Формування малих архітектурних форм в дизайні ландшафту
У статті досліджуються формування малих архітектурних форм в дизайні у створенні ландшафтного середовища. In the article have been considered some design approaches used in creation of small architectural forms for landscape environment. В статье исследуются формирования малых архитектурных форм...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Народознавчі зошити |
|---|---|
| Дата: | 2013 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут народознавства НАН України
2013
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94858 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Формування малих архітектурних форм в дизайні ландшафту / В. Дударець // Народознавчі зошити. — 2013. — № 1 (109). — С. 179-183. — Бібліогр.: 10 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-94858 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Дударець, В. 2016-02-12T12:38:18Z 2016-02-12T12:38:18Z 2013 Формування малих архітектурних форм в дизайні ландшафту / В. Дударець // Народознавчі зошити. — 2013. — № 1 (109). — С. 179-183. — Бібліогр.: 10 назв. — укp. 1028-5091 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94858 У статті досліджуються формування малих архітектурних форм в дизайні у створенні ландшафтного середовища. In the article have been considered some design approaches used in creation of small architectural forms for landscape environment. В статье исследуются формирования малых архитектурных форм в создании ландшафтной среды. uk Інститут народознавства НАН України Народознавчі зошити Статті Формування малих архітектурних форм в дизайні ландшафту On creation of small architectural forms in landscape design Формирование малых архитектурных форм в дизайне ландшафта Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Формування малих архітектурних форм в дизайні ландшафту |
| spellingShingle |
Формування малих архітектурних форм в дизайні ландшафту Дударець, В. Статті |
| title_short |
Формування малих архітектурних форм в дизайні ландшафту |
| title_full |
Формування малих архітектурних форм в дизайні ландшафту |
| title_fullStr |
Формування малих архітектурних форм в дизайні ландшафту |
| title_full_unstemmed |
Формування малих архітектурних форм в дизайні ландшафту |
| title_sort |
формування малих архітектурних форм в дизайні ландшафту |
| author |
Дударець, В. |
| author_facet |
Дударець, В. |
| topic |
Статті |
| topic_facet |
Статті |
| publishDate |
2013 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Народознавчі зошити |
| publisher |
Інститут народознавства НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
On creation of small architectural forms in landscape design Формирование малых архитектурных форм в дизайне ландшафта |
| description |
У статті досліджуються формування малих архітектурних
форм в дизайні у створенні ландшафтного середовища.
In the article have been considered some design approaches used in
creation of small architectural forms for landscape environment.
В статье исследуются формирования малых архитектурных
форм в создании ландшафтной среды.
|
| issn |
1028-5091 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94858 |
| citation_txt |
Формування малих архітектурних форм в дизайні ландшафту / В. Дударець // Народознавчі зошити. — 2013. — № 1 (109). — С. 179-183. — Бібліогр.: 10 назв. — укp. |
| work_keys_str_mv |
AT dudarecʹv formuvannâmaliharhítekturnihformvdizainílandšaftu AT dudarecʹv oncreationofsmallarchitecturalformsinlandscapedesign AT dudarecʹv formirovaniemalyharhitekturnyhformvdizainelandšafta |
| first_indexed |
2025-11-25T23:07:28Z |
| last_indexed |
2025-11-25T23:07:28Z |
| _version_ |
1850578271374147584 |
| fulltext |
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 1 (109), 2013
Однією з головних проблем малих архітектурних
форм є повна відповідність їх стилістики на-
вколишній архітектурі та середовищу в цілому. Роз-
глянемо питання ландшафтної архітектури та дизай-
ну, використання ландшафтного середовища та при-
родної і культурної спадщини України тощо.
Об’ємно-просторова організація території, об’єд-
нання природних, будівельних і архітектурних компо-
нентів у цілісну композицію несе певний художній об-
раз. Подібно до архітектури та містобудування, ланд-
шафтне мистецтво відноситься до про сторових видів
мистецтва. Формування комфортного і естетично
повно цінного середовища здійснюється за допомогою
природних матеріалів (рельєф, вода, рослинність тощо)
і архітектурних споруд, при цьому передбачається збе-
реження існуючих і створення штучних пейзажів, про-
ектування систем озеленення і рекреаційних зон.
