Дерев’яні галереї народного житла Молдови
Розглянуті дерев’яні галереї та їх архітектурно-декоративне вирішення, прослідковані напрямки обробки стовпчиків, підкосів, капітелей, огорож галерейок, з’ясовані особливості галерейок південного і північного районів Молдови. Матеріал широко представлений графічною частиною. Публікація ґрунт...
Збережено в:
| Дата: | 2013 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут народознавства НАН України
2013
|
| Назва видання: | Народознавчі зошити |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94872 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Дерев’яні галереї народного житла Молдови / Я. Тарас // Народознавчі зошити. — 2013. — № 1 (109). — С. 122-131. — Бібліогр.: 6 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-94872 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-948722025-02-09T12:57:14Z Дерев’яні галереї народного житла Молдови On wooden galleries of folk dwellings in Moldova Деревянные галереи народных жилищ Молдовы Тарас, Я. Статті Розглянуті дерев’яні галереї та їх архітектурно-декоративне вирішення, прослідковані напрямки обробки стовпчиків, підкосів, капітелей, огорож галерейок, з’ясовані особливості галерейок південного і північного районів Молдови. Матеріал широко представлений графічною частиною. Публікація ґрунтується на польових дослідженнях автора, які проводилися в 1972—1986 рр. з метою написання монографії «Народна архітектура Молдови», видання якої не відбулося в 1992 р. через політичні обставини. Складовою цієї праці є також архівні та опубліковані матеріали дослідника молдавського декоративно-ужиткового мистецтва. Графічна частина виконана автором в 1987—1990 рр. під час його перебування в Алжирі. In the article have been considered wooden galleries and architectural decorative finishing of ones with subsequent tracing in treatment of pillars, leanings, heads, palings etc. Light has been thrown upon some features in porticos of southern and northern regions of Moldova. The text has been exhaustingly accompanied by graphical illustrations. Рассмотрены деревянные галереи и их архитектурно- декоративные решения, отслежены направления обработки столбиков, откосов, капителей, оград галереек, обоснованы особенности галереек южных и северных районов Молдовы. Текст сопровождается представлений графической составляющей. 2013 Article Дерев’яні галереї народного житла Молдови / Я. Тарас // Народознавчі зошити. — 2013. — № 1 (109). — С. 122-131. — Бібліогр.: 6 назв. — укp. 1028-5091 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94872 uk Народознавчі зошити application/pdf Інститут народознавства НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Статті Статті |
| spellingShingle |
Статті Статті Тарас, Я. Дерев’яні галереї народного житла Молдови Народознавчі зошити |
| description |
Розглянуті дерев’яні галереї та їх архітектурно-декоративне
вирішення, прослідковані напрямки обробки стовпчиків,
підкосів, капітелей, огорож галерейок, з’ясовані особливості галерейок південного і північного районів Молдови.
Матеріал широко представлений графічною частиною.
Публікація ґрунтується на польових дослідженнях автора,
які проводилися в 1972—1986 рр. з метою написання монографії «Народна архітектура Молдови», видання якої не
відбулося в 1992 р. через політичні обставини. Складовою
цієї праці є також архівні та опубліковані матеріали дослідника молдавського декоративно-ужиткового мистецтва.
Графічна частина виконана автором в 1987—1990 рр. під
час його перебування в Алжирі. |
| format |
Article |
| author |
Тарас, Я. |
| author_facet |
Тарас, Я. |
| author_sort |
Тарас, Я. |
| title |
Дерев’яні галереї народного житла Молдови |
| title_short |
Дерев’яні галереї народного житла Молдови |
| title_full |
Дерев’яні галереї народного житла Молдови |
| title_fullStr |
Дерев’яні галереї народного житла Молдови |
| title_full_unstemmed |
Дерев’яні галереї народного житла Молдови |
| title_sort |
дерев’яні галереї народного житла молдови |
| publisher |
Інститут народознавства НАН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Статті |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94872 |
| citation_txt |
Дерев’яні галереї народного житла Молдови / Я. Тарас // Народознавчі зошити. — 2013. — № 1 (109). — С. 122-131. — Бібліогр.: 6 назв. — укp. |
| series |
Народознавчі зошити |
| work_keys_str_mv |
AT tarasâ derevânígalereínarodnogožitlamoldovi AT tarasâ onwoodengalleriesoffolkdwellingsinmoldova AT tarasâ derevânnyegalereinarodnyhžiliŝmoldovy |
| first_indexed |
2025-11-26T01:37:01Z |
| last_indexed |
2025-11-26T01:37:01Z |
| _version_ |
1849814965058273280 |
| fulltext |
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 1 (109), 2013
Характерною особливістю народного житла
Молдови є спорудження різної ширини звисів
дахів, які необхідні не лише для захисту будинку від
атмосферних опадів і перегріву приміщення, але й
для захисту площі вздовж стін (призьби), яка вико-
ристовується для господарсько-побутових потреб.
