Символ хреста в системі захисних продукуючих обрядодій на Гуцульщині

Розглядаються питання символічних ритуальних аспектів ролі хреста на Гуцульщині під час виконання обрядодій деяких найважливіших календарних свят. Особлива увага звертається на відображення смислового та функціонального застосування хреста у магічнообрядових практиках гуцулів. Характеризуються об...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Народознавчі зошити
Дата:2012
Автор: Лаврук, Т.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Інститут народознавства НАН України 2012
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94864
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Символ хреста в системі захисних продукуючих обрядодій на Гуцульщині / Т. Лаврук // Народознавчі зошити. — 2012. — № 5 (107). — С. 908-911. — Бібліогр.: 17 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859667429168250880
author Лаврук, Т.
author_facet Лаврук, Т.
citation_txt Символ хреста в системі захисних продукуючих обрядодій на Гуцульщині / Т. Лаврук // Народознавчі зошити. — 2012. — № 5 (107). — С. 908-911. — Бібліогр.: 17 назв. — укp.
collection DSpace DC
container_title Народознавчі зошити
description Розглядаються питання символічних ритуальних аспектів ролі хреста на Гуцульщині під час виконання обрядодій деяких найважливіших календарних свят. Особлива увага звертається на відображення смислового та функціонального застосування хреста у магічнообрядових практиках гуцулів. Характеризуються обрядодії з використанням хреста в умовах сучасного побутування із спробами пояс- нення їх первинного смислу. Рассматриваются вопросы символических актуальных аспектов роли креста на Гуцульщине во время выполнения обрядодействий некоторых самых важных календарных праздников. Особое внимание обращ на отображение смыслового и функционального применения креста в магических обрядовых практиках гуцулов. Характеризуются обрядодействия с использованием креста в условиях современного бытования с попытками объяснения их первоначального смысла. In the article has been considered a problem as for symbolic ritual aspects of a role that the cross has possessed during presentation some ceremonies tied with most important calendar festivals. Especial attention has been paid to reflections of sensual and functional usage of crosses in magical ritualism by Hutsuls. In the study have been given characteristics of ritual acts with the use of crosses under conditions of contemporary household living and descriptions of attempts to disclose their primal contents.
first_indexed 2025-11-30T12:08:03Z
format Article
fulltext ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 5 (107), 2012 Хрест як давній символ, який є чи не найголовні- шим атрибутом однієї з провідних світових ре- лігій, по-перше, є предметом наукового зацікавлення дослідників впродовж різних історичних періодів, а по-друге, характеризується до кінця не з’ясованою змістово-образною суттю, яка втілює досить глибокі архаїчні пласти світогляду та світосприйняття. Для українського народу хрест протягом останніх тисячо- літь відігравав помітну і досить вагому роль у побу- товій життєдіяльності та сакральній сфері духовної та матеріальної культури. В той же час в етнокультурній традиції окремих етнографічних районів певні аспек- ти його застосування та вірувань, які виникали на цій основі, мають виразні етнорегіональні особливості. Це, насамперед, стосується Гуцульщини як етногра- фічного району Українських Карпат. Сама специфіка її етнокультурної традиції, витворена під дією природно-географічних умов, характеру господарства та яскравого міфічного світогляду, не могла не впли- нути на символічне наповнення образу хреста. Однією зі сфер його вагомої ролі є календарна об- рядовість. На Гуцульщині маємо змогу побачити ряд локальних особливостей застосування хреста та його елементів під час здійснення обрядодій календарно- го року. Актуальність цієї проблеми посилюється тим, що хрест в обрядовій культурі гуцулів відзнача- ється яскравим та гармонійним поєднанням христи- янських та дохристиянських традицій, які знаходять свій вияв навіть в умовах сучасного побутування, де