Особливості організації інтер’єрів театральних споруд
У статті досліджуються особливості організації інтер’єрів театральних споруд, їх стилі та роль в культурному житті суспільства та загальному «обличчі» міста. In the article have been considered some peculiarities in organization of interiors for theatrical buildings, their stylistic design and r...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Народознавчі зошити |
|---|---|
| Дата: | 2013 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут народознавства НАН України
2013
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94859 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Особливості організації інтер’єрів театральних споруд / Р. Гаврилюк // Народознавчі зошити. — 2013. — № 1 (109). — С. 174-178. — Бібліогр.: 7 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859915737830785024 |
|---|---|
| author | Гаврилюк, Р. |
| author_facet | Гаврилюк, Р. |
| citation_txt | Особливості організації інтер’єрів театральних споруд / Р. Гаврилюк // Народознавчі зошити. — 2013. — № 1 (109). — С. 174-178. — Бібліогр.: 7 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Народознавчі зошити |
| description | У статті досліджуються особливості організації інтер’єрів
театральних споруд, їх стилі та роль в культурному житті
суспільства та загальному «обличчі» міста.
In the article have been considered some peculiarities in organization
of interiors for theatrical buildings, their stylistic design
and roles in society’s cultural life and urban general visage.
В статье исследуются особенности организации интерьеров театральных сооружений, их стили и роль в культурной
жизни общества и общем «лице» города.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:05:16Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 1 (109), 2013
Театр в усі часи був, є і буде об’єктом і формою
пізнання та усвідомлення феномена людини, ви-
разу духовно-культурних, мистецько-естетичних іде-
алів людської спільноти, відображення політичного
устрою, ідеологічних вчень. Про це свідчить історія
людства. Ще з часів Стародавньої Греції та Риму те-
атральні споруди вражали своєю величчю та розкіш-
ним архітектурним та дизайнерським рішенням. З тих
часів інтер’єри театральних споруд набули значних змін
та перевтілень. Але основними особливостями ін-
тер’єрів театральних споруд були та залишаються роз-
кіш, вишуканість та велич, адже завжди, коли люди-
на вирушає до оперного чи будь-якого іншого театру,
то вона, перш за все, хоче наблизитися до прекрасно-
го. Крім того, говорячи про інтер’єр споруди, не мож-
на забути про архітектурне рішення, якому повинен
відповідати інтер’єр, саме тоді загальний вигляд та про-
стір споруди буде гармонійним та витонченим.
Вивченням вітчизняного та зарубіжного досвіду ар-
хітектури та організації інтер’єрів театральних спо-
руд, подальшою розробкою і будівництвом грандіоз-
них споруд займалися такі відомі вчені як: Віктор
Шретер, Е. Брадтман, А.Н. Бекетов, А.А. Крилов,
С.А. Мельшенко, В.І. Пушкарьов, В.В. Головня,
Т.В. Ільїна, В.М. Полевой, А.Н. Шукурова та інші.
Цю тематику в сфері дизайну театральних споруд не
можна вважати достатньо вивченою та завершеною.
Найперші театральні споруди зустрічаються в ста-
родавній Греції. Грецькі будівлі театру називалися
театрон («бачачи місце»). Театри були великі, роз-
ташовувалися на відкритому повітрі, тобто, побудо-
вані на схилах пагорбів. Вони складалися з трьох
основних елементів: орхестра, скена і театрон [1].
Центральним місцем в театрі була «орхестра», або
«танцювальний майданчик», — великі круглі або
прямокутні площадки внизу самої споруди. Орхе-
стра використовувалася для хорового виконання, ре-
лігійних обрядів, і можливих дійств. Крім того, час-
то в середині орхестри розташовувався вівтар (в
Афінах — вівтар Діоніса) [1].