В одному випадку такий розвинутий звис даху ро-
биться з боку чільного фасаду, в інших — з боково-
го та тильного фасадів.
Розвинуті звиси дахів створюються на консолях
або від виносу балок перекриття поперечних (сво-
локів) за стіну. Якщо звис даху великий його опи-
рають на чотири або шість стовпчиків-колон, які за-
копують в землю або встановлюють на підвалини
призьби. Навіс, утворений від виносу даху хати,
який підтримують стовпи чи винесені на кутах плат-
ви, дістав назву галерея (галерейка) 1. Галерея є важ-
ливим елементом у формуванні архітектурного об-
разу молдавської хати і одним із маркерів національ-
ної архітектури.
Розрізнений матеріал про дерев’яні галереї ми зна-
йдемо в працях М. Лівшица [2], З. Мойсеєнко [3],
Д. Гобермана [1], Я. Тараса [4], В. Малкочі [6].
Галерея складається з призьби, стовпчиків-колон
та огорожі. Звис даху через винос балок (платв) за
стіну характерний головним чином для старих типів
житла північних районів Молдови. Такі звиси мож-
на побачити в житловому будинку с. Динжень де
Жос, який побудований в ХІХ ст. у хатах сіл Кос-
тешти (Costeşti Jaloveni), Аріонешти (Arioneşti) —
Дондюшанський р-н., Корпачі (Corpaci) — Єди-
нецький р-н [6, fig. 1,1, 2,1—2,2].
Виноси даху, які опираються на стовпчики-
колони, властиві як старому, так і сучасному жит-
ловому будівництву. Галерея стала найбільш роз-
повсюдженим елементом хати в центральних і пів-
денних районах. Її архітектурному рішенню
приділяється значно більше уваги. Різні кліматич-
ні умови, і особливо будівельні матеріали, суттєво
повпливали на прийоми влаштування галерей і пе-
редбачили характер їх художнього вирішення. Клі-
матичні і побутові умови визначили винос галерей-
ки на 70—100 см. Галерейки з таким виносом пе-
реважно використовувались для господарської
мети — сушіння тютюну, перцю, кукурудзи, зер-
1 Запозичення з німецької або французької мови через ро-
сійську; нім. Galerie, фр. galerie походять від італ. galleria,
яке є результатом видозміни біблійного топоніма Gelilea,
що вживався в Римі на позначення паперті храму.
Ярослав ТАРАС
ДЕРЕВ’ЯНІ ГАЛЕРЕЇ
НАРОДНОГО ЖИТЛА МОЛДОВИ
Розглянуті дерев’яні галереї та їх архітектурно-декоративне
вирішення, прослідковані напрямки обробки стовпчиків,
підкосів, капітелей, огорож галерейок, з’ясовані особли-
вості галерейок південного і північного районів Молдови.
Матеріал широко представлений графічною частиною.
Публікація ґрунтується на польових дослідженнях автора,
які проводилися в 1972—1986 рр. з метою написання мо-
нографії «Народна архітектура Молдови», видання якої не
відбулося в 1992 р. через політичні обставини. Складовою
цієї праці є також архівні та опубліковані матеріали дослід-
ника молдавського декоративно-ужиткового мистецтва.
Графічна частина виконана автором в 1987—1990 рр. під
час його перебування в Алжирі.
Ключові слова: Молдова, галерея, галерейка, дерев’яні
капітелі.
© Я. ТАРАС, 2013
123Дерев’яні галереї народного житла Молдови
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 1 (109), 2013
на, фруктів, овочів, оскільки це місце захищене від
дощу і добре провітрюється.