простежується глибинна суть, прихована елемента- ми різного роду нашарувань. До того ж, ця тема не була об’єктом окремого наукового дослідження. Звісно, що хоча проблема місця хреста у календарно- обрядовій культурі гуцулів не розглядалась предмет- но, однак багато дослідників Гуцульщини часто звер- тали свою увагу на окремі її аспекти. У другій полови- ні ХІХ ст. зарубіжні дослідники, вивчаючи гуцульську календарну обрядовість, розглядали окремі компонен- ти використання хреста в її проявах. Так, Л. Вайґіль звернув увагу на звичай гуцулів класти посеред свя- точних великодніх страв невеликий дерев’яний хрест під час їх освячення вранці на Великдень [17, с. 4]. Натомість Й. Шнайдер чи не вперше подав характе- ристику йорданських звичаїв гуцулів із використанням хреста і намагався пояснити їх функціональне призна- чення. В той же час В. Шухевич описав застосуван- ня хреста на Гуцульщині в обрядодіях, приурочених до дня св. Юрія. Тема хреста та його образних компози- цій під час полонинського ходу та впродовж самого лі-© Т. ЛАВРУК, 2012 Тарас ЛАВРУК СИМВОЛ ХРЕСТА В СИСТЕМІ ЗАХИСНИХ ПРОДУКУЮЧИХ ОБРЯДОДІЙ НА ГУЦУЛЬЩИНІ Розглядаються питання символічних ритуальних аспектів ролі хреста на Гуцульщині під час виконання обрядодій де- яких найважливіших календарних свят. Особлива увага звертається на відображення смислового та функціональ- ного застосування хреста у магічнообрядових практиках гуцулів. Характеризуються обрядодії з використанням хреста в умовах сучасного побутування із спробами пояс- нення їх первинного смислу. Ключові слова: хрест, гуцули, календарні звичаї та обря- ди, вірування, Різдво, Великдень. 909Символ хреста в системі захисних продукуючих обрядодій на Гуцульщині ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 5 (107), 2012 тування знайшла пояснення в працях видатного сло- вацького дослідника полонинського життя гуцулів Й. Подолака у 60—70-х рр. ХХ ст. На сьогодні цієї проблематики дотично торкаються у своїх працях К. Кутельмах, І. Чеховський, Д. Пожоджук, Л. Го- рошко, В. Грябан, Г. Горинь та багато інших дослідни- ків. Так, К. Кутельмах відтворює застосування хрес- та під час свят Стрітення, Благовіщення, Юрія. І. Че- ховський, вивчаючи демонологічні вірування українців Карпат, простежує роль і місце хрестів-оберегів від нечистої сили протягом календарного року. Д. Пожо- джук досліджує особливості орнаментації гуцульських писанок і пасок, тому подає хрест у системі інших сим- волів у цьому напрямку. Л. Горошко згадує про супро- відний характер хреста під час ритуально-звичаєвих чинностей з водою на карпатському терені, а В. Гря- бан — в ритуальноочисних обрядодіях з вогнем. Отож, можна відзначити певні напрацювання щодо цієї про- блематики, однак відчувається необхідність їх систе- матизації і подальших обґрунтувань. Провівши аналіз основних ритуально-звичаєвих чинностей, пов’язаних з хрестом та хрестиковими елементами під час календарних свят, можна про- стежити у гуцульській звичаєвообрядовій культурі кілька напрямів його застосування. Одним з них, і найбільш очевидним, є пов’язаний із апотропеїчни- ми та очисними властивостями хреста. Така особли- вість простежується на прикладі свят Водосвяття, Благовіщення, Юрія і пов’язана із темою активіза- ції в цей час демонологічних істот. Річ у тім, що в українців Карпат особливо актуальною є тема ка- лендарної демонології, тому спостерігається широ- ка система оберегів та форм магічних засобів захис- ту. В цій системі провідне місце належить хрестикам- оберегам в рамках скотарської магії [14, с. 197]. Так, на Косівщині (с. Брустури) до сьогодні на Благовіщення малюють дьогтем хрестики на дверях хліва, аби відьми не відбирали молоко вночі [2, арк. 4]. Подекуди подібна обрядодія виконується перед Юрі- єм, коли ґазда ходить по обійстю та робить на воро- тах, усіх дверях кошар та стаєнь, а надто на плечах кожної маржини хрести дьогтем [15, с. 251]. Моти- вація такої обрядодії логічна і закономірна — від цьо- го утікають відьми, які наносять шкоду маржині та ладні відбирати молоко в ніч перед Юрієм. Апотро- пеїчний характер хреста посилює дьоготь як один з найпотужніших антидемонічних засобів. Як бачимо, йде