За орхестрою знаходилося велике прямокутне
приміщення, назване «скена» (що означало «намет»
або «хатинка»). Її використовували актори, щоб змі-
нювати свої костюми і маски. Як правило, до скени
вело двоє чи троє дверей, що виходили на орхестру,
із них учасники дійства могли входити і виходити.
Спочатку скени були наметами або тимчасовими спо-
рудами, виставленими на релігійне свято, і їх зніма-
ли, коли свято закінчувалося. Пізніше скена стала
Роман ГАВРИЛЮК
ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ
ІНТЕР’ЄРІВ ТЕАТРАЛЬНИХ
СПОРУД
У статті досліджуються особливості організації інтер’єрів
театральних споруд, їх стилі та роль в культурному житті
суспільства та загальному «обличчі» міста.
Ключові слова: інтер’єри театральних споруд, стилі ін-
тер’єрів, театр, сцена.
© Р. ГАВРИЛЮК, 2013
175Особливості організації інтер’єрів театральних споруд
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 1 (109), 2013
постійною будовою із каменю, і тоді ці споруди, іно-
ді з розписом були фоном для вистав та святкових
урочистостей (теперішні декорації). У передній час-
тині скени розташовувалася припіднята невеличка
ділянка проскенії, яку називали логейон, яка згодом
стала попередницею сучасної авансцени. Цілком
можливо, що в деяких виставах актори (на відміну
від хору) діяли виключно на проскенії [2].
Відразу ж за колом (подекуди прямокутником)
орхестри розміщувався «театрон». Глядачі сиділи на
ступінчатих лавках, побудованих на схилі пагорба.
Грецький театр завше будували тільки на пагорбах, які
були правильної форми, або ж їх вирівнювали до не-
обхідної форми. Типові театри були величними, здат-
ними розмістити від 7000 до 15000 глядачів [2].
Основною театральною античною формою був ам-
фітеатр і кругла сцена. У XVI ст. знаменитий італій-
ський архітектор Палладіо талановито відродив антич-
ний пристрій театру, зробивши сцену з трьома ароч-
ними воротами і з п’ятьма вулицями, що розходилися
в перспективі (театр Олімпіко у Віченце). Так заро-
дилася сцена ілюзіону, яка після Палладіо розвиваєть-
ся, видозмінюється, отримує завісу, авансцену, трю-
ми і т. д., створюючи можливість для повного відтво-
рення ілюзіону натури.
Надалі, збагачуючись технічними удосконалення-
ми, світловими ефектами, декораціями та ін., глибин-
на сцена ілюзіону дійшла до повної досконалості,
представляючи максимум виразності для театральної
вистави. Але разом з її розвитком зростали сумніви в
необхідності глибинної сцени. Ряд театральних режи-
серів висунули проблему знищення глибинної сцени,
заперечуючи проти її властивостей, що принижують,
затушовують акторську майстерність. В епоху Рене-
сансу сцена остаточно набула прямокутної форми.
Єлизаветинська модель театру (в якому гралися п’єси
Шекспіра) нагадувала давньогрецьку, тільки істотно
трансформовану: відкритий прямокутний сценічний
майданчик займав половину орхестри (на другій по-
ловині стояла частина глядачів, інша ж їх частина роз-
ташовувалася на ярусах галерей, що оточували акто-
рів з трьох сторін) і ще використовувалися верхня сце-
на в глибині (свого роду аналог античної скени), і була
ще прихована від публіки нижня сцена. Така трьох-
ступінчаста конструкція була відображенням верти-
кальної моделі світобудови (основна, майданчик —
«земля», верхня — «небо», нижня — «пекло»), яка
несла в собі тогочасне ренесансне розуміння і втілю-
вала шекспірівський образ: «весь світ — театр» [3].
Згодом за допомогою безлічі технічних удоскона-
лень сцену стали пристосовувати для складних ма-
сових театральних дій.
