Ментальне відображення простору в мікротопонімах Українських Карпат
У статті розглянуто мікротопоніми Українських Карпат, їх функції та роль на локальному рівні. Мікротопонімікон обстежуваної території проаналізовано крізь призму просторових параметрів. The article deals with microponyms of Ukrainian Carpathians, their functions and significance in local context....
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Народознавчі зошити |
|---|---|
| Дата: | 2012 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут народознавства НАН України
2012
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94871 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Ментальне відображення простору в мікротопонімах Українських Карпат / Н. Сокіл-Клепар // Народознавчі зошити. — 2012. — № 5 (107). — С. 845-851. — Бібліогр.: 28 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859645693829840896 |
|---|---|
| author | Сокіл-Клепар, Н. |
| author_facet | Сокіл-Клепар, Н. |
| citation_txt | Ментальне відображення простору в мікротопонімах Українських Карпат / Н. Сокіл-Клепар // Народознавчі зошити. — 2012. — № 5 (107). — С. 845-851. — Бібліогр.: 28 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Народознавчі зошити |
| description | У статті розглянуто мікротопоніми Українських Карпат, їх
функції та роль на локальному рівні. Мікротопонімікон обстежуваної території проаналізовано крізь призму просторових параметрів.
The article deals with microponyms of Ukrainian Carpathians,
their functions and significance in local context. Microtoponymicon
of studied territory has been analyzed through the
prism of spatial parameters.
В статье рассматриваются микротопонимы Украинских
Карпат, их функции и роль на локальном уровне. Микротопонимикон обследуемой територии проанализировон с
точки зрения пространственных параметров.
|
| first_indexed | 2025-12-07T13:27:49Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 5 (107), 2012
Історія людської цивілізації керується шляхами
розвитку знань про територію, де проживає пев-
ний народ, пріоритетністю середовища, певними то-
пологічними характеристиками держави. Тому про-
блеми простору як реалії буття органічно стали пред-
метом розгляду багатьох наук, серед яких література,
фольклор, мовознавство. Відомо, що в мовознавстві
виокремився навіть напрям когнітивної лінгвісти-
ки — просторова лінгвістика, що досліджує репре-
зентацію простору через мову.
Окремі питання вербалізації простору в україн-
ському мовознавстві вже частково розроблено [12;
22]. Акцент поставлено на художньому просторі [6;
17; 24], семантичному просторі мови, слова [5; 23].
В назвознавстві вивчають загалом ономастичний або
ж онімний простір [2; 11; 19], топонімний простір
[15; 20]. На інших слов’янських теренах ця пробле-
матика порушується частіше [1; 8; 10].
«Простір — разом із часом — одна з двох онто-
логічних категорій, що визначають картину світу та
межі існування в ньому людини. Способи організа-
ції та осмислення простору в традиційній культурі
мають антропоцентричний характер, тобто відобра-
жають погляд людини, котра знаходиться в центрі
простору та позначає його» [16, с. 304]. За слова-
ми О. Кубрякової, «простір — те, що вміщує лю-
дину, те, що вона сприймає навколо себе, те, що ба-
чить перед собою. Простір — це середовище всьо-
го сущого, оточення, в якому все відбувається і
трапляється, певна заповнена об’єктами та людьми
«пустота» [13, с. 26]. Таким чином, простір — та
сфера, де живе і творить людина.
Особа у світі керується візуальними та так-
тильними уявленнями, які закріплені в її свідо-
мості. Реалізація переробленого когнітивного,
афективного та перцептивного досвіду її взаємо-
дії з навколишнім світом у формі слова виходять
з пам’яті та досвіду носія. Розуміння простору
відбувається через безпосередній контакт із на-
вколишнім середовищем, оскільки, не бачивши
його елементів, людина не зможе його описати.
На думку дослідників, фактично носій мови вза-
галі не може описати розмір, форму чи навіть орі-
єнтацію в просторі об’єкта, якщо не знає, як його
можна використати [21, с. 9].
Простір багаторівневий. Так, Ю. Лотман зазна-
чив, що просторова картина світу складається з ба-
гатьох шарів. До неї входять і морфологічний універ-
сум, і наукове моделювання, і побутовий «здоровий © Н. СОКІЛ-КЛЕПАР, 2012
Наталія СОКІЛ-КЛЕПАР
МЕНТАЛЬНЕ ВІДОБРАЖЕННЯ
ПРОСТОРУ В МІКРОТОПОНІМАХ
УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ
У статті розглянуто мікротопоніми Українських Карпат, їх
функції та роль на локальному рівні. Мікротопонімікон об-
стежуваної території проаналізовано крізь призму просто-
рових параметрів.
Ключові слова: мікротопонім, ментальний, простір.
Наталія СОкіл-клЕПаР846
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 5 (107), 2012
глузд». Таким чином, виникає складний семіотичний
механізм, що зазнає постійного руху [18, с. 4].