Наукові публікації, що якоюсь мірою стосуються
цієї проблеми, можна згрупувати у такі тематичні гру-
пи: дослідження особливостей формування малих ар-
хітектурних форм; наукові праці; наукові матеріали.
Цими питаннями у певний час займалися такі видат-
ні особистості як Родичкін І.Д., Жирнов А.Д., Бон-
дар Ю.О., Вергунов А.П., Доронина Н.В., Ніко-
лаєв В.А., Павленко Л.Г., Тітова Н.П. та інші. Вони
досліджували композиційні аспекти створення МАФ
у ландшафтному дизайні, концептуальні підходи до
планування середовища, а також застосування МАФ
на зруйнованих територіях.
Ландшафтний дизайн є важливою сферою діяль-
ності ландшафтного архітектора, архітектора-дизайнера
і частково інженера зеленого будівництва. У широко-
му сенсі «ландшафтна архітектура» — це, фактично,
синонім термінів «ланд шафтний дизайн» і «ландшаф-
тне проектування». Під ландшафтною архітектурою
розуміється архітектура відкритих просторів, тобто ці-
леспрямоване перетворення ландшафтів [1].
Сучасний ландшафтний дизайн базується на ство-
ренні композицій, витриманих в єдиному ключі. Але
навіть самі екзотичні рослини не здатні так яскраво
та виразно окреслити стиль володінь, як це роблять
малі архітектурні форми. Саме ці елементи здатні
створити незабутнє враження від садиби [3].
Особливо яскраво проявляються природо-
інтеграційні принципи традиційної української архітек-
тури в населених пунктах гірських регіонів. Цьому
сприяє гірський ландшафт. Варто зауважити, що архі-
тектурна організація простору в гірській місцевості має
свої особливості, пов'язані з природними умовами, і
Володимир ДУДАРЕЦЬ
ФОРМУВАННЯ
МАЛИХ АРХІТЕКТУРНИХ ФОРМ
В ДИЗАЙНІ ЛАНДШАФТУ
У статті досліджуються формування малих архітектурних
форм в дизайні у створенні ландшафтного середовища.
Ключові слова: ландшафтний дизайн, колиба, малі архі-
тектурні форми, альтанка, дерев’яні меблі, декоративний
місток для саду, штучне водоймище, плетений тин, україн-
ські традиції.
© В. ДУДАРЕЦЬ, 2013
володимир ДУДаРЕцЬ180
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 1 (109), 2013
вони проявляються незалежно від прийнятих для рів-
нинної частини цих країн композиційних пріоритетів.
Гірські умови провокують застосування нерегулярної
планувальної структури поселень, через нестачу рівної
території для розгортання симетричних і регулярно
спланованих урбаністичних ансамблів. Підтверджен-
ням цього висновку є плани забудови гірських поселень
і містечок у Західній Європі — традиційній батьків-
щині регулярного міського планування. Крім того, гір-
ський ландшафт завжди є присутній як візуальний еле-
мент архітектурної композиції. Високогірний рельєф
такий масштабний, що його практично неможливо за-
крити від глядача архітектурними спорудами [2].
Гуцульщина характерна своїми архiтектурними бу-
довами, початки яких сягають давнiх часiв. Протягом
столiть тут споруджувались як цивiльнi, так i культовi
будови, основна частина яких (в силу тих чи iнших
причин) не дiйшла до нашого часу. Але з тих небага-
тьох залишкiв гуцульської архiтектури, що зберегли-
ся з XVIII — першої половини XIX ст., ми можемо
уявити її високий мистецький рiвень, характерний сво-
їми архiтектурно-конструктивними деталями. Перш
за все кидається у вiчi те, що на Гуцульщинi не було
кам’яних будов, тут домiнувало дерев’яне будiвництво
у всiх спорудженнях, починаючи вiд простої полонин-
ської колиби до дивовижних культових будiвель.