Загальним для всіх районів Молдови є влашту-
вання галерейки з південного боку, з боку чільного,
або причілкового і тильного фасадів.
Якщо галерейку споруджували з чільного та тиль-
ного фасадів, то з південного боку її використовува-
ли для побутових потреб, а з тильного боку — для
господарських функцій.
Галерейка з виносом 70—100 см при висоті стіни
2,5—2,8 м регулює впродовж дня інсоляцію стін
хати. В літній період зранку і ввечері, коли теплова
дія сонячного проміння незначна, всі промені потра-
пляють на площину стіни і таким чином інсолюють
житлові приміщення через віконні просвіти. Коли
сонце в середині дня піднімається високо, теплова дія
променів стає значною, розвинутий звис даху ство-
рює тінь, яка захищає стіну від перегріву і не допус-
кає проникнення через вікна прямих сонячних про-
менів у житлове приміщення, завдяки чому створю-
ються комфортні умови проживання. В зимовий
період завдяки низькому сонцестоянню винос даху
не заважає потраплянню сонячного проміння в жит-
лові приміщення протягом дня та на площину стіни.
Правильний винос даху за межі стіни при відпо-
відній орієнтації хати дає змогу захистити її в полу-
день від перегріву і не перешкоджає ранком інсоля-
ції інтер’єру. Зимою сонячні промені інсолюють сті-
ну протягом цілого дня, сприяють покращенню
теплового режиму в інтер’єрі. Поєднання галереї з
південного та розвинутого виносу даху із східного
боку створює умови, при яких максимально вико-
ристовуються кліматичні чинники, які покращують
функціонування житла. Використання галереї як літ-
нього приміщення, підвищення вимог до побуту
спричинилось до збільшення її глибини до 1,3 м.
Найстаріші галереї споруджувались з дерева. В
основному розвинутий звис даху опирається на плат-
ву, яку підтримують дерев’яні стовпчики. Галереї, які
підтримуються стовпами, отримали в місцевого на-
селення найбільшу мистецьку зацікавленість щодо їх
оформлення. У збережених старих взірцях галерей
віддавалась перевага доцільності та економічності,
тому стовпчики та розкоси мало декорувались. Стовп-
чики галереї були круглого або квадратного перети-
ну. В старих хатах галерея вирішена просто: звис даху
підтримують чотири квадратні в плані стовпчики з
розкосами, які закопані в землю. Платва, стовпчи-
ки, розкоси не мають декору, за винятком зрізка пря-
мих кутів по боках на стовпчику. Звис даху, який під-
тримують чотири круглих стовпчики, можуть бути
поставлені на фундамент, який є продовженням фун-
даменту поперечних стін хати. В цьому випадку вони
розрізають по горизонталі призьбу на чотири части-
ни [6, fig. 3,1]. Самі круглі стовпчики-сохи по верти-
калі лише в одному місці перехоплені невеликими
профільними заглибленнями у вигляді ритмічних
овальних поясків. Таке рішення придає їм своєрідно-
го силуету. Стовпчики-сохи круглого січення часто
обмащувались глиною і білилися вапном.
В галереях, де декор мінімальний, основну архі-
тектурно-мистецьку роль відіграє пропорційне спів-
відношення даху до площини фасаду, почленовано-
го стовпчиками-сохами. Архітектурне вирішення
збагачується за рахунок гри світла і тіні на великих
білих площинах стін. Таке рішення не має аскетиз-
му: простота форми зіставляється з м’якістю і ма-
льовничістю вирішення стін, сох, вікон, дверей. З
часом складовим елементам галерейок: як стовпчи-
кам, платвам, на які опирається винос даху, рідше
кронштейнам приділяється більше уваги. Ці архі-
тектурні елементи піддаються пластичній обробці і
декоруються різьбою, що значно підвищує худож-
ню виразність народного житла.
У рішенні дерев’яних стовпчиків (колонок) поба-
чимо ордерний принцип їх побудови. Низ колони за-
вжди був стовщений, не займаний різьбою на висо-
ту 60—70 см, і становить своєрідний п’єдестал для
верхньої частини. Верхня частина — фус колон-
ки — має різноманітну порізку.