У лінгвістиці науковці теж виділяють складну
структуру простору. Деякі вчені вичленовують осно-
вні одиниці, що реалізують ментальні образи таких
понять, як місце, протяжність, відстань, рух, поло-
ження [28]; напрям, межі простору, сила тяжіння
[4]; вмістилище, об’єкт [14]. Згідно з поглядами
етнолінгвістів, простір «неоднорідний, ієрархічний
та оцінний — складається з частин і фрагментів,
яким людина надає символічного значення та вибу-
довує в ціннісну (аксіологічну) систему певної по-
слідовності. В основі систематизації та оцінки про-
стору закладена семантична опозиція «свій — чу-
жий», а головними параметрами простору, що
містять оцінку, є опозиції «верх — низ», «пра-
вий — лівий», «передній — задній», «схід — за-
хід» (слабше виражена опозиція «південь — пів-
ніч»), «центр — периферія», «сакральний — про-
фанний», в яких перші члени опозиції переважно
виражають позитивне значення, а другі — негатив-
не. Тому одні частини простору сприймаються як
«свої», позитивні, сприятливі, безпечні для життя
та здоров’я людини, а інші як «чужі», негативні, не-
безпечні, пов’язані зі смертю, демонами, що загро-
жують життю людини» [16, с. 304—305].
У просторі вагомим є саме місце (локус) — об-
межена частина простору. Власне такими локусами
і є мікрооб’єкти. Найменування географічного локу-
су — яскраві виразники просторового змісту та, за
словами Т. Цив’ян, найнадійніші зберігачі інформа-
ції та засоби (само)ідентифікації у просторі, що ко-
дують біографічний образ носія [27].
Оскільки відомо, що «мова реально існує не в
мовленні (там вона проявляється), не в лінгвістич-
них працях та словниках (там вона описується), а
в людській свідомості, у ментальному лексиконі, у
мові мозку» [7, с. 5], то мікротопоніми як пред-
ставники здебільшого усного лексичного фонду, що
містяться насамперед «у голові» носія, доцільно
розглядати та аналізувати крізь призму ментально
маркованих найменувань.
Мікротопоніми закріплені в свідомості невелико-
го соціуму (здебільшого мешканців населеного пунк-
ту). У них чітко простежуються антропоцентричні
риси, бо людина є як спостерігачем локусу (безпо-
середнім чи опосередкованим), так і «обживає» його.
Вона не лише всіляко взаємодіє з простором, але й
активно його номінує.
Ментальна репрезентація і мовне втілення мікро-
топонімного просторового концепту виражається че-
рез основні просторові параметри: 1) розташування
об’єкта; 2) розмір, протяжність; 3) форма, конфігу-
рація; 4) обжитість / необжитість.
1) Об’єкт у просторі відображається окремими
маркувальними словами — топонімічними маркера-
ми [1, с. 88]: правий — лівий, передній — задній,
верх — низ, початок — кінець, південь — північ,
схід — захід. Простірна характеристика здебільшо-
го виражається в межах бінарної опозиції, за допо-
могою якої чіткіше відтворюються номінативні про-
цеси та окреслюється певним чином «своя» і «чужа»
місцевість. Такі антиноми взаємодоповнюються,
розширюють семантичні межі досліджуваного про-
стору. Як показує зібраний матеріал, географічний
простір асиметричний, що виявляється у домінант-
ності тієї чи іншої групи онімів.
Найчисельнішим є скупчення «верхніх» і «ниж-
ніх» об’єктів в Українських Карпатах, що відобража-
ють модель «верх — низ». Це насамперед зумовле-
но фізико-географічним розташуванням мікрооб’єктів
на гористих територіях: стеж. верхня (Нагуєв. Дрог.
Льв.), к. с. верхній кінець (В. Рож., Вол., Лав. Ск.
Льв.), к. с. Нижній кінець (В. Рож., Вол., Лав. Ск.
Льв.), пас., пот. Нижний конець (Дов. Дрог. Льв.),
ск. Нижна Шкала під лужанов (Дов. Дрог. Льв.),
ск. вишна Шкала під лужанов (Дов. Дрог. Льв.),
в. вишна Рубань (Ілем. Рожн. Ів.-Фр.), пол. ви-
шний лазок (Ілем. Рожн. Ів.-Фр.), сін. вишний
(Дов. Дрог. Льв.), о. п. вишна клива (Ілем. Рожн.
Ів.-Фр.), о. п. вишне Поле (Ілем. Рожн. Ів.-Фр.),
к. с. вижний кониць (Нов. Кроп. Дрог. Льв.), к.
с. Горішній конець (Ілем. Рожн. Ів.-Фр.), пас. Го-
рішнянська клива (Ілем. Рожн. Ів.-Фр.), сін. Ру-
бані Горішнянські (Ілем. Рожн. Ів.-Фр.), к.с. До-
лішній кінець (Нагуєв. Дрог. Льв.), к. с. Нижний
конець (Ілем. Рожн. Ів.-Фр.), о. п. Нижна кичера
(Ілем. Рожн. Ів.-Фр.), о. п. Нижні лази (Ілем.
Рожн. Ів.-Фр.), п. Широке (Бор. Турк. Льв.), пас.