Колиба — це будова, що отримала широке роз-
повсюдження на території Карпат. «Колиба» — це
традиційна гуцульська дерев’яна споруда з колод, де
знаходили притулок для відпочинку та ночівлі мис-
ливці, чабани і лісоруби, які піднімались у гори на
тривалий час. І якщо раніше колибою іменували ви-
нятково будиночки, де селяни готували свої снідан-
ки, обіди, вечері, то сьогодні колиба — узагальнене
поняття, що знаменує будь-яку споруду, побудова-
ну відповідно до традицій Західної України.
Як і століття тому, колиби зачаровують відчут-
тям безмірної свободи та єднання з величчю приро-
ди. Горяни вірили, що колиба — богоугодна спору-
да, якою опікуються всі дванадцять апостолів. Тому
при будівництві колиби лісоруби завжди врахову-
вали архітектурно число 12. «Колиба» самобутня,
її зруб виготовлений без жодного цвяха — зі сме-
реки, спеціально доставленої з гірських Карпат.
Саме це і обумовлює екологічну чистоту споруди,
теплу та затишну атмосферу і потужну позитивну
енергетику всього комплексу.
Є безліч способів зробити простір красивим і стиль-
ним: зокрема можна задіяти можливості новітніх мате-
ріалів — оригінальних, привабливих, довговічних.
Один з перевірених способів — малі архітектурні фор-
ми. Вони представляють собою невеликі споруди, які,
крім функціонального призначення, відіграють важли-
ву роль в естетичному оформленні навколишнього про-
стору, поряд з будь-яким об’єктом. Елегантні конструк-
ції здатні по-справжньому перетворити зовнішній ви-
гляд об’єкта, позначити його статус і виділити будівлю
в міському середовищі. Разом з тим, різноманітність
рішень дає можливість підібрати такі елементи, які бу-
дуть безпомилково поєднуватися зі стилем навколиш-
ніх об’єктів. І, звичайно, грамотно підібрані малі архі-
тектурні форми дають змогу підкреслити достоїнства
території і відвернути погляд від можливих недоліків.
Адже саме малі архітектурні форми здатні значною мі-
рою змінити вигляд всієї садиби.
Малі архітектурні форми в ландшафтному дизай-
ні виконують не тільки практичне призначення, але
і є одним з головних елементів декоративного оформ-
лення: альтанки, перголи, містки тощо. Їх можна ви-
готовити з різних матеріалів: дерева, металу, плас-
тику та інших матеріалів. Дерево — це незамінний,
екологічно чистий і унікальний природний матеріал,
який створює для людини необхідний затишок і здо-
рову атмосферу. Малі архітектурні форми з дерева
надають внутрішньому простору присадибної ділян-
ки потрібної стилістики і настрою [5].
До малих архітектурних форм відносять: альтанки,
фонтани, перголи, трельяжі, огорожі, містки, вазони,
скульптури, садові меблі, елементи дитячих майданчи-
ків і т. д. Вони можуть бути виконані з каменю, дерева,
металу, пластику, бетону, цегли. Діапазон матеріалів вра-
жає своїм об’ємом. Адже химерна фігурка, яка прикра-
шає клумбу з квітами, може бути виконана навіть зі зви-
чайного дроту. Практично всі малі архітектурні форми
мають функціональне призначення, винятком є садові
скульптури, які несуть лише естетичне навантаження.
Правильна розстановка елементів малих архітектурних
форм дає змогу розділити ділянку на різні зони, кожна
з яких відповідає тим чи іншим смакам [7].
Умовно МАФи можна поділити на дві великі гру-
пи: малі архітектурні форми із застосуванням рослин,
і малі архітектурні форми без застосування рослин.
