитек- туры Львова этого периода. Ключевые слова: символика, орнаментика, светская ар- хитектура, взаимосвязи.

Символіка орнаментального оздоблення світських архітектурних пам’яток Львова другої половини XVI — першої половини XVII ст.

Institution

Ähnliche Einträge