Широке вижне / Широке Нижне (Дов. Дрог.
Льв.). У репрезентованій базі найменувань часто тра-
пляється діалектна кореляція апелятива верхній з ви-
шним та горішнім, а також нижній з долішнім, що
відбиває говіркові особливості краю.
847Ментальне відображення простору в мікротопонімах Українських карпат
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 5 (107), 2012
«Верх — низ» — одна з основних семантичних
опозицій у слов’янській картині світу. верх наділе-
ний ознаками — «хороший», «благополучний»,
«плодовитий», «життєвий», а низ — «поганий»,
«неблагополучний», «бідний», «смертельний» [25,
с. 345]. Внутрішній зміст пари «верх — низ» час-
то виражає «наївну» орієнтацію, тобто безпосеред-
ню вказівку на верхній чи нижній об’єкти. Однак
може містити і «гідрографічний» смисл, зв’язаний
із течією ріки [1, с. 109].
У ряді «верх — низ» міститься і середня точка,
що фіксується в обстежуваному матеріалі: к. с. Се-
редина (Верхн., Вол., Жуп. Ск. Льв.), в. Середний
вирх (Хащ. Ск. Льв.), пот. Середний Потік (Тух.
Ск. Льв.), в., пас. Середна кичерка (Дов. Дрог.
Льв.), о. п. Середний (Дов. Дрог. Льв.), п. Серед-
нє (Бор. Турк. Льв.), о. п. Середна Гора (Дов. Дрог.
Льв.), к. с. Середина (Ілем. Рожн. Ів.-Фр.). У се-
мантичному плані аналізована твірна база мікрото-
понімів нейтральна, оскільки це, умовно кажучи, се-
редина між «добрим» і «поганим», «своїм» і «чу-
жим», певним чином «золота середина».
Розташування «задніх» і «передніх» мікро-
об’єктів вилилося у найменування: пот. Задний
Потік (Ілем. Рожн. Ів.-Фр.), пот. Задний По-
тічок (Тис. Ск. Льв.), сін. Передні Фелив’ята /
Задні Фелив’ята (Дов. Дрог. Льв.), о. п. Пере-
дні Гоні / Задні Гоні (Дов. Дрог. Льв.). Проана-
лізована опозиція відображає аналогічне семан-
тичне наповнення, де «задні» об’єкти реалізують
«чуже», а «передні» — «своє».
Сторони світу не стали пріоритетними при нази-
ванні невеликих об’єктів. Серед зафіксованих мате-
ріалів виявлено один онім — сін. Східні (Ілем. Рожн.
Ів.-Фр.). Схід, скажімо, як і південь, виражає по-
зитивну семантику, оскільки пов’язаний із сонцем,
днем, світлом і теплом, відноситься до сфери життя,
чистоти і сакрального начала [16, с. 306].
2) Чи не найяскравішою характеристикою геогра-
фічного простору є його протяжність і розмір. Ці па-
раметри відображаються як на горизонтальному, так
і на вертикальному рівнях. Їх виражають складові
мікротопонімів: великий — малий, довгий — ко-
роткий, широкий — вузький, високий — низький,
крутий — пологий, глибокий — мілкий і под.
Вертикальний рівень простору представлений на-
звами: г., л. великий верх (Дов. Дрог. Льв.; Ілем.
Рожн. Ів.-Фр.), г. велика кичерка (Бор. Турк.
Льв.), в. верхи великі / верхи Малі (Ілем. Рожн.
Ів.-Фр.), л. великі (Ілем. Рожн. Ів.-Фр.), о. п.
Малі лучки (Дов. Дрог. Льв.), сін. великі Дриї /
Малі Дриї (Дов. Дрог. Льв.), пас. великі Орани-
ці (Дов. Дрог. Льв.), в., л. висока (Дов. Дрог.
Льв.), о. п. висока Гора (Нагуєв. Дрог. Льв.), бер.
високі (Дов. Дрог. Льв.), сін. Глубоке (Клим. Ск.
Льв.), пот. Глубокий (Голов. Орява Ск. Льв.).
Горизонтальними параметрами характеризують-
ся найменування: вул. Довга (Сварич. Рожн. Ів.-
Фр.), сін. Довга Нива (Нагуєв. Дрог. Льв.), сін.
Довга Полянка (Дов. Дрог. Льв.), г. Довгі верш-
ки (Ілем. Рожн. Ів.-Фр.), пас. Широке (Дов. Дрог.
Льв.), бер., бр. Широкий Брід (Дов. Дрог. Льв.).
Як видно з матеріалу, мікротопоніми на окрес-
лення розміру переважно відбивають вертикальні
характеристики, а протяжності — горизонтальні.
Більшість із виявлених онімів реалізують перший
член семантичної опозиції, що відтворюють загалом
позитивність мислення номінаторів. Вертикальний
рівень представлений чисельнішою групою найме-
нувань, що випливає з краєвидних особливостей
Українських Карпат.