Можна прослідкувати три напрямки обробки
стовпчика. Перший напрям, або тип, пов’язаний з
великою і пластичною обробкою і декоративною
різьбою стовпчика і його підкосів — с. Бозіени
(Bozieni) [6, fig. 6,1]. Цей тип має давнє коріння і
вимагає більш детального вивчення.
У старих взірцях галерей спостерігається пере-
важно складна різьба у вигляді чергування рядів,
прямокутників, валиків і т. д., але й у вигляді порі-
зок, врубок, виконаних в тілі стовпчика. З вируб-
кою лісів у Молдові і відсутністю потрібного лісо-
матеріалу виникла потреба використовувати міні-
мальне січення балок і стовпчиків, не допускати
глибоких порізок, щоб не ослабити несучу здат-
Ярослав ТаРаС124
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 1 (109), 2013
1–2 – Приклади капітелей, колонок (colonete cu console) за V. Malcoci. Центральна зона Молдови. 3–13 – Приклади
капітелей (console cu elemente ale lumi vegetale) за V. Malcoci. Центральна зона Молдови
Приклади капітелей. 1 – Кугурєшти; 2 – Садова; 3 – Садова; 4 – Ферапонтєвка; 5 – Препелиця; 6 – Кирсова; 7 –
Гура-Галбеней; 8 – Яловени
1
5
2
6
3
7
4
8
1
10
5
2
11
6
3
12
7
4
13
98
125Дерев’яні галереї народного житла Молдови
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 1 (109), 2013
1
5
6
9 10 11
12 13 14 15
7
8
2 3 4
Приклади ув'язки декору капітелі та облямівки окапу. 1 – Миклеушени; 2 – Логанешти; 3–4 – Онишкани; 5 – Стра-
шень; 6 – Томай; 7 – Пиржолтени; 8 – Стольнічени; 9 – Садова; 10 – Кугурєшти; 11 – Томай; 12 – Садова; 13 – Кор-
пач; 14 – Садова; 15 – Корпач
Ярослав ТаРаС126
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 1 (109), 2013
Приклади ув'язаного вирішення колонки галереї, облямівки окапів, огорожі та причілків. 1 – Новачь; 2 – Логанешти;
3 – Бурсук; 4 – Ширеуци; 5 – Томай; 6 – Буцени
1
3
2
4 5 6 7
127Дерев’яні галереї народного житла Молдови
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 1 (109), 2013
1 –3 – Колонки і капітелі центральної зони Молдови. За V. Malcoci. 4 – 6 Традиційні колонки без капітелі. Централь-
на зона Молдови. За V. Malcoci. 7–10 – Традиційні колонки з капітелями. Центральна зона Молдови. За V. Malcoci.
12 – 17 – Колонки з народними рішеннями капітелей. Центральна зона Молдови. За V. Malcoci
1
7
12 13 14 15 16 17
2
8
3
9
4 5
10
6
11
Ярослав ТаРаС128
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 1 (109), 2013
Приклади різьби облямівки окапів (cornişe de streaşina). 1, 3–6, 9–15, 18–20 — Декор виконаний на одній дошці
вздовж окапу. 7–8, 16–17 — Декор виконаний на основі двох дощок вздовж окапу
1 11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
2
3
4
5
6
7
8
9
10
129Дерев’яні галереї народного житла Молдови
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 1 (109), 2013
Приклади різьби облямівки окапів (cornişe de streaşina). 1–4, 15–16 — Декор виконаний на одній дошці вздовж окапу.
5–6, 8, 11, 17 — Декор виконаний на основі двох дощок вздовж окапу. 9 — Декор виконаний на основі трьох дощок
вздовж окапу. 7, 10, 12–14 — Декор набраний із дощичок перпендикулярно до окапу, характерний для північних районів
1 10
2 11
3
12
4
5 13
6 14
7 15
8 16
9 17
Ярослав ТаРаС130
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 1 (109), 2013
ність, а потім і зовсім відмовитися від декоратив-
ної обробки стовпчиків.