поєднання символу хреста з іншими антидемоніч- ними атрибутами, в конкретному випадку — з дьог- тем, а також з часником і водою. Так, на Верховин- щині (с. Замагора) старші жінки примовляють перед Юрієм худобі на часнику, аби застерегти її від чере- дільниць (відьом), а потім роблять соком цього час- ника хрестик між рогами, а частину дають лизати [8, арк. 3]. Цікаво, що така обрядодія має не тільки за- хисний характер, а свого роду і продукуючий. Про це свідчить саме використання часнику, символіка яко- го виходить за рамки суто антидемонічного засобу. Як вважає видатний дослідник народних традицій пер. пол. ХХ ст. К. Сосенко, часник — це символ місяця, оскільки зверху він подібний до серпа місяця молодика, а місяць — це чинник вегетаційний, тому використовують часник, щоб множилась худоба [13, с. 132]. Звісно, що такі обрядодії є різноплановими щодо функціонального призначення, однак профілю- ючою є все ж таки тема захисного спрямування. Подібна ситуація простежується і з водою. Під час полонинського ходу, коли роблять в околицях на- селеного пункту «мішення», то ватаг чи священик окроплює навхрест маржину свяченою водою [16, с. 238]. Таку ж обрядодію виконують під час першо- го вигону худоби навесні (с. Брустури) [2, арк. 3]. Тут хрести, окреслені під час кроплення свяченою во- дою, мали на меті не тільки захистити маржину під час перебування на полонині, а й сприяти молочнос- ті корів, їх плодючості. Не випадково Л. Горошко до- ходить висновку, що саме на карпатському терені осо- бливо поширені народні уявлення про властивість води (роси) сприяти збільшенню молока домашньої худоби [9, с. 441]. Це дає можливість побачити ці- каве використання символу хреста в системі захис- них продукуючих обрядодій у сфері тваринництва, що пов’язано з однією вагомою причиною: саме пас- туше скотарство є головною галуззю господарства, тому турбота про домашніх тварин займає провідне місце, а ще особливо навесні під час підготовки до полонинського ходу і його здійснення. Не випадково на Галицькій Гуцульщині на Благо- віщення святять сіль і воду для худоби. Така сіль є дуже помічною, нею посипають навколо хати для від- вернення різного зла, а водою окроплюють навхрест кожну домівку, стайню, сарай, щоби не чіплялися злі духи. Сіллю також посипають навхрест стежку, якою худоба йтиме від хати на полонину (с. Замагора) [8, Тарас лавРУк910 ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 5 (107), 2012 арк. 1]. Як бачимо, в таких випадках використовуєть- ся хрест в реальному і образному вигляді, оскільки він постає або як графема з дьогтю, або ж як його образ- не відтворення за допомогою води чи соку часнику. Захисні властивості хрест проявляє у гуцулів не тільки стосовно худоби, хоча це провідна тенденція, беручи до уваги пастуший характер господарства гу- цулів, а й охороняє все обійстя та людей. Це просте- жується на основі обрядодій, приурочених до свят Йордану і Стрітення, але в цих випадках викорис- товується віск як допоміжний елемент. На другий Святий вечір гуцули йдуть на водосвят- тя, а після повернення з храму перед Святою вечерею роблять хрестики з воску над дверима і над вікнами, об- ходять три рази хату з трійцями (с. Брустури) [2, арк. 1]. Саме ці хрестики охороняють цілий рік хату від всього злого. Особливо така традиція поширена у Косівсько- му і Верховинському районах. Поряд з охоронними властивостями такий хрест має й очисну здатність. Так, у с. Шепіт на Косівщині перед Водохрестям ліплять з воску хрестики і кидають в криниці. Однак повсюдно на Гуцульщині особливо поширеним є звичай освячува- ти свічі на Стрітення. З такою свічкою приходять до хати, запалюють біля дверей, а потім випалюють нею хрест над дверима, щоб ніяка зла сила не мала доступу до обійстя (с. Яблуниця) [5, арк. 1]. Особливістю хрес- тів, випалених стрітенською свічкою, є захист від гро- му і блискавки, тобто простежується вже зв’язок із ат- мосферичними явищами, тоді як йорданські мають тіль- ки антидемонічне призначення. Не випадково такі свічки називають «громниці». Не обов’язково випалю- вати хрест одразу, оскільки трапляються свідчення, що коли сильна буря, тоді в той момент роблять свічкою