До МАФів із застосуванням рослин можна відне-
сти трельяжі, альтанки, берсо, перголи, квіткарки,
181Формування малих архітектурних форм в дизайні ландшафту
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 1 (109), 2013
боскети, альтанки, зелені вази тощо. Трельяж — це
легка опорна садово-паркова решітка, виконана з де-
рева або металу. Використовується для вертикально-
го озеленення в’юнкими рослинами. Трельяж може
бути пристінним або стояти окремо. З кількох таких
ландшафтних решіток, вписаних у ландшафтний ди-
зайн, можна створити мистецький куточок для відпо-
чинку, в якому можна буде сховатися від теплих со-
нячних променів. Також подібні садовопаркові решіт-
ки знаходять широке застосування при необхідності
закрити господарські або технологічні елементи при-
садибної ділянки. Для трельяжів є досить різноманіт-
ний асортимент рослин: дикий виноград, хміль, боби
тощо. Неповторні квіткові композиції можна вирос-
тити на опорних решітках з допомогою запашного го-
рошку, ліановидних рож та інших рослин [8].
Пергола — це садова споруда, сконструйована з де-
рева, пластику або металу у вигляді об’ємно-просторового
виробу, наприклад: альтанки, навісу або галереї з вико-
ристанням замість даху решітки для рослин. Дуже час-
то заплетену рослинами перголу використовують як за-
тишне тінисте місце для відпочинку. Також зустрічаєть-
ся використання малих архітектурних форм такого типу
як зелених тунелів, що з’єднують певні частини приса-
дибної ділянки. Асортимент рослин для пергол схожий
з асортиментом для трельяжів [4].
До малих архітектурних форм, у створенні яких не
застосовуються рослини, можна віднести наступні при-
строї різноманітного функціонального призначення:
альтанки, містки, підпірні стінки, декоративні стінки,
лавки, гойдалки, огорожі, сходи, декоративні фонтани,
скульптури, ліхтарі і т. д. Все це може зайняти своє міс-
це на ділянці з колибою. Різне призначення, форма,
розмір, матеріал і колір повинні бути в гармонії з пред-
ставниками фауни і складати єдине ціле з озелененням
всієї ділянки. Слід з прискіпливою увагою, художнім
смаком і дизайнерської ідеєю підбирати місце бажаним
МАФам серед озеленення ландшафту. Грамотно піді-
брані малі архітектурні форми на ділянці будуть під-
креслювати красу декоративних композицій [4].
Альтанка — це легка садова або паркова споруда.
Альтанку часто використовують як укриття від спеки
або негоди, а також для спокійного відокремленого від-
починку. Широко поширені округлі альтанки з колона-
ми, що підтримують навершя куполоподібної форми.
Зустрічаються альтанки найрізноманітніших форм.
Місця для встановлення альтанок бажано вибрати з
урахуванням хорошого пейзажного вигляду. Це є голо-
вним правилом при встановленні альтанки. Іноді альтан-
ки розташовують у затишних, закритих кронами дерев
куточках саду. Звичайно ж, слід обов’язково врахову-
вати, що форма альтанки повинна підходити за дизай-
ном до навколишнього ландшафту і облагороджувати
його. Зручність використання альтанки для людини та-
кож є важливою умовою, про яку потрібно пам’ятати
при розробці ландшафтного дизайну ділянки [6].
Декоративний місток для саду. Художні і декора-
тивні якості сприйняття краси будь-якого саду значно
підсилюються наявністю на території штучного водо-
ймища. Дзеркала ставків мають особливу магію і при-
тягують до себе. Декоративні штучні водоймища та
водоспади надають простору особливої свіжості і від-
чуття поетичності. Садові ставки можна вважати ак-
центами саду, а садові містки, у свою чергу — акцен-
тами водоймищ. Садовий місток підкреслює красу
штучного водоймища і візуально збільшує його пло-
щу. При розміщенні декоративних садових містків ба-
жано пам’ятати про наступні правила. Містки повинні
бути розміщені так, щоб візуально завершувати ди-
зайн мальовничої перспективи ландшафту. Містки
з’єднують протилежні береги штучного водоймища, а,
отже, фокусують на собі садові доріжки з двох сторін
ставка. Садові містки розмежовують сад на видові ді-
лянки і, до того ж, самі стають ідеальною позицією для
огляду пейзажу ландшафтного дизайну.