Різьблені стовпчики в основному зустрічаються в
центральному районі Молдови, і найбільш якісні з
них у декоративному відношенні можна побачити
тільки в старих хатах (Томай [Tomay], Динжень
[Dundzen]). Колони в молдавських хатах сс. Буцень
(Butsen), Ханска, Логaнешти, Бозиень (Boziyen)
складаються з чотирьохгранного стовпа, в якому де-
корована різьбою лише лицева частина колони. Низ
стовпа не декорували, він був постаментом для верх-
ньої частини. Декоративна виразність створюється
шляхом ритмічного чергування однакових або різно-
манітних об’ємно-пластичних мотивів, які склада-
ються з вертикальних і похилених площин, що на-
дає стовпові і всій галереї монументальності.
Другий тип сформувався на основі першого, коли
декоративна сторона взяла верх над конструктивною.
Підкос, який виконував конструктивну функцію, за-
мінено фігурними капітелями, які виконували лише
декоративну функцію. Цей напрям виявився набага-
то стійкішим і протягом багатьох десятиліть збагачу-
вався творчою фантазією народних майстрів. Він був
стійким і доступним ще й тому, що не потребував ви-
сокого професіоналізму, необхідного для обробки де-
коративного підкосу, виконаного з брусу, і врубано-
го в тіло колони. Особливий розвиток отримали ка-
пітелі в житлі центрального району. За своєю
ком позицією і організацією декору їх можна розді-
лити на дві підгрупи. В першу підгрупу необхідно від-
нести чисто орнаментальні рішення, в яких капітель
представляє дошку з вирізаними в ній геометрични-
ми мотивами. Друга підгрупа — капітелі з мотива-
ми тваринного, рослинного і побутового характеру.
В с. Стольничень капітель вирішена у вигляді стилі-
зованого птаха, а в смт. Страшень (Streshen) народ-
ний майстер вирізує чіткий монументальний узор ка-
пітелі на базі гребеня для чесання шерсті, і двох змі-
йок [6, fig. 20.3—20.5; fig. 21,1—21,2].
В селах Бозієни (Bozieni), Стольнічени (Stol-
niceni) — Єдинецький р-н, Ciuteşti Ніспорен-
ський р-н., Канія (Cania) Кантекірський р-н, Ко-
дри (Codriţa) — муніципалітет Кишинева [6,
fig. 20.3—20.5; fig. 21.1—21.2] декор організова-
ний на основі стилізації птахів.
У капітелях ми знаходимо мотиви виноградного
грона, листа, качана кукурудзи, стилізовані голо-
ви: бика, вівці птахів та ін. По капітелях можна про-
читати сприйняття українців та молдаван буття і
філософію життя. Необхідно вказати, що дерев’яні
капітелі представляють найбільше зацікавлення на-
родних майстрів при вирішенні галереї. Багато зраз-
ків високої художньої вартості капітелей можна зу-
стріти в сс. Лoгaнешти (Logeneşht) — Криулян-
ський р-н, Садова (Sadovo) — Каларашський р-н,
Циганешти (Tsiganesht) — Страшенський р-н, де
орнамент капітелі має органічний зв’язок з різни-
ми причілками фронтонів, з різним звисом даху, що
надає вишуканості декоративному оформленню бу-
динку. Ще більшу винахідливість можна побачити
в капітелі будинку в с. Кугурешти (Cuhureşti), де
народний майстер вирішує одне із складних за-
вдань — використання одного елемента як для де-
корації капітелі, так і звису даху.
Третю групу представляють колони з розвинутою
обробкою різьби стовпа і з фігурними капітелями. Ця
група з’явилась в Кишиневі в XIX ст. і була реакці-
єю на кам’яну класичну архітектуру. В цьому типі
дерев’яна колона стала своєрідною народною інтер-
претацією класичної капітелі. Про існування цієї гру-
пи в декорі хати засвідчив у 1930-ті роки П. Кон-
стантинеску-Яшь [5; 6, fig. 20.3—20.5; fig. 21,1—
21,2]. Капітелі цієї групи — це спрощені варіанти
тосканського, доричного та іонічного ордерів. По-
своєму інтерпретують класичну архітектуру народні
майстри у вирішенні завершальної частини стовпчи-
ків. Найпростішим прийомом такого завершення є
квадратна підкладка з дошки між платвою і стовп-
чиком, яка виконує конструктивні функції. В подаль-
шому ця деталь ускладнюється, отримуючи своєрід-
ну трактовку, маючи подібність із спрощеною фор-
мою капітелі тосканського ордеру. Найбільш
яскравим прикладом такого наслідування може бути
братська келія Жабського монастиря, виконана на
зразок великого сільського будинку, оточеного з двох
боків звисом на колонах тосканського ордеру. З чи-
сто конструктивних міркувань між стовпчиком і бал-
кою народні майстри ставили підбалки, кінці яких, як
правило, мають криволінійну або виступоподібну
форму. Ці конструктивні прийоми сприяють підви-
щенню архітектурної виразності галереї. За архітек-
турним вирішенням галереї поділяється на два типи:
галерея без огорожі; галерея з огорожею з вертикаль-
но або горизонтально викладених дощок, які завер-
131Дерев’яні галереї народного житла Молдови
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 1 (109), 2013
шуються поруччям. Характерною особливістю гале-
рей в Кагульському і Вулканештському районах є те,
що вони закриті з торців на всю висоту. Таке рішен-
ня продиктоване необхідністю захисту галерей від ві-
тру, або розташуванням хати причілком до вулиці.