хрестики на криниці, стайні, вхідних дверях хати, при- чому такий хрестик має бути обов’язково з воску, а не з парафіну. Якщо ж негода застала в лісі чи на полони- ні, рятунком стає хрест, який людина виріже на дереві, під яким стоїть (с. Зелене) [7, арк. 1]. На Рахівщині також відстежуються залишки дав- нього ритуалу, пов’язаного із стрітенськими свічками і хрестом. За ним, коли гримить — треба запалити цю свічку, поставити на полудневе (південне) чи східне вікно і промовити три рази «Отче наш» і «Богороди- це Діво», потім, перехрестившись, зробити воском хрестик над цим вікном (с. Ділове) [1, арк. 1]. У ви- падку граду, до такого випаленого хреста виголошу- ють «Отче наш», а потім промовляють: Боже, сонце ясне, Спаси від негоди [4, арк. 2]. На Путильщині такі свічки освячують на Благові- щення. Як і у випадку із стрітенськими, такою свіч- кою потрібно обійти три рази церкву і прийти додо- му так, щоб не згасити, обкурити хату і тим воском, що стікає, вивести на дверях хати і стайні хрест (с. Са- макова) [6, арк. 3]. Колись на Благовіщення палили ватру, яка виконувала такі ж функції, як зараз свічка і випалений нею чи утворений з воску хрест. Зв’язок хреста з такими явищами як грім та блис- кавка не випадковий. Тут простежується цілий ряд подібностей. Так, в уявленні гуцулів грім вдаряє у нечисту силу, тому вірять, що там, де вдарив грім, можна знайти кров з чорта [12, с. 16]. Можна при- пустити, що роблять такі хрестики гуцули для того, щоб відігнати з хати, подвір’я нечисту силу, і цим са- мим попередити шкоду від блискавки, яка б впала на житлові чи господарські будови. Фактично хрест і блискавка володіють подібними антидемонологічними властивостями, однак на осно- ві попередніх обрядодій можна простежити, що сила хреста не така аж сильна, як може видатись на пер- ший погляд або якби уявлялось відповідно до христи- янських канонів. Так, респонденти з Гуцульщини опо- відають про домовика («хлопця»), домашнього духа, який фактично байдужий до накреслених хрестів на сволоках чи вхідних дверях. Однак, це тільки перша обставина. Друга полягає в тому, що у системі захис- них обрядодій хрест не виступає як самостійний за- сіб, хоча й центральний, а йде у сукупності з великою кількістю інших ритуальних предметів і засобів. Взяти хоча б елементи юріївської обрядовості. Так, напередодні свята розкладають ватру із сіна чи глоду, на стовпи ставлять шматки дерену з квітами, обсівають худобу маком, сіллю, біля дверей хліва ставлять освя- чену бечку (вербу), під поріг ставлять серп, сокиру чи підкову, малюють дьогтем солярні круги і хрести. До- слідники сходяться на думці, що найбільшу магічну силу у гуцулів мають вогонь, вода, сокира, підкова, ка- мінь, сіль і дьоготь, тому перед полонинським ходом ставлять на маржині різні знаки, які б охоронили її від уроків [11, с. 53]. Щоб не допустити уроків, потрібно набрати солі і сипати на обух зарубаної в землю соки- ри, тричі перехрестити її ножем і дати маржині, а вим’я покропити святою водою. Це вказує, що постає цілий комплекс ритуальних засобів у боротьбі з нечистою си- 911Символ хреста в системі захисних продукуючих обрядодій на Гуцульщині ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 5 (107), 2012 лою, до того ж, що серед графічних знаків майже в рів- ноправному стані з хрестом перебуває розетка як со- лярний знак, також архаїчної чинності. Мабуть, тут можна вести мову про переплетення в одній площині дохристиянських і християнських елементів. Отже, на Гуцульщині спостерігаємо комплекс об- рядодій, пов’язаних з використанням хреста як за- хисного, антидемонічного символу, що прослідкову- ється в деякій трансформації і поступовій нівеляції від XIX до поч. XXI ст. Особливо це простежуєть- ся на прикладі захисних продукуючих обрядодій, пов’язаних з тваринним господарством, як основою життєдіяльності населення Гуцульщини. 1. Науковий етнографічний архів Інституту історії і політо- логії Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника. — Ф. 1. Рукописний фонд (далі НЕА ІІіП). — Ф. 1. — Оп. 7. — Спр. 8. Весняно- літні звичаї та обряди с. Ділове (Трибушани) Рахів- ського р-ну Закарпатської обл. Записи Гавадзина В.