До особливого розряду дизайнерських малих архі-
тектурних форм можна сміливо віднести садові меблі. І
дійсно, важко уявити, як можна обійтися без садових
столів, крісел, шезлонгів, лавок і т. д. Адже ідеєю озе-
ленення є створення особливої атмосфери відпочинку,
отже, без елементів комфорту обійтися ніяк не можна.
Дуже хочеться згадати про плетені меблі. Цей на-
прямок останнім часом отримав великий розвиток, при-
вертаючи увагу до своєї популярності. В асортименті
подібних виробів вже можна знайти не тільки звичайні
столи, стільці та крісла-качалки, але і навіть дивани, ліж-
ка та письмові столи. Головним достоїнством плетених
меблів є їх легкість, що дає змогу вільно переміщати їх
на озелененій території. І, звичайно ж, невід’ємним плю-
сом є естетичні якості меблів такого роду.
Під час вибору таких меблів люди зазвичай ходять по
магазинах, радяться з дизайнерами. І це не дивно, адже
сучасні меблі — це не тільки запорука комфорту, але й
елемент своєрідного стилю, який обов’язково повинен
володимир ДУДаРЕцЬ182
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 1 (109), 2013
поєднуватися з навколишнім озелененням ділянки. Осо-
бливою популярністю користуються дерев’яні і плетені
меблі. Найбільш стійкими вважаються такі щільні поро-
ди дерева, як модрина. Вона містить достатню кількість
клейких речовин і олій, що запобігає передчасному роз-
сиханню, гниттю і вигоранню на сонці. Також важливо,
щоб зворотний бік виробу був досить добре обробле-
ний — як і лицьовий. Ніжки меблів повинні бути на ши-
рокій основі, щоб не провалювалися в землю.
До малих архітектурних форм належить також ве-
лика кількість елементів благоустрою та обладнан-
ня вулиць, доріг, площ, бульварів, дворів — тобто
всієї тієї проміжної зони, яка знаходиться між
об’єктами «об’ємної» архітектури. Як правило, трак-
тування цих елементів як малої архітектури досить
широке: в їх номенклатуру входять об’єкти, почина-
ючи від фонтанчиків і лавок і закінчуючи арками вхо-
дів або павільйонами з закритими приміщеннями.
Всі ці елементи, будучи частиною «проміжної зони»,
відповідають строго утилітарним цілям і, разом з
тим, є композиційними деталями середовища, скла-
довими, «сполучними елементами» у гармонії ком-
форту людини і забудови.
Малі архітектурні форми у ландшафтному дизай-
ні виконують дві основні функції: використання за
прямим призначенням і прикраса ділянки.
Жоден ландшафтний дизайн не зміг обійтися без до-
ріжки до будинку. Звичайні доріжки виконують дуже
багато функцій в саду: використовуються для прогуля-
нок, для з’єднання окремих частин ділянки (можливо,
виконаних у різних стилях) в одне ціле, для благоустрою
ландшафту. Тому до оформлення доріжок варто підхо-
дити з особливою увагою. Мощення садових доріжок
давно набуло набагато важливішого призначення, ніж
просто зміцнення грунту і захист від калюж [9].
Сучасне мощення — це справжнє мистецтво. У ланд-
шафтному дизайні для цього використовують декоратив-
ну плитку і камінь різних форм, кольорів і розмірів. За
допомогою різнокольорових каменів майстри малюють
чудові картини на садових доріжках. Хитрі візерунки
сплітаються в один і знову розходяться, переходять у мо-
заїчні малюнки або прикрашають декоративні водойми.
Мощення садових доріжок деревом не вимагає
складання будь-яких химерних візерунків, оскільки
кожне дерево має свій особливий малюнок, запах,
колір і фактуру. Цей матеріал сам є частиною при-
роди, тому легко вписується в будь-який ландшафт.