Найбільш поширений тип видовищної споруди,
що дісталася нам в спадок, — це палацовий багато-
ярусний театр з аристократичними ложами, зручни-
ми для демонстрації туалетів дозвільної публіки, що
заповнила зал. Театральну будівлю такого типа отри-
мало найбільше поширення після споруди паризької
опери, теж театру палацового типу з максимальною
для того часу механізацією.
Згодом гегемонія театрального будівництва пере-
йшла з рук французів до Німеччини. Німецькі архі-
тектори протягом 35 років кінця минулого століття
збудували більше двохсот театральних будівель не
лише в Німеччині, але і в інших країнах. Одним з
прикладів цього періоду театрального будівництва,
для якого характерна насиченість барочними форма-
ми, є Одеський національний академічний театр опе-
ри і балету. Такий театральний спадок, що дістався
передвоєнній Європі.
Перед війною повністю припинилось нове театраль-
не будівництво. Природно, що в умовах Радянського
Союзу потрібна була ревізія старих форм театральної
архітектури. Проте радянський архітектор, що зіткнув-
ся з проблемою архітектури театральної будівлі, мав в
своєму розпорядженні історичні дані розвитку анти-
чного класичного театру, італійського, західного теа-
тру, але не мав свого особистого досвіду. Ситуація по-
силювалася відсутністю спеціальної проектної органі-
зації, а звідси і постійних кадрових фахівців. Той
незначний набутий досвід не був узагальнений, а та-
кого поняття як «дизайн» взагалі не існувало.
В сучасній театральній будівлі не можна обійтися без
ярусів. Їх розмір і кількість визначається, перш за все,
відстанню від порталу сцени до найбільш віддаленого
глядача. Розмір театру диктується його призначенням.
Питання місткості видовищної споруди отримало в часи
СРСР дещо хибний кут зору. Як наслідок гігантома-
нії — стали будувати театри на 3—4 тисячі місць, аб-
солютно без урахування спеціалізації, інколи навіть
просто ігноруючи невідповідність проектної місткості і
можливості заповнення глядачем.
В основному будувалися і проектувалися три типи
театральних будівель. Перший тип — театр з гли-
Роман ГавРИлюк176
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 1 (109), 2013
бинною сценою італійського типу з технічними удо-
сконаленнями. Другий тип — що передбачає всі
види театрального мистецтва. Третій тип — експе-
риментальний театр — театр Мейерхольда. Мейер-
хольд, Охлопков вводять акторів в зорову масу або
оточують її дією. Архітектор повинен визнати ре-
альність цієї концепції, на думку режисерів, що най-
більш залучає глядача до вистави [7].
Не можна забувати також, що театр має бути жи-
вописний і святковий: архітектура та дизайн його —
збагаченими скульптурою і живописом, зовнішня ар-
хітектура має бути велична, прикрашаючи міський
ансамбль монументальністю форм, скульптурою і
пропорційно проробленими деталями. Театральне
будівництво вимагає організації, що забезпечується
високоякісними будматеріалами і архітектурними де-
талями. Крім того, не можна не згадати відомий ви-
слів: «театр починається з вішалки», адже перше,
що ми бачимо — це не гра акторів, а театральний
інтер’єр, який сприяє сприйняттю вистави.
Щоб краще зрозуміти особливості організації
інтер’єрів театральних споруд, слід розглянути декіль-
ка найвідоміших вітчизняних та зарубіжних театрів.
Мабуть, найвідомішим театром у світі є Ла Скала —
легендарний оперний театр в Мілані. Побудований на
місці церкви Санта-Марія делла Скала. Проект теа-
тру був створений архітектором Джузеппе Пьерма-
ріні. З 1776 по 1778 рік проект будівлі старанно вті-
лювався в життя і, врешті-решт, досяг свого апогею.