В., 26.07.2010 р. — 4 арк. 2. НЕА ІІіП. — Ф. 1. — Оп. 7. — Спр. 21. Календар- ні звичаї та обряди с. Брустури Косівського р-ну Івано-Франківської обл. Записи Гавадзина В.В., 27.09.2010 р. — 5 арк. 3. НЕА ІІіП. — Ф. 1. — Оп. 7. — Спр. 26. Календар- ні звичаї та обряди с. Соколівка Косівського р-ну Івано-Франківської обл. Записи Гавадзина В.В., 30.09.2010 р. — 2 арк. 4. НЕА ІііП. — Ф. 1. — Оп. 7. — Спр. 30. Весняна обрядовість с. Розтоки Косівського р-ну Івано-Фран- ківської обл. Записи Гавадзина В.В., 10.10.2010 р. — 3 арк. 5. НЕА ІііП. — Ф. 1. — Оп. 7. — Спр. 39. Весняна об- рядовість с. Яблуниця Верховинського р-ну Івано-Фран- ківської обл. Записи Гавадзина В.В., 14.10.2010 р. — 3 арк. 6. НЕА ІііП. — Ф. 1. — Оп. 7. — Спр. 40. Весняна об- рядовість с. Конятин і Самакова Путильського р-ну Чер- нівецької обл. Записи Гавадзина В.В., 14.10.2010 р. — 4 арк. 7. НЕА ІііП. — Ф. 1. — Оп. 7. — Спр. 41. Весняна обря- довість с. Зелене Верховинського р-ну Івано-Фран ківської обл. Записи Гавадзина В.В., 18.10.2010 р. — 2 арк. 8. НЕА ІііП. — Ф. 1. — Оп. 7. — Спр. 46. Весняна обрядовість с. Замагора Верховинського р-ну Івано- Франківської обл. Записи Гавадзина В.В., 20.10. 010 р. — 3 арк. 9. Горошко л. Звичаєво-ритуальні чинності з водою у сфері скотарства (карпатський терен) / Л. Горо- шко // Українська культура : з нових досліджень. Зб. наук. праць на пошану С.П. Павлюка з нагоди 60- річчя. — Львів, 2007. — С. 440—448. 10. кутельмах к. Прадавні сліди в календарних обрядах українців : полісько-гуцульські паралелі / Корнелій Ку- тельмах // Гуцульщина. — 1999. — Ч. 56. — С. 26. 11. Малова-Малкович П.М. З карпатських джерел: фольклорно-етнографічний нарис / П.М. Малова- Малкович. — Чернівці : Місто, 2004. — 176 с. 12. Онищук а. Матеріали до гуцульської демонології / А. Онищук // Матеріяли до української етнольо- ґії. — Львів, 1909. — Т. 11. — С. 1139. 13. Сосенко к. Культурно-історична постать староукраїн- ських свят Різдва і Щедрого Вечора / К. Сосенко. — К. : СІНТО, 1994. — 344 с. 14. Чеховський і.Г. Демонологічні вірування і народний ка- лендар українців Карпатського регіону / І.Г. Че ховський. — Чернівці : Зелена Буковина, 2001. — 304 с. 15. Шухевич в. Гуцульщина: Ч. 4 / Володимир Шухе- вич ; 2-ге видання. — Верховина : Редакція журналу «Гуцульщина», 1999. — 302 с. 16. Podolak J. Poloninske hospodarstvo huculov v ukrajin- skych Karpatach / Jan Podolak // Slovensky Narodo- pis. — 1966. — R. XIV. — Č. 2. — S. 193—292. 17. Waigiel l. O hucułach. Zarys etnograficzny / L. Waigiel. — Kraków : Nakł. T-wa Tatrzańskiego, 1887. — 38 s. Taras lavruk ON A SYMBOL OF CROSS IN THE SYSTEM OF PROTECTIVE PRODUCTIVE RITUAL ACTING IN HUTSUL LAND In the article has been considered a problem as for symbolic ritual aspects of a role that the cross has possessed during pre- sentation some ceremonies tied with most important calendar festivals. Especial attention has been paid to reflections of sen- sual and functional usage of crosses in magical ritualism by Hutsuls. In the study have been given characteristics of ritual acts with the use of crosses under conditions of contemporary household living and descriptions of attempts to disclose their primal contents. Keywords: cross, Hutsuls, calendar customs and rites, beliefs, Christmas, Easter. Тарас лаврук СИМВОЛ КРЕСТА В СИСТЕМЕ ЗАЩИТНЫХ ПРОДУЦИРУЮЩИХ ОБРЯДОДЕЙСТВ НА ГУЦУЛЬЩИНЕ Рассматриваются вопросы символических актуальных аспектов роли креста на Гуцульщине во время выполнения обрядодействий некоторых самых важных календарных праздников. Особое внимание обращ на отображение смыслового и функционального применения креста в маги- ческих обрядовых практиках гуцулов. Характеризуются обрядодействия с использованием креста в условиях со- временного бытования с попытками объяснения их перво- начального смысла. Ключевые слова: крест, гуцулы, календарные обычаи и обряды, верования, Рождество, Пасха.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-94864
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1028-5091
language Ukrainian
last_indexed 2025-11-30T12:08:03Z
publishDate 2012
publisher Інститут народознавства НАН України
record_format dspace
spelling Лаврук, Т.