Основний матеріал мощення — плити хвойних по-
рід, оскільки типові характеристики такого дерева
ідеально для цього підходять. Ця деревина відріз-
няється вологостійкістю, міцністю і яскраво вираже-
ною текстурою. Крім того, таке дерево має непо-
вторний смолистий запах, унікальний медовий від-
тінок і красивий малюнок. Для мощення садових
доріжок, в основному, використовується сосна, мо-
дрина, ялина, ялиця.
Незважаючи на те, що за рядом ознак покриття з
дерева явно поступається штучним матеріалам, їх по-
пулярність від цього нітрохи не страждає. Лісові стеж-
ки, вимощені з дерева, найбільше підходять до сіль-
ської тиші і спокою тінистих алейок саду, хоча фахів-
ці не радять зовсім вже відбивати ці стежки в тінисту
глибину, адже дерево любить сонце і тепло. А ось з
самим покриттям можна цілком поекспериментувати.
Можна виконати покрокову доріжку з поперечних
зрізів товстого дерева (шириною 10—12 см). Оригі-
нально виглядає мозаїчна стежка з пеньків-кругляків,
по яких можна крокувати як по камінню або купинах.
Товщина стовбурів варіюється від 75 мм і вище. Для
підвищення довговічності їх укладають на піщану «по-
душку» і обробляють антисептиками. Щілини запо-
внюють гравієм, травою і рослинами. Пеньки можна
зробити квадратної форми (звичайно 100 х 100 мм),
укладаючи, як бруківку. Найбільш привабливо вони
виглядають, якщо викладені торцями вгору.
Дерев’яні спили застосовують не тільки для мо-
щення доріжок, з їх допомогою можна створити ці-
лий майданчик, доріжку до води і альтанку. Зі спилів
можна спорудити унікальної краси драбинку або міс-
ток через струмок і штучний ставок. При проектуван-
ні сходів для більшої стійкості потрібно брати спили
товщиною не менше 15 см. Самі сходи можна зроби-
ти круглими або напівкруглими. Не бажано економи-
ти на ширині сходів – чим ширші сходи (не менше
80 см), тим вони ергономічніші. Широкі сходи наба-
гато зручніші і привабливіші від вузьких. З дерев’яних
спилів можна створити невеликий декоративний бор-
дюр для розмежування пішохідної доріжки і газону.
А дерев’яний тин внесе нотку ідилії в загальну кар-
тину ділянки. Тин — це архітектурний елемент сади-
би, що прикрашає її і збільшує естетичну насолоду,
створюючи відчуття затишку, відокремлюючи двір від
зовнішнього суспільного простору. Здавна в Україні
була традиція встановлення дерев’яних тинів. Один з
183Формування малих архітектурних форм в дизайні ландшафту
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 1 (109), 2013
найбільш архаїчних, відомих нам видів — плетений тин
з хмизу. Однак вибір такого типу, в першу чергу, дик-
тує сама архітектура будівлі. Виготовляють такі тини
так: обрізані гілки верби висотою 1,8 м переплітають
між трьома товстими горизонтальними прутами з тієї
ж верби, прикріпленими до стовпців. Стовпчики пови-
нні ставитись через кожні 3 метри. Такий пліт можна
виготовляти секціями, щоб було нескладно зібрати. Тин
можна встановлювати на кам’яному, бетонному, іншо-
му фундаменті, або ж землі, прикріплювати безпосе-
редньо до стовпчиків з обраного матеріалу [9].
Традицію плетених тинів особливо варто підтриму-
вати в сільських садибах, колибах. У таких місцях, де
ніби сама природа пропонує матеріали для використан-
ня. У колибах повинні панувати легкість і естетика.
Плетений тин — це можливість збагатити ландшафт
і при цьому зберегти культуру і традиції народу.
Важливо, щоб сучасна архітектурно-будівельна ді-
яльність в Карпатах відбувалася згідно з традицій-
ними принципами співпраці з природним ландшаф-
том і малими архітектурними формами, адже у світі
успішно застосовується інтерпретація традиційних
архітектурних методів формування середовища.