Назва «Скала» отримана від покровительки — пред-
ставниці роду правителів Верони по прізвищу Скал
(Скалігер). Офіційно театр відкрився 3 серпня
1778 року постановкою опери Антоніо Сальєрі «Ви-
знана Європа». Оперний театр Ла Скала є представ-
ником архітектури неокласичного стилю. Його
інтер’єр — еталон простоти і елегантності. Будівля
театру коштувала Мілану близько 1 мільйона тодіш-
ніх лір. Ці витрати між собою розподілили 90 аристо-
кратів. Прекрасна акустика театру приголомшує на-
віть найвитонченіших музичних критиків. Розташу-
вання місць дуже зручне, крім того, воно відповідає
строгим вимогам оптики. Довжина будівлі складає
100 метрів, а ширина — 38 метрів. У середині знахо-
дився портал для карет великих і почесних пань та їх
кавалерів. Зал театру виконаний в білому, срібному і
золотому тонах. У театрі проводилися всі заходи, від
балів до кориди. Будова виконана у формі підкови і
складається з п’яти ярусів лож і галереї. Всього налі-
чується 194 ложі. У кожній розміщається від вось-
ми до десяти чоловік. Всі ложі зв’язані коридором.
За ними розташовані кімнати для карткової гри і
торгівлі напоями. Під час Другої світової війни бу-
дівля була зруйнована, але завдяки п. Секки знову
відновлена до колишнього вигляду. Оперний театр
Ла Скала пережив багато реставрацій, остання з
яких була проведена в 2001 році [5].
Одним із найвідоміших українських театрів є
Одеський національний академічний театр опери і
балету — перший театр в Одесі за часом споруджен-
ня, значенню і популярності. Перша будівля була від-
крита в 1810 і згоріла в 1873 році. Сучасна будівля
побудована в 1887 році архітекторами Фельнером і
Гельмером в стилі віденського бароко. Архітектура
глядацького залу витримана в стилі пізнього фран-
цузького рококо. Унікальність акустики підковопо-
дібного залу сприяє донесенню навіть шепоту зі сце-
ни в будь-який куточок залу. Повна реставрація бу-
дівлі театру була завершена в 2007 році.
Одеський оперний театр відомий перш за все своєю
архітектурою, а за своїм плануванням і технічними да-
ними не поступається кращим в Європі. Будівля теа-
тру свого часу вважалася одним з кращих в світі і за-
лишається головною пам’яткою міста. У плані вона
складається з підковоподібного глядацького залу з га-
лереями, що охоплюють його, фойє і прямокутною
сценічною частиною з підсобними приміщеннями. По
поздовжній осі будівлі — двох’ярусний з високим ат-
тіком портал головного входу, по поперечній — трьох-
аркадні галереї бічних входів. Планування радіаль-
не — від центру по радіусах у різні напрямки ведуть
до виходу проходи. Сходи до театрального виходу та-
кож мають яруси. Перекрита будівля системою мета-
левих конструкцій, покриття цинкове. Покриття гля-
дацького залу нагадує поверхню частини еліпсоїда,
відсіченого плоскістю по горизонтальних і вертикаль-
них осях симетрії. Воно увінчане круглим ліхтарем з
куполом, завершеним невисоким шпилем.
Внутрішнє оздоблення театру святкове і нарядне.
Архітектура глядацького залу, розрахованого на
1664 місця, витримана в стилі пізнього французького
рококо. Він розкішно прикрашений різними ліпними
орнаментами з тонкою позолотою. Плафон стелі при-
крашають чотири картини художника Лефлера у ви-
гляді медальйонів. На них зображені сцени з творів
177Особливості організації інтер’єрів театральних споруд
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 1 (109), 2013
Шекспіра: «Гамлет», «Сон в літню ніч», «Зимова каз-
ка» і «Як вам це сподобається». По центру стелі роз-
ташована велика кришталева люстра. У залі багато ліп-
них прикрас (з особливою витонченістю виконано лі-
плення в ярусах, бічних вестибюлях і уздовж сходів, що
ведуть до лож), світильників, канделябрів і орнамен-
тів бронзових інкрустацій меблів. Центральна завіса
зроблена по ескізу відомого театрального художника
Олександра Головіна. У глядацькому залі глядачі роз-
ташовуються в партері, ложах бенуара, бельетажу, 1-го
і 2-го ярусів і на галерці. Серед лож виділяється «цар-
ська» ложа, що знаходиться в центрі бельетажу прямо
навпроти сцени. У першому ряду вона має 12 крісел.