Стіни, які закривали торці галерей, виконувались з
глини і каменю. Поєднання легких і струнких
дерев’яних стовпчиків, які розташовувались на прись-
бі із стінами, що обрамляли збоку, надали галереї ори-
гінальних рис. В Молдові є також зразки галерейок
у вигляді дерев’яної аркади, виконаної шляхом вруб-
ки вкладишів–підкосів між стовпами і платвою, що
свідчить про вплив румунської архітектури (Тран-
сільванія), де цей спосіб достатньо широко розпо-
всюджений. У галерейках, де споруджувалась ого-
рожа, обшивка могла бути суцільна або мати наскрізь
прорізку дощок найвибагливішого малюнка. Рисунок
дерев’яних огорож галерей найрізноманітніший: гео-
метричний, фігурний. Це надавало галерейці більш
нарядного і художнього вигляду. Найбільш розпо-
всюджена огорожа вертикальною дошкою із застав-
кою проміжків між ними «нащільниками».
Багатство орнаментальних мотивів капітелей ого-
рожі галерей створює велике розмаїття архітектурно-
художньої виразності сільських житлових будинків,
які мають однотипні рішення планів та об’ємів.
1. Гоберман Д. Молдавский ордер / Д. Гоберман // Де-
коративное искусство СССР. — М., 1967. — № 2.
2. лившиц М.Я. Декор в народной архитектуре Мол-
давии / М.Я. Лившиц. — Кишинев : Штииница,
1971. — 91 с.
3. Моисеенко З.в. Архитектура сельских жилых домов
Молдавии / З.В. Моисеенко. — Кишинев : Картя
Молдовеняскэ, 1978. — 203 с.
4. Тарас Я. Пам’ятники архитектуры Молдавии (XIV —
начало XX века) / Я. Тарас. — Кишинев : Тимпул,
1986. — 277 с.
5. konstantinescu-Jaşi H. Casa Veche din Chіşinǎu. Comi-
siunea monumentelor istorie / H. Konstantinescu-Jaşi. —
Chişinǎv, 1931.
6. Malcoci v. Decorul în lemn din architectura populară
mol do veneaskă / V. Malcoci. — Chіşinǎu : Cartea Mol-
dovei, 2006. — 220 p.
Yaroslav Taras
ON WOODEN GALLERIES
OF FOLK DWELLINGS IN MOLDOVA
In the article have been considered wooden galleries and archi-
tectural decorative finishing of ones with subsequent tracing in
treatment of pillars, leanings, heads, palings etc. Light has been
thrown upon some features in porticos of southern and northern
regions of Moldova. The text has been exhaustingly accompa-
nied by graphical illustrations.
Keywords: Moldova, gallery, portico, wooden head
Ярослав Тарас
ДЕРЕВЯННЫЕ ГАЛЕРЕИ
НАРОДНЫХ ЖИЛИЩ МОЛДОВЫ
Рассмотрены деревянные галереи и их архитектурно-
декоративные решения, отслежены направления обработки
столбиков, откосов, капителей, оград галереек, обоснова-
ны особенности галереек южных и северных районов Мол-
довы. Текст сопровождается представлений графической
составляющей.
Ключевые слова: Молдова, галерея, галерейка, деревян-
ные капители.
|