3) Форма, конфігурація об’єкта виражені відпри-
кметниковими та відіменниковими утвореннями, що
виражають гострі, криві, круглі, плоскі, рівні обриси
об’єктів: сін. Остра кичера (Дов. Дрог. Льв.), в.,
л., сін. Остра (Дов. Дрог. Льв.), п. криві колиби
(Ілем. Рожн. Ів.-Фр.), о. п. крива (Дов. Дрог.
Льв.), пол. кругла Яма (Тух. Ск. Льв.), г., пол. кру-
гла (Ілем. Рожн. Ів.-Фр.), г., уроч. круглий (Жуп.
Ск. Льв.), г. круглий верх (Ілем. Рожн. Ів.-Фр.),
л., прит. Плоска (Ябл. Богородч. Ів.-Фр.), сін.
Плоський (Ілем. Рожн. Ів.-Фр.), сін. Рівне (Заділ.
Ск. Льв.), в., л., о. п., пас., п., сін. Рівний (Пл.-Бр.,
Хащ., Ялин. Ск. Льв.), пас. Рівноє (Новосел. Між-
гір. Закарп.), сін., уроч. клин (Довж., Жуп., Тис.,
Тухол. Ск. Льв.), г., к. с., крч., уроч. кривуля (За-
вад., Орява, Рик., Ялин.), о. п., пас., сін. кут (В.
Рож., Верхн., Довж., Слав., Хащ. Ск. Льв.), пас.,
пот. Ровени (Лав. Ск. Льв.), пас. Ровінь (Ілем.
Рожн. Ів.-Фр.), дол., о. п. Ровінь (Нов. Кроп. Дрог.
Льв.). У зазначеній групі онімів превалюють мікро-
топоніми, що містять у своїй основі апелятиви на по-
значення кривих, круглих, гострих, рівних форм.
Мікротопонімний матеріал відбиває опозиційні від-
Наталія СОкіл-клЕПаР848
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 5 (107), 2012
ношення: кривий — рівний, гострий — плоский, де
домінують елементи з дещо негативним висвітлен-
ням. У народній свідомості кривий, гострий асоцію-
ються здебільшого з чимось негативним, однак у кон-
кретному випадку це радше продиктовано особли-
востями рельєфу.
4) Мотиви «обжитості — необжитості» просто-
ру закладені в найменуваннях: л. Пустий кут
(Нагуєв. Дрог. Льв.), к. с., пот. Нове Село (Жуп.
Ск. Льв.), к. с. Новий Світ (Пл. Бр. Ск. Льв.),
л. Новина (Вол. Cк. Льв.), г., л., о.п. Новини (Н.
Рож., Опор., Ялин. Cк. Льв.), дол., к. с. Стара
Гута (Гута Богород. Ів.-Фр.), п. Стара Дорога
(См. Ск. Льв.), п. Старе Поле (Ямельн. Ск.
Льв.), цв. Старий цвинтар (В. Рож., Коз. Ск.
Льв.), о. п. Старе Черенище (Гр. Ск. Льв.), л., сін.
Старина (Гр. Ск. Льв.), бер., пас. Страшний Бе-
ріг (Лав. Ск. Льв.), бер., пас. Страшна Дебря
(Нагуєв. Дрог. Льв.). Внутрішній зміст останніх
двох мікротопонімів виражає поняття «важкодос-
тупне місце», а відповідно і необжите.
Новий — старий у системі мікротопонімів се-
мантично неоднозначні. Новий в основному від-
биває більше позитивний смисл, аніж старий.
Проте це не завжди так, оскільки старе, скажімо,
вже більш відоме, передбачуване, певним чином
рідніше, ніж нове.
До способів освоєння простору відноситься об-
межовування, обсічення, обкопування, обпалюван-
ня територій з метою їх подальшого господарського
використання. Відомо, що ґрунти в Українських
Карпатах здебільшого були неродючими, тому міс-
цеві мешканці намагалися всіляко «окультурити» не-
придатні землі, тобто певним чином їх «обжити». Ці
процеси відбилися в назвотворенні: пас. Зруб (Вол.,
Лав., Росох. Cк. Льв.), к. с., о. п., сін. Пасіка (Гр.,
Вол., Тух. Cк. Льв.), г., горб, о.п., пас., п., уроч.
Посіч (Корост., Підгор. Cк. Льв.), в., пас. Просіч
(Вол. Cк. Льв.), пас. Чертіж (Вол. Cк. Льв.), л.,
к.с., пас., сін. Згар(ь) (В. Рож. Cк. Льв.), в. Згар-
чина (В. Рож. Cк. Льв.), сін. Опаленик (Коз.,
Орява Cк. Льв.), п. Погар(ь) (Круш., Слав., Ялин.
Cк. Льв.), о.п. Погарчина (Ялин. Cк. Льв.), о.п.,
сін. Спалища (Тух. Cк. Льв.), пас., сін. Черенина
(Коз., Мита, Лав., Опор., Росох. Cк. Льв.), чаг.