Одним із найвідоміших театрів Києва є Національ-
ний академічний театр опери і балету України ім. Тара-
са Шевченка, будівництво якого було розпочате
1898 року під керівництвом відомого архітектора Ві-
ктора Шретера. Будівля театру була не лише гарною
ззовні, але і зручною для глядачів і працівників театру.
Сцена нового Київського оперного театру була найбіль-
шою у порівнянні з іншими театрами навіть Росії. Ши-
рина її досягала 34,4 м, висота 22,7 м, а глибина —
17,2 м. Приміщення театру обігрівалися за допомогою
системи парового опалювання, працювала система кон-
диціонування повітря, сценічне устаткування відпові-
дало останньому слову техніки. На той час Київський
оперний театр приголомшував уяву. У партері, белье-
тажі і останніх чотирьох ярусах зали могли одночасно
розміститися 1318 глядачів. В оформленні інтер’єрів
переважали оксамит і бронза. Вишукані крісла, люстри
і світильники були привезені з Австрії. Загальна пло-
ща приміщень театру складала 40210 м2, а кубатура —
майже 100000 м3. У 1930-х роках, відповідно до но-
вих ідеологічних віянь, Київський оперний театр хоті-
ли перебудувати і надати йому більш пролетарського
вигляду. Але з якихось причин цей проект так і зали-
шився не здійсненим. Перший капітальний ремонт в
будівлі Національного академічного театру опери і ба-
лету України був проведений в 1984—1987 роках.
Проаналізувавши цих кілька театрів, можна зро-
бити висновок, що інтер’єр та архітектура будь-якої
театральної споруди завжди відрізнялися вишука-
ністю, розкішним та яскравим убранством. Сучасні
театральні споруди також вражають своєю гранді-
озністю, але їх зовнішня та внутрішня форма більш
нагадує фантастичні, космічні об’єкти, що вражають
сучасну людину так само, як вражали тогочасні те-
атри жителів Стародавньої Греції, Риму та інших ви-
сокорозвинутих країн [4].
Сучасний театр включає практично всі види мис-
тецтва (живопис, графіку, скульптуру, цифрові тех-
нології і т. д.). Сьогодні сучасний театральний
об’єкт — це варіативний, поліфункціональний, тех-
нологічно обладнаний комплекс або центр, розрахо-
ваний на проведення різного роду заходів і видів те-
атральних мистецтв. До типології сьогоденних акту-
альних театральних об’єктів відносяться:
1. інтерактивний музей, що театралізуєть-
ся, — комбінований центр з виставковими і театраль-
ними просторами. Присутні приміщення для навчання
і здобуття інформації. Спрямованість на різні категорії
людей. Оснащення сучасними медіа технологіями.
2. концертний зал (одножанровий, багатожан-
ровий) — місце для проведення естрадних і теа-
тральних вистав.
3. Оперний комплекс — багатозальна споруда з
пріоритетним жанром оперних постановок і можли-
вістю паралельно організовувати додаткові види те-
атральних дій в інших залах комплексу.
4. Театрально-демонстраційний комплекс —
володіє можливостями поєднання різних функціо-
нальних зон з їх функціонуванням в різних режимах.
Такий підхід пов’язаний з трансформаціями внутріш-
ніх просторів комплексу для переходу з одного ре-
жиму в інший, тому режими закладаються на стадії
проектування.
5. Театральний комплекс — поєднання театраль-
них і функціональних зон, що включає інші типи про-
сторів. Наприклад — концертний зал, концертний
хол і театральний зал.