Українська традиційна архітектура має свій яскравий
тип, що вражає багатством форм і мальовничістю ком-
позиції. Провідну роль тут відіграє природне середови-
ще й окремі його елементи. Інтерпретація у сучасній за-
будові традиційних для української архітектури прин-
ципів поєднання архітектури з малими архітектурними
формами, збереження провідної ролі ландшафту в ур-
баністичній композиції дає змогу не тільки зберегти іден-
тичність архітектурного простору Українських Карпат,
а й посилити мотивацію для розвитку перспективної га-
лузі місцевого і міжнародного туризму.
Отже, підсумовуючи, можна стверджувати, що
неодмінним доповненням до колиби є малі архітек-
турні форми, такі як дерев’яна альтанка, перголи,
містки, плетені меблі, штучне водоймище тощо. Ви-
користовуючи такі поєднання об’єктів та матеріалів,
можна створити максимально вдале місце відпочин-
ку і одночасно відродити українську культуру.
Для формування МАФів в дизайні середовища
можна застосувати такі принципи:
• композиційний, який впливає на розміщеня окре-
мих об’єктів і формування простору в цілому;
• принцип об’ємно-просторової організації
середовища;
• принцип зонування, що дає змогу розподіляти
зони, чітко сформульовувати функційне призначен-
ня груп елементів або навіть окремих елементів
МАФ в ландшафтному середовищі.
1. вергунов а.П. Вертоград. Садово-парковое искус-
ство России / А.П. Вергунов, В.А. Горохов. — М. :
Культура, 1996. — 150 с.
2. Дормидонтова В.В. История садово-парковых сти-
лей (учебник) / В.В. Дормидонтова. — М. : Архи-
тектура, 2003. — 98 с.
3. Доронина Н.в. Ландшафтный дизайн: Выбор стиля.
Планировка и подбор растений. Дизайнерские решения /
Н.В. Доронина. — М. : Фитон+, 2006. — 144 с.
4. Немова Е.М. Стилистика сада / Е.М. Немова. —
М. : Фитон+, 2001. — 280 с.
5. Нехуженко Н.а. Основы ландшафтного проектирова-
ния и ландшафтной архитектуры / Н.А. Не хуженко. —
СПб. : Нева, 2004. — 176 с.
6. Николаев в.а. Ландшафтоведение: Эстетика и ди-
зайн (учеб. пособие) / В.А. Николаев. — М. : Ас-
пект Пресс, 2005. — 176 с.
7. Ньюбери Тим. Библия садового дизайна / Т. Ньюбе-
ри. — М. : Кладезь-Букс, 2005. — 387 с.
8. Павленко л.Г. Ландшафтное проектирование. Дизайн
Сада / Л.Г. Павленко. — Ростов-на-Дону : Феникс,
2005. — 192 с. — (Серия «Строительство и ди-
зайн»).
9. Сапелин а.ю. Садовые композиции. Уроки садового ди-
зайна / А.Ю. Сапелин. — М. : Фитон+, 2008. — 80 с.
10. Титова Н.П. Советы ландшафтного архитектора / Н.П.Ти-
то ва. — М. : Московский рабочий, 1991. — 191 с.
volodymyr Dydarets
ON CREATION OF SMALL ARCHITECTURAL
FORMS IN LANDSCAPE DESIGN
In the article have been considered some design approaches used in
creation of small architectural forms for landscape environment.
Keywords: landscape design, kolyba shelter, small architec-
tural forms, paving, trellis, arbour, pergola, wooden furniture,
garden decorative bridge, artificial basin, wattled fence, Ukrai-
nian traditions.
владимир Дударец
ФОРМИРОВАНИЕ МАЛЫХ
АРХИТЕКТУРНЫХ ФОРМ
В ДИЗАЙНЕ ЛАНДШАФТА
В статье исследуются формирования малых архитектурных
форм в создании ландшафтной среды.
Ключевые слова: ландшафтный дизайн, колыба, малые
архитектурные формы, беседка, мощение, деревянная ме-
бель, декоративный мостик для сада, искусственный водо-
ем, плетень, украинские традиции.
|