копанина (Гр. Cк. Льв.), пас., чаг. копаниці (Рос-
ох. Cк. Льв.), г., пас., сін. копань (Н. Син., Орявч.,
Підгор. Cк. Льв.). З народного погляду, освоєння
простору становить універсальну форму діяльності
людини у відношенні до простору, тобто перетворен-
ня «чужого», «хаотичного», «нечистого» простору
у «свій», «космічний», «чистий» [16, с. 306].
Прийменникові конструкції теж своєрідно від-
творюють простірні характеристики географічних
об’єктів. При аналізі таких одиниць необхідно на-
самперед враховувати антропофактор, тобто
суб’єкт, спостерігач локусу, оскільки точка відліку
відносно спостерігача важлива при локалізації
об’єкта. На думку Д. Бучка, ці назви «вказують
на локалізацію «безіменних» de facto об’єктів сто-
совно примітних і загальновідомих на певній тери-
торії об’єктів» [3, с. 20]. Топологічність поняття
простору чи не найбільше виявилася власне в се-
мантиці просторових прийменників, які схематизу-
ють відношення між об’єктами, абстрагуючись від
їх специфічної форми та відстані [9, с. 147].
Людина володіє параметричними категоризато-
рами простору, скажімо, орієнтується вправо, вліво,
вверх, униз, вперед, назад тощо. Саме за такою мис-
линнєвою схемою і створювалися прийменникові на-
йменування географічних об’єктів. В ономастиці вва-
жають, що прийменники можуть реалізувати де-
орієнтацію, куди-орієнтацію та звідки-орієнтацію
[1, с. 142], тобто виражати напрям, рух.
1. Де-орієнтацію реалізують прийменники за,
поза, під, між (меже, межи), на, над, коло, у (в):
сін. За Берегом (Тух. Ск. Льв.), л., сін. За Бозни-
ком (Тух. Ск. Льв.), п. За Болотом (Тухол. Ск.
Льв.), дж. За вирьхом (Пог. Ск. Льв.), о.п. пас.,
л. За Горбком (Рик. Ск. Льв.), сін. За Гребльов
(Тух. Ск. Льв.), л. За Ділом (Лав. Ск. Льв.), пас.
Поза Зомклов (Вол. Ск. Льв.), п. Під Бердом
(Ямельн. Ск. Льв.), пас. Під Берегами (Хащ. Ск.
Льв.), л., п., сін. Під Бескідом (Жуп. Ск. Льв.), пас.
Під Буком (Гр. Ск. Льв.), о.п. Під вербами (Пог.
Ск. Льв.), кр. Під Дубами (Підгор. Ск. Льв.), п.,
сін. Під кичором (Рик. Ск. Льв.), к.с. Під климов
(Завад. Ск. Льв.), бер. Меже Берегами (Вол. Ск.
Льв.), л. Меже Магурами (Либ. Ск. Льв.), п. Межи
ільниками (Завад. Ск. Льв.), п. Меже Сиглами
(См. Ск. Льв.), уроч. Між Потоками (Довж. Ск.
Льв.), пас. Меже Поточинами (Хащ. Ск. Льв.);
Над Зарічом (Тух. Ск. Льв.), о.п. Над кирницею
(Тис. Ск. Льв.), п. Над Мочарю (Ялин. Ск. Льв.),
849Ментальне відображення простору в мікротопонімах Українських карпат
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 5 (107), 2012
бер. Над Ріков (Вол. Ск. Льв.), г. Над Ровінцьом
(Н. Рож. Ск. Льв.), о.п. Над Ростічкою (Вол. Ск.
Льв.), о.п. На Березі (Тух. Ск. Льв.), сін. На Бу-
ківци (Терн. Ск. Льв.), дж. На вільшниках (Пог.
Ск. Льв.), о.п. На Горбках (Мита Ск. Льв.), сін. На
Жолобі (Терн. Ск. Льв.), сін. На кривім (В. Рож.
Ск. Льв.), пас. На куті (Хащ., Ялин. Ск. Льв.),
сад На липах (Підгор. Ск. Льв.), о.п. На Присло-
пі (Гр. Ск. Льв.), пас. На Товстім (Ялин. Ск. Льв.),
сін. На Убочи (См. Ск. Льв.), пот. в Гнилім (Слав.
Ск. Льв.), ок. в Ділу (Тух. Ск. Льв.), о.п. в Доли-
ні (Гр. Ск. Льв.), сін. в Долинках (Орявa Ск. Льв.),
бер. в Жолобі (Тух. Ск. Льв.), л. У Зворі (Сух. Пот.
Ск. Льв.), сін. У Ямках (Гр. Ск. Льв.), к.с. коло
Фіраса (В. Рож. Ск. Льв.), сін. коло Бурички
(Клим. Ск. Льв.).
2. куди-орієнтацію виражають прийменники
поза, попід: о.п., пас., сін. Поза Буковиць (Терн.
Ск. Льв.), о.п. Поза вирьх (Пог. Ск. Льв.), яр
Поза вершки (Гр. Ск. Льв.), сін. Поза Горб (Хащ.