6. віртуальний театр — театр як віртуально
створений світ в стінах театральної споруди. Осно-
вною властивістю віртуального театру є інтерактив-
ність. Важливо відзначити, що театральна постанов-
ка зберігає свою структуру: глядачі із залу спостері-
гають за дією, що має літературну основу.
7. Театральний центр — поєднання різних те-
атральних і інших функціональних зон. Наприклад,
поєднання учбового закладу і театрального комплек-
су. Або театр, поєднаний з торговельними, культур-
ними і розважальними функціями.
Особливості організації сучасних театральних цен-
трів дають змогу поєднувати різні типи сучасних теа-
тральних просторів. У складі, наприклад, можуть бути
Роман ГавРИлюк178
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 1 (109), 2013
криволінійні коридори з відгалуженнями до виставко-
вих просторів, магазинів і музичних майданчиків, як
це зроблено в інтерактивному музеї «EMP» архітек-
тора Френка Гері. Або Великий національний театр в
Пекіні архітектора Поля Андре, що поєднує під од-
ним куполом три крупні зали: оперний, театральний і
концертний. Сучасний театральний центр може бути
динамічною адаптивною структурою, міняючи просто-
ровий об’єм завдяки рухливим гідравлічним механіз-
мам. Трансформації можуть носити характер зміни сце-
нічної коробки і самого залу, наприклад як в театрі
«Mercury», побудованого Московською майстернею
«Меганом». А можуть перебудовуватися повністю,
залежно від характеру заходу, як, наприклад, у дра-
матичному театрі Уайлі, побудованого за проектом
Рема Кулхаса [6, c. 91—100].
Використання цифрових технологій і інтерактив-
них властивостей, вживаних в нелінійній архітекту-
рі, сприяє особливому сприйняттю різних видів і
жанрів театрального мистецтва. Так, наприклад, го-
лографічні і проекційні технології дають змогу ство-
рити видимість тривимірного об’єкта, що реально не
існує в просторі. Як, приклад, можна привести ре-
алізований театр для медитації «Agora» голландської
групи UN studio, заповнений зсередини цифровими
і механічними інтерактивними пристроями.
Отже, підводячи підсумки з дослідження особли-
востей організації інтер’єрів театральних споруд, слід
зазначити, що театри, побудовані протягом усієї істо-
рії людства, — це не тільки зразки величної архітек-
тури та вишуканого дизайну, але й осередки духовнос-
ті, культури нації. Кожен театр має свою неповторну
історію та енергетику. Інтер’єри та архітектура спо-
руди має велике значення, адже залежно від просто-
рового, кольорового рішення, освітлення, розміщен-
ня сцени та глядацьких місць можна створити непо-
вторну атмосферу, яка надихатиме не тільки акторів,
музикантів, але й відвідувачів. З часів зародження те-
атрального мистецтва люди, приходячи на виставу,
прагнули наблизитись до прекрасного, божественно-
го. І хоча за всі тисячоліття наш світ, суспільство за-
знало великих змін, змінилися цінності, вірування та
спосіб життя, але театр так і залишився осередком
культури. Нехай то возведений в епоху королів театр,
пишно оздоблений позолотою, мармуром та розкіш-
ними тканинами, чи то найсучасніший грандіозний те-
атральний комплекс, що вражає своїми фантастични-
ми формами — в обох випадках театр має бути взір-
цем художніх, естетичних смаків суспільства.
В результаті досліджень були виявлені такі
особливості:
1. Особливості архітектурно-художнього рішення.
2. Вплив кольорового вирішення інтер’єру на за-
гальне формування театральних споруд.
3. Вимоги до конструкцій приміщень, залежно від
кількості глядачів.
4. Вплив дизайнерського рішення театральних
споруд на відвідувачів.
5. Поліфункціональність сучасних театральних
комплексів.
1. Бітаєв в. Методичні засади експертизи культурних
цінностей / В. Бітаєв, С. Шман, В. Шульвіна. — К.,
2009. — 160 с. — (Навч. посібник).