2016-02-12T12:57:02Z
2016-02-12T12:57:02Z
2012
Символ хреста в системі захисних продукуючих обрядодій на Гуцульщині / Т. Лаврук // Народознавчі зошити. — 2012. — № 5 (107). — С. 908-911. — Бібліогр.: 17 назв. — укp.
1028-5091
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94864
Розглядаються питання символічних ритуальних аспектів ролі хреста на Гуцульщині під час виконання обрядодій деяких найважливіших календарних свят. Особлива увага звертається на відображення смислового та функціонального застосування хреста у магічнообрядових практиках гуцулів. Характеризуються обрядодії з використанням хреста в умовах сучасного побутування із спробами пояс- нення їх первинного смислу.
Рассматриваются вопросы символических актуальных аспектов роли креста на Гуцульщине во время выполнения обрядодействий некоторых самых важных календарных праздников. Особое внимание обращ на отображение смыслового и функционального применения креста в магических обрядовых практиках гуцулов. Характеризуются обрядодействия с использованием креста в условиях современного бытования с попытками объяснения их первоначального смысла.
In the article has been considered a problem as for symbolic ritual aspects of a role that the cross has possessed during presentation some ceremonies tied with most important calendar festivals. Especial attention has been paid to reflections of sensual and functional usage of crosses in magical ritualism by Hutsuls. In the study have been given characteristics of ritual acts with the use of crosses under conditions of contemporary household living and descriptions of attempts to disclose their primal contents.
uk
Інститут народознавства НАН України
Народознавчі зошити
Статті
Символ хреста в системі захисних продукуючих обрядодій на Гуцульщині
On a symbol of cross in the system of protective productive ritual acting in Hutsul land
Символ креста в системе защитных продуцирующих обрядодейств на Гуцульщине
Article
published earlier
spellingShingle Символ хреста в системі захисних продукуючих обрядодій на Гуцульщині
Лаврук, Т.
Статті
title Символ хреста в системі захисних продукуючих обрядодій на Гуцульщині
title_alt On a symbol of cross in the system of protective productive ritual acting in Hutsul land
Символ креста в системе защитных продуцирующих обрядодейств на Гуцульщине
title_full Символ хреста в системі захисних продукуючих обрядодій на Гуцульщині
title_fullStr Символ хреста в системі захисних продукуючих обрядодій на Гуцульщині
title_full_unstemmed Символ хреста в системі захисних продукуючих обрядодій на Гуцульщині
title_short Символ хреста в системі захисних продукуючих обрядодій на Гуцульщині
title_sort символ хреста в системі захисних продукуючих обрядодій на гуцульщині
topic Статті
topic_facet Статті
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94864
work_keys_str_mv AT lavrukt simvolhrestavsistemízahisnihprodukuûčihobrâdodíinaguculʹŝiní
AT lavrukt onasymbolofcrossinthesystemofprotectiveproductiveritualactinginhutsulland
AT lavrukt simvolkrestavsistemezaŝitnyhproduciruûŝihobrâdodeistvnaguculʹŝine