Ск. Льв.), пас. Поза Діл (Лав. Ск. Льв.), сін. Поза
Жолоб (Терн. Ск. Льв.), пас. Поза Згарь (Лав. Ск.
Льв.), пас. Поза кичірки (Терн. Ск. Льв.), о.п. По-
під Діл (Лав. Ск. Льв.), чаг. Попід Долини (Либ.
Ск. Льв.), пас. Попід кичірки (Терн. Ск. Льв.),
о.п. Попід Млаки (Вол. Ск. Льв.), о.п. Попід Плай
(Коз. Ск. Льв.), пас. Попід Хвостівське (Терн. Ск.
Льв.), о.п. Попід Ясінь (Лав. Ск. Льв.).
3. Звідки-орієнтація — з, з-під: пот. З івані-
вок (Тух. Ск. Льв.), пот. З Прицаринків (Тух. Ск.
Льв.), пот. З-під Поломи (Слав. Ск. Льв.), пот.
З-під Полянки (Слав. Ск. Льв.).
Таким чином, прийменникові мікротопоніми до-
сить чітко виражають просторове розташування од-
ного об’єкта самостійно або ж залежно від іншого
вагомого об’єкта. Мікротопоніми такого плану най-
більш поширені на території Карпат, оскільки при-
йменники вказують на рух, напрям, а людина завжди
кудись іде, звідкись повертається та десь знаходить-
ся. Тому практично кожен простий онім у процесі
мовлення трансформується у прийменниковий.
Просторові реалії «свого» характеру втілює са-
кральний локус і формується у найменуваннях: п.
Божий Гріб (Слав. Ск. Льв), г. Свята Гора [26,
с. 36, 123], кр. Свята криниця [26, с. 37], п. Свя-
та Убіч [26, с. 32], пас., п. Рай [26, с. 153], крч.
Під Святим Яном (Нов. Кроп. Дрог. Льв.). Од-
нак у мікротопоніміконі Українських Карпат домі-
нує статус нечистого локусу, скажімо, л. Чортів
верх [26, с. 102], вир Чортове колесо (В. Рож.
Ск. Льв.), пот. Чортів Потік [26, с. 14], г. Чор-
тів Чертіж [26, с. 12], сін. Чортова Яма (Дов.
Дрог. Льв), сін. Пекло на Багнах (Дов. Дрог. Льв).
Такі назви в своїй основі містять певні попереджу-
вальні знаки про небезпеку, окреслюють важкодос-
тупні, болотисті території, де, за народними уявлен-
нями, не ступає людська нога.
Отож, зібрана та проаналізована просторово мар-
кована мікротопонімна лексика Українських Карпат
відображає рельєф краю та тісно пов’язана з мис-
ленням народу. Мікротопонімікон — своєрідне лінг-
вальне конструювання ментальності, етносвідомос-
ті народу, що відтворює історичну пам’ять, звичаї,
обряди, вірування українців Карпат та їх номіно-
творчі здібності.
Перелік умовних позначень
об’єкти: бер. — берег, бр. — брід, в. — верх,
вул. — вулиця, г. — гора, дж. — джерело, дол. —
долина, к. с. — кут села, крч. — круча, л. — ліс, о.
п. — орне поле, п. — поле, пас. — пасовище, пол. —
полонина, пот. — потік, прит. — притока, сін. — сі-
нокіс, ск. — скеля, стеж. — стежка, уроч. — уро-
чище, цв. — цвинтар, чаг. — чагарник;
області: Закарп. — Закарпатська, Ів.-Фр. —
Івано-Франківська, Льв. — Львівська;
райони: Богородч. — Богородчанський, Дрог. —
Дрогобицький, Міжгір. — Міжгірський, Рожн. —
Рожнятівський, Ск. — Сколівський, Турк. — Тур-
ківський;
населені пункти: Бор. — Бориня, В. Рож. —
Верхня Рожанка, Верхн. — Верхнячка, Вол. — Во-
лосянка, Голов. — Головецько, Гр. — Грабовець,
Дов. — Довге, Довж. — Довжки, Жуп. — Жупа-
ни, Завад. — Завадка, Заділ. — Задільсько,
Ілем. — Ілемня, Клим. — Климець, Коз. — Коз-
лова, Корост. — Коростів, Круш. — Крушельни-
ця, Лав. — Лавочне, Либ. — Либохора, Н. Рож. —
Нижня Рожанка, Н. Син. — Нижнє Синьовидне,
Нагуєв. — Нагуєвичі, Нов. Кроп. — Новий Кро-
пивник, Новосел. — Новоселиця, Опор. — Опо-
рець, Орявч. — Орявчик, Підгор. — Підгородці,
Пл.-Бр. — Плав’я-Бринівка, Пог. — Погар,
Наталія СОкіл-клЕПаР850
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 5 (107), 2012
Рик. — Риків, Росох. — Росохач, Сварич. — Сва-
ричів, Слав. — Славське, См. — Сможе, Сух.