2. Головня в.в. Античный театр. История зарубежного
театра. Театр Западной Европы / В.В. Головня. —
М. : Логос, 2000. — 274 с.
3. Головня в.в. История античного театра / В.В. Головня ;
3-е изд., перераб. и доп. — М. : Мысль, 2002. — 241 с.
4. Ильина Т.в. История искусства. Западноевропейское
искусство (учеб.) / Т.В. Ильина. — М. : Высшая
Школа, 2005. — 368 с.
5. Полевой в.М. Искусство Греции / В.М. Полевой. —
М. : Театральная энциклопедия, 2000. — 280 с.
6. Радченко а. Проблеми збереження архітектурного
оз доблення / А. Радченко // Мистецтвознавство :
зб. наук. пр. — Ч. 2. — Львів : СКІМ, 2007.
7. Шукурова а.Н. Архитектура Запада и мир искусства
XX века / А.Н. Шукурова. — М. : Стройиздат,
1990. — 286 с.
Roman Havryluk
ON PECULIARITIES IN ORGANIZATION
OF INTERIORS FOR THEATRICAL BUILDINGS
In the article have been considered some peculiarities in organi-
zation of interiors for theatrical buildings, their stylistic design
and roles in society’s cultural life and urban general visage.
Keywords: interiors of theatrical building, styles of interiors,
theater, stage.
Рoман Гаврилюк
ОСОБЕННОСТИ ОРГАНИЗАЦИИ
ИНТЕРЬЕРОВ ТЕАТРАЛЬНЫХ
СООРУЖЕНИЙ
В статье исследуются особенности организации интерье-
ров театральных сооружений, их стили и роль в культурной
жизни общества и общем «лице» города.
Ключевые слова: интерьеры театральных сооружений,
сти ли интерьеров, театр, сцена.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-94859 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1028-5091 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:05:16Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Інститут народознавства НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Гаврилюк, Р. 2016-02-12T12:39:26Z 2016-02-12T12:39:26Z 2013 Особливості організації інтер’єрів театральних споруд / Р. Гаврилюк // Народознавчі зошити. — 2013. — № 1 (109). — С. 174-178. — Бібліогр.: 7 назв. — укp. 1028-5091 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94859 У статті досліджуються особливості організації інтер’єрів театральних споруд, їх стилі та роль в культурному житті суспільства та загальному «обличчі» міста. In the article have been considered some peculiarities in organization of interiors for theatrical buildings, their stylistic design and roles in society’s cultural life and urban general visage. В статье исследуются особенности организации интерьеров театральных сооружений, их стили и роль в культурной жизни общества и общем «лице» города. uk Інститут народознавства НАН України Народознавчі зошити Статті Особливості організації інтер’єрів театральних споруд On peculiarities in organization of interiors for theatrical buildings Особенности организации интерьеров театральных сооружений Article published earlier |
| spellingShingle | Особливості організації інтер’єрів театральних споруд Гаврилюк, Р. Статті |
| title | Особливості організації інтер’єрів театральних споруд |
| title_alt | On peculiarities in organization of interiors for theatrical buildings Особенности организации интерьеров театральных сооружений |
| title_full | Особливості організації інтер’єрів театральних споруд |
| title_fullStr | Особливості організації інтер’єрів театральних споруд |
| title_full_unstemmed | Особливості організації інтер’єрів театральних споруд |
| title_short | Особливості організації інтер’єрів театральних споруд |
| title_sort | особливості організації інтер’єрів театральних споруд |
| topic | Статті |
| topic_facet | Статті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94859 |
| work_keys_str_mv | AT gavrilûkr osoblivostíorganízacííínterêrívteatralʹnihsporud AT gavrilûkr onpeculiaritiesinorganizationofinteriorsfortheatricalbuildings AT gavrilûkr osobennostiorganizaciiinterʹerovteatralʹnyhsooruženii |