Пот. — Сухий Потік, Терн. — Тернавка, Тис. —
Тисовець, Тух. — Тухля, Тухол. — Тухолька,
Хащ. — Хащованя, Ябл. — Яблунька, Ялин. —
Ялинкувате, Ямельн. — Ямельниця.
1. Березович Е.л. Русская топонимия в этнолингвис ти-
ческом аспекте / Е.Л. Березович. — Екатеринбург :
Изд-во Урал. ун-та, 2000. — 530 с.
2. Боєва Е.в. Онімний простір фольклорної драматургії
Олександра Олеся / Е.В. Боєва // Записки з оно-
мастики. — Вип. 6. Зб. наук. праць. — Одеса :
Астропринт, 2002. — С. 115—123.
3. Бучко Д. Анойконіми сіл давнього Любачівського по-
віту / Д. Бучко // Mikrotoponimia na pograniczach
językowo-kulturowych. — Lublin, 2005. — S. 17—23.
4. вежбицкая а. Семантика, культура и познание: об-
щечеловеческие понятия в культуроспецифических
кон текстах / А. Вежбицкая // THESIS. — 1993. —
Вып. 3. — С. 185—206.
5. возняк Т. Семантичний простір мови / Т. Возняк //
Возняк Т. Тексти та переклади. — Харків : Фоліо,
1998. — С. 5—113.
6. Єрмоленко С. Нариси з української словесності: сти-
лістика та культура мови / С. Єрмоленко. — К. : До-
віра, 1999. — 431 с.
7. карпенко О.ю. Проблематика когнітивної лінгвісти-
ки: Монографія / О.Ю. Карпенко. — Одеса : Астро-
принт, 2006. — 328 с.
8. климкова л.а. Нижегородская микротопонимия в
языковой картине мира: автореф. дис. на соискание
ученой степени докт. филол. наук: спец. 10.02.01 «Рус-
ский язик» / Л.А. Климкова. — М., 2008. — 65 с.
9. кобозева И.М. Как мы описывали пространство, ко-
торое видим: проблема выбора ориентира / И.М. Ко-
бозева // Труды Международного семинара Диа-
лог’95 по компьютерной лингвистике и ее приложени-
ям. — Казань, 1995. — С. 146–153.
10. ковлакас Е.Ф. Особенности формирования топони-
мической картины мира: лексико-прагматический и
этнокультурный аспекты: автореф. дис. на соискание
ученой степени докт. филол. наук: спец. 10.02.19 «Те-
ория язика» / Е.Ф. Ковлакас. — Краснодар,
2009. — 51 с.
11. колесник Н. Ономастичний простір буковинських на-
родних казок (на матеріалі казок із зібрання М. Івасю-
ка) / Н. Колесник // Творча індивідуальність і мо-
востиль Михайла Івасюка: До 80-річчя від дня наро-
дження письменника: зб. статей. — Чернівці : Моло-
дий буковинець, 1997. — С. 46—48.
12. колесник О.С. Міфологічний простір крізь призму
мови та культури / О.С. Колесник. — Чернігів,
2011. — 311 с.
13. кубрякова Е.С. Язык пространства и пространство
языка (к постановке проблемы) / Е.С. Кубрякова //
Известия АН. Серия литературы и языка. — 1997. —
Т. 53. — № 3. — С. 22—31.
14. кубрякова Е.С. Язык и знание: На пути получения
знаний о языке: части речи с когнитивной точки зре-
ния. Роль языка в познании мира / Е.С. Кубрякова. —
М. : Языки славянской культуры, 2004. — 555 с.
15. купчинська З. Топонімічна картина світу: теоретич-
ний аспект / З. Купчинська // Ucrainica II. Současná
ukrajinistika. Problemy jazyka, literatury a kultury. 2 část.
Sborník článků.3. Olmoucké sympozium ukrajinistů 24—
26 srpna 2006. — Olmouc, 2006. — S. 563—570.
16. левкиевская Е.Е. Пространство / Е.Е. Левкиев-
ская // Славянские древности. этнолингвистический
словарь : в 5-ти томах / под ред. Н.И. Толстого. —
М. : Между народные отношения, 2009. — Т. 4 :
П—С. — С. 304—308.
17. лисиченко л.а. Лексико-семантична система україн-
ської мови / Л.А. Лисиченко. — Харків : ХДПУ,
1997. — 132 с.
18. лотман ю.М. От редакции. К проблеме простран-
ственной семиотики / Ю.М. Лотман // Семиотика
пространства и пространство семиотики. — Тарту,
1986. — № 19. — С. 3—6.
19. Порпуліт О.О. Ономастичний простір українських
чарівних казок (у зіставленні з російськими казками):
автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. фі-
лол. наук: спец. 10.02.01 «Українська мова» /
О.О. Порпуліт. — Одеса, 2000. — 20 с.
20. Проць О.і. Мікротопонімія півночі Львівської облас-
ті: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд.
філол. наук: спец. 10.02.01 «Українська мова» /
О.І. Проць. — Львів, 2011. — 19 с.
21. Рахилина Е.в. Когнитивный анализ предметных имен:
от сочетаемости к семантике: автореф. дис. на соиска-
ние ученой степени докт. филол. наук: спец. 10.02.19
«Общее языкознание, социолингвистика, психолинг-
вистика» / Е.В. Рахилина. — М., 1999. — 27 с.
22. Селіванова О.О. Нариси з української фразеології
(психолінгвістичний та етнокультурний аспекти) /
О.О. Селіванова. — К. ; Черкаси : Брама, 2004. —
276 с.
23. Скаб М.в. Закономірності концептуалізації та мовної
категоризації сакральної сфери / М.В. Скаб. — Чер-
нівці : Рута, 2008. — 560 с.
24. Ставицька л.О. Естетика слова в українській поезії
20–30 рр. ХХ ст. / Л.О. Ставицька. — К. : Правда
Ярославичів, 2000. — 155 с.
25. Толстой Н.И. Верх — низ / Толстой Н.И. // Сла-
вянские древности. этнолингвистический словар : в
5-ти томах / под ред. Н.И. Толстого. — М. :
Международные отношения, 1995. — Т. 1 : А—Г. —
С. 345—346.
26. Топоніміка Турківщини / упоряд. П. Зборовський. —
Львів : Камула, 2004. — 258 с.
851Ментальне відображення простору в мікротопонімах Українських карпат
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 5 (107), 2012
27. цивьян Т. Имя места в контексте Балкан / Т. Ци-
вьян // Балканско езикознание. — София, 2006. —
№ 45(1). — С. 181—190.
28. Яковлева Е.С. Фрагменты русской языковой картины
мира: Модели пространства, времени и восприятия /
Е.С. Яковлева. — М. : Гнозис, 1994. — 343 с.
Nataliya Sokil-klepar
MENTAL REPRESENTATION OF SPACE
IN THE MICROTOPONYMS
OF UKRAINIAN CARPATHIANS
The article deals with microponyms of Ukrainian Carpathians,
their functions and significance in local context. Microtop-
onymicon of studied territory has been analyzed through the
prism of spatial parameters.
Keywords: microtoponym, mental, space.
Наталия Сокил-клепар
МЕНТАЛЬНОЕ ОТОБРАЖЕНИЕ
ПРОСТРАНСТВА МИКРОТОПОНИМОВ
УКРАИНСКИХ КАРПАТ
В статье рассматриваются микротопонимы Украинских
Карпат, их функции и роль на локальном уровне. Микро-
топонимикон обследуемой територии проанализировон с
точки зрения пространственных параметров.
Ключевые слова: микротопоним, ментальный, пространство.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-94871 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1028-5091 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T13:27:49Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Інститут народознавства НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Сокіл-Клепар, Н. 2016-02-12T13:05:14Z 2016-02-12T13:05:14Z 2012 Ментальне відображення простору в мікротопонімах Українських Карпат / Н. Сокіл-Клепар // Народознавчі зошити. — 2012. — № 5 (107). — С. 845-851. — Бібліогр.: 28 назв. — укp. 1028-5091 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94871 У статті розглянуто мікротопоніми Українських Карпат, їх функції та роль на локальному рівні. Мікротопонімікон обстежуваної території проаналізовано крізь призму просторових параметрів. The article deals with microponyms of Ukrainian Carpathians, their functions and significance in local context. Microtoponymicon of studied territory has been analyzed through the prism of spatial parameters. В статье рассматриваются микротопонимы Украинских Карпат, их функции и роль на локальном уровне. Микротопонимикон обследуемой територии проанализировон с точки зрения пространственных параметров. uk Інститут народознавства НАН України Народознавчі зошити Статті Ментальне відображення простору в мікротопонімах Українських Карпат Mental representation of space in the microtoponyms of Ukrainian Carpathians Ментальное отображение пространства микротопонимов Украинских Карпат Article published earlier |
| spellingShingle | Ментальне відображення простору в мікротопонімах Українських Карпат Сокіл-Клепар, Н. Статті |
| title | Ментальне відображення простору в мікротопонімах Українських Карпат |
| title_alt | Mental representation of space in the microtoponyms of Ukrainian Carpathians Ментальное отображение пространства микротопонимов Украинских Карпат |
| title_full | Ментальне відображення простору в мікротопонімах Українських Карпат |
| title_fullStr | Ментальне відображення простору в мікротопонімах Українських Карпат |
| title_full_unstemmed | Ментальне відображення простору в мікротопонімах Українських Карпат |
| title_short | Ментальне відображення простору в мікротопонімах Українських Карпат |
| title_sort | ментальне відображення простору в мікротопонімах українських карпат |
| topic | Статті |
| topic_facet | Статті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94871 |
| work_keys_str_mv | AT sokílkleparn mentalʹnevídobražennâprostoruvmíkrotoponímahukraínsʹkihkarpat AT sokílkleparn mentalrepresentationofspaceinthemicrotoponymsofukrainiancarpathians AT sokílkleparn mentalʹnoeotobraženieprostranstvamikrotoponimovukrainskihkarpat |